Основні проблеми відтворення осетрових риб в природних водоймах і в аквакультурі

AvatarОпубліковано at 03.05.2020
131 0

Основні проблеми відтворення осетрових риб в природних водоймах і в аквакультурі (УЗВ)
Природні запаси осетрових видів риб Азово-Чорноморського басейну та континентальних водойм України знаходяться на межі повного зникнення. Їх загибель – це всього лише справа часу.
Зупинити повне зникнення цих реліктових риб наших водойм можливо допоможе ще не розроблений і не прийнятий Закон України «Про збереження осетрових видів риб».

Можливо тому, що не зрозуміло коли буде прийнятий закон про відновлення їх популяцій. Дивись http://fishindustry.com.ua/obgruntuvannya-neobxidnosti-napisannya-zakonu-ukra%d1%97ni-pro-zberezhennya-osetrovix-vidiv-rib/

Це ми говорили про дикі популяції. В аквакультурі Держрибагентство мало б щось робить і допомагати рибогосподарським підприємствам у розвитку осетрівництва.
Товарне вирощування осетрових риб – це далека зірка, але недосяжна з причини відсутності інформації та допомоги з боку держави.
Вже 90 років природне відтворення осетрових риб в Північно-західній частині Чорного моря відсутнє. Штучне відтворення не проводиться вже 12 років. Звідки ж можуть поповнюватися осетрові стада???
В Україні йде їх методичне та нещадне знищення браконьєрами і промисловиками при повному потуранні влади, Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Держрибагентства і силових структур. Вірніше не потурання, а при їх безпосередньому керівництві.
Своєю професійною неспроможністю і безмежною жадібністю вони загубили основні промислові і «червонокнижні» види водних біоресурсів Азово-Чорноморського басейну та продовжують добивати їх до «переможного» кінця.


На жаль, керівництво галузі рибного господарства України за роки незалежності так і не змогло узаконити одомашнення (доместикацію) диких осетрових риб. Не були сформовані маткові стада, не була реконструйована Державна Установа. «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» для щорічного відтворення осетрових видів риб із заводського стада з подальшим випуском їх молоді в дельту Дніпра. Причини ті ж самі – професійна неспроможність і жадібність керівних кадрів галузі.
Щоб вирішити проблеми відтворення осетрових видів риб в природних водоймах та проблеми розвитку товарного осетрівництва необхідно:
1. Сформувати перш за все екологічний Світогляд керівництва держави, Міністерства енергетики та захисту довкілля України» та галузі рибного господарства. Хоча я сам не вірю в цю маячню. Хто ж зможе переформувати їх екологічний та природоохоронний Світогляд? Кого вони будуть слухати? Їм при призначенні відразу «нарізали» інші завдання, які далекі від потреб держави. Україні необхідна зміна кадрової політики в галузі. До керівництва осетровим комплексом повинні буди допущені виключно фахівці осетрівництва з високими моральними якостями. А де ж їх взяти?  Я і сам не знаю, тому що на протязі десятиліть в галузі виживали та утримували владу лише безпринципові негідники.

  1. Прийняти Закон України «Про збереження осетрових видів риб», який законодавчо забезпечить можливість рибоводних маніпуляцій з червонокнижними видами риб, а саме:
  • вилов осетрових риб з водойм України для формування з них державного ремонтно-маткове поголів’я;
  • закупівлю осетрових риб з Волго-Каспійського та інших регіонів;
  • проведення доместикації;
  • утримання в умовах осетрового заводу осетрових видів риб;
  • реалізація осетрового зарибку комерційним рибогосподарським підприємствам;
  • вдосконалення нормативно-правових актів щодо зміни видового складу, утримання, інкубації, вирощування зарибку та зариблення осетровими видами риб водойм України;
  • ДНК – тестування та створення єдиного інформаційного каталогу;
  • інше..

3.Знайти бюджетні кошти для реалізації програми збереження осетрових видів риб. Кошти можуть бути також з приватних комерційних джерел на підставі Закону України «Про державно-приватне партнерство». Дивись https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17

Розвиток товарного осетрівництва в Україні стримується наступними факторами:

  • дефіцит якісного життєстійкого посадкового матеріалу;
  • недостатність високо кваліфікованих фахівців, які розуміються на УЗВ, садковому вирощуванні, виготовлені повнораціонних осетрових комбікормів;
  • висока вартість повноцінних, збалансованих, спеціалізованих осетрових комбікормів;
  • обмеженість наукових розробок щодо ефективного методу раннього визначення статі риб, за способом прискорення процесів дозрівання самок і скорочення термінів міжнерестових циклів;
  • відсутність достатньої кількості коштів на будівництво індустріальних осетрових господарств (УЗВ і садкові господарства);
  • інше.

