Обгрунтування необхідності прийняття Закону України “Про відновлення рибопромислового флоту України до 2050 р.”

AvatarОпубліковано at 15.05.2020
119 0

 

Обгрунтування необхідності прийняття Закону України «Про відновлення рибопромислового флоту України до 2050 р.»

Фахівці рибного господарства та нинішня влада звичайно розуміють, що в найближчі десятиліття розвиток аквакультури і марикультури не зможе досягти рівня, при якому галузь рибного господарства України лише за рахунок розвитку власної аквакультури та марикультури зможе забезпечити продовольчу безпеку і незалежність держави в секторі рибопродукції. 

Висновок.Без відновлення рибопромислового флоту, який раніше забезпечував ≥ 85 % всієї рибної продукції України, не можна гарантовано забезпечити населення України дешевою та якісною рибопродукцією в необхідному обсязі.

Риби необхідно вживати не менш як 23,7 кг/рік на одну людину. Це науково доведена норма часів СРСР. Існуюча сьогодні норма 20 кг/рік значно занижена і не відповідає об’єктивним показникам чесних неупереджених медичних досліджень радянськів вчених. 

Враховуючи вищенаведене зрозуміло , що відновлення рибопромислового флоту (240 одиниць на 2000 р.), який раніше виловлював для риби та морепродуктів понад 1 000 000 тонн/рік при населенні України на той час  50 млн. забезпечив усі потреби держави в цьому харчовому секторі.Але, роки пройшли і Україна втратила майже усі позиції в міжнародних риболовних і наукових організаціях не сплачуючи навіть деякі щорічні внески.Україні зараз потрібно разом з будівництвом флоту відновити і членство на всі 100 %.

Без цього квоти в майбутньому на вилов риби у Світовому океані для України будуть недосяжними.В той же час за 20 років нашої бездіяльності  запаси основних промислових виді риб у Світовому океані  значно зменшилися.

Звісно, що в таких умовах відновити українські квоти в повному обсязі вже неможливо. Квоти для України сьогодні по різних оцінках можуть складати 50÷70 % від об’єму квот 2000 р. Через 5-7 років об’єм квот знизиться ще на 30-40 %. Якщо нам щаститиме, то квоти на вилов Антарктичного криля залишаться на рівні 2020 р. Це забезпечило би стабільне виробництво крильового борошна для розвитку аквакультури та марикультури.

Не можна гаяти часу. Україні необхідно включитися в міжнародну конкурентну (по правилах) боротьбу за майбутні біоресурси Світового океану. І це потрібно робити зараз, а не через 10-30 років.

Хто матиме в достатній кількості водні біоресурси – той диктуватиме свої правила та умови на міжнародній арені.

Біоресурси Світового океану – це найважливіше надбання будь якої держави, яке гарантовано дозволяє жити, розвиватися, радіти життю, ростити здорових дітей і процвітати на довги роки!!!Але запаси риби у Світовому океані продовжують стрімко падати і нам у майбутньому вже «не буде чого ловити»в буквальному сенсі цього жахливого словосполучення.

Ситуацію із запасами біоресурсів погіршують основних два чинники:

1.     ННН – рибальство (незаконне, непідзвітне, неконтрольоване). Цим незаконним промислом грішать не тільки міжнародні рибальські флібустьєри, а навіть і такі розвинуті рибопромислові країни як Японія, Китай, Індонезія та інші. Кількість незаконно добутої риби може сягати понад 40 % від об’єму міжнародних квот.

2.     Підвищення температури Світового океану з одночасним зниженням рН океанської води.

Ці чинники роблять перспективне прогнозування запасів промислових видів риб майже не можливими. Популяції промислових видів риб у всьому світі за останні 20 років суттєво зменшилися, хоча деякі види виявили більшу стійкість, ніж інші. Вилов комерційно важливої ​​риби впав в середньому на 25 %, але з початку 21-го століття в деяких регіонах вилов зменшився ще більше – навіть на 35 %.
Міжнародна група дослідників під патронатом міжнародних риболовних організацій досліджувала рибні популяції майже у 40 регіонах Світового океану. Було вивчено більше 230 рибних популяцій 125 видів риб. Висновки фахівців ґрунтуються на результатах об’єктивних наукових досліджень.

