Проект будівництва Білоусівського рибовідтворювального заводу (компенсаційні кошти Ташликської ГАЕС)

AvatarОпубліковано at 26.03.2020
386 0

Миколаївська облдержадміністрація

Держрибагентство України

Проект

будівництва Білоусівського рибовідтворювального заводу

(Техніко-економічне обґрунтування)

 (За рахунок компенсаційних коштів від нанесення збитків рибному господарству Миколаївської області

при будівництві Ташликської ГАЕС)

  Замовник – Управління капітального будівництва Миколаївської облдержадміністрації

 РозробникДержавне агентство рибного господарства України                                      

 Проект

будівництва Білоусівського

рибовідтворювального заводу

(Техніко-економічне обґрунтування)

  Техніко-економічне обґрунтування

необхідності будівництва Білоусівського рибовідтворювального заводу

 Стратегія розвитку

Білоусівського рибовідтворювального заводу
Ситуаційний аналіз стану цінних та промислових видів риб в межах Миколаївської області, а також аналіз географічних, кліматичних, кон’юнктурних, фінансових, інвестиційних, екологічних, кадрових та інших параметрів, вказують на необхідність затвердження наступної стратегії розвитку Білоусівського рибовідтворювального заводу:

  1. Формування та збереження генофонду цінних та промислових видів риб Миколаївської області в контрольованих умовах шляхом створення державних племінних та колекційних ремонтно-маткових стад.
  2. Відновлення до фонового природного рівня популяцій прісноводних видів осетрових, частикових, рослиноїдних, коропових та інших промислових і туводних видів риб в річках Південний Буг, Інгул, Інгулець, Мертвовод, Громоклія, Кодима та інших, в Дніпро-Бузькому, Березанському, Тилігульському лиманах, осетрових видів риб в північно-західної частині Чорного моря шляхом вирощування рибопосадкового матеріалу та  повномасштабного зариблення природних водойм миколаївської області.
  3. Вирощування рибопосадкового матеріалу цінних та промислових видів риб в масштабах, які зможуть повністю задовольнити потреби  рибогосподарських підприємств Миколаївської області у зарибку.

Технологічна схема Білоусівського рибовідтворювального заводу не повинна обмежуватися тільки відведеною територією (400 га) у заплаві р. Південний Буг в районі с. Білоусівка. Для повноцінної роботи, для максимального використання рибовідтворювальних потужностей заводу необхідно мати додатково ще 500-1000 га водойм, а може і більше, які можуть використовуватися згідно договору  оренди.

Всі водойми Білоусівського рибовідтворювального заводу повинні бути розбиті на наступні категорії:

  1. Колекційні. Для утворення колекції цінних та промислових видів риб з метою їх зберігання, наукових досліджень, а також для створення промислових гібридів.
  2. Ремонтно-маткові. Для стад різних видів осетрових, частикових, коропових та рослиноїдних риб різних за віком  з метою збереження генофонду.
  3. Нерестові. Для нересту деяких видів риб (коропа, судаку, сомів та інших), або для до нерестового утримання.
  4. Вирощувальні першого і другого порядку. Для вирощування зарибку  (від 1-3 грам до 30-50 грам).
  5. Водойми для вирощування молоді веслоноса. Для вирощування веслоноса (від 3-5 до 250-500 грам).
  6. Карантинні водойми. Для карантинного утримання риб.
  7. Технологічні водойми, водойми для дафнії та інші.

  Робота Білоусівського рибовідтворювального заводу сприятиме:

забезпеченню ефективного функціонування рибогосподарського комплексу Миколаївської області та підвищенню рівня продовольчого забезпечення всіх прошарків населення (особливо найбідніших) дешевою і якісною рибопродукцією.

