Збереження популяцій осетрових видів риб в водоймах України в світі міжнародних зобов”язань

AvatarОпубліковано at 05.04.2020
68 0

Збереження популяцій осетрових видів риб в водоймах України в світі міжнародних зобовʼязань

Поговоримо про стан популяцій осетровий видів риб в водоймах України. Громадська рада при Держекоінспекції України в серпні 2019 р. на підставі існуючих на той час матеріалів пройшла до висновку:

Висновки Комісії Громадської ради при Держекоінспекції відносно стану популяцій осетрових видів риб в водоймах України

Як відомо держава Україна в 1992 р. в Ріо-де-Жанейро взяла на себе відповідальність за збереження зникаючих видів риб по CITES – Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни и флори, які знаходяться під загрозою зникнення.

Комісії, вивчаючи всі документи, які були в її розпорядженні стосовно стану та причин критичного зменшення популяцій «Червонокнижних» осетрових видів риб: білуги, російського осетра, шипу, стерляді в водоймах України за останні десятиліття констатує:

  1. Стан всіх популяцій осетрових видів риб в водоймах України необхідно вважати як критичний без можливості самовідновлення!!!
  2. Без негайних діючих заходів по «реанімації  осетрових видів риб з боку держави, повне їх знищення в морських територіальних водах України по прогнозах фахівців відбудеться в найближчі 15-20 років.
  3. Основними чинниками знищення популяцій осетрових видів риб в водоймах і територіальних водах України до критичних відміток є:

Чинники антропогенного навантаження:

  • Будівництво каскаду водосховищ на Дніпрі (1927-1975 рр.) та Південному Бузі (1984-1999 рр.), які унеможливили хід на нерест білуги, російського осетра, севрюги, шипу.
  • Будівництво Цимлянського водосховища на Дону (1948-1952 рр.), яке унеможливило хід на нерест білуги, російського осетра, севрюги, шипу Азовської популяції.
  • Будівництво каскаду дамб на річці Березань (1970-1983 рр.), які унеможливило хід на нерест російського осетра і севрюги.
  • Зменшення кормової бази осетрових видів риб в Азовському і Чорному морях за рахунок розвитку завезеного з тропічних вод молюска рапана який швидко знищую популяції мідії – одного з основних видів корму осетрових видів риб.
  • Забруднення водойм України стічними неочищеними каналізаційними стоками.
  • Неконтрольований, незаконний, непідзвітний (ННН) вилов осетрових риб в значних об’ємах для збагачення, який практично довів залишки осетрових стад риб до знищення.

Чинники недосконалої державної політики:

  • Відсутність осетрового відтворювального заводу з української сторони на Азовському морі (російська сторона щорічно звітує про зариблення десятків мільйонів штук рибопосадкового матеріалу осетрових видів риб, але реальної цифри ніхто не знає, тим більше, що осетрові риби зникають на Азовському морі).
  • Продаж у свій час державного осетрового заводу на Дністрі комерційним підприємствам, які його повністю перепрофілювали під бази відпочинку.
  • Застарілість технології ДУ «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика», яка не передбачає прижиттєвого отримання ікри від самок і сперми самців для запліднення. Не передбачається також технологічна можливість створення і утримання ремонтно-маткових стад осетрових видів риб для їх подальшого щорічного відтворення (завод в свій час будувався по технології «забою» плідників яких на той час було вдосталь). Існуюча система підйому зарибку осетрових риб ерліфтом наносить їм велику шкоду, тому потребує нового засобу (спеціального рибного насосу) для підйому мальку при його транспортуванні від водойми до живорибних прорізів перед випуском у пониззя Дніпра. Проектна потужність заводу не відповідала и не відповідає зараз потребам для відновлення ареалу осетрових видів риб в водоймах та морських територіальних водах України (проектна потужність заводу повинна бути як мінімум на порядок більшою).
  • Зменшення до 7 нерестових пар російського осетра в 2008 р. на ДУ «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» і майже повне припинення відтворення білуги, російського осетра і севрюги і шипу (таке зменшення плідників вже запустило незворотній процес інбридингу, що в свою чергу обов’язково і безповоротно приведе до повного знищення всіх популяцій).
  • Послаблення в 2009-2014 рр. державного контролю функціонування ДУ «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» з боку Міністерства екології та природних ресурсів України  (як органу центральної виконавчої влади, який повинен опікуватися збереженням червонокнижних видів риб) на фоні невизначеності Кабінетом міністрів України загальної державної політики в питаннях збереження осетрових видів риб. Така ситуація в умовах неможливості отримання плідників осетрових риб з моря спонукала Держрибагентство (як центрального органу виконавчої влади в галузі рибного господарства у відомстві якого знаходиться державна установа) змінити її Статут та профіль основної діяльності. Завод перетворився з флагмана осетрівництва в рибне господарство по вирощуванню рослиноїдних риб, коропу та стерляді, яка живе виключно в прісній воді і не є анадромних видом риб.

