Обгрунтування необхідності прийняття Закону України “Державна програма розвитку рибного господарства України до 2030 р.”

AvatarОпубліковано at 09.04.2020
83 0

Обґрунтування необхідності прийняття Закону України «Державна програма розвитку рибного господарства до 2030 р.»

Сучасний стан галузі рибного господарства України можна характеризувати як стан повного занепаду, який знаходиться нижче теоретично можливого рівня довгострокового існування.

Серйозну проблему економіки держави та галузі рибного господарства задає світова фінансова криза, яка поступово насувається в результаті пандемії СOVІD-19. Є також і інші чинники негативного впливу на стан галузі.

 В цих вкрай несприятливих зовнішніх та внутрішніх умовах неможливо перебудувати галузь рибного господарства України і поставити її рейки стрімкого сталого розвитку без повномасштабних радикальних кроків з боку держави.

Перш за все. держава повинна створити таке законодавче поле, яке навіть в умовах світової фінансово-економічної кризи здатне забезпечити необхідні умови для реорганізаційної перебудови галузі та створення сприятливого інвестиційного клімату для внутрішніх та зовнішніх інвесторів.

Ідеологія сталого розвитку галузі рибного  господарства України  повинна спрямовуватися  перш за все на:

  1. Відродження рибогосподарського потенціалу водойм України (екологічне очищення, відновлення біорізноманіття, максимально можливе збільшення промислового стада).
  2. Розвиток власних рибогосподарських, рибопромислових, рибопереробних, логістичних, торгівельних, допоміжних та інших підприємств.
  3. Покращення соціально-економічної складової галузі, зниження соціальної напруги в рибогосподарських регіонах.

Стратегічні завдання держави по структурній перебудові та сталого розвитку галузі рибного господарства України повинні бути наступними: 

  • Зосередження в єдиному управлінському центрі залишків усіх державних рибогосподарських підприємств і підприємств інфраструктури галузі шляхом об’єднання всіх підприємств в холдинг Науково-виробниче об’єднання «Укрриба» (НВО «Укрриба»). Це дасть можливість організації єдиного технологічного циклу виробництва не тільки між державними підприємствами, а й одночасно і між комерційними рибогосподарськими підприємствами, які мають діючі виробничі потужності і представляють реальний інтерес для розгортання масштабної Державної програми по відновленню рибогосподарського потенціалу водойм України та інтенсивного розвитку рибного господарства.
  • Розробка необхідної законодавчої бази, яка змогла б забезпечити комфортний розвиток галузі не тільки в умовах світової фінансової кризи, але й після її подолання. Для цього треба прийняти Закон України «Державна програма розвитку рибного господарства до 2030 р.», яка б визначила обсяги необхідного виробництва, джерела фінансування, засоби досягнення мети та інші параметри розвитку галузі. Ця Програма повинна скорегувати Закони України, які стосуються оренди земель водного фонду, взаємовідносин з місцевими та іншими державними органами влади та органів місцевого самоврядування, спрощення механізмів оформлення пакетів дозвільної документації суб’єктами господарювання на воді (в тому числі на морі), а також створення єдиних майнових рибогосподарських комплексів для облегшення взаємодії з державними інституціями. Кабінету Міністрів України необхідно при цьому надати НВО «Укрриба» право постійного користування: Дніпровським  каскадом, водосховищами, водоймами, озерами, лиманами та іншими  внутрішніми водоймами,  відповідно спеціального переліку, а також усіма  гідроспорудами  та майновими комплексами,  які зараз знаходяться на обліку у Д.П. «Укрриба» та Держмайна України.

Тільки спеціально створена для розвитку рибного господарства України НВО «Укрриба», яке згідно статуту матиме величезні  можливості для цього, здатне зрушити рибне господарство з тривалої кризи.

