Формування екологічного світогляду у дітей

AvatarОпубліковано at 01.03.2019
154 0
Формування екологічного світогляду школярів шляхом експериментально-пошукової діяльності
Актуальність теми

Розв’язання екологічних проблем великою мірою залежить від рівня екологічної свідомості та культури населення. Як зауважив Ж.Б. Ламарк: «Невігластво – ось, без сумніву, перше і основне джерело майже всього нашого нещастя, особливо відтоді, коли ми почали жити суспільним життям». Загострення протиріч взаємодії людини з природою, поглиблення екологічної кризи обумовили тенденції гуманізації та екологізації науки і практики.

Національною доктриною розвитку освіти України, Концепцією національного виховання дітей та молоді в національній системі освіти, Концепцією екологічної освіти в Україні визначено, що метою навчально-виховної діяльності навчальних закладів є виховання і розвиток творчого потенціалу та соціальної активності особистості, формування системи її гуманістичних цінностей, у якій цінність природи і людини визначаються як провідні.

Враховуючи філософські уявлення, світогляд визначається як цілісне уявлення про світ і місце в ньому людини, про ставлення людини до навколишньої дійсності, до самої себе, а також обумовлені цими уявленнями основні життєві позиції і установки людей, їхні переконання, ідеали, принципи пізнання і діяльності, ціннісні орієнтації. Екологія – наука про відносини рослинних і тваринних організмів і утворюваних ними співтовариств між собою і навколишнім середовищем. А під екологічним вихованням розуміється формування у широких верств населення високої екологічної культури всіх видів людської діяльності, так або інакше пов’язаних з пізнанням, освоєнням, перетворенням природи. Основна мета екологічного виховання: навчити дитину розвивати свої знання законів живої природи, розуміння суті взаємин живих організмів з навколишнім середовищем і формування умінь управляти фізичним і психічним станом. Навчання екології має бути активним, цікавим, раціональним, максимально наближеним до життя. В.О.Сухомлинський стверджував, що сама по собі природа не розвиває і не виховує. Залишивши дитину наодинці з нею, годі сподіватись, що вона під впливом навколишнього середовища стане розумною, глибоко морально, непримиренною до зла. Тільки активна взаємодія з природою здатна виховувати найкращі людські якості.

