«Формування у керівних кадрів органів державної влади України сталого екологічного світогляду, спрямованого на збереження водних біоресурсів»

AvatarОпубліковано at 25.03.2020
185 0

«Формування у керівних кадрів органів державної влади України сталого екологічного світогляду, спрямованого на  збереження водних біоресурсів»

Вступ

 Водойми України (33837 водойм, загальною площею біля 1.322.000 га, половина  Азовського моря 1.900.000 га та північно-західна частина Чорного моря 8.100.000 га) є одним з головних скарбів українського народу, тому підтримка їх у належному екологічному та господарському стані – є важливішою функцією держави.

У даному проекті розглянутий сучасний стан водних ресурсів та водних біоресурсів,  запропонована концепція формування екологічного світогляду керівних кадрів органів державної влади України, спрямованого на  збереження водойм та водних біоресурсів.

В проекті також розглянуті  деякі питання управління водними ресурсами України, необхідності зміни водного законодавства, покращення питної води, покращення гідробіологічного стану водойм (шляхом проведення комплексної біомеліорації), відновлення до фонового природного рівня водних біоресурсів в природних водоймах,  максимально можливого покращення екологічної ситуації на водоймах, очищення скидних вод та закладення передумов для інтенсивної комплексної експлуатації водойм, розвитку рибного господарства, переробки рибної сировини, реалізації рибопродукції, тощо.

Реалізація проекту допоможе:

  1. Сформувати у керівних кадрів органів державної влади України  стійкий екологічний світогляд, який при прийнятті відповідальних рішень враховуватиме необхідність  збереження водних біоресурсів на тлі сталого розвитку держави.
  2. Покращити якість регуляторного впливу держави на організаційно-адміністративні процеси поступового, природного та штучного відновлення екологічного стану водойм та водних біоресурсів.
  3. Вивести рибогосподарські підприємства з довгострокової рецесії на начальну домінанту розвитку за допомогою нових підходів к покращенню екології водойм з переходом на більш високий рівень технологічного устрою та збільшення інноваційної привабливості для інвесторів, тощо.

Теоретичне обґрунтування

 необхідності формування у керівних кадрів органів державної влади України сталого екологічного світогляду, спрямованого на  збереження водних біоресурсів

 Екологічний, господарський та рибогосподарський стан водойм.

В даному розділі проводиться аналіз стану: 

  1. Законодавства України стосовно водних ресурсів та водних біоресурсів яке діє на даний час.
  2. Водойм (екологічний, гідробіологічний, популяційний стан водних біоресурсів в тому числі, червонокнижних видів риб, тощо):
  • Світового океану.
  • Азовського моря, Чорного моря, їх заток і лиманів.
  • Каскаду Дніпровських водосховищ.
  • Інших континентальних природних водойм України (річки, стави, озера).
  • Водойм аквакультури,
  • Водойм, на яких діє «Режими СТРГ» (Режими спеціальних рибних господарств).
  • Водойм ПЗФ.
  • Технологічних водойм підприємств, водного та комунального господарства.
  • Депресивних водойм.
  1. Досліджень науки в напрямках безпеки для людей використання водних біоресурсів з екологічно небезпечних водойм.
  2. Водного (в плані зрошення, водопостачання промисловим та сільськогосподарським підприємствам), рибного (в плані промислу та вирощуванні водних біоресурсів) і комунального господарств (в плані питної та технологічної води для населення).
  3. Екологічного світогляду керівних кадрів органів державної влади України, спрямованого на  збереження водних та водних біоресурсів (як відсутність екологічного світогляду вливає на якість прийнятих рішень у державі).
  4. Охорони водних біоресурсів, ННН рибальство (незаконне, непідзвітне, неконтрольоване)
  5. Корупції в органах рибоохорони Держрибагентства та інших інститутів державної влади.

 Характеризуючи сучасний екологічний і гідробіологічний стан водойм України як стан, який вже у більшості випадків негативно впливає на здоров’я населення, а також додаткові обставини впливу світових процесів на  економіку країни в цілому, можна констатувати, що відродження водойм в цих вкрай несприятливих  умовах потребує повномасштабних радикальних кроків держави по модернізації моделі комплексної екологічно спрямованої експлуатації водних ресурсів та водних біоресурсів України на фоні створення найбільш сприятливого законодавчого простору.

