Якы типи суден потрібні відновленому рибопромисловому флоту України

AvatarОпубліковано at 20.04.2020
134 0

 

 

Які типи суден потрібні відновленому рибопромисловому флоту України

Перелік типів суден, які будуть потрібні Україні наведений у статті «Організація процесу відновлення рибопромислового флоту України» http://fishindustry.com.ua/6472-2/

  1. Риболовні судна:
  • Траулери
  • Сейнери
  • Ярусники
  • Дрифтери
  • Світолови
  • Звіробої
  • Судна для добування краба
  • Судна для лову креветки
  • Судна для лову кальмарів
  • Судна для добування молюсків
  • Судна для добування водоростей
  1. Транспортні судна:
  • Транспортні рефрижератори
  • Суховантажні судна забезпечення
  1. Рибопереробні судна:
  • Для переробки креветки та крилю
  • Бази для вироблення рибного борошна
  • Морозильні бази
  • Консервні бази
  • Універсальні бази
  • Бази для переробки тунці
  • Звіробійні бази
  1. Допоміжні судна:
  • Буксири рятівники
  • Танкери
  • Буксири портові та рейдові.
  • Науково-пошукові судна
  • Навчальні судна
  • Судна для заправки паливом
  • Судна для збору нафти, гасіння пожежі та інші спеціалізовані судна.

 

Існують дві форми організації промислу: автономна і експедиційна.
При автономної організації морські судна виловлюють рибу і по заповненні трюмів транспортують її порт в обробленому вигляді або у вигляді сирцю або у вигляді напівфабрикатів.
При експедиційної формі промислу рибальські судна відправляються додому на промисел на тривалий час і зайняті тільки видобутком риби. Обробка і транспортування улову в порт здійснюється спеціальними транспортними рефрижераторними суднами. Деякі добувні судна не тільки виловлюють, а й обробляють улов, однак при експедиційної формі промислу вони також здають продукцію на транспортний рефрижератор, що перевозять її в порт.
Розглянемо більш детально основні типи суден, які складуть основу майбутнього рибопромислового флоту України.

Розглянемо склад рибопромислової ескадри при експедиційному лові водних біоресурсів у Світовому океані.

Риболовні судна складають основу будь якого рибопромислового флоту країн. Всього у Світі зареєстровано більше 4 млн. одиниць риболовних суден.

З браконьєрськими та незареєстрованими їх ще більше. З кожним роком риболовні судна модернізуються і набуваючи нових інноваційних технологій стають більш продуктивними.

Проектування, будівництво і експлуатація риболовних суден  відбувається за міжнародними стандартами тому, що їх робота пов’язана з високими ризиками. Розмір риболовних суден коливається 30÷150 м.
Траулери. Україні доведеться будувати траулери під  різноманітні умови роботи в Світовому океані і Азово-чорноморському басейні:

  • МРТБ – морозильний риболовний траулер бокового тралення.
  • МРТК – морозильний риболовний траулер кормового тралення.
  • БРТ – великий риболовний траулер.
  • БАТ – великий автономний траулер.
  • БМРТ – великий морозильний риболовний траулер.
  • РТМКС – риболовний траулер морозильний консервний – супер.
  • СРТ – середній риболовний траулер.
  • СРТМ – середній риболовний траулер морозильний.
  • СТМ – сейнер – траулер морозильний.
  • РКТ – риболовний краболов – траулер.
  • РТМ – риболовний траулер морозильний.

Примітка: найменування типів риболовних суден здійснена по системі класифікації часів СРСР.

Траулери обладнані траловими лебідками, на барабанах яких укладається до 4000 м троса – «ваер», що дозволяє вести вилов риби на глибинах до 2 км. Трал піднімається на борт рибальського судна через сліп (нахилений борт).

Технологічне обладнання траулера складається з комплексу машин і механізованих ліній для оброблення і мийки риби, іноді консервування, а також для вироблення рибного борошна і жиру з відходів.

Більшість сучасних траулерів оснащено рибопошуковою апаратурою і приладами контролю параметрів трала, які дозволяють управляти його рухом у воді і наведенням на скупчення риби.

Сейнери – це риболовне однопалубне з надбудовою судно для лову риби закільцьованим («кошельковий») неводом. Невід піднімається на борт за допомогою вантажної стріли.