Теоретичне обґрунтування

Теоретичними основами теми є наукові праці, що стосуються концепції екологічного імперативу сучасної цивілізації (В.І.Вернадський, М.М.Моісєєв, А.О.Горєлов); педагогічних закономірностей і принципів виховного процесу (Ю.К.Бабанський, І.Д.Бех, І.П.Підласий); теорії екологічної освіти і виховання (А.Н.Захлєбний, І.Д.Звєрєв, І.Т.Суравєгіна); психологічних закономірностей формування суб’єктивного ставленні особистості до природи (С.Д.Дерябо, В.О.Ясвін); світоглядного значення інтеграції природничо-наукової освіти (К.Ж.Гуз, В.Р.Ільченко, Т.О.Пушкарьова). В основі екологічних проектів – ідеї особистісно орієнтованого підходу до виховання учнів, положеннях Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепції національного виховання дітей та молоді в національній системі освіти, Концепції екологічної освіти в Україні. Відповідно до структури екологічного світогляду та його компонентів (пізнавальний, ціннісний, діяльнісний та мотиваційно-переконавчий) Немченко Н.В. (Інститут проблем виховання АПМ України) виділені критерії його сформованості, до яких належать: уявлення про цілісність світу, поняття про природні явища, екологічні проблеми; інформованість, вміння самостійно аналізувати екологічні ситуації (пізнавальний компонент); ціннісні міркування, духовні почуття, пов’язані з природою (ціннісний компонент); участь у мотивованій суспільно-корисній діяльності екологічного напряму (діяльнісний компонент); співвіднесення потреб та екологічних норм (мотиваційно-переконавчий). Немченко Н.В. визначено рівні сформованості екологічного світогляду: стійкий, нестійкий (суперечливий), природоспоживацький. Стійкий рівень екологічного світогляду характеризується: уявленнями старшокласників про цілісність світу, людину як біосоціальну істоту; усвідомленням культурно-історичного взаємозв’язку і зумовленості практичного, теоретичного і духовного освоєння світу; інформованістю про основні екологічні проблеми сучасності, співпереживанням у зв’язку з деструктивними змінами у довкіллі; вмінням самостійно аналізувати екологічні ситуації, здійснювати оцінно-рефлексивні дії; здатністю регулювати власне споживання, засудженням порушень норм і правил поведінки у природі; участю у екологічній діяльності; цілком визначеними уявленнями про участь у вирішенні екологічних проблем у майбутній професійній діяльності. Ознаки нестійкого (суперечливого) рівня екологічного світогляду: сприйняття світу як цілісності і уявлення про людину як його частину, проте нечіткі уявлення про майбутнє людства і природи, роль людини у збереженні цивілізації; визнання необхідності співпереживання стосовно інших людей і природи, однак недооцінка особистої причетності і відповідальності за стан довкілля; ситуативний характер співпереживання стосовно деструктивних змін у природі; утруднення у самостійному аналізі екологічних ситуацій, оцінно-рефлексивних діях; ситуативна організація власної життєдіяльності під впливом природоспоживацьких стереотипів; наявність поряд з екологічними інших мотивів участі у природоохоронній діяльності; нечіткі уявлення про роль у вирішенні екологічних проблем у професійній діяльності. Природоспоживацький рівень екологічного світогляду характеризують: сприйняття світу як розрізнених частин, а людини – як істоти, відчуженої від природи і не зобов’язаної їй співпереживати; фрагментарна інформованість про екологічні проблеми, неусвідомленість відповідних понять, відсутність інтересу до стану довкілля, майбутнього цивілізації; невміння аналізувати екологічні ситуації, здійснювати оцінно-рефлексивні дії; незнання і недотримання екологічних вимог у власній життєдіяльності; відсутність бажання брати участь у природоохоронній діяльності, невизначеність власної ролі у вирішенні екологічних проблем. Використання в роботі етапів експериментально-пошукової діяльності дає змогу організувати роботу таким чином, щоб діти навчились самостійно бачити зв’язки в природі, знаходити правильні рішення у проблемних ситуаціях. Експериментально-пошукова діяльність проектів складається з умовних п’ятьох етапів, а саме: І етап – постановка проблеми, ІІ етап – висунення пропозицій учнями, ІІІ етап – робота над проектом, IV етап – презентація продукту проекту, V етап – оцінювання та рефлексія. Інтерес до природного середовища у дитини виникає мимоволі, без втручання дорослих. Та навчити дітей розуміти мову довкілля, відчути себе його частиною, ставитися до природного оточення з любов’ю і бережливістю повинен дорослий. Свідоме і бережливе ставлення кожної людини до природи можливе тільки при наявності екологічної культури, широких екологічних знань, які повинні формуватись, починаючи з дитинства. Знання екологічних норм, закономірностей розвитку природи, знайомства з загадковим світом тварин, рослин, з особливостями їх поведінки, проблемами, які виникають в їх житті, дуже часто з вини людини, дадуть можливість кожному відчути особисту відповідальність за майбутнє природи. Метою екологічної культури, виховання є формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального ставлення до навколишнього природного середовища. Зміст навчально – виховної роботи в цьому напрямі полягає у розкритті перед дітьми багатогранної цінності природи. Успіх екологічного виховання значною мірою залежить від урахування ряду педагогічних вимог. При реалізації вимог екологічного виховання необхідний комплекс таких методичних засобів і прийомів, щоб вивчення природи, будь-яке спілкування з нею залишало в пам’яті дітей глибокий слід, обов’язково впливало б на почуття і свідомість. Саме такий вплив справляють ігри, вікторини, екскурсії, народні прикмети, екологічні досліди, тому їх розглядають як важливу умову ефективного формування екологічної культури в учнів. Екскурсія – це форма організації учбово-виховного процесу, яка дозволяє проводити спостереження, а також безпосередньо вивчати різні предмети, явища і процеси в природних або штучно створених умовах. Екскурсії мають велике пізнавальне і виховне значення. Вони конкретизують, заглиблюють, розширюють знання учнів. На екскурсіях учні перевіряють на практиці багато теоретичних знань і переводять їх в уміння і навики. Ми живемо в безпосередній близькості до природи, що є лабораторією для екологічного виховання. Але важливе значення на екскурсіях приділяється екологічному навчанню: виявляються негативні зміни в природному оточенні, що є результатом господарської діяльності і особистої поведінки людей (повітря, вода, рослини, тварини); систематизувалися і розширюються знання про охорону природи; розкривається роль природи в житті людини; систематизувалися уявлення про взаємозв’язки в природі. Підводячи підсумок, потрібно відмітити, що формування екологічного світогляду повинне відбуватися осмислено, тому, перш за все, учням необхідні знання про природу, зв’язки і залежності в ній, вміння, які базуються на раціональному природокористуванні та традиціях, які націлені на збереження навколишнього середовища.

