Проект відновлення Кінбурнського рибного господарства

AvatarОпубліковано at 16.04.2020
96 0

Проект відновлення  Кінбурнського рибного господарства

 Преамбула 

 Разом з іншими підрозділами агропромислового комплексу держави, та іншими рибними господарствами України Кінбурнське рибне господарство повинно забезпечувати свій посильний внесок у вирішення проблем продовольчої безпеки та незалежності держави в секторі рибопродукції.

У даному проекті розглядається сучасний стан Кінбурнського рибного господарства у всіх сферах його діяльності та основні інноваційні моделі його структурного відновлення.

В проекті також проаналізовані  пропозиції щодо виводу господарства зі стану руйнації на начальну домінанту стрімкого рибогосподарського розвитку за допомогою нових радикальних підходів в організаційно-технологічній модернізації господарства з переходом на більш високий рівень виробничого устрою, збільшенням інноваційної привабливості ТОВ «ЕкоКінбурн» для вітчизняних та іноземних інвесторів.

Теоретичне обґрунтування

необхідності відновлення Кінбурнського рибного господарства

 Кінбурське рибне господарство будувалося ще за часи СРСР. Основне завдання господарства – це поповнення Дніпро-Бузького лиману рибопосадковим матеріалом частикових, рослиноїдних та коропових видів риб.

Враховуючи загальну площу господарства ≈ 200 га можна вважати проектну потужність господарства у 200 тонн/рік по зарибку наважкою 20-25 грамів, тобто до 8 млн. штук/рік (документація в повному обсязі не збереглася або приховується керівництвом).

На даний момент господарство знаходиться в стані повної руйнації. Насосна станція, трубопроводи, запірна арматура, фільтрі, «монахи» та інше гідротехнічне та технологічне обладнання розкрадено і зруйновано.

В такому стані господарство не може навіть накачати воду. Але 8 км  дамб знаходяться у відносно робочому стані та потребують лише малого або косметичного ремонту. За часи вимушеного простою дамби утрамбувалися, тому варто очікувати зменшення протікання води при наповненні водойм.

Занепокоєння в ставковому господарстві викликає лише ложе двох основних виробничих водойм, які заросли деревами, очеретом та іншою жорсткої надводною рослинністю. В деяких місцях ложе ставів заросло майже на 50 % , тому потребує значних капіталовкладень для боротьби з їх наступом на водойми.

Меліоративна  мережа ложа за роки експлуатації та простою повністю замулена. Риба не буде сходити у живорибні ями, які зміліли і не відповідають технологічним потребам виробництва.

Економіка в радянські часи не мала великого значення.  Вартість електроенергії була в декілька разів меншою за теперішні часи, тому головні насоси господарства були потужними, але малоефективними.

Зараз витрати електроенергії на накачування води, враховуючи 3 метровий перепад води (з урахуванням спротиву води ще більше), стають вкрай проблематичними з економічної точки зору.

При відновленні господарства потрібно також шукати нові організаційно-технологічні ідеї та підходи для зменшення собівартості зарибку за рахунок:

  1. Підвищення кількості та об’ємів зарибку або товарної риби що вирощуватиметься.
  2. Оптимізації полікультури промислового стада риб з акцентом на вирощування цінних видів (осетрових).
  3. Зменшення витрат на закачування води.
  4. Оптимізації кадрового складу господарства.
  5. Виробництва рибних комбікормів власними силами

Враховуючи необхідність відновлення приблизно 5 км електричних стовпів, проводів, будівництво роз’єднувача, та трансформаторної підстанції, а також вартість електроенергії на закачування води та технологічні потреби господарства (включаючи потреби для комбікормового цеху), варто розглянути питання переводу господарства на сонячну енергію.

Технологічного обладнання на господарстві вже давно не існує, тому його необхідно також заново купувати.

Необхідно зазначити і те, що за часи простою господарства в Україні суттєве підвищилися стандарти ринку рибопродукції, особливо в плані її якості, тому з моменту проектування заходів по відновленню господарства цей момент треба врахувати.