Значне зниження промислових запасів Світового океану – це наслідкі глобального потепління, зниження рН океанської води, значного тривалого перелову риби та інших негативних факторів впливу на рибальство протягом останніх десятиліть.

Загальна картина основної групи промислових видів риб показує постійне зменшення на 2÷5 %/рік загального об’єму популяцій в залежності від виду риб та регіону.В цьому переліку є і особливі види риб, які показують стійкий рівень запасів навіть під тиском підвищених температур та зниження рН океанської води, але не можна однозначно стверджувати, що подібний стан високого рівня популяцій промислових видів риб може продовжуватися і надалі.

Найбільші втрати, які були виявлені в дослідженні, стосувалися Північного моря, Японського моря, деяких районів Тихого океану особливо навколо Японії, частини Атлантики, Середземноморʼя та інших регіонів.Деяка стабілізація рибних популяцій була досягнута лише в регіоні Лабрадор-Ньюфаундленд, в Балтійському морі, Індійському океані та на північно-східному шельфі США.

Причини стабілізації популяцій риб – більш жорсткі санкції Канади, США та інших країн що стосуються збереження біоресурсів Світового океану.Дані з тропічних регіонів значно обмежені, що не дозволяє скласти загальну об’єктивну картину.
Чому ми так ретельно обговорюємо сировинну базу Світового океану? А тому, що від міжнародних квот на окремі види риб у Світовому океані в майбутньому, буде залежати структура рибопромислового флоту яку ми маємо побудувати (риболовні, транспортні, рибопереробні, пошукові, звіробійні, заправники та інші види суден експедиційного лову).

Також необхідно паралельно будувати або реконструювати  порти і порто пункти для логістичного прийому виловленої та привезеної риби для реалізації та переробки.

Яка ж повинна бути державна стратегія відновлення та розвитку рибопромислового флоту України? Це перш за все:

§  Визначення основних напрямків формування державної політики в області інноваційного оновлення і розвитку рибопромислового флоту з урахуванням стратегічних завдань галузі.

§  Програмне-цільове прогнозування за допомогою інтегрування цілей, рішень галузевих проблем, мінімізація ризиків, гармонізація ресурсів і завдань, оптимізація економічних та адміністративних важелів управління, тощо.

Реалізація стратегії відновлення та розвитку рибопромислового флоту України повинна створити економічні передумови для сталого нарощування об’ємів виробництва рибопродукції до 2050 р.

Раціональне використання світовим співтовариством водних біоресурсів Світового океану за допомогою управління рибальством, повинно гарантовано забезпечувати вилов повноцінного білку на рівні ≥ 100 млн. тонн/рік.

Рибальство у Світовому океані є господарська діяльність підвищеного ризику, завдяки високої ступені мінливості водних біоресурсів (різноманіття, чисельність і біологічні характеристики), в залежності від кліматичних факторів, сонячної активності та антропогенного тиску

Продуктивна робота і  високі фінансові показники майбутнього рибопромислового флоту України, який працюватиме у віддалених районах Світового океану, залежатиме від збалансованості техніко-експлуатаційних і виробничих характеристик конкретних рибопромислових суден і всієї експедиційної ескадри в цілому, яка повинна проектуватися і будуватися під конкретні загальні промислові запаси та об’єкти промислу з обов’язковим урахуванням природних умов передбачуваного району промислу.

Ресурсне забезпечення рибопромислового флоту України (теоретичне гарантоване) залежатиме від політичного, економічного, ресурсного та інших складових, але в межах: по Світовому океану – не менш як 750 тис.. тонн/рік (без урахування крилю ≥ 500 тис. тонн/рік), у виключних економічних зонах іноземних держав – 150 тис. тонн/рік, по Азово-Чорноморському басейну – 100 тис. тонн/рік.

