Проєкт. ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ПРОГРАМУ ВІДНОВЛЕННЯ ОСЕТРОВИХ РИБ У ПРИРОДНИХ ВОДОЙМАХ УКРАЇНИ ТА РОЗВИТКУ ТОВАРНОГО ОСЕТРІВНИЦТВА

Опубліковано 22.01.2026 at 10:40 автором Мегалодон

14 0

Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм

ЗАКОН УКРАЇНИ

“ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ПРОГРАМУ ВІДНОВЛЕННЯ ОСЕТРОВИХ РИБ У ПРИРОДНИХ ВОДОЙМАХ УКРАЇНИ ТА РОЗВИТКУ ТОВАРНОГО ОСЕТРІВНИЦТВА

Київ 2025 рік

Закон України

“Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвитку товарного осетрівництва”

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Цей Закон визначає засади державної політики у сфері збереження та відновлення осетрових видів риб у природних водоймах України, а також правові основи розвитку товарного осетрівництва. Закон встановлює повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, механізми координації їх діяльності, а також принципи реалізації Національної програми відновлення осетрових риб.

Враховуючи критичний стан популяцій осетрових риб у природних водоймах України, їхнє занесення до Червоної книги України та міжнародних червоних списків, що стало наслідком руйнування нерестовищ через будівництво дамб на річках Дніпро та Південний Буг, незаконного, непідзвітного і неконтрольованого вилову (ННН-рибальства), забруднення водойм та іншого антропогенного впливу, а також відсутності належних державних заходів щодо їх відтворення;

Беручи до уваги міжнародні зобов’язання України у сфері охорони водних біоресурсів, зокрема положення Конвенції CITES та Бернської конвенції, та прагнучи забезпечити відповідність українського законодавства європейським стандартам сталого використання водних видів;

Усвідомлюючи стратегічну роль осетрових риб для збереження біорізноманіття, відновлення річкових екосистем, зміцнення продовольчої безпеки та економічної незалежності України, а також для розвитку високотехнологічного товарного осетрівництва;

Цей Закон встановлює правові, організаційні, фінансові та науково-технологічні засади реалізації Національної програми відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвитку товарного осетрівництва, поєднуючи охорону природних популяцій із раціональним і стратегічно обгрунтованим використанням у промисловому виробництві.

Стаття 1. Мета Закону

Цей Закон має на меті забезпечити збереження та відновлення популяцій осетрових риб у природних водоймах України, розвиток товарного осетрівництва, раціональне та сталий використання водних біоресурсів, а також формування державних ремонтно-маткових стад для підтримки екологічної рівноваги і продовольчої безпеки держави.

Стаття 2. Завдання Закону

Завданнями Закону є:

Визначення правових, організаційних, фінансових та науково-технологічних засад реалізації Національної програми відновлення осетрових риб;

Забезпечення відновлення природних ареалів осетрових, нерестовищ та міграційних шляхів;

Створення та підтримка державних ремонтно-маткових стад осетрових риб у природних та штучних умовах, включно з утриманням на теплих водах ТЕЦ та інших спеціально обладнаних водоймах;

Розвиток товарного осетрівництва та аквакультури, поєднуючи економічну ефективність із охороною природних популяцій;

Створення Національного банку генетичних ресурсів осетрових риб та контроль чистоти генетичних ліній;

Організація наукового супроводу, моніторингу та оцінки ефективності заходів із відновлення осетрових;

Стимулювання державного та приватного партнерства у сфері вирощування осетрових риб та їх рибопромислового використання з дотриманням екологічних та біоетичних стандартів;

Сприяння участі громадськості, наукових установ та міжнародних партнерів у реалізації Національної програми.

Стаття 3. Сфера дії Закону

Цей Закон поширюється на:

Природні водойми України, зокрема Азовське та Чорне море, їх затоки, лимани, а також континентальні водойми – річки, озера та штучні аквакультурні об’єкти, де здійснюється відновлення та вирощування осетрових риб.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, державні та приватні установи, що беруть участь у реалізації Національної програми.

Усі форми промислового, любительського, спортивного та рекреаційного вилову осетрових риб, а також заходи з контролю ННН – рибальства (незаконного, непідзвітного і неконтрольованого).

Стаття 4. Принципи державної політики

Принципи державної політики у сфері відновлення осетрових риб у природних водоймах України:

збереження та відновлення природних популяцій осетрових риб;

відновлення та охорона нерестовищ, міграційних шляхів та природних ареалів видів;

наукове обгрунтування всіх заходів з відтворення та реінтродукції;

застосування сучасних біотехнологій та методів моніторингу для контролю стану популяцій;

забезпечення прозорості та участі громадськості у прийнятті рішень щодо охорони осетрових;

виконання міжнародних зобов’язань України у сфері охорони водних біоресурсів.

Принципи державної політики у сфері сталого розвитку товарного осетрівництва:

держава сприяння створенню комерційного ринку осетрового рибопосадкового матеріалу для забезпечення сталого розвитку товарного осетрівництва та раціонального використання водних біоресурсів, забезпечує баланс між охороною природних популяцій та економічним використанням; стимулює державно-приватне партнерство та інвестиції, підтримує науково-технологічний супровід і генетичну чистоту рибопосадкового матеріалу.

забезпечення високих стандартів якості та безпеки осетрової рибопродукції;

гармонізація економічної ефективності та екологічної безпеки виробництва;

стимулювання державного та приватного партнерства, інвестицій у товарне осетрівництво;

використання наукових досліджень і інноваційних технологій для підвищення продуктивності та збереження генетичної чистоти;

підтримка сталого розвитку осетрової аквакультури, як частини загальної політики збереження водних екосистем.

Стаття 5. Визначення термінів

У цьому Законі наведені такі терміни та їх визначення:

АвтохтоннІ осетрови види риб – корінні, місцеві, аборигенні.

Аквакультура – штучне розведення та вирощування водних організмів (риби, молюсків, ракоподібних, водоростей) з метою відтворення, харчового та товарного використання.

Банк генетичних ресурсів осетрових риб – державна установа або структура, що забезпечує збереження, контроль та відтворення чистих генетичних ліній осетрових риб.

Біоінженерія осетрових риб – це комплекс науково-технічних і біотехнологічних підходів, спрямованих на управління, оптимізацію та відтворення осетрових видів у контрольованих умовах, з метою підвищення продуктивності, збереження генетичних ресурсів та покращення якості продукції.

Відтворення осетрових риб – комплекс заходів, спрямованих на збільшення чисельності та відновлення природних популяцій осетрових видів.

Генетичний банк – це спеціалізована система збирання, збереження, обліку та використання генетичного матеріалу осетрових риб (ікри, сперми, ембріонів, тканин, ДНК та генетичних маркерів), призначена для забезпечення збереження національного генофонду, підтримки генетичної різноманітності, формування стійких ремонтно-маткових стад та використання у програмах відтворення, селекції й наукових досліджень.

Генетичний паспорт – це офіційний документ (паперовий або електронний), який містить повний опис генетичного профілю конкретної риби, популяції або ремонтно-маткової групи.

Генетично чиста лінія – популяція осетрових риб, яка зберігає свій природний генетичний фонд без втручання сторонніх видів чи підвидів.

Державне ремонтно-маткове стадо – стадо осетрових риб, утримуване державою для розмноження та відтворення природних популяцій, а також забезпечення товарного виробництва.

Доместикація – процес переведення осетрових риб із природних умов у контрольоване утримання (штучні водойми, інкубатори, ферми) з метою їх розведення, формування ремонтно-маткових стад та виробництва товарної продукції, при збереженні генетичної чистоти популяцій.

Інбридинг – це схрещування близькоспоріднених особин, тобто таких, що мають спільних предків (родичів).

Марикультура (морська аквакультура) – діяльність з розведення, утримання та вирощування морських організміву внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України із застосуванням плавучих садків з використанням морської води, з метою відтворення, харчового та товарного використання, включно з виробництвом рибопосадкового матеріалу.

ННН-рибальство – незаконне, непідзвітне та неконтрольоване виловлювання риб у природних водоймах.

Осетрова марикультура визначається як вид спеціалізованого аквакультурного виробництва, спрямованого на розведення осетрових видів у прісноводних та морських умовах для відтворення, товарного вирощування та переробки продукції.

Осетрові риби – риби родини осетрових, занесені до Червоної книги України та міжнародних червоних списків, що підлягають охороні та відновленню.

Осетрівництво – діяльність із вирощування, відтворення та промислового використання осетрових риб.

Реінтродукція – повернення осетрових риб у історично їх природні ареали після штучного розведення.

Ремонтно-маткове стадо – це спеціально відібрана група плідників осетрових риб, яка формується для підтримання, оновлення та відтворення основного маточного поголів’я, забезпечення стабільного генетичного складу популяцій та отримання якісного потомства для відтворення у природних водоймах або для потреб аквакультури.

Сталий розвиток товарного осетрівництва – розвиток виробництва осетрових риб, що поєднує економічну ефективність із збереженням природних популяцій та екологічної рівноваги.

Товарне осетрівництво – вирощування осетрових риб для комерційного використання, зокрема отримання ікри, м’яса та рибопосадкового матеріалу.

Участь громадськості – залучення громадських організацій, наукових установ та заінтересованих осіб до планування, моніторингу та оцінки заходів із відновлення та охорони осетрових риб.

Якість рибопродукції – відповідність продукції стандартам безпеки, харчової цінності та екологічних вимог, встановлених законодавством України та міжнародними нормами.

Розділ II

ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР РОЗВИТКУ ОСЕТРОВОГО СЕКТОРУ

Стаття 6. Міжнародні договори та конвенції (CITES, Бернська конвенція, CBD, FAO/GFCM)

Україна при реалізації цього Закону керується міжнародними договорами та конвенціями, учасником яких вона є, зокрема:

Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).

Бернська конвенція про охорону дикої фауни та флори і природних середовищ Європи

Конвенція про біологічне різноманіття (CBD).

Керівні принципи Організації Об’єднаних Націй з продовольства та сільського господарства / Генеральної комісії з рибальства в Середземному морі (FAO/GFCM).

Заходи з охорони, відновлення та використання осетрових риб, а також реалізація товарного осетрівництва в Україні здійснюються відповідно до положень зазначених міжнародних договорів і конвенцій.

Органи державної влади забезпечують гармонізацію національного законодавства у сфері охорони та використання осетрових риб із зобов’язаннями України за міжнародними договорами та конвенціями.

Стаття 7. Обов’язки України щодо охорони червонокнижних видів

Україна забезпечує охорону та відтворення осетрових риб, занесених до Червоної книги України та міжнародних червоних списків, шляхом:

встановлення та контролю режимів промислового, любительського, спортивного та рекреаційного вилову;

захисту нерестовищ, міграційних шляхів та природних ареалів осетрових видів;

запровадження заборони на незаконний вилов та ННН-рибальство (незаконне, непідзвітне та неконтрольоване);

створення та підтримки державних ремонтно-маткових стад для відтворення природних популяцій;

використання науково обгрунтованих методів реінтродукції та доместикації осетрових риб;

контролю за екологічним станом водойм, у яких перебувають осетрові риби.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують виконання міжнародних зобов’язань України щодо охорони червонокнижних видів.

Усі заходи з охорони, відтворення та використання червонокнижних видів здійснюються з урахуванням принципів сталого розвитку, з дотриманням екологічних, генетичних та біоетичних стандартів.

Стаття 8. Міжнародне співробітництво та партнерство

Україна здійснює міжнародне співробітництво у сфері охорони, відтворення та раціонального використання осетрових риб шляхом участі в міжнародних договорах, конвенціях та програмах, а також обміну науковими, технологічними та методичними знаннями.

Основними напрямами міжнародного співробітництва є:

спільні науково-дослідні проєкти з відновлення осетрових риб та морських екосистем;

гармонізація національного законодавства та стандартів із міжнародними вимогами;

обмін досвідом і технологіями у сфері аквакультури, марикультури та товарного осетрівництва;

співпраця з міжнародними організаціями та фондами для залучення інвестицій і грантів на охорону та відтворення видів;

сприяння розвитку міжнародних комерційних ринків рибопосадкового матеріалу та високоякісної рибопродукції.

Держава забезпечує участь України у створенні та реалізації спільних програм і проєктів, що сприяють відновленню природних популяцій осетрових риб, розвитку товарного осетрівництва та підвищенню продовольчої безпеки.

Органи виконавчої влади координують міжнародне співробітництво та партнерство, забезпечують обмін інформацією, контроль за дотриманням міжнародних зобов’язань і прозорість участі України у міжнародних програмах.

Стаття 9. Звітність та контроль за виконанням міжнародних стандартів

Україна забезпечує регулярну звітність щодо виконання міжнародних зобов’язань у сфері охорони та відтворення осетрових риб, включаючи виконання положень: Конвенції CITES, Бернської конвенції, Конвенції про біологічне різноманіття (CBD), Керівних принципів FAO/GFCM та інших міжнародних стандартів.

Контроль за виконанням міжнародних стандартів здійснюється органами виконавчої влади, уповноваженими у сфері охорони водних біоресурсів, у тісній взаємодії з державними науковими установами, громадськими організаціями та міжнародними партнерами.

Державні та приватні суб’єкти, які беруть участь у реалізації Національної програми відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвитку товарного осетрівництва, зобов’язані надавати достовірну інформацію для звітності та підлягають контролю на відповідність міжнародним стандартам.

Звіти щодо виконання міжнародних зобов’язань подаються органами виконавчої влади до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та міжнародних організацій відповідно до чинного законодавства і вимог міжнародних договорів.

Розділ III

ЗАКОНОДАВЧЕ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАКОНУ

Стаття 10. Основи національної політики охорони осетрових

Національна політика охорони осетрових видів базується на засадах сталого природокористування, наукової обґрунтованості рішень та пріоритетності збереження природних популяцій над будь-яким видом господарської діяльності.

Держава забезпечує комплекс заходів з відновлення природних популяцій осетрових, включаючи охорону місць нересту, збереження міграційних шляхів, запобігання браконьєрству та деградації довкілля.

Реалізація державної політики у сфері охорони осетрових здійснюється Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства та Держрибагентством у взаємодії з іншими органами виконавчої влади.

Держава підтримує розвиток наукових досліджень у галузі біології, генетики та відтворення осетрових, а також впровадження інноваційних технологій аквакультури та марикультури.

Національна політика охорони осетрових враховує міжнародні зобов’язання України, включаючи положення CITES, Конвенції про біорізноманіття та інші міжнародні угоди.

Стаття 11. Взаємодія центральних та регіональних органів

Центральним органом формування та реалізації державної політики у сфері охорони та відновлення осетрових є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Держрибагентство забезпечує практичну реалізацію політики, здійснює контроль та нагляд за використанням і відтворенням осетрових, координує діяльність територіальних органів.

Обласні та місцеві органи виконавчої влади забезпечують виконання державних програм на відповідних територіях, організовують місцеві заходи з охорони нерестилищ, боротьби з браконьєрством, екологічного моніторингу.

Взаємодія центральних і регіональних органів здійснюється через спільні програми та плани дій, обмін інформацією та даними моніторингу, проведення спільних рейдів, перевірок, наукових досліджень, координаційні та консультативні ради.

Територіальні органи Держрибагентства забезпечують невідкладне реагування на порушення у сфері охорони водних біоресурсів та організовують оперативну взаємодію з Національною поліцією, прикордонними та екологічними службами.

Стаття 12. Права та обов’язки користувачів водних біоресурсів

Користувачі водних біоресурсів мають право на здійснення діяльності відповідно до наданих дозволів та умов користування, отримання повної та достовірної інформації про вимоги законодавства, квоти та режими використання водних біоресурсів, участь у державних та регіональних програмах відтворення осетрових, користування інфраструктурою та державними сервісами, створеними для ведення осетрової аквакультури та рибного господарства.

Користувачі зобов’язані:

дотримуватися встановлених лімітів, квот і режимів рибогосподарської діяльності, забезпечувати ведення достовірного обліку вилову, вирощування, переміщення та реалізації риби, виконувати біотехнічні та компенсаційні заходи з відтворення осетрових відповідно до договорів та дозволів, не допускати забруднення водних об’єктів, псування нерестилищ і погіршення природних умов існування осетрових, забезпечувати доступ контролюючих органів до місць вирощування, вилову та зберігання водних біоресурсів, сприяти науковим дослідженням і надавати дані для офіційного моніторингу.

Права та обов’язки користувачів визначаються також міжнародними зобов’язаннями України та правилами сертифікації продукції осетрового напряму.

Стаття 13. Гармонізація з міжнародним та європейським правом

Україна забезпечує відповідність національного законодавства у сфері охорони осетрових вимогам міжнародних договорів, ратифікованих Україною, включаючи CITES, Бернську конвенцію, Конвенцію про охорону Дунайського басейну та інші акти.

Держава здійснює поетапну гармонізацію законодавства з правом Європейського Союзу, зокрема з Регламентами ЄС щодо маркування, обігу та контролю продукції осетрових.

Держрибагентство забезпечує обмін інформацією з міжнародними організаціями, ведення національних реєстрів і баз даних відповідно до міжнародних стандартів.

Державні програми відновлення осетрових розробляються з урахуванням рекомендацій Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) та кращих практик Дунайського регіону.

Україна бере участь у міжнародних проєктах, дослідницьких програмах і тренінгах, спрямованих на розвиток наукових та управлінських компетенцій у сфері охорони осетрових.

Розділ IV

ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО (ДПП)

Стаття 14. Загальні засади державно-приватного партнерства у сфері відновлення осетрових риб в природних водоймах України

Державно-приватне партнерство у сфері охорони та відновлення осетрових риб, а також у сфері товарного осетрівництва є формою співробітництва між державою та приватними суб’єктами, спрямованою на досягнення суспільно значущих екологічних, економічних та наукових результатів.

Метою державно-приватного партнерства є відтворення природних популяцій осетрових у водних об’єктах України, забезпечення сталого розвитку товарного осетрівництва, зменшення тиску на дикі популяції шляхом розвитку легального, контрольованого виробництва, залучення інвестицій, інноваційних технологій та наукових рішень у сферу рибного господарства.

Основними державними партнерами є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство).

Форми державно-приватного партнерства визначаються відповідно до законодавства України та включають спільне фінансування та реалізацію державних програм, створення спільних рибовідтворювальних центрів, інвестиційні та концесійні проєкти, спільне ведення наукових, селекційних та генетичних програм, державну підтримку приватних виробників.

Стаття 15. Програми підтримки товарного осетрівництва

Держава реалізує спеціальні програми підтримки товарного осетрівництва, що спрямовані на модернізацію існуючих рибогосподарських потужностей, будівництво нових рециркуляційних систем (RAS) і ставових господарств. підвищення продуктивності та біобезпеки підприємств;, забезпечення доступу до сертифікованого племінного матеріалу.

Програми передбачають цільову державну підтримку, співфінансування проєктів у сфері аквакультури, розробку та впровадження галузевих стандартів якості, навчання та підготовку фахівців у сфері осетрівництва.

Мінекономіки довкілля та сільського господарства України встановлює порядок участі у програмах, критерії відбору отримувачів підтримки та механізми залучення приватних партнерів.

Держрибагентство забезпечує консультативний супровід учасників програм та здійснює контроль за дотриманням біотехнічних норм.

Стаття 16. Спільні державні та приватні рибовідтворювальні центри

Спільні рибовідтворювальні центри створюються для виробництва зарибку осетрових риб, підтримання генетичної різноманітності та забезпечення ефективного виконання державних програм зариблення.

Центри функціонують на засадах державно-приватного партнерства, що включає спільне фінансування, розподіл ризиків та спільне управління проєктами.

Основними завданнями центрів є виробництво якісного зарибку для природних водойм та аквакультури, збереження та розвиток генетично перевірених заводських ліній, проведення селекційних та науково-дослідних робіт, участь у міжнародних програмах збереження осетрових.

Держрибагентство здійснює акредитацію рибовідтворювальних центрів, ведення державного реєстру таких центрів, контроль якості племінного матеріалу та дотримання технологічних стандартів, оцінку ефективності виконання програм зариблення.

Центри зобов’язані забезпечувати дотримання вимог CITES, Європейського законодавства та міжнародних стандартів простежуваності.

Стаття 17. Субсидії, гранти та інвестиційна підтримка

З метою розвитку товарного осетрівництва та участі приватних суб’єктів у державних програмах держава надає фінансову підтримку у формах субсидій на закупівлю обладнання, кормів, племінного матеріалу, грантів для впровадження інноваційних технологій та дослідницьких проєктів, інвестиційних стимулів для створення або модернізації виробничих потужностей, компенсації частини вартості будівництва RAS-систем та інкубаційних цехів.

Фінансування надається на конкурсній основі відповідно до критеріїв екологічної безпеки, проєктної ефективності та відповідності стратегічним цілям відновлення осетрових.

Держрибагентство здійснює оцінку результативності використання державних ресурсів, проводить аудит виконання умов договорів та готує щорічний звіт.

Порядок надання фінансової підтримки та контролю її використання визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 18. Моніторинг та контроль у сфері державно-приватного партнерства

Державний моніторинг у сфері державно-приватного партнерства здійснюється Держрибагентством з метою забезпечення дотримання природоохоронних, біотехнічних та технологічних вимог.

Система моніторингу включає оцінку стану природних популяцій осетрових у водоймах України, контроль за якістю зарибку та його походженням, підтвердження простежуваності обороту осетрових та їх продукції, перевірку дотримання умов договорів державно-приватного партнерства, оцінку ефективності державних та спільних програм.

Для здійснення контролю Держрибагентство має право проводити планові та позапланові перевірки, лабораторні дослідження, генетичні експертизи та маркування, перевірки відповідності електронних даних фактичним обсягам виробництва.

У разі виявлення порушень застосовуються заходи реагування, включно з припиненням дії дозволів, анулюванням акредитації, накладенням штрафів та передачею матеріалів правоохоронним органам.

Результати моніторингу щорічно оприлюднюються у формі державного звіту.

Стаття 19. Інформаційне забезпечення та цифрові системи обліку

Усі суб’єкти державно-приватного партнерства зобов’язані вести облік своєї діяльності в державній електронній системі обліку водних біоресурсів.

Державні органи забезпечують створення та розвиток цифрових платформ для обліку виробництва осетрових, простежуваності переміщення риби та ікри, формування державних реєстрів, моніторингу та прогнозування стану популяцій.

Дані електронної системи є обов’язковими для використання при здійсненні контролю та плануванні державних програм.

Стаття 20. Міжнародне співробітництво у сфері державно-приватних проєктів

Україна розвиває міжнародне співробітництво у сфері збереження осетрових через участь у регіональних та глобальних програмах, обмін досвідом, спільні наукові проєкти та залучення інвестицій.

Держава сприяє участі приватних партнерів у міжнародних грантових та інвестиційних програмах.

Усі форми співробітництва здійснюються з дотриманням міжнародних стандартів простежуваності, охорони видів, вимог CITES та права ЄС.

Розділ V

МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА СТРАТЕГІЧНІ ПРИОРИТЕТИ

Стаття 21. Мета державної політики у сфері відновлення осетрових риб

Метою державної політики у сфері охорони, збереження та відновлення осетрових риб є забезпечення сталості їх природних популяцій, збереження генетичної різноманітності, відтворення природних ареалів та сприяння розвитку екологічно відповідального товарного осетрівництва.

Держава забезпечує умови для формування екосистемно збалансованої моделі використання водних біоресурсів, що гарантує збереження природних річкових екосистем і сприяє соціально-економічному розвитку України.

Реалізація державної політики здійснюється у взаємодії з Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентством), науковими установами, міжнародними партнерами та користувачами водних біоресурсів.

