Злиття
Мінекономіки, Міндовкілля та Мінагрополітики
(в один мегаміністерський орган)
Матиме серйозні наслідки для всіх підпорядкованих їм структур, зокрема для Держрибагентства.
НАСЛІДКИ ДЛЯ ДЕРЖРИБАГЕНТСТВА
1. Ліквідація як окремого органу:
– Найімовірніший сценарій – Держрибагентство перестане існувати як самостійний центральний орган.
– Його функції будуть передані або до структурного підрозділу нового міністерства (наприклад, Департамент рибного господарства) або до іншої служби з екологічно-аграрною спеціалізацією.
2. Втрата галузевої автономії
– Рибне господарство може перестати бути пріоритетом державної політики: його зіллють з іншими галузями (с/г, водні ресурси, екологія) або управління стане частиною ширшого екосектора, де рибна тематика буде маргіналізована.
– Прийняття рішень буде довшим і бюрократичнішим.
3. Скорочення кадрів і структур
– Частина працівників буде звільнена або переведена;
– Обласні рибні управління можуть бути ліквідовані або об’єднані з екоінспекціями, департаментами АПК ОДА;
– Можлива втрата спеціалізованих фахівців (іхтіологи, інспектори, аналітики ринку риби).
4. Ризики для фінансування галузі
– Фінансування може зменшитись або розчинитися в загальному бюджеті мега-міністерства;
– Перерозподілятись в пріоритеті на екологію, енергоефективність, великі агропроекти тощо.
5. ⚖️ Конфлікт між екологічною та господарською логікою
– У новому міністерстві можуть зіткнутися інтереси:
економічні (вилов, рибне підприємництво, експорт),
екологічні (охорона водойм, обмеження вилову, біорізноманіття).
Це може призвести до паралічу управлінських рішень або до конфліктів між підрозділами.
6. Необхідність оновлення законодавчоъ та нормативно-правової бази
Положення, накази, регламенти, договори (зокрема міжнародні, наприклад із ЄС щодо квот) – потребуватимуть:
адаптації до нової структури;
перепідписання документів;
оновлення баз даних, реєстрів, ліцензій, дозволів тощо.
7. Міжнародна співпраця та репутаційні втрати
– Україна співпрацює з ЄС, ФАО, ICES, Єврокомісією щодо рибного господарства.
– При злитті можливе:
порушення зобов’язань;
втрата контактів та іміджу компетентного органу;
затримка у реформуванні галузі (наприклад, з впровадженням електронного моніторингу чи сертифікації походження риби).
✅МОЖЛИВІ ПОЗИТИВНІ СТОРОНИ:
– Централізація рішень і скорочення витрат.
– Можливість більш комплексного підходу до управління водними ресурсами.
– Оновлення і цифровізація функцій на рівні мегаміністерства.
– Можливість зменшення корупційного впливу у разі сильної політичної волі.
Реорганізація в рамках злиття міністерств – це ризик і шанс водночас. Для Держрибагентства ключове питання: чи збережеться фаховий підхід до галузі, чи рибна тематика буде розчинена і занедбана.
