Громадська рада при Держрибагентстві у вирішенні сучасних проблем розвитку рибного господарства України

AvatarОпубліковано at 30.04.2020
101 0

Громадська радаи при Держрибагентстві у вирішенні сучасних проблем розвитку рибного господарства України

Сучасний стан рибного господарства України можна коротко охарактеризувати як стан повного безпросвітного занепаду галузі без будь якого прояву надії на покращення ситуації, яка виведе її з довготривалої кризи на позитивну домінанту сталого розвитку.

Галузь рибного господарства України перестала виконувати основні свої функції:

  1. Забезпечення продовольчої безпеки та незалежності України в секторі рибопродукції.
  2. Збереження рибогосподарських водойм від руйнівної дії антропогенного навантаження.
  3. Відновлення екологічного та природоохоронного стану водойм.
  4. Підвищення рибогосподарського потенціалу водойм та їх сировинної бази.
  5. Збереження та відновлення біорізноманіття в прісноводних водоймах України, Азовському і Чорному морях.

Не можна також забувати і про те, що так чи інакше орган центральної виконавчої влади в галузі рибного господарства (Держрибагентство) повинен  всебічно сприяти формуванню екологічного і природоохоронного Світогляду населення України, особливо у дітей.

Саме це є запорукою перспективного стратегічного розвитку галузі рибного господарства.

Галузь рибного господарства України ще 25 років тому добувала у Світовому океані, в Азово-Чорноморському басейні, в прісноводних водоймах України та вирощувала в аквакультурі риби  ≥ 1 100 000 тонн/рік. Це на наше населення в 42 млн. людей складає 26,2 кг/рік на одну людину.

Тобто – це було б повне задоволення усіх потреб населення в рибопродукції та забезпечення продовольчої безпеки та незалежності України в цьому секторі.

На сьогодні ми маємо офіційно лише 70 000 тонн/рік, разом з ННН-промислом (браконьєрством) – 110 000 тонн/рік.

Падіння виробництва на даний час складає лише 10 % від того, що було в перші роки незалежності.

Як це сталося? Як можна було так розграбувати рибне господарство? Хто в цьому винен? І ще безліч питань у населення України на яких офіційно немає відповідей. Чому?

А тому що до влади нової держави приходили раз за разом хапуги, хабарники, злодії, не професійні морально ущербні люди та інший керівний непотріб, метою якого було лише утримання влади і особисте збагачення.

Всі дії держави на протязі останніх десятиліть були спрямовані на створення сприятливих умов для розграбування галузі рибного господарства України. Всі нормативно-правові документи держави розглядалися через призму облегшення функціонування грабіжницьких схем корупційних кланів.

Навіть безкінечні призначення голів Держрибагентства – це примітивна боротьба злочинних кланів на верхніх щаблях влади за отримання контролю над галуззю.

Просвіту в цьому напрямку не буде ще досить довго (можливо через десятиліття формування моральних основ Світогляду у людей державної влади).

Але треба щось робити і не чекати доки «вони» сформують, якщо сформують, свій гіпертрофований жадібністю Світогляд. Ще трохи і можна вже ніколи не побачити розквіту галузі, а спостерігати лише повний її розвал і забуття.

Останнім оплотом в боротьбі з тотальною корупцією, яка як ракова пухлина отруїла зверху до самого низу організаційну структуру галузі, в створенні високого морального клімату в середовищі її робітників в стимулюванні активності керівництва Держрибагентства в напрямку розробки необхідної на даний час законодавчої бази для розвитку рибного господарства є лише Громадська рада при Держрибагентстві.

Саме їй законодавчо була нібито відведена роль «Розуму, честі і совісті» галузі рибного господарства.

Так мабуть відведена, але якось дуже дивно, бо само розуміння суті громадської ради не відповідає нагальним потребам галузі рибного господарства, ні іншим галузям економіки держави. Давайте розглянемо.

Пункт 3  «Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації», затвердженого Постановою КМУ від 3 листопада 2019 р. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 353)

регламентує основні завдання громадської ради:

  • сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами;
  • сприяння врахуванню органом виконавчої влади громадської думки під час формування та реалізації державної, регіональної політики;
  • сприяння залученню представників заінтересованих сторін до проведення консультацій з громадськістю та моніторингу результатів формування та реалізації державної, регіональної політики;
  • проведення відповідно до законодавства громадського моніторингу за діяльністю органу виконавчої влади;
  • здійснення підготовки експертних пропозицій, висновків, аналітичних матеріалів з питань формування та реалізації державної, регіональної політики.