Сьогодні вже неможливо сподіватися на розвиток, наприклад рибного господарства держави, не впроваджуючи відповідні повномасштабні організаційні та адміністративні заходи відносно покращення екологічного і гідробіологічного стану водойм до безпечного рівня, коли споживання риби та інших водних біоресурсів вже не складатимуть загрози для здоров’я 42-ти мільйонного населення.

Але, виконання цих грандіозних проектів неможливо здійснити без формування в першу чергу у керівних кадрів органів державної влади України стійкого екологічного світогляду, спрямованого на  збереження водних ресурсів та водних біоресурсів.

З метою створення дієвих моделей відновлення та комплексної екологічної не виснажливої експлуатації  водойм і закладення передумов для виведення з кризи низки галузей України, пов’язаних з водними та водними біоресурсами, необхідно розробити «Концепцію модернізації моделі комплексної екологічної експлуатації водних біоресурсів України»,  яка  відповідатиме  стратегічним напрямкам державної екологічної політики України з максимальним використання її природних ресурсів.

Програма повинна спрямовуватися перш за все на створення сприятливих умов для значного покращення екологічної ситуації на водоймах, покращення їх гідробіологічного стану, покращення питної та технологічної води в тому числі води для зрошувальних систем, нарощування господарського та рибогосподарського потенціалу водойм, зростання національного виробництва дешевої та якісної рибної продукції.

Виходячи із зазначеної головної цілі держави в питаннях  відновлення екологічного стану  та природного рибогосподарського потенціалу водойм, а також беручи до уваги існуючі тенденції та особливості розвитку рибного господарства в сучасних умовах зі спрямуванням його на розвиток континентальної аквакультури і прибережної марикультури (морська аквакультура) та необхідність інтеграції їх у світові процеси, стратегічним завданням держави повинно стати повномасштабна модернізація моделі комплексної експлуатації водних ресурсів України,  яка допоможе:

  • Забезпечити стале покращення екологічної та гідробіологічної ситуації на водоймах України.
  • Покращити якість питної води, підземних вод, водопостачання для потреб населення, технологічної води підприємств, води для зрошувальних систем.
  • Забезпечити найбільш ефективне використання можливості водойм України по відновленню риби та інших водних живих ресурсів до фонового природного рівня.
  • Забезпечити сталий розвиток рибогосподарських підприємств.
  • Пристосувати діюче законодавство до сучасних умов.
  • Залучити для розвитку рибогосподарських підприємств аквакультури кошти іноземних  і вітчизняних інвесторів.
  • Оновити основні фонди підприємств на основі широкого впровадження у галузеве виробництво досягнень науки і техніки, сучасних технологій вирощування, добутку, збереження, транспортування, переробки та реалізації рибопродукції.
  • Підвищити ефективність використання рибних запасів водойм шляхом раціонального управління ними, забезпеченням їх довгострокового збереження, відтворення і належної охорони.
  • Підвищити якість і розширення асортименту рибної продукції за рахунок промислових видів риб, видів що культивуються та аборигенних риб, вартість яких буде доступною для широких прошарків населення.
  • Гармонізувати законодавство України до норм ЄС.

Насичення ринку рибопродукції в Україні повинно  досягатися виключно  за рахунок підвищення рибопродуктивності водойм. 

Розробка державою  «Програми модернізації моделі комплексної експлуатації водних біоресурсів  України»  сприятиме  екологічному відновленню водних ресурсів та водних біоресурсів, максимально можливому використанню господарських та рибогосподарських можливостей водойм та прилеглих природоохоронних територій, розвитку національного виробництва.

Висновок.

Досягти позитивних результатів в питаннях відродження водойм і водних біоресурсів без проведення масштабної роботи по формуванню у керівних кадрів органів державної влади України сталого екологічно спрямованого світогляду – неможливо!!!

