Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 8 – відновлення рибогосподарського потенціалу водойм)

AvatarОпубліковано at 18.05.2020
56 0

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 8 – відновлення рибогосподарського потенціалу водойм)

Новому керівництву Держрибагентства для забезпечення продовольчої безбеки та незалежності України доведетьсь зіштовхнутися з необхідністю різкого нарощування виробництва рибопродукції.

Але виконання глобальної Програми сталого розвитку рибного господарства України неможливе без відновлення рибогосподарського потенціалу водойм.

Водойми України (33837 водойм, загальною площею біля 1.322.000 га, половина  Азовського моря 1.900.000 га та північно-західна частина Чорного моря 8.100.000 га) є одним з головних скарбів українського народу, тому підтримка їх у належному екологічному та господарському стані – є важливішою функцією держави.

Але, нажаль, усі наші великі річки та їх притоки за міжнародними стандартами відносяться до класу забруднених та дуже забруднених.

Багато великих річок мають граничнодопустимі концентрації отруйних речовин, важких металів, нафтопродуктів, радіоактивних речовин, які перевищені в десятки разів (р. Західний Буг, Дніпро, Дунай, які забруднені Південний Буг, Інгулець, Сіверський Донець, річки Приазов’я, тощо). Практично всі водойми  України забруднені промисловими відходами та сміттям.

Водойми отруєні, засолені, містять багато азоту і мало кисню, що веде до розростання синьо-зелених водоростей, які  є вторинним забруднювачем водойм.

На Азовському та Чорному морях максимальні рівні забруднення спостерігаються в усіх портах, дельті Дунаю, Дністровському, Хаджибейсьмому, Дніпровсько-Бузькому лиманах та інших місцях.

Збільшення концентрації отруйних для водних біоресурсів речовин зараз не спостерігається, але цей тиск навіть на існуючому рівні все ж таки продовжує знищувати водні екосистеми.

Забруднені також майже усі підземні води, воду яких ми п’ємо. У цих водах спостерігається надмірна концентрація пестицидів, гербіцидів, нітратів, хлоридів, миш’яку та тощо.

Стічними водами забруднюють електроенергетиці (43 %), комунальні підприємства (20 %), сільське господарство (17 %), інші підприємства (20 %).

Відсутність коштів на модернізацію підприємств змушує виробників для свого виживання продовжувати експлуатацію своїх підприємств по старих неефективних технологіях, які не відповідають сучасним екологічним та природоохоронним нормам.

На при кінці  минулого сторіччя Україна досягла значних успіхів у розвитку рибальства в водах Азово-Чорноморського басейну, внутрішніх водоймах, а також у розвитку аквакультури  (випуск рибної продукції цієї індустрії без океанічного флоту сягав  ≈ 250 тис. тонн/рік). Однак зараз цей показник впав до рівня 50 тис. тонн/рік.

На думку вчених та фахівців галузі рибного господарства України основною причиною падіння виробництва на рибогосподарських водоймах (≥ 50 %), є їх біологічна деградація.

В результаті, довготривалого забруднення водойм був знищений їх рибопромисловий потенціал. Зменшився рівень кисню на фоні розвитку отруйних синьо-зелених водоростей. На всіх водоймах  кормова база суттєво порушена, з одночасним руйнуванням харчових ланцюжків водних біоресурсів.

Негативно вплинуло на водні екосистеми ННН – рибальство (незаконне, непідзвітне, неконтрольоване). В результаті довготривалого браконьєрського та корупційного тиску на водойми були знищені цілі популяції промислових видів риб (на Придунайських водоймах в результаті варварської експлуатації залишилося 12 видів риб замість 54).

Комплекс цих та інших негативних факторів спричинив порушення роботи моделі рибогосподарської експлуатації водойм аквакультури та марикультури.

Водойми держави припинили виконувати свою господарську функцію та у більшості випадків вже припинили бути рибогосподарськими водоймами у зв’язку зі значним забрудненням та знищенням риби та інших водних біоресурсів.

Без системної комплексної допомоги держави Держрибагентство не в змозі само стримувати антропогенний тиск на водойми та загальний їх занепад.

Приведені негативні тенденції занепаду рибогосподарських водойм різко знижують можливості виробництва і тому не можуть забезпечити внутрішній ринок України важливою білковою рибопродукцією.  Ці тенденції  набули вже загрозливого характеру, негативно впливають на  економічний потенціал і міжнародну залежність держави від рибного імпорту.

Україні потрібна нова діюча модель комплексної експлуатації водних ресурсів України,  яка  відповідатиме  стратегічним напрямкам державної екологічної та економічної політики з максимально можливим використання її природних ресурсів.