Висновок:

Без прийняття спеціального Закону України «Про збереження осетрових видів риб в водоймах України» зберегти осетрові види риб в водоймах України вважаємо неможливим!!!

Пропозиція:

Вважаємо за доцільне в першу чергу провести «круглий стіл» на тему «Збереження осетрових видів риб в водоймах України» за участю:

  • Провідних фахівців Міністерства екології та природних ресурсів України.
  • Провідних фахівців Державної екологічної інспекції України.
  • Представників Громадської ради при Держекоінспекції.
  • Провідних фахівців Державного агентства рибного господарства України.
  • Провідних фахівців Агентства водного господарства України.
  • Представників наукових закладів Держрибагентства.
  • Представників наукових закладів Міністерства екології та природних ресурсів України.
  • Представників Інституту гідробіології НАН України.
  • Представників Інституту зоології ім. Шмальгаузена НАН України.
  • Інших фахівців і представників профільних громадських організацій.
  • Депутатів Верховної ради України.

Успіх відновлення аборигенних популяцій осетрових видів риб в континентальних водоймах і територіальних водах України залежить  від зусиль всього українського суспільства і потребує принципово нової стратегії та особливих неординарних законодавчих, адміністративних та виховних підходів.

28.08.2019 р.

В Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування 01.11.2019 р. на підставі матеріалів Громадської ради при ДЕІ, а також матеріалів Державної екологічної інспекції України був розглянутий стан популяцій осетрових видів риб в водоймах України. По рузультатам обговорення було прийнято відповідне Рішення Комітету Верховної Ради України (№ 10/3 від  01.11.2019 р.) в якому було зазначено:

п. 3.2 Рекомендувати Міністерству енергетики та захисту довкілля, Інституту зоології ім.. Шмальгаузена НАН України, Інституту рибного господарства НААН України та Робочій групі надати пропозиції щодо розробки пропозиції про збереження осетрових видів риб.

Сьогодні на дворі квітень. Що ж зроблено за цей період? НИ-ЧО-ГО!!!

Як таке може бути в державі? Чому Рішення профільного Комітету ВРУ про рекомендації, які по суті є дорученням щодо надання пропозицій залишаються без уваги? Втрачено управлінська дисципліна в Україні, яка втрачає державність в плані своєї організації.

Що стосується осетрових видів риб, то Україна як держава перед Світовою спільнотою своїх зобов’язань не виконує.

В Чорному морі Україна практично знищила усю Північно-західну популяцію белуги, російського осетра, севрюги і шипа. На Азовському морі теж, не зариблюючи жодного малька осетрових риб (на відміну від РФ), щорічно вбиває останню молодь.

 Утверждения того, что Украина не выполняет своих международных обязательств перед Мировым сообществом, базируются на материалах Конференция ООН по окружающей среде и развитию (Рио-де-Жанейро, 3-14 июня 1992).

Что же это за Конференция, которая спустя почти 30 лет имеет такую действенную силу? Давайте рассмотрим.

