Обгрунтування необхідності прийняття Закону України “Про марикультуру”

AvatarОпубліковано at 16.05.2020
198 0

Обґрунтування необхідності прийняття Закону України «Про марикультуру»

Розробники Закону України «Про аквакультуру» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5293-17  в свій час намагалися в одному законі передбачити усе, що могло би знадобитися для розвитку аквакультури та марикультури в Україні.

Марикультура,  рівень якої на вересень 2012 р. складав ≈ 0 % від загального об’єму рибопродукції галузі рибного господарства України. Навіщо було тоді щось вигадувати і напружуватися,  тим більше, що професійної кваліфікації для розробки нового спеціалізованого закону для сталого розвитку марикультури в Україні ні тоді ні зараз в Держрибагентстві немає? Ну, щось там сказали – та і годі!

Зараз ситуація ускладнилася розгулом пандемії COVID-19 та очікуванням від неї майбутніх негативних наслідків у вигляді світової фінансово-економічної кризи.

Навіщо ж зараз в тяжких потугах, коли є ще маса невирішених проблем в галузі   розробляти принципово новий закон, який повинен не тільки припинити руйнування галузы, а й забезпечити стрімкий сталий розвиток рибному господарству України? Навіщо нам зараз Закон України «Про марикультуру»?

Давайте разом розглянемо і проаналізуємо усі аспекти цього надскладного питання. Ми з вами аналізували стан рибного господарства України в попередніх статтях:

  1. Обґрунтування необхідності розробки Закону України «Доктрина розвитку рибного господарства України до 2050 р.» http://fishindustry.com.ua/6162-2/
  2. Обґрунтування необхідності прийняття Закону України «Державна програма розвитку рибного господарства України до 2030 р.» http://fishindustry.com.ua/obgruntuvannya-neobxidnosti-prijnyattya-zakonu-ukra%d1%97ni-derzhavna-programa-rozvitku-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni-do-2030-r/
  3. Обґрунтування необхідності прийняття Закону України «Про відновлення рибопромислового флоту України до 2050 р.» http://fishindustry.com.ua/obgruntuvannya-neobxidnosti-prijnyattya-zakonu-ukra%d1%97ni-pro-vidnovlennya-ribopromislovogo-flotu-ukra%d1%97ni-do-2050-r/

Нагадаємо, що для 42,2 мільйонного населення України та мінімальної медицинської норми споживання рибопродукції на одного українця 23,7 кг/рік потрібно ≥ 1млн. тонн/рік (42,2 млн. х 23,7 кг/рік).

За рахунок чого в майбутньому ми зможемо забезпечити продовольчу безпеку та незалежність держави в секторі рибопродукції?

На сьогодні об’єми виробництва рибопродукції складають:

  • Аквакультура континентальних водойм ≈ 20 тис. тонн/рік.
  • Рибопромисловий океанічний флот ≈ 5 тис. тонн/рік.
  • Рибопромисловий флот Азовського і Чорного морів ≈ 25 тис. тонн/рік.
  • Промисел у внутрішніх водоймах ≈ 10 тис. тонн/рік.
  • Спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ) з ННН – промислом ≈ 10 тис. тонн/рік.
  • Марикультура ≈ 0 тонн/рік.

Всього ≈ 70 тис. тонн/рік без ННН – промислу (незаконний, неконтрольований, непідзвітний вилов риби, тобто браконьєрство).  А Україні як мінімум потрібно виробляти 1 млн. тонн/рік.

Наукові дослідження взагалі показують, що для повноцінного здоров’я людині потрібно вживати ≥ 35 кг/рік, як це робиться в Китаї, Японії, США, Норвегії, Океанії, тощо.

Розглянемо резерви розвитку, які мають бути використаними на користь галузі. Де ж взяти ще як мінімум 930 тис. тонн/рік, щоб не імпортувати коштовну і в більшості випадків неякісну рибопродукцію?

 

Резерви виробництва рибопродукції в аквакультурі. У радянські часи на піку розвитку аквакультури Україна при годуванні риби на 100 000 га виробляла в середньому ≈ 130 тис. тонн/рік.

Площа рибогосподарських водойм під аквакультурою з тих часів змінилася мало. Інтенсивно вирощування з годуванням риби на даний час проводиться лише в деяких господарствах. Тому і падіння виробництва у 6,5 раза за останні 25 років – є об’єктивною закономірністю.

