Приклад “Технічне завдання на проектування “Осетрового комплексу …” (для інвесторів)

AvatarОпубліковано at 14.05.2020
92 0

  ПрикладТехнічне завдання  на проектування «Осетрового комплексу …»

(для інвесторів)

 м. Київ 202.. р.

 

Затверджую

 

Директор «…»

 

_______________________ПІБ

 

«____»________________202… р.

 Технічне завдання  на проектування ««Осетрового комплексу …»

(приклад для інвесторів)

 Згідно Договору №______ від ____________202… р.

 Найменування об’єкту – «…»

 Адреса об’єкту – ______________________________________

 Заказник – директор «…»

 Контактний телефон:_________________________

 Email:_______________________________________

                                              

Теоретичне обґрунтування доцільності  створення «Осетрового комплексу …»

 Стан осетрівництва в Україні та у Світі

 Як приклад для розуміння інветорами, особливо закордонними:

 Каспійське, Азовське, Чорне моря ще 20 років тому містили понад  90% всього світового запасу осетрових.  Однак, щорічні перелови цих видів риб  різко зростали і були доведені до 25.000 тонн/рік, без урахування браконьєрських уловів, які перевищували офіційні показники в декілька разів.

Кількість чорної ікри, що здобувалось на Каспії, Азовському та Чорному морях, доходило до 1.500 тонн на рік, а у 1964 році – 2.000тонн !!!

Будівництво каскаду гребель на нерестових річках, антропогенне навантаження, щорічні перелови та невиконання планів зариблення рибопосадковим матеріалом осетровими заводами  на Каспії, Азовському та Чорному морях, є головною причиною того що Росія і Україна вже не в змозі спіймати плідників навіть для штучного розмноження на осетрових заводах.

Так, наприклад, Дніпровський експериментальний осетровий завод ім. Артющика ще 15-20 років тому щорічно відловлював понад 300 найкращих екземплярів маточного поголів’я осетрових видів риб для відтворення (інших просто відпускали), а вже починаючи з 2000 року навіть 20 штук спіймати не можуть, а ті що пішли на інкубацію були не найкращої якості в основному особини, які нерестяться вперше.

На Азовському та Чорному морях вилов осетрових риб заборонений з 1999 році і діє дотепер. Проте вилов осетрових риб браконьєрами продовжується, їх чисельність знаходиться вже нижче за поріг виживання і практично осетрові можуть бути повністю знищені в найближчі десять-п’ятнадцять років.

В той же час Україна є відповідальною державою перед Світовою спільнотою за збереження не тільки Азовської популяції осетрових видів риб (разом з Росією), а і унікальної північно-західної  чорноморської популяції осетрових з високими гастрономічними та цілющими якостями (за рахунок специфіки харчування мідіями та дрібними рибами чорноморського шельфу).

Відтворювальна проектна потужність діючого в Україні Дніпровського осетрового заводу складає 2.200.000 штук покатої  молоді (3-10 грамів) на рік.

Але в останні десять років реальна (без приписок) продуктивність заводу не перевищує 30 % планової потужності навіть за рахунок прісноводних веслоноса і стерляді, які не можуть бути застосовані в якості зарибку для Чорного моря.

Таке значне падіння потужностей Дніпровського осетрового заводу не може зупинити занепад  ареалу осетрових видів риб. Діюча система державного регулювання запасів осетровий та інших цінних видів риб в Чорноморському басейні також не є спроможною покращити цей стан і зупинити  браконьєрство.

Азовське море до сих пір не має державного заводу з відтворення популяції осетрових. Після розвалу СРСР всі заводи залишилися в Росії, яка зариблює свою частку в 25 млн. штук осетрового зарибку щорічно.

В той же час Румунія і Болгарія почали щорічно випускати у Чорне море зарибок білуги в кількості декілька мільйонів. Росія теж  має на Каспії, Азовському та Чорному морях шістнадцять (десять Іран, інші прикаспійські держави – 6) осетрових заводів і випускає щорічно 50-60 млн. штук осетрової молоді на рік  («Бюлетень Розрахункової палати Російської Федерації» № 8(80)/2004 р., «Біологічні ресурси Каспійського моря» В.П. Іванов 2000р., Інтернет).

Китай на при кінці ХХ сторіччя прийняв свою державну програму розвитку осетрівництва.  Для виконання програми в Росії було закуплено маточне осетрове поголів’я загальною вагою близько двох тонн, а також запрошені на роботу до Китаю російські фахівці з інкубації та вирощування осетрових. 

В результаті виконання програми та підтримки її з боку держави в 2009 р. загальна маса стада становило вже понад 30.000 тонн (Інтернет). Роботи в цьому напрямку продовжуються.

Свої осетрові програми прискорили: США, Канади, Перу, Чилі, Франція Італія, Німеччина, Польща та інші. Основною цих програм є товарне вирощування осетрової продукції в промислових масштабах.

США  в жовтні 2005 р. також з метою збереження для нащадків світової осетрової спадщини заборонили експорт осетрової ікри до своєї країни з Росії та України.

Федеральне агентство з риболовлі Росії розглядає в Державній Думі Росії законопроект про затвердження державної монополії на відновлення і вилов з природних водойм та реалізацію осетрових видів риб і продуктів їх переробки.  Для цього передбачається створення національної осетрової компанії, яка  відповідатиме за стан осетрівництва всієї Росії.

Якщо становище в найближчі роки не зміниться і Україна  не втілить рішучих заходів щодо покращення біологічного стану  осетрових видів риб у Азовському морі, північно-західній частині Чорного  моря і в континентальних водоймах, міжнародні екологічні та природо захисні організації можуть ініціювати заборону для України  вилову у Чорному та Азовському морях будь якої риби для збереження цінної світової спадщини.

Продукція осетрівництва

 Осетрові риби відносяться к хрящовим ганоїдам сімейства осетрових та веслоносів. Ці риби  живуть на Землі вже понад 150 млн. років, пластичні і добре пристосовуються к змінам природного середовища.  Це риби які можуть жити як в прісноводних водоймах  так і в морі за деяким винятком (веслонос, стерлядь, ленський осетер, калуга, лопатоноси та інші).

Основними об’єктами промислового вирощування в водоймах України могли би бути:

  • білуга, російський осетер, севрюга, шип для Азовського і Чорного морів;
  • веслонос, стерлядь для прісноводних лиманів Азовського і Чорного морів;
  • білуга, ленський осетер, сибірський осетер, російський осетер, севрюга, шип, веслонос, стерлядь та промислові гібриди з них для штучного вирощування в умовах заводських установок замкненого водопостачання (УЗВ), садках, басейнах і відокремлених континентальних водоймах.

 

Примітка: зараз в Україні не має діючої цільової державної або галузевої програми розвитку та підтримки осетрівництва, не має також і програми розвитку рибного господарства взагалі.

 

Осетрові види риб містять повноцінні білки (у середньому до 20% у їстівній частині) з добре збалансованим складом амінокислот. Порівняно з м’ясом тварин у осетрових майже в 5 разів менше сполучної тканини. Це забезпечує швидке приготування та ніжну консистенцію риби після теплової обробки, а також її легке переварювання. Жирність осетрових риб складає близько 10%. Ці жири  легко засвоюються і відрізняються перевагою ненасичених жирних кислот, включаючи незамінні, багаті вітамінами А і В, особливо жир та печінка.

Осетрові риби містять різноманітні мінеральні речовини, зокрема мікроелементи – йод, фтор, мідь, цинк, тощо. По змісту холестерину й пуринів риба мало відрізняється від м’яса тварин. М’ясо осетрових риб взагалі краще засвоюється, чим м’ясо тварин та має дуже високі  смакові властивості.

Найбільшу харчову та лікувальну цінність має ікра осетрових видів риб (найкраща ікра з білуги). В ікрі осетрових риб утримується близько 30 % білків і 10-13 % високоякісних  жирів омега-3. Ікра багата лецитином, вітамінами А, Е, D і групи В, фосфором, залізом і деякими іншими мінеральними речовинами і тому застосовується як діючий засіб для загального укріплення організму, при анемії,  серцево-судинних хворобах та інших.

В останній час продукти осетрівництва почали використовувати в фармакології для приготування біовітамінних препаратів, хондроітіна для лікування кістково-хрящової тканини, кожних захворювань, косметичних препаратів, препаратів для лікування хвороб крові, печінки, органів дихання, травлення, нирок, ендокринної системи, нервової системи, імунної системи, статевої системи, стану волосся, захисту від вільних радикалів та інші.  Особливістю цих препаратів є їх абсолютна безпечність.

Після заборонених заходів СІТЕС (Конвенції з міжнародної торгівлі дикими видами фауни і флори) на Каспії, Азовському та Чорному морях різко зріс споживацький попит на весь спектр осетрової продукції.

