Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 16 – першочергові дії та організаційні кроки)

AvatarОпубліковано at 21.05.2020
146 0

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 16 – першочергові дії та організаційні кроки).

В попередніх статтях (1÷15) ретельно розглядалися бажані кроки нового керівництва Держрибагентства .

В Частині 16 підсумовуються усі пропозиції подальших дій.

Частина 1. Законодавство

Новому керівництву Держрибагентства, щоб з’ясувати потреби галузі у законодавчому забезпеченні, необхідно зробити наступне:

  1. Сформувати команду однодумців, яка спроможна своїм інтелектом, досвідом роботи в галузі, хистом, бажанням своєю наполегливою працею вивести галузь рибного господарства України на позитивну домінанту стрімкого сталого розвитку (немає в принципі фахівців, які б могли самостійно вивести галузь з кризи, в якій вона опинилася).
  2. Створити спеціальну постійно діючу Робочу групу фахівців для розробки законодавчих і нормативно-правових актів галузі. В групу повинні входити фахівці галузі, вчені інститутів, які пов’язані з рибним господарством, громадськість, юристи та інші бажаючі, які спроможні внести свій вклад в законотворчість.  
  3. Провести з’їзд працівників галузі рибного господарства за участю керівництва держави та профільного міністерства. На з’їзді необхідно окреслити низку найболючіших питань галузі, які потрібно вирішити негайно, а також підтвердити курс галузі на подальшу перспективу сталого розвитку до 2050 року. З’їзд повинен взяти курс на викорінення проявів корупції в галузі, а також дати мандат довіри керівництву галузі на майбутні реформи. Також необхідно визначити перспективні шляхи розвитку галузі рибного господарства України.

Саме ці першочергові кроки в правильному напрямку закладуть основи для сталого розвитку галузі.

До речі, у 2008 р. Держкомрибгосп проводив подібний з’їзд в два етапи (Севастополь-Київ).

Ефект був приголомшливий. Всі рибалки  України побачили світ у темряві. Але, нажаль, тоді українське суспільство не було ще готове до рішучих змін, тому все «рибна мафія» виправила на свій корупційний лад.

Сказати, що суспільство вже готове до змін вже можна. Але, влада та усі негідники коло неї звичайно ні.

І таке буде продовжуватися ще немало часу, можливо роки або десятиліття. Це залежить від рибогосподарської громадськості, від її активності в плані протидії корупції.

Термін сталий розвиток галузі рибного господарства України означає:

  1. Розвиток галузі по всіх її ключових напрямках, якій відбувається постійно і безперервно на протязі тривалого часу.
  2. Розвиток галузі по всіх її ключових напрямках за умов неухильного дотримання екологічного та природоохоронного законодавства України.
  3. Розвиток галузі по всіх її ключових напрямках з орієнтуванням на соціально-економічну сферу держави.

Так які ж закони і нормативно-правові акти потрібно цій Робочій групі розпочати розробляти

Більш детально ця тема розкрита в статті: «Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 1-законодавство)»

http://fishindustry.com.ua/7183-2/

Частина 2.  Рибопромисловий флот.

Перший крок. Голова Держрибагентства на замовлення профільного міністерства повинен сформувати спеціальну Робочу групу для підготовки:

  1. Ідеологічних засад майбутнього відновлення рибопромислового флоту України в сучасних політичних, економічних, виробничих, кадрових, екологічних і фінансових умовах з урахуванням динаміки змінення сировинної бази Світового океану. Для цього необхідно сформувати та офіційно затвердити наказом Голови Держрибагентства спеціальну Робочу групу з фахівців галузі рибного господарства, рибопереробки, науковців, суднобудівельників українських заводів, старих робітників галузі, які працювали ще в часи функціонування океанічного рибопромислового флоту, юристів, відповідальних працівників Держрибагентства та громадських діячів рибогосподарського та природоохоронного напрямків та ынших. Необхідно для цієї групи, окрім працівників Держрибагентства передбачити хоча б якусь мінімальну зарплатню, яка б забезпечила їхню відповідальність за прийняті рішення та обов’язала плідно працювати (на фоні мільярдних витрат це не суттєво). Відсутність в останні 15 років в Держрибагентстві такої Робочої групи не дозволяло приступити до підготовчих робіт по відновленню рибопромислового флоту України.
  2. Необхідних законодавчих і нормативно-правових актів для забезпечення комфортного функціонування галузі.
  3. Інформації для Держрибагентства відносно динаміки стану сировинних ресурсів Світового океану.
  4. Можливого будівництва суден рибопромислового флоту України не тільки на вітчизняних суднобудівельних заводах, а й на заводах інших країн. Бажано утворювати спільні підприємства з іноземними партнерами з розміщенням спільного підприємства на наших заводах і судноверфях. Бажані партнери для нас:Японія, Південна Корея. Вони привабливі для нас с точки зору високого технічного рівня підприємств, відмінної виконавчої дисципліни та привабливих умов співпраці.
  5. Структури майбутнього рибопромислового флоту України.
  6. Проектів сучасних інноваційних високотехнологічних рибопромислових суден для експедиційного океанічного лову, промислу в . територіальних (морських) водах іноземних держав, в Азово-Чорноморському басейні та континентальних водоймах України.
  7. Моделей експлуатації експедиційного океанічного рибопромислового флоту, рибопромислового флоту для роботи в територіальних (морських) водах іноземних держав, Азово-Чорноморського та рибопромислового флоту внутрішніх водойм України. (будівництво – промисел – ремонт).
  8. Проектів щодо втілення інноваційних технологій переробки, збереження та реалізації морепродуктів.
  9. Пропозицій щодо:
  • участі в міжнародних риболовних організаціях;
  • втілення заходів по відновленню сировинної бази Азово-Чорноморського басейну та континентальних водойм України;
  • проведення комплексу наукових досліджень на всіх водоймах, де працюватиме майбутній рибопромисловий флот України;
  • необхідності будування окремих суден, або цілих ескадр з відповідним льодовим класом;
  • необхідного міжнародного співробітництва в галузі рибного господарства різних країн Світу;
  • необхідного реконструювання рибних портів, порто пунктів, рибоприймальних пунктів.
  • іншого.