 Формування у керівних кадрів органів державної влади України сталого екологічного світогляду, спрямованого на  збереження водних біоресурсів

 Маркери задовільненого екологічного стану  водних біоресурсів.

Маркери задовільненого екологічного стану водойм і водних біоресурсів по видах водойм (як повинно бути):

  • Світовий океану.
  • Азовське море, Чорне море, їх затоки та лимани.
  • Каскад Дніпровських водосховищ.
  • Інші континентальні природні водойми України (річки, стави, озера).
  • Водойми аквакультури.
  • Водойми, на яких діє Режими СТРГ (спеціальні рибні господарства).
  • Водойми ПЗФ.
  • Технологічні водойм підприємств, водного та комунального господарства.
  • Депресивні водойми.

Програма відновлення екологічного та гідробіологічного стану водних ресурсів та рибогосподарського стану водних біоресурсів України.

За останні 15-20 років водойми України зазнали тяжке антропогенне навантаження, пов’язане не тільки з  екологічними  негараздами і погіршенням стану довкілля, а й з комплексом негативних факторів законодавчого, соціального, морального і адміністративного впливу, в результаті чого різко зменшилися популяції аборигенних, промислових, цінних і зникаючих видів риб.

В більшості водойм України популяції промислових видів риб  знаходяться за межею їх можливостей для самостійного відновлення, навіть якщо створити сприятливі умови для їх реанімації. Це стосується цілого ряду частикових, кефалевих, камбальних видів риб, а також осетрових, які вже давно занесені у Червону Книгу.

Не промислові аборигенні види риб, які займають своє місце в кормовому ланцюжку біоти водойм, теж зазнали значний тиск та пригнічення, що значною мірою негативно вплинуло на біологічне різноманіття та загальну біомасу риби та інших водних живих ресурсів.

Значний антропогенний вплив на водойми значно скоротив площі  природних нерестовищ та зменшив  їх загальну рибопродуктивність.  Забруднення  води продуктами життєдіяльності людини, руйнування дна та багаторічне неприродне накопичення мулу у водоймах (ерозія ґрунту в результаті обробки землі на площах водозбору) призвело   до   зменшення кормової  бази, площ  нагулу, погіршало умови відтворення риб та інших водних біоресурсів (це стосується не тільки континентальних водойм України, а й Азово-Чорноморського басейну, фактичні біопродуктивні можливості якого вже давно не відповідають природним)

Враховуючи величезний рибогосподарський потенціал водойм України прийняття «Програми відновлення екологічного та гідробіологічного стану водних ресурсів та рибогосподарського стану водних біоресурсів України» буде своєчасним і необхідним кроком держави щодо відновлення екологічного стану і рибогосподарського потенціалу водойм України.

 

Рибогосподарський водний фонд України

          Таблиця 1

 №

п/п

Водойми

Площа

(га)

Примітка

1.

Внутрішні водойми

200.000

Стави, річки. водосховища

2.

Дніпровський каскад

690.000

Шість водосховищ

3.

Лимани і озера

432.000

Прісні  та солені

 

Усього:

1.322.000

Робоча площа ≈ 1.000.000 га

5.

Чорне море

8.100.000

Континентальний шельф

6.

Азовське море

1.900.000

Українська половина моря

 

Усього морських акваторій:

10.000.000

 

 

Разом:

11.322.000

 

 Примітка:

  • Всього водойм в Україні 33837 одиниць та частини Азовського і Чорного морів;
  • В Україні протікає 71183 річки, довжина яких становить 248264 км , та  8073 озер;
  • Для вирощування товарної риби в штучних умовах використовується 18048 водойм з площею 331556,1 тис. гектарів.