Тепер про можливості. В нашій зоні рибництва (сума вегетаційних температур вище 15 °С в середньому по Україні складає ≈ 3000 градусо-днів). Якщо ми на усіх водоймах одночасно почнемо інтенсифікувати виробництво рибопродукції за рахунок меліорації, біомеліорації та інтенсивного годування повнораціонними рибними комбікормами (як це роблять всі країни Світу крім нас), то ми відновимо попередні об’єми виробництва до 130  тис. тонн/рік. Це вже щось, але все одно мало!

Резерви  виробництва рибопродукції рибопромислового океанічного флоту України. Звісно, ці резерви значні – мабуть ≥ 1 млн. тонн/рік.  Але вони поки ще у віддаленій перспективі. Державі необхідно ще знайти кошти, побудувати ескадри рибопромислового флоту для роботи у Світовому океані та у виключній (морській) економічній зоні іноземних держав, реконструювати рибні порти і порто пункти для прийому риби та інше. Україна обов’язково повинна йти цим шляхом. Однак це кропітка робота на десятиліття.

Для правдивого розрахунку на даний час ми не можемо виристовувати ці цифри майбутнього досягнення океанічного флоту. Тому цю цифру необхідно визначити як нульову (0 тис. тонн/рік). Якщо програма відновлення рибопромислового флоту України все ж таки зрушиться з місця, це буде лише бонусом.

Це все було брехнею держави.

Я особисто бачу головну перешкоду на шляху скорішого відновлення рибопромислового флоту України лише в умах українських можновладців. Вони не розуміють, не можуть і не хочуть нічого робити на перспективу (можуть лише брехати, як на цій картинці) Красти гроші вони можуть. Якщо грошей для крадіжки сьогодні немає – вони не будуть напружуватися їх шукати і роками працювати над проектом відновлення рибопромислового флоту.

Резерви рибопромислового флоту Азовського та Чорного морів. Запаси риби Азово-Чорноморського басейну дозволяють при наявності промислових потужностей виловлювати до 100 тис. тонн/рік. Новий (оновлений) флот Азово-Чорноморського басейну треба ще будувати і будувати. Тому ми теж ставимо нульову відмітку (≈ 0 тис. тонн/рік).

Резерви рибного промислу у внутрішніх водоймах України. Всі резерви вичерпані. На внутрішніх водоймах України відбувається щорічний значний перелов риби та ННН – промисел. Відновлення рибогосподарського потенціалу водойм не спостерігається. На цих водоймах сьогодні процвітає лише організована корупція під «дахом» усіх гілок влади…

Резерви СТРГ. В Україні площа водойм під СТРГ складає ≈ 150 тис. га. В разі правильного (чесного) зариблення цих водойм можна очікувати не 7 тис. тонн/рік риби, а 70 тис. тонн/рік.

Загальні реальні на сьогодні резерви складатимуть лише  200 тис. тонн/рік (130+0+0+70=200). А де ж брати ще 800 тис. тонн/рік, якщо з будівництвом рибопромислового флоту виникають нерозв’язні проблеми?

От тут як раз і випливають необхідні Україні приховані резерви марикультури. В силу недосконалого українського законодавства марикультура не може не те щоб розвиватися, а й навіть зрушити з нульового рівня, незважаючи на те, що є вітчизняні та іноземні інвестори.

Площа морської акваторії південно-західної частини Чорного моря разом з лиманами, яка придатна для розвитку марикультури складає ≥ 1 млн. га. Навіть 1 % цієї території  (10 тис. га) при правильному раціональному використання кожної придатної ділянки буде достатнім для виробництва як мінімум 100 тис. тонн/рік рибопродукції (а це 2,5 кг/рік рибопродукції власного виробництва на одну людину). В потенціалі об’єми марикультури можуть бути збільшеними в 2 і більше разів.

Азовське море зараз розглядати для потреб марикультури недоцільно у зв’язку з тим, що Росія і Україна не мають чітких кордонів по морю на фоні довготривалої війни.

В північно-західній частині Чорного моря ділянками які придатні для марикультури є: Ягорлицька, Тендрівська, Кархінітська  затоки, Березанський та Тилігульський лимани, узбережжя від Очакова до Вілково.