Другий крок – моделювання загально структура рибопромислового флоту країн – світових лідерів океанічного промислу.

Робоча група моделює організаційну структуру майбутніх ескадр океанічного рибопромислового флоту України на підставі об’єктивної інформації щодо:

  • сировинної запасів Світового океану (по районах промислу, по видах водних біоресурсів. по їх щільності і необхідністю пошуку, можливих об’ємів вилову і таке інше);
  • пори року, в яких відбувається путина окремих видів водних біоресурсів;
  • способів лову, знарядь лову, на яких глибинах;
  • прогнозування можливих об’ємів квот на вилов водних біоресурсів від міжнародних риболовних організацій;
  • прогнозування динаміки змінення запасів окремих видів водних біоресурсів в Світовому океану:
  • необхідності мати льодовий клас для промислу в високих широтах Арктики та в Південному океані поблизу Антарктики.
  • іншого.

Дивись статтю повністю : «Організація процесу відновлення рибопромислового флоту України»    http://fishindustry.com.ua/6472-2/

Відновлення рибопромислового флоту України є довготривалою важкою роботою керівництва держави, профільного Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Держрибагентства та всього народу. Але воно повинно початися з Голови Держрибагентства.

Більш детально ця тема розкрита в статті:  «Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку рибного господарства України (Частина 2 – рибопромисловий флот)»

http://fishindustry.com.ua/7193-2/

Частина 3. Промисел в Азово-Чорноморському басейні та внутрішніх водоймах України.

Новому Голові Держрибагентства необхідно звернути увагу на стан справ в Азово-Чорноморському басейні та внутрішніх водоймах України, який можна охарактеризувати як стан повного занепаду та депресивної стагнації. Самостійно ніхто з цього тяжкого стану не зможе вийти і вирішити всі накопичені проблеми.

Тому необхідно створити спеціальну Робочу групу по всіх питаннях, пов’язаних з промислом в Азово-Чорноморському басейні та прісноводних водоймах України.

Цей колегіальний дорадчий орган Голови Держрибагентства зможе акумулювати всю необхідну інформацію, обробляти її та в фарватері державної стратегічної політики сталого розвитку рибного господарства України запропоновувати керівництву галузі вивірені пропозиції для їх реалізації.  

Дивись статтю: «Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 3 – промисел в Азово-Чорноморському басейні та внутрішніх водоймах України)»

http://fishindustry.com.ua/7207-2/

Частина 4. Аквакультура, індустріальні рибні господарства.

Новому керівництву Держрибагентства потрібно звернуту свою увагу на розвиток аквакультури, марикультури, індустріальних рибних господарств (УЗВ, садкової аквакультури), розвиток виробництва рибних комбікормів, допоміжних підприємств, Селекційно-племінного рибного центру.

Без повноцінної роботи Селекційно-племінного рибного центру (не на папері, як це відбувається в останні 15 років), розвитку аквакультури чекати не варто.

Україна немає державних ремонтно-маткових стад промислових видів риб. Комерційні підприємства, звичайно щось мають, але це не племінні ремонтно-маткові стада промислових видів риб (осетрових, лососевих, сомових, коропових, рослиноїдних, частикових, кефалевих, інших).

Потреби України в зарибку промислових риб вичислюється десятками мільйонів х вагою більше ніж зараз дає вся аквакультура.

Більш детально ця тема розкрита в статті:   «Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 4 – аквакультура, індустріальні рибні господарства)»

http://fishindustry.com.ua/shho-robiti-novomu-kerivnictvu-derzhribagentstva-dlya-zabezpechennya-stalogo-rozvitku-galuzi-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni-chastina-4-akvakultura-industrialni-ribni-gospodarstva/

Частина 5. Марикультура.

Новому складу Держрибагентства необхідно:

  1. Переглянути Статут ДП «Укрриба» на предмет можливості взяття всіх потенційно цікавих ділянок акваторій Чорного моря (Азовське море безперспективно через малу глибину, недостатньою солоності, війни з РФ) в оренду у держави (через Фонд держмайна, точно так, як зараз ДП «Укрриба» взяла під себе водойми аквакультури).
    2. Створити Спеціальну державну комісію для виявлення чистих ділянок в північно-західній частині Чорного моря, які не заважають іншим напрямкам розвитку економіки, морському транспорту і не завдають екологічної шкоди природі (комісія повинна бути представлена ​​вченими, спеціалістами рибного господарства, юристами).
    3. Оформити на ДП «Укрриба» всі виявлені і узгоджені з державними відомствами морські акваторії і земельні ділянки на березі моря.
    4. Проводити на конкурсній основі розподіл ділянок під марикультуру між рибогосподарськими підприємствами і укладати з ними договори оренди.
    5. Відстежувати розвиток маригосподарств, надаючи їм адміністративну та методичну підтримку..
    Отже, Україні в терміновому порядку необхідний Закон України «Про марикультуру”
    Без марикультури – галузь рибного господарства України майбутнього не матиме !!