Побудувати зараз з нуля нове подібне рибне господарство з 8 км дамб та 200 га водойм виллється в суму 25 млн. $.  

Ситуація з виділенням нової землі критична. Вільного місця вже давно немає! Всі землі розподілені між Національним природним парком «Білобережжя Святослава», Регіональним ландшафтним парком «Кінбурнська коса», Покровською сільською радою та місцевим населенням.

Висновок:

На даний час саме відновлення Кінбурнського рибного господарства, а не будівництво нового є оптимальним виробничим кроком, який забезпечить стрімкий розвиток підприємства зі значними економічними показниками!

Відновлення Кінбурнського рибного господарства

 Принципи відновлення Кінбурнського рибного господарства повинні бути закладені в ідеології підприємства і прописані в  Проекті реконструкції:

Принцип перший

Відновлення рибогосподарського потенціалу та організаційно-технологічна модернізація підприємства повинно мати максимальний ефект при мінімальних фінансових витратах та виробничих зусиллях.

Принцип другий

Максимально можливе розширення видової полікультури риб що вирощуватимуться в господарстві та формування власних ремонтно-маткових стад (осетрових, рослиноїдних і коропових видів риб) для проведення політики виробничої незалежності підприємства.

Принцип третій

Основний принцип розвитку господарства повинен передбачати максимально можливу інтенсифікацію виробництва рибопродукції за рахунок підтримання водойм на високому технічному рівні, максимальному використанню можливостей меліоративних заходів таких як альголізація водойм, боротьба с заростанням вищої надводною рослинністю, боротьба зі смітною рибою, регулярне вапнування ложа водойм та самої води, здобрення води мінеральними та органічними добривами (гноєм), тощо.

Принцип четвертий

Обов’язкове щорічне планове збільшення обсягів виробництва рибопродукції (зарибку та товарної риби) при одночасному зменшенні собівартості вирощеної рибопродукції з максимальною товарною якістю.

Принцип п’ятий

Розвиток господарства повинен щорічно корегуватися з виникаючими екологічними проблемами Кінбурнської коси і бути спрямованим на їх вирішення (це  стосується необхідності вирощування зарибку аборигенних видів риб, які традиційно нерестяться в затоках коси, але на даний момент не мають об’єктивної можливості провести ефективний нерест).

Цілі та завдання

 Стратегічною ціллю відновлення Кінбурнського рибного господарства є отримання максимально можливих фінансових прибутків ТОВ «ЕкоКінбурн» при дотриманні всіх природоохоронних та екологічних норм.

Цілі:

  1. Створення повносистемного товарного осетрового рибного господарства нагульного типу.
  2. Забезпечення умов для нересту аборигенних видів риб ареалу Дніпро0-Бузького лиману, а також проведення штучного нересту цих видів риб.
  3. Забезпечення корінного населення Кінбурнської коси робочими місцями для пом’якшення соціальної напруги на півострові.

Завдання:

  1. Формування заводських ремонтно-маткових стад осетрових видів риб (білуга, російський осетер, ленський осетер, севрюга, стерлядь, веслоніс, гібриди бестер та інші).
  2. Формування заводських ремонтно-маткових стад коропа та рослиноїдних риб (білий амур, білий і строкатий товстолобик).
  3. Формування заводських ремонтно-маткових стад аборигенних видів риб (щуки, судаку, сому, лящу, піленгасу, линю, тощо).
  4. Розробка та втілення в технологічний процес підприємства новітніх технологій утримання всіх заводських ремонтно-маткових стад (осетрових, рослиноїдних, коропових і аборигенних видів риб) в двох основних нагульних ставках без відгородження дамбами.
  5. Розробка та будівництво нового технологічного комплексу (водозабір з лиману, насосна, трубопроводи, фільтрі, «монахи»), тощо).
  6. Розробка та будівництво універсального інкубаційно-малькового цеху, якого у старому господарстві не існувало.
  7. Розробка та будівництво цеху рибних комбікормів, якого у старому господарстві не існувало.
  8. Розробка та будівництво службових та адміністративних приміщень (складів, гаражів, холодильників, кухні-столової, роздягальні, пральної, сушарки, лабораторії, туалетів, ремонтного цеху, тощо), яких у старому господарстві не існувало.
  9. Розробка та будівництво сонячної електростанції, якої у старому господарстві не існувало.