Заборона за оцінками фахівців продовжиться не менше 25 років. Якщо країни відповідальні за стан осетрових популяцій не змінять положення і не відновлять чисельність природних популяцій, термін заборони буде діяти і надалі. Тобто, все виробництво осетрової продукції буде перекладено на інтенсивні форми господарювання з обмеженим об’ємом виробництва але з високими і стабільними світовими цінами.

Ринок і ціни

Річна потреба в осетровому секторі рибної продукції світового ринку  на даний момент складає  до 10 млрд. $ (Інтернет). Через різке зменшення надходження на світовий ринок осетрової продукції, вона автоматично перейшла з розряду делікатесної в розряд рідкої, унікальної, вишуканої.

Роздрібна ціна  осетрової ікри дійшла на світовому ринку до 8.000 доларів за кілограм. Роздрібні ціна на ікри білуги доходить до 12.000 доларів за кілограм (Інтернет, ціни США). Ціни на товарну осетрову продукцію у США та Євросоюзі коливають в межах 15-20 $/кг.

Ціни осетрових хрящів (голови, хребет, жучки, хвіст) як сировини для фармакології більше ніж вартість осетрового очищеного філе, але це можливо лише за умов значних і стабільних об’ємів постачання, які роблять виробництво ліків надійним, довгострокови  і рентабельним.

Подалі на  міжнародному ринку осетрової продукції прогнозується стійкий  ріст та зростання оптово-роздрібних цін.

Висновок:  враховуючи безстрокові заборони СІТЕС на вилов осетрових риб з природних водойм Каспійського та Азово-Чорноморського басейнів, значні ціни продуктів осетрівництва на світовому ринку і постійно зростаючий незадоволений споживчий попит міжнародної харчової та фармацевтичної промисловості, будівництво «Осетрового комплексу …» матиме великі перспективи в плані реалізації осетрової продукції на внутрішньому і міжнародному ринках з одержанням значних фінансових прибутків.  

Технічне завдання на проектування

«Осетрового комплексу …»

 

Назва підприємства – «…» (в технічному завданні на проектування назва підприємства умовна та обрана по суті основного профілю виробництва)

Підстава для проектування – Договір на виконання проектних робіт.

Вид будівництва – Капітальне.

Стадійність проектування – Ескізний проект.

Основні валові показники виробництва:

  • Виробництво осетрової (чорної) ікри – … тонн/рік.
  • Виробництво осетрової рибопродукції у вигляді живої риби, охолодженого филе  (або інших частин тіла риб) баликової продукції, консервів, пресервів, копчіння, соління, кулінарії, тощо – … тонн/рік.
  • Вирощування та глибока переробка товарної рибної продукції рослиноїдних, коропових, сигових, лососевих, сомових та інших видів риб – … тонн/рік.
  • Вирощування рибопосадкового матеріалу осетрових видів риб (навіска 3÷10 грамм) згідно державних програм відновлення осетрових видів риб в водоймах України – …  млн. штук/рік.
  • Вирощування рибопосадкового матеріалу осетрових видів риб (навіска 50÷500 грамм в залежності від виду осетрових риб) для власних програм виробництва – … млн. штук/рік.
  • Виробництво власного рибного борошна – … тонн/рік.
  • Виробництво рибних повнораціонних комбікормів – … тонн/рік.
  • Переробка риби власного виробництва (1500 тонн/рік), та такої, яка закуповуватиметься в інших рибогосподарських підприємствах для переробки – … тонн/рік (всього … тонн/рік).
  • Торгівля рибою з інших рибних господарств – … тонн/рік.

Рибопродукція власного виробництва повинна відповідати вимогам Міжнародних стандартів якості продукції ISO 9001, ISO 22000, а також FSSC 22000 щодо якості, конкурентоспроможності та відповідності екологічним параметрам.

 Чорна осетрова ікра повинна відповідати російським стандартам:

  • Ікра зерниста осетрових риб (ГОСТ 7472-2002);
  • Ікра пробійна солона (ГОСТ 1573-73);
  • Ікра паюсна осетрових риб (ГОСТ 7368-79);
  • Ікра солона делікатесна (ГОСТ 20352-74).

 

Основний критерій при проектуванні:

 

 «…»  необхідно спроектувати таким чином, щоб він міг стати сучасним Міжнаробним центром осетрівництва, робота якого суттєво впливала б на розвиток аквакультури та марикультури у Світі!!!

 

Технологія, яка розроблятиметься проектантами, повинна забезпечувати:

  • відповідність технологічного процесу світовим науково-технічним досягненням;
  • можливість вирощування екологічно чистої і конкурентоспроможною на світовому рівні осетрової рибопродукції;
  • раціональне використання усіх ресурсів, задіяних у проекті (виробничих, адміністративних, каррових, природних, кормових, тощо);
  • мінімальний рівень ручної праці на усіх виробничих ділянках і енергоємності продукції;
  • відповідність міжнародним нормам і правилам щодо санітарно-гігієнічних умов та безпеки праці;
  • захист природного навколишнього середовища від виробничих забруднень;
  • глибоку утилізацію відходів виробництва (активний мул УЗВ, бруд від миття басейнів та підлог, води від бактеріологічної обробки риби, відходи рибопереробки, тощо);
  • високий рівень техніко-економічних показників кінцевого виробництва з наданням замовнику даних усіх розрахунків які використалися під час проектування.

 

Основні вимоги до ескізного проекту осетрового комплексу:

  1. Детально пропрацьована комп’ютерна 3D графіка (не менш як 4 види заводу та його території).
  2. Ескізний проект повинен бути представлений у різних планах, які дозволять його розгледіти з різних сторін і зверху.
  3. Ескізний проект заводу повинен бути пропрацьований на такому рівні, який дозволяє оцінити терміни етапів будівництва та загальну вартість проекту.
  4. Ескізний проект заводу повинен переконати замовника та потенційних інвесторів в якісному і досконалому опрацюванні проекту.
  5. Необхідно представити відеоролик, який дозволить розгледіти завод по території та всіх поверхах обертаючи його на 360°.
  6. Тощо

 

Стратегічна мета та завдання

 

Стратегічною метою будівництва «…» є::

  1. Створення потужного промислового, інтелектуального, науково-виробничого центру розвитку осетрової аквакультури, підрозділи якого працюватимуть по сучасних інтенсивних технологіях вирощування осетрової та іншої товарної рибної продукції, яка відповідатиме усім міжнародним стандартам якості.
  2. Вихід на світовий ринок легальної осетрової ікри і зайняття на ньому не менш як 3 % її частки.
  3. Участь у програмах відновленні осетрових видів риб в водоймах України:
  • формування, збереження і вирощування колекційних державних стад осетрових видів риб;
  • вирощування осетрового рибопосадкового матеріалу і зариблення їм водойм України;
  • участь в наукових програмах стосовно вдосконалення технологій вирощування осетрових видів риб, розробки відповідних методик подбору плідників, інкубації, вирощування осетрового зарибку, нових рецептур кормів,  тощо.

Примітка: формування ремонтно-маткових стад осетрових видів риб проводитиметься з риб, які пройшли  генетичне тестування і зареєстровані Центром молекулярно-генетичної ідентифікації Наукового органу СИТЕС.

 

Виконання стратегічної мети «…» дозволить наростити об’єми осетрової товарної продукції до масштабів стійкого заволодіння 3 % часткою сектора осетрової продукції на світовому ринку і стати одночасно впливовим міжнародним центром товарного осетрівництва.   

Метою будівництва «…» збереження генофонду рідкісних і цінних осетрових видів риб в першу чергу Азово-Чорноморського басейну та континентальних водойм України, а також розвиток української аквакультури та марикультури.

Виконання мети сприятиме:

  • збереженню осетрових видів риб для нащадків і відновленню їх ареалу та різноманіттю;
  • розвитку вітчизняної аквакультури та марикультури, значного нарощування виробництва осетрової рибної продукції за рахунок штучного товарного вирощування в заводських умовах УЗВ, садкових і басейнових господарств та промислового вилову для повного задоволення потреб населення і забезпечення продовольчої безпеки України, нарощування експорту продуктів осетрівництва.

Основне виробниче завдання «…» –   вирощування осетрової (чорної) ікри в значних промислових об’ємах для експортної реалізації і отримання максимально можливих фінансових прибутків!!!

