Український союз промисловців і підприємців
Інтелектуальний центр
розвитку рибного господарства України
Проект
будівництва заводу по вирощуванню чорноморської камбали-калкан потужністю 500 тонн/рік
Теоретичне обґрунтування
доцільності будівництва заводу по вирощуванню
чорноморської камбали-калкан
Преамбула
Проект-концепція будівництва заводу по вирощуванню чорноморської камбали-калкан потужністю 500 тонн/рік розроблено на підставі виконання рішення Першого Всеукраїнського форуму працівників галузі рибного господарства і рибалок аматорів України від 17 грудня 2009 р., Закону України Закону України «Про державні цільові програми», Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 106, а також «Державних програм економічного і соціального розвитку України».
Замовник Проекту – Інтелектуальний центр розвитку рибного господарства України.
Огляд стану камбали-калкан у Чорному морі
Чорноморська камбала-калкан – цінніший вид риб Азово-Чорноморського басейну. Вилов цієї риби у радянські части доходив до 2.600 тонн/рік.
В той же час поступово, особливо за часи створення незалежної України, відбулося значне падіння її промислових запасів в результаті не тільки екологічного забруднення північно-західної часини Чорного моря, але й в результаті значного зменшення кормової бази (дрібно оселедцева група риб, бентосні організми для молоді та інші) на фоні повномасштабних і неконтрольованих браконьєрських виловів.
Падіння чисельності було настільки значним і очевидним, що керівництву держави довелося ввести 10-ти річну заборону на будь який вилов камбали-калкан. Результатом офіційної заборони вилову (браконьєрські вилови в повному обсязі продовжувалися на протязі повного терміну заборони) промислові стада камбали-калкан поступово збільшилися, але не досягли свого природного рівня .
В останні роки квоти на вилов камбали-калкан досягають 430-500 тонн/рік, однак з урахуванням скритого перелову, прилову під час тралення та браконьєрських виловів, ця цифра доходить як найменше до1.500 тонн/рік.
Практично це вже межа, за якої падіння чисельності промислових запасів може викликати обвал природного самовідновлення.
Загальні запаси чорноморської камбали-калкан у північно-західній частині Чорного моря (територіальне море України) за різними оцінками, зважаючи на значну кормову базу цієї морської ділянки, можуть сягати до 50.000 тонн. В той же час реальний стан промислових запасів оцінюється не більше як у 10.000 тонн.
Така значна різниця між потенціальною можливістю доведення природного рівня промислового стада камбали-калкан і реальною його вагою у даний час обумовлює термінову необхідність штучного вирощування життєспроможного зарибку («п’ятачків» розміром до 30-80 мм у діаметрі і віком 30-100 днів) в кількості, яка б за умов промислового повернення хоча б 1 % змогла щорічно нарощувати державне промислове стадо і довести його за декілька років до межі природного рівня популяції.
Також треба враховувати обставини того, що камбала-калкан розвивалася як вид багато тисячоліть в сприятливих екологічних і гідрологічних умовах Чорного моря без будь яких небезпечних речовин у нерестовій воді. Це обумовлювало відсутність необхідності у формуванні спеціального антизабруднюючого бар’єру в імунній системі ембріонів і молоді.
В нас же час, під значним тиском екологічного навантаження екосистеми, імунна система, яка не пристосована до забруднення нерестового середовища, дає чутливий збій у вигляді малого відсоткового виходу ембріонів і мальків (вихід став на два-три порядки меншим ніж у давні часи), що і визначає насамперед природну неспроможність до повного самовідновлення промислових популяцій камбали-калкан навіть в умовах повної заборони лову.
Єдиним виходом суттєвого збільшення промислової популяції камбали-калкан у північно-західній частині Чорного моря і доведення її до природних параметрів, є щорічне штучне промислове виробництво зарибку в умовах контрольованого водного середовища спеціалізованих камбальних заводів і рівномірне зариблення ним узбережжя.
Аналіз зовнішнього ринку чорноморської камбали-калкан
Проведені Інтелектуальним центром розвитку рибного господарства України маркетингові дослідження ємкості незадоволеної частки європейського ринку і Туреччини (головного імпортера цієї риби) в секторі камбали-калкан на даний момент складає понад 2.500 тонн/рік без значного падіння ціни на неї.
Падіння ціни не відбуватиметься до позначки у 3.500-4000 тонн/рік. У разі подальшого значного підвищення пропозиції камбали–калкан, її оптова ціна може зменшуватиметься приблизно на 4-5 $/кг, при збільшенні пропозиції на кожні 1.000 тонн/рік.
Через значне зменшення надходження на ринок камбали-калкан охолодженої у льоді з високою якістю, вона автоматично перейшла до розряду делікатесної і вишуканої риби.
Роздрібна ціна камбали-калкан дійшла на оптових ринках цих країн до 30-40 $/кг в залежності від якості, розміру і сезону (восени – взимку ціни автоматично зростають).
Подалі на міжнародному ринку камбали-калкан прогнозується стійкий ріст попиту на якісну рибу (вагою ≥ 5 кг) та зростання її оптово-роздрібної ціни.
Завод по вирощуванню чорноморської камбали-калкан
Стратегічна мета та завдання
Стратегічною метою будівництва заводу по вирощуванню чорноморської камбали-калкан є створення потужного високотехнологічного рибогосподарського виробничого підприємства, яке працюватиме по сучасних інтенсивних технологіях вирощування, відповідатиме усім міжнародним стандартам якості і матиме високий фінансовий прибуток.
Виконання стратегічної мети дозволить заводу наростити об’єми камбальної товарної продукції до масштабів стійкого заволодіння 40-50 % часткою сектора продукції камбали-калкан на європейському та турецькому ринках і стати одночасно впливовим міжнародним центром рибництва.
Виконання мети сприятиме:
- збереженню камбали-калкан, відновленню її ареалу та генетичного різноманіття;
- розвитку камбальної марикультури – значного нарощування виробництва продукції за рахунок штучного товарного вирощування;
- збільшенню промислового вилову (завод матиме відповідні квоти за зариблення узбережжя Чорного моря зарибком камбали-калкан, для цього треба підписати відповідний договір з Агентством рибного господарства України до початку будівництва заводу).
Основне виробниче завдання по вирощуванню чорноморської камбали-калкан – вирощування товарних риб камбали-калкан (навіскою ≥ 5 кг) в значних промислових об’ємах та отримання при цьому максимально можливих фінансових прибутків для експортної реалізації (≥ 500 тонн/рік за рахунок заводського вирощування в умовах установок замкненого водопостачання –(УЗВ), водойм з обмінною морською водою і садкових морських ліній, а також за рахунок вилову у Чорному морі по квотах, отриманих за зариблення).
Виробничими завданнями камбального заводу можуть стати також:
- Вирощування товарної камбальної продукції в установках замкненого водопостачання заводу (УЗВ) і садкових лініях для:
- Реалізації їх в живому або охолодженому вигляді.
- Виробництва з камбали-калкан та прилову різного роду рибопродукції (консерви, пресерви, кулінарія, сушіння, коптіння, в’ялення, тощо).
- Формування та вирощування промислових ремонтно-маткових стад камбальних видів риб для утворення генетичної колекції з метою їх зберігання, наукових досліджень та іншого.
- Інкубування заплідненої ікри і вирощування камбального зарибку для зариблення Чорного моря і його лиманів (1÷10 грамів) з метою відновлення природного ареалу камбальних видів риб.
Спеціальним завданням заводу може бути проведення необхідних фундаментальних та прикладних наукових досліджень з метою розробок нових технологій, методик та рекомендацій по вирощуванню камбали-калкан.
Для розбудови заводу по вирощуванню камбали-калкан до масштабів, які дозволять заволодіти значною часткою європейського та Турецького ринку, необхідно на договірних засадах залучати виробничий потенціал рибогосподарських підприємств усіх форм власності щодо можливого вирощування рибопосадкового матеріалу і товарної камбали-калкан.
Заводські ремонтно-маткові стада камбали-калкан, які відокремлюватимуться від природних (після вилову плідників у Чорному морі їх утримуватимуть у морських садках до виходу на нерестові температури), треба планово формувати за рахунок вилову плідників у Чорному морі (тільки для щорічної масової інкубації), а також за рахунок відбору з власного стада молоді, яка вирощуватиметься на заводі з ікри до нерестового стану (для планового цілорічного отримання заплідненої ікри в УЗВ заводу).
Звісно, завод матиме щорічні квоти на вилов плідників камбали-калкан і формування нерестового стада, що не викличе будь-яких негараздів.
Але утримання свого, заводського нерестового ремонтно-маткового стада в УЗВ дасть можливість регулювати терміни нересту по місяцях и тим самим з максимальним ефектом використовувати виробничі потужності заводу, вирощуючи набагато більше молоді камбали-калкан з більшими розмірами.
Така стратегія функціонування заводу дасть можливість впевнено, без будь-якого впливу зовнішніх факторів, забезпечити себе плідниками з параметрами, які фахівці заводу зможуть ретельно підбирати, проводячи формування стада через планові бонітировки риб.
Формування племінного камбального стада найкраще проводити з етапів заплідненої ікри. В такому разі риби дуже гарно пристосовуються к умовам заводського утримання. Хоча цей шлях і найдовший, але має свої беззаперечні переваги в тому, що це вже адаптована к УЗВ риба зі значною потенцією росту.
Також, при даній виробничій схемі доцільно розробити технологію прижиттєвого отримання ікри у самок камбали-калкан і молок у самців, як це робиться в сучасних технологіях в осетрівництві.
Впровадження на заводі такої сучасної технології відтворення надасть можливість перш за все економити кошти на утриманні тільки необхідної кількості маткового стада, а рибоводи при цьому матимуть можливість отримувати ікру і молоки не першо-нерестового дозрівання, а послідуючих – більш якісних, які мають значно більшу життєстійкість, що позитивно відобразиться на відсотковому виході малькової продукції (збільшення вагових параметрів заводських плідників також позитивно відображатиметься на розмірах ікри, що в свою чергу підвищить її відтворювальну якість).
Будівництво потужного камбального заводу окрім стратегічної мети – заволодіння 40-50 % часткою камбальної продукції на європейському і Турецькому ринках і отримання значних фінансових прибутків, буде також і фундаментальною передумовою розвитку вітчизняної марикультури.
Інженерна, господарська та виробнича інфраструктура заводу
Основні проектні вимоги
Вибір майданчика під будівництво заводу
Проектантам заводу треба віднестися дуже відповідально до вибору майданчика під основне виробництво. Звичайно, не має таких місць, які ідеально підходять по усіх показниках, по яких визначається найкраще місце розташування підприємства. Тому для даного заводу по вирощуванню камбали-калкан місце будівництва може бути визначено по таких основних критеріях:
- Розташування на березі Чорного моря в будь якому місті узбережжя де камбала-калкан весною виходить на нерест.
- Можливість розташування у морі садків для вирощування зарибку і товарної камбали-калкан.
- Наявність мілководдя для вирощування зарибку камбали-калкан у відгородженої частині морського узбережжя.
- Наявність площі під заводом ≥ 30 га, бажано до 50 га і більше.
- Наявність під’їзних шляхів з твердим покриттям.
- Наявність електричної мережі 10.000 вольт з двома незалежними лініями (вхідні трансформатори потужністю ≥ 2 х 1.000 кВа).
- Наявність газопроводу середнього тиску.
- Можливість прокачування морської води з глибин, яка має температуру взимку до 8-12 °С.
- Можливість будівництва свердловин для отримання необхідної кількості прісної чистої води для пиття, побуту та технологічних цілей.
- Можливість під’єднання до систем звичайного телефонного зв’язку і Інтернету.
- Наявність необхідного кадрового ресурсу в безпосередній близькості до заводу.
- Тощо.
Територія під заводом повинна відповідати всім екологічним, санітарним та ветеринарним вимогам до об’єктів харчової промисловості. Не повинно бути також смітників та інших забруднювачів території.
Бажано, щоб при виборі місця розташування заводу, інвестори мали можливість вибору з 3-5 запропонованих проектантами майданчиків для максимально можливого уникнення помилок вже на першій і самій відповідальній стадії будівництва цього складного рибогосподарського об’єкту.