Технологія виробництва

 Для того, щоб відновлене Кінбурнське рибне господарство успішно розвивалося і приносило господарям значні фінансові прибутки, необхідно в основу технологічного устрою підприємства закласти фундаментальні ідеологічні засади (дивись сторінку 6), які б ґрунтувалися на інноваційних рибогосподарських технологіях.

Враховуючи всі сучасні тенденції розвитку Світового рибного господарства, рибного ринку України, а також всі індивідуальні особливості самого господарства розташованого на Кінбурнській косі (географічні, кліматичні, соціальні, природоохоронні та інші), варто розглянути технологічний ланцюжок, який базуватиметься на вирощуванні:

  • Осетрових видів риб – як основного виду риб зі значною ринковою ціною (білуга, російський осетер, ленський осетер, севрюга, стерлядь, веслоніс, гібриди бестер та інші).
  • Допоміжних видів риб, які доповнюватимуть структуру промислового стада, будуть рослиноїдні (білий амур, товстолобики), кефалеві (піленгас), коропові (короп звичайний, амурський, інші), частикові (линь, щука, судак, сом, лящ та інші).
  • Допоміжних видів риб у вигляді заводських ремонтно-маткових стад всіх видів риб, а також рибопосадкового матеріалу, який вирощуватиметься в господарстві для власних потреб (продаж рибопосадкового матеріалу не варто передбачати у зв’язку з обмеженістю акваторії).

Для виконання виробничої програми і втілення всіх сучасних ідей для досягнення головної стратегічної мети (дивись сторінку 7 ), на господарстві необхідно мати додатково до існуючих двох ставів по 100 га ще не менш як 20 водойм (0,1÷0,25 га) для розміщення всіх заводських ремонтно-маткових стад риб.

Для вирощування рибопосадкового матеріалу всіх видів риб після  інкубаційно-малькового цеху необхідно мати також не менш як 4 ставка (1÷10 га). Звісно, що таких можливостей господарство не має! 

Технологічним виходом з цієї ситуації може бути лише поділення ложа ставів на сектори за допомогою металевих розбірних сіток. Маючи певний набір спеціально зроблених сіток можна як в конструкторі «лего» будувати водойми різноманітної конфігурації, різної площі та глибини.

Цінні осетрові ремонтно-маткові та товарні стада риб варто розміщати біля бази, а мальків малоцінних видів риб по периметру ставків. Таким чином можна забезпечити додаткову охорону господарства від браконьєрів.

Об’єкти господарства

Біологічна реабілітація занедбаних ставів

 В даному розділі проекту організаційно-технологічного відновлення Кінбурнського рибного господарства розглянуті заходи по біологічній меліорації двох основних ставів.

Всі заходи щодо біологічної меліорації водойм спрямовуватимуться на мінімізацію забруднюючих речовин, покращення санітарного стану водойм, недопущення цвітіння води синє-зеленими водоростями, біологічну меліорацію вищої надводної рослинності та вилов риби.

Риба в даному контексті розглядається не тільки як об’єкт промислового розведення, а як компонент екосистеми водойми, який первинну продукцію водойми у вигляді харчового ланцюжка трансформує в рибну продукцію у вигляді іхтіомаси.

Біологічна реабілітація водойм господарства – це формування заново екосистеми до природного рівня. Вона повинна проходити природнім шляхом самоочищення за рахунок життєдіяльності мікроорганізмів, рослин и тварин які населятимуть ці водойми.

Для прискорення процесу самовідновлення водойм в проекті пропонується використовувати біологічну реабілітацію за рахунок альголізації зеленими водоростями з класу протококових – штами Chlorella vulgaris BIN або ИФР № С-111 в монокультурі.