НВО «Укрриба» повинно зробити наступне:

  • Створити нові суб’єкти рибогосподарської діяльності, які зможуть організувати ефективну рибогосподарську експлуатацію крупних природних і штучних водойм країни на максимально можливому рибогосподарському рівні (відновлення природного ареалу водних біоресурсів з постійною  його підтримкою, а також щорічне штучне оптимальне зариблення частиковими, рослиноїдними короповими, камбальними, кефалевими,  осетровими та іншими видами промислових  риб). Це перш за все Дніпровський каскад, крупні водосховища, лимани, затоки, Азовське та Чорне моря. Цими об’єктами можуть стати консорціуми рибогосподарських підприємств, яким надаватимуться великі водойми в довгострокову концесію.
  • Створити на всіх водосховищах Дніпровського каскаду та інших крупних водоймах (по визначенню науковими закладами, Держрибагентства і Міністерством енергетики за захисту довкілля України спеціальних природних рибних заказників (до 20 % загальної території водойм) в яких буде постійно заборонена рибогосподарська експлуатація і аматорський лов, окрім створення штучних умов для риборозведення і охорони водних біоресурсів.
  • Розвивати аквакультуру та марикультуру на внутрішніх водоймах, Азовському та Чорному морях. Для цього НВО «Укрриба» необхідно провести спеціальні організаційні заходи і створити всі виробничі умови для заохочення більшості комерційних підприємств працювати в єдиному технологічному просторі від формування і утримання ремонтно-маткового поголів’я промислових і цінних видів риб, їх інкубації, виробництва рибопосадкового матеріалу, до вилову переробки і реалізації готової рибопродукції під наглядом і керівництвом головного підприємства.
  • Розвивати морські і океанічні рибопромислові підприємства (будівництво і придбання рибопромислових суден, розвиток портової інфраструктури, тощо).
  • Розвивати сучасні рибопереробні підприємства, продукція яких повинна відповідати вимогам Міжнародних стандартів якості ISO 900022000 та інших і  бути конкурентоспроможним  експортним товаром.
  • Розвивати в Україні мережі оптово-роздрібної торгівлі (логістичні центри, холодильники, живорибні бази, рибні супермаркети, ресторани, тощо).
  • Відновити роботу «Техрибводу», Селекційного центру та інших державних науково-виробничих підприємств.
  • Залучити до спільної роботи спеціалізовані транспортні засоби для перевозки живої, охолодженої, замороженої товарної риби, рибопосадкового матеріалу, кормів, тощо.
  • Допомагати у відновленні допоміжних підприємств галузі (комбікормові заводи, фабрик сіткових матеріалів, знарядь лову,судноремонтних, тощо).

   Рибне господарство   України  повинно  відігравати   значну   роль у забезпеченні  населення  продовольством,  галузей  національної економіки – сировиною,  у відтворенні природних ресурсів та у підвищенні зайнятості населення.Галузь рибного господарства України повинна забезпечити продовольчу безпеку та незалежність держави в секторі рибопродукції.Нажаль, останні 25 років Україна втратила статус морської держави, яка забезпечує своє населення рибною продукцією.

Власне виробництво рибопродукції за роки незалежності впало з 22 до 1,7 кг/рік на чоловіка.Докладні причини падіння розглянуті у попередній статті сайту «Обґрунтування необхідності розробки Закону України «Доктрина розвитку рибного господарства України до 2050 р.»  Натискай тут:

Закон України “Доктрина розвитку рибного господарства України до 2050 р.”

Нестачу рибопродукції власного виробництва частково (на 50 %) компенсує імпорт. Але в умовах світової фінансової кризи імпортна рибопродукція (її ціна) стане недосяжною для пересічного громадянина України.
Україна вже один раз приймала  Закон України від 19 лютого 2004 року «Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 р.» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1516-15

Однак, закон був нажаль написаний аби як, для галочки, без глибинної проробки всіх викликів, які стояли перед галуззю на той період.