Завод по вирощуванню камбали-калкан повинен в межах свого призначення мати можливість формувати, утримувати ремонтно-маткові стада риб, проводити з ними різноманітні рибоводні та наукові маніпуляції, інкубувати і вирощувати молодь риб для зариблення Чорного моря, вирощувати товарну продукцію у морських садках, УЗВ, морських водоймах або в їх відгороджених частинах.
Для вирощування камбали-калкан у заводських умовах виникне необхідність мати різноманітні УЗВ з градієнтами температур від 3÷26 °С.
Завод повинен проектуватися таким чином, щоб фахівці мали можливість проводити усі необхідні рибоводні маніпуляції від утримання маткових стад, до вирощування товарної продукції без будь-яких перешкод. Крім того, науковці і рибоводи в своїй роботі повинні мати можливість оперативно змінювати параметри водного середовища в якому утримуватиметься риба, задаючи необхідні фізичні та хімічні параметри (проточність, температуру, зміст кисню та інших газів, якість води, гідродинамічні показники та інше).
Цього можна досягти, якщо основні цехи: утримання ремонтно-маткового поголів’я, інкубації, вирощування молоді та товарної риби, будуть спроектовані як елементи в системах УЗВ з можливістю необхідного регулювання параметрів водного середовища.
Проектування такого складного в інженерному плані заводу є надзвичайно складною і відповідальною справою, яку ще наші інженери і проектанти не вирішували. Але в Україні є відповідні фахівці щодо окремих елементів проектування і експлуатації подібних інженерних споруд, які разом спроможні вирішити будь-яке поставлене перед ними завдання (це стосується в першу чергу питань загального будівництва промислових об’єктів, водопостачання, водопідготовки і озонації вхідної води, систем біофільтрації солоної води, рециркуляції, підігріву за допомогою теплових насосів, охолодження та обеззараження технологічної води, очисних споруд, систем опалення та кондиціонування, виробництва чистого кисню, різноманітних рибоводних маніпуляцій, наукових та виробничих лабораторій, адміністративних та господарчих будівель, очисних споруд і таке інше).
Завод повинен в інженерному плані бути спроектованим таким чином, щоб його тужність визначалася не потужністю цеху товарного вирощування камбали-калкан, який працюватиме в системі УЗВ, а можливістю нарощування товарної рибної продукції завдяки необмеженому розширенню власної марикультури і співробітництву з іншими рибними господарствами.
При такій технологічній схемі основні критерії потужності камбального заводу визначатимуться можливістю кількісного і якісного вирощування саме молоді та усіх вікових груп камбали-калкан (не обов’язково, щоб ці промислові групи вирощувалися в УЗВ з його надскладною і витратною експлуатацією).
Адміністративна будівля.
Завод для свого повноцінного функціонування повинен мати перш за все сучасну адміністративну будівлю в якій розташовуватиметься комплекс адміністративних приміщень, приміщень для лабораторії, наукових досліджень, санітарний, харчовий, господарчий блоки, тощо.
Цех інженерного забезпечення.
Від безперебійної якісної роботи інженерної частини заводу залежатиме функціонування усіх технологічних ланцюжків: формування і експлуатація ремонтно-маткових стад риб, промислового товарного стада, вирощування зарибку, проведення прикладних наукових досліджень і експериментів, тощо.
Основні інженерні споруди:
- водоводи, насосний комплекс та блок очищення вхідної технологічної води;
- енергетичний комплекс: трансформатори, аварійний дизель-генератор, енергетична мережа, силові щити, тощо;
- блок очисних гідроспоруд;
- блок підігріву адміністративних та інших споруд, технологічної води для вирощування риб, рибопереробки, тощо (теплові насоси, газові котли);
- блок виробництва чистого кисню;
- блоки біологічного очищення відпрацьованої технологічної води;
- блоки дезінфекції технологічної води, що пройшла очищення;
- блоки, які пов’язані з використанням холоду: холодильники, генератори льоду, охолоджувачі технологічної води, кондиціонери;
- тощо;
Господарські та інші об’єкти
До господарських та інших об’єктів заводу належатимуть: склади кормів, запчастин, інвентарю та обладнання, майстерня, гаражі для утримання технологічного транспорту (перевезення живої, охолодженої, замороженої риби), об’єкти охорони, деякі допоміжні виробничі приміщення, та інше, що необхідно для роботи складного технологічного виробництва.
Основні виробничі будівлі і приміщення.
Крім об’єктів, вказаних вище, завод матиме також і основні виробничі будівлі і приміщення:
- цех для утримання ремонтно-маткового поголів’я камбали-калкан;
- цех інкубаційно-мальковий (з ділянками підготовки до інкубації, самої інкубації, постановки личинок «на плав», післяопераційною, малькової, тощо);
- цех товарного вирощування камбали-калкан;
Технологічне оснащення основних виробничих цехів.
Сучасний потужний завод по вирощуванню товарної камбали-калкан найвищого рівня технологічного оснащення повинен мати різноманітні по геометричних параметрах та призначенню басейни, які усі без винятку підключатимуться до УЗВ.
Басейни для утримання ремонтно-маткового поголів’я плідників.
Ці басейни заводу призначатимуться для формування і утримання ремонтно-маткового поголів’я камбали-калкан. Об’єм технологічної води басейнів повинен забезпечувати повну свободу рибам, однак не перевищувати 50 м³ з глибиною до 1 м для кращого нагляду за плідниками. Щільність посадки плідників ≤ 25 кг/м². Самців і самок бажано відокремлювати по різних басейнах. Форми басейнів можуть бути різними, однак за умов їх гарних гідродинамічних характеристик відносно самоочищення від екскрементів і залишків корму. Басейни та їх розташування у цеху повинно забезпечувати можливість обладнання роботизованим комп’ютерними системами для автоматичного програмованого годування риб сухими гранульованими кормами (дивись спеціальний розділ на сторінки ).
Басейни для вирощування товарної камбали-калкан.
Це основні виробничі басейни заводу для товарного вирощування камбали-калкан. Розмір басейнів до 50 м³, глибини до 1 м. Щільність посадки товарної риби ≤ 50 кг/м².
Басейни для консервації плідників.
Такі басейни необхідні для того, щоб у частині плідників затримати нерестове дозрівання з метою зменшення навантаження на завод в піковий весняно-літній період. Ці басейни повинні підключатися до УЗВ з системою охолодження води (+ 3 ºС). В загалі всі басейни повинні мати зимну проточну воду (2-3 місяці) для покращення якості статевих продуктів. Але частина басейнів повинна бути відокремлена і пристосована виключно до подібних випадків. Таких басейнів повинна бути приблизно 8÷10 % від загальної кількості. Глибини можуть сягати від 1,5 ÷2 м.
Басейни для виводу плідників на нерестові температури.
Температура зимового утримання камбали від 3÷9 ºС, оптимальна температура нересту камбали-калкан приблизно 14-16 ºС, тому плідників по черзі групами треба виводити на нерестові температури. Для цього і необхідні такі басейни з можливістю регулювання температури і водообміну в кожному басейні. Розмір басейнів до 10 м², глибиною до 0,8 м. Щільність посадки ≤ 20 кг/м².
Басейни для утримання плідників після відбору ікри.
Для післяопераційного нагляду за плідниками заводського стада (технологія прижиттєвого відбору ікри і молок) необхідно мати декілька басейнів загальною площею до 30 м² і глибиною до 0,8 м з регульованою температурою та іншими параметрами водного середовища. Ці басейни повинні бути гладкими зі світлим кольором і з підсвічуванням для кращого нагляду за рибами.
Басейни та лотки для постановки личинок «на плав».
Після інкубації личинки треба поставити «на плав», тобто щоб вони почали плавати і вживати корм (3-10 днів). Для цього необхідно мати зручні невеликі лотки або басейни площею до 5 м² і глибиною до 0,5 м.
Щільність посадки не повинна перевищувати 20.000 штук/м². Кількість вирощувальних циклів до 25/рік.
Басейни для вирощування молоді.
Для вирощування молоді камбали-калкан ( 0,01÷1 г) перед висаджуванням у садки або басейни заводу для товарного вирощування необхідно мати спеціальні басейни діаметром до 3 м або прямокутної форми до 5 м² і глибиною до 1 м з регульованою температурою і підвищеним (1-2 рази/час) водообміном, підключеної до УЗВ.
Щільність посадки личинок в звичайних умовах для отримання молоді вагою ≥ 100 мг не повинна перевищувати 7.000 тис. штук/м². Час перебування личинок в басейнах сягатиме в середньому 20÷30 діб. На заводі в режимі конвеєра та штучного підігріву води можна використовувати басейни до 8-10 разів на рік. Для зменшення навантаження на басейнову частину заводу в теплі місяці травень-серпень також можна ставити личинки лише «на плав» і відразу садити їх у вирощувальні стави, морські садки, відгороджені частини лиманів, тощо. В такому разі личинки перебуватимуть у басейнах тільки 20-25 діб.
Технологічні басейни.
Під час експлуатації заводу виникне потреба мати декілька басейнів площею до 7 м² для тимчасового утримання риб під час бонітировки, сортування, переводу риб в інші басейни, тощо. Басейни можуть бути стаціонарними та переносними з можливістю швидкого підключення до УЗВ основного басейну де відбувається технологічний процес, або мати своє тимчасове автономне забезпечення киснем і фільтром.
Лікувальні басейни.
Для лікування не масових захворювань риб бажано мати відокремлені від основного стада декілька невеличких басейнів до 10 м² кожний. Басейни повинні мати своє УЗВ з повним діапазоном температур, добрим водообміном, якісною стерилізацією і спеціальним зливом для лік і дезінфікуючих речовин для подальшої їх виділення і утилізації по дозволеної проектом технології.
Басейни для наукових досліджень.
Для ефективного розвитку заводу по вирощуванню камбали-калкан необхідно проводити в лабораторних умовах заводу постійну наукову роботу для розробки технологій розведення камбальних видів риб, комбікормового виробництва, генетичних досліджень для формування племінних камбальних стад, розробки заходів боротьби з хворобами риб, вдосконалення режимів харчування, тощо. Тому під час розробки проекту треба визначитися з науковцями які та в якої кількості треба мати басейни, лотки, акваріуми, та яка потрібна для цього наукова лабораторія.
Карантинні басейни.
В процесі формування заводського ремонтно-маткового стада камбали-калкан будуть завозитися плідники з Чорного моря (можливо завезення інших видів камбал, наприклад камбали-тюрбо). Для уникнення небажаного завозу захворювань обов’язково необхідно мати відокремлену УЗВ для риб які будуть на карантині під наглядом ветеринарної служби заводу. Це може бути 3 басейни об’ємом до 10 м³ кожний.
Резервні басейни та ємкості.
Під час експлуатації заводу виникне потреба мати декілька резервних басейнів. Це можливо під час поточного ремонту, переміщення плідників личинок і мальків. Кількість та геометрія резервних басейнів визначатиметься проектом.
Бажано щоб усі басейни були круглої або квадратної із закругленими кутами форми для кращого їх обслуговування. Через всі басейни з розмірами понад 10 м² необхідно збудувати містки для кращого нагляду за рибами та можливості якісного обслуговування.
Витік води з басейнів знизу по центру. Басейни повинні бути обладнаними системами регулювання стовпа води, скидання забрудненої води, кисневого забезпечення, флотаційної очистки води для великих басейнів, системами автоматичного годування, збору необхідних параметрів водного середовища, тощо.
Для личинок можуть бути використані прямокутні лотки. Матеріал басейнів: нержавіюча сталь (бажано), бетон, стекло. Використання пластику під питанням у зв’язку з чутливістю молоді камбали-калкан до хімічних складових пластиків, навіть поліпропіленових.
Загальна кількість басейнів при проектування може бути зменшена, тому що одні ті ж самі басейни можуть використовуватися для різних цілей в різні часи. Басейни для економії виробничих площ будуть там де це можливо розташовуватися в декілька ярусів.