                     

Розробка і реалізація «Програми відновлення екологічного та гідробіологічного стану водних ресурсів та рибогосподарського стану водних біоресурсів України  пов’язана з необхідністю:

  • Виконання зобов’язань перед світовою спільнотою відносно повного відновлення екологічного стану водойм і підвищення їх рибопродуктивності до фонового природного рівня, збереження всієї видової різноманітності риб та інших водних живих ресурсів в природних водоймах України, включаючи цінні, промислові та рідкісні види риб.
  • Збереження генофонду рідкісних, цінних і промислових видів риб шляхом формування державних ремонтно-маткових стад в контрольованих умовах (в ставках, річках, водосховищах, відгороджених частинах лиманів, штучних спорудах та інших водоймах).
  • Створення умов для інтенсивного розвитку аквакультури, значного  нарощування виробництва рибної продукції  за рахунок підвищення природної рибопродуктивності водойм, шляхом повномасштабних полікультурних зариблень цінними і промисловими видами риб, а також масштабне переорієнтування рибопромислових підприємств на вирощування риби в умовах аквакультури та марикультури.

Параметри відтворювання, терміни і масштаби меліоративних і природоохоронних заходів повинні складатися відповідно доцільності і реального фінансування

Оцінка впливу на довкілля (ОВД)

Оцінка впливу на довкілля – це незалежна, комплексна, задокументована наукова оцінка дотримання державою, суб’єктами підприємницької діяльності та населенням вимог законів та нормативних актів в області охорони природного навколишнього середовища, вимог міжнародних стандартів і підготовка рекомендацій щодо покращення господарської, екологічної та природоохоронної діяльності (це практично екологічний аудит водойм і водних біоресурсів).

Основними цілями ОВД:

оцінка загального екологічного стану та економічної складової водних ресурсів і водних біоресурсів;

– оцінка впливу і прогнозування екологічних наслідків діяльності господарюючого суб’єкту на водойми та їх біоресурси;

установка відповідності екологічної ідеології України, вимог нормативних актів, стандартам, правилам, постановам і приписам державних природоохоронних органів;

визначення основних напрямків забезпечення екологічної безпеки виробництва;

підвищення ефективності природоохоронної діяльності на водоймах і  площах водозбору.

В більшості випадків водойми передавалися в оренду без відповідної (об’єктивної) екологічної оцінки та дослідження з боку Міністерства екології та природних ресурсів України.

Паспортизація природних водойм України. 

Екологічний стан водойм України характеризується як складний, з високим рівнем антропогенного навантаження, особливо рибогосподарського та комплексного призначення, на фоні значного забруднення та накопичення шкідливих відходів і надзвичайно низьким рівнем екологічної освіти та свідомості керівних кадрів державної влади та населення.

Паспортизація водойм є функцією Міністерства енергетики та захисту довкілля України, яка передбачає повне визначення реального стану природних водних об’єктів (за категоріями – стави спускні, не спускні, які потребують капітального ремонту, під сховом, водойми комплексного використання,  рекреаційні, водойми ПЗФ, водойми депресивних територій, тощо) шляхом залучення до цієї роботи багатьох наукових установ, лабораторій, органів місцевого самоврядування, інших установ та організацій в Україні з необхідним об’ємом бюджетного фінансування.

Проведення паспортизації природних водних об’єктів України є обов’язковим заходом для євроінтеграції України, оскільки в більшості країн Євросоюзу така паспортизація вже проведена.

Проведення екологічного аудиту водойм, що використовуються в оренді дозволить провести паспортизацію за рахунок користувачів цих водойм та створити їх вичерпну інформаційну базу.

Надання в оренду водойм.

В системі Державного агентства рибного господарства України (Держрибагентства) немає системи і практики надання в оренду водойм – як єдиного майнового комплексу (разом – вода, земля водного фонду, природоохоронна зона, гідроспоруди, рибогосподарські будівлі, тощо). Державне підприємство Держрибагентства «Укрриба» по договору з Фондом державного майна України є управляючим підприємством певної кількості гідроспоруд на водоймах, які  надаються в оренду, чи на утримання суб’єктам підприємницької діяльності з аквакультури.

Велика кількість водойм України (за даними облдержадміністрацій в різного роду оренді  знаходиться 18048 водойм, загальною площею 331556,4 га, а 15789 водойм, загальною площею 300582 га в оренду ще не роздані) знаходяться на територіях сільських і селищних і районних рад, які своїми рішеннями передають водойми суб’єктам підприємницької діяльності, без погодження Міністерством енергетики та захисту довкілля України, без відповідного екологічного та рибогосподарського дослідження, без оцінки доцільності та необхідності безумовного дотримання параметрів їх експлуатації.

