Чи потрібно робити “Оцінку впливу на довкілля (ОВД) при експлуатації водойм по Режимах СТРГ?

AvatarОпубліковано at 29.03.2020
94 0

Чи потрібно робити «Оцінку впливу на довкілля» (ОВД) при експлуатації водойм по Режимах СТРГ?

Наказом Державного комітету рибного господарства України N 4 від                                  15.01.2008 р. було затверджено нову «Інструкцію про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах (СТРГ)».

Згідно (п. 1.1 Інструкції) вона регламентує порядок     здійснення     штучного розведення,  вирощування  риби,  інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах. Штучне розведення,  вирощування  водних  живих  ресурсів,  їх використання здійснюються з  метою  підвищення  рибопродуктивності рибогосподарських водних об’єктів (їх ділянок) шляхом спрямованого формування видового складу (відтворення риб та інших водних  живих ресурсів) та запасів водних живих ресурсів без скидання води з цих об’єктів з метою їх вилову. Для створення  спеціального  товарного  рибного  господарства використовуються   рибогосподарські   водні   об’єкти,    заселені широко розповсюдженими  та  малоцінними  для промислу видами водних живих ресурсів,  а також ділянки Чорного  та  Азовського  морів  у межах   внутрішніх  та  територіальних  вод  України,  які  можуть використовуватись  для  створення  спеціальних  товарних   рибних господарств з розведення морських безхребетних та водоростей.

Згідно п. 1.2 дія цієї Інструкції не поширюється лише на:- природні або штучно створені водні об’єкти площею до 10 га, рибогосподарська  діяльність  на  яких  здійснюється  за науковими
обґрунтуваннями,  погодженими з територіальними органами  охорони,
відтворення  водних  живих  ресурсів  та  регулювання рибальства і
територіальними  органами   Міністерства   охорони   навколишнього
природного середовища України;- рибогосподарські  водні  об’єкти   рибницьких   господарств
(риборозплідники,  нерестово-вирощувальні, товарні), що побудовані
за відповідними проектами для товарного рибництва;- рибогосподарські  водні  об’єкти,  що  перебувають  у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. (В статті, як і в Інструкції № 4 від 15.01.2008 р. використаний застарілий термін водні живі ресурси, який зараз змінений на водні біоресурси).

Для чого взагалі держава вигадала таку незвичайну форму експлуатації водойм по Режимах СТРГ? Зі слів колишніх керівників галузі рибного господарства України на період прийняття даного рішення полягала в тому, що держава на той час (останнє правильне рішення) опікувалась ще галуззю і бажала їй розвитку.

Водойми обласних рибокомбінатів були на той час знищені, розібрані та розкрадені тими, хто не мав жодного стосунку до аквакультури, але мав можливість «прихопити» на всяк випадок безцінні водойми. Виробництво рибопродукції впало до рекордно низьких рівнів, тому державі було потрібно щось з цим робити.

Необхідно було якось інтенсифікувати виробництво рибопродукції залучив до цього водойми, які раніше експлуатувалися лише в промисловому режимі. Держава прийняла рішення дозволити інтенсифікувати вирощування риби в Спеціальних товарних рибних господарствах (СТРГ) виключно на тих водоймах, які експлуатувати по звичайній технології неефективно.

Необхідність прийняття цього важливого рішення було також мотивовано тим, що в цих водоймах жила і аборигенна риба, яку держава не могла дозволити знищувати згідно моралі та Закону України «Про тваринний світ». Уся аборигенна риба повинна жити в водоймах у повному природному полікультурному спектрі по видах і в кількості, яка характерна для цієї водойми.

Користувачі Режимів СТРГ повинні мати право виловлювати аборигенну рибу виключно в кількості, яка відповідає природному приросту аборигенної групи по видах. Це можливо лише за умов повного відновлення аборигенної іхтіофауни.

Необхідно було при розробці Режимів СТРГ враховувати ці важливі вимоги для збереження всього видового різноманіття. Задумка авторів СТРГ полягала в тому, що рибогосподарські підприємства повинні не тільки зберегти різноманітність всієї аборигенної іхтіофауни, а й відновити її до «природного фонового рівня» (саме це і є основним завданням Режимів СТРГ).

Лише після того, як рибогосподарські підприємства відновлять повний полікультурний спектр та необхідну кількість риби у свої водоймах, можна  починати промисел аборигенів за дозволом територіальних підрозділів Держрибагентства.

Такий дозвіл вони можуть надати тільки після проведення контрольних ловів по затвердженій методики, знаряддям лову, спеціальними підприємствами, які від ДАРГ матимуть на це відповідний дозвіл. Взагалі держава повинна щорічно контролювати стан іхтіофауни у водоймах під Режимами СТРГ.

