Держрибагентство вносить зміни до умов роботи Режимів СТРГ в рибній галузі, які не відповідають економічним інтересам держави. На початку серпня Держрибагентство розробило проект змін до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» щодо впорядкування дії Режимів спеціального товарного рибного господарства» (СТРГ).
СТРГ включає комплекс заходів для підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об’єкта через штучне відтворення живих водних ресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання цінних туводних (аборигенних) видів риб. В сучасному вигляді Режим СТРГ фактично підміняє собою договір оренди водойми, тобто Держрибагентство фактично перебирає на себе функції інших органів влади щодо передачі водного об’єкта в оренду.
На сьогодні Режим функціонує із суттєвими порушеннями Закону самими користувачами Режиму. Так, відповідно до Закону, рибогосподарська діяльність в Режимі СТРГ має здійснюватися в водоймах з низькою рибопродуктивністю або тих, які не можна використовувати для аквакультури через неможливість оформлення оренди (водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми). У кожному окремому випадку Режим СТРГ розробляється державними науковими установами індивідуально на замовлення підприємства-користувача, що описує видовий, віковий та іхтіологічний склад риби для зариблення водойми і її подальшого вилову.
Проте на практиці замовник зацікавлений у розробці вигідного для нього Режиму і нерідко впливає на результати наукового аналізу та розробку Режиму для водойм. В результаті СТРГ ведеться у водоймах з нормальною рибопродуктивністю, де необхідність для штучного зариблення – відсутня. Відповідно підприємці не здійснюють зариблення або здійснюють його у неповному обсязі, натомість виловлюють аборигенні види риб, тим самим фактично незаконно експлуатують природний ресурс водойми.
Голова Держрибагентства Ярема Ковалів зазначив: «На наш погляд, СТРГ є непрозорою схемою, що очевидно не відповідає інтересам держави Україна ані в частині економічні, ані в частині природоохоронній. Зариблення ставків підприємці часто або ігнорують, або перетворюють на фікцію. Останній випадок такого порушення органи рибоохорони зафіксували на початку серпня на Полтавщині у селі Середино. Місцевий підприємець зариблював ставок не стограмовим коропом, як це передбачає стандарт, а десяти-двадцятиграмовим. Такого малька щука з’їсть у перші дні, до часу вилову – осені, він не доживе. Відповідно ловити підприємець восени буде не вирощеного коропа, а аборигенну рибу».
На думку Держрибагентства, СТРГ в його нинішній формі є експлуатацією природних ресурсів України і економічно невигідним для держави. СТРГ передбачає мопопольне використання водойми користувачем без обмеження обсягів вилову, орендної плати за водойму та плати за квоту на вилов, не передбачена жодна компенсаційна плата за вилов аборигенних видів риб. Єдиною статтею надходжень до бюджету від СТРГ є податки, при цьому більшість користувачів є платниками єдиного податку, відповідно, надходження до бюджету – мінімальні.
Запропоновані Держрибагентством зміни до Закону передбачають, по-перше, чітке врегулювання типів водойм, придатних для СТРГ. По-друге, СТРГ передбачатиме використання не водойми, а виключно біоресурсів, що нівелює нинішні суперечності із Водним і Земельним кодексом (сьогодні Режим передбачає використання водного та земельного ресурсу, проте не передбачає орендну плату за його використання). По-третє, ініціатором розробки Режиму використання буде не комерційна установа, а держава в особі Держрибагентства. Для забезпечення прозорості та об’єктивності видачі дозволу на СТРГ, розроблений Режим проходитиме додаткове погодження в Державному агентстві водних ресурсів та Міністерстві екології. Лише після погодження Режиму цими відомствами Держрибагентство матиме право затвердити проект Режиму і реалізувати право на його використання на відкритому конкурсі. Новий закон також передбачає встановлення плати за вилов аборигенної риби.
Ярема Ковалів зазначив: «Ми розробили комплексні зміни до Закону. З одного боку, ми вводимо жорсткіші правила та обмеження. Разом з тим, мінімізуємо корупцію на місцях та стимулюємо підприємницьку діяльність у водоймах з низькими природними можливостями до рибопродуктивності на тих умовах, що вигідні і підприємцям, і державі».
(Стаття від серпня 2015 р., але актуальною є і досі.)
(Розміщена на офіційному сайті Держрибагентства)