Згідно п. 4. Громадська рада відповідно до покладених на неї завдань:

1) готує та подає органу виконавчої влади пропозиції до орієнтовного плану проведення консультацій з громадськістю;

2) готує та подає органу виконавчої влади пропозиції щодо організації консультацій з громадськістю, у тому числі щодо залучення представників заінтересованих сторін;

3) готує та подає органу виконавчої влади обов’язкові для розгляду пропозиції, висновки, аналітичні матеріали щодо вирішення питань у відповідній сфері, підготовки проектів нормативно-правових актів, удосконалення роботи органу;

4) проводить громадський моніторинг за врахуванням органом виконавчої влади пропозицій та зауважень громадськості, забезпеченням ним прозорості та відкритості своєї діяльності, а також дотриманням нормативно-правових актів, спрямованих на запобігання та протидію корупції;

5) інформує громадськість про свою діяльність, прийняті рішення та стан їх виконання, подає в обов’язковому порядку відповідні відомості органу виконавчої влади для оприлюднення на його офіційному веб-сайті та будь-яким іншим способом;

6) збирає, узагальнює та подає органу виконавчої влади пропозиції громадськості щодо вирішення питань, які мають важливе суспільне значення;

7) готує та оприлюднює щорічний звіт про свою діяльність.

Багаторазове прочитання і вникання у формулювання пп. 3, 4 Типового положення про громадські ради складається таке враження, що чиновники, які створювали цей надважливий державний документ не мали жодної уяви що таке громадськість, що їй потрібно, що потрібно державі та народу України.

Вони все написали так, щоб максимально захистити органи центральної та регіональної виконавчої  влади від критики та руйнівного на них впливу громадськості, яка бажає лише розвивати рибне господарство та інших галузей економіки.  

Всі формулювання цього документу ювелірно вивірені і представлені в завуальованій формі. Все навколо «дірки від бублика» – жодного конкретного пункту, який дозволяє дієво і позитивно впливати на ситуацію в галузі.

Складається таке враження, що грайтеся, грайтеся в демократію, а ми будемо робити своє, як завжди.

Саме збиття та нівелювання громадського підйому власної свідомості громадян, які об’єдналися в свій час для вирішення своїх та державних проблем  у часи приймання цього законодавчого акту, було основним завдання влади.

 

Але ми вже живимо в іншій країні, хоча до сих пір хвороби демократії не дають можливості в повній мірі реалізувати потужний потенціал громадської думки.

Корупція не може зникнути на рівні Держрибагентства тому, що вона досі процвітає на всіх вищих рівнях влади у державі. Саме там, в червоних коридорах державної влади призначають на всі посади у ручний спосіб, завуальовуючи це жахливе дійство під нібито «чесні» конкурси на державні посади.

Що стоять одні вимоги до конкурсів! Вони розроблені таким чином, щоб можна було «збити» будь якого кандидата і провести свого, заздалегідь узгодженого. Всі, повторюю всі ті, хто «працює» в цих комісіях з моральної точки зору не відповідають жодним критеріям.

За всі кадрові махінації, які вони «прокручували» в останні роки, їх треба віддавати під суд!!!

Як в такому разі вони зможуть вибрати достойного кандидата? А ні як!

Маємо, що маємо…  Україна ще готова до змін, бо два покоління, які приймають ці рішення – живуть в потворній свідомості, а молодь вже теж заражена короновірусом жадібності до грошей і влади.

Коли весь цей жах закінчиться? Думаю, не скоро, тому, що владі не потрібно нести відповідальність за результат дії людей, яких вони самі призначили на керівні посади. Практично усі сучасні керівники органів виконавчої влади призначені по спільному зговору. Що від них чекати? Вони виконують лише отруєні корупцією завдання своїх хазяїв.

Тому, всім відповідальним представникам влади, яка має повноваження для призначення, набагато легше перевести стрілки відповідальності за кадрові помилки на не компетентно проведені «липові» конкурси, боягузливо скриваючись за статті Закону України «Про державну службу» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3723-12

Висновки.

Враховуючи існуючу в державі систему кадрових призначень, чекати народу України нових керівників галузі, які здібні забезпечити сталий розвиток рибного господарства не представляється можливим!!!

Громадська рада при Держрибагентстві, яка сформована під тиском старої галузевої влади та «функціонує» в умовах безкінечного розладу та хитання не може виконувати своїх обов’язків, навіть тих обмежених, які сформульовані в її Положенні.

Галузі рибного господарства необхідна нова незалежна, бойова Громадська рада з новим Положенням, яка зможе дієво сприяти розвитку рибного господарства України, незважаючи на жахливі кадрові призначення керівників галузі.

Я вірю в те, що рано, чи пізно ми все зробимо для сталого розвитку рибного господарства, як того вимагають інтереси держави і народу України!!!

  

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 15 – громадські організації)

Створено - 20.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 15- громадські організації) На даний час…