Стратегічним завданням держави повинно стати повномасштабна Модернізація моделі комплексної експлуатації водних ресурсів України.

Насичення ринку рибопродукції в Україні повинно  досягатися виключно  за рахунок підвищення рибопродуктивності водойм з розвитком  національного виробництва. 

Модернізації моделі комплексної експлуатації водних ресурсів  України  сприятиме  перш за все екологічному відновленню водних біоресурсів, максимально можливому використанню господарських можливостей водойм та прилеглих природоохоронних територій, розвитку національного виробництва.

Характеризуючи сучасний екологічний і гідробіологічний стан водойм України як стан, який вже у більшості випадків негативно впливає на здоров’я населення, а також додаткові обставини впливу світових процесів на  економіку країни в цілому, можна констатувати, що відродження водойм в цих вкрай несприятливих  умовах неможливе без повномасштабних радикальних кроків держави по модернізації моделі комплексної експлуатації водних ресурсів України на фоні створення найбільш сприятливого законодавчого простору.

Сьогодні вже неможливо сподіватися на розвиток рибного господарства держави, не впроваджуючи відповідні повномасштабні заходи відносно покращення екологічного і гідробіологічного стану водойм до безпечного рівня, коли споживання риби та інших водних біоресурсів не складатимуть загрози для здоров’я 42-х мільйонного населення.

Єдиним виходом з даної непростої ситуації є розробка і прийняття Закону України «Про відновлення рибогосподарських водойм», який сприятиме:

  1. відновленню природного екологічного стану водойм та площ водозбору;
  2. покращення гідробіологічного стану водойм;
  3. відродженню рибогосподарського потенціалу природних і штучних водойм;
  4. розвитку вітчизняної аквакультури та марикультури;
  5. покращенню водо очистки щодо питної та технологічної води для промислових підприємств, підземних вод, води для зрошувальних систем, тощо;
  6. розвитку господарсько-економічної інфраструктури на водоймах;
  7. розвитку рекреаційного напрямку комплексної експлуатації водойм;
  8. сприяння розвитку депресивних територій з водоймами;
  9. підвищенню рівня екологічної освіти та свідомості населення.

Тому, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України, Міністерство енергетики та захисту довкілля України та Держрибагентство для виконання основних завдань по відновленню рибогосподарських водойм, усуненню основних чинників негативного екологічного впливу на водойми та їх руйнуванню, гальмуванню процесів розвитку водогосподарської та рибогосподарської діяльності підприємств усіх форм власності повинні у стисли терміни розпочати роботу по розробці даного закону.

Нове керівництво Держрибагентства повинно терміново сформувати Робочу групу для розробки  Закону України «Про відновлення рибогосподарських водойм», який дасть  можливість:

  • реанімувати екологічну і господарську складову водойм України;
  • покращити гідробіологічний стан водойм, якість питної і технологічної води, якість підземних вод,  якість процесів очищення скидних каналізаційних і паводкових вод;
  • вивести рибогосподарські підприємства з довгострокової рецесії на начальну домінанту розвитку за допомогою нових радикальних підходів к організаційній модернізації моделі комплексної експлуатації водойм з переходом на більш високий рівень технологічного устрою;
  • збільшити інноваційну привабливість рибогосподарських та інших підприємств усіх форм власності для вітчизняних та іноземних інвесторів;
  • збільшити регуляторний вплив держави на всі організаційно-адміністративні процеси з  відпрацюванням законодавства з новими підходами до відновлення екологічного стану і розвитку господарського і рибогосподарського потенціалу водойм України.

Дивись статтю: Обґрунтування необхідності розробки Закону України  «Про відновлення рибогосподарських водойм»

http://fishindustry.com.ua/obgruntuvannya-neobxidnosti-rozrobki-zakonu-ukra%d1%97ni-pro-vidnovlennya-ribogospodarskix-vodojm/

Дивись статтю:  «Проект модернізації моделі комплексної експлуатації водойм до 2030 р.»

http://fishindustry.com.ua/3939-2/

Дивись статтю: «Программа по улучшению экосистемы водных объектов путём увеличения природной кормовой базы и рыбопродуктивности рыбохозяйственных водоёмов Украины»

http://fishindustry.com.ua/ribogospodarska-vodojma/

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 15 – громадські організації)

Створено - 20.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 15- громадські організації) На даний час…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 9 – різноманіття водних біоресурсів)

Створено - 18.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 9 – різноманіття водних біоресурсів) Новому…