Чи є взагалі “державна рибогосподарська політика” на Придунайських водоймах?

AvatarОпубліковано at 16.04.2020
62 0

Чи є взагалі «державна рибогосподарська політика» на Придунайських водоймах?

Придунайські водойми – «золотий природній фонд» України. Вони

розташовані в дельті Дунаю, в прикордонних з Румунією районах.
Одеській області, Всі озера північній частині заплави Дунаю створилися як затоплені гирла його приток. Раніше дельта Дунаю фактично не існувала, а на її місці була мілководна затока північно-західної частині Чорного моря, в яку впадав Дунай.

Внаслідок виносу Дунаєм твердих осадових порід, відбувалося обміління прилеглої до гирла частини моря і таким чином формувалася сучасна дельта Дунаю.

Солоні лимани поступово втрачали зв’язок з морем і перетворювалися в прісноводні озера.

 

№ п/п

Озеро

Площа

(га)

Примітка

1

Кагул

9 300

Мінералізація 0,8÷1,5 ‰, глибина 2÷7 м.

2

Картал

1 500

Мінералізація 1÷1,8 ‰, глибина ≈ 1 м.

3

Ялпуг

14 900

Мінералізація 1÷2 ‰, глибина ≈ 2 м.

4

Кугурлуй

6 700

Мінералізація 1÷1,6 ‰, глибина 2÷4 м.

5

Сапʼяни

400

Мінералізація 1÷2 ‰, глибина 1÷3 м.

6

Китай

6 000

Мінералізація ≥ 1,5 ‰, глибина 2÷5 м.

7

Сасик

21 200

Мінералізація ≤ 2 ‰, глибина 2÷3 м.

 

Разом:

60 000

ххх

Сасик створений штучно як резервуар прісною води для зрошення сільськогосподарських культур. Підпитується через канал з Дунаю.

Кожен рік Дунай навесні розливається і через спеціально створені шлюзи наповнює придунайські озера.

Разом з водою весняних паводків в озера заходить майже вся іхтіофауна Дунаю (товарна риба і молодь в достатньо великих об’ємах для того щоб без спеціального щорічного штучного зариблення цих водойм виконувати план Режимів СТРГ).

До речі, іхтіофауна Дунаю нараховує більше 110 видів. Більшість цього багатства потрапляє безкоштовно до нас у водойми. Україна з цього приводу могла би радіти. Але ні!… Що ж не так? Давайте розбиратися разом.

Наказом Держкомрибгоспу № 4 від 15.01.2008 р. була затверджена юстована

«Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах». Дивись:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0064-08

 Мета цього дійсно важливого для розвитку рибного господарства кроку звучала так (мовою оригіналу): «Штучне розведення,  вирощування  водних  живих ресурсів,  їх використання здійснюються з  метою  підвищення  рибопродуктивності рибогосподарських водних об’єктів (їх ділянок) шляхом спрямованого формування видового складу (відтворення риб та інших водних  живих ресурсів) та запасів водних живих ресурсів без скидання води з цих об’єктів з метою їх вилову.

Для створення  спеціального  товарного  рибного  господарства використовуються   рибогосподарські   водні   об’єкти,    заселені широко розповсюдженими  та  малоцінними  для промислу видами водних живих ресурсів,  а також ділянки Чорного  та  Азовського  морів  у межах   внутрішніх  та  територіальних  вод  України,  які  можуть використовуватись  для  створення  спеціальних   товарних   рибних господарств з розведення морських безхребетних та водоростей»

.Що сказати? Чітке формування благородних цілей Інструкції.

На той час це був революційний крок держави для шляху сталого розвитку рибного господарства України. Так що ж сталося з цим шляхетним кроком? Розбираємося далі…

Придунайські водойми мають площу ≈ 60 000 га. Всі водойми України під режимами СТРГ складають ≈ 150 000 га, тобто Придунайські водойми складають 40 % від всієї площі водойм під Режимами СТРГ.

Рибопродуктивність Придунайських водойм (пʼята зона рибництва з сумою градусо-днів ≥ 3000 при температурі ≥ 15 °С), як показують чисельні наукові дослідження останніх років, дозволяє за умов правильного формування і експлуатації тільки аборигенних видів риб (навіть без рослиноїдних і коропа) гарантовано вирощувати ≥ 350 кг/га/рік. Взагалі то потенціальна  рибопродуктивність найкращих водойм України сягає ≥ 500 кг/га/рік.

А як же йдуть справи за фактом в рибогосподарських підприємствах, які «царюють» на цих водоймах, отримавши від Держрибагентства Режими СТРГ? Мабуть вони ховаються від «золотого грошового дощу», який на них звалився, бо вони ж щорічно рапортують про зариблення рибопосадковим матеріалом рослиноїдних риб та коропа.

Щорічне зариблення по документах сягає ≥ 11 млн. штук/рік (на всі водойми в загалом), а в тонах ці «досягнення» виглядають дещо скромнішими, бо зариблення відбувається дуже маленьким рибопосадковим матеріалом (11÷19  гр. в залежності від рівня брехливості керівників).  

Взагалі рибоохоронні органи не мають право пропускати такий маленький зарибок, який в умовах зими відійде з причин малої вгодованості і неспроможності протистояти хижакам у водоймі на протязі 6 зимових місяців. Смертність рибопосадкового матеріалу від такого жахливого зариблення (за умов навіть його фактичного зариблення, яке відбувається лише на папері) сягає на практиці усі 100 %. І це багаторазово доказано на практиці.