Виробничими завданнями «…» є також:

  1. Вирощування товарній осетрів (на м’ясо) для:
  • реалізації їх в живому або охолодженому вигляді;
  • виробництва з осетрів різного роду рибопродукції (охолоджене філе, консерви, пресерви, кулінарія, сушіння, коптіння, в’ялення);
  • виробництва сировини для фармакології (виробництво осетрового хондроетіну) з осетрових хрящів (голови, хребту, жучків, хвоста).
  1. Формування та вирощування промислових та колекційних осетрових ремонтно-маткових стад риб для утворення генетичної колекції з метою їх зберігання, наукових досліджень та утворення промислових гібридів.
  2. Інкубування заплідненої ікри і вирощування осетрового зарибку для:

виробництва власної товарної осетрової рибопродукції;

зариблення водойм (3÷10 грамів) з метою відновлення ареалу осетрових видів риб у водоймах, організації  спортивного і аматорського рибальства;

реалізації рибогосподарським підприємствам всіх форм власності якісного осетрового зарибку для штучного товарного вирощування.

Спеціальним завданням «…» буде  проведення необхідних фундаментальних та прикладних наукових досліджень з метою розробок нових технологій, методик та рекомендацій в селекційно-генетичній та племінній справі для подальшого розвитку власного товарного осетрового виробництва.

При проектуванні  «…»  треба враховувати ті обставини, що для досягнення валових показників виробництва, які дозволять заволодіти значною часткою світового осетрового ринку,  необхідно на договірних засадах залучати виробничий потенціал рибогосподарських підприємств усіх форм власності щодо вирощування рибопосадкового матеріалу, товарної осетрової та іншої рибної продукції, охорони водойм, виконанню меліоративних, природоохоронних робіт, регулюючих заходів, тощо.

Примітка:

  • Колекційні ремонтно-маткові стада стерляді, веслоноса, ленського, сибірського, російського осетрів, білуги та інших видів осетрових та їх гібридів (бестера, стербера, остера та інших які будуть відокремлені від природних) треба планово формувати, закуповуючи запліднену ікру, личинок, мальків, ремонтне поголів’я і плідників на  російських та інших осетрових підприємствах.
  • Формування осетрового племінного стада найкраще проводити з етапів заплідненої ікри, коли риби дуже гарно пристосовуються к умовам штучного утримання в УЗВ, хоча цей шлях найдовший.
  • Особисту увагу при проектуванні треба уділити веслоносу, тому що він має особливості росту на ранніх етапах розвитку, а також тому, що заплідненої ікри дуже мало навіть в Росії. В той же час веслонос, враховуючи його значні темпи росту, високі якісні та лікувальні показники м׳яса та ікри матиме важливе значення для економіки «…» і розвитку рибогосподарського потенціалу водойм  України.

Меседжі для проектування:

  1. «…» необхідно отримати державний дозвіл на право формування і утримання державних колекційних стад осетрових видів риб, а також права на вирощування осетрових риб до товарної кондиції, згідно законодавства України (замовник бере на себе).
  2. Сучасний стан осетрових видів риб в Азово-Чорноморському басейні та рибогосподарських водоймах України на фоні загального занепаду розвитку рибного господарства потребує негайних діючих заходів щодо  відтворення всього спектру осетрових видів риб та закладення позитивних передумов для розвитку галузі рибного господарства України в цілому.
  3. «…» повинно бути спроектовано і прораховано таким чином, щоб, окрім реалізації власної стратегічної мети – заволодіння 3 % часткою сектору чорної ікри та іншою осетрової рибопродукції на світовому ринку і отримання значних фінансових прибутків, були також створені необхідні передумови  розвитку вітчизняної фундаментальної та прикладної селекційно-генетичної   науки в осетрівництві,  що в свою чергу сприятиме відродженню ареалу осетрових видів риб в водоймах України  та   розвитку сучасної  осетрової аквакультури та марикультури.

Додаткові завдання при проектуванні «…»:

  1. Вирощування рослиноїдних, коропових, окуневих, сомових, лососевих, сигових та інших видів риб як додаткових об’єктів полікультури при вирощуванні осетрових риб і та їх подальша переробка.
  2. Вирощування в промислових масштабах з глибокою переробкою товарного судаку, вугрів, лососевих та інших цінних видів риб.
  3. Участь в державних програмах біологічної реабілітації водойм України.
  4. Проведення широкої просвітницької роботи серед населення щодо необхідності збереження для нащадків осетрових та інших зникаючих видів риб в водоймах України.

Структура

«Осетрового комплексу …»

 

 

 

 

«Осетровий комплекс …»

 Виходячи зі стратегічнх цілей і завдань, «…» повинен мати у своєму складі осетровий завод,  який разом з басейновою ділянкою ТЕЦ та іншими виробничими ділянками (в тому числі тих, які належать іншим рибогосподарським підприємствам) працюватиме в єдиному технологічному ланцюжку і сприятиме гарантованому виконанню виробничої програми.

 Осетровий завод

 Основне виробниче завдання заводу полягатиме в:

  • Утриманні і вирощуванні державних та заводських колекційних маткових стад осетрових та інших цінних і зникаючих видів риб (лососевих, сомових, угоря, окуневих, коропових, сигових, тощо).
  • Проведенні інкубації осетрових та інших видів риб в усі пори року.
  • Вирощуванні рибопосадкового матеріалу осетрових та інших видів риб до стадій можливості їх самостійної виживання в природних умовах без втрати пошукових рефлексів (для власного виробництва і зариблення водойм України).
  • Вирощуванні ремонтної молоді осетрових риб до стадій можливості виявлення її статі.
  • Вирощуванні самок осетрових видів риб для отримання від них чорної ікри.
  • Виробництві комбікормів (в тому числі деяких інгредієнтів комбікормів: рибного борошна, живих кормів, мікроводоростей, спеціальних зернових культур і так далі) для власних потреб.
  • Переробки риби власного вирощування та риби, яка закуповуватиметься в інших рибогосподарських підприємствах в тому числі риби сумісного вирощування.

Примітка:

  1. Після виявлення статі осетрового ремонту самці видокремлюватимуться від самок і відправлятимуться для дорощування до навісок ≥ 3 кг для подальшої їх переробки та реалізації.
  2. Самки після бонітировки відправлятимуться або на дорощування для кінцевого отримання ікри, або для формування заводського ремонтно-маткового поголів’я.

  Вимоги до УЗВ

 Усі УЗВ заводу матимуть особисте призначення, різні геометричні параметри і працюватимуть в заданих діапазонах температур, зі своєю якістю технологічної води, водообміном, газовим режимом, тощо.

УЗВ-1Т, УЗВ -1Х, УЗВ-6Т і УЗВ-6Х – призначені для утримання маткових стад осетрових та інших цінних видів риб, а також для утримання промислових стад осетрових риб (самок останнього року перед отриманням ікри) з відповідними низькими або високими вегетаційними температурами.

  • Геометрічні параметри басейнів різноманітні, але об’єм кожного басейну повинен бути в діапазонах 100÷1000 м³ зі змінними глибинами 1÷2,5-3 м.
  • Водообмін – ≥ 1 обʼєму басейну/годину.
  • Зважені речовини – ≤ 10 мг/л.
  • Кисень – ≥ 300 % насичення на вході у басейн та 100 % на вході у біофільтр (великі басейни з системою рівномірного розподілу кисню).
  • Годування риб повинно відбуватися за допомогою системи роботизованого годування.
  • УЗВ повинні облаштовуватися системами дегазації, стерилізації і структуризації технологічної води.
  • Автоматизація виробничого процесу повинна забезпечувати контроль: рівня води в басейнах, температури (точність до 0,1 °С), кисню 2), об’єму технологічної води, яка прокачуватиметься за годину, газового середовища технологічної води, рН, роботи основних насосів, систем стерилізації, дегазації, тощо.

УЗВ-2 – виходу плідників на нерестові температури. Призначена для розігріву плідників і отримання якісної ікри і молок для подальшої інкубації. УЗВ-2 також використовуватиметься для після операціоної реабілітації плідників перед поверненням їх в УЗВ-1Т і УЗВ-1Х.

  • Геометричні параметри басейнів – до 10 м³, з глибиною до 1 м.
  • УЗВ-2 не матиме біофільтрів і систем годування (очищення води може здійснюватися в звичайних пісчаних фільтрах з активованим вугіллям і з можливістю периодичного автоматизованого очищення фільтруючих елементів).
  • Температури технологічної води від 2÷28°С з можливістю точного регулювання в діапазоні до 0,1 °С.
  • Водообмін – 2 рази на годину.
  • Кисень – 200 % насичення.
  • Стирилізація, дегазація і структуризація технологічної води звичайна, вплив на рН відсутній.
  • В разі невикористання УЗВ-2 по призначенню її можна підключити до інших повнофункціональних УЗВ і вирощувати рибопосадковий матеріал.

УЗВ-3Т і УЗВ-3Х – УЗВ, які підключені до інкубаційних апаратів. Характерна особливість цих УЗВ в тому, що вони по структурі обладнання і технологічних параметрах  схожі з УЗВ-2, але відрізняються потужністю насосів. УЗВ-3Х працюватиме на сигових рибах з жовтня по квітень наступного року.