Дивись статтю: «Законодательные проблемы развития марикультуры в Украине»

http://fishindustry.com.ua/problemy-razvitiya-marikultury-v-ukraine/

Всі вищезгадані першочергові заходи нового керівництва Держрибагентства потребують додатково :
1. Корекції і доповнення до Закону України «Про аквакультуру» в частині марикультури, де про неї нічого практично не сказано, так як при його розробці питання марикультури не розглядалися.
2. Зобов’язати ДП «Укрриба» Постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) провести відбір і узгодження всіх морських ділянок, придатних для марикультури з Міністерством енергетики та захисту довкілля України, Міністерством інфраструктури, місцевими органами самоврядування і так далі.
3. Вишукати напроти  морських ділянок земельні ділянки на континенті для обслуговування морських господарств.
4. Вишукати кошти на проведення наукових робіт по темі вивчення придатності морських ділянок для марикультури.
5. Розробити спеціальну «Методику», що визначає і регламентує рибогосподарську діяльність на морських рибоводних ділянках.

Більш детально ця тема розкрита в статті:   «Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 5 – марикультура)»

http://fishindustry.com.ua/shho-robiti-novomu-kerivnictvu-derzhribagentstva-dlya-zabezpechennya-stalogo-rozvitku-galuzi-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni-chastina-5-marikultura/

Частина 6. Спеціальні товарні рибні господарства.

Що робити Новому керівництву ДАРГ?

Перш за все необхідно в якості першочергових кроків отримати реальну картину стану СТРГ в Україні.

Для цього керівництву Держрибагентства потрібно створити Спеціальну постійно діючу Робочу групу з представників Громадської ради при Держрибагентстві, спеціалістів ДАРГ (юристів, рибоводів, промисловиків), вчених Інституту рибного господарства НААН України, фахівців галузі та інших.

Для отримання дійсно реальних позитивних результатів від роботи Робочої групи по СТРГ необхідно прийняти нову ідеологічну платформу для підходу к розробці рекомендацій для Держрибагентства, виходячи з того, що не можна у своїх подальших кроках опиратися на стару корупційну схему надання Режимів СТРГ, яка себе повністю дискредитувала і не може з моральної точки зору надалі функціонувати ні за яких обставин!

По друге Робочій групі необхідно переглянути і проаналізувати усі   Режими СТРГ (≈ 550). Для аналізу результатів роботи існуючих Режимів Робочій групі потрібно розробити і затвердити в Держрибагентстві «Методику оцінки ефективності роботи СТРГ» зі всіма маркерами по яких можна буде об’єктивно вирішувати питання продовження дії Режиму, необхідності його корегування, або його повного скасування.

Усі висновки офіційно створеної Робочої групи для керівництва Держрибагентства матимуть рекомендаційний характер.

По третє для поновлення робіт на водоймах, на яких будуть скасовані Режими СТРГ необхідно об’явити відкритий конкурс. Для проведення конкурсу необхідно розробити і затвердити Наказом ДАРГ відповідні Умови.

Користувачі Режимів СТРГ та нові переможці конкурсу повинні укласти Договір з місцевими  органами виконавчої влади щодо подальшої експлуатації водойм з визначенням рекреаційних зон, місць випою худоби, пляжів, скидів комунальних вод, об’ємів антропогенного навантаження на водойми (сміття, агропромислові хімікати, порушення природоохоронних зон, тощо).

Договір потрібен для нівелювання негативних проявів соціальних претензій з боку місцевих мешканців та різноманітної «сарани»: риболовів любителів, спортсменів, браконьєрів, тощо.

Цей Договір стане невід’ємною  частиною Режиму СТРГ і  за негативними результатами його дотримання з боку користувачів можуть бути прийняті рішення по його скасуванню.

Особливу увагу при підписанні Договору необхідно приділити розрахункам можливого навантаження риболовами любителями та спортсменами, які своєю чисельністю та сучасним спорядженням можуть виловити майже усю рибу. Це один з найтяжких питань договору з місцевою владою.

Без Договору з місцевими органами виконавчої влади жоден Режим СТРГ не може вступити в законну силу.

Діюча організаційна система функціонування СТРГ в Україні є недосконалою, не забезпечує умови для розвитку рибогосподарського потенціалу водойм і породжує лише корупцію на всіх рівнях галузевої влади.  Вона потребує удосконалення та внесення змін.

  1. Пропозиції держави відповідних умов рибогосподарського використання природних водних об’єктів у СТРГ на відкритому конкурсі щодо їх використання створить відкритість та прозорість отримання водних об’єктів з інвестиційними зобов’язаннями з боку суб’єктів господарювання.
  2. Запровадження індивідуального підходу з визначення умов використання природних водних об’єктів та інвестиційних зобов’язань користувачів СТРГ, закріплених у відповідному контракті з ДАРГ дозволить забезпечити відповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.
  3. Підвищення національного виробництва рибної продукції в СТРГ, з одночасним збереженням екологічного стану позитивно вплине на забезпечення продовольчої безпеки держави, дозволить збільшити надходження до державного бюджету за умови збереження довкілля.
  4. Удосконалення моделі державного управління в СТРГ.

 Вдосконалення моделі експлуатації водойм під Режимами СТРГ складе необхідні передумови для підвищення рівня екологічної та природоохоронної безпеки на водоймах, забезпечить нарощування виробництва рибопродукції, що в свою чергу стане запорукою продовольчої безпеки та незалежності України. 

Більш детально ця тема розкрита в статті:   «Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 6 – Спеціальні товорні рибні господарства (СТРГ)»

http://fishindustry.com.ua/shho-robiti-novomu-kerivnictvu-derzhribagentstva-dlya-zabezpechennya-stalogo-rozvitku-galuzi-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni-chastina-6-specialni-tovorni-ribni-gospodarstva-strg/

Частина 7. «Створення рибогосподарських  об’єднань на великих водоймах України».

Новому керівництву Держрибагентства в якості експерименту провести організаційну перебудову моделі комплексної експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду.

Почати потрібно з одного водосховища і на протязі певного часу відпрацювати нову організаційну модель. Після цього позитивний досвід розповсюдити на інші водосховища.