Структура басейнів заводу
Таблиця 1
№ п/п |
Види басейнів |
Кіль- кість басейнів (штук) |
Об’єм одного басейну (м³) |
Глиби- на басейну (м) |
Загаль-на площа (м²) |
Щільність посадки та їх вага ( кг/м² кг) |
Темпе- ратура води (t °C) |
1. |
Басейни для утримання ремонтно-маткового поголів’я плідників |
10 |
50 |
1 |
500 |
40 20.000 |
3÷24 |
2. |
Басейни для товарного вирощування камбали-калкан |
100 |
50 |
1 |
5000 |
50 250.000 |
20÷24 |
3. |
Басейни для консервації плідників |
10 |
50 |
1 |
500 |
100 50.000 |
3÷8 |
4. |
Басейни для виходу плідників на нерестові температури |
10 |
10 |
0,8 |
100 |
20 2.000 |
3÷17 |
5. |
Басейни для утримання плідників після відбору ікри |
10 |
10 |
0,8 |
100 |
25 2.000 |
14÷17 |
6. |
Басейни для постановки личинок «на плав» |
200 |
5 |
0,5 |
1.000 |
10.000 штук/м². |
15÷22 |
7. |
Басейни для вирощування молоді |
1000 |
5 |
1 |
5.000 |
7000 штук/м² |
17÷25 |
8. |
Технологічні басейни |
6 |
5 |
1 |
30 |
///////// |
3÷26 |
9. |
Лікувальні басейни |
10 |
10 |
1 |
100 |
10 |
3÷26 |
10. |
Басейни для наукових досліджень |
5 |
20 |
1 |
100 |
///////// |
3÷26 |
11. |
Карантинні басейни |
3 |
10 |
1 |
30 |
10 |
3÷26 |
12. |
Резервні басейни та ємкості |
4 |
10 |
1 |
40 |
////////// |
3÷26 |
|
Разом: |
1368 |
/////////// |
/////////// |
12.500 |
/////////////// |
/////////// |
Примітка:
- Дані таблиці носять орієнтовний характер і змінюватимуться при проектуванні коли вибиратиметься технологічна схема виробництва.
- Загальна площа басейнів заводу може бути зменшена на 25-50% за рахунок використання малькових ставів заводу, садкової морської лінії, та відгороджених частин лиманів з урахуванням природних температур,зміненні загальної технології і термінів вирощування.
- В процесі роботи заводу усі види басейнів можуть міняти своє технологічне призначення.
Установки замкненого водопостачання (УЗВ).
Для племінних і колекційних ремонтно-маткових стад осетрових та інших цінних видів риб на заводі необхідно створити найбільш сприятливі умови утримання і розвитку.
Ці умови можна створити якщо певні групи басейнів підключити к установкам замкненого водопостачання. На заводі необхідно мати декілька типів УЗВ, тому що на різних етапах розвитку умови існування різних видів риб суттєво відрізняються по параметрах температури, проточності, якості води, газового режиму, об’єму басейнів, призначенню, тощо.
Типи УЗВ:
- УЗВ-1 для утримання плідників
Найскладніша УЗВ, яка матиме у своєму складі:
- Систему фільтрації відпрацьованої технологічної води з флотаційним очищенням за допомогою повітродувки, гідроциклону, або швидкісного пісчано-гравійного біофільтру.
- Біофільтр, який забезпечуватиме повне очищення води від амонійних з’єднань, нітритів, нітратів, тонкої суспензії і мінералізованої органіки на поліпропіленовій основі або на пісчано-гравійно-черепашенковій суміші з відповідними системами очищення від зайвої біоплівки та з денітріфікатором.
- Рециркуляційні насоси (основні та резервні) з потужністю, рівною двом-трьом водообмінам у технологічних басейнах за годину, з напором H =2,5÷4 м.
- Система дезінфекції технологічної води ультрафіолетом з ультразвуком.
- Система збагачення технологічної води О2 (≥ 95 % чистоти) за допомогою інжекційного вприскування кисню у технологічну воду або керамічного розпилу.
- Система регулювання температури технологічної води за допомогою автоматичної системи підтримки температури за допомогою теплових насосів.
- Системи автоматики і телеметрії усіх технологічних процесів рециркуляції води в УЗВ і роботи складного інженерного обладнання з передачею даних на центральний пункт управління заводу для спостереження і прийняття відповідних рішень.
- Другий контур УЗВ з охолодженням технологічної води (3÷5 ºС), з відповідними інженерним обладнанням для створення зимових умов утримання плідників в будь яку пору року, консервації плідників, а також для наукових досліджень.
- Систему намагнічування води (намагнічування води покращує її не тільки технологічну якість як теплоносія, а і як рибоводну воду в якій краще росте риба).
- Систему автоматичної підтримки рН технологічної води.
- УЗВ-2 консервації плідників, виходу на нерестові температури, після операційного утримання, інкубації ікри, постановки личинок на плав.
Для поступового планового завантаження інкубаційно-малькового цеху необхідно мати спеціалізовані УЗВ-2 для постійної підготовки певної групи плідників к умовам нересту, після операційної реабілітації, інкубації ікри та постановки личинок «на плав».
УЗВ-2 складатиметься з тих самих елементів що і УЗВ-1 для утримання плідників, однак крім традиційних інженерних систем водоочищення, ця система повинно мати можливість регулювання температури на кожному басейну (дана система значно ускладнює конструкцію, але дає можливість ручного керування всіма, навіть різноманітними складними технологічними процесами). Діапазон температур 3÷26 ºС.
Система може не мати біофільтрів, однак повинна мати потужне обладнання для якісної фільтрації відпрацьованої технологічної води (біофільтри можна виключити тому, що годування риб в УЗВ-2 не передбачається).
Для якісного очищення технологічної води достатньо мати спеціальні пісочні фільтри з вставками активованого вугілля з попередньою флотацією і дегазацією води.
- УЗВ-3 для вирощування малька та товарної риби.
УЗВ-3 складатимуться зі стандартних елементів, як усі УЗВ. Але фізіологія різних вікових груп камбали-калкан відмінна, тому кожну групу риб з урахуванням розмірів, треба розташовувати окремо в придатні для цього басейни зі своїми температурами і проточністю, газовим і кисневим режими, чистотою технологічної води і таке інше, які повинні завжди відповідати найсуворішим вимогам рибництва.
Кількість басейнів, їх типи, системи трубопроводів, тощо будуть значно відрізнятися від УЗВ-1. Діапазон температур 15÷26 °С.
- УЗВ-4 для карантинного утримання та лікування риб.
Відокремлене УЗВ-4 з повним набором інженерного устаткування і систем життєдіяльності, в тому числі біофільтром. Діапазон температур 3÷26 ºС.
Потреби у таких спеціалізованих УЗВ-4 будуть завжди викликані необхідністю карантинного утримання завезених риб при безперервному процесі формування заводських ремонтно-маткових і колекційних стад риб. Частину риб також треба буде відокремлювати для лікування.
У разі довгострокового простою УЗВ-5 її можна задіяти для вирощування молоді будь яких вікових груп.
- УЗВ-5 для наукових досліджень.
Це УЗВ-5 повинна мати широкі можливості варіації практично всіма технологічними параметрами з повним набором необхідних систем життєдіяльності та мати в своєму складі різні басейни і акваріумі з температурою по кожному басейну 3÷26 ºС.
Потужність УЗВ буде прийнята в процесі проектування в залежності від поставлених перед наукою завдань.
Таблиця технічних характеристик УЗВ 1-5
Таблиця 2
№ УЗВ |
Типи УЗВ |
Об’єм басейнів ( м³) |
Температури УЗВ (ºС) |
Проточність басейнів (м³/годину) |
1. |
Утримання плідників. |
500 |
3÷26 |
250-500 |
2. |
Для консервації плідників, виходу їх на нерестові температури і після операційного утримання, інкубації ікри, постановки личинок «на плав». |
1.700 |
3÷26 |
1.700-2000 |
3. |
Вирощування малька та товарної риби. |
7.500 |
15÷26 |
7.500 |
4. |
Карантин та лікування риб. |
130 |
3÷26 |
150 |
5. |
Наукових досліджень. |
100 |
3÷26 |
300 |
6. |
Інші. |
70 |
3÷26 |
100 |
|
Всього: |
10.000 |
/////////////// |
////////////// |
Примітка:
- Проточності вказані максимальні без кисневого насичення; фактично може бути зменшена у два рази.
- Проточність вказана по басейнах, а не по УЗВ.
- Об’єми в таблиці вказані для одного басейну без системи його водоочищення, об’єм якої приблизно у 2-3 рази вище за ємкість самих басейнів (кількість басейнів буде визначена проектом).
Перелік додаткового рибоводного та спеціалізованого обладнання
Таблиця 3
1. |
Повний комплект лабораторного устаткування біохімічної та ветеринарної лабораторії з цифровими та, іншими мікроскопами. |
1 |
2. |
Автоматичні лічильники молоді риб 0,1÷5 грам (по розмірам). |
3 |
3. |
Ваги (0,1÷100 кг з різними типами точності). |
10 |
4. |
Рибонасоси всіх необхідних розмірів (для продуктивної роботи малькового цеху при перевезеннях молоді). |
4 |
5. |
Сортувальні машини для молоді камбали, ручні та напівавтоматичні (0,1÷50 грам). |
3 |
6. |
Ультразвуковий дослідний комплекс для ранньої діагностики статі риб та визначення стадій зрілості їх гонад. |
2 |
7. |
Ветеринарне устаткування та інструменти (комплект). |
1 |
8. |
Обладнання цеху для підготовки спеціалізованих кормів. |
|
9. |
Комплект обладнання для наукових досліджень (будуть визначити вчені по прийняттю програм досліджень). |
1 |
10. |
Комплект обладнання для прижиттєвого відбору ікри у плідників (столи, хірургічні інструменти, вакуумні екстрактори, тощо). |
2 |
11. |
Комплект устаткування для промивання ікри від клею з продуванням повітря (5-10 кг ікри). |
10 |
12. |
Інкубаційні апарати «Вейса. |
100 |
13. |
Спеціальні візки та ємкості для перевезення плідників і молоді (з кисневим обладнанням та без нього). |
10 |
14. |
Щітки, сачки, тази, шланги, переносні насоси, лампи, пінцети, та інший інвентар (для кожного басейну свій комплект, для лотків комплект на групу). |
2000 |
15. |
Прибори для замірів температури, рН, СО2, О2, NН3, О3, тощо (стаціонарні та переносні). |
100 |
16. |
Водяний всмоктувач бруду для механізації процесу очищення великих басейнів без зниження рівня води (різних розмірів). |
10 |
17. |
Комплект електричних, холодильних, механічних приборів, наборів, комп’ютерних програм, тощо. |
10 |
18. |
Пульт управління роботою інженерного та рибоводного обладнання. |
1 |
19. |
Комплект набору механічної майстерні (станки, зварювальні апарати, інструменти, тощо). |
1 |
20. |
Комплект набору майстерні гаражу. |
1 |
21. |
Комплект пральні робочого одягу з сушильними шафами. |
2 |
22. |
Комплект їдальні та кухні на 50 чоловік. |
1 |
23. |
Мембранні збагачувачі кисню (40 % О2), тощо |
10 |
Штатний розпис
Таблиця 4
№ п/п |
Посада |
Кількість працівників (одиниць) |
1. |
Директор заводу. |
1 |
2. |
Секретар-помічник. |
4 |
3. |
Головний інженер ( заступник директора). |
1 |
4. |
Головний механік (заступник головного інженера). |
1 |
5. |
Інженер Утримання ремонтно – маткового стада в УЗВ – механік (начальник зміни). |
4 |
6. |
Механік-слюсар-сантехнік. |
4 |
7. |
Зварювальник. |
2 |
8. |
Головний енергетик. |
1 |
9. |
Електрик. |
4 |
10. |
Фахівець з електронного обладнання (автоматика, комп’ютери). |
2 |
11. |
Фахівець з холодильної техніки (теплонасоси, холодильні машини). |
2 |
12. |
Начальник транспортного цеху. |
1 |
13. |
Шофер (в т. ч. внутрішній транспорт та підйомне обладнання). |
2 |
14. |
Автослюсар. |
1 |
15. |
Головний рибовод (заступник директора). |
1 |
16. |
Заступник головного рибовода (начальник зміни). |
4 |
17. |
Рибовод (в тому числі на ставках). |
27 |
18. |
Лаборант (біолог). |
2 |
19. |
Ветеринарний лікар (іхтіопатолог). |
1 |
20. |
Постачальник – експедитор. |
1 |
21. |
Начальник служби безпеки. |
1 |
22. |
Охоронець. |
8 |
23. |
Завідуючий їдальнею (дві зміни). |
2 |
24. |
Кухар. |
4 |
25. |
Будівник-ремонтник. |
2 |
26. |
Прибиральник. |
2 |
27. |
Головний бухгалтер. |
1 |
28. |
Бухгалтер. |
3 |
29. |
Економіст. |
1 |
30. |
Начальник відділу кадрів. |
1 |
31. |
Економіст. |
1 |
32. |
Юрист. |
1 |
33. |
Рибопереробний цех. |
10 |
34. |
Риболовний флот . |
24 |
35. |
Допоміжні цехи. |
12 |
|
Разом: |
135 |
Зважаючи на змінну роботу заводу, необхідність залучення висококласних фахівців, необхідно передбачити до 20 ліжко-міст в готелі при заводі.