При цьому Д.П. «Укрриба» з Фондом Держмайна України, сільські і селищні, районні ради та Держводагентство не досліджують і не вимагають від користувачів – орендаторів водних об’єктів раціонального екологічно спрямованого їх використання, задовольняючись лише сплатою податків і оренди, в той же час знищуючи аборигенну іхтіофауну.

Така політика сьогодні не є державницькою, оскільки, за даними наукових установ середня рибопродуктивність при екстенсивному рибництві (без годування при повному полікультурному зарибленні) в Україні складає не більше 10 кг/га за рахунок лише аборигенних видів риб. В той же час треба констатувати, що природна рибопродуктивність водойм при правильному невиснажливому природокористуванні повинна складати 100÷300 кг/га в залежності від регіону та якості рибогосподарського об’єкту.

Така ситуація свідчить про значний тіньовий обіг рибної продукції на промислі та на водоймах, які працюють по Режимах СТРГ. Це веде до тотального, неконтрольованого вилучення водних біоресурсів природних водних об’єктів (ННН рибальство) та руйнуванню їх екосистеми.

 Науково обґрунтованого зариблення при цьому не проводиться, що в свою чергу призводить до негативного впливу на загальний екологічний та рибогосподарський стан водойм.

Враховуючи викладене, держава повинна переукласти усі договори оренди земель водного фонду зі всіма орендарями в Україні (в тому числі по водоймах з Режимами СТРГ) з урахуванням необхідності комплексного екологічного підходу в питаннях використання водойм.

Підготовка об’єктів водного фонду до взаємовідносин між державою та суб’єктами господарювання.

Враховуючі існуючий вкрай занедбаний екологічний та рибогосподарський стан водойм України, до підписання нових та переукладанні вже існуючих договорів оренди або Режимів СТРГ, необхідно усі без винятку водойми цієї групи підготувати, а саме:

  1. На першому етапі необхідно провести комплексне дослідження кожного водного об’єкту на предмет екологічного, гідробіологічного, рибогосподарського стану, а також договірних соціальних взаємовідносин з місцевими органами влади і населенням.
  2. На другому етапі після наукової об’єктивної оцінки екологічного, гідробіологічного, рибогосподарського стану водойм, договірних соціальних взаємовідносин орендарів з місцевими органами влади і населенням розробити та затвердити в Міністерстві енергетики та захисту довкілля комплекс заходів щодо відновлення водних біоресурсів.   

Загальні заходи по екологічному та рибогосподарському відновленню водойм та водних біоресурсів:

  1. Розчищення водойм та прилеглих охоронних територій від сміття та забруднюючих речовин.
  2. Проведення комплексу адміністративних заходів щодо недопущення застосування отруйних для водних біоресурсів речовин на площах водозбору, а також мінімізація впливу забруднюючих скидів від стічних вод, автомобільних мийок, промислових, сільськогосподарських і комунальних підприємств, тощо.
  3. Упорядкування договірних соціальних взаємовідносин орендарів з місцевими органами влади і населенням, які стосуються випасу домашньої худоби, аматорського лову риби, купання, рекреаційної діяльності, тощо.
  4. Проведення меліоративних заходів на водоймах (адміністративних, технічних, хімічних, біологічних), а саме:
  • відновлення гідрологічного режиму водойми, який безпосередньо впливає на стан іхтіофауни при збільшенні або зменшенні рівня води, при зменшенні вмісту кисню, при збільшенні вмісту солі та інших речовин, отруйних газів у воді, тощо;
  • зменшення замулення водойми, яке є результатом притока у водойму разом зі стічними водами значної кількості зважених часток (заборона обробки земель поблизу водойми, насадка дерев і кущів);
  • боротьба з вищою надводною або болотною рослинністю, яка збільшує мінералізацію і появу сплавин.
  • боротьба зі стічними водами с плащ водозбору, які при невеликої кількості хімічних речовин стимулюють ріст водної рослинності, а при значних концентраціях діють як отруйні речовини.
  • відновлення гідробіологічного, екологічного і рибогосподарського стану водойм за допомогою біомеліорації (мається на увазі стан іхтіофауни, який вже можна вважати природним фоновим рівнем при якому її полікультурний спектр відповідає природним гідробіологічним можливостям водойми).