Ярусники – це спеціалізовані судна для вилову тріски, тунця, палтуса, сайди та інших видів риб при якому використовується гачки з наживкою, які прикріплені до довгого тросу – «ярусу».
Для дослідження морського дна капітан використовує ехолот і електронні карти. Для кожної риби існують власні особливості проживання. Палтус любить мілководді з кам’янистим дном, а тріска воліє глибину і більш каламутну воду.
Снасті опускають на саме дно, де годуються риби, за допомогою якорів. На сучасних модернізованих риболовецьких судах використовуються вдосконалені способи лову риби.

На цих ярусах під час установки знарядь лову використовується автоматична система насадження на гачки наживки. На рибальському судні з автоматичними снастями виловлена ​​риба відразу обробляється.

Дрифтери – це судна для лову риби в дрейфі за допомогою вільно плаваючих сіток розмірами 3÷5м висотою і довжиною до 5000 м. Вічко зябрових сіток повинно відповідати розмірам риб. Дрифтери використовують для лову лосося, оселедців та інших видів риб.

Світолови – це судна, які ловлять рибу за допомогою штучного світла, яке приваблює риб: кільку, сайру, ставриду, сардину. Але тріску, тунця, акулу, вугра світ відлякує.

 Результати рибалки залежать від біологічних факторів і умов зовнішнього середовища (температури води, її прозорості, фаза Місяця та іншого).

Важливе значення також має розташування, яскравість і спектральні характеристики джерела світла. Для цих цілей використовують лампи і люстри, прожектори, світлові буї, а також світлові траси, загороди, гірлянди. Коли риба скупчується її виловлюють конусними мережами, бортовими підхватами, рибонасосами. На світоловах використовують лампи різних кольорів. 

Звіробої – це спеціалізовані судна для вилову ссавців (китів, тюленів, моржів, морських левів, тощо). Для України ці судна не актуальні, тому ми їх не розглядаємо.

Судна для добування краба – це спеціалізовані судна для лову ракоподібних та крабів за допомогою спеціальних кліток-пасок, які ставлять на дно моря.

Судна для лову тунця – це невеликі судна, які ведуть промисел спеціалізованими знаряддями лову поблизу своїх плавучих баз.

Судна для лову креветки – це спеціалізовані судна для вилову креветки спеціальними знаряддями лову.

Судна для лову кальмарів – це спеціалізовані судна для вилову кальмарів (схожі на судна ярусники).

Судна для добування молюсків – це спеціалізовані судна для вилову молюсків за допомогою спеціальних драг. Драга – це послідовність металевих скребків, для збору (згрібання) з морського дна устриць, морських гребінців, рапанів, морських їжаків та інших молюсків. Основним вузлом забірної частини гідравлічної драги для збору молюсків є санчата з ножем спереду і ланцюговим черпаком позаду. Сопла, які розмивають дно моря перед ножем, полегшують збір молюсків.


Судна для добування водоростей – це спеціалізовані судна для збирання водоростей. Індустрія звору водоростей швидко розвивається, особливо водоростей, які вирощуються на морських плантаціях. Тому зараз важко обговорювати параметри цих суден. Все залежатиме від інформації, яку Робоча група отримуватиме та планів держави відносно необхідних об’ємів добутку або вирощування водоростей.

Транспортні судна забезпечують безперебійну роботу всієї рибопромислової ескадри у віддалених районах Світового океану.

Транспортні рефрижератори – це спеціалізовані судна для перевезення рибопродукції з районів промислу в порти призначення. Вантах знаходиться в холодильних камерах з автоматичним підтриманням температурами  від – 18 °С ÷ – 60 °С  в залежності від технологічних потреб. Об’єми рибопродукції яку можуть брати рефрижератори може досягати ≥ 10 000 тонн.    

Суховантажні судна забезпечення – це спеціалізовані судна забезпечення експедиційного океанічного лову. Даний тип суден доставляє в район промислу для всіх суден необхідний провіант, витратні матеріали для пакування рибопродукції, запчастини, провіант, змінний екіпаж, тощо. Іноді функції цього типу суден може замінювати транспортні рефрижератори.

Рибопереробні судна – це група спеціалізованих суден  для переробки добутих риболовними суднами водних біоресурсів. Градація рибопереробних суден:

  • Бази для переробки креветки та крилю.
  • Бази для вироблення рибного борошна.
  • Морозильні бази.
  • Консервні бази.
  • Універсальні бази.
  • Бази для переробки тунців
  • Звіробійні бази (на даний час для України не актуально).

Улов вивантажується на ці види суден для рибопереробки. На сучасному плавучому заводі виконуються всі процеси переробки добутих водних біоресурсів Світового океану.