Особливого значення набувають розробки прискореного формування високоефективних стад самок осетрових риб для гарантованого отримання цінного делікатесного продукту – чорної ікри.

Світовий ринок чорної ікри задовольняється в даний час лише на 20 %. Ринок якісної по всіх параметрах чорної ікри мабуть зовсім відсутній. Але потреба в ньому зростає щорічно.

Формування продукційних стад осетрових риб в штучних умовах є актуальна проблема в даний час. До сих пір не відпрацьовані біотехнології формування продукційних стад: від ікри до ікри і доместикації, в тому числі немає рибоводно-біологічних нормативів для кожного виду осетрових риб.

Найбільшою мірою це стосується методу від ікри до ікри, тому що всі етапи тривалого розвитку виробників осетрових відбуваються поза межами природного середовища проживання, тому і необхідний науковий пошук оптимальних штучних умов утримання та годування риб.

Необхідні системні глибокі біологічні дослідження, що дозволять вирішувати проблеми прискореного дозрівання риб в стадах, раннього визначення статі риб та поліпшення репродуктивних показників самок.

Крім того, наукові дослідження повинні спрямовуватися на ефективну доместикацію диких плідників з розробкою оптимальних штучних умов утримання і особливо годування штучними кормами, які не відповідають їх  природній фізіології.

Ця проблема в першу чергу стосується самок риб, тому що їх адаптують до штучних умов після перенесеного стресу Скорочення міжнерестових інтервалів самок осетрових риб в продукційних стадах дуже важлива і актуальна проблема у зв’язку з економічної точки зору.

Аквакультура осетрових риб в Україні активно розвивається. Вирощування осетрових риб в штучних умовах (УЗВ, садках, басейнах, ставках) повинна сприяти вирішенню найважливіших питань щодо відновлення природних ресурсів і збереження генофонду та розвитку осетрового ринку на тлі відсутності природних запасів.

Для цього і необхідно прийняти Закон України «Про збереження осетрових видів риб», який зніме всі законодавчі припони для розвитку осетрової аквакультури, яка не тільки розвиватиме товарне осетрівництва, а й почне вирощувати осетровий зарибок для відновлення осетрових видів риб в природних водоймах України.

Комерційні осетрові рибогосподарську підприємства по договору з Держрибагентством повинні утримувати державні ремонтно-маткові стада осетрових риб, які пройшли ДНК-тест на приналежність до диких популяцій Українських водойм.

Інкубація зрілої ікри та вирощування молоді на комерційних осетрових підприємствах для зариблення природних водойм України повинно відбуватися під наглядом державних фахових спостерігачів.

Для успішного здійснення зазначених завдань слід удосконалювати технологічні процеси, розробляти нові ефективні методи роботи за допомогою системних наукових досліджень.

Незважаючи на великий інтерес до інтенсивного розвитку Установок замкненого водопостачання (УЗВ) на фоні не дешевих послуг різного роду «радників-шарлатанів» по вирощуванню осетрових риб, виграли ті, що вирощують осетрів у ставках, а не в УЗВ..

Так, в правильно зробленому УЗВ, при кваліфікованій експлуатації, на якісних закордонних кормах осетри ростуть більш жваво, але виробничі можливості УЗВ обмежені, а собівартість значно вище.

Крім того є величезні ризики втрати всього стада по різних причинах (немає світла, якісного корму, грошей на підігрів технологічної води,її якісної дегазації, аварії обладнання, зміна рН води, нестача О2, людського фактору та інших).

Щорічне вирощування осетрів у ставках на протязі семи-восьми місяців у відносно сприятливому температурному режимі при наявності кваліфікованих кадрів від ікри до ікри сприяє розвитку високорентабельного бізнесу.

В індустріальному садковому рибництві використовуються імпортні стартові та продукційні корми, а також корми для плідників. Іноді використовують спеціальні лікувальні корми.

Для виробництва харчової ікри використовують ікру сирець прижиттєвого способу отримання. Але тільки ікра після забою має вищі смакові якості.

Рециркуляційні системи (УЗВ) для вирощування осетрових риб слід розглядати як технології майбутнього і не більше. Сьогодні доцільно лише  на малих об’ємах вдосконалювати технологію формування ремонтно-маткових стад, технології вирощування риб, інкубації ікри, вирощування рибопосадкового матеріалу та товарної риби.

Науковим організаціям галузі необхідно удосконалювати технологію кожного етапу виробничого процесу, що дозволяють знизити собівартість продукції і створити осетрові підприємства високорентабельними та інноваційно привабливими.

