ФАО

AvatarОпубліковано at 28.02.2019
281 0

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)/

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО)

 Перспективи аграрного сектору економіки  2015

Видавництво ОЕСР, Париж 2015

http://dx.doi.org/10.1787/agr_outlook-2015-en

 [нижче наведено переклад деяких положень згаданого видання, в яких тим чи іншим чином згадується рибне господарство (рибальство та рибництво). Переклад розширеного тексту щодо перспектив розвитку власне рибогосподарського сектору буде розміщено згодом. З оригіналом можна ознайомитись за наведеним вище посиланням]

Після періоду надзвичайно високих цін на продукцію рослинництва, гарний врожай у основних реґіонах-виробниках дозволив відновити рівень запасів та знизити ціни на продовольство у 2013 маркетинговому році. Умови виробництва продукції лишались сприятливими і у 2014 році, і, відповідно, ціни на зернові культури, насіння соняшника та цукор продовжували знижуватись.  Незважаючи на суттєве зменшення ціни на кормові зернові культури, ціни на м’ясо сягнули рекордних рівнів у 2014 році, і зменшення поголів’я, у поєднанні зі спалахами хвороб, обмежило негайну відповідь. Ціни на молочну продукцію залишались високими у першій половині 2014 року, але трохи зменшились у другій половині року, а от ціни на рибу протягом року дещо зменшились, хоча й лишались більш високими ніж 2013 року. 

Виробництво риби, її споживання та обсяги торгівлі досягли рекордних рівнів 2014 року. Ціни на рибу та продукцію з неї лишались високими протягом першої половини 2014 року внаслідок високих цін на корми у 2012 та 2013 роках. Пізніше 2014 року, ціни зменшились у зв’язку із збільшенням постачання на ринок певних видів риб та зменшенням попиту у Японії та деяких країнах Європи, але лишались вищими, аніж 2013 року.

Незважаючи на стале глобальне зростання споживання білків, абсолютне споживання на душу лишиться неврівноваженим.  У контрасті з загальним зростанням калорійності, яке стаґнуватиме у розвинених країнах, вживання протеїну на душу населення буде продовжувати зростати на всіх рівнях.  На рівні споживання білків відбиватимуться регіональні преференції та джерела отримання білка. Серед найменш розвинених країн до 60% білка буде рослинного (зернового) походження  (станом на 2024 рік), на 2% менше за базовий період (2012-2014), а частка м’яса у загальному балансі білка коливатиметься від 9% у найменш розвинених країнах до 26% у розвинених, та демонструватиме тренд зростання.  

Споживання риби також є важливим та доступним джерелом білка, особливо у країнах, що розвиваються. Прогнозується, що глобальне споживання риби у 2024 році зросте на 19% порівняно з базовим періодом, що матиме наслідком внесок рибного білка у загальний баланс білка, що споживається, у середньому до 6, 5% у розвинених країнах та країнах, що розвиваються, до 2024 року.

  • Рибне господарство: світове виробництво продукції рибного господарства, як очікується, зросте до 2024 року на 20%. Очікується також, що до 2023 року виробництво продукції аквакультури перевищить обсяги виробництва рибальства.

 Виробництво продукції рибного господарства збільшиться на більш як 30 млн. тонн порівняно з базовим періодом, і 96% цієї продукції [30 млн. тонн] походитиме з країн, що розвиваються. Аквакультура лишиться одним з секторів харчової промисловості, що найбільш швидко розвиваються, і хоча зростання в останнє десятиріччя уповільниться, вона даватиме переважну більшість додаткової продукції, що призведе до перевищення обсягів виробництва в аквакультурі над рибальством вже до 2023 року. Незважаючи на це, рибальство лишиться основним видом виробництва певних видів риб, та, зокрема у країнах, що розвиваються, продукція рибальства буде доступним джерелом білка.

Торгівля: Розшириться торгівля всіма продуктами, за виключенням біопалива.