Ці штами планктонні, а тому легко культивується і добре адаптується до умов південних водойм в яких під натиском Chlorella vulgaris BIN або ИФР № С-111 проходить достатньо швидко структурна перебудова фітопланктонної спільноти.

При достатньо високій щільності дані водорості знищують практично всю патогенну мікрофлору водойми групи Е.coli, виділяючи при цьому кисень 2). Еволюційно ці водорості знаходяться на більш високих щаблях розвитку ніж бактерії і тому вони є споживачами органічних і мінеральних речовин.

В результаті альголізації переважний розвиток отримуватимуть зелені водорості, які більш сприятливі для екологічного, санітарного та рибогосподарського стану водойм в яких проходитимуть зміни хімічного складу води.

Хлорела активно використовує азот і фосфор водойм, але й інші хімічні елементи і солі, в тому числі мікроелементи.

Особливістю хлорели є те, що альголізація водойми в період цвітіння води суттєво не впливає на неї. Тому, заселення водойм рибного господарства хлорелою повинно проводитися в період, коли  для усіх видів водоростей створені однакові стартові умови, тобто взимку або на початку березня 2020 р. в період заповнення водойм.

За таких умов лідируючи позиції займуть види з більшою біологічною активністю, такі як Chlorella vulgaris ИФР № С-111 або BIN.

Суспензія хлорели, є природним пробіотиком, який нейтралізує кормові токсини і сприяє відновленню та укріпленню імунітету риб, їх виживаності і росту, тому доцільно всі комбікорми для риб, які вироблятиме рибгосп змочувати в концентрованій суспензії хлорели (50-60 млн/мл.).

Дотримання технології використання Chlorella vulgaris ИФР № С-111 або BIN в рибгоспі по результатам року дасть за рахунок значного зменшення відходів, кращого використання корму, значного підвищення харчового потенціалу водойми додатково до 30 % рибопродукції (тел. виробників хлорели – 098 623 39 94).

Для отримання стійкого позитивного ефекту в водойми рибгоспу щомісячно треба вливати суспензію хлорели в кількості:

  1. 200 га х 25л = 5000 л/місяць х 20 грн./л = 100000 грн.
  2. ≈ 100 тонн комбікормів х  0,1 (10%)  ≈ 10 тонн/місяць.

Разом на місяць потрібно 5000 л + 10000 л ≈ 15000 л/місяць

Враховуючи значні потреби в суспензії хлорели доцільно розглянути питання лише періодичної закупівлі штамів хлорели для її обновлення, а її розмноження проводити самостійно.

Суспензію Chlorella vulgaris ИФР № С-111 або BIN можна отримувати і в лабораторних умовах господарства, для чого необхідно придбати відповідний реактор, штами і реактиви. Але, найбільш доцільним було б вирощування хлорели у відкритих басейнах, які стоятимуть на сонці (10 % курячого гною у водяній витяжці).

Технологія культивування хлорели передбачатиме розведення у прісній воді 10 % сухого курячого навозу і отримання з нього відповідної витяжки, яка слугуватиме харчовою середою для розмноження хлорели.

Потім в басейни з витяжкою з курячого навозу виливають суспензію хлорели. Під променями сонця і температурі 16-30 °С культура хлорели дозріє за декілька днів.

При щільності культури 50 млн. клітин/мл. її вже можна використовувати для збагачення комбікормів (комбікорми перед годуванням риб змочують у суспензії хлорели), а також для внесення в водойми як альголізатор.

Комбікормовий цех

Без роботи власного комбікормового цеху добитися значних виробничо-фінансових показників неможливо!

Щільність посадки осетрових видів риб задля товарного вирощування дорівнюватиме по веслонісу 1-N, тобто 100 штук/га, а по осетрових рибах 2-N, тобто 400 штук/га). Ущільнювати повадку веслоніса понад нормативи недоцільно.

Подвійна щільність осетрових риб в рибництві допустима, але за умов використання повнораціонних рибних комбікормів. При цьому живлення риб відбуватиметься як за рахунок природної кормової бази водойми, так і за рахунок штучних комбікормів, які матимуть всі необхідні компоненти, (жири, вуглеводи, протеїни, макро і мікроелементи, вітаміни, мінерали, біоактивні елементи).

