Екологічний стан водойм Києва

AvatarОпубліковано at 25.05.2020
212 0

Екологічний стан водойм Києва

Антропогенне навантаження на водойми  Києва (≈ 500) пов’язане з постійним забрудненням навколишнього середовища різним сміттям хімічними сполуками , важкими металами, пестицидами, фенолами, синтетичними поверхнево активними речовинами (СПАР), тощо.

Водойми (річки, озера, водосховища,  ставки)  пов’язані  із  довкіллям. Умови формування поверхневого та підземного  водного  стоку,   промисловість  та   комунальне господарство впливають на  якість води поверхневих  водойм.

Привнесення у  водойми  нових забруднюючих речовин погіршують якість води. Забруднення водних екосистем  класифікують в  залежності  від  підходів,  критеріїв  та  поставлених  завдань.

Забруднення буває хімічне,  фізичне  та  біологічне. 

Хімічне забруднення водойм – це зміна  природних хімічних властивостей води за рахунок збільшення вмісту  шкідливих речовин неорганічної  (важкі  метали,  мінеральні  солі, кислоти, луги та  інші  шкідливі  речовини)  і  органічної   природи (нафта та нафтопродукти, органічні розчинники, синтетичні  поверхнево  активні  речовини, пестициди,  феноли, тощо) .

             

Потенційно небезпечні токсичні хімічні речовини (ПНТХР) – міжнародний термін для визначення хімічних забруднювачів. 

Отруйна вода є небезпечною не тільки для водних біоресурсів, а й для людей які проживають поруч з цими водоймами.

Поширення отруєння доходить до дна водойм, прибережних ґрунтів, рослинності на березі водойм. Шкідливі речовини можуть тільки накопичуватися. Надходження та накопичення токсичних речовин в воді є процесом токсифікації водойм 

Токсичними речовинами є:

  • нафта і нафтопродукти;
  • феноли;
  • хлорорганічні пестициди (ДДТ та його складові , різні ізомери ГХЦГ), що застосовують у сільському господарстві;
  • важкі метали (ртуть, свинець, мідь , кадмій , цинк, залізо, нікель, хром, тощо), що входять до складу стічних вод металургійної, металообробної та електрохімічної промисловості, зливових вод;
  • детергенти та їх складові компоненти – синтетичні поверхнево активні речовини (миючі засоби).

Це пріоритетні токсиканти і токсичні речовини.  Фактичний склад хімічного забруднення води значно складніший. Кожна  водойма  або  джерело  води (річка, озеро, водосховище,  ставок)  пов’язані  із  оточуючим  його  довкіллям. На  поверхневі  водойми мають вплив умови формування поверхневого та підземного  водного  стоку,  різноманітні  природні  явища, індустрія,  промисловість  та   комунальне господарство, господарська  та побутова діяльність людини.

У гідросферу потрапляють сотні тисяч речовин найрізноманітнішої хімічної природи. Це можуть бути прості елементи і найскладніші хімічні сполуки, які взаємодіють між собою, утворюючи ще більш токсичні сполуки.

Нафтопродукти є токсичними речовинами для водних біоресурсів.  При попаданні нафтопродуктів у водойми вони утворюють тонку плівку, в якій  розчиняються  органічні  і неорганічні сполуки (важкі метали, залізо, мідь та цинк, тощо). Вони утворюють між собою комплексні метал-органічні сполуки, які потім осідають на  дні.

Нафтова плівка на поверхні води обмежує надходження кисню в водойму і створює «задуху» для водних біоресурсів.  Тривалий брак кисню веде до масових заморів риби і веде до повної деградації водойм.

Токсичність нафтопродуктів  зростає по мірі збільшення концентраціє цих фракцій при поглинанні чи розчиненні їх у водоймах.

Пестициди,  особливо хлорорганічні  також легко розчиняються в нафтопродуктах, що збільшує загальний токсичний ефект.

 Феноли  – це головні забруднювачів природних вод, які пригнічують життєдіяльність водних організмів,  негативно впливають на структуру та життєздатність їх популяцій.