Рибопромисловий флот для роботи у Світовому океані. Для значного збільшення об’ємів вилову риби і крилю у Світовому океані необхідно:

  • поглиблювати двосторонні зв’язки з прибережними державами, які мають значний невикористаний біологічний ресурс (Перу, Нова Зеландія, Марокко, Мавританія Намібія, Ангола, тощо);
  • зміцнювати позиції України в міжнародних організаціях (ФАО, риболовних НАФО, АНТКОМ, НЕАФК, наукової організаціїІКЕС), а також вступити до SPRFMO (риболовної організації південної частини Тихого океану. тощо);
  • побудувати науково-дослідне судно океанічного класу для комплексних, системних досліджень стану запасів морських гідро біонтів, вивчення гідрометеорологічних факторів промислового середовища та розрахунку можливого вилову.

 

Будівництво крупнотоннажних суден експедиційних рибопромислових ескадр, враховуючи необхідність їх одночасного початку роботи, доцільно проводити, розміщуючи закази в декількох країнах в тому числі і в Україні (проектування експедиційної ескадри треба здійснити з позиції її як єдиного рибопромислового комплексу зі всіма виробничими зв’язками та інфраструктурним забезпеченням).

Рибопромислові експедиційні ескадрице складний сучасний високотехнологічний комплекс, який повинен комплектуватися не тільки риболовними суднами, які приносять прямий прибуток, а й допоміжними функціональними елементами виробничого забезпечення: пошуковими, транспортними суднами, плаваючими рибними заводами, танкерами-заправниками, науковими суднами, тощо.

Для централізованого якісного і гарантованого забезпечення менеджменту і отримання суттєвих фінансових прибутків бажано, щоб увесь рибопромисловий флот майбутнього належав як державі Україна, так і комерційним рибопромисловим і рибопереробним підприємством на підставі Закону України «Про державно-приватне партнерство» № 2404-VI від 01.07.2010 р.     https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17

Рибопромисловий флот Азово-Чорноморського басейну доцільно спроектувати і поступово будувати як єдину українську рибопромислову ескадру з урахуванням загально допустимого вилову у виключній (морській) економічній зоні України. Для економії фінансових витрат доцільно, ще на етапі проектування передбачити інноваційні заходи щодо зниження енергетичних витрат, скорочення виробничого персоналу, підвищенням виробничої потужності, максимальну механізацію і автоматизацію процесів лову, обробки сировини та випуску конкурентоспроможної продукції.

Модернізація фізично зношених та морально застарілих суден, які працюють в Азово-Чорноморському басейні недоцільна з точки зору окупності капітальних витрат за залишковий термін експлуатації.

Низька рентабельність перспективних видів водних біологічних ресурсів, які не використовують, впливає на кредитування і лізингові схеми  при будівництві рибопромислового флоту,  тому економічно доцільно  використовувати кредити під відносно низький процент (≤ 5 %) на строк до  12 років.

Для комерційних рибогосподарських підприємств, які будуватимуть рибопромислові судна за власні кошти, по кредитам, або лізингу,  для повноцінної їх експлуатації  необхідно законодавчо закріпити сировинні ресурси на повний період окупності з необхідною пролонгацією для забезпечення максимально можливої виробничої загрузки судна.

Державне агентство рибного господарства України, як орган центральної виконавчої влади, повинен забезпечити регулювання типового і чисельного складу суден рибопромислового флоту на державному рівні, згідно вимог розробленого і прийнятого для цього нормативно-правового акту, який визначить порядок організації робот по державному регулюванню.

 

Державне регулювання передбачатиме проведення державної експертизи проектної і фінансової документації по будівництву рибопромислового флоту для визначення відповідності судна стратегії розвитку рибного господарства і його промислової ефективності відносно певного виду водних біоресурсів, доцільності використання судна на промислі, його виробничо-економічного потенціалу, відповідності техніко-економічних характеристик суден, умовам експлуатації, виробничо-економічним показникам його промислової діяльності, фінансово-економічним умовам будівництва, сучасному рівню інноваційного технічного оснащення промислового суднобудування.