Висновок;

Проведення біомеліорації, на фоні інших меліоративних заходів повинно стати основним базовим заходом по відновленню екологічного стану водойм держави, при якому створюватимуться найкращі умови для відновлення всього полікультурного спектру аборигенних видів риб, покращиться якість рибоводної води, зменшиться заростання, що створить найкращі передумови для розвитку рибного та водного господарства.

Розробка програм біомеліорації та режимів комплексного господарського і рибогосподарського використання водойм.

На даний час, враховуючи вкрай складну екологічну ситуацію на водоймах, а також практично повну відсутність дієвого централізованого контролю за дотриманням усіх нормативних актів, стандартів, правил, постанов і приписів державних природоохоронних органів, які регулюють усі питання господарювання на водоймі в межах природоохоронних зон, назріла необхідність проводити повномасштабну розробку програм комплексного використання водойм з детальною розробкою алгоритмів меліоративних заходів (технічних, хімічних та біомеліоративних, як основних заходів.).

Держава повинна розробляти для підприємств, установ, організацій та громадян України, хто хоче придбати в оренду водойми або їх частину у природоохоронній зоні, програми комплексного екологічного, невиснажливого господарського та рибогосподарського використання природних водних об’єктів України.

Представники бізнесу, організації, установи, а також громадяни на законних підставах повинні мати можливість замовляти спеціалізованим науковим підприємствам зазначені програми і отримувати в експлуатацію водойми (частини водойм), землі водного фонду, водоохоронні, рекреаційні зони біля водойм за умови проведення відповідних, затверджених проектом екологічних та меліоративних заходів та робіт, тощо.

Цей напрямок також передбачає розробку екологічно спрямованих програм для господарського (в тому числі усе водопостачання і водокористування), рибогосподарського, аматорського, спортивного рибальства на природних водних об’єктах України та інше з метою покращення екологічного та рибогосподарського стану водойм, збільшення привабливих міст для активного відпочинку та розвитку зеленого туризму.

Діяльність щодо екологічної оцінки режимів спеціального рибогосподарського використання (СТРГ) природних водних об’єктів України, з наданням відповідних екологічних висновків доцільності, ефективності та реальності їх виконання, також має бути одним з напрямків роботи держави.

Відновлення господарського і рибогосподарського потенціалу водойм України.

Відновлення  рибогосподарського потенціалу водойм  України до природного рівня неможливий без:

  • Проведення низки заходів щодо екологічного відновлення водойм і прилеглих природоохоронних територій.
  • Проведення систематичної спрямованої роботи у напрямку повномасштабного полікультурного відновлення усієї аборигенної іхтіофауни до фонового природного рівня, шляхом зариблення аборигенними та промисловими видами риб.

Завдання дієвого систематичного контролю відновлення водних і водних біоресурсів на належному екологічному і господарському рівні та організація і контроль робіт у цих напрямках повинні стати одним з головних завдань Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

Основна причина за якої усі функції відновлення природного стану риби і водних біоресурсів у водоймах України повинні бути покладені Кабінетом Міністрів України на Міністерство енергетики та захисту довкілля України, тому, що Держрибагенство, яке повинно виконувати функцію відновлення природного та рибогосподарського потенціалу водойм України, фактично не зацікавлено у підтриманні на фоновому природному рівні усього видового полікультурного спектру водних біоресурсів,  особливо аборигенних малоцінних видів риб, тому що це державне відомство цікавить лише збільшення виловів промислових риб, незважаючи на занепад природного спектру іхтіофауни.

Міністерство енергетики та захисту довкілля України навпаки в своїй діяльності керується виключно державною природоохоронною позицією стосовно збереження всього видового спектру риби та інших водних біоресурсів, як елементів цілісної водної екосистеми зі всіма харчовими еволюційними ланцюжками.