 Компоненти повнораціонних комбікормів для осетрових риб

(приклад)

   Таблиця 1

п/п

Компоненти

комбікорму

Кількість

 (кг)

Вартість

(грн./кг)

Сума

(грн.)

1

Рибне борошно

400

18

7 200

2

М’ясо-кісткове та кісткове борошно

150

10

1 500

3

Кров’яне борошно

50

18

900

4

Трава амаранту та інших трав (висушена)

50

2

100

5

Дріжджі кормові

50

10

500

6

Макуха 

80

10

800

7

Зерно пророщене амаранту, пшениці,…

100

5

500

8

Сапропель

50

1

50

9

Крейда, сіль

10

10

100

10

Премікси

10

10

100

11

Лікувальні суміші

12

Інші інгредієнти

50

5

250

 

Разом:

1000

ххх

12 000

 Примітка: 

  1. Кормовий коефіцієнт такої суміші в умовах господарства і додаткової природної рибопродуктивності дорівнюватиме КК ≈ 1,7÷2 для осетрів.
  2. Компоненти комбікормів можуть бути змінені, але при цьому зміниться і кормовий коефіцієнт, тому це треба враховувати при складанні раціонів.
  3. Для внесення в рецептуру зеленої маси амаранту треба додати до установки гранулювання ще й трав’яний подрібнювач.

Використання штучних рибних комбікормів власного виробництва для вирощування молоді також є доцільним, при цьому дозволяє економити господарству на власних кормах до 30 % їх собівартості.

Власний комбікормовий цех дозволяє максимально ефективно використовувати всі сільськогосподарські корми, які будуть в наявності поблизу господарства.

Насосна станція

Насосної станції зараз на господарстві немає. Попередня насосна повністю зруйнована. Насоси, фільтри,  трубопроводи зняті, викопані та розкрадені.

Враховуючи існуючи нормативи по закачуванню води на господарство, потужність насосної станції повинна бути такою, яка забезпечуватиме накачку води в стави за ≤ 50 днів.

Розрахунок потужності насосної станції:

 200 га х 1,8 м х 10 000 м³/га = 3 600 000 м³ (загальний об’єм води ставків з урахуванням замочування ложа ставів)

3 600 000 м³ : 50 днів = 72 000 м³/день

72 000 м³/день : 20 годин / день = 3 600 м³ / годину (1 м³/сек)

Висота підйому води H ≈ 3 м

На господарстві бажано мати не менш як 4 насоси потужністю по воді 1000-1200 м³/год.

Електрична потужність сучасних імпортних насосів пропелерного типу  при напорі 3 м досягатиме 25 кВт.

Загальна потужність насосної станції дорівнюватиме 100 кВт.

 Сонячна електростанція

 Враховуючи те, що одночасно всі споживачі не будуть включати електроенергію, сумарна потужність електростанції може дорівнювати ≈ 150 кВт/год.

Сонячна електростанція повинна мати окреме приміщення для розташування свого обладнання: інвертори, акумулятори, розподільчі щити, тощо. Станція повинна мати достатньо акумуляторів для споживання електроенергії у темні часи доби.

Розташувати сонячну електростанцію доцільно по всій північній стороні дамби.

Розрахунок потреб господарства в електроенергії

 

Таблиця 2

№ п/п

Споживачі

Потужність

(кВт)

1

Насосна

100

2

Комбікормовий цех

50

3

Господарські потреби, освітлення, холодильники, інше

25

 

Всього:

175

Допоміжні об’єкти та приміщення

 Функціонування господарства неможливе без будівництва цілої низки допоміжних приміщень, яки повинні виконувати кожен свою особливу функцію і мати наступні параметри.