Боротьба за водні біологічні ресурси у Світі на фоні наслідків  загальноекономічної кризи, вимушуватимуть Україну шукати нові підходи до  стратегічного планування розвитку рибопромислового суднобудівництва та пошуку нових перспективних рибопродуктів з нових видів водних біоресурсів з високими фінансовими показниками промислу.

Універсальні рибопромислові судна забезпечуватимуть цілорічний промисел різноманітних водних біоресурсів в широкому спектрі кліматичних умов з можливістю виробництва максимально можливого асортименту рибопродукції, але з великими питомими експлуатаційними витратами, що відповідно збільшує собівартість рибопродукції і знижує її конкурентоспроможність.

Спеціалізовані рибопромислові судна, які  матимуть відповідне промислове, технологічне, холодильне, рибопошукове оснащення і можливості досягнення високих техніко-економічних характеристик судна для конкретних видів водних живих ресурсів, вестимуть промисел з максимальною господарською і фінансовою  ефективністю.

Дотримання певного балансу між кількістю і виробничими характеристиками  універсальних і спеціалізованих рибопромислових суден,  дозволить значно підвищити ефективність промислу водних біоресурсів з одночасним зниженням собівартості рибопродукції.

Базою для розробки «Стратегії розвитку рибопромислового флоту України до 2050 р.» служитимуть наступні показники:

  • Закон України «Доктрина розвитку рибного господарства України на період до 2050 р.» та Закон України «Державна програма розвитку рибного господарства України до 2030 р.».
  • Цілі, цільові індикатори, пріоритети розвитку, завдання довгострокової державної політики в рибогосподарській діяльності, в соціальній сфері, у сфері науки і технологій, структурних перетворень в економіці, тощо.
  • Офіційні джерела інформації.

Цільовими індикаторами відновлення рибопромислового флоту України до 2050 р. будуть:

  • Об’єми вилову водних біологічних ресурсів до 2050 р. та збільшення середньорічного споживання рибопродукції власного виробництва.
  • Соціальні індикатори– зниження аварійності, ризиків та загроз безпеки рибного промислу, зменшення забруднення морів.
  • Загально економічні індикаторизбільшення темпів росту вилову водних біоресурсів, забезпечення продовольчої безпеки України в секторі рибопродукції, конкурентний рівень рибопродукції власного виробництва, використання інноваційних технологій в будівництві рибопромислового флоту і портової інфраструктури, тощо.
  • Галузеві індикатори – розвиток рибопромислового флоту у відповідності до потреб економіки держави, підвищення рівня рентабельності, продуктивності, фондовіддачі,  рибогосподарських підприємств, зниження енергоємності, підвищення конкурентоспроможності рибопродукції, та інші.

Необхідно дотримуватися балансу між рибопромисловою потужністю флоту і доступними запасами водних біологічних ресурсів в Світовому океані, у виключній (морській) економічній зоні іноземних держав, Азово-Чорноморського басейну та внутрішніх водоймах України, що стане вирішальним фактором у підвищенні ефективності промислу і оптимізації кількісного і видового складу суден нового покоління з мінімізацією витрат на їх будування.

Пріоритетність у створенні нових видів суден рибопромислового флоту повинна віддаватися суднам для добування перспективних водних біоресурсів, які ще не використовуються на повну міцність у віддалених районах Світового океану (глибоководні).

Досвід України в питаннях сучасного будівництва рибопромислових суден, особливо в сфері автоматизації проектування і нових інноваційних технологій в порівнянні з провідними суднобудівними країнами світу (Японії, Південної Кореї, Китаю та інших) відсутній. Це сталося завдяки руйнуванню суднобудівних та інфраструктурних потужностей держави.