Основні недоліки Закону України «Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 р.» N 1516-IV від 19.02. 2004 р. можно сформулювати наступним чином:                                                  

  1. В Програму були закладені нереальні параметри маркерів розвитку на 7 років. бажання мати вже сьогодні красиву картинку зробило цей закон суцільною брехнею. Всі параметри розвитку галузі «висмоктані з пальця» в кабінетах чиновників Державного департаменту рибного господарства України в 2003-2004 рр.. Такого величезного об’єму рибопродукції, який був тоді закладений (750 тис. тонн/рік) досягнути було не можливо у 2010 р. Керівництво держави і галузі ще солодко «почивало» в ореолі минулих досягнень галузі. Продовжувалася «прихватизація»  ласих шматочків від розірваних обласних рибокомбінатів, 240 суден океанічного рибопромислового флоту України розграбовано і знищено, а промислові водойми ще мали на той час деякий запас водних біоресурсів. У владі були всі свої. Чого хвилюватися? Навіщо розробляти на роки вперед дієвий робочий закон? Його ж треба виконувати, напрягтися, а хисту немає, професійних навичок немає, держава не готова до змін (тільки розікрали галузь, треба ж трохи почекати), а час чиновників у владі дуже малий. Легше ж грабувати ніж будувати. Тому цей закон розробили лише для рапортів нагору.
  2. Не було в цьому законі реальних об’єктів, які мали буди побудовані, реконструйовані, відремонтовані, перепрофільовані під нагальні потреби галузі.
  3. Не було також планів виробництва рибопродукції по кожному регіону і по роках. Склалося так, що від обласних державних адміністрацій цей закон нічого не вимагав. Навіщо ж їм було напружуватися і сприяти збільшенню виробництва рибопродукції? Тому і не було ніяких результатів на місцях.

 Але, незважаючи на всі недоліки цього закону він мав все ж таки і позитивні риси:1.     Були сформульовані основна мета та завдання галузі, які і зараз є актуальними:–       Мета створення  сприятливих  умов  для розвитку  рибного  господарства,  забезпечення  населення  України продукцією з риби та інших  водних  живих  ресурсів  з  поступовим наближенням  до  рівня науково обґрунтованих фізіологічних норм їх споживання у розрахунку  на  душу  населення,  забезпечення  інших галузей  економіки сировиною  для виробництва біологічно активних речовин, лікувальних препаратів, технічної та кормової продукції». –       Завдання:      1) визначення основних засад державної політики щодо розвитку
рибного господарства України;
     2) оновлення основних фондів рибогосподарських підприємств на
основі широкого  впровадження  у  виробництво  досягнень  науки  і
техніки,  особливо  у  рибопромисловому  флоті та на підприємствах
переробки риби та інших водних живих ресурсів;
     3) підвищення ефективності  використання  сировинних  запасів
рибогосподарських   водних  об’єктів  України,  відкритих  районів
Світового океану та виключних  (морських)  економічних  зон  інших
країн;
     4) розвиток   прісноводної    та    морської   аквакультури,
інтенсифікація  товарного  виробництва  на   основі   застосування
якісного селекційного матеріалу;
     5) відтворення   і  охорона  рибних  та  інших  водних  живих
ресурсів;
     6) забезпечення  високої  якості  та  розширення  асортименту
конкурентоспроможної  продукції  з  риби  та  інших  водних  живих
ресурсів;
     7) здійснення структурної  перебудови  рибного  господарства,
сприяння розвитку підприємств усіх форм власності;
     8) розвиток  міжнародного науково-технічного співробітництва,
зовнішньоекономічних зв’язків у галузі рибного господарства;
     9) гармонізація законодавства України щодо якості продукції з
риби  та інших водних живих ресурсів з нормами Європейського Союзу
та світовими стандартами;
     10) сприяння розвитку рибогосподарської  діяльності  з  метою
збільшення  зайнятості населення,  поповнення доходів бюджету всіх
рівнів та забезпечення продовольчої безпеки країни.
 Для виконання  завдань  Програми  необхідно   було здійснити   ряд
заходів, зокрема щодо матеріально-технічного забезпечення розвитку
галузі,  організаційного та інформаційного,  науково-технічного та
кадрового забезпечення,  а також удосконалення нормативно-правової
бази. Але це зроблено не було.
Однак найкращі моменти попереднього закону необхідно перенести у новий закон.Новий закон повинен відповісти всі на питання щодо:

·        Розвитку аквакультури.

