Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 7 – «Створення рибогосподарських об’єднань на великих водоймах України)
Провести аналіз стану рибного господарства на великих водоймах в Україні на даний момент не можливо!!! Причина полягає в тому, що Держрибагентство поки не отримує необхідну об’єктивну інформацію щодо виробничих та економічних показників кожного підприємства галузі.
Не має в тому числі і належного оперативного контролю за екологічними, ветеринарними та санітарними параметрами водного середовища.
Стан кормової бази хоча і вивчається, але необхідна оперативна інформація для рибогосподарських і рибопромислових підприємств наукою і ветеринарною службою не надається!!!
Дані Державної служби статистики також не відображають реального стану галузі, тому на їх дані спиратися не можна!!!
Єдиним, більш менш точним критерієм є ринок. В масштабах регіону, в межах існуючого об’єму рибопродукції, асортименту та платоспроможності населення, ринок є індикатором і навіть неповним регулятором ціноутворення, об’ємів виробництва та асортименту.
В масштабах України ринок виступає вже виключно індикатором. Регуляторну функцію на рівні країни може виконувати тільки сама держава (закони, регуляторні акти, тощо).
Сам ринок не може регулювати об’єми виробництва у зв’язку з тим, що для суттєвого нарощування рибопродукції в межах держави необхідно використовувати нові природні ресурси, підключати для цієї справи інші міністерства і відомства, Верховну раду України, Кабінет Міністрів України і навіть Президента України.
Відмічена закономірність, коли при не обґрунтованому збільшенні ціни на рибопродукцію, покупці з легкістю переходять на споживання дешевих та неякісних продуктів харчування.
А це є вже не допустимим з точки зору гігієни харчування для якої велике значення мають саме рибопродукти в асортименті (окрім малоцінної і дрібної риби людина повинна вживати також в асортименті і більш цінну та якісну рибопродукцію).
У зв’язку з падінням об’ємів виробництва рибопродукції у віддалені райони України риба завозиться дуже рідко і тільки в період масового лову.
Цьому негативному явищу сприяють відсутність координації поставок між окремими рибогосподарськими підприємствами, перебої з виловом риби, та відсутність компенсаційних рибних баз, які суттєво знижують фактор стабільності ринку, тощо.
Новому керівництву Держрибагентства в якості експерименту провести організаційну перебудову моделі комплексної експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду.
Почати потрібно з одного водосховища і на протязі певного часу відпрацювати нову організаційну модель. Після цього позитивний досвід розповсюдити на інші водосховища.
Розпочати бажано з Канівського водосховища. Воно розташоване від Києва до Канева і тому його легше контролювати для внесення оперативних коректив.
Організаційною формою нової моделі комплексної експлуатації великої водойми може бути «Консорціум рибопромислових підприємств Канівського водосховища».
Перший позитивний момент в разі об’єднання рибогосподарських підприємств у Консорціум – можливість проведення скоординованих дій та підтримання оптимальної цінової політики.
Якість риби та рибопродуктів в сучасних мережах роздрібної торгівлі за останні роки суттєво покращилась. Але основний об’єм продажів риби та рибопродукції припадає на не обладнані для цього торгівельні місця, що значно знижує якість товару.
Занепокоєність викликає дуже повільне просування в Україні технології продажу риби в лускатому льоді, не кажучи вже про те, щоб використовувати більш прогресивну і сучасну технологію консервування живої риби у «рідкому льоді», яка суттєво підвищує якість риби в теплу пору року і зменшує ризики харчових отруєнь неякісною рибопродукцією.
Питання якості рибопродукції – це питання номер один для усіх рибопереробних підприємств, кількість яких значно збільшилося (особливо незаконних, які не дотримуються ніяких санітарних норм та технологій рибопереробки).
Другий позитивний момент в разі об’єднання рибогосподарських підприємств – можливість централізованого збирання, пересування, охолодження, зберігання, переробки риби на якісному рівні з дотриманням усіх санітарних, ветеринарних, технологічних вимог, запитів торгівельної мережі та інше за вимогами Міжнародної системи якості ISO -9000.
Кількість добитої риби в Україні щорічно зменшується. Основною причиною падіння виловів є:
- Антропогенне навантаження на водойми у вигляді:
- забруднення водойм продуктами життєдіяльності людини, зливовими та промисловими неочищеними скидами, засмічення площ водозбору, обробки полів отрутохімікатами, проведення днопоглиблювальних робіт, оранням природоохоронних земель водойм, тощо;
- перелов щорічно допустимих лімітів риби, які встановлюються наукою;
- браконьєрство (національне лихо), яке разом з щорічним переловами риби призвело до стійкої ремісії ремонтно-маткових стад промислових видів риб в природних водоймах.
- Відсутність комплексу меліоративних заходів в останні роки на водоймах щодо облаштування нерестових гнізд для судаку, сому та інших видів промислових риб.