–  проведення екологічних заходів на рибогосподарських водоймах області;

 підтримання гідробіонтів рибогосподарських водойм Миколаївської області на рівні, який дозволяє ведення рибогосподарської діяльності на цих водоймах;

розвитку та розповсюдженню нових технологій аквакультури (штучного вирощування товарної риби та інших водних живих ресурсів);

забезпеченню наукових, науково-дослідних, пошукових робіт на рибогосподарських Миколаївської області;

реалізації обласної «Програми розвитку рибного господарства миколаївської області до 2025 р.» (розробляється);

розвитку  рибальства на  внутрішніх рибогосподарських водойм Миколаївської області;

відновленню основних засобів виробництва рибогосподарських підприємств області;

–  створенню умов для розвитку аматорського рибальства;

–  впровадженню сучасних технологій в риболовному судно будівництві, будівництві знарядь лову, методів ведення промислу, тощо;  

здійсненню зовнішньоекономічної діяльності з питань рибогосподарської діяльності;

–  розробленню єдиної технічної та економічної стратегії розвитку рибного господарства Миколаївської області;

здійсненню єдиної технічної політики, організації та координації науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, робіт, пов’язаних з виробництвом і впровадженням нової рибогосподарської техніки, розробленням і впровадженням передових технологій у  сфері рибного господарства;

–  реалізації інвестиційних проектів у галузі;

–  участі в реалізації міжнародних проектів у рибної галузі;

–  виконання науково-дослідних, проектно-вишукувальних та проектно-конструкторських робіт для розвитку аквакультури.

 Наукове забезпечення

Діяльність Білоусівського рибовідтворювального заводу в межах регіональних, галузевих та державних програм передбачатиме плідну співпрацю з науковими рибними закладами України.

Основними напрямками співпраці треба вважати пошук раціональних біотехнологій та розробки практичних рекомендацій по формуванню, вирощуванню та збереженню державних колекційних ремонтно-маткових стад осетрових, рослиноїдних, частикових, коропа та інших, їх доместикації,  цілорічне їх утриманням в контрольованих умовах  з подальшим їх відродженням в водоймах Миколаївської області.

Необхідно також приділити увагу іхтіопатологічній ситуації в області та прийняти заходи щодо  боротьби  із захворюваннями  риб в період інкубації та вирощування молоді.

Відтворення цінних та промислових видів риб України

 Основними завданнями Білоусівського рибовідтворювального заводу будуть:

  1. Вирощування зарибку (рослиноїдних риб, карпа, частикових, осетрових видів риб) для зариблення в повному обсязі   Дніпро-Бузької екструарної системи, Березанського, Тилігульського лиманів, усіх промислових річок і рибогосподарських водойм Миколаївської області.
  2. Вирощування зарибку для потреб розвитку аквакультури (реалізація зарибку комерційним рибогосподарським підприємствам).
  3. Вирощування рибопосадкового матеріалу для відновлення рибогосподарського потенціалу природних водойм Миколаївської області.

Повномасштабне зариблення водойм регіону дасть необхідні об׳єктивні передумови для інтенсивного розвитку рибного господарства Миколаївської області.

   Управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Миколаївській області

 Держрибагентство України та Управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Миколаївській області будуть приймати участь в роботі Білоусівського рибовідтворювального заводу в якості:

  1. Державного рибоохоронного відомства та відомства з регулювання рибальства в державних водоймах.
  2. Власника державних ремонтно-маткових стад осетрових та інших цінних і промислових видів риб які будуть знаходитись на збереженні на Білоусівському рибовідтворювальному заводі.
  3. Консультанта з різноманітних питань технології вирощування, збереження ремонтно-матковий стад риб, їх адаптації тощо.

 Структура

 управління Білоусівським рибовідтворювальним заводом

  Технічні умови для проектування

 Інкубаційно-мальковий цех

При проектуванні інкубаційно-малькового цеху треба передбачити наступне:

  1. Ставок-відстійник для інкубаційного цеху для уникнення газо-міхурової хвороби а також для відстоювання технологічної води основного виробничого та інкубаційно-малькового цеху. Об’єм цієї гідроспоруди повинен бути не менш як 50000 м³, глибина ≈ 3 м. Ложе ставка-відстійника повинно бути на 1 м вище за басейнову частину заводу (для аварійного водопостачання). Дамби по урізу води повинні бути покриті бетоном.
  2. Систему очищення вхідної води озоном (О3) для якісної очистки води від бактеріального, хімічного та іншого забруднення.
  3. Установку замкненого водопостачання (УЗВ-1) для вирощування колекційних маткових стад осетрових які будуть використані для щорічній інкубації. Стадо для виконання виробничої програми повинно мати загальну вагу не менш як 10 тонн. Щільність посадки у басейнах не повинна перевищувати 80 кг/м². Кількість басейнів  повинна також передбачати можливість різностатевого та видового утримання. Температура води повинна в межах 22-26°С. Рівень кисню на виході з басейнів ≥  8 мг/л. Крім того УЗВ повинна бути двох-контурна з метою виводу частини стада в разі необхідності на технологічний період зимових температур 3-5 °С не переміщуючи плідників. Басейни повинні мати необхідну геометрію для самоочищення і зроблені з нержавіючої сталі марки AISI 316 L.
  4. Установку замкненого водопостачання (УЗВ-2) для резервації плідників. В разі потреби резервації плідників для нересту в інші часи за відсутності необхідних природних умов для росту мальків (наприклад веслоноса бажано резервувати на 15-30 днів до моменту максимального росту кормової бази водойм), а також для максимального використання технологічних можливостей заводу необхідно розробити спеціальне УЗВ. Температура в такому УЗВ повинна бути в межах 3-5°С. Для цього в контурі УЗВ необхідно передбачити холодильний агрегат, а також можливість роботи на воді після теплових насосів. В разі потреби цей контур повинен мати можливість підігріву води і роботи в інших температурних режимах (5-26°С) як карантинний, нерестовий або після нерестовий. Цей контур повинен буди повністю відокремленим від основного цеху як для збереження низьких температур так і для виконання ветеринарних умов під час карантинного утримання плідників.
  5. Установку замкненого водопостачання (УЗВ-3) для виводу плідників на нерестові температури. Потужність УЗВ-3 повинна складати 40% від УЗВ-1. Температурні режими 5÷26°С. Басейни повинні бути з різноманітною геометрією в залежності від плідників і стану їх готовності до нересту, бути не вищими за 1 м і мати можливість водопостачання з різними температурними показниками по лініях (3-4 лінії).
  6. Установку замкненого водопостачання (УЗВ-4) для інкубаційних апаратів. Кількість і різноманіття інкубаційних апаратів повинна давати можливість інкубації всіх видів риб (коропа, рослиноїдних, частикових та осетрових в апаратах «Осетер», «Амур», «ВНІПРХ», «Вейса», різноманітних вертикальних та лоткових) з урахуванням виробничої програми заводу. Повинна бути також передбачена можливість під׳єднання різних груп апаратів до різних контурів УЗВ якщо буде потреба одночасної інкубації окремих видів риб з іншою температурою води, іншим протоком та змістом кисню.
  7. Установку замкненого водопостачання для вирощування личинок та постановки їх на плав (УЗВ-5). Різноманіття, кількість басейнів та їх площу необхідно підрахувати з запасом для повного забезпечення виробничої програми заводу з будь якими відхиленнями по видах риб. Для даної групи басейнів треба передбачити можливість гнучкого змінення температурних режимів кожного басейна для маневрування при постановки личинок на плав.
  8. Установку замкненого водопостачання для вирощування мальків (УЗВ-6). Кількість, форми та площа басейнів повинні також буди запроектовані з запасом, враховуючи щільність посадки мальків (0,5-1 грам) не більш як 10 кг/м². басейну. Також необхідно передбачити можливість постачання технологічної води в басейни з різними температурами, хоча б по лініях.
  9. Спеціальні прилади, обладнання та після операційні реанімаційні басейни для прижиттєвого збирання інкубаційної ікри осетрових та інших видів риб.  Головний інкубаційно-мальковий цех повинен мати також басейни для утримання плідників після гіпофізарних ін׳єкцій, повний набір спеціального обладнання для проведення операцій по прижиттєвому відбору ікри у плідників різних видів риб, реанімаційних басейнів для нагляду за плідниками після операції відбору ікри, обладнання для промивки ікри від ікряного клею та інше.
  10. Систему аварійного постачання технологічної води. Всі басейни і УЗВ повинні мати можливість аварійного постачання технологічної води в разі відключення електроенергії і неможливості використання аварійного дизель-генератора. Треба передбачити будівництво насосної станції для аварійних потреб яка б могла качати воду з ставка Березанського лиману.
  11. Систему  підігріву технологічної води. Для цілорічної роботи інкубаційного цеху необхідно передбачити проектування системи підігріву технологічної вод для всіх УЗВ. При цьому усі установки замкненого водопостачання повинні мати свої контури з можливістю підігріву води від 0 до 28°С.  Для цього доцільно установити блок сучасних теплових насосів які мають високі теплові та експлуатаційні характеристики і передбачити для цієї системи підігріву різноманітні технологічні режими цілорічної роботи при різних температурах вхідної води.
  12. Систему оксигенації та генератор кисню для повного забезпечення інкубаційно-малькового цеху очищеним киснем (95%). Генераторів кисню треба мати два для дублювання і більшої надійності. Також треба мати одноденний запас кисню 10-20 м³ на аварійний випадок.
  13. Систему автоматичного годування мальків треба проектувати, але розглянути питання економії коштів і годувати мальків на першому етапі роботи заводу ручними засобами не закуповуючи дороге обладнання західного виробництва.
  14. Зливні ємкості в УЗВ (1- 6) повинні мати такий вміст, щоб працівники інкубаційно-малькового цеху мали можливість одночасно мити декілька басейнів і щоб вода на переливалась в каналізацію (10-15% загального об’єму  УЗВ) для збереження тепла.
  15. Лабораторія цеху, її обладнання і кваліфікація персоналу повинна забезпечувати можливість оперативного виявлення хвороб риб а також оперативного контролю якості технологічної води та скидних вод після очищення.
  16. Виробництво холодної 4-6°С води  з застосуванням теплових насосів для якісного без відходів перевезення рибопосадкового матеріалу в теплу пору року. 
  17. Аварійне енергопостачання в вигляді автоматичного дизель-генератора або другого незалежного вводу електроенергії, потужності яких вистачить для функціонування в повному обсязі основного технологічного обладнання в будь яку пору року на протязі декілька днів.