УЗВ-4Т  – УЗВ з басейнами постановки на «плав» і мальковими басейнами. Обладнання і технологічні параметри цих УЗВ ідентичні УЗВ-1Т, але з басейнами постановки на «плав» об’ємом до 1 м³ і вирощувальними басейнами об’ємом до 10 м³, які матимуть систему автоматизованого годування.

УЗВ-5Т – для вирощування ремонтно-маткових стад осетрових  видів риб  в перші 1-2 роки (до візначення статі осетрових риб). Відмінність цієї УЗВ від УЗВ-1Т лише в об’ємах води і параметрах басейнів, які будуть в межах 50-100 м³ з глибинами до 1 м.

Ця УЗВ повинна бути обладнана роботизованими системами годування риб.

Примітка: необхідно при проектуванні передбачити також спеціальні УЗВ-7 для карантину і адаптаціі риб,  УЗВ-8 для наукових досліджень і УЗВ-9Х для утримання цінної товарної риби перед її реалізацією.

Додаткові умови щодо проектування УЗВ:

  1. Основні структурні елементи УЗВ:
  • Басейни;
  • Фільтр грубої очистки технологічної води від екскрементів риб (можлива установка додаткового фільтру зі своїм окремим насосом для більш якісного грубого очищення води басейнів під час екстремальних щільностей вирощування – 80-120 кг/м² і повторним поверненням води в басейн без проходження систем біологічного очищення і стерилізації технологічної води);
  • Біофільтр самоочищувальний з молюсків або з мінералів, які містять кальцій (враховуючи необхідність підвищення технологічних температур при утриманні промислових стад осетрових риб на декілька градусів і скорочення термінів вирощування).
  • Фільтр пісчаний з самоочищенням для виділення залишків активного мулу після біофільтру;
  • Дегазатор+денітрифікатор+фільтр на виході (можна не проектувати денитріфікатор, але для зниження нитратів необхідно буде за день вводити чистої води не 5%, а до 15%);
  • Основні рециркуляційні насоси – пропелерного типу які вмонтовуються в трубу і мають частотні перетворювачі для плавною і точної зміни потужності та продуктивності.
  • Станція контролю та автоматичного регулювання рН;
  • Теплообмінник для корекції температури в системі;
  • Ультрафіолетові та кавітаційні стерилізатори технологічної води (можливість очищення озоном О3 під питанням у звʼязку з небезпечностю отруєння риб навіть малими дозами розчиненого озону – при ≥ 0,0002 мг/л, тому проектант повинен доказати безпечність своєї технології з аналізом переваг над ультрафіолетовою технологією). Щільність потоку ультрафіолету не нижче 40 мДж/см² з довжиною волни 253,7 нм і 187 нм з одночасним ультразвуковим впливом зі щільністю ≥ 2 Вт/см² і акустичними коливаннями з частотою 46 кГц.
  • Структуризатори технологічної води повинні структурувати «мертву воду» в «живі» кластери після комплексного очищення відпрацьованої технологічної води;
  • Дегазатори технологічної води повинні бути вакуумного типу для якісного очищення від будь яких газів, які забруднюють воду;
  • Оксигенатори або система рівномірного розподілення по дну великих басейнів (понад 500м³) розчиненого в технологічній воді О2 за допомогою ежектору.
  1. Автоматизація виробничих процесів на всіх УЗВ ідентична, з виносом в окреме приміщення Пульту керування заводом. На Пульт керування будуть заведені датчики контролю водопідготовки і очищення скидних вод, а також винесено відеоспостереження за територією заводу, службовими, адміністративними і виробничими приміщеннями (особливо ікорного цеху).
  2. Усі басейни, які працюватимуть в умовах УЗВ, повинні бути зроблені з нержавіючої сталі AISI 316 L з дзеркальною внутрішньою поверхнею для підтримки ідеальної чистоти і унеможливлення бактеріального забруднення технологічної води.
  3. Усі трубопроводи з технологічною водою повинні буди зроблені зі сталі AISI 316 L.
  4. Інкубаційні апарати повинні бути зроблені зі скла або нержавіючої сталі AISI 316 L (в тому числі стойки для інкубаційних ємкостей).

 Особливі вимоги до території та будівлі заводу

 Територія заводу повинна бути спроектована таким чином, щоб її ландшафтний дізайн був архітектурно привабливим і з естетичним змістом.

Головна будівля повинна бути спроектована в сучасному стилі «Hi-Tech» з такими характерними рисами як:

  • Використання високих технологій в проектуванні, будівництві та інженерії будівель.
  • При проектуванні простору опір повинен бути спрямований на прагматизм і функціональність з максимальним обмеженням декоративних елементів.
  • Основний матеріал – метал, бетон, скло, дзеркала.
  • Цвітова гама – сріблясто-металева, чорна, біла, блакитна.
  • Функціональні елементи (ліфти, системи вентиляції, сходи, різноманітні труби, тощо) повинні стати елементами прикраси будівлі з різним кольоровим забарвленням і мати естетичну цінність.
  • В конструкції повинні бути не тільки прості форми та прямі лінії, а й красиві ізогнуті об’єми та лінії.
  • Окрім типового освітлення адмістративних приміщень і виробничих цехів, необхідно спроектувати децентроване освітлення з ефектом просторого та добре освітленого приміщення.
  • Інтерʼєр будівлі повинен підпорядковуватися конкретному, чіткому, сучасному діловому стилю.

Вимоги до енергопостачання

 Враховуючи безперервність технологічного процессу при вирощування риб в умовах УЗВ, а також велику вартість промислових і ремонтно-маткових стад осетрових видів риб, необхідно мати два незалежних високовольтних ввода (10 кВа) і відповідно два незалежних трансформатори.

Завод повинен отримати від державного енергетичної служби «Першу категорію електропостачання» для свого підприємства, для якого відключення електроенергіі неприпустимо!!!.

Крім того завод повинен мати аварійну дизель-електростанцію з потужністю, яка необхідна для  роботи УЗВ та основного інженерного обладнання в аварійному режимі (при аварійному режимі припиняється годування риб, знижується температура води, звичайне освітлення переводиться в режим рибоводного, і так далі).

Потужність трансформаторів буде розрахована в ескізному проекті.

 Водопостачання та водопідготовка

 Водопостачання заводу повинно забезпечуватися як з водойми, яка розташована поблизу заводу, так і зі свердловини (краще двох свердловин з різних глибин), які підніматимуть воду з нищих горизонтів (≥ 100 м), яка повинна мати дебіт на рівні не менш як 10 м³/год (дебіт води з водойми – необмежений по потребах).

Проектанти цеху підготовки води для технологічних потреб заводу  повинні спиратися на об’єктивні аналізи води зі свердловин та водойми (ці води скоріш за все матимуть підвищений зміст заліза, можливі відхилення від нормативних показників щодо тяжких металів, органічних речовин, запахів, показників мікробіологічної безпеки, тощо), а в загальній схемі водоочищення їм необхідно передбачити відповідне обладнання щодо приведення води до загальнорибоводних норм.

Очищення відпрацьованих вод

 Скидні (відпрацьовані) води заводу матимуть таке походження:

  • Каналізація адмінбудівлі.
  • Каналізація брудних вод від ощищення басейнів та їх дезінфекції.
  • Каналізація від комбікормового цеху.
  • Каналізація від цеху рибопереробки і ікорного цеху.
  • Активний мул від біофільтрів з відпрацьованою водою.

Стічні каналізаційні води від адмінбудівлі, від очищення і дезінфекції басейнів, від цехів кормовиробництва, рибопереробки і ікорного цеху повинні проходити перед скидом у рибоводну водойму через спеціально розроблені проектантами сучасні очисні споруди, які зможуть очищувати скидні води до показників, кращих ніж у вхідної води.

Що стосується відпрацьованої води з активним мулом біофільтрів, то тут необхідно враховувати ті обставини, що ця скидна вода матиме високу температуру (≈ 24 °С), а її добовий об’єм сягатиме не менш як 5-15 % загального об’єму технологічної води, тобто 200÷500 м³/добу, а це ≥ 5-10 млн. Гкал/добу (уточнення в процесі ескізного проектування)

Такі марні втрати неприпустимі, тому проектній організації необхідно розробити  цех по вирощуванню гіллястовусих ракоподібних моїн (rectirostris) та цеху по вирощуванню мікроводоростей хлорелли (chlorella vulgaris) і спіруліна (spirulina). Жива моїна, хлорела і спіруліна складуть основу високопродуктивних «живих кормів для УЗВ» власного виробництва.

Теплопостачання заводу

 З урахуванням того, що в Україні природний газ та рідке пальне має велику вартість, доцільно спроектувати теплозабезпечення заводу (підігрів технологічної води, опалення адміністративних приміщень та їх кондиціонування) на основі єдиної теплової системи з використанням теплових насосів як найбільш економічного обладнання на даний час у світі.