 На торгівлю рибою впливатимуть такі фактори як зростання цін, збільшення витрат на транспортування та уповільнення виробництва продукції аквакультури.

Проґнозується, що 2024 року США, ЄС та Бразилія лишаться основними топ-експортерами. Очікується, що США будуть найбільшими експортерами фуражного зерна, свинини та бавовни, і їх частка у загальносвітових обсягах експорту становитиме за цими видами продукції відповідно 33%, 32% та 24%. Крім того, США будуть у топ-п’ятірці експортерів  пшениці, рису, масляних культур, білкового борошна, яловичини, курятини, риби, вершкового масла та сирів. Очікується, що експорт США фуражного зерна зросте за обсягами з причини зменшення внутрішнього попиту на нього у зв’язку із зменшенням попиту з боку біопаливного сектора. 

Азія лишиться головним експортним джерелом рослинних жирів, рису та риби. Рослинні жири головним чином експортуватимуться  з Індонезії та Малайзії, рис – з Таїланду та В’єтнаму, а Китай та В’єтнам будуть лідирувати в експорті риби.  Прогнозується, що Таїланд лишиться головним експортером рису у 2024 році. При цьому якщо експорт рослинного масла носитиме глобальний характер, то експорт рису обмежуватиметься в основному реґіоном Азії. За виключенням Індії, експорт рису з усіх традиційних експортерів цього продукту, а конкретніше Пакистану, Таїланду, В’єтнаму та США, зростатиме. Очікується, що до 2024 року Індія поверне собі позицію другого за обсягом експортера бавовни та яловичини.

Особливості торгівлі між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, збережуться протягом десяти наступних років. Так, пшениця, фуражне зерно, м’ясо та молочна продукція будуть в основному експортуватись з розвинених країн та імпортуватись країнами, що розвиваються. З іншого боку, риба та білкове борошно будуть прямувати у зворотному напрямі, і ЄС стане найбільшим імпортером перелічених товарів. Торгівля всередині регіону країн, що розвиваються, буде в основному здійснюватись рисом та рослинними жирами.

Торгівельна та внутрішня політики (тимчасові торговельні обмеження, двосторонні торговельні угоди, будівництво приміщень для зберігання продукції тощо) можуть суттєво вплинути на особливості торгівлі. Запровадження положень низки двосторонніх торговельних угод щодо торгівлі м’ясом, рибою та молочними продуктами, мають потенціал диверсифікувати торговельні потоки протягом наступних 10 років. З іншого боку торгівля м’ясом та молочними продуктами потенційно може бути обмежена з причин, похідних від вимог фітосанітарного характеру та питань безпеки харчових продуктів, пов’язаних із спалахами захворювань. Багато з внутрішньополітичних рішень можуть мати побічний вплив  на міжнародну торгівлю. Так, реалізація програми будівництва приміщень для зберігання рису призводить до акумулювання у Таїланді, що пом’якшує міжнародні ціни, і в той же час може перешкоджати менш конкурентним експортерам рису у входженні на міжнародний ринок.

Сектор рибного господарства увійде у наступну декаду з високими номінальними цінами з огляду на високі витрати на виробництво. Вартість продукції рибальства буде зростати швидше, аніж продукції аквакультури з причини скорочення обсягів квот. Незважаючи на це, рівень цін продукції рибальства лишатиметься нижчим за продукцію рибництва завдяки зростанню частки в уловах риби з відносно низькими споживчими якостями. У термінах реального часу передбачається, що вартість продукції рибальства та рибництва дещо зменшиться завдяки підвищенню продуктивності та зниженню вартості кормів. Ціни на рибне борошно та риб’ячий жир як очікується повернуться на попередні позиції від рівня дуже високих, яких було досягнуто минулого року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Рыбное хозяйство Болгарии

Створено - 23.05.2020 0
Рыбное хозяйство Болгарии Анализ рынка Болгарии. Общий макроэкономический срез по рынку. Общее количество экономически активных лиц на данный период в…