Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 12 – галузева наука)

AvatarОпубліковано at 18.05.2020
131 0

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 12 – галузева наука)

Досягнення сталого розвитку галузі рибного господарства України неможливе без забезпечення наукової підтримки з боку галузевої науки

Однак, Інститут рибного господарства України переданий до Академії аграрних наук України, а Одеський центр ПівденНІРО та Бердянський Інститут рибного господарства і екології моря  (ІРЕМ).

Фінансування в повній мірі державою не здійснюється, тому ці інститути перейшли практично на убоге самостійне виживання.

Саме таке ставлення держави до галузі в цілому і до галузевої науки зокрема, можна судити про ставлення держави до проблем рибної галузі.
Що робить Інститут рибного господарства України, покликаний насамперед  вести галузь по тернистому шляху розвитку?

Пише наукові роботи, сприяє написанню дисертацій і так далі. Потрібно це? Так звичайно! Але галуззю рибного господарства це інститут практично не займається (хоча в інституті є багато хороших напрацювань для практичного застосування).
Немає реальних ініціатив, проектів, рибогосподарської думки в період, коли галузь вкрай потребує наукової підтримки.

Ні, інститут не відмовляє Держрибагентству в допомоги, але і не проявляє ініціативи та належного завзяття.
Точно таке ж взаємовідношення Держрибагентства з іншими профільними інститутами України. Немає фінансування – немає дружби! Так , тільки підтримка дружніх взаємовідносин.
Однією з основних завдань усіх цих інститутів – оцінка сировинної бази для визначення лімітів вилову.
Але у інститутів немає навіть методик визначення запасів риби.

Як вони обчислюють? … На основі саме наукових даних повинні визначатися запаси, знаряддя лову, умови видобутку водних біоресурсів, розроблятися технології їх переробки, а також вирішуватися ще багато інших завдань, які в кінцевому підсумку повинні сприяти довготривалому і не виснажливому використання водних біоресурсів України.
До теперішнього часу рибогосподарські дослідження в морських водоймах, ву виключній (морській) економічній зоні України та за її межами досліджували кілька державних інститутів, в тому числі в Севастополі і Керчі.
У теперішній же час потенціал рибогосподарської науки України впав до рекордно низького рівня. Практично нічого живого в інститутах немає, крім неправдивих звітів про виконану роботу для списання мізерних державних коштів на уявні дослідження.
Тому допомоги рибогосподарським підприємствам немає і найближчими десятиліттями теж не буде.
Але як би там не було, але вирішувати поточні та перспективні завдання галузі необхідно підняттям і престижу роботи в рибогосподарської науки і оновленням її кадрів.

І це завдання вирішується відомчими освітніми установами, в тому числі шляхом вибудовування системи підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру і докторантуру.
Інститутам необхідний свій флот.

Без нього інститути змушені використовувати рибопромисловий флот користувачів водних біоресурсів і автоматично потрапляти в «корупційну пастку».
Науково-дослідний флот є основним інструментом для збору комплексної інформації вченими галузевих інститутів для обґрунтування прогнозів загальних допустимих уловів і можливого вилову, а також для оцінки довгострокової мінливості біологічної продуктивності континентальних водойм і морів.
Необхідно також переглянути організаційно-правові форми роботи галузевих інститутів, щоб максимально ефективно використовувати їх науковий, кадровий і технологічний потенціал.
Новій команді керівників Держрибагентства, можна буде почати цю копітку роботу по відродженню рибогосподарської науки України!

Що потрібно зробити:

  • Залучити в Робочі групи по розробці законодавства галузі, аналізу роботи СТРГ, промислу водних біоресурсів, розвитку аквакультури і марикультури, відновленню рибогосподарських водойм і біорізноманіття, тощо провідних вчених цих науково-дослідних інститутів.
  • Ініціювати передачу Одеського центру ПівденНІРО та Бердянського Інституту рибного господарства і екології моря (ІРЕМ)в Академію аграрних наук України. Така зміна підпорядкування допоможе підняти статус цих інститутів, спасе від нищівних злиднів, зміцнить науковий потенціал та знищить підґрунтя галузевої корупції.
  • Розробити перелік різноманітних науково-прикладних тем для інститутів, результати наукових досліджень по яких сприятиме сталому розвитку рибного господарства України.
Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Організація процесу відновлення рибопромислового флоту України

Створено - 19.04.2020 0
Організація процесу відновлення рибопромислового флоту України Відновлення рибопромислового флоту України є довготривалою важкою роботою керівництва держави, профільного Міністерства енергетики та…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку рибного господарства України (Частина 2 – рибопромисловий флот)

Створено - 15.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 2 – рибопромисловий флот) Законодавча база…