Допоміжні об’єкти та приміщення

 Таблиця 3

№ п/п

 

Допоміжні об’єкти та приміщення

Площа

(м²)

1

* Адміністративний корпус:

·        адміністративні приміщення;

·        кухня-столова, кімната відпочинку;

·        роздягальні (жіноча і чоловіча), душеві, пральне приміщення, сушарка для спецодягу, тощо;

·        лабораторія та інші приміщення.

 

 

 

 

 

150

2

Майстерня

30

3

Гараж склади

50

4

Холодильник – морозильник (t18°C)

15

5

Холодильник для рибного борошна (t≈0°C)

25

6

Приміщення для обладнання сонячної електростанції

30

7

Комбікормовий цех

60

8

Склад рибних комбікормів та їх інгредієнтів 

80

9

Насосна станція

60

10

Інкубаційно-мальковий цех

100

11

Басейни мулького цеху під навісом

100

12

Склади добрив вапна, іншого.

50

 

Разом:

750

Інкубаційно-мальковий цех

 Будівництво власного інкубаційно-малькового цеху забезпечить господарству повну виробничу незалежність, зручність роботи, коли господарство може впевнено планувати на роки свою роботу і розвиток, а також будівництво цеху дозволить звести до мінімуму ризики занесення хвороб риб з інших рибних господарств.

У зв’язку з тим що інкубація всіх видів риб відбуватиметься з кінця травня по кінець червня, доцільно розширити можливості цеху за рахунок будівництва басейнів під навісом (світова практика).

Подальше вирощування рибопосадкового матеріалу відбуватиметься у відгороджених частинах ставів з дотриманням всіх  загально рибоводних нормативів.

Ризики організаційно-технологічного відновлення

 Аналіз ризиків організаційно-технологічного відновлення Кінбурнського рибного господарства показує, що головні ризики, які наносять найбільшу шкоду, пов’язані з порушенням виробничого процесу, управлінськими ризиками, слабкими кадрами, тощо.

Ризики організаційно-технологічного відновлення

Таблиця 4

№ п/п

Ризики

Вірогідність

ризику

(0÷10)

Розмір збитку

(0÷10)

Сума балів

Рейтинг ризику

(місце)

Систематичні ризики

1

Негативні соціально-політичні зміни в державі

1

2

2

Несистематичні ризики

 

Виробничі ризики

1

Технологічні ризики

1

3

3

2

Виробничі ризики зрив виробництва, висока собівартість

3

5

15

3

3

Комерційні ризики: зниження об’ємів  реалізації рибопродукції

2

4

8

4

Управлінські ризики, слабкі кадри

4

5

20

2

5

Невиконання  зобов’язань партнерами

3

3

9

6

Ринкові ризики

4

2

8

7

Інноваційні ризики

2

4

8

 

Фінансові ризики

1

Недофінансування проекту

3

3

9

2

Неотримання очікуваного прибутку

3

4

12

 

Інші риски

1

Форс-мажорні ризики, катаклізми

1

9

9

2

Крадіжка риби

5

5

25

1

Головним ризиком в даний час є ризик, який пов’язаний з неконтрольованою крадіжкою риби браконьєрами, які спустошують мінімум  25 % об’єму вирощеної риби, тому головну увагу при затвердженні проекту відновлення господарства треба уділити саме цим питанням, не забуваючи також і про негативні наслідки інших ризиків, які можуть задавати не менше шкоди ніж основні ризики, особливо коли вони складаються.

Охорона об’єктів господарства

Як видно з таблиці 4 на першому місці в групі ризиків, які заважають розвитку рибного господарства, є ризики, які пов’язані з охороною водойм від нападів браконьєрів та неконтрольованими крадіжками риби всередині господарства.

Нехтування цими вірогідними ризиками може привести і приводило раніше до недоотримання до 25 % загального об’єму вирощеної риби.

Практично господарство не матиме перспектив для свого розвитку, якщо цю проблему радикально не змінити і мінімізувати втрати товарної риби  особливо цінних видів.

Необхідно в подальшому розробити спеціальну програму боротьби з цим огидним явищем, де детально розписати принципи формування охорони рибного господарства,  організацію її роботи, технічне оснащення та методи боротьби зі злочинністю на водоймах.