Розпочати бажано з Канівського водосховища. Воно розташоване від Києва до Канева і тому його легше контролювати для внесення оперативних коректив.

Організаційною формою нової моделі комплексної експлуатації великої водойми може бути «Консорціум рибопромислових підприємств Канівського водосховища».

 Перший позитивний момент в разі об’єднання рибогосподарських підприємств у Консорціум – можливість проведення скоординованих дій та підтримання оптимальної цінової політики.

Якість риби та рибопродуктів в сучасних мережах роздрібної торгівлі за останні роки суттєво покращилась. Але основний об’єм продажів риби та рибопродукції припадає на не обладнані для цього торгівельні місця, що значно знижує якість товару.

Занепокоєність викликає дуже повільне просування в Україні технології продажу риби в лускатому льоді, не кажучи вже про те, щоб використовувати більш прогресивну і сучасну технологію консервування живої риби у «рідкому льоді», яка суттєво підвищує якість риби в теплу пору року і зменшує ризики харчових отруєнь неякісною рибопродукцією.

Питання якості рибопродукції – це питання номер один для усіх рибопереробних підприємств, кількість яких значно збільшилося (особливо незаконних, які не дотримуються ніяких санітарних норм та технологій рибопереробки).

Другий позитивний момент в разі об’єднання рибогосподарських  підприємств – можливість централізованого збирання, пересування,  охолодження, зберігання, переробки риби на якісному рівні з дотриманням усіх санітарних, ветеринарних, технологічних вимог, запитів торгівельної мережі та інше за вимогами Міжнародної системи якості ISO -9000.

Кількість добитої риби в Україні щорічно зменшується. Основною причиною падіння виловів є:

  1. Антропогенне навантаження на водойми у вигляді:
  • забруднення водойм продуктами життєдіяльності людини, зливовими та промисловими неочищеними скидами, засмічення площ водозбору, обробки полів отрутохімікатами, проведення днопоглиблювальних робіт, оранням природоохоронних земель водойм, тощо;
  • перелов щорічно допустимих лімітів риби, які встановлюються наукою;
  • браконьєрство (національне лихо), яке разом з щорічним переловами риби призвело до стійкої ремісії ремонтно-маткових стад промислових видів риб в природних водоймах.
  1. Відсутність комплексу меліоративних заходів в останні роки на водоймах щодо облаштування нерестових гнізд для судаку, сому та інших видів промислових риб.
  2. Зменшення об’ємів зариблення рослиноїдними видами риб, коропом, осетровими та хижаками.

Третій позитивний момент в разі об’єднання рибогосподарських підприємств – можливість організації надійної системи охорони водних біоресурсів, відтворення їх, а також вирощування та вилов риби під контролем інших членів об’єднання.

Також треба усвідомлювати, що вразі колективного господарювання на водоймі рибогосподарські об’єднання не стануть терпіти забруднювачів водойм, а підуть, скоріш за все, на повну конфронтацію з ними, вимушуючи їх навіть через суди будувати очисні споруди.

Рибопромисловий флот внутрішніх водойм знаходиться за межею свого вікового обмеження. Технічний стан суден не відповідає сучасним вимогам судноплавства, а їх оновлення можливе лише за умов значного збільшення добутку риби в водоймах і суттєвого покращення економіки рибопромислових підприємств.

Четвертий  позитивний момент в разі об’єднання рибогосподарських підприємств – можливість поступового будівництва нового високоефективного рибопромислового флоту внутрішніх водойм по сучасних проектах, які відповідатимуть вимогам інспекції флоту.

В останні роки, враховуючи значний спад виробництва і зниження при цьому деяких видів антропогенного навантаження, кормова база рибництва  суттєво зросла, що в свою чергу покращило умови для деякого збільшення природної продуктивності водойм.

Для повного же відновлення рибогосподарського потенціалу водойм необхідно приймати вже комплексні правові, організаційні, адміністративні та інші рішучі заходи, які надаватимуть можливість для стрімкого нарощування виробництва рибопродукції.

П’ятим позитивним моментом в разі об’єднання рибогосподарських підприємств в даному разі є, наприклад:

  • Можливість об’єднання організовувати «місцеві рибні заказники» на своїй водоймі для повноцінного відновлення її рибогосподарського потенціалу і при ніяких умовах в цих нерестових та інкубаційно-малькових зонах рибу не ловити, а лише сприяти нересту та росту молоді, навіть зі штучним годуванням.
  • Можливість самостійно відрегулювати усі правові та соціальні взаємовідносини з місцевим населенням та владою відносно громадського водокористування, випою худоби, облаштування пляжів та облагороджування берегів, організації відпочинку на воді, з рибалками-аматорами, з підприємствами, які використовують воду та скидають відпрацьовану, тощо.
  • Можливість проведення керованого зариблення водойм. Для цього треба лише змінити правовий статус об’єднання рибогосподарських підприємств та характер господарського підходу до експлуатації водойм.

Питання ефективної організації на великих водоймах нересту, охорони, відтворення, вирощування риби, кінцевому вилову водних біоресурсів та їх  переробка і реалізація з безумовним дотриманням якості, можливі лише за умов належної координації зусиль влади, правоохоронних органів, «Рибного патруля», природоохоронних органів, громадськості, ЗМІ, тощо.

Однак, до тепер це було неможливо для окремого, навіть потужного рибогосподарського підприємства.

Шостим позитивним моментом в разі об’єднання рибогосподарських підприємств є можливість складання фінансових, організаційних, виробничих зусиль та оптимізації технологічного процесу для виконання повномасштабних завдань щодо інтенсивної експлуатації водойм. Рибогосподарські підприємства, які раніше тільки виживали, тепер зможуть впевнено нарощувати загальне виробництво.