Інкубаційно-мальковий цех для виконання свої технологічних функцій повинен мати:

  • Сучасна двоповерхова будівля з теплими стінами;
  • необхідні системи вентиляції, каналізації, освітлення технологічної води, основного рибоводного і аварійного обладнання;
  • лабораторію;
  • всі санітарно-побутові умови для нормальної праці і відпочинку персоналу;
  • пробурені свердловини для отримання води для аварійних технологічних та господарчих потреб;
  • підсобні приміщення, тощо.

Господарська частина  повинна мати:

  • майстерню для ремонту автотранспорту плавзасобів, технологічного обладнання, тощо;
  • гараж для транспорту, включаючи транспорт для якісного перевезення великої кількості малька на значні відстані;
  • адміністративний корпус з їдальнею та приміщеннями гостинного типу;
  • склади;
  • інше необхідне для якісного функціонування цеху.

Потреби Миколаївської області в зарибку

 Для реанімації рибогосподарського потенціалу водойм Миколаївської області до фонового рівня,  максимального використання їх рибогосподарських можливостей, а також для сприяння інтенсивного розвитку аквакультури і забезпечення продовольчої безпеки України треба щорічно зариблювати значні  об’єми рибопосадкового матеріалу осетрових, частикових, рослиноїдних, коропа та інших видів цінних і зникаючих видів риб Чорноморського басейну.

Координаційної Раді з питань функціонування рибогосподарського комплексу Миколаївської області, Миколаївській облдержадміністрації  і Держрибагентству України треба  переглянути  режими рибогосподарювання на Дніпро-Бузькому, Березанському, Тилигульскому лиманах, водосховищах, річках та інших крупних водних об׳єктах області з метою пошуку оптимального режиму використання водних живих ресурсів цих водойм комерційними рибогосподарськими підприємствами і форми їх співпраці.

 Щорічні потреби водойм Миколаївської області в зарибку

                                                                                                         (тисяч штук)

№ п/п

Види риб

Березансь

кий лиман

 

р. Південний Буг

 

Інші водойми

області

Необхідно цьогорічок

Вага

(тонн)

1.

Короп

500

2.000

1.500

4.000

120

2.

Білий  товстолобик

5.000

2.000

7.000

200

3.

Строкатий товстолобик

2.000

1.000

4.000

130

4.

Білий амур

50

50

100

200

10

5.

Осетрові

700

100

800

20

6.

Частикові

1.000

8.000

1000

10.000

100

7.