Працівники охорони не повинні виконувати функції лише охорони. Вони повинні бути інтегровані в роботу господарства по приготуванню комбікормів і годівлі риб, ремонту обладнання, тощо. Їх оплата роботи повинна напряму залежати від якості їх роботи і кінцевого річного доходу підприємства.

Технічне оснащення охорони (засоби зв’язку, спецодяг, ліхтарі, засоби індивідуального захисту, внутрігосподарський  транспорт) повинно відповідати рівню тих викликів, які стоять перед рибгоспом.

На особливо важливих ділянках де, наприклад, вирощуватиметься осетрові риби, треба придбати спеціальну охоронну сигналізацію, яка реагуватиме на приближення до об’єкту людей, подаючи спеціальні шумові  і світові сигнали.

Для допомоги охороні можливо залучити спеціально навчених службових собак, саджати їх на харчове забезпечення з використанням виключно в ночі.

Тільки страх браконьєрів перед неминучим їх затриманням на водоймі і передачею у правоохоронні органи, може зупинити навалу крадіжок!!!

Фінанси

Після підписання довгострокового договору на експлуатацію Кінбурнського рибного господарства (не менш як на 25 років), основні роботи та організаційні заходи по його відновленню в перші 10 місяців виглядатимуть наступним чином

Основні витрати на роботи та організаційні заходи

по відновленню господарства в перші 10 місяців

Таблиця 5

№ п/п

 

Роботи та організаційні заходи

Вартість

робіт

( ≈ $)

Термін

 виконання

(місяці)

1

Проектування:

·      загального відновлення господарства;

·      комбікормового цеху;

·      інкубаційно-малькового цеху;

·      сонячної електростанції;

·      нових об’єктів господарства, тощо.

20 000

1÷3

2

Розчищення ложа двох ставів (оренда техніки, тощо)

10 000

1÷6

3

Ремонт гідроспоруд (дамб, «монахів», головного ставу розподілювача, розчищення підводних і зливних каналів, тощо)

12 000

1÷6

4

Початковий етап: підготовка майданчика під будівництво бази, термінове облаштування

8

1÷2

5

Підписання договорів на закупку ремонтно-маткових стад риб та їх  личинок (осетрових, рослиноїдних, частикових, тощо)

 

 

 

 

1÷6

6

Будівництво насосної системи: водозабору, трубопроводів, насосної, фільтрів

50 000

1÷7

7

Будівництво сонячної електростанції

125 000

3÷6

8

Будівництво допоміжних та адміністративних приміщень

150 000

3÷6

9

Закупка технологічного обладнання, плавзасобів, інвентарю, спецодягу, засобів зв’язку та охорони

50 000

3÷8

10

Будівництво інкубаційно-малькового цеху

25 000

3÷10

11

Непередбачувані, транспортні та інші витрати

45 000

1-10

12

Закупка ремонтно-маткових стад риб та личинок (осетрових, рослиноїдних, частикових, тощо)

 

5 000,0

 

6÷10

 

Разом:

500 000

1÷10

Примітка:

  1. Терміни виконання вказані з місяця підписання договору оренди.
  2. Бажано закінчити роботи по відновленню гідроспоруд і ложа ставів до 1 березня 2020 р., щоб мати час на закачування ставів і не пропустити сезон 2020 р.
  3. В таблиці експлуатаційні витрати не враховані.

 План виробництва і фінансові показники

 Організаційно-технологічне відновлення Кінбурнського рибного господарства при любому, навіть самому мінімальному варіанті вимагатиме значного фінансування.

З виходом підприємства на проектну потужність, коли ремонтно-маткові заводські стада будуть вже сформовані, план виробництва матиме орієнтовно наступний вигляд:

План виробництва і фінансові показники

Таблиця 6

№ п/п

Види риб

Кількість

(тонн)

Ціна

(грн./кг)

Вартість

(грн.)