Стаття 22. Завдання держави у сфері охорони та відновлення осетрових риб

Основними завданнями держави у сфері охорони та відновлення осетрових риб є:

Забезпечення сталості їх популяцій, що включає зниження антропогенного тиску, усунення браконьєрських загроз, охорону нерестовищ та міграційних шляхів, а також формування генетично стійких і життєздатних відтворювальних стад. Держава забезпечує збереження біорізноманіття та природних річкових екосистем шляхом відновлення гідрологічного режиму та природної структури річок, підвищення якості води, усунення джерел забруднення, збереження природних кормових баз і створення умов для стійкого функціонування водних екосистем.

Відновлення природних ареалів осетрових риб шляхом реінтродукції та реадаптації видів у місця їх історичного поширення, створення спеціальних охоронюваних акваторій, відтворення природних середовищ існування та формування цілісної системи відтворення осетрових у природних водних об’єктах.

Розвиток екологічно відповідального товарного осетрівництва та аквакультури, що передбачає запровадження сучасних технологій вирощування, забезпечення простежуваності походження риби, дотримання генетичної чистоти племінних стад, впровадження високих стандартів біобезпеки та стимулювання інвестицій у галузь.

Розвиток науки та інновацій у сфері охорони й відновлення осетрових риб, що включає проведення генетичних, біотехнологічних та екологічних досліджень, впровадження цифрових систем моніторингу популяцій, прогнозування екосистемних процесів та створення інноваційної інфраструктури для підвищення ефективності природного і штучного відтворення.

Збереження біорізноманіття та природних річкових екосистем забезпечується шляхом відновлення природної гідрології та гідроморфології річок, проведення екологічної реабілітації водних угідь, здійснення постійного контролю якості води й джерел забруднення, а також підтримання природних кормових баз та екосистемних зв’язків, необхідних для стабільного функціонування популяцій осетрових риб.

Створення умов для відновлення природних ареалів осетрових забезпечується шляхом реінтродукції та реадаптації видів у місця їх історичного існування, відтворення природних середовищ життя та розширення мережі охоронюваних територій.

Розвиток товарного осетрівництва та аквакультури, яке базується на принципах екологічної безпеки, простежуваності, біозахисту та міжнародних стандартах.

Формування інноваційної моделі розвитку науки забезпечується проведенням генетичних та біотехнологічних досліджень, створенням сучасних риборозплідних центрів, упровадженням інноваційних технологій аквакультури, а також застосуванням цифрового моніторингу та автоматизованих систем контролю водних біоресурсів.

Стаття 23. Сталість популяцій осетрових як державний пріоритет

Держава встановлює довгостроковий план відновлення популяцій осетрових із застосуванням науково обгрунтованих біотехнічних заходів.

Забороняється вилов диких осетрових, крім випадків наукових досліджень, контролю та відтворення, визначених законом.

Держрибагентство здійснює щорічну оцінку стану популяцій осетрових та готує пропозиції щодо корекції рибоохоронної політики.

Користувачі водних біоресурсів зобов’язані дотримуватися екологічних квот, вимог біозахисту та заходів запобігання гібридизації.

Стаття 24. Біорізноманіття та збереження річкових екосистем

Держава забезпечує відновлення та охорону природних річкових екосистем як ключової передумови відродження осетрових видів.

Органи влади впроваджують програми з ліквідації бар’єрів на міграційних шляхах риб, у тому числі шляхом модернізації або реконструкції гідротехнічних споруд.

Забороняється діяльність, що призводить до деградації нерестових ділянок, зон нагулу та шляхів міграцій.

Місцеві органи влади зобов’язані розробляти регіональні плани екологічного відновлення річок.

Стаття 25. Відновлення природних ареалів та розвиток промислового вирощування осетрових

Держава формує національну програму реінтродукції осетрових у природні водні об’єкти з урахуванням історичних ареалів кожного виду.

Створюються мережі природоохоронних акваторій, зон відтворення та спеціальних біотехнічних ділянок.

Розвиток товарного осетрівництва здійснюється на основі принципів екологічної відповідальності, забезпечення простежуваності походження риби, дотримання генетичної чистоти племінних стад та відповідності міжнародним стандартам добробуту риб.

Держава стимулює роботу комерційних рибогосподарських підприємств, які формують і утримують державні ремонтно-маткові стада осетрових риб, риборозплідних заводів, інкубаційно-малькових цехів, УЗВ-комплексів та центрів зберігання генетичного матеріалу.

Стаття 26. Пріоритети розвитку науки та інновацій

Наукове забезпечення охорони й відновлення осетрових є пріоритетним напрямом державної політики.

Основними пріоритетами є проведення генетичних досліджень та формування національного генофонду осетрових, удосконалення технологій природного і штучного відтворення, запровадження цифрових систем моніторингу рибних популяцій, включаючи датчики, супутникове спостереження та блокчейн-простежуваність, розроблення моделей екосистем і прогнозування міграцій, створення інноваційних УЗВ-комплексів із мінімальним впливом на довкілля, а також дослідження впливу кліматичних змін на динаміку популяцій осетрових риб.

Держава забезпечує підтримку наукових установ, інноваційних лабораторій, молодих дослідників та міжнародних проєктів.

Держрибагентство координує наукову політику, організовує збір даних та забезпечує єдину систему обміну інформацією.

Розділ VI

ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА ТА ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ

Стаття 27. Роль осетрових риб у формуванні внутрішнього ринку

Осетрові види риб та продукція з них є складовою продовольчої безпеки держави та важливим елементом розвитку внутрішнього ринку рибної продукції.

Держава визнає стратегічне значення осетрового сектору для забезпечення стабільного, доступного та передбачуваного обсягу харчових ресурсів на внутрішньому ринку.

Органи виконавчої влади створюють умови для збільшення внутрішнього виробництва осетрової продукції, включаючи стимулювання розвитку осетрових підприємств, удосконалення технологій вирощування та підвищення конкурентоспроможності українських виробників.

Пріоритетом державної політики є розширення асортименту осетрової продукції українського походження на ринку за рахунок власного виробництва та переробки.

Стаття 28. Забезпечення населення та підприємств осетровою продукцією

Держава забезпечує формування стабільної системи постачання осетрової продукції для потреб населення, бюджетних установ та підприємств харчової індустрії.

З метою підвищення продовольчої безпеки держава стимулює створення підприємств повного виробничого циклу – від формування і утримання ремонтно-маткових стад острових риб, іх вирощування – до переробки та реалізації готової продукції.

Впроваджується механізм довгострокових контрактів між суб’єктами господарювання та виробниками осетрової продукції з метою стабілізації обсягів постачання та зниження залежності від імпортних поставок.

Органи виконавчої влади сприяють розвитку логістичної інфраструктури, забезпеченню холодильних потужностей, цифрових систем простежуваності та лабораторного контролю якості продукції на всіх етапах виробничого ланцюга.

Держава підтримує формування доступної цінової політики на рибну продукцію шляхом сприяння конкуренції, збільшення пропозиції на ринку та підтримки національних виробників.

Стаття 29. Використання державних ремонтно-маткових стад для комерційного сектору

Державні ремонтно-маткові стада осетрових риб є національним ресурсом, що використовується для забезпечення відтворення видів, збереження генетичного фонду та розвитку осетрової аквакультури в Україні.

Держава створює механізм законного, контрольованого та науково обгрунтованого використання продукції державних ремонтно-маткових стад у комерційному секторі з метою підвищення внутрішнього виробництва осетрової продукції та створення умов для відсутності потреби в імпорті.

Передача ікри, личинок, мальків або племінного матеріалу суб’єктам господарювання здійснюється виключно Держрибагентством відповідно до встановлених стандартів генетичної чистоти, біобезпеки та простежуваності походження.

Комерційні підприємства, що використовують державні племінні ресурси, зобов’язані дотримуватися вимог збереження генетичної лінійності, не допускати неконтрольованої гібридизації та забезпечувати наукове супроводження виробництва.

Частина продукції, отриманої на комерційних підприємствах із використанням державних ремонтно-маткових стад, може спрямовуватися на потреби держави, включаючи програми реінтродукції, зариблення природних водойм та формування страхових генофондів.

Стаття 30. Роль осетрових риб у формуванні внутрішнього ринку

Осетрові види риб та продукція з них є стратегічним елементом внутрішнього ринку рибної продукції та важливим складником продовольчої безпеки держави.

Держава сприяє розвитку внутрішнього виробництва осетрових шляхом стимулювання аквакультурних підприємств, модернізації виробничих потужностей, підвищення ефективності переробки та реалізації продукції, а також розвитку ринку сертифікованих осетрових товарів.

Формування внутрішнього ринку осетрових спрямоване на забезпечення стабільної пропозиції продукції для населення та підприємств харчової промисловості, зменшення залежності від імпорту та підвищення конкурентоспроможності українських виробників.

Стаття 31. Забезпечення населення та підприємств рибною продукцією

Держава гарантує формування стабільної системи постачання рибної продукції, включно з осетровою, для потреб населення, бюджетних установ та підприємств харчової індустрії.

Для цього створюються умови для розвитку підприємств повного циклу, що здійснюють вирощування, переробку та реалізацію продукції осетрових риб.

Встановлюються механізми довгострокових контрактів між виробниками та споживачами з метою стабілізації обсягів постачання та забезпечення доступності продукції на внутрішньому ринку.

Держава підтримує створення логістичної інфраструктури, систем холодового ланцюга, цифрового обліку та контролю якості продукції на всіх етапах виробництва і реалізації.

Забезпечується контроль за дотриманням санітарних, гігієнічних та екологічних стандартів у виробництві та обігу продукції осетрових риб.

Стаття 32. Використання державних ремонтно-маткових стад для комерційного сектору

Державні ремонтно-маткові стада осетрових риб є національним ресурсом, що використовується для відтворення видів, збереження генетичного фонду та розвитку аквакультури в Україні.

Використання продукції державних ремонтно-маткових стад у комерційних цілях здійснюється виключно на основі науково обгрунтованих програм та контрольованих договорів із Держрибагентством.

Підприємства, які отримують ікру, личинок, мальків або племінний матеріал із державних ремонтно-маткових стад, зобов’язані дотримуватися вимог щодо збереження генетичної чистоти, запобігання неконтрольованій гібридизації та забезпечення біобезпеки.

Частина продукції, отриманої на комерційних підприємствах із використанням державних ремонтно-маткових стад, може використовуватися для реалізації державних програм відновлення природних популяцій, зариблення водойм та формування страхових генофондів.

Стаття 33. Можливість розвитку експортної складової осетрової продукції

Комерційні підприємства, що здійснюють вирощування та переробку осетрових риб, мають право розвивати експортну складову продукції, включно з чорної ікри, при дотриманні вимог цього Закону, нормативно-правових актів Держрибагентства та міжнародних стандартів.

Експорт продукції осетрових риб здійснюється лише за умови забезпечення повної простежуваності походження продукції, підтвердження генетичної чистоти племінних стад та дотримання стандартів біобезпеки.

Держава сприяє створенню сприятливих умов для виходу української осетрової продукції на міжнародні ринки, включно з наданням консультативної, інформаційної та сертифікаційної підтримки.

Підприємства, що здійснюють експорт, зобов’язані надавати щорічні звіти до Держрибагентства щодо обсягів експорту, походження продукції та дотримання вимог цього Закону.

Держрибагентство контролює відповідність експортованої продукції встановленим стандартам, веде реєстр експортних поставок та координує взаємодію з митними органами і міжнародними регуляторними структурами.

Стаття 34. Програми державної підтримки осетрового сектору

Держава забезпечує створення програм підтримки товарного осетрівництва та аквакультури, спрямованих на збільшення внутрішнього виробництва, розвиток експорту та збереження біорізноманіття.

Підтримка передбачає надання субсидій на будівництво та модернізацію риборозплідних комплексів, закупівлю обладнання для УЗВ, інкубаційних станцій та технологій переробки риби.

Держава реалізує грантові програми для наукових досліджень, впровадження інноваційних технологій у вирощуванні осетрових, а також для проектів екологічної реабілітації водойм.

Механізми фінансової підтримки передбачають пільгове кредитування, податкові преференції та страхування ризиків у рибництві.

Стаття 35. Державно-приватне партнерство у розвитку осетрового сектору

Державні органи влади і приватні підприємства можуть створювати спільні рибовідтворювальні центри для відновлення осетрових популяцій у природних водоймах та розвитку товарного осетрівництва.

Державно-приватне партнерство передбачає координацію фінансових ресурсів, обміну технологіями, наукового супроводу та контролю за використанням державних ремонтно-маткових стад.

У рамках партнерства реалізуються програми спільної доместикації плідників, що виловлюватимуться з природних аодойм для формування заводських державних ремонтно-маткових стад, відтворення, вирощування і переробки осетрових риб, а також організовуватимуться навчальні та консультаційні програми для приватних підприємств.

Держрибагентство здійснює моніторинг і контроль виконання угод про державно-приватне партнерство, включаючи оцінку ефективності відтворення риби, дотримання генетичних стандартів та біобезпеки.

Стаття 36. Механізми стимулювання інвестицій

Держава створює сприятливі умови для залучення внутрішніх та іноземних інвестицій у товарне осетрівництво шляхом державних гарантій, участі у державних програмах і партнерствах, а також надання фінансових і податкових преференцій.

Підприємства, що інвестують у вирошування осетрових риб, можуть отримувати державну підтримку у вигляді грантів, субсидій, пільгових кредитів та іншого фінансового стимулювання відповідно до затверджених програм.

Держава забезпечує прозорість, простежуваність та контроль за використанням інвестиційних ресурсів, гарантує захист прав інвесторів та дотримання екологічних стандартів у всіх проектах.

Розділ VII

ІНСТИТУЦІЙНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ РИБНИМ ГОСПОДАРСТВОМ

Стаття 37. Повноваження Держрибагентства

До повноважень Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентства) належить:

Видача дозволів та погоджень на спеціальне використання водних біоресурсів та інших документів дозвільного характеру.

Здійснення державного контролю та інспектування за дотриманням законодавства у сфері охорони, використання та відтворення водних біоресурсів.

Організація та ведення державної системи моніторингу стану популяцій, екологічного стану рибогосподарських водних об’єктів та ефективності відтворення.

Координація заходів державно-приватного партнерства у сфері рибного господарства, зокрема щодо розвитку аквакультури та відновлення осетрових видів.

Забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України у сфері охорони, відновлення та сталого використання водних біоресурсів.

Стаття 38. Роль місцевих органів влади

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування сприяють реалізації державної політики у сфері рибного господарства на відповідній території.

До їхніх повноважень належить:

участь у формуванні та реалізації регіональних програм з охорони, відтворення та сталого використання водних біоресурсів;

забезпечення контролю за дотриманням природоохоронних вимог на місцевому рівні у межах своїх компетенцій;

сприяння розвитку аквакультури, у тому числі підтримка інвестиційних проєктів і рибницьких підприємств;

взаємодія з Держрибагентством щодо проведення спільних заходів контролю, моніторингу та відтворення водних біоресурсів.

Стаття 39. Наукові установи та громадські організації

Наукові установи беруть участь у розробленні науково обґрунтованих рекомендацій щодо охорони, раціонального використання та відтворення водних біоресурсів, зокрема осетрових видів.

Наукові організації здійснюють біомоніторинг, оцінку запасів та прогнозування стану популяцій, генетичний контроль і супровід програм відтворення, розробку новітніх технологій аквакультури та марикультури.

Громадські організації мають право брати участь громадському контролі за дотриманням природоохоронного законодавства, реалізації проєктів із збереження рідкісних видів, проведенні інформаційно-просвітницьких заходів.

Державні органи забезпечують залучення науки та громадськості до формування державної політики у сфері рибного господарства.

Стаття 40. Моніторинг та контроль

Моніторинг стану водних біоресурсів та рибогосподарських водойм здійснюється Держрибагентством у взаємодії з науковими установами, територіальними органами влади та громадськістю.

Державний контроль включає перевірку дотримання режимів рибальства та правил аквакультури, запобігання браконьєрству, незаконному обігу водних біоресурсів та продукції з них, контроль за виконанням програм відтворення, включно з осетровими видами, моніторинг стану місць нересту, природних міграційних шляхів та умов існування водних біоресурсів.

Результати моніторингу оприлюднюються в установленому порядку та використовуються для коригування державної політики, планів зариблення, квот та інших управлінських рішень.

Розділ VIII

ВІДТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТОК РИБОГОСПОДАРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ

Стаття 41. Державна система відтворення осетрових риб

Державна система відтворення осетрових риб є комплексом організаційних, наукових, інфраструктурних та технологічних заходів, спрямованих на відновлення природних популяцій осетрових у річкових басейнах України та забезпечення стабільного розвитку товарного осетрівництва.

Система включає: державні рибовідтворювальні центри осетрових, мережу ремонтно-маткових стад осетрових, спеціальні виробничі структури, які здійснюють відтворення або розведення осетрових, науковий супровід та генетичний контроль відтворення, заходи з відновлення природних річкових ареалів, нерестовищ і міграційних шляхів.

Державна система відтворення осетрових реалізується в межах Національної програми відновлення осетрових риб.

Стаття 42. Державні рибовідтворювальні центри осетрових

Державні рибовідтворювальні центри осетрових є ключовою інфраструктурою Національної програми та забезпечують штучне відтворення, збереження генофонду і зариблення природних водойм молоддю осетрових видів.

Основними функціями державних рибовідтворювальних центрів є: відтворення осетрових видів, що зникли або знаходяться під загрозою зникнення, формування і збереження державних ремонтно-маткових стад осетрових та генетичного банку, виробництво високоякісного посадкового матеріалу для зариблення природних водойм, науково-дослідні роботи з генетики, біотехнологій та біології осетрових, участь у міжнародних програмах зі збереження осетрових.

Державні рибовідтворювальні центри працюють за єдиними стандартами, затвердженими Держрибагентством та науковими установами.

Стаття 43. Ремонтно-маткові стада осетрових

Ремонтно-маткові стада осетрових формуються для забезпечення стабільного і науково обгрунтованого відтворення осетрових риб, збереження генетичного різноманіття та підтримки природних популяцій.

Ремонтно-маткові стада можуть утримуватися у: державних рибовідтворювальних центрах, комерційних підприємствах товарного осетрівництва, що відповідають вимогам до генетичного та ветеринарного контролю (в першу чергу підприємств, які працюють на теплих водах енергетичних об’єктів), змішаних державно-приватних центрах.

Утримання ремонтно-маткових стад здійснюється за такими принципами: генетична чистота та запобігання інбридингу, довгострокове збереження ліній, родів та популяцій, забезпечення умов, які відповідають біологічним потребам осетрових, можливість передачі частини молоді й генетичного матеріалу до природних водойм.

Держрибагентство здійснює державний облік і контроль за використанням ремонтно-маткових стад осетрових.

Стаття 44. Спеціальні виробничі структури у сфері відтворення та розведення осетрових

До спеціальних виробничих структур належать підприємства, установи та організації, які здійснюють штучне відтворення, розведення або вирощування осетрових риб.

Спеціальні виробничі структури можуть брати участь у: програмі зариблення природних водойм України, формуванні та підтримці ремонтно-маткових стад осетрових риб, спільних державно-приватних інвестиційних проєктах, вирощуванні рибопосадкового матеріалу та товарної осетрової продукції.

Діяльність спеціальних виробничих структур повинна відповідати стандартам Держрибагентства, включаючи генетичний контроль, біобезпеку та простежуваність походження риби.

Стаття 45. Відновлення природних популяцій осетрових у континентальних водоймах України

Відновлення природних популяцій осетрових є пріоритетним завданням Національної програми.

Держава забезпечує: охорону, відновлення та розширення природних нерестовищ, відновлення міграційних шляхів та річкової гідроморфології, будівництво рибоходів та екологічних шлюзів, зариблення природних водойм молоддю осетрових відповідно до науково обґрунтованих планів, жорсткий контроль за браконьєрством і незаконним обігом продукції осетрових, моніторинг чисельності, генетичної структури та стану природних популяцій.

Заходи з відновлення природних популяцій здійснюються у співпраці з науковими установами, міжнародними організаціями та відповідно до міжнародних стандартів.

Стаття 46. Державні програми відновлення та розвитку осетрових

Держава реалізує Національну програму відновлення осетрових риб в природних водоймах України та розвитку товарного осетрівництва як комплекс заходів із збереження, відтворення та раціонального використання осетрових видів.

До державних програм належить: відновлення природних річкових ареалів, нерестовищ та міграційних шляхів осетрових, організація державних рибовідтворювальних центрів та ремонтно-маткових стад, забезпечення належного наукового супроводу та моніторингу, розвиток товарного осетрівництва та інтеграція державно-приватних ініціатив, заходи з охорони осетрових видів від браконьєрства та негативного антропогенного впливу.

Стаття 47. Наукове забезпечення та інновації

Наукове забезпечення реалізації Національної програми забезпечують наукові установи у співпраці з Держрибагентством та іншими державними органами.

Основні напрями наукового забезпечення: генетичні та біотехнологічні дослідження осетрових, розробка та впровадження інноваційних технологій аквакультури та розведення осетрових, цифрові системи моніторингу популяцій (датчики, супутникове спостереження, блокчейн-простежуваність), моделювання екосистем та прогнозування міграцій, оцінка впливу кліматичних змін на популяції та екологічні ризики.

Наукові установи забезпечують довгострокову підтримку генетичного банку, ремонтно-маткових стад і рибовідтворювальних центрів, а також участь у міжнародних дослідницьких проєктах.

Стаття 48. Екологічні гарантії

Реалізація Національної програми здійснюється з обов’язковим врахуванням екологічних гарантій, спрямованих на збереження біорізноманіття та довкілля.

Основні заходи включають: охорону та відновлення природних річкових ареалів, нерестовищ та міграційних шляхів, контроль якості води та джерел забруднення, підтримку природних кормових баз і екосистемних зв’язків, проведення екологічної реабілітації водних угідь, запобігання браконьєрству та незаконному обігу продукції осетрових.

Держрибагентство разом з місцевими органами влади та науковими установами забезпечує моніторинг стану водойм та природних популяцій.

Стаття 49. Фінансування та державна підтримка

Фінансування заходів Національної програми здійснюється за рахунок: державного бюджету України, місцевих бюджетів, грантів, субсидій та інвестицій державних та приватних структур, міжнародних донорських та партнерських програм,

Держава забезпечує: надання субсидій та грантів підприємствам товарного осетрівництва, фінансову підтримку державно-приватних рибовідтворювальних проєктів, компенсації витрат на утримання та відтворення ремонтно-маткових стад, стимулювання впровадження інноваційних технологій та цифрового моніторингу.

Стаття 50. Державно-приватне партнерство (ДПП)

Державно-приватне партнерство в осетровому секторі спрямоване на поєднання державних програм відновлення осетрових із комерційними інвестиціями у товарне осетрівництво.

До форм державно-приватного партнерства належать: спільні державні та приватні рибовідтворювальні центри, комерційні проєкти з виробництва посадкового матеріалу та товарної риби, інвестиційні програми для модернізації рибовідтворювальної інфраструктури, участь приватного сектора у фінансуванні та реалізації заходів Національної програми.

Держрибагентство забезпечує контроль та координацію діяльності партнерів, дотримання стандартів генетичної чистоти, простежуваності продукції та екологічних вимог.

Розділ IX

ЕКОЛОГІЧНА ТА ПРИРОДООХОРОННА ПОЛІТИКА

Стаття 51. Реабілітація річкових біотопів для осетрових

Держава забезпечує відновлення та підтримку природних річкових біотопів, необхідних для нормального існування, нересту та відтворення осетрових видів.