Вода, яка поступатиме на завод за допомогою теплових насосів, розділятиметься окремо на теплу (+55 °С) і холодну (+0,1-1 °С). Зберігання цієї води відбіватиметься у теплоізольованих ємкостях. По заводу повинні бути прокладені ізольовані трубопроводи з теплою і холодною водою з точками відбору для споживачів (теплообмінників УЗВ, точок опалення приміщень, кондиціонерів, цехів та ділянок кормовиробництва, рибопереробного та ікорного цехів, тощо).

Підігрів холодного спиртового контуру теплових насосів (від -10 °С до + 10 °С) відбуватиметься у водоймі, де доцільно прокласти холодний контур єдиної системи теплопостачання заводу.

Вимоги до рибоводних цехів заводу та їх обладнання

 З метою економії простору і теплозбереження необхідно щоб завод був спроектований в декількох рівнях. На першому поверсі можна розмістити велики басейни для маткового поголів’я, на другому рівні басейни по вирощування зарибку, на третьому – інкубаційний цех, лабораторію, службові приміщення, тощо.

У подвалі доцільно розмістити основні, найбільш велики системи УЗВ, кислородні генератори, повітродувки та інше обладнання.

Рибоводні цехи повинні бути обладнані усіма необхідними системами життєзабезпечення (вдувною та витяжною вентиляцією, системами опалення і кондиціонування, системою пожаротушіннясистемою розведення кисню по цеху, рибоводного та загального освітлення, різних систем сигналізації, тощо).

Теплоізоляція виробничих приміщень заводу повинна відповідати кліматичним умовам Київської області.

Шумоізоляція усіх приміщень, особливо інкубаційного цеху  повинна забезпечувати тишу від повітряного, структурного та ударного шумів роботи технологічного обладнання (не більше 52 дБ). Тому інженерне та технологічне обладнання, яке має недопустимий рівень шумів повиненно розміщуватися в окремих приглушених приміщеннях, які обкладені спеціальними шумопоглинальними матеріалами або мати спеціальні шумопоглинальні кожухи.

Особливу увагу в питаннях шумоізоляції треба приділити міжетажним перекриттям, стелі, стінам і підлозі, які можуть створювати резонансні звукові коливання, перетворюючи комфортні умови для риб (які люблять повну тишу) в негармонічну дискомфортну «какофонію», сильно знижуючи апетит і як наслідок – значне гальмування росту риби.  

Технологічне обладнання, яке в процесі роботи вібрує і створює негативні шуми та ударні хвилі (насоси, повітродувки, кисневі генератори, тощо)  має  обов’язково опиратися на спеціальні антивібраційні прокладки.

Флейти водоналиву у басейти повинні бути занурені у воду.

Регулювальні прилади усіх басейнів, які працюють з високим рівнем шуму, повинні покриватися спеціальними шумопоглинальними матеріалами. Скид води з басейнів також повинен відбуватися у закриту трубу і в неякому разі не у відкритий лоток.

Фільтри грубого очищення технологічної води, які шумлять, повинні відокремлюватися від басейнових приміщень.

Для усунення цих негативних явищ ще в процесі проектування геометрії рибоводних приміщень необхідно з фахівцями з акустики відпрацювати питання резонансних коливань і зайвих шумів та заходів щодо їх спеціального штучного заглушення.

Рибоводні ціхи заводу окрім стандартного інвентарю та обладнання повинні мати у своєму складі наступне обладнання:

  • Рибонасоси малькові (0,5гр. – 400 гр).
  • Рибонасоси для дорослої риби (0,2 кг -20 кг).
  • Сортирувальник риби.
  • Система контролю маси у садках і басейнах.
  • Комплекси для швидкісного рахування риби.
  • Автоматизовані годувальниці для малих басейнів.
  • Роботизовані системи годування риб для великих басейнів.
  • Електровізок з баком (1-2 м³) і кисневою апаратурою для переміщення мальків і дорослої риби по заводу.
  • Грузові і звичайні ліфти для комфортного пересування риби у воді.
  • Нестандартне обладнання (столи, ручні візки, тощо).

Лабороторія заводу повинна оснащуватися повним комплектом  устаткування хімічної та бактеріологічної лабораторії для проведення необхідних аналізів на всіх ділянках виробничого процесу, визначення якості рибопродукції, а також мати обладнання для досліджень ДНК риб з метою підбору пар плідників, тощо.

В процесі роботи лабораторія доповнюватиметься необхідним обладнанням в залежності від наукових програм.

Цех комбікормів

 Враховуючи відсутність гарантії якості рибних кормів, які закуповуватимуться навіть у світових брендових фірм, їх високу ціну, а також унеможливлення оперативного отримання необхідного асортименту комбікормів для швидкого реагування на зміни умов вирощування, «…» доцільно мати свій власний цех повнораціонних рибних комбікормів.

Ділянка виробництва рибного борошна

Основу якісних рибних повнораціонних комбікормів складає рибне борошно (25-50 %), тому доцільно мати для його виробництва власний цех, наприклад десь на узбережжі Азовському або Чорного моря в місцях традиційного лову кільки, хамси, тюльки, атерини, бичка.

Для виконання річних виробничих програм «…» необхідно виробляти не менш як … тонн/рік кормів, 75 % яких повинні бути повнораціонними. Для цього ділянка виробництва рибного борошна повинна виробляти його не меш як … тонн/рік.

Щоб забезпечити виробництво таких  об’ємів необхідно на договірних засадах з мізцевими рибалками організувати вилов сировини для рибного борошна (для отримання 1500 тонн/рік рибного борошна необхідно переробити за рік приблизно 7-8 тис. тонн риби, тобто за промисловий день близько 20 тонн).

Якість рибного борошна повинні забезпечувати сучасні технології, наприклад лінії виробництва рибного борошна фірми Альфа Лаваль (Швеція).

Технології цієї фірми, за рахунок високоякісних сепараторів, теплообмінників, декантерних центрифуг, випарного обладнання та самої інноваційної технології виробництва, забезпечують високу якість рибного білку (протеїну до 60 %) і рибʼячого жиру (з чистотою до 99%). Консервація борошна відбувається за рахунок заморожування борошна зі 100 % збереженням якості.

Цех вирощування живих кормів та цех вирощування мікроводоростей

Для виробництва якісних повнораціонних комбікормів «преміум-класу” необхідно щоб в їх складі були компоненти з супер якісними споживчими властивостями, а саме гіллястовусих моїн, хлорели та спіруліни без термічної обробки, які зможуть забезпечити не тільки стабільний ріст риби, а й її стійкість до негативних факторів навколишнього середовища та відмінні смакові якості.

Вирощування живих кормів і мікроводоростей доцільно проводити на теплих скидних водах біофільтрів з температурами близько 24 °С, постійно по декілька раз на добу збираючи врожай і ключаючи його в кожну партию  комбікорму в «живому» вигляді.

Необхідно для цього лише спроектувати необхідні технологічні умови в спеціальних теплицях з теплоізольованими басейнами і мінімізацією ручної праці.

Крім дафнії моїна доцільно спроектувати вирощування інших живих кормів: коловраток, артемії саліни, різноманітних червʼяків, хірономід, хрущів, тощо.

 Ділянка виробництва сапропелю

Вміст якісного сухого сапропелю в складі рибних комбікормів може сягати  5÷10 % в осетрових кормах  і до 20 % в коропових кормах, тому для планового виробництва «…» в об’ємах … тонн/рік, його необхідно до добувати, висушувати і просіювати не менш як … тонн/рік з вологістю до 10%.

Таки значні потреби у сапропелі вимагатимуть від «…» запроектувати організацію власного видобутку на відповідних озерах, з якісним сапропелем.

 Ділянки вирощування зернових та зелених кормів

Одними з основних компонентів комбікормів є зернові культури та сухі зелені корми. Серед зернових перевага надається амаранту, серед зелених кормів – амаранту, люцерні та конюшині.

Зернові у складі повнораціонних комбікормів складатимуть 10÷20 %, зелені сухі корми до 5 %. Потреби у зерні амаранту складатимуть до … тонн/рік (200 га посівної площі), а потреби у зелених кормах, враховуючи усушку складатимуть до … тонн/рік (… га посівної площі).

Цех комбікормів обвʼязково повинен мати у своєму складі:

  • Лінію виробництва травяного борошна та ємкість для його зберігання на … тонн.
  • Ємкість для зберігання … тонн амаранту.
  • Лінію виробництва гранульованих комбікормів на … кг/годину.
  • Додадкове обладнання – вакуумний напилювач жиру на гранули (до 40 % жиру та рідких компонентів).
  • Єкості для зберігання комбікорму різних фракцій на … тонн кожна.