- Зменшення об’ємів зариблення рослиноїдними видами риб, коропом, осетровими та хижаками.
Третій позитивний момент в разі об’єднання рибогосподарських підприємств – можливість організації надійної системи охорони водних біоресурсів, відтворення їх, а також вирощування та вилов риби під контролем інших членів об’єднання.
Також треба усвідомлювати, що вразі колективного господарювання на водоймі рибогосподарські об’єднання не стануть терпіти забруднювачів водойм, а підуть, скоріш за все, на повну конфронтацію з ними, вимушуючи їх навіть через суди будувати очисні споруди.
Рибопромисловий флот внутрішніх водойм знаходиться за межею свого вікового обмеження. Технічний стан суден не відповідає сучасним вимогам судноплавства, а їх оновлення можливе лише за умов значного збільшення добутку риби в водоймах і суттєвого покращення економіки рибопромислових підприємств.
Четвертий позитивний момент в разі об’єднання рибогосподарських підприємств – можливість поступового будівництва нового високоефективного рибопромислового флоту внутрішніх водойм по сучасних проектах, які відповідатимуть вимогам інспекції флоту.
В останні роки, враховуючи значний спад виробництва і зниження при цьому деяких видів антропогенного навантаження, кормова база рибництва суттєво зросла, що в свою чергу покращило умови для деякого збільшення природної продуктивності водойм.
Для повного же відновлення рибогосподарського потенціалу водойм необхідно приймати вже комплексні правові, організаційні, адміністративні та інші рішучі заходи, які надаватимуть можливість для стрімкого нарощування виробництва рибопродукції.
П’ятим позитивним моментом в разі об’єднання рибогосподарських підприємств в даному разі є, наприклад:
- Можливість об’єднання організовувати «місцеві рибні заказники» на своїй водоймі для повноцінного відновлення її рибогосподарського потенціалу і при ніяких умовах в цих нерестових та інкубаційно-малькових зонах рибу не ловити, а лише сприяти нересту та росту молоді, навіть зі штучним годуванням.
- Можливість самостійно відрегулювати усі правові та соціальні взаємовідносини з місцевим населенням та владою відносно громадського водокористування, випою худоби, облаштування пляжів та облагороджування берегів, організації відпочинку на воді, з рибалками-аматорами, з підприємствами, які використовують воду та скидають відпрацьовану, тощо.
- Можливість проведення керованого зариблення водойм. Для цього треба лише змінити правовий статус об’єднання рибогосподарських підприємств та характер господарського підходу до експлуатації водойм.
Питання ефективної організації на великих водоймах нересту, охорони, відтворення, вирощування риби, кінцевому вилову водних біоресурсів та їх переробка і реалізація з безумовним дотриманням якості, можливі лише за умов належної координації зусиль влади, правоохоронних органів, «Рибного патруля», природоохоронних органів, громадськості, ЗМІ, тощо.
Однак, до тепер це було неможливо для окремого, навіть потужного рибогосподарського підприємства.
Шостим позитивним моментом в разі об’єднання рибогосподарських підприємств є можливість складання фінансових, організаційних, виробничих зусиль та оптимізації технологічного процесу для виконання повномасштабних завдань щодо інтенсивної експлуатації водойм. Рибогосподарські підприємства, які раніше тільки виживали, тепер зможуть впевнено нарощувати загальне виробництво.
Для стрімкого нарощування виробництва, розвитку рибогосподарського потенціалу великих водойм, необхідно окрім планового проведення меліоративних заходів щодо сприяння природного нересту риб, проводити також і штучні повномасштабні, науково обґрунтовані об’єми зариблень рослиноїдними рибами, коропом та іншими промисловими видами риб.
Саме втілення цих меліоративних заходів і безкомпромісна боротьба з забрудненням водойм, забезпечать максимальне використання їх потенційних рибогосподарських можливостей і в рази збільшить промислові вилови.
Але, держава зі своїми обмеженими бюджетними та виробничими ресурсами після приватизації не зможе виростити необхідну кількість зарибку для всіх великих водойм України (максимум 10 % від загальної щорічної потреби). Вихід з положення може бути лише в залученні до виробничої програми об’єднань також і рибогосподарських підприємств по вирощуванню зарибку (особливо тих, які не мають можливості в повному об’ємі реалізовувати свій зарибок).
Саме цей захід забезпечить рибопосадковим матеріалом великі водойми. Розрахунки з постачальниками зарибку можуть бути, в товарному еквіваленті, грошовому, або по змішаній системі по результатах виловів.
В період свого становлення фінансування об’єднанням виробничої програми підприємств по вирощуванню зарибку (або необхідної її частини) за два роки до масового вилову, стане запорукою економічної стабільності та розвитку всіх рибогосподарських підприємств.
