Проект розвитку СТРГ в Україні

Довідка про регуляторну складову

проекту з розвитку СТРГ в Україні

 І. Загальні положення

 Спеціальні товарні рибні господарства (далі-СТРГ), як вид рибогосподарської експлуатації природних водних об’єктів передбачений та регулюється наступними законодавчими та нормативними актами:

• законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»;
• законом України «Про аквакультуру»;
• законом України «Про тваринний світ»;
• законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
• постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 992 «Про затвердження Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України»;
• наказом Мінагрополітики від 07.07.2012 № 414 «Про затвердження Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання»;
• наказом Держкомрибгоспу від 15.01.2008 № 4 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах».

2. СТРГ передбачає рибогосподарську експлуатацію природних водних об’єктів, відповідно до висновків науково-біологічного обґрунтування, яке визначає можливість (або не можливість) вселення на наявну, не використану аборигенними видами водних біоресурсів кормову базу інтродуктивних видів риб, з метою підвищення рибопродуктивності водойми, про що відповідною науковою установою розробляється певний Режим рибогосподарської експлуатації, вимоги якого є обов’язковими для виконання.
3. За невиконання вимог Режиму рибогосподарської експлуатації користувач (суб’єкт господарської діяльності) несе відповідальність, включаючи скасування Режиму СТРГ.
4. СТРГ проводиться на водному об’єкті без здійснення орендних платежів за використання земель водного фонду та за спеціальне водокористування на строк до 10 років з можливістю подальшої пролонгації.
5. Охорона водних біоресурсів на водному об’єкті під час діяльності СТРГ здійснює користувачем СТРГ – суб’єктом господарської діяльності, який є відповідальною особою.
6. Під час діяльності з СТРГ будь-яке інше використання водного об’єкту, окрім рибогосподарського вимогами законодавства не передбачено.
7. Діяльність у СТРГ не є аквакультурою, а визначається як спеціальне використання водних біоресурсів, що здійснюється відповідно до спеціального режиму з рибогосподарської експлуатації, тому, відповідно до вимог законодавства потребує отримання відповідного дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів.
8. Існуюча модель державного управління в СТРГ є недосконалою, що підтверджується інформацією ДАРГ з питань системного невиконання основних показників, які є обов’язковими для виконання користувачами (Таблиця 1.).

Таблиця 1.

Основні показники в СТРГ у 2013-2018 роках

             Таким чином, вбачається невиконання планових показників у СТРГ протягом останніх шести років, що свідчить про недосконалу модель державного управління у сфері рибогосподарського використання природних водних об’єктів. 

ІІ. Пропозиції щодо удосконалення регуляторних функцій в СТРГ

 З метою удосконалення моделі діяльності СТРГ, прозорості та уникнення випадків приховування від оподаткування отриманих прибутків, а також усунення корупційної складової пропонується наступна система діяльності у цій сфері:

1. Держава в особі Держрибагентства (далі-ДАРГ) за кошти державного бюджету, або за рахунок потенційних грантів від закордонних неурядових організацій замовляє у відповідних наукових установ наукові дослідження, з метою отримання науково-біологічних обґрунтувань (далі-НБО) щодо можливості (або не можливості) їх рибогосподарського використання, а у випадку такої можливості – розроблення Режимів СТРГ.
2. Результати проведених наукових досліджень за даними НБО (у випадку можливості інтродукції) стануть основою для вимог Режимів СТРГ. Вимоги Режимів є індикативними, але в той же час деякі позиції не можна порушувати. Так, наприклад, показники обсягу вселення риби не можуть бути меншими, в той час, як показники вилову не можуть бути більшими або меншими (виключенням буде збільшення лімітів з вилову, якщо показник вселення був більший за визначений в режимі, тощо). Строки заборони вилову та інші обмеження щодо використання водних біоресурсів є обов’язковими до виконання, тому, до розробленого Режиму СТРГ доцільно розробити типову форму договору між державою та користувачем СТРГ (інвестором), який має бути гарантією для забезпечення інтересів обох сторін.
3. З метою досягнення відповідних позитивних результатів з рибопродуктивності водних об’єктів, що експлуатуються в СТРГ визначається розрахунково-теоретична здатність по вилову риби з водойми при найгірших погодних умовах (2 750 градусо-днів).
4. Крім того, під час розроблення режимів рибогосподарської експлуатації в СТРГ доцільно звертати увагу на вимоги наказу Мінагрополітики від 30.01.2013 № 45 «Про затвердження Зон аквакультури (рибництва) та рибопродуктивності по регіонах України».
5. Відповідно до комплексу чинників щодо наукових даних та розрахунку рибопродуктивності ДАРГ встановлює щорічну плату, яку користувач СТРГ повинен сплачувати до державного (місцевого) бюджету за користування водним об’єктом.
6. ДАРГ виставляє на відкритий конкурс (аукціон) розроблені на основі НБО Режими рибогосподарської експлуатації водних об’єктів, із інвестиційними умовами щодо обов’язкових обсягів зариблення водних об’єктів (за кількістю та якістю рибопосадкового матеріалу), придбання відповідного промислового обладнання та створення відповідних умов промислу, обліку та зберігання водних біоресурсів, системних меліоративних та природоохоронних заходів, обов’язкових до виконання на конкретному водному об’єкті.
7. Після проведення відкритого конкурсу (аукціону) на отримання Режиму СТРГ, переможець, який укладає спеціальну угоду на рибогосподарське використання водного об’єкту, в якій прописуються всі його зобов’язання щодо рибогосподарського використання та природоохоронних і меліоративних заходів даного водного об’єкту.
8. Користувач після підписання договору з ДАРГ зобов’язаний провести консультації та підписати договори з усіма районними адміністраціями, на територіях яких перебуває водний об’єкт, що передається у СТРГ, в якому мають бути чітко визначені умови сільськогосподарського (випас худоби, оброблення земель агрохімікатами тощо) та рекреаційного (любительська та спортивна риболовля, відпочинок тощо).
9. Одною з основних вимог рибогосподарського використання водного об’єкту в СТРГ повинно бути збереження екологічного стану водного об’єкту, його аборигенної іхтіофауни та збалансованого рибогосподарського використання.
10. Державний нагляд (контроль) за виконанням умов спеціальної угоди та вимог Режиму СТРГ має бути покладений на Державну екологічну інспекцію України.

ІІІ. Очікувані результати від запровадження удосконаленої моделі державного управління СТРГ

   Запропонована модель державного управління СТРГ дозволить:

• оптимізувати ефективність рибогосподарського використання природних водних об’єктів за рахунок більш відповідального ставлення користувачів до виконання власних обов’язків за договорами та Режимами СТРГ;
• мінімізувати корупційні ризики, які існують у діючій моделі користування СТРГ;
• суттєво збільшити обсяги вирощування інтродукованої товарної рибної продукції та вилов водних біоресурсів у СТРГ орієнтовно до 35-40 тис. тонн;  
• суттєво збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів за рахунок запровадженого внеску щорічної сплати за використання водним об’єктом в СТРГ, а також від суттєвого збільшення обсягів реалізації ринку риби та рибних товарів;
• збільшити кількість робочих місць орієнтовно на 10 тис.

Таблиця 2.

Показники умовного порівняння ефективності рибогосподарського використання водних об’єктів у СТРГ за умови запровадження запропонованої моделі управління

*Передбачена ефективність та виконання планових показників режимів СТРГ у 2020 році за умови запровадження інноваційної моделі державного управління у цій сфері.

          Таким чином, новою моделлю державного управління в СТРГ передбачено суттєве підвищення планових показників з рибопродуктивності, зариблення та вилову з одночасним виконанням зазначених планових показників за фактом суб’єктами господарювання.

ІV. Найбільш привабливий проект у СТРГ

          Найбільш привабливим проектом в СТРГ в Україні є комплексна рибогосподарська експлуатація Придунайських прісноводних озер:

• Сасик – 22 тис га;
• Ялпуг-Кугурлуй – 14 тис га;
• Кагул-Картал – 9,8 тис га;
• Китай – 5 тис га;
• Катлабуг – 7 тис га;

Всього: 57,8 тис га.