Для стрімкого нарощування виробництва, розвитку рибогосподарського потенціалу великих водойм, необхідно окрім планового проведення меліоративних заходів щодо сприяння природного нересту риб, проводити також і штучні повномасштабні, науково обґрунтовані об’єми зариблень рослиноїдними рибами, коропом та іншими промисловими видами риб.

Саме втілення цих меліоративних заходів і безкомпромісна боротьба з забрудненням водойм, забезпечать максимальне використання їх потенційних рибогосподарських можливостей і в рази збільшить промислові вилови.

Але, держава зі своїми обмеженими бюджетними та виробничими ресурсами після приватизації не зможе виростити необхідну кількість зарибку для всіх великих водойм України (максимум 10 % від загальної щорічної потреби). Вихід з положення може бути лише в залученні до виробничої програми об’єднань також  і рибогосподарських підприємств по вирощуванню зарибку (особливо тих, які не мають можливості в повному об’ємі реалізовувати свій зарибок).

Саме цей захід забезпечить рибопосадковим матеріалом великі водойми. Розрахунки з постачальниками зарибку можуть бути, в товарному еквіваленті, грошовому, або по змішаній системі по результатах виловів.

В період свого становлення фінансування об’єднанням виробничої програми підприємств по вирощуванню зарибку (або необхідної її частини) за два роки до масового вилову, стане запорукою економічної стабільності та розвитку всіх рибогосподарських підприємств.

Слід також зазначити, що зариблення бажано проводити цьогорічками, а також мальками (05÷3 грами) влітку в великих об’ємах. Це значно покращить виробничі показники об’єднання. Для цього заздалегідь треба перевести частину нагульних рибогосподарських водойм на вирощування мальку і цьогорічок. Бажано в об’єднання залучати і рибовідтворювальні заводи.

Сьомим позитивним моментом в разі об’єднання рибогосподарських підприємств є можливість залучення підприємств по вирощуванню зарибку до виробничої програми об’єднання, що в свою чергу в рази збільшуватиме об’єми вирощування риби.

В добровільне об’єднання можуть входити рибопромислові підприємства, рибогосподарські по вирощуванню зарибку, рибопереробні підприємства, рибогосподарські підприємства аквакультури та марикультури, а також підприємства оптово-роздрібної торгівлі на особливих умовах. 

Добровільне об’єднання повинно виступати як юридична особа, яка має свій баланс, розрахунковий рахунок в банку, штампи, печатку та інші реквізити.

Комплекс проблем, пов’язаних з необхідністю повномасштабного зариблення великих водойм, проведення на них комплексу меліоративних заходів, організацією на них вирощування товарною риби, охороною, виловом, переробкою і кінцевою реалізацією, а також пов’язаний з низкою екологічних та природоохоронних проблем, може бути радикально вирішений виключно створенням рибогосподарських об’єднань на водоймах (асоціацій, союзів, консорціумів, тощо).

Подібного добровільного об’єднання в тому вигляді, в якому воно пропонується зараз, в історії України ще не було, але це є правильним напрямком розвитку рибництва, який вирішуватиме глобальні завдання галузі.

Маючи чіткий план дій, разом з органами державної влади всіх рівнів, «Рибного патруля», правоохоронними структурами, санітарними і ветеринарними службами. Громадськістю та ЗМІ, залучаючи кредити, концентруючи фінансові зусилля, координуючі свої технологічні програми, змінюючи підходи до більшості проблем, використовуючи інтелектуальний командний потенціал, можна з великою долею вірогідності розраховувати на успіх!!!

Більш детально ця тема розкрита в статті:  «Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 7-  створення рибогосподарських об’єднань на великих водоймах України)»

http://fishindustry.com.ua/shho-robiti-novomu-kerivnictvu-derzhribagentstva-dlya-zabezpechennya-stalogo-rozvitku-galuzi-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni-chastina-6-stvorennya-ribogospodarskix-obyednan-na-velikix-vodojmax/

Частина 8. Відновлення рибогосподарського потенціалу водойм.

Нове керівництво Держрибагентства повинно терміново сформувати Робочу групу для розробки  Закону України «Про відновлення рибогосподарських водойм», який дасть  можливість:

  • реанімувати екологічну і господарську складову водойм України;
  • покращити гідробіологічний стан водойм, якість питної і технологічної води, якість підземних вод,  якість процесів очищення скидних каналізаційних і паводкових вод;
  • вивести рибогосподарські підприємства з довгострокової рецесії на начальну домінанту розвитку за допомогою нових радикальних підходів к організаційній модернізації моделі комплексної експлуатації водойм з переходом на більш високий рівень технологічного устрою;
  • збільшити інноваційну привабливість рибогосподарських та інших підприємств усіх форм власності для вітчизняних та іноземних інвесторів;
  • збільшити регуляторний вплив держави на всі організаційно-адміністративні процеси з  відпрацюванням законодавства з новими підходами до відновлення екологічного стану і розвитку господарського і рибогосподарського потенціалу водойм України.

Більш детально ця тема розкрита в статті:   «Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 8 – відновлення рибогосподарського потенціалу водойм

http://fishindustry.com.ua/shho-robiti-novomu-kerivnictvu-derzhribagentstva-dlya-zabezpechennya-stalogo-rozvitku-galuzi-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni-chastina-8-vidnovlennya-ribogospodarskogo-potencialu-vodojm/

Частина 9. Біологічне різноманіття водних біоресурсів.

Новому керівництву Держрибагентства необхідно сформувати Робочу групу для розробки Закону України «Про збереження різноманіття водних біоресурсів», який складе об’єктивне передумови для сталого розвитку рибного господарства України, допоможе відновити рибогосподарський потенціал водойм, допоможе зберегти різноманіття водних біоресурсів, підвищить статус України перед Світовим співтовариством.

