Організація процесу відновлення рибопромислового флоту України
Відновлення рибопромислового флоту України є довготривалою важкою роботою керівництва держави, профільного Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Держрибагентства та всього народу.
Щоб дійсно приступити до оновлення рибопромислового флоту України необхідно, щоб співпали як найменше 3 умови:
- Бажання керівництва держави зробити цей рішучий крок.
- Призначення на посаду Держрибагентства людину, яка має уяву про рибопромисловий флот, його структуру, технологію його будівництва і роботи, бажання розвивати цей важливіший напрямок рибного господарства, відповідну професійну підготовку, профільну освіту, Божий хист та мабуть Небесне призначення це зробити.
- Стабільність міжнародної соціально-економічної ситуації та фінансової системи.
Перший крок. Голова Держрибагентства на замовлення профільного міністерства повинен сформувати спеціальну Робочу групу для підготовки:
- Ідеологічних засад майбутнього відновлення рибопромислового флоту України в сучасних політичних, економічних, виробничих, кадрових, екологічних і фінансових умовах з урахуванням динаміки змінення сировинної бази Світового океану. Для цього необхідно сформувати та офіційно затвердити наказом Голови Держрибагентства спеціальну Робочу групу з фахівців галузі рибного господарства, рибопереробки, науковців, суднобудівельників українських заводів, старих робітників галузі, які працювали ще в часи функціонування океанічного рибопромислового флоту, юристів, відповідальних працівників Держрибагентства та громадських діячів рибогосподарського та природоохоронного напрямків та ынших. Необхідно для цієї групи, окрім працівників Держрибагентства передбачити хоча б якусь мінімальну зарплатню, яка б забезпечила їхню відповідальність за прийняті рішення та обов’язала плідно працювати (на фоні мільярдних витрат це не суттєво). Відсутність в останні 15 років в Держрибагентстві такої Робочої групи не дозволяло приступити до підготовчих робіт по відновленню рибопромислового флоту України.
- Необхідних законодавчих і нормативно-правових актів для забезпечення комфортного функціонування галузі.
- Інформації для Держрибагентства відносно динаміки стану сировинних ресурсів Світового океану.
- Можливого будівництва суден рибопромислового флоту України не тільки на вітчизняних суднобудівельних заводах, а й на заводах інших країн. Бажано утворювати спільні підприємства з іноземними партнерами з розміщенням спільного підприємства на наших заводах і судноверфях. Бажані партнери для нас:Японія, Південна Корея. Вони привабливі для нас с точки зору високого технічного рівня підприємств, відмінної виконавчої дисципліни та привабливих умов співпраці.
- Структури майбутнього рибопромислового флоту України.
- Проектів сучасних інноваційних високотехнологічних рибопромислових суден для експедиційного океанічного лову, промислу в . територіальних (морських) водах іноземних держав, в Азово-Чорноморському басейні та континентальних водоймах України.
- Моделей експлуатації експедиційного океанічного рибопромислового флоту, рибопромислового флоту для роботи в територіальних (морських) водах іноземних держав, Азово-Чорноморського та рибопромислового флоту внутрішніх водойм України. (будівництво – промисел – ремонт).
- Проектів щодо втілення інноваційних технологій переробки, збереження та реалізації морепродуктів.
- Пропозицій щодо:
- участі в міжнародних риболовних організаціях;
- втілення заходів по відновленню сировинної бази Азово-Чорноморського басейну та континентальних водойм України;
- проведення комплексу наукових досліджень на всіх водоймах, де працюватиме майбутній рибопромисловий флот України;
- необхідності будування окремих суден, або цілих ескадр з відповідним льодовим класом;
- необхідного міжнародного співробітництва в галузі рибного господарства різних країн Світу;
- необхідного реконструювання рибних портів, порто пунктів, рибоприймальних пунктів.
- іншого.
Другий крок – моделювання. Загальна структура рибопромислового флоту країн – світових лідерів океанічного промислу виглядає наступним чином:
- Риболовні судна:
- Траулери
- Сейнери
- Ярусники
- Дрифтери
- Світолови
- Звіробійні
- Судна для добування краба
- Судна для лову креветки
- Судна для лову кальмарів
- Судна для добування молюсків
- Судна для добування водоростей
- Транспортні судна:
- Транспортні рефрижератори
- Суховантажні судна забезпечення
- Рибопереробні судна:
- для переробки креветки та крилю
- Бази для вироблення рибного борошна
- Морозильні бази
- Консервні бази
- Універсальні бази
- Бази для переробки тунці
- Звіробійні бази (для України мабуть не на часі)
- Допоміжні судна:
- Буксири рятівники
- Танкери
- Буксири портові та рейдові.
- Науково-пошукові судна
- Навчальні судна
- Судна для заправки паливом
- Судна для збору нафти, гасіння пожежі та інші спеціалізовані судна.