Управління роботою інженерного та рибоводного обладнання.
Безперебійна цілодобова багаторічна якісна робота складного сучасного інженерного обладнання заводу по вирощуванню камбали-калкан потребує продуманої організації управління головними технічними параметрами та автоматизації деяких технологічних процесів.
В першу чергу це системи енергопостачання та циркуляції технологічної води.
Система аварійного включення дизель-генератора повинна спрацьовувати через 4 секунди після вимкнення основної та резервної лінії енергопостачання та виходити на робочі показники не більше ніж через 20 сек.
Система контролю повинна відслідковувати основні технологічні параметри водного середовища УЗВ і системи роботизованого годування риб:
- зміст кисню (О2 в % та мг/л), рН, СО2, О2, NН3, О3, тощо в чистій технологічній воді яка подається у басейни;
- роботу рециркуляційних насосів всіх УЗВ;
- роботу всіх теплових насосів (окрема програма управління тепловими насосами, яка повинна надається заводом виконавцем);
- роботу озонових генераторів;
- рівнів змісту О3 в цеху водопідготовки (з аварійним попередженням підвищеного рівня змісту і автоматизованої системи вентиляції приміщення);
- роботу повітродувок та всій системи наддування в аеротенках, флотаторах, басейнах, черепашникових фільтрах, озонових генераторах, тощо;
- роботу всіх насосів ежекційного введення кисню в системи технологічної води;
- роботу деяких інших допоміжних насосів, які потребують певного контролю за їх роботою;
- температурні показники технологічної води в різних кутках системи від басейнів до біофільтрів;
- роботу системи вентиляції;
- роботу всіх ультразвукових та ультрафіолетових очищувачів технологічної води;
- рівня технологічної води в системах (флотаторах, біофільтрах, аеротенках, черепашникових фільтрах, баку вхідної води, стічної цистерні, деяких басейнів, тощо);
- тиску технологічної води, повітря, кисню в різних кутках УЗВ та систем життєзабезпечення;
- роботу установок ультрафіолетової та ультразвукової стерилізації;
- роботу систем промислового та рибоводного освітлення цехів;
- роботу аварійного дизель-генератора;
- роботу систем охолодження складу кормів (0,5 ºС).
- рівнів шуму в цеху водопідготовки та в виробничих цехах;
- проточність всіх УЗВ (м³/годину.
Для ефективної роботи інженерного обладнання необхідно всі ці та інші параметри вивести в окремий ЦПУ (центральний пульт управління), з моніторами та розробити спеціальну комп’ютерну програму контролю та управління основними технологічними процесами підприємства.
ЦПУ повинен знаходитися в центрі між цехами. Всіма технологічними процесами на підприємстві керуватимуть чергові інженер-механіки, в розпорядженні яких будуть знаходитися чергові механіки, слюсарі, сантехніки, електрики, фахівці холодильного, електронного та комп’ютерного обладнання.
Всі дії по управлінню роботою інженерного обладнання, профілактичні регламентні та ремонтні роботи повинні в електронному вигляді фіксуватись на центральному пункті управління для прийняття фахівцями обґрунтованих та виважених рішень.
Завдання на підтримку певних параметрів роботи систем будуть задавати начальники змін – заступники головного рибоводу за згодою чергових інженер-механіків.
Цех живих кормів.
Для вирощування молоді камбали-калкан необхідно разом зі штучними гранульованими кормами давати обов’язково живі корма (наупліуси артемії саліни, коловратки, дафнії, тощо).
Активацію яєць артемії саліни для отримання наупліусів треба проводити в спеціальних апаратах (можна переробити для цього апарати типу Вейса (100÷200 л), зробивши в них штучну аерацію повітрям.
Потрібна кількість наупліусів артемії саліни на заводі при кормовому коефіцієнті 3 може сягати до 3 тонн/рік і більше. Обмеження може бути тільки в можливості збору на солених озерах (Сивашу та інших лиманах з підвищеною солоністю до 175 ‰ і вище) та придбання на ринку в.ж.р. сушених яєць.
Потреба в коловратках може сягати до 10 т/рік і більше. Основна маса буде вирощуватися в умовах спеціально збудованих для цього ставках у теплу пору року.
В зимову пору року коловраток треба вирощувати в спеціальних басейнах з t=30÷33ºС і глибиною до 1 м з підвищеною інсоляцією (≥ 2000 лк) і відповідною гідрохімією водного середовища без водообміну.
Термін дозрівання культури в технології безперервного вирощування при таких умовах буде близько 10 днів. Необхідно мати до цього до 20 басейнів площею до 1000 м² (два на кожен день). Це дасть можливість щодобово отримувати до 100 кг коловраток (одночасна додаткова підгодівля 10 млн. штук молоді камбали-калкан на самих ранніх етапах розвитку).
Басейни прямокутної форми з розмірами 5 х 20 х1 м і з закругленими кутками для кращої циркуляції води.
Розташування басейнів бажано провести в цеху вирощування плідників де є високі (до 26 ºС) температури води і повітря.
Система вирощування живих кормів повинна підключатися до УЗВ. Але підігрів води в разі вирощування коловраток взимку треба проводити по окремій схемі, так щоб не було водообміну.
Рибопереробка.
Рибопереробний цех у складі заводу по вирощуванню камбали-калкан будуватиметься по сучасному проекту з дотриманням всіх технологічних вимог.
Продукція цеху виготовлятиметься на 90 % з власної сировини, матиме свій асортимент, привабливу, конкурентоспроможну ціну і тому стане якісним високоліквідним товаром як на території України так і за її межами.
Для асортименту, безперебійної роботи і повного завантаження рибопереробному цеху додатково необхідно закуповувати рибу з різних джерел таких як імпорт, закупівля риби з Чорного моря і рибогосподарських підприємств України.
Потужність рибопереробного цеху заводу повинна бути в межах до 1000 -2000 тонн/рік (4-8 тонн/добу) по сировині в залежності від виробничої програми.
В першу чергу рибопереробка буде потрібна для відбракованої, виловленої з прилову та вирощеної риби в садках і УЗВ, яка непридатна до реалізації в свіжому вигляді в торгівельній мережі.
Економічно вигідною є вся продукція рибопереробки: консервна, пресервна, кулінарія, напівфабрикати, сушіння в’ялення, копчення, кулінарія.
Консервна продукція найбільш вигідна при виробництві великих партій консервів масляної групи з дешевою власною сировиною (дрібно оселедцева група чорноморських риб – кілька, хамса, шпрот, тюлька, а також барабуля, бичок…). Ці види консервів найбільше користуються попитом з боку бідних прошарків населення України.
Виробництво консервної продукції з цінних видів риб (камбали-калкан, осетрових, вугра, лососевих, сигових, тощо) і морепродуктів також економічно вигідно, особливо коли продукція іде на експорт.
Рибопереробки будуть підлягати і усі гідробіонти (мідії, устриці, креветки, водорості).
Рибопереробний цех складатиметься з наступних компонентів: ділянки тари, прийому риби і первинної її обробки, виробництву консервів, пресервів, фасування ікри, засолки, копчення, сушіння, рибної кулінарії, лабораторії, упаковки рибопродукції, мийного, складу кінцевої продукції.
Основа успіху рибопереробного цеху є стала якість продукції на всіх етапах виробництва. Проектування підприємства з додержанням вимог Міжнародного стандарту якості ISO-9000 є на даний час доцільним у зв’язку з реалізацією продукції цеху не лише на території України (продукція цеху буде допоміжною для уникнення зайвих втрат від псування додаткової некондиційної продукції заводу та його промислового флоту).
Рентабельність консервного виробництва залежить від вартості власної рибної сировини, енергоносіїв, робочої сили і складатиме до 30-50 %.
Системи охорони, відео спостереження та зв’язку.
Враховуючи величезну вартість заводського колекційного камбального стада, необхідно організувати надійну діючу систему охорони, яка б могла повністю запобігти несанкціонованим вилученням риби та її молоді з УЗВ, садків, водойм. Для цього крім традиційних заходів охорони повинна бути встановлена потужна система автоматичного відео моніторингу на всіх виробничих ділянках заводу.
Територія заводу повинна буди огороджена стіною з колючим дротом, добрим освітленням та автоматичною системою охорони яка б сигналом реагувала на приближення людей до паркану. Територія ставків теж повинна мати сучасну систему відео спостереження, яка б могла працювати в нічних умовах та при обмеженій видимості.
Всі відео спостереження та пересування персоналу і техніки повинні записуватися автоматично на єдині вінчестери комп’ютерної системи, яка повинна розташовуватися в закритому приміщенні, вхід до якої без спеціального дозволу – заборонений. Записи повинні переглядатися відповідними фахівцями безпеки.
Спостереження передаватимуться на екран головного пульту управління заводу, тому що весь процес роботи відслідковуватиметься начальниками змін для безпосереднього прийняття рішень на місцях. На головному диспетчерському пульті управління розташовуватимуться робочі місця начальників змін охорони, інженерно-технічного персоналу та рибоводів.
Відеосигнал також може бути по бажанню передано на монітор директору, заступникам директора, головним фахівцям для спостереження ходу виробничих процесів, якості роботи персоналу та надання необхідних оперативних вказівок.
Для кожної персони повинно надаватися своє необхідне індивідуальне відео спостереження об’єктів в припустимому для нього обсязі.
Для оперативного управління виробничим процесом на підприємстві яке має велику територію і значну кількість керівного персоналу, необхідно встановити спеціальну багато канальну базову систему відомчого радіозв’язку.
Цех виробництва комбікормів.
Успішне функціонування камбального заводу неможливо уявити без стабільного постачання кормів для риб, як одного з головних факторів дієвого впливу на основні фінансові показники підприємства.
З одного боку комбікорми повинні бути як найдешевшими, з другого боку – як найкращими не тільки по якості, а й по показниках росту риб, по-третє необхідно мати достатній різноманітний асортимент для виконання комплексної виробничої програми заводу (повний набір стартових, продукційних, лікувальних, профілактичних та експериментальних кормів).
Якщо завод з спочатку проектування спрямувати на роботу з гарними, але імпортними кормами («Аллер Аква», «БиоМар», «Стеттінг», «Коппінс», «Реху Райсио», …), то вже відразу у фінансові показники закладатиметься не конкурентоспроможність підприємства на міжнародному ринку (40 і більше відсотків собівартості товарної риби складають корми).
Тому, будівництво, а головне успішне функціонування власного комбікормового цеху, стане запорукою вирощування здорової риби, її конкурентоспроможності на усіх ринках Європи та Туреччини, що в свою чергу стане фінансової основою довгострокової стабільності підприємства.
Потужність цеху при проектуванні треба заложити таку, яка б змогла забезпечити завод повнораціонними кормами навіть за умов збільшення потужності у два рази за рахунок розвитку садкового морського господарства, відгороджених частин лиманів, а також забезпечення кормами рибогосподарських підприємств-партнерів заводу, які вирощуватимуть камбалу-калкан по спільному договору.