До основних заходів належать: відновлення природної гідрології та гідроморфології річок, де мешкають осетрові, реконструкція нерестовищ та відновлення міграційних шляхів осетрових, підтримка природних кормових баз та екологічних зв’язків осетрових популяцій, відновлення водно-болотних угідь та інших критичних екосистем, що забезпечують життєздатність осетрових.

Реабілітаційні заходи здійснюються за участю Держрибагентства, наукових установ, місцевих органів влади та громадських природоохоронних організацій.

Стаття 52. Контроль забруднення та антропогенного впливу на осетрові

Держава забезпечує системний контроль за забрудненням водойм та антропогенним впливом, що може негативно впливати на стан популяцій осетрових риб.

Основні заходи контролю включають: моніторинг якості води та джерел забруднення у річках, де мешкають осетрові, обмеження та регулювання промислового, сільськогосподарського та іншого антропогенного впливу на річкові екосистеми осетрових, запровадження превентивних та відновлювальних заходів для збереження біорізноманіття та природних ареалів осетрових, координацію з місцевими органами влади та екологічними службами для запобігання порушень природоохоронного законодавства щодо осетрових.

Держрибагентство, спільно з науковими установами, забезпечує оцінку впливу антропогенних факторів на осетрові популяції та розробляє науково обгрунтовані рекомендації для управлінських рішень.

Стаття 53. Цифровий моніторинг осетрових популяцій

Держава впроваджує цифрові системи моніторингу осетрових популяцій та стану їх природних ареалів.

Моніторинг включає: встановлення датчиків та телеметричних систем у річках та водоймах, де мешкають осетрові, супутникове спостереження за міграціями осетрових, ведення електронного обліку ремонтно-маткових стад та зариблення, використання блокчейн-технологій для простежуваності продукції осетрових та їх генетичного матеріалу.

Дані моніторингу використовуються Держрибагентством для планування зариблення, охорони природних популяцій та оцінки ефективності екологічних заходів.

Стаття 54. Захист осетрових від браконьєрства та незаконного обігу продукції

Держава забезпечує охорону осетрових риб від браконьєрства та незаконного вилову, а також контроль за обігом продукції осетрових.

Основні заходи включають: інспектування та контроль водойм з метою запобігання незаконному вилову осетрових, перевірку ринків, пунктів реалізації та транспортування продукції осетрових, впровадження систем простежуваності походження риби та чорної ікри, притягнення до відповідальності порушників природоохоронного законодавства та норм щодо осетрових.

Держрибагентство координує роботу з правоохоронними та природоохоронними органами щодо захисту осетрових.

Стаття 55. Оцінка стану популяцій та екологічних ризиків

Держава забезпечує регулярну оцінку стану популяцій осетрових риб та рівня екологічних ризиків у природних водоймах.

Оцінка включає: визначення чисельності та вікової структури осетрових популяцій, аналіз генетичної різноманітності ремонтно-маткових стад та природних популяцій, виявлення негативних факторів антропогенного та природного впливу, прогнозування впливу кліматичних змін на ареали осетрових та нерестовища.

Результати оцінки використовуються для коригування державних програм відновлення осетрових, планування заходів охорони та розвитку товарного осетрівництва.

Розділ X

ТОВАРНЕ ОСЕТРІВНИЦТВО

Стаття 56. Загальні положення та цілі товарного осетрівництва

Товарне осетрівництво є діяльністю, спрямованою на промислове вирощування осетрових риб для отримання товарної продукції, зокрема риби та ікри, при повному дотриманні принципів сталого розвитку та охорони природних популяцій осетрових.

Основними цілями товарного осетрівництва є: забезпечення внутрішнього ринку високоякісною рибопродукцією осетрових, дотримання міжнародних стандартів добробуту та гігієни риб, простежуваність походження риби та генетична чистота племінних стад, розвиток експорту продукції осетрових відповідно до міжнародних норм, інтеграція інноваційних технологій аквакультури та цифрового контролю.

Товарне осетрівництво здійснюється у відповідності до вимог Національної програми відновлення осетрових риб та на підставі дозволів, що видаються Держрибагентством.

Стаття 57. Дозвільна система товарного осетрівництва

Для здійснення промислового вирощування осетрових риб та виробництва продукції необхідно отримати Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів, що видається Держрибагентством.

Дозвіл надається за умови відповідності наступним вимогам: наявність відповідної виробничої інфраструктури та технологій вирощування осетрових. дотримання норм утримання ремонтно-маткових стад, забезпечення простежуваності походження риби та ікри, відповідність міжнародним стандартам щодо гігієни, екології та добробуту риб, наявність плану зариблення природних водойм у разі використання малька або генетичного матеріалу для відтворення осетрових.

Держрибагентство веде єдиний реєстр суб’єктів товарного осетрівництва та здійснює контроль за дотриманням умов дозволів.

Стаття 58. Моніторинг та контроль товарного осетрівництва

Держрибагентство забезпечує моніторинг чисельності та стану ремонтно-маткових стад, якості продукції осетрових та дотримання технологічних норм промислового вирощування.

Моніторинг включає: контроль здоров’я риби та умов утримання, перевірку відповідності продукції міжнародним та національним стандартам, оцінку впливу діяльності підприємств на природні популяції осетрових та екосистеми водойм.

За порушення вимог дозволів Держрибагентство має право застосовувати адміністративні, фінансові або санкційні заходи, включно з анулюванням дозволу.

Стаття 59. Програми підтримки та фінансове стимулювання товарного осетрівництва

Держава забезпечує фінансову та організаційну підтримку розвитку товарного осетрівництва через: субсидії на утримання та відтворення ремонтно-маткових стад, гранти на модернізацію рибовідтворювальної інфраструктури та впровадження інноваційних технологій, державні програми підтримки виробників осетрових з метою забезпечення внутрішнього ринку та розвитку експорту, державно-приватні партнерські проєкти у сфері вирощування та переробки осетрових.

Участь у програмах підтримки та стимулювання здійснюється на підставі договорів з Держрибагентством та за умови дотримання вимог Національної програми відновлення осетрових.

Стаття 60. Експортна діяльність осетрових підприємств

Суб’єкти товарного осетрівництва мають право реалізовувати продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках за умови дотримання міжнародних та національних стандартів якості та простежуваності.

Експортна діяльність включає: продаж чорної ікри, філе осетрових, інших продуктів отриманих від переробки осетрових риб (хондроітін, колаген та інші продукти), підтвердження генетичної чистоти та походження продукції, дотримання вимог державного контролю та митного законодавства, впровадження систем електронного обліку та цифрової простежуваності продукції.

Держрибагентство контролює відповідність експортної продукції міжнародним нормам та забезпечує координацію з органами сертифікації.

Стаття 61. Інновації та технологічний розвиток

Товарне осетрівництво здійснюється із застосуванням інноваційних технологій, що забезпечують: ефективне та екологічно безпечне вирощування осетрових, підвищення продуктивності та якості товарної продукції, мінімальний вплив на природні водойми та популяції осетрових, впровадження цифрових систем моніторингу та автоматизованого контролю біоресурсів.

Держрибагентство сприяє модернізації рибовідтворювальних комплексів, впровадженню нових методів відтворення та підготовки племінного матеріалу для товарного сектору.

Наукові установи забезпечують консультаційно-технологічну підтримку та науковий супровід інноваційних проєктів товарного осетрівництва.

Стаття 62. Державний контроль за осетровим сектором

Держрибагентство здійснює державний контроль за дотриманням законодавства у сфері охорони, відтворення та товарного вирощування осетрових риб.

Контроль включає: перевірку дотримання дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів, моніторинг стану природних популяцій осетрових, контроль за виконанням Національної програми відновлення осетрових, перевірку дотримання стандартів утримання ремонтно-маткових стад та товарного вирощування.

Стаття 63. Моніторинг стану осетрових популяцій та екосистем

Держава забезпечує системний моніторинг чисельності, генетичної структури та стану здоров’я осетрових у природних водоймах і рибовідтворювальних центрах.

Моніторинг здійснюється з використанням сучасних технологій: цифрових систем обліку, телеметричних та супутникових датчиків, баз даних щодо ремонтно-маткових стад та продукції товарного сектору.

Результати моніторингу використовуються для планування заходів відновлення, коригування державних програм та попередження негативних впливів на осетрові популяції.

Стаття 64. Взаємодія органів державної влади, наукових установ та громадськості

Держрибагентство координує взаємодію з місцевими органами влади, науковими установами та громадськими природоохоронними організаціями з метою забезпечення ефективного контролю та охорони осетрових.

Співпраця включає: проведення спільних інспекцій та перевірок, обмін науковими даними та результатами моніторингу, впровадження програм екологічної освіти та залучення громадськості до охорони осетрових, спільне планування заходів з відновлення та збереження природних ареалів осетрових.

Стаття 65. Адміністративна та фінансова відповідальність

Суб’єкти господарювання, які порушують законодавство у сфері охорони та відтворення осетрових, несуть адміністративну, фінансову або іншу відповідальність відповідно до законодавства України.

Порушення включають, зокрема: незаконний вилов осетрових, порушення умов дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів, недотримання стандартів утримання та відтворення ремонтно-маткових стад, порушення вимог щодо простежуваності та якості продукції осетрових.

Держрибагентство має право застосовувати заходи реагування, включно з попередженням, штрафами, анулюванням дозволів та повідомленням правоохоронних органів.

Стаття 66. Технології вирощування та генетичний контроль

Технології вирощування осетрових повинні забезпечувати ефективність виробництва, збереження здоров’я риби та мінімальний вплив на природні екосистеми.

Основні напрями технологічного забезпечення включають застосування сучасних систем утримання та циркуляції води, контроль харчування, росту та стану здоров’я риби, регулярну генетичну перевірку ремонтно-маткових стад для запобігання інбридингу та збереження генетичної чистоти, а також впровадження цифрових технологій для відстеження росту та продуктивності осетрових.

Стаття 67. Переробка та якість продукції осетрових

Переробка продукції осетрових здійснюється із забезпеченням високих стандартів безпеки та якості.

Основні вимоги до переробки включають виробництво філе, стейків, ікри та готових кулінарних виробів, застосування технологій збереження поживності та безпеки продукції (заморожування, ліофілізація, сублімаційне сушіння), дотримання міжнародних стандартів HACCP та ISO для рибної продукції, забезпечення простежуваності продукції від ремонтно-маткових стад до кінцевого споживача.

Стаття 68. Державно-приватне партнерство та інвестиції

Держава сприяє розвитку товарного осетрівництва через державно-приватні партнерські проєкти, включаючи спільне фінансування рибовідтворювальних та товарних рибних комплексів, інвестиції у створення інноваційних риборозплідних центрів, підтримку програм модернізації та технологічного переоснащення підприємств, а також забезпечення доступу приватного сектору до державних ремонтно-маткових стад у межах програм відновлення осетрових.

Участь у партнерських програмах здійснюється за умов дотримання Національної програми відновлення осетрових та законодавства України.

Стаття 69. Контроль та звітність у товарному осетрівництві

Держрибагентство здійснює системний контроль діяльності суб’єктів товарного осетрівництва та забезпечує прозору звітність.

Основні елементи контролю та звітності включають облік чисельності ремонтно-маткових стад, малька та продукції осетрових, щоквартальні та річні звіти підприємств щодо виробництва, реалізації та стану здоров’я риби, перевірку відповідності технологічних процесів та якості продукції міжнародним та національним стандартам, моніторинг ефективності використання державних субсидій, грантів та інвестицій у секторі.

Порушення правил звітності та контролю тягнуть адміністративну відповідальність відповідно до законодавства України.

Стаття 70. Наукове забезпечення та інновації в товарному осетрівництві

Держава забезпечує системне наукове супроводження розвитку товарного осетрівництва шляхом: проведення фундаментальних і прикладних досліджень у галузі іхтіології, генетики, біотехнологій та харчової безпеки, створення та підтримки науково-дослідних установ і центрів інновацій, що працюють у сфері вирощування осетрових видів, впровадження сучасних технологій відтворення, годівлі та утримання осетрових, включаючи біоінженерні методи та цифрові системи моніторингу.

Стимулюється державна і приватна інвестиційна підтримка інноваційних проектів, включно з розробкою нових видів кормів, методів генетичного контролю та технологій переробки продукції.

Наукові установи у взаємодії з виробниками забезпечують підготовку та підвищення кваліфікації кадрів для товарного осетрівництва.

Стаття 71. Стандарти екологічної безпеки та сталого розвитку

Товарне осетрівництво здійснюється з дотриманням принципів екологічної безпеки та сталості, що включають: контроль за якістю води та екологічним станом водних об’єктів, запобігання надмірного вилову та зниження біорізноманіття, використання ресурсоефективних технологій, що мінімізують вплив на довкілля.

Виробники зобов’язані впроваджувати системи моніторингу та обліку екологічних показників, а також проходити періодичний аудит Держрибагентства щодо дотримання стандартів.

Держава підтримує сертифікацію продукції товарного осетрівництва відповідно до національних і міжнародних стандартів сталого розвитку та екологічної безпеки.

Стаття 72. Підсумкові положення та інтеграція розділу

Товарне осетрівництво визнається стратегічним напрямом розвитку рибної галузі України, що поєднує наукове забезпечення, інновації та екологічну відповідальність.

Усі положення розділу підлягають інтеграції у національні програми розвитку марикультури, охорони водних ресурсів та підтримки інноваційних рибогосподарських технологій.

Держава забезпечує координацію між науковими установами, виробниками та Держрибагентством для ефективного впровадження положень цього розділу.

Цей розділ слугує основою для нормативно-правового регулювання діяльності спеціальних товарних осетрівницьких господарств, спрямованих на відновлення, розведення та реалізацію осетрових видів риб.

Стаття 73. Осетрова марикультура

Держава підтримує розвиток осетрової марикультури як стратегічного напрямку блакитної економіки України, що включає: впровадження сучасних технологій вирощування, годівлі та відтворення осетрових видів, включно з біоінженерними та цифровими системами контролю, інтеграцію наукових розробок у практику товарного вирощування осетрових. розвиток високотехнологічної переробки та збуту продукції марикультури на внутрішньому та міжнародному ринках.

Стаття 74. Блакитна економіка

Блакитна економіка визначається як комплексна національна стратегія сталого використання водних ресурсів, спрямована на економічне зростання, інноваційний розвиток та збереження екосистем.

Основними принципами блакитної економіки є:

Сталий розвиток водних ресурсів – забезпечення ефективного та раціонального використання річкових, озерних, прісноводних та морських ресурсів України.

Екологічна безпека та збереження біорізноманіття – мінімізація негативного впливу на водні екосистеми та охорона рідкісних та цінних видів водних біоресурсів.

Інновації та технологічний прогрес – впровадження сучасних методів вирощування, переробки та контролю якості продукції, що сприяють економічній ефективності та сталості.

Соціальна відповідальність та партнерство – створення умов для розвитку рибальства, марикультури, туризму та інших водозалежних секторів економіки з користю для громад та держави.

Державні органи влади, Держрибагентство та інші відповідальні установи забезпечують: розробку та впровадження стратегічних програм і нормативно-правових актів, що регулюють розвиток блакитної економіки, координацію діяльності державних, наукових та приватних суб’єктів у сфері аквакультури, товарного осетрівництва, охорони водних ресурсів та відтворення рибних популяцій. підтримку інноваційних проектів, технологій та інвестицій, що забезпечують економічну ефективність та екологічну безпеку.

Блакитна економіка є стратегічним напрямом національної політики, що забезпечує: підвищення економічної цінності водних ресурсів України, розвиток екологічно чистого та високотехнологічного виробництва, інтеграцію українських водних біоресурсів у міжнародні ринки та глобальні ланцюги вартості, створення умов для сталого та довгострокового зростання економіки, збереження природних ресурсів і посилення національної безпеки.

Розділ XI

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК ГЕНЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ ОСЕТРОВИХ РИБ

Визнання осетрових видів риб як національного природного багатства та стратегічного ресурсу для розвитку галузі рибного господарства України зумовлює необхідність створення системи їхнього збереження, відтворення та раціонального використання.

Національний банк генетичних ресурсів осетрових риб покликаний стати науково-технологічним центром збереження унікального генетичного потенціалу осетрових, що забезпечить: відтворення природних популяцій та підтримку біорізноманіття, розвиток товарного осетрівництва та марикультури, інтеграцію генетичних ресурсів у національну стратегію блакитної економіки та сталого розвитку водних ресурсів.

Цей розділ закладає основу для системного підходу до управління, збереження та використання генетичних ресурсів осетрових риб, спрямованого на зміцнення національної безпеки, екологічної стабільності та економічної конкурентоспроможності України на світовому ринку.

Стаття 75. Мета та функції Національного банку генетичних ресурсів осетрових риб

Метою створення Національного банку є забезпечення збереження, відтворення та раціонального використання генетичних ресурсів осетрових видів риб України.

Функції Національного банку включають: збирання, облік та систематизацію генетичних ресурсів осетрових видів. підтримку програм селекції та розведення осетрових у природних та штучних умовах, забезпечення наукових досліджень у сфері генетики, біотехнологій та аквакультури, сприяння розвитку товарного осетрівництва та осетрової марикультури, координацію дій державних, наукових та виробничих установ у сфері збереження генетичних ресурсів.

Стаття 76. Генетичний реєстр осетрових видів

Генетичний реєстр є офіційним електронним та/або паперовим обліком генетичних ресурсів осетрових риб України, що містить інформацію про походження, стан популяцій, родоводи та генетичні характеристики.

До реєстру включаються: природні та відтворювані популяції осетрових видів, селекційні та родинні лінії для розведення у товарних господарствах, дані з наукових досліджень та моніторингу стану популяцій.

Генетичний реєстр ведеться відповідно до національних та міжнародних стандартів обліку біорізноманіття та регулярно оновлюється.

Стаття 77. Біобанки та лабораторії

Біобанки та лабораторії є складовими Національного банку і призначені для: збереження живих осетрових, біоматеріалів (ікри, сперми, ембріонів, ДНК) та зразків для наукових досліджень. проведення генетичного аналізу та контролю родоводів, впровадження біотехнологій для відтворення та збереження рідкісних та цінних видів.

Біобанки та лабораторії функціонують за принципами: високого рівня біобезпеки та стандартів збереження, відповідності міжнародним практикам збереження генетичних ресурсів, інтеграції у національну систему моніторингу та управління осетровими ресурсами.

Стаття 78. Організаційна структура та стандарти

Національний банк осетрових генетичних ресурсів підпорядкований Держрибагентству та координує свою діяльність з науковими установами, товарними господарствами та органами охорони довкілля.

Організаційна структура передбачає: центральний координаційний орган Банку, регіональні відділення та лабораторні центри, науково-дослідні підрозділи та біобанки для збереження генетичних матеріалів.

Діяльність Банку регламентується національними та міжнародними стандартами у сфері генетичних ресурсів, біотехнологій та біобезпеки, включно з: методиками збереження ДНК та ембріонів, стандартами ведення родоводів та генетичних реєстрів, правилами контролю за якістю та безпекою матеріалів, що зберігаються.

Національний банк забезпечує доступ до інформації для наукових установ, виробників та державних органів у межах законодавства про охорону біорізноманіття та комерційної таємниці. Забезпечує підтримку наукових досліджень, інноваційних проектів та обміну знаннями для сталого розвитку осетрових видів та підвищення ефективності товарного осетрівництва.

Розділ XII

РЕІНТРОДУКЦІЯ ТА БІОІНЖЕНЕРІЯ ОСЕТРОВИХ РИБ

Визнання осетрових видів як національного природного багатства та стратегічного ресурсу України зумовлює необхідність системного підходу до їх збереження, відтворення та сталого використання.

Реінтродукція та біоінженерія осетрових риб спрямовані на: відновлення історично поширених популяцій білуги, російського осетра, севрюги, шипа та прісноводної української стерляді, підтримку генетичного різноманіття та екологічної стійкості водних екосистем, інтеграцію сучасних біотехнологій у товарне осетрівництво та марикультуру, забезпечення сталого розвитку галузі та національної продовольчої безпеки.

Стаття 79. Мета та об’єкти реінтродукції

Метою реінтродукції є відновлення історично поширених популяцій осетрових видів в Україні та забезпечення їх сталого використання.

Об’єктами реінтродукції є: білуга (Huso huso), російський осетер (Acipenser gueldenstaedtii), севрюга (Acipenser stellatus), шип (Acipenser nudiventris), прісноводна українська стерлядь (Acipenser ruthenus).

Стаття 80. Повернення на історичні ареали

Реінтродукція здійснюється у природні водні об’єкти, де зазначені види водилися історично, з урахуванням екологічних, гідрологічних та генетичних параметрів.

Програми передбачають підготовку мальків у контрольованих умовах, відновлення нерестовищ та охорону середовища проживання.

Всі заходи проводяться з метою відновлення біорізноманіття та екологічної стабільності водних екосистем України.

Стаття 81. Біоінженерні технології відтворення

Використовуються сучасні біотехнології, включно з: штучним заплідненням та інкубацією ікри, вирощуванням личинок та мальків у контрольованих умовах, стимуляцією росту та підвищенням виживаності молоді.

Біоінженерія спрямована на збереження генетичного різноманіття, підтримку стійких популяцій та інтеграцію у товарне виробництво.

Стаття 82. Маркування (чіпування) та відстеження осетрових риб

Маркування осетрових риб, у тому числі шляхом електронного чіпування, здійснюється із застосуванням внутрішніх і зовнішніх електронних, біометричних та інших науково визнаних ідентифікаційних засобів, що забезпечують унікальність ідентифікації кожної особини та її безперервне відстеження протягом усього життєвого циклу.
Усі випущені в природні водойми особини підлягають обов’язковому маркуванню та включенню до Єдиного електронного реєстру маркованих осетрових риб, який ведеться Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентством).

Реєстр містить дані про походження, лінію та популяцію, місце і час випуску, результати спостережень та інші параметри біологічної історії кожної особини.

Система маркування та відстеження забезпечує: контроль успішності програм реінтродукції та відновлення природних популяцій, оперативний аналіз виживаності, міграційної активності та адаптації випущених особин, можливість коригування технологічних, селекційних та екологічних підходів з урахуванням результатів моніторингу, попередження незаконного вилову та реалізації осетрових видів.

Дані маркування використовуються для проведення наукового моніторингу, стратегічного управління ресурсами та підтримки функціонування Національного банку генетичних ресурсів осетрових риб, включаючи валідацію родовідних ліній та генетичних профілів.

Порядок маркування, типи ідентифікаційних засобів, структура реєстру та вимоги до передачі даних визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 83. Генетичний аудит осетрових риб

Генетичний аудит є обов’язковою складовою системи реінтродукції, штучного відтворення та товарного осетрівництва і спрямований на забезпечення збереження, відновлення та підтримання природного генетичного різноманіття осетрових видів Азовсько-Чорноморського та Дністровсько-Дніпровського басейнів.

Генетичний аудит включає: аналіз родовідних ліній та походження маточного та ремонтного поголів’я, оцінку рівня генетичної мінливості, інбридингу та гібридизації, перевірку відповідності генетичних профілів встановленим стандартам Національного банку генетичних ресурсів осетрових риб, контроль відтворення автентичного природного генетичного різноманіття при формуванні випускних груп для реінтродукції, моніторинг стану відновлених популяцій у природних водоймах.

Генетичний аудит проводиться на всіх етапах: добору та утримання плідників, штучного запліднення, інкубації та вирощування молоді, відбору особин для випуску у природні екосистеми, післявипускного моніторингу маркованих (чіпованих) особин.