Більш детально ця тема розкрита в статті:   «Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 9 – різноманіття водних біоресурсів)»

http://fishindustry.com.ua/shho-robiti-novomu-kerivnictvu-derzhribagentstva-dlya-zabezpechennya-stalogo-rozvitku-galuzi-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni-chastina-9-riznomanittya-vodnix-bioresursiv/ 

Частина 10. Рибопереробка, якість.

Новому керівництву Держрибагентства розглянути доцільність впровадження наступних кроків:

Першим  кроком на шляху вирішення проблеми якості рибопродукції у торгівельній  мережі України,  який сприятиме усуненню всіх недоліків на всіх етапах пересування рибопродукції від водойм до споживача (рибопереробка, транспортування і оптово-роздрібна  торгівля), повинно стати створення спеціального Управління контролю якості рибопродукції і відновлення  відповідних повноважень  Держрибагентстві.

Другим кроком на шляху вирішення проблеми якості рибопродукції у торгівельній  мережі України  повинно стати законодавчо затверджений примусовий перехід пересування риби від водойми до кінцевого споживача у живому вигляді або у рідкому льоді.

Третім кроком на шляху вирішення проблеми якості рибопродукції у торгівельній  мережі України повинна стати структурна перебудова галузі рибного господарства, яка повинна передбачати будівництво технологічних споруд щодо переходу на торгівлю живою рибою, або свіжою у рідкому льоді.

Управління контролю якості рибопродукції

Функцією Управління контролю якості рибопродукції буде організація дієвого контролю за якістю рибопродукції починаючи з його вирощування, вилову, транспортування, переробки, оптово-роздрібної торгівлі.

Управління контролю якості рибопродукції  Держрибагентства повинно:

  • організовувати роботу щодо створення необхідного законодавчого поля, яке повинно забезпечити необхідні умови для впровадження дієвого контролю якості рибоиродукції;
  • проводити періодичні оперативні перевірки підприємств галузі разом із спеціалізованими державними органами;
  • контролювати якість вхідної рибопродукції, яка приходить до України по імпорту;
  • забезпечити виконання науково-прикладних розробок в питаннях дотримання якості рибопродукції від водойм до її реалізації;
  • розробляти методичні матеріали по цій темі;
  • приймати участь у сертифікації рибопродукції.

Управління контролю якості рибопродукції Держрибагентства повинно мати у всіх своїх територіальних органах особисті підрозділи. Функції цих підрозділів будуть полягати у впровадженні дієвого оперативного контролю якості рибопродукції, яка виробляється і реалізується в областях.

Доцільним буде провадження постійного аналізу правопорушень, пов’язаних з реалізацією рибопродукції в областях.

Важливими функціями Управління контролю якості рибопродукції ДАРГ буде розробка законодавчих та інших регламентуючих документів щодо забезпечення природоохоронних заходів, які стосуються рибогосподарських водойм і тому безпосередньо впливають на якість рибопродукції,  проведення контролю реалізації генетично модифікованих організмів, профілактичних ветеринарних заходів, впорядкування торгівлі рибопродуктами на території України.

Більш детально ця тема розкрита в статті:   «Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 10 – рибопереробка, якість)»

http://fishindustry.com.ua/shho-robiti-novomu-kerivnictvu-derzhribagentstva-dlya-zabezpechennya-stalogo-rozvitku-galuzi-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni-chastina-10-ribopererobka-yakist/

Частина 11.  Логістика, торгівля.

Нове керівництво Держрибагентства повинно:

  • Створити спеціальну Робочу групу щодо сприяння розвитку логістичної інфраструктури перевезення, зберігання і реалізації рибопродукції.
  • Впорядкувати оптово-роздрібну торгівлю продуктами рибопереробки.
  • Сприяти торгівлі замороженими рибопродуктами, торгівлі живою рибою, торгівлі свіжою рибою у рідкому льоді.
  • Сприяти будівництву необхідних технологічних елементів торгівельної інфраструктури (рибоприймальних пунктів на водоймах, переоснащення суден рибопромислового флоту під технології збереження риби у рідкому льоді, сучасних живорибних баз на установках замкненого водопостачання, оптових спеціалізованих рибних баз під технологію торгівлі свіжою рибою, рибних супермаркетів, спеціалізованих рибних магазинів і торгових точок по всій території України в тому числі для торгівлі рибною кулінарії, рибних фаст-фудів).
  • Сприяти проведенню системного ветеринарного та оперативного контролю якості на всіх без виключення ділянках технологічного ланцюжка (від вилову до кінцевого споживача).

Більш детально ця тема розкрита в статті:   «Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 11 – логістика, торгівля)»

http://fishindustry.com.ua/shho-robiti-novomu-kerivnictvu-derzhribagentstva-dlya-zabezpechennya-stalogo-rozvitku-galuzi-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni-chastina-11-logistika-torgivlya/

Частина 12. Галузева наука.

Новій команді керівників Держрибагентства, можна буде почати цю копітку роботу по відродженню рибогосподарської науки України!

Що потрібно зробити:

  • Залучити в Робочі групи по розробці законодавства галузі, аналізу роботи СТРГ, промислу водних біоресурсів,  розвитку аквакультури і марикультури, відновленню рибогосподарських водойм і біорізноманіття, тощо провідних вчених цих науково-дослідних інститутів.
  • Ініціювати передачу Одеського центру ПівденНІРО та Бердянського Інституту рибного господарства і екології моря (ІРЕМ)в Академію аграрних наук України. Така зміна підпорядкування допоможе підняти статус цих інститутів, спасе від нищівних злиднів, зміцнить науковий потенціал та знищить підґрунтя галузевої корупції.
  • Розробити перелік різноманітних науково-прикладних тем для інститутів, результати наукових досліджень по яких сприятиме сталому розвитку рибного господарства України.