При середньому кормовому коефіцієнті для товарної камбали-калкан в 1,6÷2,0, кількості риб різних вікових груп у розмірі до1.500-2.000 тонн і щоденному згодовуванні від 0,5÷2 %, комбікормовий цех повинен мати теоретичну потужність до 10-25 тонн/добу з можливістю одночасного випуску декількох видів кормів.
Асортимент повинен відповідати усім сучасним рибоводним вимогам вирощування (стартові і продуційні корми для УЗВ, садків, морських водойм, для різної пори року, виду риб, їх віку та інше) і мати у своєму складі не менш як 25-30 % лікувально-профілактичних кормів (світова сучасна практика).
Склад комбікормів розроблятиметься відповідно до умов і технології утримання з якісних компонентів українського виробництва з низькою собівартістю (рибне, м’ясо-кісткове та кров’яне борошно, глютен, амарант, пшениця, висівки, соєві концентрати, дріжджі, премікси, макухи, олії, риб’ячій жир, шроти, тощо).
Враховуючи відповідальне ставлення заводу (завод працюватиме по Міжнародній системі якості ISO 9000) до якості кінцевого продукту (уся продукція експортно орієнтована), важливе значення матиме якість первинних компонентів комбікормів, які входитимуть до його складу. Для цього необхідно ретельним чином в лабораторії заводу відслідковувати усі вхідні параметри по сировині та не допускати відхилень від прийнятих стандартів якості.
Садкове господарство, відгороджені частини лиманів і заток.
Робота камбального заводу не може вважатися повноцінною, якщо при проектуванні не закласти будівництво морського садкового господарства, як невід’ємного рибоводного елементу технологічного циклу.
Садкове господарство марикультури необхідно перш за все для:
- Утримання ремонтно-маткових стад камбали-калкан (інша частина буде розташовуватися на УЗВ заводу).
- Утримання у живому стані до реалізації рибу, яку виловили з моря (особливо восени – взимку – навесні) з більшою можливістю оперативного реагування на потреби торгівлі рибопродуктами (з садків можна вибирати рибу у будь яку пору року, час, погоду).
- Вирощування камбали-калкан (молоді і товарної риби) з більш високою ефективністю і більшими об’ємами ніж в УЗВ заводу.
Основними елементами, які потрібні для розбудови садкового господарства будуть: садкові лінії, причал, господарча будівля для розміщення персоналу, його відпочинку, їдальні, господарчий блок, приміщення для мийки і сушіння спецодягу, душових, складів для кормів, інвентарю (сітко матеріалів, пластикових понтонів, такелажу, сачків, спецодягу, плавзасобів, тощо), різноманітного виробничого рибогосподарського обладнання (сортувальних машин, рибонасосів, лічильників риби, аераторів, машин для миття садків, басейнів тимчасового технологічного утримання риб, лікувально-профілактичних басейнів та інше), палива, приміщення для дизель-генератору, тощо.
Місце розташування садкового господарства повинно відповідати наступним вимогам:
- Місце розташування садкового господарства повинно бути затишним від відкритих морських хвиль (допустима хвиля повинна не перевищувати 1 м).
- Глибина місця під садками повинна бути достатньою для безпроблемного вирощування всіх вікових груп камбали-калкан, але не менш як ≥ 3-5 м.
- Чистота води повинна відповідати усім, навіть прискіпливим вимогам до водного середовища рибних господарств садкової марикультури (уся продукція товарного садкового господарства експортуватиметься в країни Євросоюзу та Туреччини, де періодично проходитиме складні лабораторні тестування якості).
- Проточність під садками повинна забезпечувати необхідний кисневий режим у садках, а також змивати продукти водообміну і залишки кормів на дні.
- Площа затоки, лиману де розташовуватиметься садкове господарство повинно бути такою, щоб мати можливість біологічної переробки продуктів життєдіяльності риб без будь-яких відхилень від стандартів якості водного середовища.
Виробничі параметри садкового господарства
Таблиця 5
№ п/п |
Види риб |
Щільність посадки (до і після) (кг/м²) |
Площа садків (м²) |
Вага риб (до і після) (тонн) |
Приріст за рік (тонн) |
1. |
Садки для вирощування молоді. |
10/40 |
3.500 |
10/105 |
95 |
2. |
Садки товарного вирощування. |
25/50 |
20.000 |
500/750 |
250 |
3. |
Садки під ремонтно-маткове поголів’я. |
25/50 |
1.000 |
25/50 |
25 |
4. |
Садки для плідників, які виловлюватимуться у весняний період для інкубації. |
25 |
200 |
5/5 |
/////////// |
5. |
Карантинні садки. |
///////// |
100 |
////////// |
/////////// |
6. |
Лікувальні садки. |
///////// |
100 |
/////////// |
/////////// |
7. |
Інші технологічні садки. |
/////////// |
100 |
/////////// |
/////////// |
|
Усього: |
/////////////// |
25.000 |
540/910 |
370 |
Примітка:
- Геометричні параметри садків:глибина садків 3÷5 м, площа садків може бути від 25÷100 м².
- Приріст плідників по програмі заводу може постійно збільшуватися, що потребуватиме щорічного збільшення площі садкових ліній для утримання ремонтно-маткового поголів’я до 20 % за рік .
- Виробнича потужність садкової лінії може бути збільшена відповідно програми виробництва заводу у два і більше разів.
- Молодь для вирощування у садках поступатиме з УЗВ заводу з вагою біля 1 граму.
- В таблиці 5 відходи не показані, але враховані у збільшенні первинних показників.
Виробничі параметри відгороджених частин лиманів і заток
Таблиця 6
№ п/п |
Види риб |
Щільність посадки (до і після) (кг/м²) |
Площа відгородженої ділянки (м²) |
Вага риб (до і після) (тонн) |
Приріст за рік (тонн) |
1. |
Вирощування молоді камбали-калкан. |
0,1/1 |
100.000 |
10/100 |
150 |
2. |
Вирощування товарної риби. |
0,1/2 |
500.000 |
50/1.000 |
250 |
|
Усього: |
/////////////// |
600.000 |
60/1.100 |
1040 |
Примітка:
- Таблиця носить виключно орієнтовний показовий характер.
- Розвиток цього напрямку залежатиме від місця розташування заводу, околиці якого матимуть відповідні умови для розвитку природного напрямку вирощування молоді камбали, особливо для зариблення Чорного моря.
- Садкове господарство і відгороджені частини моря, лиманів, заток це взаємодоповнюючі складові технологічного процесу.
Спільне з рибогосподарськими підприємствами вирощування камбали-калкан
Значне збільшення об’ємів вирощування на заводі камбали-калкан матиме певні труднощі, які будуть пов’язані перш за все з об’єктивними обмеженнями можливостей самого підприємства по площі, кадрам, географічним та технічним параметрам, інфраструктурі, тощо (відсутність затишних лиманів або заток з необхідним водообміном, якісною водою з відсутністю літніх заморів, достатніми глибинами, рибогосподарською інфраструктурою та інше).
Тому заводу від початку проектування для розширення потенціальних можливостей розвитку доцільно розглянути питання втягування у свій технологічний процес інших потенційно «привабливих» рибогосподарських підприємств вздовж узбережжя Чорного моря для сумісного вирощування камбали-калкан в умовах морських садків або у відгороджених частинах лиманів і заток.
Сумісне вирощування носитиме взаємовигідний характер і засновуватиметься на принципі максимального використання своїх потенційних виробничих можливостей. Так, наприклад, завод утримуватиме ремонтно-маткові стада камбали-калкан, проводитиме інкубацію ікри і постановку личинок «на плав», вирощування «п’ятачків» до життєстійких етапів і закінчення фізіологічного метаморфозу (віком до 30-40 днів і довжиною ≥ 30 мм), де необхідний ретельний і кваліфікований догляд фахівців-рибоводів та інженерного персоналу.
Рибогосподарські підприємства-партнери включатимуться вже у подальшу роботу по вирощуванню камбали-калкан до стадій, коли при зарибленні Чорного моря забезпечуватиметься найбільш високе промислове повернення (віком 100 днів і довжиною ≥ 80 мм). Також підприємства партнери можуть вирощувати і товарну рибу в найбільш пристосованих для цього умовах.
Головний завод при такому співробітництві надаватиме підприємствам, зарибок, корми, фахову допомогу, можливо необхідні оборотні кошти та інше, що забезпечуватиме успішне вирощування камбали для різних цілей, а взамін матиме товарну рибу по привабливій ціні, позбавляючись зайвого клопоту, пов’язаного з масою рибогосподарських проблем.
Допоміжні цехи.
Інтенсивний розвиток заводу по вирощуванню камбали-калкан напряму залежатиме від стабільної роботи допоміжних цехів в першу чергу цеху з виготовлення сіткових матеріалів (капронових, поліпропіленових, металевих) для садкового господарства та дільниць по вирощуванню молоді і товарної риби на відгороджених ділянках моря, дільниць по виготовленню морських садків, знарядь лову, басейнів, плавзасобів, судноремонту, виробництва нестандартного обладнання, тощо (розвиток садкового господарства марикультури потребує в найближчі часи нарощування значної кількості спеціальних морських садків та систем їх обслуговування).
Саме злагоджена робота допоміжних цехів повинна забезпечити стабільну роботу заводу і всіх його підрозділів в будь яких несприятливих фінансово-економічних умовах.
Риболовний флот, причал, холодильники, льодогенератори.
Масштабне щорічне зариблення узбережжя Чорного моря молоддю камбали-калкан дозволить заводу отримувати значні промислові квоти на вилов камбали калкан в південно-західній частині Чорного моря.
Звісно, розмір квот напряму залежатиме від об’ємів і якості рибопосадкового матеріалу, яким зариблятиметься узбережжя, але можна вже зараз припустити, що ця цифра може сягати значних об’ємів (до 250 тонн/рік) у зв’язку з тим, що жодне рибогосподарське підприємство України зараз не проводить навіть малого зариблення Чорного моря життєстійкою молоддю камбали-калкан («п’ятачками» довжиною 3-8 см).
Об’єми зариблення «п’ятачками» для отримання 250 тонної щорічної квоти повинні розраховуватися відповідними науковими закладами, виходячи з прийнятого одновідсоткового промислового повернення життєстійкої молоді, але приблизно ця цифра повинна бути в межах не менш як 25 млн. штук/рік при вазі зарибку до 2 грамів (загальна вага ≈ 50 тонн).
Для вибору отриманих квот буде вигідно організувати видобуток камбали власними промисловими суднами.
Судна можна буде побудувати по сучасних проектах на суднобудівних підприємствах України, або відразу їх купити за кордоном з терміном використання не більше 3-5 років.
На заводі треба побудувати причал з відповідною інфраструктурою (засоби перевантаження, рибоприймальний пункт з комплексом обладнання, рибну базу, холодильники з різними температурами, генератори льоду, склади, ремонтні прилади і обладнання, тощо).
Бажано відразу весь рибопромисловий флот заводу перевести на нову прогресивну технологію з використанням рідкого льоду. Це дозволить якнайкраще зберігати виловлену камбалу-калкан для відправки на експорт в країни Євросоюзу і Туреччини і збільшить офіційно терміни використання до 20 днів (замість 7 при використання лускатого льоду).
Для безперебійного постачання риби на рибопереробний цех доцільно закуповувати її у інших промисловиків безпосередньо на місцях лову з найменшою ціною, особливо під час путини дрібно оселедцевої групи риб (хамса, кілька, тюлька, ставрида є природним кормом камбали-калкан, тому їх можна згодовувати зразу після дефростації і навіть без попередньої її обробки).
Ця риба може йти на виробництво кормів (у вигляді рибного фаршу з домішками борошна, дріжджів, висівок, риб’ячого жиру та інших класичних компонентів камбального корму), а також для виготовлення іншої рибопереробної продукції, затвердженою проектом заводу.
Ємкість холодильників для прийому і зберігання риби повинна відповідати виробничій програмі заводу (розрахунок потужностей холодильників проводитиметься при проектуванні), але вже зараз ясно, що загальна потужність холодильних камер сягатиме до 2.000 тонн і більше для одночасного зберігання при різних температурах від 0÷ -30 °С.
Зариблення Чорного моря «п’ятачками» камбали-калкан.