Утримання ремонтно-маткових стад

1

Осетрових видів риб

15

2

Рослиноїдних та коропових видів риб

7

3

Частикових та інших видів риб

3

 

Всього:

25

ххх

ххх

Вирощування рибопосадкового матеріалу

1

Осетрових видів риб (штук/рік – 50÷100 грамів)

100 000

2

Рослиноїдних риб (штук/рік – 20-25 грамів)

200 000

3

Частикових видів риб (штук/рік – 1÷20 грамів)

300 000

 

Всього:

600 000

ххх

ххх

Вирощування товарної риби

1

Осетрових видів риб

100

150

15 000 000

2

Рослиноїдних та коропових видів риб

100

40

4 000 000

3

Частикових та інших видів риб

25

40

1 000 000

 

Всього:

200

ххх

20 000 000

Примітка:

  1. Всі показники в таблиці 2 орієнтовні і носять інформативно-показний характер.
  2. Розрахунок товарної риби проводився по площі 150 га робочої поверхні ставків (на інших 50 га вирощуватиметься ремонтно-маткового поголів’я та зарибок).
  3. Оптові ціни на товарну рибу в Україні на червень 2019 р.
  4. Вирощування товарної риби проводиться виключно з використанням штучних рибних кормів власного виробництва.
  5. Залишки зарибку будуть використані для зариблення природних водойм Кінбурнської коси.

Собівартість товарної риби

 Таблиця 7

№ п/п

Статті витрат (річні)

Сума

(грн.)

1

Зарплата 12 чоловік

1 000 000

2

Електроенергія експлуатаційні витрати

100 000

3

Податки

2 500 000

4

Оренда господарства (≈ 200 га х 5000 грн./га)

1 000 000

5

Комбікорми осетрові (11 200 грн./тонн х 200 тонн)

2 400 000

6

Комбікорми для інших видів риб (7000 грн./тонн х 100 тонн)

700 000

7

Господарські витрати

300 000

8

Транспортні витрати

600 000

9

Витрати на утримання ремонтно-маткових стад

400 000

10

Витрати на вирощування рибопосадкового матеріалу

450 000

11

Інші витрати

500 000

12

Непередбачувані витрати

50

 

Всього:

10 000 000

Чистий річний прибуток господарства складе:

20 000 000 грн./рік – 10 000 000 грн./рік = 10 000 000 грн./рік (380 000 $/рік).

Строк окупності проекту, с урахуванням неповного року на відновлення господарства і, будівництва нових об’єктів, а також двох років набуття рибами товарної маси складе ≈ 3 роки.

Висновки

  1. Повносистемний рибогосподарський потенціал Кінбурнського рибного господарства, об’єднаний з менеджерським супроводом провідних фахівців галузі рибного господарства України, матиме достатній запас міцності для подолання будь яких фінансових, економічних, адміністративних та інших негативних факторів на шляху свого сталого розвитку.
  2. Вся рибопродукція рибгоспу матиме високу рентабельність, значні потенційні позитивні можливості відносно конкурентоспроможності власної рибопродукції на ринках України.
  3. Відновлення Кінбурнського рибного господарства матиме цільову природоохоронну спрямованість на відновлення рибогосподарського потенціалу водойм господарства без нанесення шкоди навколишньому природному середовищу, надійно зміцнюючи продовольчу безпеку і незалежність України в секторі рибопродукції.  
Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Екологічний стан водойм Києва

Створено - 25.05.2020 0
Екологічний стан водойм Києва Антропогенне навантаження на водойми  Києва (≈ 500) пов’язане з постійним забрудненням навколишнього середовища різним сміттям хімічними…

Програма охорони та відновлення природного навколишнього середовища Кінбурнської коси

Створено - 25.03.2020 0
Програма охорони та відновлення природного навколишнього середовища Кінбурнської коси Загальна частина Кінбурнська коса розташована в Очаківському районі Миколаївської області в…

Завод товарного осетрівництва (проект)

Створено - 15.03.2019 0
Завод товарного осетрівництва  Головним виробничим об’єктом корпорації «Центр товарного осетрівництва» буде Завод товарного осетрівництва (ЗТО). Метою будівництва Заводу товарного осетрівництва…