ДДТ використовувався як основний засіб боротьби з   личинками малярійного комара та іншими шкідниками сільськогосподарських культур.

Наслідки токсичною для всіх живих організмів речовини  в тому числі для людини ми пожинаємо до сих пір.

ДДТ, пестициди, гербіциди є найнебезпечнішими забруднювачами навколишнього природного середовища  і водойм Києва. Якщо вони один раз попали у водойму, то вони нікуди не зникають, лише перерозподіляються по компонентах.

Водні біоресурси з часом виробляють імунітет до збільшеної концентрації хімічних елементів у воді та їх харчовому раціоні.  Однак, високі концентрації металів та інших токсикантів (вище ніж  гранично допустимі) не дозволяють водним організмам пристосуватися, в результаті чого вони гинуть.

Отруйні речовини негативно впливають на різні ланки обміну речовин водних біоресурсів, викликаючи в них порушення нормального функціонування фізіологічних систем, що може привести до їх загибелі.

Хімічне забруднення – є основним небезпечним антропогенним впливом на водойми в наслідок попадання в них токсичних речовин з промисловими стічними водами, осідання шкідливих речовин  із повітряних викидів на воду, надходження отрутохімікатів  із ґрунтових  і дренажних  стоків та  через  атмосферні випади.

В межах Києва відбувається забруднення не тільки поверхневих водойм, а й підземних водоносних горизонтів..

Гідрохімічні дослідження поверхневих і підземних вод Києва в останні роки проводяться з екологічним поглядом на цю проблему.

Водоносні горизонт Києва не є безмежними. Вони є дуже вразливими.

Поверхнева та підземна вода міста пов’язані між собою, тому вони впливають одна на іншу.

В товщі ґрунту розташована водопровідна мережа Києва. Стан ґрунтових вод може стосуватися і стану питної води. В разі забруднення води може статися масове отруєння людей (що вже не раз відбувалося в Києві).

Підземна інфраструктура міста, підвищує забруднення шкідливими речовинами різного походження (комунальними стоками, техногенними,  сміттям, зливами, тощо) – важкими металами, нафтопродуктами, хімічними речовинами та іншим.

В роки з невеликою водністю якість води погіршується, у повноводні роки дещо покращується. У холодні зими, коли Дніпро вкривається товстою кригою, знижується концентрація розчиненого кисню, але умови для зимівлі риб кращі ніж при теплих зимах без льоду на Дніпрі.

Таке відбувається за причин того, що в теплі зими без льоду температура води підвищується на декілька градусів. Риба стає більш активною, але кормових організмів ще немає. Риба при цьому витрачає багато власних жирових запасів (більше на 10-50 % порівняно з холодними зимами).

Якщо зимові запаси у риби були невеликими – вона може загинути.

Коли наступає потепління після холодної зими риби скоріше відновлюють свій фізіологічний стан і набирають вагу, порівняно з теплими зимами.

Головною проблемою Дніпра, та інших водойм Києва є забруднення, що веде до масового «цвітіння» води, особливо в літні періоди року.

Розвиток ціанобактерій (синьо-зелені водорості), які спричиняють «цвітіння», відбувається завдяки евтрофікації – збагаченню  води азотними і фосфорними сполуками.

В останні роки водойми Києва були уражені ціанобактеріями  виду microcystis aeruginosa (вид прісноводних ціанобактерій, які можуть утворювати шкідливе цвітіння водоростей, що має негативне економічне та екологічне значення).

Ця група  ціанобактерій є найбільш токсичною і наносить найбільшу шкоду водоймам Києва.

В процесі відмирання ціанобактерії поглинають розчинений кисень в водоймі, що призводить до масової загибелі основних видів водних біоресурсів.

Влада Києва повинна звернути увагу на цю проблему, яка наростає з кожним роком и загрожує здоров’ю мешканців міста.

Красота міста – це не тільки квіти!

Красота міста – це перш за все здоров’я його водойм.

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 8 – відновлення рибогосподарського потенціалу водойм)

Створено - 18.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 8 – відновлення рибогосподарського потенціалу водойм)…