За останні 15-20 років Чорне море зазнало тяжке антропогенне навантаження, пов’язане не тільки з екологічними забрудненнями, а й з комплексом негативних факторів законодавчого, соціального, морального і адміністративного впливу, в результаті чого різко зменшилися рибопродуктивність природних нерестовищ і як наслідок значне пригнічення популяції чорноморської камбали-калкан.
У Чорному морі популяція камбали-калкан без промислового масштабного щорічного зариблення життєстійкою молоддю самостійно відновити свою популяцію вже не зможе, навіть якщо створити сприятливі умови для її реанімації.
Не промислові і промислові аборигенні види риб, які займають своє місце в кормовому ланцюжку камбали-калкан, теж зазнали значний антропогенний тиск, що значною мірою негативно вплинуло на біологічне різноманіття Чорного моря та загальну біомасу її кормової бази.
Забруднення води та руйнування дна (траловий лов, гідротехнічні роботи, вилучення піску, днопоглиблювальні роботи, тощо) призвело до зменшення кормової бази, площ нагулу, погіршало умови відтворення камбали-калкан та інших водних живих ресурсів (біопродуктивні можливості Чорного моря і його лиманів вже давно не відповідають природним).
Але, враховуючи все ж таки величезний рибогосподарський потенціал нашої частини Чорного моря (8.100.000 га), завод при щорічному зарибленні узбережжя моря (не менш як 25 млн. штук/рік зарибку камбали-калкан) в межах державних програм реанімації рибогосподарського потенціалу природних водойм України і договорів партнерської рибогосподарської діяльності з Держрибагентством, зможе позитивно вплинути на динаміку росту промислового стада камбали-калкан і за декілька років збільшити її загальну масу у декілька разів.
Щорічне зариблення рибопосадковим матеріалом камбали-калкан відбуватиметься з урахуванням наукових досліджень стану кормової бази узбережжя Чорного моря в районах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.
Також важливим фактором місця рівномірного розподілу зарибку є екологічний стан водного середовища в районі зариблення. Для цього науковцям необхідно ретельно досліджувати динаміку змінення якості води та кормової бази, яку використовуватиме молодь камбали-калкан після випуску у природне середовище Чорного моря і скласти для цього спеціальну мапу зариблення.
Безпосередньо процес випуску молоді камбали-калкан відбуватиметься зі спеціально створених плавзасобів, які буксируватимуться моторними човнами.
Ці плаваючі засоби матимуть регульовані щілини для пропуску води з метою водообміну при транспортуванні молоді. Процес зариблення відбуватимуться під наглядом комісії з представників Держрибагентства, Міністерства екології та природних ресурсів України, місцевих органів самоврядування, депутатів, громадськості, представників заводу, ЗМІ.
Стандарти якості.
Товарна камбали-калкан (≥ 5 кг), яка вирощуватиметься на заводі, матиме статус високо ліквідного експортно орієнтованого продукту.
Головна експортна орієнтація заводу вже передбачає необхідність з самого початку проектування заводу дотримуватися жорстких вимог Міжнародної системі якості ISO -9000.
Метою отримання Міжнародного стандарту якості ISO 9000 повинно стати стале функціонування документованої системи менеджменту якості продукції підприємства на усіх виробничих ланках, починаючи з контролю якості первинної сировини для комбікормового виробництва (навіть на етапах її вирощування), контролю якості технологічного середовища заводу, а головне води у басейнах для вирощування товарної камбали-калкан, контролю якості переробного підприємства (якщо продукція все ж таки експортуватиметься на зовнішній ринок) і в кінці технологічного ланцюжка контролю якості вирощеної риби, її якісне зберігання і постачання до споживача у найкращому товарному і якісному вигляді.
Звичайно, відповідність стандартам групи ISO 9000 не гарантує якість продукції, але свідчитиме західним партнерам що підприємство робить усе можливе для досягнення поставлених перед підприємством цілей відносно результативності своєї діяльності.
Також вимоги ISO 9000 свідчитимуть партнерам про високий рівень надійності підприємства, особливо у плані безперебійних поставок продукції згідно підписаних договорів.
Сертифікат відповідності Міжнародної системи якості продукції ISO 9000 свідчитиме також про зовнішнє незалежне підтвердження вимог стандартів і дає можливість входження на міжнародний ринок харчової продукції.
Стандарти якості допоможуть підприємству формалізувати систему менеджменту, з вводом системних понять, таких як процесний підхід, внутрішній аудит, коректуючи та попереджаючи дії.
Принципи менеджменту якості включені у текст стандартів 2000 р.:
- організація виробництва, яка спрямована на замовника;
- лідерство керівництва;
- залучення працівників заводу до процесів розвитку підприємства і покращення якості продукції;
- процесний підхід до зниження собівартості продукції;
- системний підхід до управління підприємством;
- постійне покращення системи управління та взаємовідносин усіх виробничих ланків на заводі;
- виважений підхід у прийнятті рішень на основі аналізу, статистичних даних, тощо;
- взаємовигідні стосунки з постачальниками,оптимізація витрат і ресурсів.
Вищезгадані загальні принципи менеджменту в тій або іншій мірі відображені у ISO 9001 набором відповідних вимог, тому заводу потрібно втілювати їх у своїй повсякденній роботі.
Оптимізація виробничих процесів.
При проектуванні заводу, коли розроблятиметься технологія виробництва зі всіма його складними параметрами, необхідно дотримуватися головного принципу: «Мінімум витрат – максимум ефекту»!
Як збудувати технологічний ланцюжок підприємства, враховуючи основні витрати на податки, заробітну плату, електроенергію, природній газ, корми, виробництво, тощо (дивись розділ технологічні процеси стор. 35)?
Як оптимізувати безпосередньо комплекс основних технологічних процесів вирощування камбали-калкан, які складатимуться з наступних елементів як:
- формування маткового стада з плідників, які виловлюватимуться у Чорному морі;
- формування ремонтно-маткового стада з молоді, яка вирощуватиметься на заводі;
- інкубація ікри;
- вирощування молоді в усі пори року як для зариблення Чорного моря (25 млн. штук/рік), так і для власного товарного вирощування в умовах УЗВ заводу, садкового морського господарства і відгороджених частинах лиманів і заток (5 млн. штук/рік);
- вирощування товарної продукції в умовах УЗВ заводу, садкового морського господарства і відгороджених частинах лиманів і заток.
Треба також враховувати обстави того, що товарної маси (≥ 5 кг) камбала–калкан досягає в умовах УЗВ за 3 роки (для прискорення росту камбали-калкан необхідно підвищувати температуру технологічної води до 22 °С). В умовах відкритих водойм з морською водою, безперебійному якісному годуванні та при наявності робочих температур ≈ 12-16 °С у вегетаційний період, товарної маси камбала-калкан досягає у віці 5 років.
А це вже накладає певні труднощі, які пов’язані з утриманням значної маси камбали різних вікових груп. Тобто, для щорічного отримання 500 тонн товарної камбали-калкан, заводу необхідно утримувати якнайменше 1.500 тонн ще некондиційної по вазі риби (з урахуванням планових рибоводних відходів).
А тут вже встає питання – чи доцільно утримувати таке стадо в умовах УЗВ заводу з його значними витратами, враховуючи вартість електроенергії, заробітної плати висококваліфікованого персоналу, природного газу, амортизацію складного і далеко недешевого інженерного обладнання (і це все на протязі 3 років до отримання товарної ваги)?
А може в цих умовах є більш дешева технологічна схема, за якої в УЗВ заводу вирощуватиметься маткове стадо заводського походження (ремонт доцільно перевести на утримання в умовах садкового морського господарства), також відбуватиметься інкубація ікри і вирощування молоді до певних вагових параметрів і життєстійкості молоді (наприклад до закінчення процесів фізіологічного метаморфозу і формування вже дорослої камбали)?
Відповіді на всі ці питання можуть дати лише точні інженерні і рибоводні розрахунки в період ескізного проектування (звісно з урахуванням перспектив вартості електроенергії, природного газу, заробітної плати, податків, тощо).
Розрахунок основних параметрів заводу
Завод по вирощуванню камбали-калкан навіть на етапі концептуального розрахунку, як зараз, потребує візуалізації його основних параметрів для точного уявлення того, що можна пропонувати інвесторам, та що вони бажають бачити в кінцевому результаті і взагалі потрібно рухатися в цьому напрямку, чи ні.
Основні параметри заводу:
- площа території та її розташування;
- площа ставів з морською водою на березі (якщо такі можна збудувати);
- потужність і характеристики садкового морського господарства;
- потужність відгородженої частини лиманів і заток, де відбуватиметься вирощування молоді і товарної риби;
- площа основної адміністративної будівлі, допоміжних приміщень;
- площа основних виробничих цехів (маткового утримання, інкубаційного, малькового, товарного вирощування, живих кормів, інженерного забезпечення);
- потужність основного виробничого обладнання виробничих цехів: басейнів, різноманітних УЗВ, інкубаційного цеху, малькового цеху, цеху товарного вирощування, комбікормового виробництва, рибопереробки;
- потужність системи виробництва кисню для систем життєзабезпечення;
- потужність систем водоочищення, вентиляції, кондиціонування, опалення, підігріву технологічної води, роботизованого годування;
- потужність подвійного входу електромережі;
- потужність магістралі природного газу;
- потреби у морській і прісній воді;
- потужність систем очищення скидної відпрацьованої технологічної води і побутової каналізації;
- потужність рибопереробного цеху;
- потужність і характеристики холодильників і льодогенераторів;
- потужність, кількість і характеристики рибопромислового флоту заводу;
- тощо.
Деякі орієнтовні параметри заводу вже визначалися у попередніх розділах концептуальних розрахунків проекту, тому доцільно зараз розглядіти такі основні параметри заводу, як потужність основного виробничого обладнання: інкубаційного і малькового цеху, цеху товарного вирощування, системи виробництва кисню для систем життєзабезпечення, підігріву технологічної води, роботизованого годування риб (якщо це передбачатиметься проектом), тощо.
Інкубаційний цех.
Враховуючи вузьку спеціалізацію заводу, спрямовану на вирощування виключно камбали-калкан, інкубаційний цех складатиметься з наступних елементів:
- УЗВ-2 (див. стор.16) консервації плідників, виходу їх на нерестові температури, після операційного утримання, інкубації ікри, постановки личинок на плав з комплектом відповідного інженерного і рибоводного устаткування (басейнів консервації плідників, басейнів виходу на нерестові температури, басейнів післяопераційного утримання плідників, басейнів постановки личинок «на плав», насосів, трубопроводів, відстійників, аераторів, флотаторів, гідро циклонів, біофільтрів, систем магнітної обробки води, автоматичного регулювання рН, підігріву та стерилізації води, насичення її киснем ).
- Обладнання для прижиттєвого відбору ікри і молок від плідників (хірургічний відсмоктувач, ультразвуковий кольоровий сканер, спеціальний хірургічний стіл, набір специфічних інструментів, тощо).
- Апаратів для інкубації ікри типу «Вейса» (кількість апаратів визначить ескізний проект тому, що загальний об’єм інкубованої ікри для отримання 30 млн. штук/рік життєстійкого зарибку з урахуванням низького виходу при фізіологічному метаморфозі у перші 100 днів життя камбали-калкан, може сягати до 5 млрд. і більше штук/рік заплідненої ікри). Можливе використання інших інкубаційних апаратів, але виключно зі скла або з нержавіючої харчової сталі (ембріони камбали-калкан дуже чутливі до ядовитих сполучень, які виділяють ємкості з пластику і можуть масово гинути під час інкубації і постановки личинок «на плав»- до 14 діб).
Мальковий цех.
Після постановки личинок «на плав» на 15 добу личинки вже переходять на повне екзогенне харчування при довжині тіла до 8 мм. З цього часу і до 100 діб проходить личинковий етап розвитку камбали та формування усіх її органів.
За цей період довжина тіла збільшується до 80 мм (повністю сформований і життєстійкий «п’ятачок»), личинка проходить усі метаморфози і молодь камбали виглядає вже як доросла рибина.