Тому є необхідність у створенні по Україні системи рибовідтворювальних комплексів для вирощування зарибку аборигенних риб. Для повноцінного відновлення водойм та водних біоресурсів України доцільно організувати проведення комплексних рибо меліоративних заходів відносно облаштування нерестових ділянок на водоймах необхідними рибоводними пристосуваннями для природного нересту (всі ці заходи повинні бути прописаними у проектах комплексної експлуатації водойм).

Для отримання власного рибопосадкового матеріалу для біомеліорації водойм, забезпечення зарибком підприємств аквакультури та зариблення природних водних об’єктів, держава  повинна побудувати або відновити власні рибовідтворювальні заводи,  стаціонарні та пересувні лабораторії, тощо.

Необхідно заохотити низку комерційних рибогосподарських підприємств аквакультури для сумісної роботи по відновленню екологічного стану та рибогосподарського потенціалу водойм України.

Для цього необхідно для них розробити низку пільг та розробити єдину технологічну схему роботи рибогосподарських підприємств (по принципу корпорації) при якій одні підприємства вирощують зарибок, а інші вирощують рибу і розплачуються з виробниками рибопосадкового матеріалу.

Проведення екологічних заходів на водоймах.

Для поліпшення економічних та екологічних умов користування водоймами в Україні Міністерству енергетики та захисту довкілля України доцільно:

  1. прискорити створення правової бази щодо користування водоймами, програми розвитку водного господарства, законів “Про питну воду і безпечне водопостачання”, “Про безпеку гідроспоруд”, регіональних і галузевих програм використання та охорони вод і відтворення риби та інших водних біоресурсів;
  2. змінити нормативи та збільшити розміри збору за спеціальне водокористування та платежів за скид в них забруднюючих речовин.
  3. припиняти дію права на спеціальне водокористування у випадку систематичної несплати зборів водокористувачами в необхідні строки (згідно з Водним кодексом України, ст. 55, пункт 8);
  4. посилити контроль обсягів водокористування, вчасною сплатою зборів за спеціальне водокористування та штрафів за забруднення водних об’єктів, а також розробити заходи, що дали б змогу ліквідувати заборгованість водокористувачів за спеціальне водокористування;
  5. створювати водоохоронні зони вздовж рік, їх протоків, на територіях, які прилягають до акваторій озер, водосховищ та інших водойм. Під водоохоронні зони, як правило, відводять заплавні землі, схили (понад 5°), що прилягають до заплав, а також яри, які вклинюються безпосередньо у річкові долини. Там, де ріки починаються, водоохоронна зона повинна включати всю мережу ярів вище витоків. До водоохоронних зон слід віднести також повністю осушені землі, стік з яких потрапляє до річкової мережі. Крім того, необхідно впроваджувати ґрунтозахисні системи обробітку земель, природоохоронні, екологічно чисті сівозміни на полях, розташованих поряд із заплавами або крутими берегами річкових долин, ярів, коли поверхневий стік з них значною мірою впливає на режим твердого стоку та санітарний стан річки. У межах водоохоронної зони з метою запобігання забрудненню, засміченню, виснаженню водних ресурсів, замуленню водних джерел впроваджується спеціальний режим господарської діяльності з суворим її обмеженням у прибережній смузі. Залежно від довжини ріки, її повноводності ширина водоохоронної зони повинна становити 300÷500 м, а прибережної смуги 50÷100 м. На великих водосховищах ширину водоохоронної зони доцільно встановлювати до 1,5÷2 км; На цій території треба заборонити застосування мінеральних і органічних добрив та пестицидів, скидання забруднених стічних вод від тваринницьких комплексів і ферм, зрошення стічними водами. Крім того, у водоохоронних зонах не повинні будуватися нові тваринницькі комплекси і ферми або розширюватися наявні склади для мінеральних добрив і пестицидів, організовуватися вигони для тварин, стоянки для автотранспорту і сільськогосподарської техніки.

Держава повинна постійно контролювати дотримання усіх екологічних вимог та нормативів, а також виконання усіх природоохоронних та відновлюваних заходів (біомеліорації), які повинні бути розроблені у проекті комплексної експлуатації водойм перед наданням в оренду.