Конференция ООН по окружающей среде и развитию (Рио-де-Жанейро, 3-14 июня 1992):

  • Отметила, что экологические вопросы решаются наиболее эффективно при участии заинтересованных граждан (Принцип 10 Декларации Конференции). При этом подчеркивалось, что каждый человек должен иметь доступ к информации, касающейся окружающей среды, которая имеется у государственных органов, а также иметь возможность участвовать в процессе принятия решений.
  • Констатировала невозможность движения человечества по прежнему пути во взаимоотношениях с природой и оценила их как стратегически бесперспективные, ведущие к катастрофе.
  • Сформулировала новую модель развития, которая должна способствовать в перспективе сочетанию благополучия всех живущих людей и сохранению природной среды. Но при этом исходная посылка была такова, что обеспечить экологическую безопасность планеты в социально несправедливом мире невозможно.
  • Провозгласила принцип 1 Декларации Рио-де-Жанейро: «В центре внимания непрерывного развития находятся люди. Они имеют право на здоровую плодотворную жизнь в гармонии с природой».
  • Приняла «Конвенцию о биоразнообразии» (конвенция – разновидность международного договора) и об изменении климата.

На Конференции ООН в Рио-де-Жанейро ( раздел 10.7.3) теория устойчивого развития составила концептуальную основу принятых решений. В ее документах устойчивое развитие определяется как развитие, позволяющее на долговременной основе обеспечить стабильный экономический рост, не приводящий к деградации окружающей среды.

Конвенция также приняла концепцию устойчивого развития как руководство к действию для всех стран нашей планеты на XXI век.

В 1992 г. в Рио-де-Жанейро собралась конференция с участием первых лиц 156 государств, которые подписали так называемую рамочную «Конвенцию об изменении климата», развитием которой стал известный Киотский протокол от 1997 г.

Мировое сообщество так обеспокоилось глобальным потеплением климата, что решило ограничить эмиссию парниковых газов в атмосферу, чтобы «охладить планету.

Был сделан также следующий шаг в направлении развития стратегического решения Стокгольмской конференции. Здесь была определена программа действий на XXI век.

В июне 1992 г. Рио-де-Жанейро состоялась Вторая Международная конференция ООН по окружающей среде и устойчивому развитию. В конференции участвовали представители уже 180 государств на уровне глав правительств или их полномочных представителей, которые и обозначили дальнейшую экологическую политику с выработкой политических и экономических решений по сохранения природы.

Центральное место в Декларации занимал принцип права человека на здоровую и благополучную жизнь в гармонии с природой, которое должно способствовать справедливому обеспечению экологических потребностей нынешнего и будущих поколений людей.

Этот принцип подчеркивает необходимость искоренения нищеты, особой заботы о наименее развитых и экологически наиболее уязвимых странах, различной ответственности неодинаково развитых стран за состояние природной среды, за усилия по ее охране.

В июне 1992 г. в Рио-де-Жанейро состоялась Конференция ООН по окружающей среде и развитию (КОСР-92). В ней приняли участие главы, члены правительств и эксперты 179 государств, а также представители многих неправительственных организаций, научных и деловых кругов. Проблемы глобальной экологии на Конференции зазвучали на языке актуальной международной политики.

На Всемирном саммите (Рио+10) в Йоханнесбурге (ЮАР, сентябрь 2002 г.) будут подведены итоги первого десятилетия движения мирового сообщества по пути устойчивого развития, а также рассмотрены глобальные проблемы развития человечества в XXI веке.

В 1972 г. состоялась Стокгольмская конференция по окружающей человека среде. Это была первая всемирная встреча, заложившая основы понимания того, что мировое экономическое развитие должно пойти по иному пути, перестав активно разрушать природную среду. В 1983 г. Организация Объединенных Наций (ООН) создала Всемирную комиссию по окружающей среде и развитию.

В 1989 г. ООН начала готовить конференцию по развитию и окружающей среде, чтобы сформулировать принципы достижения устойчивого развития. Именно на состоявшейся в 1972 г. в Стокгольме конференции, а затем и на Конференции ООН по окружающей среде и устойчивому развитию в 1992 г. в Рио-де-Жанейро провозглашена идея, что не человек является частью природы, а природа есть принадлежность человека.

Была также дана обобщенная оценка эволюции цивилизации и обоснованный вывод о жизненной необходимости перехода человечества к устойчивому развитию сталому розвитку») от экономической к эколого-экономической.

Конференции признала, что главная проблема устойчивого развития человеческого общества – излишне высокий уровень потребления в промышленно развитых странах.