Якщо дана партія молоді камбали використовуватиметься для товарного вирощування, то її можна вже починаючи з 30 денного віку годувати штучними гранульованими кормами власного виробництва з високим вмістом протеїну.
У разі вирощування молоді камбали-калкан для зариблення Чорного моря, годування її необхідно проводити виключно живими кормами з УЗВ та зі спеціалізованих водойм заводу в яких вирощуватимуться живі корми (артемії саліни, коловратки та інші, такі, як у морі).
Мальковий цех повинен окрім спеціалізованих басейнів для вирощування молоді та УЗВ-3 (з повною комплектацією) до якого вони підключатимуться, мати і специфічне рибоводне обладнання у вигляді спеціальних автоматичних сортувальних машин, автоматичних лічильників, рибонасосів, трубопроводів, ручних приладів, інвентарю, роботизованої системи годування риб, тощо.
В таблиці 1 вказані усі параметри басейнової частини малькового цеху.
Цех товарного вирощування.
Цех товарного вирощування (на УЗВ) згодом, коли нарощуватиметься потужність садкового морського господарства і відгороджених частин лиманів, може втрати свою актуальність у зв’язку з високою собівартістю вирощеної риби в умовах УЗВ.
Але в перші три роки функціонування заводу для швидкого нарощування маси промислового стада якусь частину виробничих потужностей заводу доцільно перевести на УЗВ-3 і незважаючи на високу собівартість риби вирощувати її в таких умовах (особливо для формування власного ремонтно-маткового стада).
Потужність цеху (дивись таблицю 1) може коливатися в залежності від навантаження малькового цеху.
УЗВ-3 однакова по усіх параметрах водного середовища і обладнання як для малькового вирощування так і для вирощування основного промислового стада, тому її легко перемкнути між собою, об’єднавши усі технологічні ділянки згідно технологічних карт.
Системи виробництва кисню.
Для максимально ефективної роботи усіх УЗВ заводу, для повного навантаження басейнової його частини молоддю та товарною рибою, необхідно придбати відповідне кисневе обладнання та зробити єдину систему забезпечення киснем усіх басейнів, інкубаційних апаратів, лотків, тощо.
Зважаючи на можливість захворювання риби на емболію (газо-бульбашкова хвороба риб), доцільно проводити аерацію технологічної води повітрям з концентрацією кисню до 95 %. Таку концентрацію дають абсорбційні генератори кисню (будівництво установок по виробництву рідкого кисню як більш дешевого і якісного – 99,7% чистоти, в даному випадку не буде доцільним у зв’язку з малою потужністю для такої установки).
Потужність двох абсорбційних генераторів розраховуватиметься відповідно прийнятої схеми вирощування риби в УЗВ (тільки інкубація і вирощування молоді або додатково ще й товарне вирощування камбали-калкан).
При проектуванні доцільно також розглянути можливість використання більш дешевих джерел виробництва повітря з підвищеним змістом кисню таких як мембранні системи (зміст кисню в них може досягати 45 %, що в принципі можливо і достатньо при відносно низькому рівні води у басейнах з камбалою-калкан в 0,5-0,8 м).
Розпилювання повітря з підвищеним складом кисню в технологічній воді басейнів можливий за умов використання спеціальних керамічних дифузорів, які встановлюватимуться безпосередньо у басейни, централізованого збагачення кисню за допомогою спеціальних конічних оксигенаторів, або інжекційного примусового вводу по принципу трубок Вентурі.
Система підігріву технологічної води.
Стрімке подорожчання природного газу і дизельного пального в Україні змушує проектантів шукати інші джерела енергії з кращими економічними і екологічними показниками.
Таким джерелом для умов роботи на камбальному заводі на даний час є теплові насоси, які перетворюватимуть низькотемпературну енергію зовнішнього джерела (наприклад енергію морської води 1-20 °С) на реальну теплову енергію, яку вже можна напряму використовувати у технологічному процесі (50-60 °С).
Теплові насоси в умовах України не мають на даний час альтернативи. Для переміщення низькотемпературного тепла використовується звичайна електроенергія. Коефіцієнт теплопередачі вирує в межах 2,5-3,5. Тобто, при витратах електроенергії в одну одиницю, можна отримувати відповідно коефіцієнту більшу кількість тепла.
Використання низькотемпературної теплової енергії за допомогою теплових насосів – найдешевший спосіб підігріву технологічної води і адміністративних приміщень, який на сьогодні найбільш перспективні у Світі.
Система підігріву води матиме наступні елементи:
1. |
Теплообмінники підігріву спиртового контуру. |
2. |
Група низькотемпературних теплових насосів (спиртовий контур з t = +2 ÷ -10 ºC). |
3. |
Дизельний, газовий, електричний котел або інший підігрівач води для швидкого розігріву технологічної води. |
4. |
Колонка гарячої води (50-60 ºС)- накопичувач та розподілювач тепла. |
5. |
Теплообмінник для підігріву технологічної води УЗВ-1-5 |
6. |
Насос спиртовий низько температурний. |
7. |
Насос першого контуру. |
8. |
Насоси другого контуру. |
9. |
Циркуляційні насоси УЗВ-1-5. |
10. |
Вода на підігрів спиртового контуру теплових насосів від зовнішнього та внутрішнього джерела тепла (технологічна вода УЗВ-1, яку необхідно охолоджувати до t = 3 ºС, тощо). |
Примітка:
- Зовнішнє джерело тепла для спиртового контуру теплових насосів буде вода з моря, яка прокачуватиметься через теплообмінники першого контуру теплових насосів.
- Внутрішнє джерело – технологічна вода, яка використовуватиметься для охолодження басейнів з плідниками під час створення штучних умов зимового утримання з метою отримання якісних статевих продуктів у плідників і технологічного регулювання термінів інкубаційного періоду для рівномірного навантаження інкубаційного і малькового цехів заводу, а також охолодження технологічної води при значному підвищенні її температури у літній період до 24-26 °С.
Технологічні процеси при вирощуванні камбали-калкан
Таблиця 7
№ п/п |
Технологічні процеси |
Місяці року |
|||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
||
Формування маткового стада з плідників, які виловлюватимуться у Чорному морі |
|||||||||||||
1. |
Вилов плідників у Чорному морі (10-14 ºС) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. |
Утримання плідників (12-16 ºС) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Формування ремонтно-маткового стада з молоді власного вирощування |
|||||||||||||
1. |
Утримання плідників (3-22 ºС) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Інкубація ікри |
|||||||||||||
1. |
Вихід на нерестові температури (3-15 ºС) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. |
Інкубація ікри з власного стада (15-16 ºС) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. |
Інкубація ікри з виловленого стада (15-16°) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. |
Постановка личинок «на плав» (16-18 ºС) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вирощування молоді для зариблення Чорного моря і власного товарного вирощування |
|||||||||||||
1. |
В УЗВ (16-22 ºС) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. |
У морських садках (2-26ºС) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. |
У відгороджених частинах моря (2-26ºС) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. |
Зариблення Чорного моря (22-26 ºС) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вирощування, переробка і реалізація товарної риби |
|||||||||||||
1. |
В УЗВ (20-22 ºС) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. |
У морських садках (2-26ºС) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. |
У відгороджених частинах моря (2-26ºС) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. |
Рибопереробка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. |
Реалізація |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У таблиці 7 наведені орієнтовні приклади технологічних процесів, які можуть бути прийняті при проектуванні заводу. Звісно, кожен рік планом роботи заводу ці процеси корегуватимуться в різні сторони, залишаючи лише принципи побудови технологічного ланцюжка.
Основою технологічного процесу повинно стати максимальне вирощування зарибку камбали-калкан у весняно-літній період за рахунок не тільки УЗВ заводу, але й садкового морського господарства, відгороджених частин лиманів, та спільного з рибогосподарськими підприємствами його вирощування.
Інакше виконати щорічну повномасштабну програму заводу по вирощуванню 25 млн. штук/рік життєстійкої молоді, адаптованої до природних умов Чорного моря – неможливо!!!
Навантаження заводу у весняно-літній період, незважаючи на рівномірне розтягування технологічного процесу за рахунок інкубації ікри з власного стада УЗВ, оставатиметься максимальним. Тому від того, як щорічно спрацьовуватиме персонал заводу у піковий період, залежатиме виконання плану вирощування товарної риби, зариблення узбережжя Чорного моря та отримання відповідних квот (до 250 тонн/рік) на вилов товарної камбали-калкан.
Рибопереробка і реалізація готової рибопродукції відбуватиметься за графіками договорів на постачання. При підписанні договорів обов’язково потрібно враховувати те, що восени і взимку ціна на товарну камбалу-калкан набагато вище (до 50 %), тому збільшення поставок у цей період принесе додаткові фінансові прибутки.
Аналіз сильних і слабких сторін, можливостей та загроз (ССМЗ)
Діяльність заводу по вирощуванню камбали-калкан буде пов’язана з безмежною кількістю різних нереалізованих можливостей та прихованих загроз, які будуть виникати на теренах України, та за її межами, так що їх описати в даному проекті практично неможливо.
Але вже зараз можна концептуально прогнозувати деякі основні з них, які найбільш суттєво можуть вплинути на розвиток заводу в ту чи іншу сторону.
Таблиця аналізу ССМЗ
Таблиця 8
Критерії |
Можливості |
Загрози |
Сильні сторони |
§ Одночасного становлення комплексу усіх елементів технологічного ланцюжка заводу, починаючи з вилову плідників, інкубації ікри, вирощування молоді і товарної риби, а також переробки і реалізації товарної продукції, збалансованого по усіх основних параметрах. § Весь технологічний цикл складатиметься з власного виробництва, навіть при приготуванні кормів. § Впливу на конкурентів завдяки значним об’ємам вирощування і продажів, якості при максимально можливих низьких цінах. § Завдяки значним об’ємам рибопродукції отримувати міжнародну підтримку уряду України. § Будівництва нових сучасних високотехнологічних підприємств по вирощуванню камбали-калкан по всьому узбережжю Чорного моря. § Концентрації необхідних фінансових, кадрових, адміністративних ресурсів там де це потрібно для розвитку заводу. § Високого іміджу заводу завдяки якості товарної продукції та низьким цінам. § Тісних виробничих взаємовідносин з потужними рибогосподарськими підприємствами на науковими організаціями. § Власних технологій заводу по вирощуванню камбали-калкан. § Впровадження сучасних технологій контролю якості по ISO 9000 та управління повносистемним рибогосподарським підприємством. |
§ Форс-мажорні обставини. § Припинення фінансування. § Можливі протидії конкурентів, які не зможуть витримати експансію заводу на зовнішньому та внутрішньому ринках (але при заволодінні 40-50 % європейського та турецького ринку камбали-калкан, це вже не буде проблемою).
|
Слабкі сторони |
§ Труднощі, пов’язані з адміністративною незграбністю влади в Україні (при отриманні дозволів на будівництво заводу). |
|
Головний фактор успіху
Головним фактором успіху заводу по вирощуванню чорноморської камбали-калкан стане сильна комерційна, моральна і патріотична мотивація його інвесторів в досягненні головної мети – будівництва повносистемного спеціалізованого камбального підприємства, аналогів якому в Україні, країнах СНГ, та Європи немає, незважаючи на всі труднощі і перешкоди на цьому шляху.
Патріотична мотивація засновників заводу полягатиме в тому, що багато зусиль витрачатиметься на відновлення природного ареалу камбали-калкан і підвищення рибогосподарського потенціалу Чорного моря.