Практичне значення

В процесі формування екологічної свідомості, виконуючи завдання екологічних проектів, школярі набували навички і досвід вирішення економічних проблем та вчились передбачувати можливі наслідки власної природоперетворюючої діяльності. Вивчення природних екосистем на прикладі степового фітоценозу шляхом пошуково-експериментальної діяльності формувало в учнів уміння системно аналізувати явища, виявляти причинно-наслідкових зв’язків, що є основою екологічного світогляду. Робота над цим проектом дає можливість залучення до практичної природоохоронної роботи, екологічної діяльності за збереження навколишнього середовища. Цікава робота над проектом «Історія руху на захист тварин в Україні», головною думкою якого є те, що справа захисту тварин – одна з головних ознак демократії. Місто – екологічна система для безпритульних собак. Коли в місті вибиваються “безхазяйні” тварини, їм на заміну з-за околиць приходять інші, щоб зайняти їхню “екологічну нішу”. Спостереження за групами собак, які є територіальними тваринами, донесення результатів до населення допомогло б розібратися з проблемою: побороти страх і знайти правильні шляхи вирішення проблеми. Спостереження за безпритульними тваринами формує в учнів гуманне ставлення до тварин, розвиває активну позицію в суспільному житті. Робота над проектами «Міські квіти» та «Моє майбутнє – моє довкілля» розвиває трудові навички школярів, підвищує рівень відповідальності дітей за красу і чистоту рідного міста. Дієва любов до природи має на увазі участь в її перетворенні. Школярі трудяться разом з дорослими, озеленяючи і упорядковуючи своє місто. На пришкільній ділянці, парку вони збирають зрізані гілки, сухе листя, підгортають саджанці, допомагають висаджувати розсаду. У виховному відношенні спільна робота з дорослими дуже цінна. У її процесі складаються сприятливі умови для правильного відношення до праці, природи, для формування працьовитості, трудових навиків. Діти привчаються добиватися результатів, відчувають себе учасниками справ сьогодення. В основі всіх цих різних за направленістю проектів – дослідження екологічних зв’язків об’єктів з навколишнім середовищем. Робота над даними проектами сприяла оволодінню знаннями про навколишнє середовище (природне і соціальне), допомогла усвідомити себе частиною природи та дала можливість постійно спілкуватися з нею. Екологічні проекти сприяють вихованню і розвитку творчого потенціалу та соціальної активності особистості, формуванню системи гуманістичних цінностей школярів, у якій цінність природи і людини визначаються як провідні.

Посилання
  1. http://www.eco.com.ua/content/oblasnii-ekologo-kraeznavchii-proekt-%E2%80%9Ctvii-ridnii-krai%E2%80%9D-yak-krok-do-ekologichnogo-prosvitnit
  2. http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-148b3b2021c2c
  3. http://www.epwr.ru/quotauthor/txt_470.php
  4. http://geo.1september.ru/article.php?ID=200802413
  5. http://pidruchniki.ws/1256060739618/ekologiya/ekologichna_osvita

6. http://rspu.edu.ru/university/publish/schools/3/6.html 7. http://referatu.com.ua/referats/7569/172448

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Азбука молодого рыбника

Створено - 19.03.2019 0
Азбука молодого рыбника Орудия лова Рыбаки используют широкий ассортимент снастей, чтобы выловить свою рыбу (хотя слово своя не вполне уместно,…

«Формування у керівних кадрів органів державної влади України сталого екологічного світогляду, спрямованого на збереження водних біоресурсів»

Створено - 31.12.2019 0
«Формування у керівних кадрів органів державної влади України сталого екологічного світогляду, спрямованого на  збереження водних біоресурсів» Вступ  Водойми України (33837…

Концепція формування екологічної культури населення України

Створено - 06.03.2019 0
Концепция формирования экологической культуры населения Украины Концепция формирования экологической культуры (далее Концепция) представляет собой научно обоснованную совокупность взглядов на цели,…