·        Розвитку марикультури.

·        Розвитку СТРГ (спеціальних рибних господарств).

·        Рибальства у внутрішніх водоймах України.

·        Рибальства в Азово-Чорноморському басейні.

·        Рибальства у виключній морській зоні іноземних держав.

·        Рибальства у відкритих водах Світового океану.

·        Розвитку морських рибних портів і порто пунктів.

·        Розвитку судноремонтних підприємств галузі.

·        Будівництва рибопромислового флоту (від безпалубних до океанічних суден).

·        Розвитку рибопереробної промисловості (тарного виробництва та технологій рибопереробки).

·        Розвитку логістичної системи переміщення риби по Україні.

         Розвитку підприємств з вирощування рибопорсадкового матеріалу (державних і комерційних).

        Розвитку торгівлі рибою і рибопродуктами.

·        Розвитку допоміжних підприємств (виробництво сітко матеріалів, плавзасобів рибництва, спеціального обладнання, спецодягу, інвентарю, тощо).

·        Підвищення якості рибопродукції.

·        Покращення кадрової політики галузі (в тому числі питання професійної  підготовки кадрів галузі).

·        Викорінення проявів корупції на усіх ланках галузі.

·        Розвитку рибогосподарської науки, селекції, тощо.

·        Розширення зовнішньоекономічної діяльності.

·        Вдосконалення нормативно-правової бази галузі, особливо яка стосується оренди земель водного фонду, Режимів СТРГ, правил рибальства, тощо.

·        Збільшення біорізноманіття у водоймах України.

– Збереження осетрових видів риб.

·        Реанімації рибопромислових водойм України, збільшення їх  рибопромислового потенціалу.

·        Збільшення інвестиційної привабливості рибогосподарських, рибопромислових, рибопереробних та інших підприємств галузі.

·        Фінансування підприємств галузі (з державного бюджету, компенсаційних коштів за нанесення збитків рибному господарству, коштів підприємств, іноземних та вітчизняних інвесторів, грантів, тощо).

·        Очікуваних результатів.

·        Відповідальності і контролю за виконанням Програми.

Висновки.

Ретельна розробка та прийняття ВРУ Закону України «Програма розвитку рибного господарства України до 2030 р.» повинна:

1.     Мобілізувати всі можливості держави та її народу на розвиток власного рибного господарства.

2.     Спрямувати усі зусилля країни на забезпечення її продовольчої безпеки і незалежності в секторі рибопродукції.

3.     Відновити рибогосподарський потенціал всіх промислових водойм України з відновленням всього природного різноманіття водних біоресурсів.

Не знаю, чи дослухається влада до мого крику про спасыння рибного господарства України???    

 

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 р. № 992 про порядок використання водних біоресурсів

Створено - 10.03.2019 0
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 р. № 992 ПОРЯДОК здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх…

Яка законодавча та нормативно-правова база потрібна галузі рибного господарства України

Створено - 07.04.2020 0
Яка законодавча та нормативно-правова база потрібна галузі рибного господарства України Галузь рибного господарства України взимку та навесні 2020 р. залишилася…

Обгрунтування необхідності розробки Закону України ” Про відновлення рибогосподарських водойм”

Створено - 13.04.2020 0
Обґрунтування необхідності розробки Закону України «Про відновлення рибогосподарських водойм» Водойми України (33837 водойм, загальною площею біля 1.322.000 га, половина  Азовського…