Більш детально ця тема розкрита в статті:   «Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 12 – галузева наука)»

http://fishindustry.com.ua/shho-robiti-novomu-kerivnictvu-derzhribagentstva-dlya-zabezpechennya-stalogo-rozvitku-galuzi-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni-chastina-12-galuzeva-nauka/

Частина 13. Інвестиційна привабливість рибогосподарських підприємств  (проекти)

Новому керівництву Держрибагентства зі свого боку необхідно підготувати галузь рибного господарства до надходжень інвестицій. Для цього:

По перше Новому керівництву Держрибагентства  для отримання інвесторами значних фінансових прибутків від їх коштів необхідно показати довгострокову перспективу сталого розвитку рибного господарства України у вигляді прийнятих (поки ще закони не прийняті і не розроблені) Законів України:

  1. «Доктрина розвитку рибного господарства на період до 2050 р.». http://fishindustry.com.ua/doktrina-rozvitku-galuzi-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni-na-period-do-2050-r/
  2. «Про розвиток рибного господарства до 2030 р.».

http://fishindustry.com.ua/obgruntuvannya-neobxidnosti-prijnyattya-zakonu-ukra%d1%97ni-derzhavna-programa-rozvitku-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni-do-2030-r/

  1. «Про будівництво рибопромислового флоту».

http://fishindustry.com.ua/obgruntuvannya-neobxidnosti-prijnyattya-zakonu-ukra%d1%97ni-pro-vidnovlennya-ribopromislovogo-flotu-ukra%d1%97ni-do-2050-r/

  1. «Про розвиток марикультури».

http://fishindustry.com.ua/6253-2/

  1. «Про збереження осетрових видів риб».

http://fishindustry.com.ua/obgruntuvannya-neobxidnosti-napisannya-zakonu-ukra%d1%97ni-pro-zberezhennya-osetrovix-vidiv-rib/

  1. «Про збереження біорізноманіття водних біоресурсів».

http://fishindustry.com.ua/6306-2/

  1. «Про відновлення рибогосподарських водойм».

 http://fishindustry.com.ua/obgruntuvannya-neobxidnosti-rozrobki-zakonu-ukra%d1%97ni-pro-vidnovlennya-ribogospodarskix-vodojm/

Зміни до Законів України:

  1. «Про аквакультуру».
  2. «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».
  3. Інші.

Нормативно-правові акти, які витикатимуть із розроблених нових законів.

Нормативно-правові акти, які вже існують, але потребують поточного корегування.

Читай статтю повністю «Яка законодавча та нормативно-правова база потрібна галузі рибного господарства України»

http://fishindustry.com.ua/yaka-zakonodavcha-ta-normativno-pravova-baza-potribna-galuzi-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni/

По друге. Новому керівництву Держрибагентства необхідно створити спеціальну Робочу групу (окрім Робочої групи по законодавству)  щодо підготовки проектів для вітчизняних та іноземних інвесторів.

Самі рибогосподарські підприємства не зможуть цього зробити, тому що в них немає відповідної кваліфікації зробити для іноземних інвесторів проекти міжнародного рівня.

В Держрибагентстві також немає таких фахівців. Однак, у Києві додатково можна підключити до написання проектів окрім фахівців ДП «Укррибпроекту», ДАРГ,  галузевих науково-дослідних інститутів також низку фахівців з різних галузей (економіки, фінансів, промисловості, сільського господарства, екології і природокористування, тощо).

Проекти повинні бути зв’язані між собою технологічним ланцюжком від рибогосподарських підприємств по формуванню і отриманню ремонтно-маткових стад промислових видів риб, інкубації ікри, вирощування рибопосадкового матеріалу, вирощуванню товарної риби, її вилову і до пересування, рибопереробки, зберігання та реалізації.

Відновлення рибопромислового флоту та зв’язаних з цим інвестицій потребує від держави і Держрибагентства особливого, більш ретельно підготовленого підходу для залучення інвестиційних коштів (але всі вище наведені маркери повинні бути також досягнуті)..

Саме зв’язування у технологічний вузол основних рибогосподарських, рибопромислових та допоміжних підприємств галузі стане додатковим позитивним маркером інвестиційної привабливості.

По третє. Нове керівництву Держрибагентства повинно після розробки пакету законодавчих актів і формування портфелю основних базових проектів активізувати роботу щодо переконання Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністра енергетики та захисту довкілля України в необхідності створення привабливих інвестиційних умов для іноземних інвестицій в галузь рибного господарства України у вигляді:

  • Прийняття необхідного пакету законодавчих актів.
  • Державних гарантій на недоторканість інвестицій.
  • Державних гарантій захисту від криміналу (рейдерські захоплення, рекет, тиск податкової інспекції та різноманітних державних органів, в тому числі силових).

Окрім вищенаведених нове керівництво Держрибагентства повинно:

  • Розгорнути широкомасштабну роботу щодо реклами інвестиційних проектів в ЗМІ (телебачення, радіо, преса, інтернет).
  • Проводити (постійно) різноманітні «круглі столи», семінари, навчання з власниками рибогосподарських та рибопромислових підприємств, які бажають отримати інвестиції.
  • Розробляти для власників рибогосподарських та рибопромислових підприємств різноманітні методичні та нормативно-правові матеріали з цих питань надання інвестицій.

Більш детально ця тема розкрита в статті:   «Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку рибного господарства України (Частина 13 – інвестиційна привабливість рибогосподарських підприємств (проекти)»

http://fishindustry.com.ua/shho-robiti-novomu-kerivnictvu-derzhribagentstva-dlya-zabezpechennya-stalogo-rozvitku-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni-chastina-13-investicijna-privablivist-ribogospodarskix-pidpriyemstv-proekti/

Частина 14. Керівні кадрова політика та корупція в галузі.

