Комісія Громадської ради Держекоінспекції відносно стану осетрових риб в водоймах України

Висновки

комісії  Громадської  ради Держекоінспекції стосовно стану осетрових видів риб в водоймах України

Комісія Громадської ради при Держекоінспекції вивчила всі документи, які були в її розпорядженні стосовно стану та причин критичного зменшення популяцій «Червонокнижних» осетрових видів риб: білуги, російського осетра, шипу, стерляді в водоймах України за останні десятиліття.

Всі аналізи стану популяцій, а також позиції, яких держава повинна дотримуватися по цих питаннях базувалися на тому, що Україна в 1992 р. взяла на себе відповідальність за збереження зникаючих видів риб по CITES – Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни и флори, які знаходяться під загрозою зникнення.

Висновки комісії:

1. Стан всіх популяцій осетрових видів риб в водоймах України необхідно вважати як критичний без можливості самовідновлення!!!
2. Без негайних діючих заходів по «реанімації  осетрових видів риб з боку держави, повне їх знищення в морських територіальних водах України по прогнозах фахівців відбудеться в найближчі 15-20 років.
3. Основними чинниками знищення популяцій осетрових видів риб в водоймах і територіальних водах України до критичних відміток є:

Чинники антропогенного навантаження:

• Будівництво каскаду водосховищ на Дніпрі (1927-1975 рр.) та Південному Бузі (1984-1999 рр.), які унеможливили хід на нерест білуги, російського осетра, севрюги, шипу.
• Будівництво Цимлянського водосховища на Дону (1948-1952 рр.), яке унеможливило хід на нерест білуги, російського осетра, севрюги, шипу Азовської популяції.
• Будівництво каскаду дамб на річці Березань (1970-1983 рр.), які унеможливило хід на нерест російського осетра і севрюги.
• Зменшення кормової бази осетрових видів риб в Азовському і Чорному морях за рахунок розвитку завезеного з тропічних вод молюска рапана який швидко знищую популяції мідії – одного з основних видів корму осетрових видів риб.
• Забруднення водойм України стічними неочищеними каналізаційними стоками.
• Неконтрольований, незаконний, непідзвітний (ННН) вилов осетрових риб в значних об’ємах для збагачення, який практично довів залишки осетрових стад риб до знищення.

Чинники недосконалої державної політики:

• Відсутність осетрового відтворювального заводу з української сторони на Азовському морі (російська сторона щорічно звітує про зариблення десятків мільйонів штук рибопосадкового матеріалу осетрових видів риб, але реальної цифри ніхто не знає, тим більше, що осетрові риби зникають на Азовському морі).
• Продаж у свій час державного осетрового заводу на Дністрі комерційним підприємствам, які його повністю перепрофілювали під бази відпочинку.
• Застарілість технології ДУ «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика», яка не передбачає прижиттєвого отримання ікри від самок і сперми самців для запліднення. Не передбачається також технологічна можливість створення і утримання ремонтно-маткових стад осетрових видів риб для їх подальшого щорічного відтворення (завод в свій час будувався по технології «забою» плідників яких на той час було вдосталь). Існуюча система підйому зарибку осетрових риб ерліфтом наносить їм велику шкоду, тому потребує нового засобу (спеціального рибного насосу) для підйому мальку при його транспортуванні від водойми до живорибних прорізів перед випуском у пониззя Дніпра. Проектна потужність заводу не відповідала и не відповідає зараз потребам для відновлення ареалу осетрових видів риб в водоймах та морських територіальних водах України (проектна потужність заводу повинна бути як мінімум на порядок більшою).
• Зменшення до 7 нерестових пар російського осетра в 2008 р. на ДУ «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» і майже повне припинення відтворення білуги, російського осетра і севрюги і шипу (таке зменшення плідників вже запустило незворотній процес інбридингу, що в свою чергу обов’язково і безповоротно приведе до повного знищення всіх популяцій).
• Послаблення в 2009-2014 рр. державного контролю функціонування ДУ «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» з боку Міністерства екології та природних ресурсів України  (як органу центральної виконавчої влади, який повинен опікуватися збереженням червонокнижних видів риб) на фоні невизначеності Кабінетом міністрів України загальної державної політики в питаннях збереження осетрових видів риб. Така ситуація в умовах неможливості отримання плідників осетрових риб з моря спонукала Держрибагентство (як центрального органу виконавчої влади в галузі рибного господарства у відомстві якого знаходиться державна установа) змінити її Статут та профіль основної діяльності. Завод перетворився з флагмана осетрівництва в рибне господарство по вирощуванню рослиноїдних риб, коропу та стерляді, яка живе виключно в прісній воді і не є анадромних видом риб.

Комісія пропонує:

В разі затвердження Громадською радою висновків комісії, звернутися до керівництва Держекоінспекції з проханням переслати ці висновки і протокол засідання Громадської ради Міністерству екології та природних ресурсів України с пропозицією в найближчий термін провести розширений «круглий стіл» по проблемах збереження червонокнижних осетрових видів риб в водоймах України для розробки «дорожньої карти» виходу з кризи.

Вважаємо, що «круглий стіл» доцільно провести за участю:

• Провідних фахівців Міністерства екології та природних ресурсів України.
• Провідних фахівців Державної екологічної інспекції України.
• Провідних фахівців Агентства водного господарства України.
• Провідних фахівців Державного агентства рибного господарства України.
• Представників наукових закладів Міністерства екології та природних ресурсів України.
• Представників наукових закладів Держрибагентства.
• Представників Інституту гідробіології НАН України.
• Представників Інституту зоології ім. Шмальгаузена НАН України.
• Інших фахівців і представників профільних громадських організацій.

 Успіх відновлення аборигенних популяцій осетрових видів риб в континентальних водоймах і територіальних водах України залежить  від зусиль всього українського суспільства і потребує принципово нової стратегії та особливих неординарних законодавчих, адміністративних та виховних підходів (це стосується населення і особливо молоді).