Робоча група моделює організаційну структуру майбутніх ескадр океанічного рибопромислового флоту України на підставі об’єктивної інформації щодо:
- сировинної запасів Світового океану (по районах промислу, по видах водних біоресурсів. по їх щільності і необхідністю пошуку, можливих об’ємів вилову і таке інше);
- пори року, в яких відбувається путина окремих видів водних біоресурсів;
- способів лову, знарядь лову, на яких глибинах;
- прогнозування можливих об’ємів квот на вилов водних біоресурсів від міжнародних риболовних організацій;
- прогнозування динаміки змінення запасів окремих видів водних біоресурсів в Світовому океану:
- необхідності мати льодовий клас для промислу в високих широтах Арктики та в Південному океані поблизу Антарктики.
- іншого.
Україна з економічної точки зору не може собі дозволити будувати рибопромисловий флот одиничними екземплярами, які розтягнуть терміни їх окупності на десятиліття. Доцільно будувати або усе, або поки нічого! Оптимальним варіантом треба вважати одночасне будівництво рибопромислових океанічних ескадр.
Такий підхід дасть можливість ескадрам стати самодостатніми промисловими одиницями, які здібні без сторонньої допомоги вирішувати всі проблеми на промислі, забезпечуючи цілорічне безперебійне добування водних біоресурсів у віддалених частинах Світового океану.
Фінансування будівництва флоту і до результатів першої експедиції можливе за рахунок коштів вітчизняних та іноземних інвесторів і позик міжнародних банків з пільговими довгостроковими низькими процентами під гарантії уряду України.
Рибопромисловий флот Азово-Чорноморського басейну розглядати в цій статті недоречно у зв’язку з тим, що власники суден цього промислового басейну після відновлення вітчизняних суднобудівельних підприємств та верфей самі зможуть вирішувати усі питання будівництва для них нового флоту.
Відновлення роботи вітчизняних суднобудівельних заводів доцільно проводити з відновлення роботи верфей по збору суден (доцільно Миколаївських, де існують три заводи в стані занепаду, але з величезним виробничим потенціалом), а після поступово закуповуючи необхідне устаткування переходити до виготовлення різноманітних допоміжних механізмів.
Виготовлення допоміжних механізмів можна розмісти на заводах Миколаєва, Дніпра, Харкова, Сум, Одеси, Києва та інших міст України (насоси, редуктори, підйомне устаткування, лебідки, швартове обладнання, якорі, ланцюги, палубне обладнання та безліч іншого).
Силові установки суден, навігаційне та інше складне допоміжне обладнання машинного відділення доцільно закуповувати у бізнес партнерів Південної Кореї і Японії. Для цього доцільно створити спільні підприємства.
Практично на першому етапі необхідно розпочати великовузлову зборку на судноверфях українських заводів і поступово йти до більшої самостійності.
Без бізнес партнерів в особах суднобудівельних підприємств Японії та Південної Кореї (світових лідерів суднобудування) успішний процес відновлення рибопромислового флоту України розпочатися не зможе!
На першому етапі відновлення суднобудівельних підприємств вони зможуть наситити наші заводи сучасним технологічним обладнанням, інноваційними технологіями великовузлової зборки суден та безліч іншого.
Відновлення суднобудівних заводів (Миколаєва) матиме суттєві позитивні наслідки у вигляді:
- Стимулювання роботи суміжних підприємств і сприяння загальному росту тяжкого машинобудування країни.
- Створенні багатьох тисяч нових робочих місць.
- Повернення кваліфікованих суднобудівельників, які зараз працюють на заводах інших країн (Польщі, Прибалтики, Китаю, Іспанії та інших).
- Зниження соціальної напруги в Миколаєві та інших регіонах.
- Стимулювання оновлення рибопромислового флоту Азово-Чорноморського басейну.
- Будівництва сучасного високотехнологічного рибопромислового флоту України по конкурентоспроможних цінах, який зможе забезпечити Україну якісною рибопродукцією в повному необхідному обсязі.
- Будівництва інших видів суден для потреб власної економіки (вантажних, спеціалізованих та різного роду допоміжних).
- Поповнення бюджету України.
- Повернення Україні статусу Великої морської держави
Висновки.
Розробка Проекту відновлення рибопромислового флоту України повинна увінчатися прийняттям Закону України «Про відновлення промислового флоту України до 2050 р.».
Розробка Проекту відновлення рибопромислового флоту України потребує ретельного збору необхідних масивів інформації щодо динаміки стану запасів водних біоресурсів Світового океану, опрацювання безлічі математичних моделей структури флоту, його потужностей, устаткування, нових технологій промислу і переробки водних біоресурсів та багато іншого, з урахуванням довготривалої роботи флоту без права на системну помилку.
Реалізація Проекту відновлення рибопромислового флоту України – це важкий довготривалий процес, який можливо реалізувати лише у разі щирого бажання влади, керівництва Держрибагентства та народу України.
Ми на правильному шляху, який нас приведе до сталого розвитку України!!!