Промышленная революция вовлекла весь мир в систему производства, нарушившую окружающую среду в глобальном масштабе. В материалах конференции отмечается, что “война против природы – самая фатальная война из всех в истории человечества, которая принесёт больше жертв, чем за все предыдущие годы развития человечества.

Серьезным проявлением глобального экологического кризиса является снижение биологического разнообразия, т.е. разнообразия форм и процессов в органическом мире, проявляющегося на всех уровнях организации живой природы.

Мировое сообщество выражает всеобщую озабоченность утратой того, что не может быть восстановлено, то есть большого числа видов живых существ и сокращением их биологического разнообразия.

В условиях нарастания экологического кризиса экологизация общественного развития как комплекс мер по обеспечению экологической безопасности, становится объективной необходимостью.

Природоохранная деятельность человека должна стать неотъемлемой частью экономического развития.

В последнее время уделяется большое внимание техногенному воздействию на окружающую среду, как на национальном, так и на международном уровне.

Осознание глобальной экологической катастрофы, заставляет мировое сообщество искать пути выхода из кризисной ситуации. Вывод о необходимости перехода цивилизации к экологически сбалансированному развитию имеет непосредственное отношение к опасности, угрожающей не только биосфере, но и человеческой цивилизации, заставляет мировое сообщество искать пути выхода из кризисной ситуации. Сформулированный в документах Конференции ООН в Рио-де-Жанейро (1992) вывод о необходимости перехода цивилизации к экологически сбалансированному развитию имеет непосредственное отношение и к Украине.

Конференция по окружающей среде и развитию состоялась в Рио-де-Жанейро (Бразилия) в июне 1992 г. на основании резолюции Генеральной Ассамблеи ООН № 44/428.

Для многих стран Европы и Северной Америки (Германии, Австрии, Швейцарии, Финляндии, Канады, США и других) критерием экологичности считаются природные водные системы которые в состоянии самостоятельно восстанавливаться в естественной среде.

Во всех развитых странах качество воды является предметом особого внимания государственных органов, общественных движений, средств массовой информации и широких слоев населения. Экологическая ситуация в стране зависит не только от уровня загрязнения окружающей среды внутри национальных границ, но и от отношения к охране природы в соседних государствах. Многие правительства в основу своей политики в области охраны окружающей среды сегодня кладут принцип тесного международного сотрудничества при решении экологических проблем. Мировое сообщество должно перейти к новой модели развития, при которой потребности людей сегодня и в будущем будут удовлетворяться при максимальном сохранении окружающей среды.

На современном этапе в условиях глобализации экономических и иных социальных процессов необходимо постоянно развировать теорию экологического развития. Наиболее продвинутой в наши дни является концепция устойчивого развития, которая стремится сочетать удовлетворение потребностей настоящего времени, не создавая угроз для будущих поколений людей.

Итак!

  • Спасение осетровых видов рыб в Украине это обязанность страны перед Мировым сообществом.
  • Спасение возможно при условии срочного принятия Закона Украины «Про збереження осетрових видів риб».
  • Спасение осетровых видов рыб в Украине – это забота не только руководства страны, общественных организаций, СМИ, но и всего населения.

Времени нет! Осетровых надо уже не просто спасать, а реанимировать!

Но, складывается впечатление, что в этой стране спасение осетровых видов рыб нужно только мне…

 

 

 

 

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Международные рыболовные организации

Створено - 16.04.2020 0
Международные рыболовные организации Международные рыбохозяйственные организации содействуют международному сотрудничеству для достижения эффективного, ответственного морского управления и обеспечения устойчивого управления рыбным…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 11 – логістика, торгівля)

Створено - 18.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 11- логістика, торгівля) Новому керівництву Держрибагентства…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 10 – рибопереробка, якість)

Створено - 18.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 10 – рибопереробка,  якість) Стратегія розвитку…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 16 – першочергові дії та організаційні кроки)

Створено - 21.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 16 – першочергові дії та організаційні…

Обгрунтування необхідності створення географічних інформаційних систем в області екологічного моніторингу водних ресурсів і водних біоресурсів України

Створено - 29.05.2020 0
Обгрунтування необхідності створення географічних інформаційних систем в області  екологічного моніторингу водних ресурсів і водних біоресурсів України Якість і загальний обʼєм…