Піленгас

500

500

500

1500

20

 

Всього:

 

 

 

27.500

600

 Примітка: 

  1. Вирощування зарибку відбуватиметься не тільки за рахунок виросних водойм Білоусівського рибовідтворювального заводу, а також за рахунок інших рибогосподарських підприємств, які працюватимуть із заводом на договірних засадах.
  2. Потужність Білоусівського рибовідтворювального заводу на плащах виросних водойм 350 га дозволяє при інтенсивній технології вирощування зарибку повністю задовільнити потреби Миколаївської області.

Формування колекційних та племінних

ремонтно-маткових стад риб

Для забезпечення матковим матеріалом осетрових видів риб  необхідно на рівні Держрибагентства України прийняти рішення про формування колекційних та племінних державних  ремонтно-маткових стад Білоусівського рибовідтворювального заводу з різноманітних джерел, в тому числі і з ремонтно-маткового поголів’я херсонських рибовідтворювальних заводів.

Колекційні ремонтно-маткові стада веслоноса, ленського, сибірського та інших видів осетрових та їх гібридів (бестера, стербера, остера та інших) треба планово формувати, закуповуючи їх на польських, російських заводах та інших заводах.

Особисту увагу при проектуванні треба уділити веслоносу, тому що він має особливості росту на ранніх етапах розвитку, а також тому, що заплідненої ікри дуже мало навіть в Росії. Сам же веслонос, враховуючи його значні темпи росту, та  високі якісні показники м׳яса та ікри має дуже важливе значення для рибогосподарських водойм Миколаївської області, особливо для Дніпро-Бузької екструарної системи.

Білоусівський рибовідтворювальний завод повинен постійно формувати колекційні і племінні ремонтно-маткові стада частикових, рослиноїдних риб, коропових, кефалевих, осетрових та інших рідкісних і зникаючих видів риб України.

                                         Очікувані результати

Зараз рибне господарство Миколаївської області знаходиться у стані глибокої затяжної рецесії.

Але структурна будівництво Білоусівського рибовідтворювального заводу в Миколаївської області зможе:

  • Створити необхідні виробничі і адміністративні передумови для гарантованого забезпечення мінімального рівня споживання риби і рибопродуктів населенням, а також виробництва іншої сировини для потреб промисловості України.

i    Відновити   рибогосподарський потенціал прісноводних водойм, річок, озер,  водосховищ, заток, лиманів області шляхом повномасштабних полікультурних зариблень промисловими, цінними, рідкими видами риб і тих, що потребують відновлення.

  • Створити додаткові робочі місця (особливо у місцях традиційного рибного промислу) та підвищити життєвий   рівень працівників галузі рибного господарства.

i    Збільшити завантаження  виробничих   потужностей   берегових рибопереробних  підприємств.i    Знизити собівартість рибопродукції.i    Забезпечити втілення нових прогресивних технологій у сфері вирощування рибопосадкового матеріалу.i    Створити сприятливе інвестиційне середовище для всіх вітчизняних виробників рибопродукції.i    Підвищити середній  рівень  споживання  риби, рибопродукції  на душу населення в Миколаївської області.

Висновки

Експлуатація  Білоусівського рибовідтворювального заводу закладе всі необхідні передумови для повного відновлення рибогосподарського потенціалу водойм Миколаївської області та дасть необхідний поштовх інтенсивному розвитку її рибного господарства для повного задоволення потреб населення в якісній рибопродукції.

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Теоретическое обоснование необходимости развития аквакультуры и марикультуры в Украине

Створено - 25.03.2019 0
Теоретическое обоснование необходимости развития аквакультуры и марикультуры в Украине Ежегодный прирост объёмов продукции мирового рыбного хозяйства  за последние 25 лет…

Газопузырьковая болезнь рыб (ГПБ)

Створено - 03.04.2020 0
Газопузырьковая болезнь рыб (ГПБ) Обсудим очень важную тему для всех рыбоводов, которые занимаются интенсивным выращиванием ценных видов рыб (осетровые, форель,…

Как поднять аквакультуру

Створено - 23.03.2019 0
Как поднять аквакультуру? Украина, к сожалению, принадлежит к числу стран-аутсайдеров в области развития аквакультуры. Мы, можно сказать, возглавляем список «банановых»…