Слід також зазначити, що зариблення бажано проводити цьогорічками, а також мальками (05÷3 грами) влітку в великих об’ємах. Це значно покращить виробничі показники об’єднання. Для цього заздалегідь треба перевести частину нагульних рибогосподарських водойм на вирощування мальку і цьогорічок. Бажано в об’єднання залучати і рибовідтворювальні заводи.
Сьомим позитивним моментом в разі об’єднання рибогосподарських підприємств є можливість залучення підприємств по вирощуванню зарибку до виробничої програми об’єднання, що в свою чергу в рази збільшуватиме об’єми вирощування риби.
В добровільне об’єднання можуть входити рибопромислові підприємства, рибогосподарські по вирощуванню зарибку, рибопереробні підприємства, рибогосподарські підприємства аквакультури та марикультури, а також підприємства оптово-роздрібної торгівлі на особливих умовах.
Добровільне об’єднання повинно виступати як юридична особа, яка має свій баланс, розрахунковий рахунок в банку, штампи, печатку та інші реквізити.
Комплекс проблем, пов’язаних з необхідністю повномасштабного зариблення великих водойм, проведення на них комплексу меліоративних заходів, організацією на них вирощування товарною риби, охороною, виловом, переробкою і кінцевою реалізацією, а також пов’язаний з низкою екологічних та природоохоронних проблем, може бути радикально вирішений виключно створенням рибогосподарських об’єднань на водоймах (асоціацій, союзів, консорціумів, тощо).
Подібного добровільного об’єднання в тому вигляді, в якому воно пропонується зараз, в історії України ще не було, але це є правильним напрямком розвитку рибництва, який вирішуватиме глобальні завдання галузі.
Маючи чіткий план дій, разом з органами державної влади всіх рівнів, «Рибного патруля», правоохоронними структурами, санітарними і ветеринарними службами. Громадськістю та ЗМІ, залучаючи кредити, концентруючи фінансові зусилля, координуючі свої технологічні програми, змінюючи підходи до більшості проблем, використовуючи інтелектуальний командний потенціал, можна з великою долею вірогідності розраховувати на успіх!!!
Аналіз сильних та слабких сторін можливостей та загроз Консорціуму
Сильні сторони:
- Наявність сприятливої політичної, адміністративної та екологічної ситуації на великих водоймах, навіть в умовах війни з Росією.
- Бажання багатьох дрібних рибогосподарських підприємств включитися до роботи великого об’єднання, яке працюватиме по єдиному технологічному ланцюжку виробництва рибопродукції, її переробки та реалізації для найскорішого виходу з власної фінансової кризи.
- Можливість обрання висококваліфікованих кадрів для керівництва об’єднання (дрібні господарства такого собі дозволити не можуть)
- Можливість втілення низки організаційних інновацій в умовах об’єднання підприємств.
- Можливість організації колективної безпеки по всіх напрямках.
- Можливість організації колективної системи управління всіма підприємствами.
- Можливість виробництва власної рибопродукції по новітніх технологіях.
- Можливість виключення конкуренції в середині об’єднання в той же час заняття домінуючих позицій на ринку в регіоні.
- Можливість підтримки високого іміджу об’єднання, яке стане піонером організації великомасштабного виробництва якісної рибопродукції в регіоні.
- Можливість пошуку найкращих алгоритмів технологічних рішень та методів господарського підходу до оперативного освоєння великих водойм (водосховищ, озер, лиманів, екструарних водних систем).
- Можливість багаторазового дублювання виробництва рибопосадкового матеріалу в різних господарствах з метою виключення збоїв виробництва.
- Можливість централізації фінансів та їх оптимальних витрат. Що в свою чергу значно зменшує ризики фінансового краху окремих малих підприємств.
Слабкі сторони:
- Браконьєрство, забруднення водойм (ННН – рибальство).
- Нерівномірність економічного стану підприємств об’єднання на фоні застарілого технічного оснащення підприємств.
Загрози:
- Форс-мажорні обставини.
- Зміна законодавчої бази, яка радикально погіршить загальносистемні підходи до господарювання і як наслідок – зруйнує підприємства.
Очікувальні результати
- Потужне повносистемне рибопромислове і рибогосподарське об’єднання, матиме достатній запас міцності щодо подолання будь яких фінансових, технічних, адміністративних та інших негативних факторів на шляху сталого стрімкого розвитку.
- Все виробництво матиме високу рентабельність, значні потенційні позитивні можливості відносно конкурентоспроможності власної рибопродукції, тому є вкрай привабливим для українських та іноземних інвесторів.
- Робота об’єднань матиме цільову екологічну та природоохоронну спрямованість на розвиток рибогосподарського потенціалу водойм і максимальне збільшення виробництва рибопродукції, що в свою чергу сприятиме забезпеченню продовольчої безпеки України та нарощуванню експортного потенціалу в секторі рибопродукції.
Дивись статтю: «Створення рибогосподарських об’єднань на великих водоймах України»
http://fishindustry.com.ua/7240-2/