Процес переробки включає: чистку, оброблення, заморожування, брикетування, розфасовку, упаковку, консервування, витяг риб’ячого жиру, виготовлення харчових продуктів, тощо. Повна вантажопідйомність таких судів становить ≥ 5000 тонн, чисельність екіпажу ≈ 90÷100 чоловік.
В умовах тривалого перебування в районах промислу, віддалених від портів приписки рибопромислових суден, вони та їхні команди обслуговуються спеціально призначеними для цих цілей плавучими базами. На таких плавбазах розташовуються адміністративні органи флоту, засоби зв’язку з землею, госпіталі та будинки відпочинку.
Перевезення риби та морепродуктів виконують рефрижератори. Вона включає доставку промислової риби і харчових продуктів в центри обробки або консервні заводи.
У порту рибопереробні підприємства ще раз сортують рибу і зважують. Після чого риба за допомогою конвеєрів відправляється в цеху, де заморожується. Потім в такому вигляді риба поміщається в ящики середньою вагою ≈ 600 кг і направляється в рефрижераторні контейнери. Після чого вантажівки компаній рибної промисловості слідують в термінали, звідки вантаж може бути доставлений до пунктів призначення по всьому світу на великих кораблях – контейнеровозах.
Плавучі бази є найбільшими промисловими суднами водотоннажністю в середньому ≥ 15000 тонн. Ці судна мають кілька палуб. Внутрішні приміщення їх діляться на службові, житлові, громадські, виробничі та вантажні. У виробничих приміщеннях розміщують рибопереробні цехи.
Плавучі бази мають великі цистерни для палива і масел, склади для провізії та інших запасів для суден у віддалених районах промислу. Великі площі відводяться під житлові приміщення команди і виробничого персоналу, що досягає ≥ 400 чоловік. Численні громадські, культурно-побутові та медичні приміщення.

Допоміжні – це судна, які обслуговують експедиційний промисел у віддалених частинах Світового океану: танкери-заправники, науково-пошукові судна.

Робочій групі при проектуванні майбутнього рибопромислового флоту України клас необхідно передбачити льодовий клас усіх рибопромислових суден. Це необхідно для того, щоб зробити універсальними наші рибопромислові ескадри, які впевнено зможуть ловити водні біоресурси в умовах Південної та Північної Атлантики, а також Південної та Північної частини Тихого океану.

Льодовий клас – це один з параметрів судна, що показує його здатність перебувати в море в залежності від тяжкості льодових умов. За класифікації СРСР льодові класи для рибопромислової ескадри України бажано мати як мінімум наступні:

Ice 1 (Л4) – Самостійне епізодичне плавання в дрібно битому розрідженому льоду неарктичних морів і в суцільному льоду в каналі за криголамом при товщині льоду до 0,4 м.
Ice 2 (Л3) – Самостійне плавання в дрібно битій розрідженому льоду неарктичних морів і в суцільному льоду за криголамом при товщині льоду до 0,55 м.

Робоча група при проектуванні організаційних структур своїх рибопромислових ескадр повинна вирішити безліч проблем, пов’язаних з сировинною базою Світового океану, моделюванням промислу – де, в якій частині світу як, коли, якими знаряддями лову і якими суднами ловити, перевозити і переробляти водні біоресурси.

Висновок.

Відновлений рибопромисловий флот України стане самим молодим і високотехнологічним у Світі. Його високо ефективна експлуатація на всіх видах промислу у Світовому океані дасть можливість:

  1. Забезпечити продовольчу безпеку і незалежність України в секторі рибопродукції з одночасним отриманням значних надходжень до державного бюджету. .
  2. Стимулювати розвиток суднобудування з одночасним сприянням розвитку інших галузей економіки
  3. Знизити соціальну напругу суднобудівельних регіонів країни.

Об’єднаємося за ради Високої цілі – розвитку України!!!

 

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку рибного господарства України (Частина 2 – рибопромисловий флот)

Створено - 15.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 2 – рибопромисловий флот) Законодавча база…

Обгрунтування необхідності прийняття Закону України “Про відновлення рибопромислового флоту України до 2050 р.”

Створено - 10.04.2020 0
  Обгрунтування необхідності прийняття Закону України «Про відновлення рибопромислового флоту України до 2050 р.» Фахівці рибного господарства та нинішня влада…

Організація процесу відновлення рибопромислового флоту України

Створено - 19.04.2020 0
Організація процесу відновлення рибопромислового флоту України Відновлення рибопромислового флоту України є довготривалою важкою роботою керівництва держави, профільного Міністерства енергетики та…