Крім того під марикультурою можуть бути задіяні землі на узбережжі для будівництва водоналивних господарств (з морською водою). Ці рибогосподарські підприємства з регульованими параметрами водного технологічного середовища можуть бути вельми продуктивними (≥ 250 тонн/га). Садки у морі теж матимуть необхідний водообмін з потужністю ≥ 200 тонн/га.

В умовах північно-західній частині Чорного моря, коли періодично відбувається вибух сірководню доречно правильно підходити до підбору об’єктів марикультури.

Об’єкти марикультури, вирощування яких доречно у лиманах і берегових морських господарствах:

  • Осетрові види риб.
  • Камбала калкан.
  • Піленгас.
  • Інші види.

При солоності води ≤ 6 ‰ доцільно також вирощувати судака, ляща, дворічок коропа, сріблястого карася, веслоноса.

Об’єкти марикультури, вирощування яких доречно проводити в морі в садках та відгороджених частинах з солоністю 18 ‰:

  • Осетрові види риб.
  • Камбала калкан.
  • Піленгас, лобан, остронос..
  • Лососеві види риб.
  • Строкатий окунь,
  • Сібас, дорада.
  • Інші види.

В морі доцільно також вирощувати:

  • Молюски (устриці, мідії).
  • Ракоподібна (креветки).
  • Морські водорості.

Необхідно відмітити, що чорноморські устриці най смачніші у Світі. Причина – солоність морської води 17,6 ‰ на фоні відносної її чистоти і особливого хімічного складу.

  1. Перспективи вирощування морських водоростей в Україні. Читайте в моїй статті http://fishindustry.com.ua/perspektivy-vyrashhivaniya-morskix-vodoroslej-v-ukraine/
  2. Перспективи розвитку Україною марикультури в Австралии. Читайте в моїй статті http://fishindustry.com.ua/perspektivy-razvitiya-ukrainoj-marikultury-v-avstralii/
  3. Як зрушити з мертвої точки марикультуру в Україні. Читайте в моїй статті http://fishindustry.com.ua/5330-2/
  4. Устричний бізнес і це у нас можливо? Читайте в моїй статті http://fishindustry.com.ua/5188-2/  
  5. Законодавчі проблеми розвитку марикультури в Україні. Читайте в моїй статті http://fishindustry.com.ua/problemy-razvitiya-marikultury-v-ukraine/ 
  6. Огляд перспектив марикультури. Читайте в моїй статті http://fishindustry.com.ua/obzor-marikultury/
  7. Що таке марикультура. Читайте в моїй статті http://fishindustry.com.ua/marikultura/
  1. Огляд садкової и загінної аквакультури і и марикультури Китаю http://fishindustry.com.ua/obzor-zagonnoj-akvakultury-i-marikultury-kitaya/
  2. Розведення камбали калкан http://fishindustry.com.ua/category/marikultura/page/2/

В цих та інших статтях повністю з різних ракурсів проводиться аналіз перспектив розвитку марикультури в Україні.

Висновок.

  1. Бажає влада чи ні працювати над цим законом не має значення, тому, що вона повинна забезпечити нагальні потреби українського народу, в морській рибі власного виробництва, незважаючи на всі міжнародні перешкоди і негаразди.
  2. Потужна українська марикультура – це суттєвий внесок у продовольчу безпеку та незалежність України в секторі рибопродукції.
  3. Ми все одно розвинемо марикультуру в Україні, бо це лише справа часу!

 

 

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Обгрунтування необхідності розробки Закону України ” Про відновлення рибогосподарських водойм”

Створено - 13.04.2020 0
Обґрунтування необхідності розробки Закону України «Про відновлення рибогосподарських водойм» Водойми України (33837 водойм, загальною площею біля 1.322.000 га, половина  Азовського…

Обгрунтування необхідності прийняття Закону України “Про відновлення рибопромислового флоту України до 2050 р.”

Створено - 10.04.2020 0
  Обгрунтування необхідності прийняття Закону України «Про відновлення рибопромислового флоту України до 2050 р.» Фахівці рибного господарства та нинішня влада…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 1 – законодавство)

Створено - 15.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 1-законодавство) Так сталося, що восени 2019…