«…» при проектуванні заводу і вивченні перспектив розвитку власного виробництва та вирощуванні сумісного с іншими рибогосподарськими підприємствами рибної продукції, доцільно розглянути питання будівництва більш потужного цеху (міні заводу) на пайових засадах з іноземними партнерами, які працюють у бізнесі кормовиробництва.

 Рибопереробка

 Виходячи з необхідності виконання планових виробничих показників «…» – … тонн/рік продукції власного виробництва і … тонн/рік продукції з риби яку вирощуватимуть сумісно з іншими рибогосподарськими підприємствами або просто закуповуватимуть, доцільно спроектувати свій цех глибокої переробки риби та цех виробництва осетрової ікри.

Риби, які підлягатимуть переробці (примірний річний план):

  • Осетрові в асортименті…………………………………….. тонн.
  • Білий амур………………………………………………….тонн..
  • Товстолобики (білий, пістрявий, гібриди)……………….тонн.
  • Короп…………………………………………………….….тонн.
  • Соми (європейський, канальний, африканський)…….….тонн.
  • Лососеві……………………………………………….……. тонн.
  • Цінні та інші види риб (камбальні, сигові, вугор,тощо)...тонн.

—————————————————————————————————–

                                                                   Всього:                     … тонн/рік

Маркетингові дослідження останніх років ринку Україні свідчать про те, що річний незадовільнений попит на рибопродукцію глибокої переробки  найвищої якості  (з високими цінами) по сегментах складає не менш як:

  • Осетрових ………………………………….………..…..  тонн.
  • Рослиноїдних і коропа………………………………….   тонн.
  • Сомових……………………………………………….…  тонн.
  • Лососевих…………………………………………….……тонн.
  • Інших цінних видів риб……………………………….…тонн.

—————————————————————————————————-

                                                                               Всього:               … тонн/рік

Перелік рибопродукції рибопереробного цеху «…»:

  • Риба охолоджена у рідкому льоді.
  • Філе (очищене від кісток) усіх видів риб у рідкому льоді.
  • Філе риб (або шматки філе, нарізка) засолені, копчені, мариновані, сушені у вакуумній упаковці.
  • Пресерви.
  • Набори з голів, хребтів, хвостів для приготування рибних супів у вакуумній упаковці на льоді.
  • Кілінарія з безліччю різноманітних форм рибопродукції, в тому числі полуфабрикатів (рибного фаршу) та кулінарії «фаст-фудного» складу для швидкого вживання без приготування.
  • Сировини для виробництва хондроетину – осетрові голови, хребет, хвости, жучки (25 % від загальної маси риби).

Для виробництва вищезгаданої рибопродукції рибопереробний цех повинен мати відповідне обладнання, виходячи також з того, що риба поступатиме в цех в живому виді або охолодженою в рідкому льоді.

Перелік основного обладнання рибопереробного цеху «…» :

  • Нестандартне обладнання для прийому та переміщення риби по цеху: спеціальні сортувальні столи, мийка для риб, різні візки, тощо.
  • Лузкознімна машина.
  • Шкірознімна машина.
  • Машина для відділення голів та нутрощів риб.
  • Машина для відділення кістків риби.
  • Неопрес для виробництва рибного фаршу.
  • Філетировочна машина.
  • Слайсери для нарізки риби.
  • Інʼєкційна машина.
  • Термокамери горячого та холодного копчення риби.
  • Устаткування для в’ялення та сушіння риби
  • Лінія виробництва пресервів.
  • Автоматична лінія випуску готових рибних блюд.
  • Устаткування для упаковки (в т.ч. вакуумній).
  • Холодильники для зберігання риби.
  • Холодильники готової рибопродукції.
  • Тощо.

Враховуючи зростаючий попит на рибні продукти, які легкі у приготуванні і упаковані малими порціями в зручній тарі зі спеціями (ознаки сучасного динамічного життя), особливу увагу при проектуванні необхідно приділити автоматичній лінії приготування рибних блюд (фритировання, варка, пароварка, гриль) з подальшим їх охолодженням.

Змішування інгредієнтів, маринади, різноманітні домішки, формовка, порціонування і наповнення дозволять випускати креативні привабливі страви з ідеальним смаком.

Ікорний цех

Для отримання осетрової ікри необхідно спроектувати окремий цех з відповідним обладнанням: столи, басейни з холодною водою (t=1°С) для усипляння риб перед операцією вилучення ікри, пробивочне обладнання, мойки для ікри, посолочні ємкості, обладнання для холодної пастеризації та стерилізації, закаточні машини, візки, тощо.

Проектування автоматичної лінії виробництва осетрової ікри, враховуючи незначні об’єми продукції (… тонн/рік), недоцільно.

Технологічна схема  вирощування осетрових та інших цінних і промислових

видів риб «Осетрового комплексу …»

 

 

Рух заплідненої ікри

 

Рух рибопосадкового матеріалу

 

Рух товарної риби

 

Рух самок осетрових для отримання ікри

 

Рух товарної рибопродукції (осетрової ікри)

 Басейнова ділянка на теплих водах ТЕЦ

 Технологія вирощування осетрових видів риб (дивись технологічну схему стр. 26), враховуючі значні планові об’єми товарної рибної продукції, повинна передбачати використання особливої ділянки на теплих водах для дорощування:

  1. Самців осетрових видів риб після бонітировки і визначення статі до товарних розмірів.
  2. Ремонтного поголів’я самок осетрових видів риб на ікру до останнього року перед отриманням ікри.
  3. Цінних та промислових теплолюбних видів риб до товарного розміру.

Такою ділянкою може стати басейнове рибне господарство на теплих водах ТЕЦ Енергодару Запорізької області.

Площа басейнів – … м² (… басейнів по … м² з глибинами … м).

Проточність теплої води – не менш як … м³/сек.

Температура води найнижча взимку – 8 °С, найвища влітку – 28÷32 °С.

Для цілорічного утримання осетрових видів риб доцільно влітку розбавляти технологічну воду з … водосховища. Для цього необхідно спроектувати насосну станцію і систему трубопроводів до басейнів.

Кількість риб, яких можна цілорічно утримувати в цьому басейновому господарстві складає близько … тонн одночасного утримання при щільності посадки до 60-65 кг/м².  За рік можна отримувати не менш як … тонн додаткової товарної осетрової продукції.

В каналі від ТЕЦ до басейнового господарства та за басейновим господарством можна ставити садки для вирощування невибагливих до умов утримання кларієвих або канальних сомів. Теплої води достатньо для вирощування …. тонн/рік і більше.

Організація аматорського лову

 «…» матиме повний полікультурний набір осетрових та інших цінних і промислових видів риб України. Тому, після бонітировок, особливо осетрових видів риб, будуть залишатися поза увагою фахівців з риборозведення багато великих рибин, яких доцільно використовувати для аматорської та спортивної платної рибалки.

При проектуванні треба враховувати саме такі побажання власників проекту  «…» і включити в технологічну схему аматорську рибалку з осетровими, короповими, сиговими, сомовими, окуневими та іншими видами риб, які представляють спортивний риболовний інтерес.

Вирощування риби на інших ділянках та спільне

вирощування риби з іншими рибогосподарськими підприємствами

Масштабність виробничої програми «…» вказує на те, що займатися малими водоймами незручно, малоефективно, а тому недоцільно.

Треба брати в оренду великі водойми (100÷10.000 га) і на них організовувати рибогосподарську діяльність.

Доцільно на вже орендованих іншими комерційними рибогосподарськими підприємствами водоймах  організувати спільну роботу по договору, в  якому «…» фінансуватиме поточну діяльність підприємства, а вирощена риба скуповуватиметься центром по знижених договірних цінах.

Спільна діяльність даватиме змогу рибогосподарським підприємствам  загрузити свої виробничі потужності ( зараз рибогосподарський потенціал підприємств та їх водойм задіяний не більше ніж на 30-50 % ), мати оборотні кошти на закупівлю личинки, зарибку, добрив, вапна, кормів, плавзасобів, інвентарю, очеретокосарок, на оплату оренди, праці, податків, тощо і мати  при цьому 100 % гарантію оптової реалізації всієї вирощеної риби.

«…» при такій співпраці без зайвих зусиль, пов’язаних з комплексом рибогосподарських проблем: вирощування, охорона, вилов, тощо (лише фінансування і контроль), матиме значну кількість цінної товарної риби по конкурентоспроможних цінах, які сам центр до того ж і складатиме.

Зариблення осетровим зарибком водойм України

Враховуючи значний виробничий потенціал«…», а також ті обставини, за якими центр зберігатиме державні ремонтно-маткові стада риб, буде доцільним прийняти участь і у майбутніх «Державних програмах відновлення рибогосподарського потенціалу водойм України» (це дасть можливість отримувати значні квоти на вилов риб у природних водоймах, значно зменшуючи її собівартість).

Інкубаційна потужність заводу «…» повиненна бути спроектована з урахуванням активної участі центру у відновленні рибогосподарського потенціалу водойм України.