Україні необхідно з одного боку розміщати закази за кордоном, а з другого акумулювати накопичений за довгі роки український досвід і за допомогою придбаних новітніх технологій (можливо створення сумісних підприємств) підвищити  конкурентоспроможність суден на вітчизняних суднобудівних заводах.

Стратегія розвитку рибопромислового флоту України до 2050 р. в розділі рибопереробки реалізовуватиметься у трьох напрямках:

  • Ресурсно-орієнтовному (необроблена заморожена риба).
  • Технологічно-орієнтовному (риба, яка стандартно оброблена по безвідходній технології).
  • Інноваційно-орієнтовному (обробка риби по інноваційних та експериментальних технологіях з підвищеною якістю і розширеним асортиментом).

Відновлення рибопромислового флоту України до 2050 р., враховуючи масштабність інвестиційних проектів будівництва суден, можлива лише за умов повної державної підтримки по всіх  напрямках.

Рибопромисловий флот України повинен (в більшій частині) будуватися за державні кошти, експлуатуватися державою через Державне агентство рибного господарства України і отримувати значні прибутки до державного бюджету.

 

Дорожня карта будівництва рибопромислового флоту України до 2050 р.:

  • Проведення аналізу інформації щодо необхідності кількісного і типового складу рибопромислового флоту, його фінансово-економічних показників, враховуючи різноманітність водних біоресурсів, асортименту рибопродукції, рентабельності виробництва, тощо.
  • Проведення аналізу стану і використання загально допустимих уловів (ЗДУ) водних біоресурсів на період до 2050 р.
  • Розробка заходів щодо гарантованого забезпечення рибопромислового флоту сировинними ресурсами.
  • Затвердження нових стандартів якості і безпеки рибопродукції.
  • Вдосконалення нормативно правової бази.
  • Затвердження Плану будівництва рибопромислового флоту України.
  • Розробка заходів щодо забезпечення конкурентоспроможності рибопродукції українського походження.
  • Розробку проектно-конструкторської документації на усі рибопромислові судна, які необхідно побудувати.
  • Розробку нормативно правової бази для підтримки рибопромислового флоту.
  • Проведення наукових досліджень в перспективних районах Світового океану.
  • Проведення державної експертизи проектів будівництва рибопромислових суден.
  • Будівництво рибопромислового флоту.

Висновки.

  1. В умовах світової фінансово-економічної кризи, Україна може побудувати одночасно увесь рибопромисловий флот за декілька років.
  2. Фінанси під такий значний проект можна знайти в міжнародних банках. Заставним фінансовим внеском держави для отримання пільгових кредитів під будівництво рибопромислового флоту може стати українська земля, на яку все одно зняли мараторій.
  3. Ми можемо, ми повинні відновити рибопромисловий флот України, але для цього потрібна воля влади, воля народу України є завжди!!!

Ми це зробимо, не завдяки, а всупереч всім перешкодам!!!

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Обгрунтування необхідності написання Закону України “Про збереження осетрових видів риб”

Створено - 12.04.2020 0
Обґрунтування необхідності написання Закону України «Про збереження осетрових видів риб» Як відомо Україна як держава в Ріо-де-Жанейро (червень 1992 р.)…

Обгрунтування необхідності прийняття Закону України “Про марикультуру”

Створено - 11.04.2020 0
Обґрунтування необхідності прийняття Закону України «Про марикультуру» Розробники Закону України «Про аквакультуру» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5293-17  в свій час намагалися в одному законі…

Яка законодавча та нормативно-правова база потрібна галузі рибного господарства України

Створено - 07.04.2020 0
Яка законодавча та нормативно-правова база потрібна галузі рибного господарства України Галузь рибного господарства України взимку та навесні 2020 р. залишилася…

Обгрунтування необхідності розробки Закону України “Доктрина розвитку рибного господарства України до 2050 р.”

Створено - 08.04.2020 0
Обґрунтування необхідності розробки Закону України «Доктрина розвитку рибного господарства України до 2050 р.» На при кінці  минулого сторіччя Україна досягла…