Результати генетичного аудиту використовуються для: забезпечення генетичної стійкості, життєздатності та довгострокового відновлення природних популяцій осетрових. удосконалення технологій штучного відтворення та біоінженерних підходів, підвищення ефективності програм реінтродукції та товарного осетрівництва, підтримки наукових досліджень, інноваційних проєктів та розвитку міжнародного співробітництва у сфері охорони осетрових видів.

Порядок проведення генетичного аудиту, вимоги до лабораторних методів, формат подання даних та умови їх внесення до Єдиного електронного реєстру генетичних ресурсів осетрових риб встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Розділ XIII

ФОМУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ РЕМОНТНО-МАТКОВИХ СТАД ОСЕТРОВИХ РИБ

З метою забезпечення довгострокового збереження природних популяцій осетрових риб, відновлення їх природного генофонду, гарантування генетичної безпеки у програмах штучного відтворення та реінтродукції, а також створення національної селекційної бази для розвитку товарного осетрівництва, держава встановлює правові, організаційні та наукові засади формування, утримання та використання державних ремонтно-маткових стад осетрових риб.

Стаття 85. Загальні принципи формування державних ремонтно-маткових стад

Державні ремонтно-маткові стада осетрових риб (далі – державні РМС) є стратегічним елементом національної системи збереження, відтворення та реінтродукції автохтонних видів осетрових риб України.

Формування та утримання державних РМС здійснюється відповідно до принципів: генетичної автентичності та чистоти ліній, збереження природного генетичного різноманіття, етичного та науково обґрунтованого використання біоресурсів, сталості та довгостроковості відтворювальних програм, інтеграції у національні та міжнародні програми охорони осетрових видів.

Державні РМС використовуються для забезпечення генетичної стабільності програм реінтродукції, підтримки Національного банку генетичних ресурсів та розвитку сертифікованих осетрових інкубаційних комплексів.

Стаття 86. Доместикація автохтонних осетрових видів

Доместикація автохтонних осетрових видів – це переведення плідників та ремонтних груп із природних популяцій у контрольовані умови для розведення, відтворення та формування державних ремонтно-маткових стад (РМС) з метою створення стійкого, життєздатного та генетично повноцінного поголів’я, здатного до відтворення в умовах штучного та напівприродного середовища.

Доместикація включає: відбір особин, що відповідають генетичним стандартам Національного банку генетичних ресурсів осетрових риб, поетапну адаптацію до контрольованих умов утримання з урахуванням природних екологічних ритмів, застосування біоінженерних, селекційних та ветеринарних методів для підвищення стійкості та продуктивності ремонтних груп, забезпечення умов утримання, аналогічних природним, для оптимального росту та розвитку осетрових.

Доместикація здійснюється виключно на підставі науково розробленої методики, яка: обгрунтовує порядок вилову, транспортування та утримання осетрових, визначає умови доместикації та відтворення, встановлює порядок генетичного контролю та маркування (чіпування) особин, регламентує біобезпеку та ветеринарний нагляд.

Методика підлягає затвердженню наказом Держрибагентства.

Доместикація здійснюється виключно державними або уповноваженими підприємствами, які відповідають вимогам: наявності відповідної інфраструктури та обладнання, дотримання генетичних та ветеринарних стандартів, контролю Національного банку генетичних ресурсів осетрових риб.

Результати доместикації підлягають обов’язковому внесенню до Національного генетичного реєстру та використовуються виключно у рамках державних програм відновлення осетрових риб.

Забороняється проведення доместикації без підтвердження генетичної автентичності вихідного матеріалу та порушення стандартів державних РМС.

Стаття 87. Вимоги до формування та утримання ремонтно-маткових стад

Формування державних РМС здійснюється виключно на основі даних генетичного аудиту та генетичної ідентифікації особин, внесених до Єдиного реєстру генетичних ресурсів осетрових риб.

Утримання державних РМС здійснюється з дотриманням встановлених стандартів щодо: якості та параметрів водного середовища, годівлі, ветеринарного контролю та профілактики захворювань, зоогігієнічних норм щільності посадки, умов зимівлі, нагулу та відтворення.

Кожна особина державного РМС підлягає обов’язковому маркуванню (чіпуванню) та внесенню до електронного реєстру, що забезпечує її повну простежуваність та контроль життєвого циклу.

Забороняється використання гібридних форм, інтродуцентів або особин невизначеного генетичного статусу.

Стаття 88. Використання державних ремонтно-маткових стад

Державні РМС використовуються для, програм реінтродукції білуги, шипа, севрюги, російського осетра та української стерляді, підтримки та оновлення колекцій Національного банку генетичних ресурсів, забезпечення сертифікованих інкубаційних та відтворювальних центрів якісним генетичним матеріалом, розвитку державних та державно-приватних програм відновлення осетрових популяцій.

Передача біоматеріалу з державних РМС дозволяється виключно: за рішенням Держрибагентства, за наявності наукового обґрунтування, у межах державних та міжнародних природоохоронних програм.

Забороняється використання державних РМС у діяльності, що має комерційний характер і не передбачає державної участі або наукової мети.

Стаття 89. Державне управління, контроль та фінансове забезпечення

Координацію формування та функціонування державних РМС здійснює Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у взаємодії з науковими установами.

Контроль за генетичним станом державних РМС здійснюється шляхом: регулярного генетичного аудиту, моніторингу біологічних показників, лабораторних аналізів здоров’я та репродуктивної якості.

Держава забезпечує фінансування: створення та модернізації інфраструктури РМС, наукових досліджень та біоінженерних технологій, міжнародної співпраці та залучення грантових ресурсів, інформаційних систем обліку та простежуваності.

Діяльність державних РМС є елементом реалізації національної політики у сфері блакитної економіки та охорони водних біоресурсів.

Стаття 90. Державний дозвіл на спеціальний вилов осетрових риб для формування ремонтно-маткових стад

Спеціальний вилов плідників та ремонтних особин осетрових риб із природних водойм України, у тому числі з акваторії Чорного моря та Дунаю, для формування державних ремонтно-маткових стад (РМС), здійснюється виключно на підставі державного дозволу, що надається Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за поданням Держрибагентства.

Державний дозвіл видається на підставі: наукового обґрунтування від профільної наукової установи, висновку Національного банку генетичних ресурсів осетрових риб щодо потреби у вилові та допустимого обсягу, погодження регіональних органів рибоохорони.

Вилов без наявності такого дозволу забороняється і прирівнюється до незаконного добування осетрових видів.

Стаття 91. Суб’єкти господарювання, уповноважені на вилов осетрових риб для формування РМС

Вилов плідників і ремонтних особин для формування РМС здійснюється лише спеціально визначеними рибопромисловими підприємствами, які: мають спеціальний статус, наданий Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства, відповідають вимогам до технічної оснащеності, кваліфікації персоналу та біобезпеки, забезпечують транспортування живих осетрових у відповідності до стандартів ЄС і вимог Держрибагентства.

Перелік таких підприємств затверджується наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та переглядається не рідше ніж один раз на три роки.

Підприємства зобов’язані забезпечити повний генетичний аудит вилучених особин та їх внесення до Національного генетичного реєстру.

Стаття 92. Пересувні ДНК-лабораторії

Для забезпечення оперативного генетичного контролю виловлених плідників і ремонтних груп осетрових риб створюються пересувні ДНК-лабораторії, що належать до системи Держрибагентства та працюють під науковим супроводом Національного банку генетичних ресурсів осетрових риб.

Основні функції пересувних лабораторій: проведення експрес-генотипування виловлених осетрових, визначення чистоти лінії, генетичної різноманітності та відсутності гібридизації, електронне маркування (чіпування) особин та внесення даних до Національного генетичного реєстру, відбір, консервування та транспортування біоматеріалу для подальших наукових досліджень, оцінка придатності особин до включення у ремонтно-маткові стада.

Пересувна лабораторія забезпечує безперервний контроль на всіх етапах вилову та транспортування, гарантує відповідність стандартам біобезпеки та міжнародним нормам (FAO, CITES) і створює основу для наукового моніторингу.

Використання пересувної лабораторії є обов’язковим під час всіх спеціальних виловів для формування державних РМС.

Стаття 93. Формування ремонтно-маткових стад на основі природних популяцій

Ремонтно-маткові стада формуються на основі природних популяцій Чорноморського, Азовського та Дунайського басейнів, з урахуванням їх генетичної структури, адаптивності та відтворювального потенціалу.

Особини, вилучені з природного середовища, проходять: повний генетичний аудит, оцінку фізіологічного стану, електронне маркування та внесення до Національного генетичного реєстру, карантин та акліматизацію у сертифікованих центрах відтворення.

Ремонтно-маткові стада розподіляються за видами: білуга, російський осетер, севрюга, шип, стерлядь українська (прісноводна).

Стаття 94. Використання Дунайської популяції для збереження та відновлення Дніпровсько-Бузької популяції осетрових риб

У зв’язку з критичним виснаженням Дніпровсько-Бузької популяції осетрових риб та майже повною відсутністю життєздатних плідників, держава дозволяє використання плідників та старших ремонтних груп Дунайської популяції для її генетичного та демографічного відновлення з подальшим розселенням рибопосадкового матеріалу осетрових видів риб “покатної наважки” (3-7 грамів) для зариблення пониззя Дніпра і Півднного Бугу.

Таке використання здійснюється за умов: наявності позитивного висновку Національного банку генетичних ресурсів, гарантії збереження генетичної цілісності Дунайської популяції, наукового супроводу та багаторівневого моніторингу.

Для цього держава забезпечує: міждержавну координацію з Румунією та Болгарією щодо доступу до мігруючих груп, створення спеціалізованих пунктів тимчасового утримання, функціонування пересувних генетичних лабораторій у зоні вилову, можливість транспортування живих особин до українських центрів відтворення.

Результати використання Дунайської популяції щорічно подаються у звіті Держрибагентства та включають аналіз ризиків, оцінку генетичних наслідків і рекомендації для подальшої селекційної роботи.

Стаття 95. Міждержавне співробітництво у формуванні ремонтно-маткових стад осетрових риб

Україна здійснює міждержавне та міжнародне співробітництво з метою забезпечення доступу до транскордонних популяцій осетрових риб, обміну генетичними ресурсами, захисту мігруючих видів та узгодження методів їх відновлення.

Державні органи, у тому числі Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Держрибагентство, беруть участь у міжнародних програмах, наукових консорціумах і міжурядових комісіях, що діють у Чорноморському та Дунайському регіонах, у тому числі під егідою: Комісії з питань захисту річки Дунай (ICPDR), Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), Конвенції CITES щодо контролю міжнародного обігу осетрових, Чорноморської комісії з охорони морського середовища, двосторонніх комісій України з Румунією, Болгарією, Грузією та Туреччиною з питань рибного господарства.

Міждержавне співробітництво у сфері формування РМС здійснюється з метою, забезпечення доступу до мігруючих груп Дунайської, Керченської та Чорноморської популяцій осетрових, узгодження квот і наукових лімітів спеціального вилову плідників, організації спільних наукових експедицій та генетичних досліджень, попередження незаконного вилову та контрабанди осетрових риб і продуктів їхнього походження, забезпечення стабільності регіональних популяцій та мінімізації біологічних ризиків.

Для транспортування плідників та ремонтних груп через державний кордон України держава забезпечує: спрощені процедури митного та ветеринарного контролю у межах міжнародних угод, сертифікацію генетичного статусу особин, підтверджену Національним банком генетичних ресурсів осетрових риб, безперешкодний рух пересувних генетичних лабораторій у рамках спільних дослідницьких заходів.

Україна сприяє створенню регіональної мережі генетичних центрів осетрових, що буде забезпечувати обмін даними, стандартизацію методик аналізу та формування загальної бази транскордонних популяцій осетрових риб.

Інформація про результати міжнародного співробітництва, включаючи спільні програми з відновлення білуги, російського осетра, севрюги, шипа та стерляді, щорічно включається до Національної доповіді про стан осетрових риб в Україні.

Стаття 96. Механізм формування державних ремонтно-маткових стад осетрових риб

Формування державних ремонтно-маткових стад осетрових риб здійснюється на підставі державної програми відновлення автохтонних видів осетрових та відповідно до науково обгрунтованих рекомендацій Національного банку генетичних ресурсів осетрових риб.

Механізм формування РМС включає такі етапи: Наукове обгрунтування та планування, визначення необхідної чисельності та генетичного складу РМС для кожного виду (білога, російський осетер, севрюга, шип, українська стерлядь), аналіз структурного стану природних популяцій у Чорному морі, Дунаї, Дністрі та Дніпровсько-Бузькому лимані, формування міжвідомчого плану вилову, транспортування і генетичної оцінки плідників.

Державний спеціальний дозвіл на вилов плідників та ремонтних груп для формування РМС надається Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за погодженням з Держрибагентством. Дозвіл надається виключно державним або визначеним державою рибопромисловим підприємствам, що відповідають умовам генетичної, технічної та біобезпекової придатності.

Вилов дозволяється лише в наукових та природоохоронних цілях, у межах визначених наукових квот.

Спецвилов здійснюється у Чорному морі, Дунаї, Дністровському та Дніпровсько-Бузькому лиманах.

З огляду на критичний стан Дніпровсько-Бузької популяції, допускається вилучення частини плідників із Дунайської популяції на підставі міжнародних домовленостей.

Перший етап ідентифікації проводиться безпосередньо на борту суден або в польових умовах.

Пересувна ДНК-лабораторія є обов’язковим елементом процесу відбору.

Транспортування та адаптація плідників здійснюється з дотриманням норм ветеринарної, температурної та кисневої безпеки, особини направляються до визначених державних центрів РМС (державні осетрові заводи) на якиї проводяться карантинні заходи, біобезпекова оцінка та повторний генетичний аналіз.

Утримання, доместикація та відтворення: плідники формують початкові групи державного РМС, здійснюється довгострокова програма доместикації та селекції відповідно до стандартів Національного банку генетичних ресурсів. ремонтні групи створюються для забезпечення відновлення та генетичного оновлення РМС у наступних поколіннях.

Генетичний контроль і аудит проводиться періодично на всіх стадіях утримання, забезпечується попередження інбридингу, деградації геному та втрати рідкісних алелей. результати аудиту є підставою для оновлення груп плідників.

РМС є основою для: державних програм реінтродукції, поповнення природних популяцій, збереження генофонду. РМС не можуть бути відчужені, приватизовані або використані в комерційних цілях поза встановленими законом умовами.

Держрибагентство здійснює контроль, постійний моніторинг, аудит, інспектування та погодження всіх процедур, пов’язаних із формуванням, утриманням і використанням РМС, у тому числі наукове супроводження та звітування перед Кабінетом Міністрів України.

Стаття 97. Доступ до Дунайської популяції

У зв’язку з критичним станом Дніпровсько-Бузької популяції осетрових риб Україна здійснює контрольований доступ до плідників та ремонтних груп Дунайської популяції для відновлення національних ремонтно-маткових стад.

Доступ до Дунайської популяції здійснюється на підставі: міжнародних домовленостей з країнами Дунаю (Румунія, Болгарія, Сербія, Угорщина), наукового обгрунтування щодо генетичної придатності особин, погодження Держрибагентства та Національного банку генетичних ресурсів осетрових риб.

Використання Дунайських плідників і ремонтних груп має відповідати наступним умовам: збереження генетичної цілісності донорської популяції, транспортування лише сертифікованих особин із електронним маркуванням, обов’язковий карантин, адаптація та генетичний аудит після прибуття на територію України, ведення документації щодо кількості, віку, статі та генетичних характеристик кожної особини.

Результати використання Дунайської популяції щорічно узагальнюються у державному звіті Держрибагентства та включають оцінку впливу на генетичну структуру національних ремонтно-маткових стад.

Стаття 98. Формування державних РМС на базі комерційних рибогосподарських підприємств на теплових водах ТЕС

Держава може залучати комерційні рибогосподарські підприємства, що використовують теплі води теплових електростанцій (ТЕС), для формування та утримання державних ремонтно-маткових стад (РМС) осетрових риб.

Участь таких підприємств здійснюється на підставі державного договору, який визначає: обсяги та види осетрових, що включаються до РМС, умови генетичного контролю, біобезпеки та ветеринарного нагляду, зобов’язання щодо електронного маркування (чіпування) та внесення даних до Національного генетичного реєстру, механізми державного контролю та наукового супроводу.

Підприємства повинні забезпечити: створення умов для доместикації та відтворення осетрових видів, підтримання необхідного температурного та водного режиму для оптимального росту і розвитку особин, регулярний генетичний аудит, контроль відтворювального потенціалу та стану здоров’я ремонтних груп.

Держрибагентство та Національний банк генетичних ресурсів осетрових риб здійснюють постійний моніторинг, аудит та погодження всіх процедур, пов’язаних з утриманням і використанням РМС на базі комерційних підприємств.

РМС, створені на базі комерційних підприємств, є державною власністю, їх використання суворо регламентується для програм реінтродукції, відновлення природних популяцій та забезпечення сталого розвитку осетрових видів, із забороною комерційного відчуження без відповідного дозволу держави.

Стаття 99. Плідники із природних та Дунайських популяцій

Спеціальний вилов плідників та ремонтних груп осетрових риб для формування державних РМС здійснюється у межах науково обгрунтованих квот, визначених Держрибагентством та Національним банком генетичних ресурсів осетрових риб та за наказом Міністра економіки,довкілля та природних ресурсів України..

Джерела поповнення РМС включають: природні популяції Чорного моря, Азовського моря та Дніпровсько-Бузького лиману, Дунайську популяцію для відновлення Дніпровсько-Бузької та інших виснажених популяцій.

Вилов здійснюється лише суб’єктами, визначеними державою, із дотриманням правил біобезпеки, контролю генетичного складу та міжнародних домовленостей.

Кожна виловлена особина підлягає обов’язковому маркуванню та внесенню до Національного генетичного реєстру.

Стаття 100. Включення комерційних підприємств на базі ТЕС

Комерційні рибогосподарські підприємства, що використовують теплі води ТЕС, можуть бути залучені для утримання та вирощування державних РМС на умовах договору з Держрибагентством.

Такі підприємства повинні забезпечити: дотримання режиму температури та водного середовища, контроль росту та стану здоров’я осетрових, проведення доместикації та підготовки до відтворення, повну інтеграцію з пересувними ДНК-лабораторіями та Національним генетичним реєстром.

Використання комерційних підприємств дозволяє підвищити ефективність формування РМС та інтегрувати державну програму з існуючою виробничою інфраструктурою.

Стаття 101. Контроль та внесення даних у Національний генетичний реєстр

Усі плідники та ремонтні групи, вилучені для формування державних РМС, підлягають обов’язковому внесенню до Національного генетичного реєстру осетрових риб.

До реєстру заносяться: вид та популяція особини, дані електронного маркування (чіпування), результати генетичного аудиту, дані про стан здоров’я, вік та походження.

Дані реєстру використовуються для: контролю походження і генетичного складу РМС. моніторингу успішності реінтродукційних програм, наукових досліджень та підтримки інноваційних проектів, державного звітування та міжнародного обміну інформацією.

Розділ XIV

НАУКОВЕ, ОСВІТНЄ ТА КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

З метою створення науково обгрунтованої, технологічно сучасної та кадрово спроможної системи відновлення осетрових риб України, держава забезпечує розвиток фундаментальних і прикладних досліджень, підготовку висококваліфікованих фахівців, інтеграцію освіти, науки та виробництва, а також формування єдиного національного науково-освітнього простору у сфері осетрівництва, генетичного відтворення та збереження автохтонних популяцій.

Наукове, освітнє та кадрове забезпечення цього Закону грунтується на принципах: пріоритету наукової достовірності та інноваційності, узгодженості з міжнародними стандартами та практиками відновлення осетрових видів, підтримки наукових установ, закладів освіти та галузевих дослідних центрів, безперервної підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, розвитку партнерства держави, науки, бізнесу та міжнародних інституцій.

Стаття 102. Загальні засади наукового, освітнього та кадрового забезпечення

Держава визнає наукове, освітнє та кадрове забезпечення фундаментальною умовою сталого розвитку рибного господарства, відновлення осетрових видів, розвитку товарного осетрівництва та марикультури.

Наукова діяльність, підготовка кадрів та професійний розвиток фахівців здійснюються відповідно до державних стратегій, міжнародних стандартів і принципів екологічної сталості.

Центральні органи виконавчої влади та Держрибагентство забезпечують координацію між науковими установами, навчальними закладами, підприємствами та громадськими інституціями.

Стаття 103. Наукове забезпечення розвитку галузі

Наукове забезпечення включає фундаментальні та прикладні дослідження з біології, екології, генетики, аквакультури та біоінженерії осетрових риб.

Наукові установи державного рівня здійснюють: дослідження природних популяцій та їх генетичної структури, розробку методик доместикації, вирощування та реінтродукції, оцінку впливу антропогенних факторів на водні екосистеми, створення інноваційних технологій вирощування, маркування, годівлі та утримання осетрових риб, супровід державних програм відновлення білуги, осетра російського, севрюги, шипа та стерляді.

Результати наукової діяльності є обов’язковими до врахування при прийнятті державних управлінських рішень у сфері рибного господарства.

Наукові дослідження інтегруються в роботу Національного банку генетичних ресурсів осетрових риб.

Стаття 104. Освітнє забезпечення та підготовка кадрів

Держава забезпечує створення сучасної освітньої системи підготовки фахівців у сфері аквакультури, рибного господарства, генетики, біотехнологій та екологічного менеджменту.

Підготовка кадрів здійснюється у закладах: фахової передвищої освіти, вищої освіти, післядипломної освіти та підвищення кваліфікації.

Освітні програми повинні містити обов’язкові модулі з: біоінженерії та генетики осетрових риб, технологій марикультури та рециркуляційних систем, екологічного права та законодавства у сфері рибного господарства, сталого управління водними ресурсами.

Заклади освіти мають право укладати договори про співпрацю з підприємствами галузі, науковими установами та Держрибагентством для забезпечення практичної підготовки студентів.

Стаття 105. Кадрове забезпечення та професійний розвиток

Формування кадрового потенціалу здійснюється на основі державного планування, прогнозування потреб рибного господарства та розвитку регіональних центрів компетенцій.

Держава підтримує: безперервний професійний розвиток фахівців галузі підготовку експертів у сферах генетичного аналізу, біобезпеки та аквакультурних технологій, залучення молодих учених до державних програм і проєктів.

Професійний розвиток включає стажування в міжнародних науково-дослідних центрах, обмін фахівцями та участь у міжнародних програмах ЄС, Дунайської комісії та глобальних екологічних ініціативах.

Держрибагентство здійснює ведення реєстру фахівців галузі, сертифікацію спеціалістів та формування галузевих стандартів компетентності.

Стаття 106. Державна підтримка наукових і освітніх інституцій

Держава забезпечує фінансування наукових досліджень, освітніх програм та технологічних інновацій у сфері відновлення осетрових риб та розвитку аквакультури.

Підтримка включає: грантові програми, державні цільові проєкти, інфраструктурні інвестиції у лабораторії, генетичні центри та навчальні полігони.

Держава сприяє створенню міжінституційних консорціумів, що об’єднують освіту, науку та виробництво.

Стаття 107. Науково-освітні хаби осетрових та центри компетентностей

З метою розвитку високотехнологічних напрямів створюються регіональні хаби генетики, біоінженерії та аквакультури осетрових риб.

Хаби забезпечують: проведення комплексних досліджень, підготовку фахівців, практичне навчання на базі лабораторій, біостанцій та РАС, підтримку інноваційних проєктів і технологій.

Центри компетентностей взаємодіють з Національним банком генетичних ресурсів осетрових риб, пересувними ДНК-лабораторіями та державними РМС.