Для полегшення виконання завдання повномасштабного зариблення водойм України осетровим зарибком в … млн. штук/рік (масою 3-10 грамів), а також зарибком цінних, промислових і зникаючих видів риб, пропонується розглянути питання включення до виробничої програми «…» екологічно чистих водойм … лиману, які розташовані в шостій – найтеплішій в державі зоні рибництва (водойми с. … – … га, с. … – … га, с.  -… га, … водосховище – … га, … водосховище – … га, та інші).

 Закупівля риби та морепродуктів

 Для зниження собівартості рибопродукції «…», що буде йти на переробку та в оптово-роздрібну торгову мережу, доцільно організувати заготівлю української рибної сировини під час її найбільш масового лову за низькими цінами з квітня по грудень в місцях їх масового лову.

Для заготівлі риби у внутрішніх водоймах і Дніпровському каскаді доцільно підписати довгострокові договори на вирощування та видобуток риби з крупними рибогосподарськими і добувними підприємствами та методично, цілий рік автомобільними рефрижераторами і живорибними машинами перевозити її на рибні бази «…» для планової реалізації або рибопереробки.

Необхідно щоб рибоприймальні пункти «…» або рибогосподарських підприємств партнерів мали все необхідне складське і холодильне обладнання для обробки рибних товаропотоків (спеціальні столи, ваги, візки, тощо).

Така концептуальна схема роботи «…» дозволить заготовляти при необхідності до … тонн/рік рибної сировини з водойм України, а в разі потреби і більше.

При проектуванні необхідно запланувати закупівлю спеціалізованого транспорту для якісного без втрат перевезення рибопосадкового матеріалу, товарної живої риби, риби в рідкому льоді з можливістю легкого розвантаження, а також рефрижераторів для перевезення риби в пластиковій тарі.

Торгівля рибою та рибопродуктами, експорт

Для безперебійного постачання живої та охолодженої риби в торгівельну мережу в будь яку пору року, при будь-який погоді, в повному асортименті, а також враховуючи значні потреби Києва та області в цій продукції, необхідно мати свою рибну базу заводу.

Для торгівлі живою рибою – необхідно спроектувати спеціальну УЗВ (УЗВ-9) потужністю для одноразового утримання живої риби в розмірі не менш як 100-200 тонн (щільність посадки 200-300 кг/м³).

Довготривале утримання риби перед реалізацією (до 100 днів), передбачає температури технологічної води 2-4°С. Вода повинна постійно змінюватися на профільтровану чисту. Годування риб при цьому не повинно проводитися.

«…» доцільно мати також у водоймах з відповідними глибинами садки для утримання живої риби перед реалізацією або переробкою.

Під час транспортування, реалізації в роздрібній торгівельній мережі, вантажних маніпуляцій (в тому числі і  повернення на базу не реалізованих залишків  риб) частина їх може зазнати фізичних ушкоджень і втрату товарного вигляду. Така риба буде відразу відправлена на переробку.

Рибна база повинна мати свого штатного ветеринарного лікаря (фактично це ветеринарний лікар заводу), функціональні обов’язки якого повинні бути зосередженні на якості рибопродукції і недопущенні у торгівельну мережу хворої або неякісної риби.

Кожна партія риб, а де це необхідно і кожна риба, яка завозитиметься на живорибну базу проходитиме ветеринарну перевірку (перевірку ветеринарних свідоцтв постачальників риби, візуальну перевірку підтвердження якості, а там де необхідно проведення власною лабораторією хімічної, бактеріальної, гістологічної перевірки).

На кожну, навіть малу партію рибопродукції що виходитиме з рибної бази і потраплятиме у торгівельну мережу, виписуватиметься своє ветеринарне свідоцтво і сертифікат якості.

 Такі суворі правила зможуть утримувати якість рибопродукції «…» на найвищому рівні.

При проектуванні бази необхідно включити до її складу наступні елементи:

  1. Цех прийому та упаковки живої та свіжої без льоду (таке можливо, якщо оптові бази розташовані на невеликій відстані від місць вилову) або свіжої охолодженої риби у рідкому льоді.

Такий цех повинен мати необхідне технологічне обладнання у вигляді спеціально сконструйованих столів прийому свіжої охолодженої риби з великих автомобільних ізотермічних цистерн,  де риба просто повинна зливатися разом із льодом на стіл.

Рідкий лід повинен просочуватися униз в спеціальні цистерни для подальшої регенерації. Риба при цьому повинна вручну перебиратися, проходити ветеринарний та технологічний огляд на предмет захворювань та зовнішніх ушкоджень, сортуватися, перекладатися у поліпропіленову тару з поліетиленовими пакетами, зважуватися, заливатися рідким льодом і маркуватися (маркування повинно вказувати інформацію відносно виду риб, її розмірів і навішувань, дати вилову і кінцевого споживання, ветеринарної відмітки, назви оптової бази, умов зберігання, харчової цінності, тощо).

У разі, якщо риба приходитиме на базу в іншій тарі, то все одно рибу необхідно висипати на сортувальні столи і проводити з нею вищезгадані технологічні операції, заливаючи її новим, свіжим рідким льодом.

  1. Холодильні камери необхідні для збереження риби, яка вже готова для реалізації. Камери, в яких зберігатиметься риба у рідкому льоді, повинні підтримувати температуру в діапазоні від -2,5°С ÷ -5°С.

Термін зберігання риби в таких умовах ≈ 12 днів починаючи з дати вилову, з рахунком того, що буде ще запас до 8 днів  для реалізації цієї риби у роздрібній торгівельній мережі (за допомогою спеціальних добавок до рідкого льоду термін реалізації може бути пролонгований ще на 20 днів).

У разі, якщо риба буде приходити на базу в іншій тарі, то все одно рибу необхідно висипати на сортувальні столи і проводити з нею вищезгадані технологічні операції, заливаючи її новим, свіжим рідким льодом.

Маркетингова стратегія «…» відносно просування на ринок України риби та рибопродуктів спрямовуватиметься на створення такої технологічної системи, в якій вирощування, вилов, транспортування, переробка, зберігання та оптово-роздрібна торгівля рибою та рибопродуктами  працювали як єдиний механізм по заздалегідь розробленому плану.

 В роботі  цього виробничого ланцюжка повинні приймали участь десятки рибогосподарський підприємств. Така схема має виконувати важливу функцію постачання у торгівельну мережу України якісної, в повному обсязі і асортименті рибопродукції.

Торгівля рибопродукцією повинна бути організована навіть у віддалених населених пунктах, безперебійно і на протязі всього року.

Асортимент рибопродукції повинен передбачати не тільки перелік коштовної і різноманітної рибопродукції, але й перелік дешевої (бюджетної) рибопродукції, яка буде доступна більшості населення переважно у вигляді живої або свіжої риби (у рідкому льоді).

Експортні можливості «…» складатимуться насамперед з такого асортименту:

  1. Осетрової ікри різних видів у дрібній стекляній тарі привабливої форми.
  2. Філе осетрів (цілих, шматками або нарізка) в охолодженому вигляді та у вигляді більш глибокої переробки (копчіння, маринування, соління, сушіння, пресерви, кулінарія, тощо).
  3. Філе інших цінних видів риб в охолодженому вигляді (судаку, камбали-калкан, рослиноїдних баликового розміру, сигових, сомових та інших видів риб).

Проектом «…» необхідно також передбачити установку для виробництва рідкого льоду відповідної потужності для забезпечення охолоджувальною рідиною всього ланцюжка технологічного процесу (перевезення риби до бази і фасування у тару з рідким льодом для реалізації).

 Структура  державних і заводських ремонтно-маткових стад осетрових та інших цінних і промислових видів риб

 Розрахунки проекту «…» в частині утворення державних і заводських ремонтно-маткових стад осетрових та інших цінних і промислових видів риб, повинні спиратися на основоположні принципи формування статевої структури з урахуванням віку риб, терміну статевого дозрівання та між нерестових інтервалів у самок і самців.

Приклад:

Структура державних і заводських маткових стад осетрових та інших цінних і промислових видів риб «…»

№ п/п

Види риб

Кількість плідників

(штук)

Вага

плідників

(кг)

Загальна

вага

(кг)

Потреба у водоймах (га)

Потреба в басейнах УЗВ (м²)

1

Білуга (калуга)

100

80

8000

50

200

2

Осетер:

–          російський;

–          ленський;

–          сибірський;

–          інші види осетрів.