Нажаль, ні розробники Режимів СТРГ, ні само  Держрибагентство, ні його  територіальні підрозділи, ні рибогосподарські підприємства цього не розуміють. Причини – професійна непридатність і низька людська мораль, яка живиться жадобою до наживи будь якою ціною на фоні бажання безмежної влади над водоймами.

Чому Держрибагентство навмисно не розробляє методики контрольного лову і не затверджує її  і взагалі не підтримує ідею контролю над водоймами?

Тому, що чиновники знають, що риби, якою повинні зариблюватися усі водойми під Режимами СТРГ  немає, а зариблення відбувається лише на папері.

Це – корупція «чистої води» всієї вертикалі влади, яка «заточена» на особисте незаконне  збагачення виключно за рахунок аборигенної іхтіофауни тому, що не потрібно витрачати власні кошти. Можна і так експлуатувати водойми (однак це можливо лише за умов повної відсутності контролю з боку громадськості та народу України).

А де ж правоохоронні органи і державна влада: поліція, прокуратура, СБУ, прикордонники, державна екологічна інспекція, державна податкова інспекція, адміністрація територіальних органів влади?

А там же! В цій сам

ій корупційній схемі. Результат корупційної діяльності представників державної влади –  суцільна їхня брехня влади «успіхи», яких вже немає десятиліттями.

Приклад (держіться). Зараз, разом із «зарибленням» водойм, які працюють під Режимами СТРГ рибогосподарські підприємства «рапортують» Держрибагентству про рибопродуктивність за рік ≤ 45 кг/га.

Це що, знущання над водоймами та над власним народом України?  Як до цього можна було скотитися, коли природна рибопродуктивність водойм України складає в середньому 250 кг/га, а в південних регіонах понад 350 кг/га??? Ви ж нібито зариблюєте рослиноїдними рибами і коропом десятки мільйонів штук/рік. Де ж риба? Якщо б вас не було на цих водоймах народ України отримував би 250 кг/га, а при ваших Режимах СТРГ із «інтенсифікацією виробництва» ми маємо лише 45 кг/га…

 Як це взагалі можливо??? Та що ж  це таке???  Де влада, де правоохоронні органи? А, я забув… Вони ж усі в цій самій загальній кримінальній схемі цинічно роблять собі любим гроші…

А їсти рибу народу України треба!!!…

Як з цим жити далі? Руки самі час от часу опускаються…, бо це відбувається вже на протязі майже 20 років.

Громадські організації природоохоронного і рибогосподарського напрямку останніми роками все сильніше б’ють тривогу, але й корупціонери постійно вдосконалюють свою майстерність використовувати владу на всіх її рівнях для «замилювання» очей громадськості і народу України, присвоюючи у власні кишені багатство народу України.

Чи є вихід від цієї непростої і тупикової ситуації? Як змусити владу поставити роботу по Режимах СТРГ на рейки розвитку і процвітання?

Давайте розберемося (відчуваю непідробний «бомбовий» інтерес корупціонерів від Режимів СТРГ, бо це їх питання на виживання).

Верховна Рада України 23.05.2017 г. прийняла Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (ОВД) № 2059-VIII.

Що ж в ньому такого особливого, що допоможе українському народу змусити рибогосподарські підприємства, які працюють по Режимах СТРГ, не зважаючи на супротив чиновників і силових органів інтенсифікувати своє виробництво до маркерів, які відповідають затвердженим Режимам СТРГ, природній рибопродуктивності водойм та здоровому глузду?

Нажаль, за окремі кошти розробники Режимів СТРГ постійно знижують в декілька разів продуктивність водойм для «узаконеної» крадіжки риби.  

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Цей закон гармонізований під законодавство ЄС і відповідає усім нагальним потребам українського суспільства (особлива подяка його розробникам і тим депутатам, які за нього проголосували).

Сфера застосування ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» (ст. 3).

Здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності третя частина ст. 3 –

«Інтенсивна аквакультура з продуктивністю 10 тонн на рік і більше або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає тільки та планована діяльність, яка спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Пряма норма закону!!!

В законі звучить термін інтенсивна аквакультура.

А Режимах СТРГ  інтенсивна  аквакультура, чи ні? І взагалі, що цей термін означає?  

Інтенсивна аквакультура – це складна багато ступенева технологія вирощування риби та інших водних біоресурсів, яка визначається значними капіталовкладеннями та трудовими витратами від формування, утримання племінного стада риб, інкубації, вирощування зарибку, перевезення, адаптації до водойм, наглядом (контролем територіальних органів рибоохорони), контрольних ловів, вилову та селекції вирощеної риби для формування аборигенної іхтіофауни, промислового стада та товарних запасів. Так, , вирощування риби в умовах Режимів СТРГ повністю відповідає терміну інтенсивна аквакультура.