Стаття 108. Інтеграція науки й виробництва

Держава забезпечує створення умов для тісної інтеграції науки, освіти та виробництва у сфері осетрівництва, марикультури та відновлення природних популяцій.

Усі технологічні рішення, включно з доместикацією, реінтродукцією, маркуванням і генетичним аудитом, мають здійснюватися з науковим супроводом.

Підприємства зобов’язані забезпечувати доступ науковців до даних, необхідних для досліджень, у межах законодавства.

Розділ XV

НАУКОВИЙ СУПРОВІД ПРОГРАМ ВІДНОВЛЕННЯ ОСЕТРОВИХ РИБ

Стаття 109. Наукові програми відродження осетрових риб

Наукові програми відродження осетрових риб є комплексом фундаментальних і прикладних досліджень, спрямованих на відновлення, збереження та довгострокову стійкість автохтонних популяцій осетрових риб України.

Наукові програми розробляються та виконуються на засадах: наукової обґрунтованості та доказовості, відповідності міжнародним стандартам охорони осетрових видів, інтеграції з діяльністю Національного банку генетичних ресурсів осетрових риб, міжвідомчої взаємодії закладів науки, освіти, виробничих підприємств та Держрибагентства, довгострокового моніторингу змін природних популяцій.

До основних напрямів наукових програм належать: генетичні дослідження автохтонних популяцій, включаючи визначення генетичної структури, різноманіття та рівня деградації родових ліній, створення, ведення та наповнення Національного генетичного реєстру осетрових риб, розроблення методик доместикації, штучного розведення, вирощування, маркування (чіпування) та генетичного контролю, вивчення природних місць нересту, шляхів міграції та екологічних чинників, що впливають на виживання молоді, розроблення інноваційних біотехнологій, зокрема: кріоконсервації генетичного матеріалу, відновлення деградованих родових ліній, використання мобільних ДНК-лабораторій для польових досліджень, дослідження впливу антропогенних факторів на осетрові популяції, включаючи зарегулювання річок, забруднення, будівництво гідроспоруд та кліматичні зміни, розроблення екосистемних моделей довгострокового відновлення популяцій у Дніпровсько-Бузькому, Дунайському та інших басейнах.

Наукові програми включають: створення мережі базових науково-дослідних центрів, організацію галузевих лабораторій з генетики, біотехнології та репродукції осетрових, роботу пересувних лабораторій ДНК-аналізу та точок польової діагностики, спільні дослідження з міжнародними науковими установами, зокрема з дунайськими країнами, Чорноморським регіоном та країнами ЄС, виконання державних і відомчих цільових програм, які включають експедиції, генетичний аудит, моніторинг молоді та контроль ефективності випусків.

Фінансування наукових програм здійснюється за рахунок: державного бюджету, спеціальних фондів та міжнародної технічної допомоги, грантів наукових організацій ЄС та міжнародних екологічних програм, партнерських проєктів із підприємствами товарного осетрівництва, інших джерел, не заборонених законодавством.

Результати робіт у межах наукових програм є обов’язковими для врахування при: формуванні державних ремонтно-маткових стад, визначенні біотехнічних нормативів для штучного відтворення, плануванні відновлювальних заходів у природних басейнах, ухваленні рішень щодо вилову плідників, їхнього транспортування та доместикації, оцінці стану природних популяцій та прогнозуванні їхньої динаміки.

Держрибагентство забезпечує координацію виконання наукових програм, затверджує щорічні плани робіт, контролює виконання та формує публічні звіти про їхній стан і результати.

Розділ XVI

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ТА ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА

Стаття 110. Загальні засади фінансово-економічної політики

Фінансово-економічна політика у сфері відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвитку товарного осетрівництва спрямована на: відновлення природних популяцій, створення сучасних виробничих потужностей для вирощування та розведення осетрових, забезпечення наукової підтримки та генетичного контролю, розвиток риборозплідних заводів, формування стійкої рентабельної галузі товарного осетрівництва.

Регулятором реалізації політики є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України у взаємодії з Держрибагентством.

Держава гарантує пріоритетне фінансування заходів з охорони осетрових видів, відновлення нерестових міграцій та підтримки наукових центрів.

Стаття 111. Джерела фінансування програм з відновлення осетрових та розвитку осетрівництва

Фінансування заходів здійснюється за рахунок: цільових бюджетних програм, місцевих бюджетів (за програмами відновлення річкових екосистем та біорізноманіття), надходжень від оренди водних об’єктів рибогосподарського призначення, плати за спеціальне використання водних біоресурсів, державних екологічних фондів, приватних інвестицій у риборозведення та інфраструктуру, грантів міжнародних організацій, програм ЄС, донорів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб.

Кошти на фінансування програм спрямовуються окремими бюджетними лініями: Національна програма відновлення осетрових, Програма підтримки риборозплідних заводів осетрових, Програма розвитку товарного осетрівництва, Програма науково-генетичного супроводу.

Стаття 112. Державні програми та їх фінансування

Держава розробляє: Програму «Осетр-2030» (державне відновлення популяцій та міграційних шляхів), Інвестиційно-відтворювальні програми будівництва та модернізації осетрових заводів, Програми модернізації водойм для розведення товарних осетрів, Програми підтримки нових господарств.

Програми включають: зариблення, охорону нерестилищ, підтримку наукових центрів, екологічну оцінку, відтворення та реставрацію річкових ділянок, підтримку цифрового моніторингу (відстеження походження молоді).

Програми затверджуються Кабінетом Міністрів.

Розподіл коштів здійснюється за принципами: пріоритетності природоохоронних заходів, конкурсності, незалежної наукової експертизи, відкритості.

Стаття 113. Конкурсні процедури відбору проєктів

Відбір проєктів фінансування проводиться на конкурсній основі Держрибагентством.

Конкурс проводиться щороку у два етапи: попередній науково-екологічний аналіз, фінансово-економічний відбір.

На конкурс подаються: проєкти риборозплідних заводів; програми зариблення, проєкти відновлення нерестилищ, проєкти товарного осетрівництва. інфраструктурні проєкти (УЗВ, переробка).

Критерії оцінки: наукова обгрунтованість, генетична чистота та якість матеріалу, екологічна безпечність, економічна ефективність, рівень інновацій, співфінансування з боку заявника.

Результати конкурсу оприлюднюються у відкритому реєстрі.

Стаття 114. Державно-приватні програми у сфері відновлення осетрових риб

ДПП можуть здійснюватися у формах: концесій осетрових заводів, спільного фінансування зариблення. будівництва інфраструктури УЗВ. партнерств для відновлення річкових ділянок.

Інвесторам може надаватися право: будівництва нових заводів, розведення ремонтно-маткових стад осетрових видів риб, зариблення природних водойм за договорами з Держрибагентством.

Приватні інвестори мають право на довгострокові договори (до 25 років) за умови гарантій відтворення осетрових.

Стаття 115. Міжнародна фінансова та технічна допомога

Держава залучає: Світовий банк, Європейський інвестиційний банк. рограми ЄС LIFE, Horizon Europe, GEF, WWF та інші.

Допомога спрямовується на: відновлення нерестових міграцій Дунаю, Дніпра, Дністра, Південного Бугу, модернізацію наукових центрів, науково-генетичні лабораторії, охорону червонокнижних видів, біотехнічні проєкти.

Донорські кошти мають окремий облік та аудит.

Стаття 116. Інвестиційна привабливість та стимули

Для інвесторів у виробництво, розведення осетрових та переробку можуть встановлюватися: податкові пільги, скасування імпортних мит на обладнання УЗВ, часткова компенсація вартості обладнання, пільгові кредити, державні гарантії на інвестиційні проєкти.

Проєкти з генетичним збереженням осетрових риб можуть отримувати статус «екологічного інвестиційного проєкту».

Риборозплідні заводи осетрових отримують спрощені процедури погоджень та пріоритет у фінансуванні.

Стаття 117. Грантові програми та підтримка суб’єктів осетрівництва

Держава запроваджує спеціальні грантові програми для, створення товарних господарств, закупівлі маточного стада, впровадження УЗВ, переробки та виробництва чорної ікри, створення наукових біотехнічних лабораторій.

Гранти надаються у формі: безповоротної фінансової допомоги, співфінансування, компенсації відсотків за кредитами.

Переважне право отримання грантів мають господарства, що використовують сертифікований генетично чистий матеріал.

Стаття 118. Прозорість, аудит та моніторинг використання коштів

Держрибагентство забезпечує: відкритий реєстр усіх проєктів, відкритий реєстр зариблення, реєстр генетичних ліній осетрових, реєстр фінансування.

Щороку проводиться незалежний аудит використання коштів.

Результати аудиту публікуються у відкритому доступі.

Моніторинг результатів зариблення здійснюється з використанням електронного маркування, генетичного аналізу та цифрових систем відстеження.

Розділ XVII

РИБОРОЗПЛІДНІ ОСЕТРОВІ ЗАВОДИ

Стаття 119. Загальні положення щодо риборозплідних осетрових заводів

Риборозплідний завод осетрових (далі – РОЗ) – це спеціалізований суб’єкт рибного господарства, створений з метою: відновлення природних популяцій осетрових риб, виробництва високоякісного зарибку для випуску у природні водойми, збереження генофонду аборигенних видів осетрових, забезпечення генетичної автентичності та запобігання деградації популяцій, проведення наукових програм відтворення, участі у міжнародних програмах та виконання вимог CITES.

РОЗ можуть бути державними, комунальними, приватними або змішаними.

Діяльність РОЗ є елементом Національної програми відновлення осетрових та знаходиться під контролем Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство).

Стаття 120. Ліцензування діяльності риборозплідних заводів осетрових

Діяльність з інкубації, вирощування, розведення та виробництва зарибку осетрових підлягає обов’язковому ліцензуванню РОЗ.

Ліцензію видає Держрибагентство за погодженням з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України.

Для отримання ліцензії подаються: заява, технологічний та науково-виробничий паспорт РОЗ, генетичний паспорт ремонтно-маткового стада, схема біобезпеки та епізоотичного контролю, програма генетичного моніторингу на 5 років, документи про походження ремонтно-маткового матеріалу.

Ліцензія видається на строк 5 років і може бути поновлена за результатами перевірки.

Відмова у видачі ліцензії можлива у разі: відсутності підтвердженого генетичного походження маточного стада, порушення вимог біобезпеки, подання недостовірних даних. виявлення гібридних форм, заборонених до використання у відтворенні.

Стаття 121. Генетичні вимоги до ремонтно-маточного осетрового стада та запобігання генетичній деградації

Ремонтно-маточне стадо РЗО повинно мати обов’язковий генетичний паспорт, затверджений уповноваженою науковою установою.

Забороняється використання у відтворенні: гібридів осетрових, особин із невизначеним генотипом, особин, отриманих шляхом неконтрольованого схрещування.

РОЗ зобов’язане проводити генетичний моніторинг не рідше одного разу на 2 роки.

Випуск зарибку до природних водойм дозволяється лише після підтвердження: генетичної чистоти, відповідності аборигенному виду, відсутності сторонніх генетичних домішок.

Утворюється Національний банк генетичних ліній осетрових, що веде централізований реєстр маточних стад.

Стаття 122. Контроль діяльності риборозплідних осетрових заводів

Держрибагентство здійснює державний контроль за діяльністю РОЗ, а саме: відповідністю генетичних ліній встановленим стандартам, виконанням технологічних регламентів, обліком та реєстрацією виробленого зарибку, дотриманням ветеринарно-санітарних норм, виконанням ліцензійних умов.

Форми контролю: планові інспекції (не частіше 1 разу на рік), позапланові перевірки у разі підозри на порушення, генетичний аудит, вибірковий лабораторний аналіз потомства.

За результатами контролю можуть застосовуватися: припис про усунення порушень, тимчасове зупинення ліцензії. анулювання ліцензії, відшкодування екологічної шкоди.

Стаття 123. Технологічні стандарти, біобезпека та простежуваність

Для РОЗ встановлюються державні стандарти, що визначають: технології інкубації, вирощування та відбору виробників, параметри водного режиму та вимоги до кормів, системи біобезпеки, ветеринарні протоколи, правила маркування та простежуваності.

Кожна партія зарибку повинна мати унікальний маркер: генетичний код, електронний мікрочип або цифровий реєстраційний запис.

Забороняється виробництво осетрових без системи простежуваності.

РОЗ зобов’язані вести електронний журнал виробництва, який інтегрується з національною базою Держрибагентства.

Стаття 124. Державна підтримка та порядок конкурсного розподілу фінансування

Держава здійснює підтримку РОЗ, що беруть участь в програмах відновлення природних популяцій осетрових, шляхом: компенсації витрат на генетичний контроль, фінансування програм зариблення, надання грантів на модернізацію виробництва, пільг щодо імпорту обладнання, податкових стимулів.

Розподіл бюджетних коштів та грантів проводиться на конкурсній основі.

Конкурс проводиться у такій процедурі: оголошення конкурсу Держрибагентством, подання заявок РЗО з детальними кошторисами, проведення наукової та екологічної експертизи, визначення рейтингу претендентів, укладання договорів з переможцями, моніторинг цільового використання коштів.

Пріоритет надається РОЗ, що працюють з аборигенними видами: білуга, осетр російський (дунайський), севрюга, шип, стерлядь прісноводна українська.

Держава може надавати 100% компенсацію вартості зарибку, випущеного у природні водойми, за умови підтвердження його генетичної автентичності.

Стаття 125. Прозорість, відкриті реєстри та участь громадськості

Держрибагентство веде відкриті реєстри: ліцензованих РОЗ, маточних стад, обсягів виробництва та випусків зарибку, результатів перевірок.

Щорічно публікується Національний звіт про стан відновлення осетрових.

Громадські ради та профільні громадські об’єднання можуть право бути включеними до наглядових комісій при проведенні конкурсів та перевірок.

Розділ ХVІІІ

КЛАСИФІКАЦІЯ РИБОРОЗПЛІДНИХ ОСЕТРОВИХ ЗАВОДІВ

Стаття 126. Загальні положення щодо класифікації РЗО

З метою забезпечення ефективного відтворення, селекції та збереження популяцій осетрових риб в Україні, риборозплідні заводи осетрових підлягають класифікації за функціональним призначенням, власністю, генетичним профілем та масштабом діяльності.

В Україні встановлюється така класифікація РОЗ: брод-сток центри (центри зберігання та підтримки генетичного фонду), державні репродуктори (виробничі заводи з випуску зарибку у природні водойми), приватні селекційні центри (суб’єкти, що здійснюють селекцію, вирощування та розширення промислового стада).

Держрибагентство веде офіційну державну класифікацію та реєстр усіх РЗО відповідно до цієї статті.

Стаття 127. Брод-сток центри (центри генетичного резерву осетрових)

Брод-сток центр – це спеціалізований науково-виробничий заклад, основним завданням якого є: підтримання маточного стада осетрових із підтвердженою генетичною чистотою. формування та збереження генофонду аборигенних видів. довгострокове утримання виробників у вікових групах, проведення генетичних досліджень, створення збережених ліній, забезпечення державних репродукторів здоровими та генетично автентичними виробниками.

Брод-сток центри є ключовою ланкою Національного банку генетичних ліній осетрових.

Для таких центрів встановлюються найжорсткіші вимоги до біобезпеки, генетичного контролю та ізоляції від виробничих ризиків.

Брод-сток центри можуть бути: державними – у складі державних наукових установ, комунальними, приватними, за умови спеціальної акредитації.

Брод-сток центр не має права реалізовувати вироблених личинок та мальків до приватних комерційних господарств без дозволу Держрибагентства.

Стаття 128. Державні репродуктори осетрових

Державний репродуктор – це риборозплідний завод, що здійснює масове виробництво зарибку осетрових видів виключно для природних водойм України.

Основні функції репродуктора: інкубація і вирощування зарибку до нормативних розмірів, виробництво аборигенних ліній стерляді, білуги, севрюги, осетра дунайського, участь у державній та регіональних програмах відновлення популяцій. забезпечення щорічних планів зариблення, участь у міжнародних екологічних програмах (CITES, Дунайська комісія).

Державні репродуктори підпорядковуються Держрибагентству.

Репродуктор не може здійснювати комерційну реалізацію осетрової молоді, за винятком спеціальних рішень уряду у межах міжнародних наукових програм.

Осетровий зарибок, вироблений репродукторами, підлягає 100% генетичному контролю та простежуваності.

Стаття 129. Приватні селекційні центри осетрових

Приватний селекційний центр – це суб’єкт рибного господарства, основною діяльністю якого є: селекційна робота та виведення продуктивних ліній для товарного осетрівництва, виробництво посадкового матеріалу, формування промислових стад, вирощування осетрового зарибку для аквакультури та товарних господарств, участь у програмах генетичного моніторингу, виконання контрактів на вирощування осетрових у приватному секторі.

Приватні селекційні центри мають право: реалізовувати продукцію товарним господарствам, експортувати сертифікований зарибок згідно з CITES, брати участь у державних програмах за умови дотримання вимог генетичної чистоти.

Забороняється приватним центрам: використовувати гібридні або інтродуковані форми без погодження з Держрибагентством, постачати виробників або зарибок для відновлення природних популяцій (крім випадків спеціальної акредитації).

Стаття 130. Додаткова класифікація РОЗ за функціональним профілем

За структурою виробництва РЗО додатково поділяються на: інкубаційні центри, які здійснюють інкубацію ікри, отриманої від виробників, вирощувальні модулі – забезпечують дорощування молоді до стандартних розмірів, комбіновані заводи – виконують повний цикл робіт, селекційно-інкубаційні комплекси – працюють із селекційними лініями, наукові риборозплідні станції – працюють у межах експериментальних програм.

Для кожного типу встановлюються окремі технічні та генетичні вимоги, визначені Держрибагентством.

Стаття 131. Взаємодія РОЗ між собою та інтеграція в єдину національну систему

Усі РОЗ діють у єдиній державній системі збереження осетрових, що включає: Національний банк генетичних ліній, Єдиний державний реєстр РОЗ, систему простежуваності та маркування, генетичний моніторинг, державну систему планування зариблень.

Брод-сток центри взаємодіють з репродукторами шляхом передачі виробників та генетичного матеріалу відповідно до планів відновлення.

Приватні селекційні центри взаємодіють з товарними господарствами та державою у частині: постачання посадкового матеріалу, наукової інформації, участі у генетичному моніторингу.

Держрибагентство координує роботу всіх РОЗ для досягнення стратегічної мети – відновлення природних популяцій осетрових риб України.

Розділ ХIX

CITES, СЕРТИФІУАЦІЯ ТА ЕКСПОРТ ПРОДУКЦІЇ ОСЕТРОВИХ ВИДІВ

Цей розділ визначає правові засади регулювання міжнародної торгівлі осетровими видами, їх частинами та похідними, включно з чорною ікрою, у відповідності до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). Метою цього розділу є забезпечення збереження природних популяцій осетрових риб, гарантування законності та прозорості виробництва, сертифікації та експорту продукції, а також інтеграція України у систему міжнародного контролю за обігом осетрових видів.

Стаття 132. Регулювання міжнародної торгівлі осетровими видами, сертифікація, CITES та експорт продукції

Ця стаття встановлює правові засади регулювання міжнародної торгівлі осетровими видами, їх частинами та похідними, включно з ікрою, відповідно до положень Конвенції CITES.

Дія статті поширюється на всі юридичні та фізичні особи, що здійснюють виробництво, обіг, зберігання, транспортування, експорт, імпорт або реекспорт продукції осетрових водних біоресурсів.

Центральним органом виконавчої влади, відповідальним за виконання вимог CITES у сфері осетрових, є Держрибагентство.

Стаття 133. Маркування

Уся продукція з осетрових видів підлягає обов’язковому маркуванню відповідно до стандартів CITES.

Чорна ікра маркується уніфікованим кодом, що містить: код країни походження, код виду, рік і місяць виробництва, унікальний серійний номер партії.

Забороняється експорт, імпорт або внутрішній обіг немаркованої осетрової продукції.

Стаття 134. Дозволи

Експорт, імпорт та реекспорт продукції осетрових риб дозволяється лише за наявності відповідних дозволів CITES, виданих Держрибагентством.

Для отримання дозволу подаються: документи, що підтверджують законне походження продукції, генетичний паспорт виду, інформація про підприємство-виробника, внесене до державного реєстру, сертифікат простежуваності.

Дозволи видаються на кожну окрему партію та на обмежений строк.

Стаття 135. Електронний реєстр

Держрибагентство веде електронний реєстр дозволів CITES, доступний для міжнародної перевірки.

Продукція, призначена для експорту, підлягає обов’язковій генетичній експертизі.

Стаття 136. Генетичний паспорт

Генетичний паспорт включає: назву виду, підтвердження чистоти лінії та відсутності гібридів, відповідність виду та походження заявленим даним, маркери походження племінних груп або риборозплідного заводу.

Генетичні дані зберігаються в державному банку ДНК осетрових не менше 10 років.

Підприємства-експортери зобов’язані: пройти державну атестацію на відповідність вимогам CITES, забезпечувати повну простежуваність продукції, вести виробничий електронний журнал у системі TraceFish-UA, проходити щорічний аудит.

У разі порушення вимог: діяльність може бути тимчасово обмежена, право на експорт анулюється, інформація передається до Секретаріату CITES.

Стаття 137. Упаковка, маркування

Експорт чорної ікри здійснюється виключно у герметичній упаковці із нанесеним CITES-кодом.

На кожну одиницю продукції наносяться: унікальний код партії, маса нетто, латинська назва виду, номер дозволу CITES.

Стаття 138. Реекспорт

Реекспорт здійснюється за умови наявності: оригінального документа про ввезення, первинного сертифіката походження.

Стаття 139. Електронна система веріфікації

Держрибагентство забезпечує обмін інформацією із Секретаріатом CITES щодо: квот, дозволів, порушень, генетичних профілів вилученої контрабандної продукції.

Україна впроваджує електронну систему верифікації дозволів eCITES.

Усі експортні контракти підлягають державному повідомленню.

Незаконний обіг продукції осетрових без дозволів CITES є тяжким порушенням.

За такі порушення передбачаються: штрафи, конфіскація продукції та обладнання, призупинення діяльності підприємства, кримінальна відповідальність у випадках значної шкоди.

Розділ XX

БЕЗПЕКА ТА САНІТАРНІ СТАНДАРТИ

Цей розділ встановлює правові, організаційні та технічні вимоги щодо забезпечення санітарної безпеки, профілактики хвороб, карантинних заходів та біобезпеки при розведенні, вирощуванні, зберіганні, транспортуванні та реалізації осетрових риб і продукції з них.

Метою цього розділу є забезпечення охорони здоров’я осетрових популяцій, недопущення поширення інфекційних та інвазійних хвороб, гарантування якості та безпечності продукції, а також відповідність міжнародним вимогам SPS та стандартам Codex Alimentarius.

Стаття 140. Основні вимоги санітарно-епідеміологічного контролю

Всі риборозплідні осетрові заводи, товарні осетрові ферми та наукові центри зобов’язані забезпечувати постійний ветеринарно-санітарний контроль за станом риб, води, кормів та обладнання.

Контроль здійснюється уповноваженими державними органами у сфері ветеринарної медицини та рибного господарства.

Державні інспектори мають право проводити: планові та позапланові перевірки, клінічні огляди риб, лабораторні дослідження, відбір проб води, кормів, ґрунтів та біоматеріалу.

Стаття 141. Карантинні заходи

Ввезення, переміщення або вивезення осетрових риб, ікри, живого біоматеріалу або апаратування можливе лише за наявності карантинного сертифіката.