Враховуючи найвищу рибопродуктивність за зоною рибництва та наявність надмірної кількості кормової бази (фітопланктон) ці водні об’єкти в комплексі є найпривабливішими з точки зору ведення рибного господарства.

Потенційна рибопродуктивність по товстолобику на цих водоймах сягає 300-500 кг/га, що за умови виконання вимог Режиму із зариблення дорівнюватиме щонайменше 18 тис. тонн товарного товстолобика на рік.

Як приклад, розглянемо прогнозні показники з рибопродуктивності та вилову Придунайських озер Кагул-Картал на 2019-2023рр.

Рис.1. Показники вилову на озерах Кагул-Картал за 2018 р та прогноз на 2023р

Показники рибопродуктивності після відповідного зариблення системи Кагул-Картал інвестором у 2019-2023 роках та різниця з показниками вилову 2018 року є очевидними.

Таблиця 3.

Рибопродуктивність системи Кагул-Картал без зариблення у 2018 році

Також варто зазначити, що середня ціна на рибу в розрахунках складає 25 грн/кг, що для Ренійського району може бути зависокою, тому можемо застосовувати знижуючий коефіцієнт 0,6 до зазначеної вартості риби.

 Разом з тим, за умови організації логістики в м. Київ та інші великі міста, можна враховувати вартість риби 25 грн/кг.

За умови повного планового зариблення системи Кагул-Картал в поточному році, показники вилову у 2020-2023 роках будуть відповідати показникам, наведеним у таблиці 4.

Таблиця 4.

Показники рибопродуктивності системи Кагул-Картал у 2020-2023р:

 Вартість придбання 250 тонн рибопосадкового матеріалу наважкою 25-30 гр. (10 млн. шт.) при цьому буде дорівнювати 8,7 млн. грн. на рік, без застосування технології здешевлення зариблення. При застосуванні технології здешевлення, вартість зариблення складатиме – до 1,5 млн. грн.

За умови такого зариблення, структура вилову водних біоресурсів складатиметься відповідно до показників.

Варто зазначити, що враховуючи розміри водних об’єктів та інші природні особливості фактична рибопродуктивність буде збільшуватися до 2024 року, після чого можливе її регулювання та видових змін.

Рис.2. Структура вилову на водоймах Кагул-Картал 2019-2024рр

  Таким чином, протягом 2019-2024рр. відбуватиметься збільшення вилову товстолобиків від 0 до 4,7 тис. тонн, судака від 10 до 120 тонн, вилов карася відповідно зменшується від 700 до 300 тон, за умови зариблення товстолобиків.

При цьому середня рибопродуктивність комплексу сягає в середньому 512 кг/га, що не є максимальним показником для цих водойм.

Обсяг інвестицій для СТРГ на озерах  Кагу-Картал дорівнює 21 млн. грн. (рибопосадковий матеріал, технологічне, промислове обладнання, знаряддя лову, транспорт, тощо.).

 V. Висновки

 Діюча регуляторна складова в СТРГ є недосконалою, та такою, що породжує корупцію і тінізацію рибного ринку. Вона потребує удосконалення та внесення змін.

1. Пропозиція держави відповідних умов рибогосподарського використання природних водних об’єктів у СТРГ на відкритому конкурсі щодо їх використання створить відкритість та прозорість отримання водних об’єктів з інвестиційними зобов’язаннями з боку суб’єктів господарювання.
2. Запровадження індивідуального підходу з визначення умов використання природних водних об’єктів та інвестиційних зобов’язань користувачів СТРГ, закріплених у відповідному контракті з ДАРГ дозволить забезпечити відповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.
3. Суттєве підвищення національного виробництва рибної продукції в СТРГ, з одночасним збереженням екологічного стану позитивно вплине на забезпечення продовольчої безпеки держави, дозволить збільшити надходження до державного бюджету за умови збереження довкілля.
4. Запропоновані зміни з удосконалення моделі державного управління в СТРГ, на прикладі прогнозу рибогосподарської діяльності на озерах Кагул-Картал свідчать про позитивні показники виробництва та дозволять побудувати прозорі правила гри, надати стимулів для залучення інвестицій в галузь рибного господарства України.