Новому керівництву Держрибагентства в питаннях кадрової політики і зв’язаною з нею антикорупційною політикою зробити наступне:

  • Вирішити для самих себе, що ми з певного часу не сприймаємо корупційний Світогляд для себе. Керівництво галузі перш за все повинно розпочати боротьбу з корупцією у вигляді спротиву власним фінансовим спокусам та злочинним зобов’язанням, які вони мають перед тими представниками влади, які їх протиснули на ці посади. Необхідно геть відмовитися від хабарів за будь які призначення, підписи документів, надання Режимів СТРГ, злочинні схеми, тощо.
  • Проводити кадрову політику відносно керівних кадрів регіональних підрозділів Держрибагентства та керівників управлінь Держрибагентства таким чином, щоб можна було відбирати серед кандидатів тих, хто гідний обіймати свої посади (по заздалегідь визначеним вимогам відносно їх професійної та моральної придатності). Для вже працюючих керівників необхідно вистроїти робочі та правові відносини таким чином, щоб можна було визначати результати їх професійної діяльності, як держслужбовців по відповідним маркерам. Невідповідність цим критеріям повинно вести до зняття з посади або пониженням по службових сходах.
  • Конкурси на обіймання керівних посад в галузі необхідно проводити за участю громадськості, прислуховуючись до її рекомендацій. Як показала практика останніх 10 років саме громадські організації мають негативні (або позитивні) матеріали по кандидатах. Нехтування думкою громадськості потім постійно приводить до кадрової ганьби!

Більш детально ця тема розкрита в статті:  «Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 14 – кадрова політика та корупція в галузі)»

http://fishindustry.com.ua/shho-robiti-novomu-kerivnictvu-derzhribagentstva-dlya-zabezpechennya-stalogo-rozvitku-galuzi-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni-chastina-14-kadrova-politika-ta-korupciya-v-galuzi/

Частина 15. Громадські організації галузі.

Новому керівництву Держрибагентства необхідно:

  1. Зрозуміти, що діюча Громадська рада при Держрибагентстві вже виконала свою місію, скоріше не виконала та і не зможе вже виконати, бо час втрачено, люди розчаровані та потреби в старій ГР у народу України вже немає.
  2. Розпустити Громадську раду при Держрибагентстві (за її згодою) та в найближчий час сформувати нову, члени якої будуть більш активними, дієвими і корисними для галузі. В Громадську раду при Держрибагентстві повинні прийти не просто ентузіасти своєї справи, які щиро бажають розвивати рибне господарство України, а й люди, які здібні непохитно протистояти навалі на них з боку корупції влади і керівництва ДАРГ у випадках виявлення злочинних схем.
  3. Врахувати усі помилки попередніх керівників Держрибагентства в питаннях організації спільної роботи щодо сталого розвитку рибного господарства (активні члени громадської ради з десятилітнім досвідом допоможуть керівництву ДАРГ в цих питаннях).

Більш детально ця тема розкрита в статті:   «Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 15 – громадські організації)»

http://fishindustry.com.ua/shho-robiti-novomu-keryvnictvu-derzhribagentstva-dlya-zabezpechennya-stalogo-rozvitku-galuzy-ribnogo-gospodarstva-ukrani-chastina-15-gromadski-organyzaci%d1%97%d1%97/

Організаційні кроки. Зрозуміло, що повномасштабна робота щодо створення об’єктивних передумов сталого розвитку галузі рибного господарства України неможливе без реорганізації роботи самого Держрибагентства.

Увагу необхідно приділити проблемі роботи залишків державних підприємств Держрибагентства.

На даний час жодне підприємство ДАРГ ефективно не працює, навіть державні установи. Причиною є система неефективного управління при якому всі підприємства замикаються на чиновників Держрибагентства, які по свій суті виконують не властиву їм роботу керівництва підприємствами.

Замість зосередження на досконалості законодавства, нормативно-правової системи, регуляторних та інших функцій, які притаманні  центральному органу виконавчої влади в галузі рибного господарства, чиновники Держрибагентства керують державними підприємствами і бюджетними установами. Звісно, що ефективність такої роботи мінімальна, а зважаючи на корупційне підґрунтя, негативна.

Пропозиція новому керівництву Держрибагентства:

  1. Об’єднати усі державні підприємства та державні установи Держрибагентства (27 одиниць) в єдиний холдинг.
  2. Розробити Закон України «Про розвиток рибного господарства до 2030 р.» та добитися його прийняття Верховною Радою України.
  3. Зобов’язати нове об’єднане підприємство очолити роботу по всіх напрямках розвитку рибного господарства України.

Опрацьована ідеології сталого розвитку галузі рибного господарства України, яка розглянута в серії статей допоможе новій команді з нового ракурсу подивитися на проблеми рибного господарства та  як можна скоріше вивести галузь на  початкову домінанту її стрімкого розвитку.

Дивись також статті:

 

 

 

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Проблемы сохранности осетровых видов рыб Северо-западной части Чёрного моря

Створено - 27.04.2020 0
Проблемы сохранности осетровых видов рыб Северо-западной части Чёрного моря При проектировании ДУ «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т.…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 10 – рибопереробка, якість)

Створено - 18.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 10 – рибопереробка,  якість) Стратегія розвитку…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 5 – марикультура)

Створено - 17.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 5- марикультура) Розробники Закону України «Про…

Організація процесу відновлення рибопромислового флоту України

Створено - 19.04.2020 0
Організація процесу відновлення рибопромислового флоту України Відновлення рибопромислового флоту України є довготривалою важкою роботою керівництва держави, профільного Міністерства енергетики та…