Карантин обов’язковий у випадках: виявлення симптомів захворювань, імпорту або транспортування риб з інших регіонів, завезення нового ремонтно-маткового матеріалу.

Протягом карантинного періоду суб’єкт господарювання зобов’язаний: провести ізоляцію риб, здійснити лабораторні аналізи, забезпечити посилений режим дезінфекції, повідомити уповноважений орган про результати.

Стаття 142. Біобезпека рибогосподарських об’єктів

Усі суб’єкти у сфері осетрівництва повинні впроваджувати програми біобезпеки, що включають: контроль доступу до виробничих зон, санітарні бар’єри та зони очищення, використання сертифікованих кормів та інвентарю, дезінфекційні заходи та водоочисні системи.

Виробники зобов’язані вести реєстр: руху рибних біоматеріалів, стану здоров’я риб, використання ветеринарних препаратів та біологічних засобів.

Забороняється: змішування риб різного ветеринарного статусу, використання несертифікованих кормів, скид забруднених вод у природні водойми.

Стаття 143. Контроль якості продукції осетрових

Продукція осетрових риб (ікра, м’ясо, похідні) повинна відповідати стандартам: Codex Alimentarius, ISO 22000 (система безпечності харчових продуктів), українським ДСТУ та ветеринарно-санітарним нормам.

Виробники зобов’язані забезпечити простежуваність продукції на всіх етапах: «виробництво – переробка – зберігання – транспортування – реалізація».

Уся продукція підлягає санітарно-ветеринарній експертизі та маркуванню відповідно до міжнародних вимог.

Стаття 144. Система раннього виявлення та реагування

У повноважених органах запроваджується Національна система раннього виявлення та реагування на хвороби осетрових риб.

Система включає: регулярний моніторинг водойм, швидкі тести, реєстр спалахів хвороб, негайне інформування суб’єктів господарювання.

У разі загрози інфекції державний орган може запровадити: тимчасові обмеження на переміщення риб, локальний карантин, обов’язкову дезінфекцію територій та обладнання.

Стаття 145. Міжнародні санітарні та фітосанітарні (SPS) вимоги

Україна забезпечує гармонізацію санітарних вимог до продукції осетрових відповідно до стандартів Світової організації охорони здоров’я тварин (WOAH), Codex Alimentarius та положень СОТ щодо SPS.

Після введення SPS-гармонізованих стандартів: експортери повинні проходити міжнародну реєстрацію, продукція повинна супроводжуватися міжнародним ветеринарним сертифікатом, дані вносяться до системи міжнародного простежування CITES.

Стаття 146. Відповідальність за порушення санітарних стандартів

Порушення вимог біобезпеки, недотримання карантинних процедур, приховування випадків хвороб або фальсифікація даних про санітарний стан риб є підставою для: тимчасового призупинення діяльності, анулювання дозволів і ліцензій, штрафних санкцій, відшкодування завданих збитків природі або іншим суб’єктам.

В особливо тяжких випадках порушення тягнуть кримінальну відповідальність.

Розділ XXI

ЛІЦЕНЗУВАННЯ ТА ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ

Цей розділ встановлює єдині правила ліцензування діяльності, пов’язаної з розведенням, вирощуванням, відтворенням, зарибленням, переміщенням, виловом та використанням осетрових риб, а також визначає правовий режим водних об’єктів, що використовуються з цією метою.

Метою розділу є забезпечення екологічної безпеки, генетичної цілісності популяцій осетрових, прозорого та ефективного використання водних ресурсів, а також виконання Україною міжнародних зобов’язань у сфері охорони та відновлення осетрових видів.

Стаття 147. Загальні засади ліцензування діяльності, пов’язаної з осетровими видами

Діяльність з розведення, вирощування, відтворення, утримання, зариблення та вилову осетрових риб здійснюється виключно за наявності відповідної ліцензії, дозволу або спеціального правового режиму, визначеного цим Законом.

Ліцензуванню підлягають усі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, що провадять діяльність, здатну вплинути на стан осетрових популяцій.

Ліцензування здійснюється уповноваженим органом — Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство).

Без ліцензії забороняється будь-яка діяльність з осетровими видами, у тому числі утримання у замкнених системах.

Стаття 148. Порядок отримання ліцензії

Для отримання ліцензії суб’єкт подає до Держрибагентства: заяву встановленого зразка, документи щодо правового статусу суб’єкта. технічне обґрунтування провадження діяльності, екологічну та біологічну оцінку впливу на водні біоресурси, підтвердження наявності біобезпечних умов утримання, генетичні паспорти риб або походження племінного матеріалу, документи щодо джерела водозабору та водовідведення.

Розгляд заяви здійснюється протягом 30 календарних днів.

Ліцензія видається строком на п’ять років з подальшим переоформленням за результатами перевірки.

Стаття 149. Права та обов’язки ліцензіата

Ліцензіат має право: на пріоритетний доступ до державних програм підтримки, на отримання дозволів для зариблення, вилову, переміщення та експорту продукції, на участь у державних конкурсах із відтворення осетрових риб.

Ліцензіат зобов’язаний: забезпечувати дотримання ветеринарних, санітарних і біобезпечних умов, вести облік усіх операцій з осетровими видами, передавати дані до єдиного електронного реєстру, подавати річні звіти про діяльність, забезпечувати генетичну чистоту та маркування поголів’я, виконувати вимоги CITES при будь-якому переміщенні продукції.

Стаття 150. Види правових режимів водних об’єктів

Для водних об’єктів, що використовуються для роботи з осетровими видами, встановлюються такі правові режими: режим рибогосподарського водного об’єкта спеціального призначення, режим СТРГ (спеціальне товарне рибне господарство), режим спеціальних природоохоронних територій для реінтродукції, режим концесійних ділянок для риборозведення. режим державних репродукційних зон.

Кожен правовий режим містить особливі вимоги щодо якості води, забороненої діяльності, норм зариблення та обмежень вилову.

Стаття 151. Надання права користування водним об’єктом

Право користування надається на конкурсній основі через прозору процедуру, що включає: оголошення конкурсу, подання заявок, оцінювання технічної, екологічної та економічної пропозиції, укладення договору спеціального користування.

Критерії відбору включають: інноваційність технологій, відповідність програмам відновлення осетрових. екологічність виробництва. гарантії біобезпеки, фінансову спроможність.

Перевага надається суб’єктам, що беруть участь у державних програмах реінтродукції осетрових.

Стаття 152. Дозволи на зариблення та вилов осетрових

Зариблення осетровими видами здійснюється лише за наявності дозволу Держрибагентства після погодження з науковими установами.

Вилов у природних водоймах дозволяється: з науковою метою, з метою формування ремонтно-маткових стад. у межах спеціальних природоохоронних програм.

Забороняється вилов осетрових у комерційних цілях із природних водойм до повного відновлення популяцій.

Стаття 153. Водокористування та охорона водних ресурсів

Водозабір та водовідведення підприємств, що працюють з осетровими, здійснюється відповідно до спеціальних технічних регламентів.

Забороняється скид недостатньо очищених вод, що можуть призвести до деградації природних популяцій.

Держрибагентство разом з уповноваженими органами проводить регулярний контроль параметрів води.

Стаття 154. Електронний реєстр водокористування

Створюється єдиний Електронний реєстр водних об’єктів, які використовуються для осетрових програм.

Реєстр містить: інформацію про ліцензії, обсяги зариблення, показники вилову, дані про екологічний стан водойм, місця створення репродукційних ділянок.

Доступ до реєстру відкритий у форматі open data.

Стаття 155. Підстави для анулювання ліцензії або права користування водоймою

Ліцензія анулюється у випадках: грубого порушення умов біобезпеки, недостовірних звітів, змішування генетичних ліній, незаконного вилову, порушення CITES.

Рішення про анулювання приймається Держрибагентством та може бути оскаржене в суді.

Стаття 156. Відповідальність за порушення ліцензійних умов

За порушення встановлюються: штрафи, припинення діяльності, вилучення біоматеріалу, кримінальна відповідальність у разі шкоди природним популяціям.

Порушники вносяться до реєстру недоброчесних суб’єктів.

Розділ XXII

ІННОВАЦІЇ, ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

Цей розділ спрямований на створення сучасної цифрової інфраструктури у сфері охорони, відтворення, розведення та обігу осетрових риб, забезпечення прозорості всіх виробничих і управлінських процесів, інтеграцію України до міжнародних електронних систем простежуваності та виконання міжнародних зобов’язань у сфері охорони біорізноманіття.

Впровадження інновацій та цифрових технологій визначається важливою умовою збереження генетичної чистоти осетрових видів, попередження незаконної торгівлі та підвищення ефективності державного управління галуззю.

Стаття 157. Загальні засади цифрової трансформації осетрового сектору

Цей розділ визначає правові та організаційні основи впровадження цифрових технологій, електронних платформ, систем простежуваності, електронної звітності та цифрових банків даних у сфері охорони, відтворення, вирощування, обігу та експорту осетрових риб і продукції з них.

Метою цифровізації є: забезпечення прозорості та простежуваності ланцюгів виробництва й обігу осетрових, унеможливлення незаконного вилову, торгівлі та фальсифікації продукції, спрощення адміністративних процедур та інтеграція з міжнародними електронними платформами (зокрема електронними системами CITES), формування єдиного інформаційного простору для Держрибагентства, наукових установ, РОЗ та операторів ринку.

Стаття 158. Єдина державна електронна система обліку осетрових ресурсів

Створюється Єдина державна електронна система обліку осетрових ресурсів (далі – Е-система осетрових), адміністратором якої є Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Е-система осетрових включає: електронний облік ремонтно-маткових стад, облік генетичних ліній і генетичних паспортів, облік інкубаційного матеріалу, мальків, випуску в природні водойми, цифрові журнали РОЗ (виробничі, ветеринарні, селекційні), модуль біобезпеки, картографічну базу водойм і РОЗ.

Дані, внесені до системи, є офіційними та обов’язковими для використання органами державної влади.

Суб’єкти рибного господарства зобов’язані вносити інформацію: у режимі реального часу або у строк, визначений нормативно, в повному обсязі, із забезпеченням достовірності та можливості аудиту.

Стаття 159. Система простежуваності та TraceFish-UA

В Україні запроваджується національна система простежуваності осетрової продукції – TraceFish-UA, гармонізована з вимогами європейського стандарту TraceFish та Регламентів ЄС щодо простежуваності рибної продукції.

Мета TraceFish-UA: забезпечення повного ланцюга простежуваності «від ікри до споживача», фіксація походження продукції, запобігання підробкам, незаконному вилову та нелегальному експорту.

Система включає: електронні ідентифікатори партій (QR-коди, RFID-мітки), реєстр виробників, переробників і експортерів, модуль для контролю CITES-сертифікатів, інтеграцію з Митною службою України, Державною екологічною інспекцією України та міжнародними реєстрами.

Усі виробники, РОЗ, переробники та експортери осетрової продукції зобов’язані користуватися TraceFish-UA.

Стаття 160. Електронні CITES-платформи та міжнародна інтеграція

Україна впроваджує електронний модуль CITES-UA, що забезпечує: оформлення, погодження та видачу CITES-дозволів у цифровому форматі, обмін даними з CITES Secretariat eCITES та країнами-імпортерами/експортерами, автоматичну перевірку походження продукції за TraceFish-UA.

CITES-UA є обов’язковим для: експортерів продукції осетрових. РОЗ, що забезпечують інкубацію та генетичну ідентифікацію, органів сертифікації, митниці та екологічного контролю.

Електронні CITES-дозволи мають юридичну силу і прирівнюються до паперових документів.

Стаття 161. Цифровий банк даних осетрових ресурсів України

Створюється державний цифровий банк даних осетрових ресурсів (Осетр-DataBank), який містить: генетичні профілі диких і заводських популяцій, інформацію про випуск мальків у природні водойми, дані моніторингу річкових екосистем, історію походження кожної популяції, її гібридизаційний статус і географію поширення.

Осетр-DataBank використовується для: визначення пріоритетних басейнів для реінтродукції, контролю генетичної чистоти. міжнародних досліджень та звітності за Конвенцією CITES, Бернською та Боннською конвенціями.

Дані банку є державною власністю й охороняються законом.

Стаття 162. Електронна звітність та цифрові інструменти для суб’єктів господарювання

Усі суб’єкти, що займаються розведенням, вирощуванням, переробкою, перевезенням або експортом осетрових, зобов’язані подавати звітність в електронній формі.

Електронна звітність включає: селекційні журнали, журнали інкубації, ветеринарні журнали. журнали відвантаження та експорту, дані про кормові та біобезпекові операції.

Паперова звітність допускається лише у випадку відмови електронних систем.

Стаття 163. Кібербезпека та захист цифрових даних

Держава забезпечує технічний та правовий захист електронних систем і банків даних, що використовуються в осетровому секторі.

Забороняється: несанкціоноване втручання в електронні системи, модифікація чи видалення даних, штучне спотворення інформації, пов’язаної з простежуваністю продукції.

За порушення кібербезпеки настає відповідальність згідно з законодавством, включно з кримінальною.

Стаття 164. Інновації та підтримка науково-технологічних рішень

Держава підтримує впровадження інноваційних технологій у сфері виробництва та відтворення осетрових, зокрема: біотехнологічні системи інкубації, автоматизовані лінії вирощування, дистанційний моніторинг параметрів води, генетичний аналіз та молекулярні маркери, штучний інтелект для прогнозування популяційних процесів.

РОЗ та суб’єкти ринку можуть отримувати гранти, субсидії та технічну допомогу на цифрові проекти.

Держава заохочує партнерство між бізнесом, науковими установами та міжнародними організаціями.

Стаття 165. Інтеграція цифрових систем у загальнодержавні інформаційні ресурси

Е-система осетрових, TraceFish-UA, CITES-UA, Осетр-DataBank інтегруються з: Єдиним державним вебпорталом е-послуг (“Дія”), системами Мінекономіки, довкілля та сільського господарства України Держрибагентства, Митної служби України, НААН України Держпродспоживслужби, міжнародними платформами FAO, CITES, GFCM тощо.

Інтеграція здійснюється за єдиними стандартами, протоколами і вимогами щодо кібербезпеки.

Розділ XXIII

ПРАВА ТА УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ

Цей Розділ визначає механізми забезпечення широкої участі громадськості, наукових установ, професійних об’єднань та місцевих громад у формуванні і реалізації державної політики щодо охорони, відновлення та сталого використання осетрових риб.

Держава визнає необхідність відкритості, прозорості та підзвітності у прийнятті рішень, що стосуються водних біоресурсів, та гарантує забезпечення прав громадськості на доступ до інформації, участь у прийнятті рішень і здійсненні громадського контролю.

Стаття 166. Загальні засади участі громадськості

Громадськість, наукова спільнота, професійні об’єднання, органи місцевого самоврядування та інші заінтересовані сторони мають право брати участь у формуванні, реалізації та моніторингу державної політики у сфері відновлення осетрових риб і розвитку товарного осетрівництва.

Участь громадськості забезпечується шляхом відкритості інформації, доступу до рішень, прозорості процедур та врахування пропозицій, поданих у встановленому законом порядку.

Стаття 167. Форми громадської участі

Громадська участь у сфері охорони, відтворення та раціонального використання осетрових риб здійснюється у таких формах: подання пропозицій та зауважень до проєктів нормативно-правових актів, участь у публічних консультаціях та громадських обговореннях, участь у роботі громадських рад, дорадчих органів та експертних груп, створення та діяльність громадських об’єднань, що працюють у сфері охорони водних біоресурсів, участь у проєктах з відновлення осетрових, наукових програмах, екологічному моніторингу, здійснення громадського контролю у порядку, визначеному законом.

Стаття 168. Права громадських об’єднань у сфері відновлення осетрових

Громадські об’єднання, що здійснюють діяльність у сфері охорони довкілля, рибного господарства чи захисту прав користувачів водних біоресурсів, мають право: брати участь у розробленні та обговоренні державних програм відновлення осетрових, подавати до органів влади пропозиції щодо покращення механізмів охорони та відтворення, ніціювати проведення перевірок у випадках виявлення можливих порушень, брати участь у розробленні стандартів, правил, регламентів та методик моніторингу, отримувати від державних органів інформацію, необхідну для виконання статутних завдань, брати участь у роботі колегіальних органів, включно з дорадчими радами при Держрибагентстві.

Стаття 169. Громадський контроль та його форми

Громадський контроль у сфері охорони і відновлення осетрових риб здійснюється через: участь уповноважених представників громадських організацій у заходах державного контролю спільно з Держрибагентством або його територіальними органами. подання звернень та повідомлень про факти браконьєрства, порушення режимів, незаконні дії користувачів водних біоресурсів, участь у незалежному громадському моніторингу стану популяцій осетрових, здійснення фото-, відеофіксації потенційних порушень з подальшою передачею матеріалів у Держрибагентство чи інші уповноважені органи.

Порядок здійснення громадського контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 170. Дорадчі та експертні органи

Для забезпечення участі громадськості створюються: громадські ради при Держрибагентстві, науково-експертні ради з питань відновлення осетрових, регіональні дорадчі групи при органах місцевого самоврядування, міжсекторальні робочі групи у рамках реалізації державних і регіональних програм.

Рішення дорадчих органів мають рекомендаційний характер і підлягають обов’язковому розгляду державними органами.

Стаття 171. Права місцевих громад

Місцеві громади мають право: брати участь у прийнятті рішень щодо використання водних об’єктів, на території яких вони розташовані, ініціювати створення локальних програм відновлення осетрових, брати участь у зарибленні, моніторингових заходах та екологічній просвіті, здійснювати контроль за діяльністю користувачів водних об’єктів у межах своїх повноважень, отримувати інформацію щодо стану водних біоресурсів, запланованих робіт, проєктів та заходів.

Стаття 172. Участь наукових установ і експертів

Наукові установи, вищі навчальні заклади, незалежні експерти мають право: брати участь у підготовці рішень щодо відновлення осетрових, здійснювати незалежні експертизи програм, методик і нормативних актів, надавати обґрунтовані висновки щодо ефективності запроваджених заходів, бути залученими до роботи дорадчих та міжвідомчих органів, ініціювати дослідження, пілотні проєкти і наукові програми.

Стаття 173. Освітні та просвітницькі програми

Держава за підтримки громадських організацій і закладів освіти забезпечує: проведення інформаційних кампаній щодо збереження осетрових, освітні програми для дітей і молоді, популяризацію сталого рибальства та екологічної відповідальності, поширення інформації про ризики браконьєрства та шкоду незаконного вилову.

Стаття 174. Забезпечення прозорості та відкритості

Державні органи зобов’язані забезпечити відкритість інформації шляхом: оприлюднення рішень щодо використання водних об’єктів і дозволів, доступу до даних електронних реєстрів у сфері рибного господарства, публікації звітів про зариблення, вилов, інспекційні заходи та стан популяцій, забезпечення зручних механізмів подання звернень, скарг і пропозицій.

Стаття 175. Гарантії врахування пропозицій громадськості

Пропозиції громадськості, подані у встановленому порядку, підлягають: реєстрації, обов’язковому розгляду органами влади, наданню вмотивованої відповіді. врахуванню при прийнятті рішень, якщо вони є обґрунтованими та не суперечать законодавству.

Розділ XXIV

МІЖГАЛУЗУВІ ТА КЛІМАТИЧНІ АСПЕКТИ

Цей розділ встановлює принципи міжгалузевої взаємодії осетрового сектору з енергетикою, сільським господарством, водними ресурсами та іншими галузями, а також механізми врахування наслідків кліматичних змін у програмах відновлення та збереження осетрових риб.

Держава визнає, що охорона і відтворення осетрових видів потребує комплексного підходу, який враховує взаємодію водних ресурсів, енергетичних та агропромислових проектів, а також екологічні та соціальні фактори.

Використання природних ресурсів здійснюється у відповідності з міжнародними угодами, до яких приєдналася Україна, зокрема: Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату (UNFCCC), Парижською угодою, Європейською конвенцією про охорону вод та рибних ресурсів, Орхуською конвенцією про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя в екологічних питаннях, Конвенцією Ramsar щодо охорони водно-болотних угідь, іншими міжнародними зобов’язаннями України щодо охорони біорізноманіття та сталого водокористування.

Метою розділу є: забезпечення гармонійного поєднання економічної діяльності з охороною біорізноманіття. підвищення стійкості популяцій осетрових до кліматичних та антропогенних ризиків, забезпечення міжгалузевої координації та своєчасного вирішення конфліктів інтересів. інтеграція національного осетрового сектору у міжнародні програми сталого управління водними ресурсами та кліматичними ризиками.

Стаття 176. Міжгалузева координація

Державні органи забезпечують координацію між осетровим сектором, енергетикою, сільським господарством, водокористуванням та іншими галузями, діяльність яких може впливати на стан популяцій осетрових.

Ключові напрямки координації включають: планування та управління водними ресурсами, контроль якості води у промислових, сільськогосподарських та енергетичних стоках, узгодження заходів з охорони середовища при будівництві та експлуатації гідротехнічних споруд, інтеграцію екологічних показників у проєкти розвитку інфраструктури.

Міжгалузеве планування здійснюється у формі спільних робочих груп, регулярних нарад та консультацій із залученням науковців, громадськості та профільних асоціацій.

Стаття 177. Вплив сільського господарства

Сільське господарство зобов’язане мінімізувати негативний вплив на водні біоресурси, зокрема: забруднення пестицидами та добривами, зміни гідрологічного режиму водойм, руйнування прибережних екосистем.

Державні органи впроваджують механізми: агроекологічних стандартів для зон зариблення, тимулювання практик сталого землекористування, оцінки впливу на осетрові популяції при плануванні агропроектів.

Стаття 178. Вплив енергетики та водної інфраструктури

Будівництво гідроелектростанцій, водосховищ та інших енергетичних об’єктів допускається лише за умов: оцінки впливу на осетрові популяції, розробки заходів з компенсаційного зариблення, збереження коридорів міграції риб.

Енергетичні компанії зобов’язані проводити регулярний моніторинг стану водних екосистем, включно з фізико-хімічними та біологічними показниками.

Стаття 179. Кліматичні зміни та адаптація осетрового сектору

Державні програми відновлення осетрових враховують вплив кліматичних змін, включно зі: зміною температури води, зменшенням рівнів річок та водойм, частотою та інтенсивністю повеней і засух.

Для підвищення стійкості осетрових популяцій передбачаються: адаптивне планування зариблення, створення резервних інкубаційних та вирощувальних центрів, генетичне розмаїття для підвищення виживаності.

Впроваджуються науково-обґрунтовані інноваційні технології для моніторингу змін клімату та прогнозування їх впливу на рибні ресурси.

Стаття 180. Інформаційне забезпечення та міжгалузевий обмін даними

Для ефективної координації та управління ризиками створюється міжгалузевий електронний центр даних, що включає: інформацію про водні ресурси, стан популяцій осетрових, дані щодо гідротехнічних споруд і сільськогосподарських впливів, кліматичні моделі та прогнозні оцінки.

Центр даних є доступним для: державних органів, наукових установ, громадських рад, міжнародних партнерів.

Стаття 181. Стимулювання міжгалузевої співпраці

Держава заохочує: укладення міжгалузевих меморандумів та угод про співпрацю, спільні проєкти енергетики, агропромисловості та рибного господарства, використання екологічних та цифрових інструментів для управління ризиками.

Заохочення може включати податкові пільги, грантову підтримку, консультаційні та наукові сервіси.