Мені захочуть заперечити тим аргументом, що в Режимах СТРГ непередбачено годування риб, тому це не інтенсивна аквакультура. Відповідаю:

  1. Прочитайте ще раз визначення терміну інтенсивна аквакультура..
  2. Режими СТРГ як раз і були придумані державою для інтенсифікації процесу вирощування риби на нестандартних водоймах для класичної аквакультури. Ви, тобто всі ті хто підписує Режими СТРГ і знімає данину за покриття незаконних дій на водоймах, просто понівечили саму благородну ідею СТРГ і зробили на цьому свій власний злочинний бізнес.
  3. Даремно, що в Режимах СТРГ непередбачено годування та щорічна харчова підтримка молоді, якій не вистачає сил навіть пережити зиму за відсутності достатньої вгодованості. Ці горе – рибоводи Держрибагентства придумали зариблення нестандартним рибопосадковим матеріалом (≤ 20 гр.) у водойми з хижаками взимку, від яких до весни жодного зарибка не залишається (це робиться навмисно керівництвом Держрибагентства, щоб сховати відсутність самого факту зариблення).

Результатами такої жахливої рибогосподарської політики Держрибагентства на протязі останніх 20 років є відсутність риби в водоймах СТРГ (≤ 45 кг/га). Сміх да гріх!!!

Так що ж робити державі в такій ситуації, та ще в умовах розповсюдження короновирус?

Перш за все державі необхідно подолати некероване розповсюдження небезпечної інфекції.

По друге Держрибагентству необхідно:

  1. Створити спеціальну комісію з провідних спеціалістів галузі рибного господарства, особисто аквакультури, вчених різних науково-дослідних інститутів, які пов’язані з Держрибагентством, представників Міністерства енергетики та захисту довкілля України, громадських діячів, які вже давно займаються цією проблемою, а також працівників ДАРГ (тут, як завжди проблема, тому, що чиновники Держрибагентства, які створили і експлуатують злочинні схеми в СТРГ чинитимуть дієвий спротив наведенню ладу).

  2. Переглянути всі діючі Режими СТРГ на предмет їх відповідності затвердженим параметрам Біологічного обґрунтування та Режиму. В разі розбіжності показників (а це практично усі Режими) заставити керівників рибогосподарських підприємств – власників Режимів СТРГ. зробити офіційну «Оцінку впливу на довкілля».
  3. Переписати всі Режими СТРГ після проведення «Оцінки впливу на довкілля», або зовсім їх скасувати, надавши перевагу новим підприємствам, які переможуть у спеціально організованому для цього конкурсу.
  4. Розробити та затвердити Методику проведення нагляду (контролю) з використанням контрольних ловів та наукового аналізу стану запасів гідробіонтів в водоймах СТРГ.
  5. Провести кадрову чистку серед своїх працівників (держслужбовців) які відповідальні за створення злочинних схем та їх експлуатації на протязі багатьох років.

Щоб навести лад

в Режимах СТРГ у державі немає іншого інструменту крім Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Вміле його використання допоможе знайти справжніх хазяїв на водоймах, забезпечити сталий розвиток галузі рибного господарства України і як результат відновлення водойм, збереження різноманіття водних біоресурсів, забезпечення народу України якісною рибопродукцією.

Р.S. Влада призначає

керівництво галузі. Підбір кадрів у вищих ешелонах державно влади в Україні відбувається поки ще на підставах лише власних фінансових інтересів «решал», а не держави та її народу.

Скільки ми вже пережили «горе – керівників» галузі, а скільки ще треба пережити? Це не знає ніхто, але нам все одно треба боротися з нечестю. Якщо б ми на протязі останніх десятиліть не боролися з нею, з її корупційними проявами, то  вони б з нас зробили покірливих, мовчазних рабів.

Висновки:

Тримаймося!!!

Якщо не ми, то хто?

Може закордон нам допоможе?…

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 14 – кадрова політика та корупція в галузі)

Створено - 20.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 14- кадрова політика та корупція в…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 6 – Спеціальні товорні рибні господарства (СТРГ)

Створено - 17.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 6 – Спеціальні товарні рибні господарства…

Проект розвитку СТРГ в Україні

Створено - 22.09.2019 0
Довідка про регуляторну складову проекту з розвитку СТРГ в Україні  І. Загальні положення  Спеціальні товарні рибні господарства (далі-СТРГ), як вид…