 

200

200

200

200

 

25

25

25

25

 

5000

5000

5000

5000

 

25

25

25

25

 

100

100

100

100

3

Севрюга

200

10

2000

10

40

4

Шип

200

25

5000

25

100

5

Стерлядь

500

2

1000

5

20

6

Веслонос

200

20

4000

50

200

7

Гібриди осетрових риб

1000

20

20000

100

400

8

Коропові (короп,вирезуб…)

500

8

4000

10

9

Рослиноїдні (амур, товстолоб)

500

10

5000

10

10

Сигові (сиг, пелядь, муксун,…)

1000

3

3000

15

11

Лососеві (форель, лосось,…)

500

4

2000

15

12

Вугор

5000

50

13

Соми (кларієві, канальні,…)

1000

8

8000

10

100

14

Окуневі (судак)

1000

3

3000

40

15

Інші частикові риби

2500

2

5000

30

16

Піленгас, лобан, остронос

1000

5

5000

30

 

Всього:

х

х

100000

500

1500

 Примітка:

  1. В таблиці вказані дані щодо державних маткових стад осетрових видів риб, яких утримуватиме «…» на договірних засадах (інші види риб належатимуть виключно ЦТО «Забірʼя»).
  2. Кількість плідників вказана мінімальна для забезпечення достатньо ефективної їх чисельності для схрещення при коефіцієтті інбридингу – 0,5% (бажана у п’ять разів більше);
  3. Співвідношення самок і самців для колекційних стад 1:1, для промислових стад 2-4:1.
  4. Ремонтні стада матимуть чисельність і масу у декілька разів більшу з урахуванням резерву на усі випадки щорічних відходів, а також вікової структури (до 200 тонн), тому необхідно збільшити площу водойм під вирощування ремонту осетрових видів риб як найменше у три рази і більше рази, тобто – до 1000 га.
  5. Щільність посадки плідників осетрових риб в водоймах вказана для монокультури (160-200 кг/га) з обов’язковим годуванням риб повнораціонними кормами (веслоносу щільність посадки зменшена до 80 кг/га з метою створення умов для стрімкого росту).
  6. В УЗВ вирощування плідників відбуватиметься виключно в монокультурі при щіності посадки 40-50 кг/м² (у веслоноса початкова щільність – 20 кг/м²).
  7. При полікультурі можливе вирощування тільки різних видів риб.
  8. Білугу (калугу), російського осетра та севрюгу бажано утримувати в солонуватих водоймах лиманів.
  9. У зв’язку з тим, що усі плідники пройдуть процедуру чіпування, утримання їх в одній водоймі за умов виробничої необхідності, допускається.
  10. Гібриди плідників утримуватимуться з метою вирощування продуктивних промислових стад на «м’ясо».

Формування статевої структури ремонтно-маткових стад «…», згідно загального наукового принципу, повинно відбуватися, враховуючи необхідність утримання мінімальної кількості самок і самців у відповідності до кінцевої мети формування стад.

В проекті бажано передбачити:

  • формування кріобанку сперми з «диких» самців, яких не можна домістикувати;
  • створення селекційно-генетичної лабораторії з можливістю ДНК тестування;
  • створення реєстру плідників державних стад осетрових видів риб та плідників осетрових та усіх інших цінних і промислових видів риб заводського стада.

Колекційні генофондні стада, які вносять генетичний вклад в наступне покоління, з метою економічної ефективності, повинні мати оптимальну чисельність у співвідношенні статі.

При проектуванні «…» пропонується розглянути варіант використання каскаду водойм Березанського лиману (с. … – … га, с. … -… га, с. … … га) для утримання державних і заводських ремонтно-маткових стад осетрових видів риб. Водойма с. … має прісну воду, водойма с. … – 0÷4 ‰, водойма с. … – 4÷6 ‰.

Якість води цих штучних водойм відповідає не тільки всім сучасним екологічним нормам, а й умовам характеру дна цих водойм, тому, що до зарегулювання … лиману в цих водах на приток річки … нерестилися в природній спосіб осетер, шип і севрюга.

Розрахунки основних параметрів УЗВ заводу 

 При проектуванні «…» необхідно спиратися на основні параметри заводу, до яких в першу чергу належатимуть УЗВ 1-9 разом з їх басейновими комплексами.

Приклад:

Основні параметри УЗВ 

п/п

 

УЗВ

Кількість риби

(кг)

Площа басейнів

(м²)

Обʼєм

басейнів

(м³)

Наявність біофільтру

(+ або -)

 

Примітка

1

УЗВ-1Т

60000

1260

1500

+

Осетрові маткові стада

2

УЗВ-1Х

20000

250

525

+

Форель, сигові, лососі

3

УЗВ-2

1200

50

50

Вихід на нерест

4

УЗВ-3Т

Інкубаційне (тепла вода)

5

УЗВ-3Х

Інкубаційне (холодна вода)

6

УЗВ-4Т

200

500

450

+

Постановка на плав (мальки)

7

УЗВ-5Т

100000

1000

1100

+

Осетри  до віявлення статі

8

УЗВ-6Т

100000

2000

2000

+

Осетри на ікру

9

УЗВ-6Х

10000

100

300

+

Форель, лососі на ікру

10

УЗВ-7

500

25

25

Карантин, адаптація

11

УЗВ-8

1000

50

50

+

Наукові дослідження

12

УЗВ-9Х

100000

400

1000

Живорибна база

 

Всього:

Х

5635

7000

Х

Х

 Примітка:

  • Параметри заводу розраховані приблизно і без урахування теплих вод інших водойм, тому можуть бути значно зменшені.
  • Розміщення УЗВ у три поверхи від потужних на першому поверсі (обладнання в подвалі) і до УЗВ-3 для інкубації на третьому, зменшують площу заводу разом з допоміжними цехами (комбікормовий цех, цех рибопереробки, ікорний цех, цех живіх кормів, цех мікроводоростей, цех очищення вхідної води, очисні споруди, тощо) до 10000 м².
  • В процесі проектування розрахунки ефективності співвідношення теплих і холодних УЗВ можуть вказувати на те, УЗВ, що які працюватимуть на холодній воді можуть бути значно зменшені на користь УЗВ на теплих водах (але це вирішуватиме замовники проекту)

Враховуючи загальний об’єм басейнів і необхідність почасової зміни технологічної води, загальна продуктивність насосів УЗВ складатиме ≈ 7000 м³/год.

Заключні вимоги до проекту

Проект «…» повинен розроблятися таким чином, щоб через чотири роки були досягнуті планові показники підприємства за рахунок реалізації вирощеної чорної ікри осетрових видів риб, реалізації рибопродукції з осетрових риб та реалізації сировини для виробництва осетрового хондроетіну ( 100 % експорт!!!).

Реалізація Проекту  інших об’єктів рибопромислової інфраструктури «…» повиненна позитивно вплинути на розвиток центру вцілому, надати можливість організувати повномасштабне виробництво рибопосадкового матеріалу, товарної осетрової та іншої цінної рибопродукції, розширити асортимент рибопродукції за рахунок власного рибопереробного цеху, покращити якість всієї продукції.

Проект рибних баз та їх інфраструктури (рибоприймальні пункти, спеціалізований транспорт, роздрібна торгівельна мережа) повинен своєю якістю та інноваційною складовою дозволити перевести «…» на технологію торгівлі охолодженою рибою у рідкому льоді (жоден конкурент в Україні ще не досягав ні таких об’ємів продажу, ні такої якості, ні асортименту, ні географії продажів).

Проект сумісного вирощування риби з рибогосподарськими підприємствами України і зариблення Азово-Чорноморського басейну з отриманням відповідних квот на вилов риби, дасть змогу швидко нарощувати  виробництво та вилов з хорошими фінансовими показниками.

Проект «…» повинен передбачати сумісне вирощування осетрових видів риб і полікультурного спектру інших видів риб для максимального використання біопродуктивних можливостей водойм зі  значним зменшенням собівартості осетрової та іншою рибопродукції.

Проект потужного повносистемного рибогосподарського бізнесу, пов’язаного з розбудовою  «…», повинен враховувати необхідність забезпечення:

Достатного запасу міцності підприємства щодо подолання будь яких фінансових, технічних, адміністративних та інших негативних факторів на шляху свого сталого стрімкого розвитку.

Високої конкурентоспроможності рибопродукції власного виробництва на внутрішньому та зовнішньому ринку.

Цільової природоохоронної спрямованості «…» на відновлення рибогосподарського потенціалу водойм і укріплення продовольчої безпеки України в секторі рибопродукції.

Високої рентабельності виробництва.

Привабливості «…» для українських та іноземних інвесторів.     

Бажаю успіхів!!!

Avatar

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Лососевые рыбы для УЗВ

Створено - 15.03.2019 0
  Лососевые виды рыб для УЗВ Лососевые рыбы хорошо приспособлены к выращиванию в условиях УЗВ. Это, прежде всего касается высокой…

Риби для УЗВ

Створено - 13.03.2019 0
  Рыбы для Установок замкнутого водоснабжения (УЗВ) Перед руководителями рыбных хозяйств Украины, которые невзирая ни на какие трудности и преграды…