Так об’ясніть мені, чому державна рибоохорона наполегливо змушує рибогосподарські підприємства зариблюватися взимку? Інструкція № 4 регламентує лише терміни звітності про обсяги вселення  ВЖР  у  рибогосподарські водні  об’єкти  СТРГ, які повинні подаватися користувачем територіальному органу рибоохорони до першого числа наступного  місяця  після  закінчення робіт  з відтворення і все, більше нічого…

Тоді чому Держрибагентство змушує користувачів Режимів зариблюватися взимку, брехати, підробляти документацію і звітність, йти на відвертий кримінал? Це ж кінчений дибілізм, корупція і відвертий кримінал галузевої влади!!!

А справа в тому, що ніхто, ніколи, нічого не зариблює і не витрачає ніяких коштів на закупівлю і перевезення зарибку на великі відстані. Як що користувачі були чесні, вони б і року не протрималися на цих водоймах з такою державною політикою.

Підрахунки показують, що зарибок на відстанях більше 50 км стає «золотим» без можливості заробити гроші через промповернення.

Зариблення не відбувається ніде і ніколи з наступних причин:

  1. Зариблення великих водойм дуже коштовна і не вигідна справа, а у рибогосподарських підприємств немає такої кількості оборотних коштів.
  2. Дунай щорічно приносить зарибок, якого вистачає без штучного зариблення на мінімальні потреби.
  3. В Одеській області немає такої кількості виросних водойм для забезпечення Придунайських водойм зарибком. Загальний об’єм зарибку на потреби Придунайських водойм повинен бути в розмірі ≈ 2 000 тонн/рік при  товарному лові ≥ 30 000 тонн/рік.  Зараз водойми зовсім не зариблюються, а вилов сягає ≈ 2 700 тонн/рік. Це уся арифметика.
  4. Відсутність достатньої кількості зарибленої риби складає сприятливі умови для росту карасю, рибопродуктивність якого підвищується у рази. Саме за рахунок карасю та риби з Дунаю закривають звітність. А те, що там повинні бути інші рослиноїдні риби та короп, так це не проблема, тому що справу віршують відверті хабарі державним інспекторам рибоохорони.
  5. Щоб таке кримінальне дійство прокручувати роками необхідно мати (і вони мають) дуже впливове «кришування» в особі керівництва Держрибагентства, та силових структур Одеській області (про що свідчать відкриті кримінальні справи на керівників силових структур регіону).

 

В результаті відсутності зариблення на Придунайських водоймах України, які працюють по Режимах СТРГ відбувається наступні негативні явища:

  1. Народ не отримує необхідну кількість риби (2 700 тонн/рік замість 30 000 тонн/рік)..
  2. Держава надала рибогосподарським підприємствам своє багатство, яке використовується лише на 9 %.
  3. Відверте багаторічне нехтування законами України на Придунайських водоймах спричиняє:
  • зневіру людей в спроможність владі навести ладу і нагодувати родини їхні родини;
  • забруднення екології в результаті байдужості користувачів СТРГ до своїх водойм;
  • знищує рибогосподарський та увесь природоохоронний потенціал Придунайських водойм;
  • знищує усе біорізноманіття Придунайських водойм;
  • розцвіт корупції і розгул криміналу;
  • напруження соціальної клімату навколо водойм.
  • недоотримання бюджетних коштів;
  • створення підґрунтя для ННН- рибальства (браконьєрства);
  • формування ворожого до природи Світогляду людей.
  • відтягування процесів сталого розвитку рибного господарства України.

А як на це реагують в Держрибагентстві і чому громадські організації галузі мовчать?

Ні громадські організації не мовчать, вони діють. Тільки у нашій державі сили паки ще не рівні. Вони – влада з грошима і зі всіма силовими структурами. Громадськість бідна і не має поки ще можливості дієвого впливу на ситуацію.

До влади разом з «нашою надією» прийшли усі покидьки, які одразу зорієнтувалися і продовжили набивати вже власні кишені.

Ну що, українському народу потрібна така державна рибогосподарська  політика?

Вирішуйте самі, бо за кордоном нам наврядчи допоможуть!!!

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 12 – галузева наука)

Створено - 18.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 12 – галузева наука) Досягнення сталого…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 16 – першочергові дії та організаційні кроки)

Створено - 21.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 16 – першочергові дії та організаційні…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку рибного господарства України (Частина 13 – інвестиційна привабливість рибогосподарських підприємств (проекти)

Створено - 19.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 13 – інвестиційна привабливість рибогосподарських підприємств …

«Формування у керівних кадрів органів державної влади України сталого екологічного світогляду, спрямованого на збереження водних біоресурсів»

Створено - 31.12.2019 0
«Формування у керівних кадрів органів державної влади України сталого екологічного світогляду, спрямованого на  збереження водних біоресурсів» Вступ  Водойми України (33837…

Яка законодавча та нормативно-правова база потрібна галузі рибного господарства України

Створено - 07.04.2020 0
Яка законодавча та нормативно-правова база потрібна галузі рибного господарства України Галузь рибного господарства України взимку та навесні 2020 р. залишилася…