Заключні положення

Рибогосподарська діяльність є основним видом діяльності на водоймах разом з отримання питної води, технологічної води для підприємств, зрошення, очищення скидної води, тощо.

Сучасний стан водних біоресурсів у рибогосподарських водоймах, стан рибогосподарських підприємств, рибопромислового флоту, рибопереробних підприємств, підприємств оптово-роздрібної рибної торгівлі, допоміжних підприємств портової інфраструктури, та всіх інших підприємств галузі рибного господарства потребує комплексних радикальних  заходів з боку держави спрямованих на  відродження колишнього могутнього рибогосподарського потенціалу України.

На даний момент це завдання не під силу жодної існуючої рибогосподарської структурі в силу специфіки рибної галузі, недосконалого законодавства та особистих інтересів чиновників, які балансують між науковими, господарськими, відтворювальними та контролюючими функціями, але ні за що не відповідають, нічого не роблять і справи при цьому роками ні на крок не просуваються.

Крім того ганебний стан водойм і галузі на фоні недосконалого законодавства унеможливлює  розвиток  економіки, яка напряму залежить від залучення інвестиційних коштів з боку вітчизняних і іноземних інвесторів.

Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України необхідно провести повномасштабну роботу по приведенню водойм та водних біоресурсів до належного екологічного стану.

 Але це можливо лише за умов формування у керівних кадрів органів державної влади України та і всього населення сталого екологічного світогляду, який стане чітким орієнтиром у прийнятті відповідальних рішень в цьому напрямку.

Висновки

  1. Природні та штучні водойми держави – є найбільшим скарбом українського народу. Вони дають людям головне: – воду для пиття, побуту, технологічного застосування практично у всіх сферах виробництва.

Водойми є місцем різноманітного відпочинку і відновлення сил (купання, пересування плавзасобів, ловля риби, екологічний туризм, бази відпочинку, санаторії, тощо), тому і є першоосновою для комфортної життєдіяльності всього населення України.

Але в силу специфічності їх найнижчого знаходження на географічному ландшафті місцевості, вони, в результаті гравітації, становляться місцем куди змиваються усі розлиті отруйні і забруднюючі речовини, мул з оброблених хімікатами і добривами сільськогосподарських полів під час дощу зі всієї площі водозбору, каналізаційні стоки міст, і селищ, неочищені стоки промислових підприємств, паливо-мастильні матеріали та інше. Крім того, багато сміття лежить на дні в результаті злочинного забруднення водойм населенням в силу їх обмеженого екологічного і природоохоронного виховання.

Забруднення поверхневих вод спричиняє поступово і небезпечне погіршення якості підземних вод – основного питного джерела людей. Від того в якому екологічному і господарському стані знаходяться водойми, напряму залежатиме сталий економічний і соціальний розвиток України та здоров’я його 42 – ти мільйонного населення.

 Для вирішення комплексу питань, пов’язаних з відновленням водойм України і створенню при цьому комфортного законодавчого простору для ефективного комплексного господарського їх використання, Кабінету Міністрів України потрібно радикально модернізувати модель комплексної експлуатації водойм України зі всіма її

  1. Україна на даний час має усі необхідні політичні, економічні, адміністративні, природні, кадрові та інші ресурси для того, щоб систематично і цілеспрямовано проводити екологічне та гідробіологічне відновлення своїх водойм та водних біоресурсів, створювати на них об’єктивні передумови сталого екологічного, економічного та соціального розвитку господарської інфраструктури через формування у керівних кадрів органів державної влади України та і всього населення сталого екологічного світогляду .

 

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 9 – різноманіття водних біоресурсів)

Створено - 18.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 9 – різноманіття водних біоресурсів) Новому…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 5 – марикультура)

Створено - 17.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 5- марикультура) Розробники Закону України «Про…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 11 – логістика, торгівля)

Створено - 18.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 11- логістика, торгівля) Новому керівництву Держрибагентства…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 8 – відновлення рибогосподарського потенціалу водойм)

Створено - 18.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 8 – відновлення рибогосподарського потенціалу водойм)…