З осетрів роблять різноманітну продукцію: пресерви, копчену, баликову, скибочки і нарізка в плівці під вакуумом, в бляшанці, делікатесні консерви натуральні і в різних соусах, тощо.

На світовому ринку конкуренція ікряної продукції з осетрових риб дещо зростає. Дуже мала частина українського виробництва (декілька десятків кілограмів) теж експортується. Ціна і попит на ікряну продукцію за кордоном, як і раніше високі, але вимоги до якості чорної ікри з кожним роком зростають.

На внутрішньому ринку відзначається деяке зниження попиту у зв’язку із загальною економічною ситуацією в країні, але ціна на ікряну продукцію не знижується.

Головним конкурентом на ринку чорної ікри в Україні і Світі стає Китай. Чорна ікра з Китаю дешева, але вона низької якості. Причини такого положення:

  • Низька якість води в ставках і низька якість корму, в якому для зростання риб додають різні біологічні та хімічні домішки, які псують смак і можуть навіть зашкодити здоров’ю людини (дороге задоволення).
  • Ікра отримується прижиттєвим способом (а не методом забою риби), що вже не може забезпечити якість ікри.
  • Для дозрівання ікри осетрових риб в ястиках плідників риба повинна щорічно утримуватися при температурах 3-5 °С на протязі 90-100 днів. Але китайські рибоводи в селах не можуть створити такі умови, які можуть бути лише у спеціальних УЗВ з повним контролем температурного режиму 2÷26 °С.

Вже близько 90 років спостерігається зниження запасів осетрових не тільки в  Азово-Чорноморському басейні, а й у внутрішніх водоймах України.

Настав час кардинально вирішити питання їх збереження.

Продовжувати вселяти молодь осетрових в природні водойми або цю молодь направляти на товарне виробництво.

Міжнародні науково-практичні конференція і різноманітні форуми по осетрівництва все частіше висловлюють спільну думку з цієї проблеми, Найбільша проблема – це не ефективна роботі осетрових заводів.

Штучне відтворення анадромних осетрових риб (випуск молоді осетрових покатної навіски 3-7 грамів) за останні 28 років незалежності в нашій країні  практично впав з 2,5 млн. штук/рік до 0 штук/рік!!! Як таке стало???

З прісноводною стерляддю теж проблеми. Замість випуску в річки нашої української (коричневої) стерляді всупереч всіх законів випускають волжську (чорну) стерлядь в обмеженій кількості з припискою І ніякої управи на них немає.

Причини практично нульового ефекту підтримання осетрових видів риб в водоймах України є:

  1. Мала кількість зарибку осетрових риб. Для Чорного моря її щорічно потрібно випускати ≈ 25 млн. штук/рік. ЇЇ ж випускали на більше 2,5 млн. штук/рік і то ще 30 років тому назад. Зараз – 0.
  2. «Залпові» випуски  на обмежені акваторії дельти Дніпра де порожня нішу вже зайняли інші види риб.
  3. Існуюча практика зариблення Дніпра молоддю осетрових риб навіскою 3-7 грамів не дає необхідного промповернення при наявності щільного пресу хижих риб. Якщо і випускати надалі, то тільки молодь з навіскою ≥ 50 грамів. Але це потребує додаткових площ та особливих умов для збереження пошукових рефлексів таких як і при навіски 3-7 грамів. Тобто необхідно мати спеціальні водойми дно яких схоже з дном Дніпра в плані кормових організмів. Годування в цих водоймах повинно бути забороненим. Вихід зарибку в такому разі не перевищуватиме 250 кг/га. А це малоефективний спосіб вирощування, який потребує або паралельне вирощування в цих ставках веслоносу, або дотацій держави.

Висновок.

Відновити навіть на мінімальному біологічному рівні осетрові види риб в водоймах України та поставити на рейки сталого розвитку товарне осетрівництво в державі  без прийняття Закону України «Про збереження осетрових видів риб» вже неможливо!!!

Зробимо для цього усе можливе!

Майбутні покоління знищення осетрів нам не простять!!!

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Осетровые рыбы для УЗВ

Створено - 13.03.2019 0
Осетровые виды рыб для УЗВ. Белуга Осетры: русский сибирский, ленский Шип Севрюга Стерлядь Веслонос (условно осетровый вид) Гибриды: Бестер (самка…

Обзор некоторых научных исследований в области выращивания осетровых рыб в УЗВ и садковых хозяйствах

Створено - 22.04.2020 0
Обзор некоторых научных исследований в области выращивания осетровых рыб в УЗВ и садковых хозяйствах УЗВ. В современных осетровых хозяйствах (УЗВ,…