Стаття 182. Вирішення міжгалузевих конфліктів

У разі виникнення конфліктів інтересів між осетровим сектором та іншими галузями (енергетика, сільське господарство, водокористування) застосовуються наступні механізми: створення міжгалузевих комісій для оцінки впливу та розробки рішень, проведення незалежних екологічних та соціальних експертиз, обов’язкове врахування висновків наукових та громадських рад, застосування заходів компенсації або мінімізації шкоди для осетрових популяцій та водних екосистем.

Міжгалузеві конфлікти підлягають врегулюванню у пріоритетному порядку, з обов’язковою участю Держрибагентства, органів місцевого самоврядування та профільних міністерств.

Стаття 183. Адаптаційні заходи до кліматичних змін

Програми відновлення осетрових враховують вплив кліматичних змін на екосистеми, включно зі: зміною температури води та кисневого режиму, нестачею води в річках та водоймах, частими повенями та посухами, змінами у міграційних маршрутах.

Адаптаційні заходи включають: створення резервних інкубаційних та вирощувальних центрів, використання генетично різноманітних популяцій для підвищення стійкості, інноваційні технології моніторингу та прогнозування кліматичних ризиків, інтеграцію з цифровими системами (TraceFish-UA, Осетр-DataBank) для оперативного управління та планування.

Стаття 184. Міжгалузевий моніторинг та обмін даними

Створюється міжгалузевий електронний центр даних, який включає інформацію про: стан водних екосистем та річкових басейнів, діяльність енергетичних, сільськогосподарських та промислових об’єктів, кліматичні дані та прогнозні оцінки, стан популяцій осетрових.

Центр забезпечує доступ державним органам, науковим установам, громадськості та міжнародним партнерам, а також сприяє прийняттю зважених рішень щодо інтегрованого управління водними ресурсами.

Стаття 185. Стимулювання міжгалузевої співпраці

Держава заохочує: укладення меморандумів про співпрацю між енергетичним, аграрним та осетровим секторами, спільні наукові та практичні проєкти щодо збереження популяцій осетрових, використання цифрових та екологічних інструментів для управління ризиками.

Механізми заохочення можуть включати: гранти та субсидії на міжгалузеві проєкти, пільгові умови кредитування, технічну і наукову підтримку від держави та міжнародних організацій.

Розділ XXV

СТАНДАРТИ ЯКОСТІ ТА МАРКЕТИНГ ОСЕТРОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Цей розділ встановлює стандарти якості, сертифікацію, маркування та правила маркетингу осетрової продукції на внутрішньому та міжнародному ринках.

Метою є забезпечення високої якості продукції, підвищення її конкурентоспроможності, формування позитивного іміджу українського осетрового сектору, а також гарантування споживачам безпечної та екологічно чистої продукції.

Стаття 186. Загальні вимоги до якості осетрової продукції

Виробництво, переробка та обіг осетрової продукції здійснюються відповідно до встановлених державних і міжнародних стандартів якості та безпеки харчових продуктів.

Продукція повинна відповідати критеріям: свіжості та безпечності для здоров’я, генетичної чистоти видів. екологічності та відповідності нормам SPS (Sanitary and Phytosanitary Measures).

Державний контроль за якістю продукції здійснює Держрибагентство у співпраці з державними органами контролю за безпекою харчових продуктів.

Стаття 187. Сертифікація продукції

Вся продукція, що надходить на внутрішній ринок та для експорту, підлягає обов’язковій сертифікації відповідно до державних стандартів та міжнародних вимог CITES та SPS.

Сертифікація включає: контроль походження сировини, перевірку відповідності технологічним та санітарним стандартам, генетичний контроль для підтвердження видового походження.

Держрибагентство веде єдиний реєстр сертифікованої продукції, який є відкритим для державних органів, науковців та громадськості.

Стаття 188. Маркування продукції

Вся продукція повинна мати маркування, що включає: вид риби, країну походження, інформацію про способи вирощування або вилову. номер сертифіката та дату видачі.

Маркування має бути зрозумілим, достовірним та відповідати стандартам споживчої інформації.

Державні органи контролюють правильність маркування та запобігають використанню фальсифікованих або недостовірних даних.

Стаття 189. Брендування та просування української осетрової продукції

Держава сприяє створенню та розвитку національного бренду української осетрової продукції, що підкреслює її якість, екологічність та відповідність міжнародним стандартам.

Заохочується: участь у виставках, ярмарках та міжнародних ринках, проведення рекламних та просвітницьких кампаній, розвиток корпоративного та географічного бренду продукції (PDO/PGI), що підтверджує місце вирощування та унікальність товару.

Держрибагентство у співпраці з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України забезпечує методичну підтримку, розробку стандартів бренду та рекомендацій щодо маркетингу.

Стаття 190. Контроль за якістю та дотриманням стандартів

Держрибагентство здійснює регулярний контроль та аудит виробництва, переробки та збуту осетрової продукції.

Порушення стандартів якості, маркування або вимог сертифікації тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.

У разі виявлення порушень держава має право призупинити обіг продукції до усунення недоліків та повторної перевірки.

Стаття 191. Підтримка інновацій у виробництві та просуванні продукції

Держава підтримує впровадження сучасних технологій виробництва, переробки та пакування осетрової продукції для підвищення її якості та експортного потенціалу.

Заохочується використання цифрових систем простежуваності (TraceFish-UA, електронні CITES-платформи) для забезпечення прозорості та довіри споживачів.

Розділ XXVI

МЕХАНІЗМИ РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

Цей розділ визначає принципи організації та реалізації заходів реагування на надзвичайні ситуації у сфері осетрового сектору, включно з екологічними катастрофами, епідеміями рибних хвороб, аваріями на риборозплідних осетрових заводах (РОЗ) та інших водних об’єктах.

Метою розділу є забезпечення своєчасного втручання, мінімізації економічних та екологічних втрат, збереження популяцій осетрових видів і захисту прав користувачів водних біоресурсів.

Стаття 192. Загальні засади реагування на надзвичайні ситуації

Надзвичайні ситуації у сфері осетрового сектору класифікуються як: екологічні та техногенні катастрофи, епідемії рибних хвороб, аварійні ситуації на РОЗ та водоймах, інші випадки, що загрожують збереженню популяцій осетрових та стабільності сектору.

Державні органи, користувачі водних об’єктів, громадськість та наукові установи діють відповідно до принципів оперативності, координації та прозорості.

Стаття 193. Організація реагування

Координацію реагування здійснює Держрибагентство спільно з органами місцевого самоврядування, Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства та іншими заінтересованими органами.

Формуються оперативні штаби для: оцінки масштабу надзвичайної ситуації, розробки планів термінового реагування, визначення зон ризику та пріоритетів заходів.

Стаття 194. Заходи реагування на екологічні катастрофи

За екологічними катастрофами передбачаються: тимчасова заборона вилову та зариблення, оперативне відселення осетрових у безпечні водойми або резервні інкубаційні центри, ліквідація або мінімізація джерел забруднення, залучення науковців для оцінки екологічних наслідків.

Державні органи забезпечують відкритий доступ до інформації про ситуацію та заходи, що вживаються.

Стаття 195. Заходи при епідеміях рибних хвороб

У разі виявлення спалаху хвороби на РОЗ або у природних водоймах: вводиться карантин уражених ділянок, здійснюється обов’язкова ізоляція хворих особин, проводиться санітарна обробка об’єктів та обладнання, застосовуються методи профілактики та лікування відповідно до затверджених протоколів.

Держрибагентство веде реєстр спалахів та забезпечує інформування інших користувачів водних ресурсів.

Стаття 196. Заходи при аварійних ситуаціях на РЗО

Аварійні ситуації на риборозплідних заводах включають: порушення гідротехнічних систем, збої у технологічному процесі вирощування, аварії в системах очищення та подачи свіжої технологічної води.

За таких випадків: негайно інформується Держрибагентство та місцеві органи влади, проводиться евакуація та порятунок осетрових, вводяться тимчасові обмеження на вилов та зариблення, складається звіт про причини аварії та заходи щодо усунення наслідків.

Стаття 197. Планування та підготовка до надзвичайних ситуацій

Користувачі водних об’єктів та РОЗ зобов’язані розробляти плани аварійного реагування, що включають: алгоритми дій персоналу, контакти органів влади та оперативних служб, способи швидкого порятунку осетрових та збереження продукції.

Державні органи забезпечують: проведення навчань та тренінгів для персоналу, затвердження стандартів аварійного реагування, оновлення планів щонайменше раз на два роки.

Стаття 198. Фінансування та компенсації

Витрати на заходи реагування покриваються за рахунок: державного бюджету, страхових механізмів та резервних фондів користувачів, міжнародної допомоги у випадках надзвичайних екологічних ситуацій.

Власники та користувачі, які понесли втрати через аварії або хвороби, мають право на компенсацію за умови дотримання правил безпеки та планів аварійного реагування.

Стаття 199. Моніторинг і звітність

Держрибагентство веде постійний моніторинг надзвичайних ситуацій та публікує щорічні звіти про: масштаби та наслідки подій, виконані заходи реагування, ефективність планів та протоколів.

Громадськість та наукові організації мають право брати участь у незалежній оцінці ефективності реагування.

Розділ XXVII

КОНТРОЛЬ, МОНІТОРИНГ ТА АНТИКОРУПЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ

Цей розділ визначає правові, організаційні та процедурні механізми контролю, нагляду, моніторингу та запобігання корупції у сфері відтворення осетрових риб, діяльності риборозплідних заводів та товарного осетрівництва в Україні.

Метою розділу є забезпечення ефективності програм відновлення осетрових видів, дотримання генетичних та екологічних стандартів, а також гарантування прозорості та підзвітності всіх учасників процесу.

Стаття 200. Державний контроль та нагляд

Держрибагентство здійснює державний контроль за виконанням норм цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері осетрових риб, включно з: діяльністю риборозплідних заводів (РОЗ), виробництвом, переробкою та обігом продукції осетрових, виконанням державних програм відновлення популяцій.

Форми державного контролю включають: планові та позапланові перевірки, аудити використання бюджетних коштів та грантів, інспекційний контроль технологій, біобезпеки та генетичного моніторингу, перевірку електронних систем обліку (TraceFish-UA) та реєстрів РЗО.

Органи державного контролю мають право: вимагати документи та інформацію від РОЗ та виробників; призупиняти діяльність підприємств у разі порушень, ініціювати анулювання ліцензій та дозволів, направляти матеріали до правоохоронних органів у разі виявлення порушень.

Стаття 201. Моніторинг ефективності програм

Держрибагентство разом із науковими установами проводить систематичний моніторинг результатів державних та державно-приватних програм, зокрема: відновлення природних популяцій осетрових, обсяги випуску зарибку та їх виживаність у природних водоймах. стан маточних стад та генетичної чистоти, ефективність грантових програм та інвестицій.

Моніторинг включає: збір та обробку статистичних даних, вибірковий контроль якості продукції та потомства, аналіз фінансової звітності програм, проведення незалежних наукових аудитів.

Результати моніторингу: публікуються у щорічному Національному звіті про стан відновлення осетрових, слугують основою для коригування програм та бюджетних розподілів, доступні громадськості через відкриті реєстри та онлайн-платформи.

Стаття 202. Антикорупційні заходи та прозорість

Усі учасники системи (Держрибагентство, РОЗ, приватні та державні підприємства) зобов’язані дотримуватися антикорупційного законодавства України та принципів прозорості.

Механізми антикорупційного контролю включають: обов’язкове публічне декларування грантів, субсидій та державного фінансування, прозорий конкурсний відбір РОЗ та виконавців програм, обов’язкову публікацію звітів про виконання контрактів та результатів зариблень, незалежні аудити використання бюджетних коштів та грантів.

Держрибагентство створює та веде: Єдиний публічний реєстр учасників програм, включно з РОЗ та експортерів, Електронну платформу для контролю за фінансовими та генетичними потоками, Механізми повідомлення про порушення та корупційні ризики, доступні громадськості.

За порушення антикорупційних вимог застосовуються: дисциплінарні заходи. фінансові санкції, призупинення або анулювання ліцензій, передача матеріалів до правоохоронних органів.

Розділ XXVIII

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 203. Набрання чинності Законом

Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Усі державні, комунальні та приватні риборозплідні заводи, програми відновлення осетрових та суб’єкти товарного осетрівництва зобов’язані привести свою діяльність у відповідність до вимог цього Закону протягом шести місяців із дня набрання ним чинності.

Дозволи, ліцензії, акредитації та інші документи дозвільного характеру, видані до набрання чинності цим Законом, залишаються чинними до завершення строку їх дії, але не більше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Після закінчення цього строку документи підлягають обов’язковому переоформленню відповідно до вимог, визначених цим Законом.

Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм забезпечує безперервність контролю за діяльністю риборозплідних заводів, суб’єктів аквакультури та програм відновлення осетрових на перехідний період.

Стаття 204. Генетичні матеріали та репродуктивні ресурси перехідного періоду

Усі генетичні матеріали (ікра, ембріони, сперма), маточні стада, ремонтно-маткові групи та посадковий матеріал осетрових видів, що перебувають у користуванні державних, комунальних і приватних виробників на момент набрання чинності цим Законом, підлягають: обов’язковій ідентифікації, лабораторній генетичній верифікації, внесенню до Державного реєстру генетичних ресурсів осетрових риб.

Ідентифікація та реєстрація здійснюються протягом 6 місяців із дня набрання чинності цим Законом.

Держрибагентство організовує і координує проведення генетичного аудиту, забезпечує створення електронного державного банку даних та встановлює порядок доступу до нього.

Стаття 205. Перехідні положення щодо програм відновлення осетрових видів риб

Державні, регіональні та державно-приватні програми відновлення осетрових, започатковані до набрання чинності цим Законом, продовжують реалізацію відповідно до затверджених планів.

Такі програми повинні бути приведені у відповідність до вимог цього Закону протягом 12 місяців.

Програми, що не відповідають новим вимогам або не можуть бути адаптовані, підлягають коригуванню чи заміні на нові програми, узгоджені з Національною програмою.

Стаття 206. Перехідні положення щодо фінансування, грантів і державної підтримки

Усі субсидії, гранти, інвестиції та програми державної підтримки, які були надані до набрання чинності цим Законом, зберігають свою законну силу.

Використання таких коштів здійснюється відповідно до норм цього Закону, включно з вимогами щодо антикорупційного контролю, фінансового моніторингу та цільового використання.

У разі встановлення невідповідності умов отриманих грантів новим вимогам цього Закону Держрибагентство має право: коригувати умови фінансування, зупиняти використання коштів, вимагати повернення фінансування згідно із законом.

Стаття 207. Нормативно-правові акти, інструкції та методики

Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади та Держрибагентство зобов’язані протягом шести місяців із дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність до нього.

З дня набрання чинності новими нормативно-правовими актами всі попередні інструкції, порядки, методики та положення, що суперечать цьому Закону, втрачають чинність.

Стаття 208. Контроль за виконанням перехідних положень

Держрибагентство здійснює моніторинг та контроль за виконанням перехідних положень цього Закону.

Один раз на рік Держрибагентство подає Кабінету Міністрів України та Верховній Раді України звіт про стан виконання перехідних заходів, включно з оцінкою ефективності, ризиків та дотримання строків.

Порушення строків або невиконання вимог, встановлених цим Законом, тягне застосування заходів відповідальності, передбачених законодавством.

Стаття 209. Завдання Кабінету Міністрів України на перехідний період

Кабінет Міністрів України протягом 12 місяців із дня набрання чинності цим Законом забезпечує розроблення та затвердження:

Порядку утримання, маркування, поводження та використання осетрових риб у наукових цілях, гармонізованого з Директивою 2010/63/EU.

Методики оцінки ризиків використання в аквакультурі чужорідних, віддалених та гібридних форм осетрових риб, у відповідності до Регламенту (ЄС) 708/2007.

Критеріїв генетичної чистоти та переліку дозволених для аквакультури форм осетрових видів, узгоджених із міжнародними природоохоронними стандартами та вимогами CITES і ЄС.

Стаття 210. Національна місія України у сфері збереження осетрових риб в природних водоймх України та розвитку товарного осетрівництва.

Україна визнає відновлення природних популяцій осетрових риб та розвиток сталого осетрового сектору частиною свого національного природоохоронного, продовольчого та геостратегічного пріоритету.

Реалізація цього Закону забезпечує інтеграцію України у міжнародні природоохоронні ініціативи, зокрема: програми Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), вимоги та стандарти Конвенції CITES, Кіотську та Рамкову водну конвенції, Водну Рамкову директиву ЄС, зобов’язання в рамках ЄС та міжнародних рибогосподарських організацій.

Відновлення осетрових риб розглядається як елемент екологічної безпеки та стійкості України, включаючи: адаптацію до кліматичних змін, відновлення річкових екосистем, підтримку природних міграційних коридорів, раціональне використання водних біоресурсів.

Розвиток національного осетрового комплексу є складником продовольчої безпеки та економічної стійкості держави, підґрунтям для формування високододаної вартості, розширення експортного потенціалу та зміцнення міжнародного іміджу України, включаючи бренд «Українська осетрова продукція».

Україна бере на себе довгострокове зобов’язання забезпечити безперервність реалізації цього Закону – фінансовими, інституційними, науковими, технічними та міжнародними механізмами – незалежно від політичних циклів.

Уряд, Держрибагентство, наукові установи, бізнес, громади та громадянське суспільство діють спільно задля повного відновлення природних популяцій осетрових у водах України та розвитку потужного осетрового сектору світового рівня.

Додаток 1

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України “Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва”

Обгрунтування необхідності прийняття акта

Осетрові види риб є одними з найдавніших і найцінніших представників світової іхтіофауни. За оцінками Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), 17 із 27 видів осетрових у світі знаходяться на межі зникнення. Дунайська, чорноморська та азово-чорноморська осетрові популяції, що історично були складовою біорізноманіття України, пережили різке скорочення чисельності внаслідок комплексного впливу антропогенних факторів:

– надмірного промислового вилову в XX столітті;

– фрагментації та знищення нерестових шляхів;

– браконьєрства та незаконного обігу чорної ікри;

– забруднення водних ресурсів;

– неконтрольованого аквакультурного виробництва;

– наслідків зміни клімату.

Поточна законодавча база України у сфері рибного господарства, охорони біорізноманіття та водних ресурсів не забезпечує комплексного регулювання, необхідного для відновлення осетрових. Наявні закони фрагментарні, нормативні акти застарілі, механізми контролю та відстеження (traceability) обмежені, а інтегрованих підходів до відновлення популяцій не існує.

З огляду на зобов’язання України в межах Угоди про асоціацію Україна – ЄС, міжнародної Конвенції CITES, Бернської та Боннської конвенцій, Стратегічного плану IUCN щодо збереження осетрових, Паризької кліматичної угоди необхідним є ухвалення спеціального законодавчого акта, який би створював цілісну правову систему охорони, відтворення та сталого управління осетровими видами риб.

Прийняття Законопроєкту має на меті сформувати нову державну політику, що поєднує охорону, антропогенний вплив, контроль, осетрову аквакультуру, генетику, торгівлю, цифрові технології та участь громадськості у відновленні популяцій осетрових.

Цілі та завдання законопроєкту

– Головні цілі:

– Відновлення природних популяцій осетрових видів України.

– Збереження генофонду осетрових та запобігання генетичній деградації.

– Створення ефективної та прозорої системи державного управління.

– Легалізацію і контрольованість аквакультурного сектору.

– Повну простежуваність продукції осетрового походження (TraceFish-UA).

– Підвищення експортного потенціалу України та відповідність міжнародним вимогам CITES, FAO, EU SPS.

– Забезпечення громадського контролю, прозорості та участі стейкхолдерів.

– Інтеграцію кліматичних та міжгалузевих аспектів у політику відновлення осетрових.

Основні завдання:

Закон передбачає: створення Національної програми відновлення осетрових; запровадження генетичного паспортизації, ліцензування та атестацію риборозплідних заводів осетрових, регулювання використання водних об’єктів. посилення державного контролю та відповідальності за порушення, створення електронних платформ для відстеження походження продукції, врегулювання CITES-операцій, сертифікації та експорту. встановлення страхових, резервних та аварійних механізмів. включення норм щодо міжгалузевого впливу (ГЕС, агросектор, скиди), визначення стандартів якості та маркування осетрової продукції. формування системи реагування на надзвичайні ситуації у природних екосистемах та аквакультурі, забезпечення участі громадськості, наукових інституцій та місцевих громад.

Характеристика основних положень Законопроєкту

Основні розділи законопроєкту включають: Правовий режим охорони осетрових, визначення поняття «осетрові риби». статус «видів, що потребують особливого захисту». вимоги до збереження середовищ існування та нерестових шляхів. заборона промислового вилову.

Створення та функціонування риборозплідних осетрових заводів – класифікація РОЗ (державні, селекційні, приватні, brood-stock центри), вимоги до ліцензування та атестації, генетичний контроль, ведення племінних книг, недопущення гібридизації. стандарти біобезпеки і карантинні норми.

Режим користування водними об’єктами: дозвільна система для зарибнення, розведення та вилову, вимоги до водокористування, інтеграція з Водною рамковою директивою ЄС.

CITES, сертифікація та експорт: електронна система CITES-UA, процедура видачі дозволів на експорт/реекспорт, механізм NDF (Non-Detriment Finding).

Цифровізація та інновації (TraceFish-UA): інтегрована електронна система обліку, цифрові паспорти риб, мітки, QR-коди, обов’язкові електронні журнали для всіх суб’єктів.

Контроль, нагляд та антикорупційні механізми: функції Держрибагентства, ДЕІ, ДПСС, прозорість даних, електронні реєстри дозволів, ліцензій та сертифікатів.

Міжгалузеві та кліматичні аспекти: вплив ГЕС, меліорації, судноплавства, агросектору, адаптація до зміни клімату, механізми вирішення міжгалузевих конфліктів.

Надзвичайні ситуації: план реагування на епідемії риб, аварії на РОЗ, екологічні катастрофи, повноваження органів влади щодо введення тимчасових режимів охорони.

Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання

Прийняття цього Закону не дублює, а доповнює і систематизує регулювання CITES та діюче законодавство, зокрема: Закон України «Про тваринний світ», Закон «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», “Про аквакульиуру”, Водний кодекс України, Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про екологічну мережу».

Водночас нинішня система не містить спеціальних норм щодо: генетичного контролю осетрових, відстежування продукції, імплементації CITES у цифровому форматі, міжгалузевого водного та кліматичного управління, стандартизації РОЗ та запобігання генетичному забрудненню, боротьби з незаконною торгівлею чорною ікрою.

Законопроєкт вперше формує цілісну галузеву рамку.

Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроєкту потребує фінансування за рахунок: бюджетної програми «Охорона та відновлення водних біоресурсів», міжнародних грантів та програм ЄС (Horizon Europe, LIFE, Interreg), цільового екологічного фонду від зборів та штрафів, добровільних внесків приватного сектору та інвесторів:

– Довгострокові економічні вигоди:

– Відновлення осетрових популяцій та підвищення екосистемних послуг.

– Легальний експорт осетрової продукції з високою доданою вартістю.

– Зменшення тіньового ринку чорної ікри.

– Створення робочих місць у секторі аквакультури.

– Підвищення інвестиційної привабливості водного сектору.

– Прогноз соціально-економічних та екологічних наслідків

Очікувані результати: зростання чисельності природних популяцій, поява нових високотехнологічних РОЗ, зменшення рівня браконьєрства, підвищення довіри до української продукції на світових ринках, покращення умов водних екосистем, інтеграція України в європейський рибогосподарський простір, розвиток наукових досліджень, селекції та генетики, формування цивілізованого ринку осетрової продукції.