Ресурси
Аналіз ресурсів до початку будівництва заводу по вирощуванню чорноморської камбали-калкан виглядає наступним чином:
Таблиця 9
Ресурси |
Які є зараз |
Які можна буде отримати |
Фінансові |
– |
+ |
Технологічні |
+ |
+ |
Сировина |
+ |
+ |
Кадрові |
+ |
+ |
Можливості маркетингу |
+ |
+ |
Адміністративні в Україні |
+ |
+ |
Придбання рибопромислового флоту |
+ |
+ |
Виробничі рибогосподарських підприємств |
+ |
+ |
Природні водойми України |
+ |
+ |
Технічні для будівництва рибопереробки |
+ |
+ |
Наукові, маркетингові дослідження та сателітні проекти
Таблиця 10
№ п/п |
Наукові, маркетингові дослідження та сателітні проекти |
1. |
Проект створення заводу по вирощуванню чорноморської камбали-калкан з допоміжними цехами технологічного оснащення заводу (одноразово). |
2. |
Проект спільного з рибогосподарськими підприємствами вирощування камбали-калкан (одноразово). |
3. |
Наукові дослідження кормової бази узбережжя Чорного моря та складання спеціальної мапи для підвищення ефективності зариблення Чорного моря молоддю камбали-калкан (щорічно). |
4. |
Маркетингові дослідження міжнародного ринку камбали-калкан (постійно). |
5. |
Наукові прикладні дослідження і розробки удосконалених технологій вирощування чорноморської камбали-калкан в умовах УЗВ заводу, садкового морського господарства та відгороджених частин лиманів. |
Виробництво та експлуатація
Плани розвитку
Важкість розвитку виробництва заводу полягатиме в тому, що треба швидко, практично одночасно будувати всі його основні технологічні компоненти.
Але це можливо лише за умов правильної організації системи управління, підбору професійної команди, яка зможе розділити погляди керівництва та відповідати всім іншим необхідним вимогам кадрового відбору для такої складного різнопланового підприємства.
Плани розвитку та його напрямки будуть корегуватися щорічно з урахуванням попиту на ринку камбальної рибопродукції.
Інвестиційна стратегія на етапі становлення
Таблиця 11
Плани виробництва
Розробка проекту будівництва заводу по вирощуванню чорноморської камбали-калкан, розробка його планів виробництва, фінансування та розвитку є справою концептуального характеру тому, що на цьому шляху буде зустрічатися багато невідомих перешкод адміністративного, політичного, загальносвітового, фінансово-економічного, соціального характеру, передбачити які наперед практично неможливо.
Але, враховуючи різноплановість виробничого напрямку, високий статус заводу як флагману вітчизняного камбального виробництва та інші позитивні складові, ці майбутні невідомі труднощі не зможуть завадити успішному розвитку підприємства.
Планові показники роботи заводу на 10 років
Таблиця 12 ( тонн)
№ п/п |
Напрямки виробництва |
Роки |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
||
1. |
Заготівля плідників з Чорного моря. |
5 |
5 |
5 |
7 |
8 |
9 |
10 |
10 |
10 |
10 |
2. |
Формування ремонтно-маткового стада з власного зарибку (загальна вага стада). |
–
|
5 |
10 |
15 |
20 |
20 |
20 |
20 |
20 |
20 |
3. |
Вилов камбали-калкан по квотах у Чорному морі. |
50 |
100 |
150 |
200 |
250 |
250 |
250 |
250 |
250 |
250 |
4. |
Спільне з р/г підприємствами вирощування камбали-калкан. |
– |
10 |
50 |
100 |
150 |
200 |
250 |
250 |
250 |
250 |
5. |
Вирощування камбали-калкан та її переробка (УЗВ, садки, відгороджені частини моря). |
– |
10 |
50 |
150 |
250 |
500 |
500 |
500 |
500 |
500 |
6. |
Вирощування молоді камбали-калкан і зариблення нею Чорного моря (млн. штук/рік). |
5
|
10 |
15 |
20 |
25 |
25 |
25 |
25 |
25 |
25 |
7. |
Допоміжні цехи (комбікормовий, холодильний, сітко матеріалів і виробництва садків, та інше). |
/// |
/// |
/// |
/// |
/// |
/// |
/// |
/// |
/// |
/// |
|
Загальна реалізація товарної камбали-калкан |
50 |
120 |
250 |
450 |
650 |
1000 |
1000 |
1000 |
1000 |
1000 |
Примітка:
- Робота допоміжних підприємств оцінюється як складова загального товарного вирощування.
- Всі планові показники носять орієнтовний характер и залежатимуть від реального фінансування.
- Виробництво продуктів залежатиме від чисельних факторів світового попиту, коливання цін, фінансування камбальної програми, виробничих можливостей, тощо.
Макроекономічні показники виробництва
Незважаючи на те, що робота заводу по вирощуванню камбали-калкан спрямовуватиметься на відродження її ареалу у Чорному морі, підприємство залишатиметься комерційним, тобто без бюджетного фінансування, тому економіка виробництва матиме важливе, навіть першеступеневе значення.
В даному концептуальному проекті закладені ідеологічні основи майбутнього підприємства, але деякі розрахунки макроекономічних показників виробництва, хоча б загальному вигляді, слід провести для кращого розуміння параметрів розвитку окремих напрямків діяльності заводу.
Показники основних витрат заводу
Таблиця 13 (тис. грн.)
№ п/п |
Показники витрат |
Витрати за рік |
В тому числі такі, наприклад , як (умовно) |
|||
Утримання ремонтно – маткового стада, інкубація ікри і вирощування молоді в УЗВ |
Вирощування товарної риби в УЗВ |
Вирощування молоді в садках і відгороджених лиманах для зариблення і товарного вирощування |
Спільне з р/г вирощування молоді і товарної риби
|
|||
1. |
Витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи |
7.500 |
2.500 |
2.500 |
2.500 |
– |
2. |
Адміністративні витрати |
700 |
150 |
250 |
250 |
50 |
3. |
Загальновиробничі та прямі витрати: – орендна плата; – списання браку та неякісної продукції; – електроенергія; – вода, каналізація, газ; – запчастини; – інструменти, спецодяг; – паливо-мастильні матеріали; – охорона підприємства; – охорона праці; – контроль якості продукції та його вдосконалення; – утримання виробничих приміщень, опалення, освітлення; – відрядження; – транспортні; – наукові дослідження; – на збут продукції; – тощо. |
17.000 |
3.100 |
11.400 |
2.000 |
500 |
4. |
Корми |
10.000 |
1.500 |
3.000 |
3.000 |
2.500 |
5. |
Рибопереробка |
2.800 |
– |
– |
– |
– |
6. |
Інші,в т.ч. на вилов риби в морі |
8.000 |
– |
– |
– |
– |
7. |
Податки |
10.000 |
3.000 |
4.000 |
2.000 |
1.000 |
|
Усього за рік: |
56.000 |
10.250 |
21.150 |
9.750 |
4.050 |
Примітка: вартість кормів власного виробництва розраховувалася за ціною 6 грн./кг. (46 % протеїну, 28 % жирів та енергетичною цінністю 19,4 МДж/кг).
Показники основних доходів і прибутків заводу
Таблиця 14 (тис. грн./рік)
№ п/п |
Показники доходів від |
Вирощеною в УЗВ
(250 тонн/рік) |
Вирощеної у садках та у відгород- жених лиманах (250 тонн/рік) |
Вирощеною спільно з рибогосподар- ськими підприємствами (250 тонн/рік) |
Виловленої у Чорному морі
(250 тонн/рік) |
Усього
(1000 тонн/рік) |
1. |
Реалізації товарної камбали-калкан |
40.000 |
40.000 |
40.000 |
30.000 |
150.000 |
2. |
Реалізації молоді камбали-калкан |
– |
– |
– |
– |
– |
3. |
Реалізації продуктів рибопереробки |
– |
– |
– |
– |
6.000 |
|
Разом: |
////////////// |
////////////// |
//////////////// |
/////////// |
156.000 |
|
Витрати: |
//////////// |
////////////// |
/////////////// |
/////////// |
56.000 |
|
Прибутки: |
//////////// |
///////////////// |
//////////// |
///////////// |
100.000 |
Примітка:
- Сировина для рибопереробки надходитиме з різних джерел (1000-2000 тонн/рік): від прилову, відбраковування риби під час вирощування, а також від закупівлі у рибогосподарських, рибопромислових та торгівельних підприємствах в різному співвідношенні, тому не має можливості точного розрахунку об’ємів прибутків.
- Товарною камбала-калкан при вилові вважається у 2 кг, але в товарному індустріальному господарстві доцільно доводити навіску до 5 і більше кілограмів.
- Усі показники таблиці носять орієнтовний показовий характер навіть в умовному розподілі об’ємів вилову і вирощуванні.
- Ціни товарної камбали-калкан у Європі і Туреччині вирують в межах 20-35 $/кг в залежності від партій, якості, попиту і сезону.
- Фінансові розрахунки заводу і рибогосподарських підприємств при спільному вирощуванні товарної камбали-калкан і молоді для зариблення Чорного моря відбуватимуться виключно за умовами підписаних договорів.
- Доходи від вилову камбали-калкан при умовній квоті у 250 тонн/рік, залежатимуть від багатьох факторів, таких як вартість пального для роботи рибопромислових суден заводу, витрат на загальне утримання флоту, включаючи заробітну плату, податки та інше, а головне – від рибальської вдачі і щільності риби в районі промислу, тому показники ефективності роботи суден розраховувалися, спираючись на реальні витрати типових суден в остання роки.
- Розрахунки велися по курсу 8 грн./$ і найнижчий ціни реалізації 20 $/кг.
У даному концептуальному проекті розрахунки велися по базовому вирощуванню товарної риби безпосередньо на заводі (500 тонн/рік).
Але, маючи можливість інкубування і вирощування зарибку камбали-калкан доцільно розвивати такі напрямки діяльності, як сумісне вирощування товарної риби і молоді для зариблення Чорного моря з отриманням значних квот від держави на промисловий вилов (до 250 тонн/рік і більше).
Очікувані результати
Зараз рибне господарство України знаходиться у стані глибокої затяжної рецесії. Галузь відступила від своєї переважної національної ознаки – нарощування власного видобутку водних живих ресурсів, власного розширеного виробництва харчової і технічної продукції, відтворення рибних запасів.
Країна втратила статус морської рибальської держави, ставши імпортером сировини та готової рибної продукції, тим самим виявилася вигідним інвестором зарубіжних партнерів і конкурентів.
Але будівництво та експлуатація потужного комерційного заводу по вирощуванню чорноморської камбали-калкан на фоні повного занепаду галузі рибного господарства України з її негативними фінансово-економічними проявами допоможе:
- Ініціювати створення необхідних законодавчих, виробничих і адміністративних умов для гарантованого забезпечення відродження камбали-калкан у Чорному морі.
i Відновити фоновий рівень камбали-калкан у Чорному морі, збільшити її рибогосподарський потенціал у територіальних водах України, шляхом повномасштабних зариблень південно-західного узбережжя життєстійкою молоддю, що в свою чергу створить сприятливі умови для самостійного поступового збільшення маси промислового стада.
- Створити додаткові робочі місця (більше 300 робочих місць в місцях традиційного рибного промислу) та підвищити життєвий рівень працівників галузі рибного господарства.
i Збільшити завантаження виробничих потужностей рибогосподарських підприємств, які знаходяться вздовж берегових ліній Чорного моря та його лиманів і мають можливість вирощувати молодь або товарну камбалу-калкан на замовлення заводу.i Знизити собівартість камбальної рибопродукції, яку вироблятиме завод, зробити її конкурентоспроможною на ринках Європи та Туреччини.i Забезпечити не тільки виробництво високоякісної рибної продукції, але й втілити нові прогресивні технології у сфері продажу охолодженою рибопродукції із застосуванням рідкого льоду.i Створити сприятливе інвестиційне середовище для подальшого розвитку камбального напрямку марикультури.i Стимулювати розвиток інших галузей національної економіки, пов’язаних з рибним господарством – суднобудування, машинобудування, транспорт, агропромисловий комплекс, тощо.i Підвищити середній рівень споживання риби в Україні.i Сприяти покращенню екологічного стану Чорного моря на фоні відновлення природного ареалу камбали-калкан.
Висновки
- Потужний повносистемний завод по вирощуванню чорноморської камбали-калкан матиме достатній запас міцності щодо подолання будь яких фінансових, технічних, адміністративних та інших негативних факторів на шляху свого сталого стрімкого розвитку.
Усе виробництво камбального заводу матиме високу рентабельність та конкурентоспроможність власної рибопродукції на європейському і турецькому ринках, тому є вкрай привабливим для українських та іноземних інвесторів.
Робота заводу матиме також цільову природоохоронну спрямованість на відновлення природного ареалу камбали-калкан у Чорному морі та розвиток його рибогосподарського потенціалу.