Відповідність зобов’язанням України у сфері євроінтеграції

Законопроєкт повністю узгоджується з:

– Регламентами ЄС щодо простежуваності рибної продукції (EC 1005/2008);

– правилами CITES (EU Wildlife Trade Regulations);

– FAO Technical Guidelines for Aquaculture;

– Водною рамковою директивою (2000/60/EC);

– Нітратною директивою (91/676/EEC);

– Директивою щодо місць існування (92/43/EEC);

– Європейським Зеленим курсом.

Потреба у прийнятті інших актів

Після прийняття Закону необхідно затвердити:

– Порядок ведення генетичних паспортів;

– Стандарти біобезпеки для РЗО;

– Порядок функціонування TraceFish-UA;

– Порядок видачі електронних CITES-дозволів;

– Технічний регламент осетрової продукції;

– Методики моніторингу та індикатори оцінювання ефективності програм;

– Процедуру взаємодії між органами влади у надзвичайних ситуаціях;

– Національні стандарти маркування та простежуваності;

– Реєстр ліцензованих РЗО.

Консультації з громадськістю

Законопроєкт буде спрямований на обговорення з:

– науковими установами (Інститут рибного господарства НААН);

– міжнародними організаціями (WWF, IUCN, FAO);

– представниками аквакультурного сектору;

– природоохоронними організаціями;

– місцевими громадами;

– операторами зовнішньої торгівлі.

Прогноз впливу на корупційні ризики

Запровадження електронних реєстрів, прозорої дозвільної системи, відкритих даних, цифрових платформ CITES та TraceFish-UA мінімізує корупційні ризики шляхом:

– автоматизації процесів,

– зменшення людського фактору,

– неможливості подвійних обліків продукції,

– відкритості інформації для громадськості.

Прогноз впливу на ринок праці

Закон сприятиме створенню:

– нових робочих місць у секторі аквакультури;

– лабораторій генетичного контролю;

– служб контролю якості;

– цифрових інноваційних рішень у рибному господарстві.

Висновки

Прийняття Закону України “Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва” є стратегічно важливим кроком для:

– збереження природної спадщини України;

– виконання міжнародних зобов’язань;

– розвитку сучасної аквакультури;

– формування прозорого та інноваційного ринку;

– екологічної та продовольчої безпеки держави.

Закон забезпечує комплексний, сучасний, науково обґрунтований підхід до відновлення унікальних осетрових популяцій України та закладає підвалини для сталого розвитку галузі на десятиліття вперед.

Додаток 2

Мотиваційна записка

(Обґрунтування необхідності прийняття Закону)

Загальні положення

Проєкт Закону України «Про національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвитку товарного осетрівництва» спрямований на формування комплексної державної політики з охорони, відновлення та сталого використання осетрових видів риб, а також на розвиток конкурентоспроможного товарного осетрівництва.

Прийняття цього Закону є критично важливим з огляду на сучасний екологічний, правовий та економічний контекст розвитку рибної галузі України.

Кризовий стан осетрових популяцій

Осетрові – один із найдавніших та найцінніших видів риб, що мають ключове біоекологічне та економічне значення. За останні десятиліття їхні природні популяції у басейнах Дунаю, Дністра та Дніпра зазнали катастрофічного скорочення внаслідок:

– надмірного та браконьєрського вилову у минулі роки;

– зарегулювання річок та втрати природних нерестовищ;

– деградації водних екосистем;

– зміни гідрологічного режиму під впливом будівництва ГЕС;

– забруднення вод та руйнування природних біотопів.

Без системного державного втручання Україна ризикує остаточно втратити свої автохтонні популяції осетрових, що є неприпустимим як з екологічної, так і з міжнародно-правової точки зору.

Міжнародні зобов’язання України

Україна є стороною багатьох міжнародних угод, які прямо або опосередковано зобов’язують забезпечити охорону осетрових та відновлення їх природних популяцій, зокрема:

– Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES);

– Конвенція про біологічне різноманіття (CBD);

– Бернська конвенція;

Дунайська комісія та відповідні регіональні програми відновлення осетрових;

– імплементація acquis ЄС у рамках євроінтеграції.

Наявність комплексного національного закону дозволить Україні виконати міжнародні стандарти та забезпечити належний рівень звітності перед міжнародними організаціями, у тому числі Європейським Союзом.

Потреба уніфікації державної політики та системи управління

Нині політика у сфері охорони осетрових та розвитку товарного осетрівництва розпорошена між різними відомствами та нормативними актами. Відсутня:

– єдина координаційна структура;

– державна стратегія з чіткими завданнями та індикаторами;

– система довгострокового планування;

– інтегрована наукова та моніторингова база;

– узгодженість між природоохоронними та господарськими функціями.

Запропонований Закон:

– вводить організаційну структуру управління (національна програма, наукова рада, регіональні плани);

– визначає повноваження органів влади;

– встановлює стандартні процедури відтворення, моніторингу та контролю;

– формує єдиний правовий режим охорони осетрових у природі та розвитку аквакультури.

Це дозволить уникнути дублювання функцій, бюрократичних бар’єрів і правової невизначеності.

Економічний потенціал розвитку товарного осетрівництва

Осетри – це види з надзвичайно високою ринковою цінністю. Розвиток легального, науково обгрунтованого товарного осетрівництва в Україні дозволить:

– створити високорентабельний сектор аквакультури;

– забезпечити нові робочі місця в регіонах;

– збільшити експортний потенціал (ікра, м’ясо, перероблена продукція);

– знизити тиск на природні популяції через зростання пропозиції вирощеної продукції;

– залучити приватні інвестиції та міжнародні гранти.

Світовий ринок осетрової продукції демонструє стійке зростання, і Україна має конкурентні природні та технологічні переваги для розвитку цієї галузі.

Екологічна безпека та сталий розвиток

Відновлення осетрових видів сприятиме:

– покращенню екологічного стану річкових екосистем;

– гармонізації водної політики з європейськими директивами (зокрема Водною рамковою директивою ЄС);

– зміцненню природного потенціалу водних ресурсів;

– формуванню екосистемних підходів до управління рибним господарством.

Закон забезпечить довгостроковий підхід, де охорона природи поєднана з розвитком економічно ефективної галузі.

Соціальна та державна важливість

Прийняття Закону створить:

– підґрунтя для державної програми, яка буде діяти до 2050 року;

– умови для прозорого контролю Держрибагентства та інших уповноважених органів;

– можливість залучення наукових установ, громадськості та бізнесу;

– інструменти для подолання браконьєрства;

– основу для освітніх та комунікаційних кампаній.

Закон має високу суспільну підтримку серед науковців, екологів, рибогосподарників та громадських організацій.

Висновок

Прийняття Закону України «Про національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвитку товарного осетрівництва» є необхідним і своєчасним рішенням державної політики, що дозволить:

– зберегти унікальні природні ресурси;

– виконати міжнародні зобов’язання;

– створити ефективну систему управління;

– розвинути високоприбутковий сектор аквакультури;

– забезпечити екологічну та продовольчу безпеку країни.

Цей законопроєкт є стратегічним документом, який визначить майбутнє рибного господарства України та відкриє шлях до сталого розвитку галузі до 2050 року.

Додаток 3

Мінімальні стандарти поводження з осетровими рибами

у наукових цілях

(гармонізовано з Директивою ЄС 2010/63/EU)

Цей Додаток до Закону встановлює обов’язкові мінімальні вимоги до утримання, поводження, транспортування та проведення процедур із осетровими рибами, що використовуються у наукових дослідженнях, селекційній роботі та програмах відновлення, відповідно до принципів гуманного поводження, визначених Директивою 2010/63/EU.

Загальні положення

Усі наукові установи, що працюють з осетровими рибами, повинні забезпечити умови, які мінімізують біль, страждання, стрес і шкоду тваринам.

До проведення будь-яких процедур допускаються виключно фахівці, які мають відповідну кваліфікацію.

Заборонено проведення експериментів, що можуть бути замінені альтернативними методами без використання живих тварин.

Утримання та добробут

Умови утримання повинні відповідати природним фізіологічним потребам осетрових риб, включно з: параметрами води (температура, кисень, аміак, нітрити), достатнім простором для природної поведінки, якісним живленням і режимном годування.

Рівень стресу у риб мінімізується шляхом: уникання шумових і механічних подразників, застосування плавних технологій вилову й транспортування, використання систем відеоспостереження для контролю поведінки.

Процедури та маніпуляції

Будь-які інвазивні процедури (біопсія, мічення, відбір тканин, трансплантація) проводяться з використанням дієвих засобів знеболювання або седативних препаратів.

Використовуються тільки методи, які забезпечують: мінімальний вплив на фізичну цілісність риби, швидке відновлення після процедури. – зниження рівня травматизму.

Повторні процедури проводяться лише за наявності наукового обґрунтування та з дозволу уповноваженого органу.

Евтаназія

Евтаназія осетрових риб допускається виключно як крайній захід, у разі коли порятунок, лікування або повернення до належного фізіологічного стану є об’єктивно неможливими, і подальше утримання тварини супроводжуватиметься стражданням або її проведення є необхідною завершальною частиною наукової процедури, включно з програмами доместикації, за умови, що відсутні альтернативні методи, здатні забезпечити досягнення наукової мети без припинення життя тварини.

Евтаназія здійснюється виключно методами, які мінімізують біль, стрес і тривогу, відповідно до міжнародно визнаних протоколів гуманного поводження з водними тваринами, та лише кваліфікованими фахівцями, які мають відповідну підготовку.

Дозволені методи евтаназії повинні бути попередньо затверджені Держрибагентством та відповідати вимогам Директиви 2010/63/EU (включаючи швидкодію, безболісність і відсутність стресу).

Документація та контроль

Наукові установи ведуть обов’язкові журнали: обліку тварин, проведених процедур, використаних знеболювальних засобів, випадків евтаназії та причин її проведення.

Держрибагентство проводить щорічні перевірки на відповідність стандартам, визначеним цим Додатком.

Додаток 4

Критерії оцінки

екологічних ризиків при використанні чужорідних, віддалених та гібридних форм осетрових риб в аквакультурі
(гармонізовано з Регламентом (ЄС) №708/2007)

Цей Додаток визначає єдину систему оцінки ризиків для аквакультури осетрових, що застосовується перед прийняттям рішення про дозволи на використання певних біологічних форм у розведенні, інтродукції чи трансплантації.

Загальні принципи оцінки ризиків

Кожен випадок використання чужорідних, віддалених або гібридних форм підлягає обов’язковій попередній оцінці ризиків.

Метою оцінки є запобігання: генетичному засміченню аборигенних популяцій, біологічній інвазії, поширенню хвороб і паразитів, порушенню екосистемних процесів у природних водах.

Етапи та критерії оцінки

Біологічні критерії

Оцінюються: потенціал до створення стійких неконтрольованих популяцій, ризик гібридизації з природними популяціями, життєздатність, виживання та репродуктивний потенціал, ризики конкуренції за корм, місця існування та міграційні коридори.

Генетичні критерії

Аналізується: генетична структура використовуваної форми, ризик втрати генетичної автентичності місцевих популяцій, наявність маркерів генетичного змішування, відповідність вимогам до збереження генетичного фонду.

Екологічні критерії

Включають: можливість зміни екосистемних функцій, потенціал до перенесення нових патогенів, ризики для інших видів, занесених до Червоної книги та CITES.

Технічні критерії

Оцінюються: рівень біобезпеки виробництва, ризики втечі риб із систем утримання, наявність плану надзвичайних заходів.

Рішення за результатами оцінки

Результатом оцінки ризиків може бути: безумовний дозвіл, дозвіл із обмеженнями та мірами безпеки, відмова у використанні форми.

Усі висновки оцінки є відкритими та публічними.

Моніторинг та звітність

Використання дозволених форм підлягає регулярному моніторингу (не рідше 1 разу на рік).

У випадку виявлення ризиків, що перевищують допустимий рівень, дозвіл підлягає негайному перегляду.

Додаток 5

Фінансово-економічне обгрунтування

Загальні положення

Проєкт Закону передбачає формування довгострокової державної політики у сфері відновлення природних популяцій осетрових риб та розвитку товарного осетрівництва до 2050 року. Реалізація Програми потребує поетапного фінансування з різних джерел, створює значний економічний потенціал і забезпечує позитивний екосистемний ефект.

Орієнтовні бюджетні витрати (горизонт 5, 10, 20 років)

Для розрахунків використано середні витрати на зариблення, наукові дослідження, модернізацію інфраструктури, контроль та моніторинг, а також міжнародний досвід відновлення осетрових (EU Danube Sturgeon Task Force, програми Німеччини, Румунії, США).

Базові статті витрат:

Фінансування

Період	Орієнтовний обсяг фінансування	Середньорічні витрати	Основні заходи
5 років (початковий етап)	6,5–7,8 млрд грн	1,3–1,55 млрд грн	Створення розплідників, генетичний банк, масове зариблення, запуск контролю
10 років (стабілізаційний етап)	11,5–13,5 млрд грн	1,15–1,35 млрд грн	Вихід на стабільні випуски осетра, реконструкція гідроспоруд, ринки продукції
20 років (повний цикл)	18–22 млрд грн	0,9–1,1 млрд грн	Стійкі популяції, повноцінна галузь товарного осетрівництва

Таблиця 1

Науково-дослідні роботи та генетичний контроль – 150-180 млн грн/рік.

Будівництво та модернізація осетророзплідників – 600-900 млн грн/рік (з поетапним зменшенням після 10 років).

Зариблення та підтримка природних популяцій 250-350 млн грн/рік.

Моніторинг, контроль, боротьба з браконьєрством (Держрибагентство) 120-150 млн грн/рік.

Комунікаційні, освітні програми, міжнародна звітність – 20-30 млн грн/рік.

Цільова підтримка товарного осетрівництва (часткові компенсації, інновації) 250-400 млн грн/рік.

Узагальнений прогноз витрат:

Період Орієнтовний обсяг фінансування Середньорічні витрати на основні заходи:

5 років (початковий етап) 6,5-7,8 млрд грн 1,3-1,55 млрд грн Створення розплідників, генетичний банк, масове зариблення, запуск контролю.

10 років (стабілізаційний етап) 11,5-13,5 млрд грн 1,15-1,35 млрд грн Вихід на стабільні випуски осетра, реконструкція гідроспоруд, ринки продукції.

20 років (повний цикл) 18–22 млрд грн 0,9-1,1 млрд грн Стійкі популяції, повноцінна галузь товарного осетрівництва.

Загальний обсяг витрат є зіставним із подібними програмами у ЄС і США.

Джерела фінансування

Державний бюджет України:

– Програма Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

– Цільове фінансування Держрибагентства.

– Державний фонд охорони довкілля.

– Регіональні екологічні фонди.

– Програми розвитку аквакультури.

Частка бюджету у загальному фінансуванні – 30%.

Міжнародні програми і гранти:

– EU LIFE Programme.

– Horizon Europe (сегменти Blue Economy).

– GEF (Global Environmental Facility).

– Дунайська комісія.

– USAID Agriculture & Aquaculture Support

– UNDP Biodiversity Program

– Внески міжнародних природоохоронних організацій (WWF, IUCN)

Очікуваний обсяг 10% загального фінансування.

Приватні інвестиції та державно-приватне партнерство (ДПП):

– Інвестиції у товарні осетрові ферми.

– Технології УЗВ (установки замкненого водопостачання).

– Біотехнології, корми, генетичні центри.

– Участь промислових груп та агрохолдингів.

– Механізми податкових пільг або часткової компенсації капітальних витрат.

Частка приватного сектору – 60%.

Прогноз економічного ефекту

Від товарного осетрівництва

Очікуваний. обсяг виробництва через 10 років – 1 500-2 000 тонн товарних осетрів/рік

Через 20 років – до 4 000 тонн/рік.

Виробництво чорної ікри – до 40 тонн/рік (орієнтовна ціна 1200 – 1500 $/кг).

Сумарний річний дохід галузі через 20 років може скласти – до 500 млн. $/рік (за умов середніх цін експорту)

Додаткові економічні ефекти:

– повернення ПДФО, ЄСВ та податку на прибуток 2-3 млрд грн/рік;

– розвиток суміжних секторів: корми, біотехнології, ветеринарія

– створення до 10 тисяч робочих місць;

– підвищення експорту харчових продуктів преміум-класу;

– зниження імпортозалежності.

Баланс вигод і витрат

Програма є високорентабельною, особливо у довгостроковій перспективі.

Фінансовий потік

Таблиця 2

Показник	За 20 років
Сукупні витрати держави	18-22 млрд грн
Сукупні доходи від розвитку галузі	120-160 млрд грн
Податкові надходження	30-40 млрд грн
Екосистемні вигоди (непрямі)	покращення водних екосистем, скорочення браконьєрства, відновлення біорізноманіття
Чистий економічний ефект	понад 100 млрд грн

Вплив прийняття Закону на ринок

Вплив на ціни:

– зростання пропозиції вирощеної продукції знизить ціни на легальну осетрову продукцію на 15-25%;

– зниження тіньового ринку та контрафакту;

Вплив на ринок праці:

– створення нових робочих місць у регіонах (особливо в селах);

– попит на спеціалістів: іхтіологи, генетики, технологи УЗВ;

– формування нової освітньої спеціалізації в аграрних університетах.

Вплив на інвестиційний клімат:

– Галузь осетрового рибництва стає інвестиційно привабливою за рахунок: прозорих правил, підтримки держави. довгострокової програми до 2050 року. державного контролю якості та генетики.

– Можливість залучення прямих іноземних інвестицій у аквакультуру.

Висновок

Прийняття Закону забезпечить: ефективне довгострокове відновлення осетрових популяцій, створення нової високодохідної галузі аквакультури. формування екологічних та соціальних вигод для держави, зміцнення інвестиційного потенціалу України, виконання міжнародних зобов’язань і входження України в коло країн, що реалізують масштабні програми відновлення осетрових.

Програма є фінансово виправданою, економічно вигідною та стратегічно необхідною.

Додаток 6

Аналіз регуляторного впливу (АРВ)

Опис проблеми, яку передбачається розв’язати державним регулюванням

Осетрові риби в Україні перебувають у критичному стані:
усі види занесені до Червоної книги України:

– природні популяції за останні 50 років скоротилися на 95-99%;
порушені міграційні маршрути та річкові гідросистеми;

– неконтрольоване браконьєрство знищує залишки нерестових стад;
відсутній єдиний державний механізм репродукції, товарного вирощування та простежуваності;

– в Україні не існує спеціального законодавства, яке б комплексно регулювало сектор осетрових риб та відновлення їх природних популяцій.

Без державного втручання існує високий ризик повного зникнення осетрових у природних водоймах України, втрати експортного потенціалу та переривання міжнародних зобов’язань (СITЕS, Bern Convention, EU Biodiversity Strategy).

Цілі державного регулювання:

– Відновлення природних популяцій осетрових в річках України.

– Створення сучасної регуляторної системи, що забезпечує прозорість, контроль та простежуваність продукції.

– Забезпечення виконання Україною міжнародних природоохоронних зобов’язань.

– Формування конкурентоспроможного товарного осетрівництва та експортного сектору.

– Боротьба з браконьєрством та нелегальним обігом ікри й риби.

– Забезпечення сталого функціонування риборозплідних заводів, генетичного банку та CITES-системи.

– Залучення бізнесу й інвестицій до сектору на прозорих, передбачуваних умовах.

Визначення та оцінка альтернатив способам досягнення цілей

Альтернатива 1. Нічого не робити (status quo):

– природні популяції осетрових продовжать скорочуватись і зникнуть;

– Україна порушить міжнародні зобов’язання;

– товарний сектор залишиться нерегульованим;

– продовжиться неконтрольований обіг чорної ікри на «тіньовому» ринку;

– держава втрачає потенціал експорту до ЄС і Близького Сходу.

Висновок: неприйнятна.

Альтернатива 2. Прийняти часткові зміни до чинних законів

Проблема осетрових розпорошена між різними законами:

– «Про тваринний світ».

– «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».

– «Про Червону книгу України».

– «Про аквакультуру».

– екологічне та водне законодавство.

Часткові зміни не створять цілісної системи:

– неможливо закріпити CITES-простежуваність;

– відсутній інструмент контролю генетики та сертифікації;

– неможливе юридичне створення Національного банку генетичних ресурсів;

– не регулюються риборозплідні заводи, товарний сектор та репродукція.

Висновок: неефективна.

Альтернатива 3. Прийняття комплексного спеціального Закону

Переваги:

– створює єдину правову рамку;

– встановлює контроль, ліцензування, цифровий облік, CITES-платформу;

– дає поштовх інвестиціям у товарне осетрівництво;

– забезпечує прозорість сектору і боротьбу з браконьєрством;

– виконує міжнародні зобов’язання;

– забезпечує відродження природних популяцій.

Висновок: оптимальна та єдина ефективна альтернатива.

Механізми та заходи державного регулювання

Закон упроваджує:

– ліцензування РЗО та генетичний контроль;

– державний нагляд за генетичним фондом осетрових;

– CITES-сертифікацію, електронний облік, TraceFish-UA;

– регуляцію риборозплідних заводів;

– державні програми нерестових випусків;

– вимоги до біобезпеки, карантинів та ветеринарних сертифікатів;

– механізм державного-приватного партнерства;

– нові стандарти якості та маркування продукції;

– міжгалузеву взаємодію (гідроенергетика, водний сектор, АПК).

Оцінка впливу на суб’єктів господарювання

Короткостроковий вплив

– впровадження електронної простежуваності;

– необхідність отримання ліцензій та генетичних паспортів;

– модернізація виробництва для відповідності стандартам.

Довгостроковий позитивний ефект

– доступ до експортних ринків (ЄС, ОАЕ, Саудівська Аравія);

– зростання інвестицій у сектор ≥ 100 млн дол. за 10 років;

– створення 5-7 тис. нових робочих місць;

– розвиток місцевих громад, надходження ПДФО та ЄСВ;

– формування високодохідного сектору з доданою вартістю.

Сукупний чистий ефект для бізнесу та держави – позитивний.

Кількісна оцінка впливу на бізнес

Показник	Прогноз 2025–2035
Зростання кількості РЗО	з 6 → до 25
Робочі місця	+ 5000–7000
Середній оборот галузі	350 млн дол./рік
Експорт ікри	до 40 т/рік
Інвестиції	100–150 млн дол.
Сплата податків (ПДФО, ЄСВ, прибуток)	8–10 млрд грн/10 років

Впровадження регулювання не пригнічує бізнес, а зміцнює сектор і збільшує фіскальні надходження.

Прогноз результатів регулювання:

– повне відновлення природних міграційних коридорів;

– зростання чисельності нерестових стад протягом 15–20 років;

– формування сучасної осетрової індустрії;

– мінімізація тіньового ринку ікри;

– експортна інтеграція України у європейські та світові ринки;

– посилення позицій України як природоохоронного лідера в Європі;

– забезпечення продовольчої та екологічної безпеки.

Оцінка ризиків

Ризики впровадження:

– недостатнє фінансування державних програм;

– опір “тіньового” сектору;

– технічна затримка впровадження цифрових систем;

– повільні міжгалузеві узгодження (гідроенергетика, водний сектор).

Механізми мінімізації:

– впровадження електронних систем контролю;

– регулярний моніторинг та звітність;

– прозорі конкурси ДПП;

– координаційна рада при Кабінеті Міністрів;

– гармонізація з законодавством ЄС.

Результати консультацій зі стейкхолдерами

Консультації проведені з:

– Держрибагентством.

– Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України.

– Науковими установами НААН України

– Міжнародними природоохоронними організаціями (WWF, IUCN)

– Власниками осетрових ферм та переробних підприємств

– Експортерами CITES-продукції

– Громадськими організаціями та місцевими громадами.

Переважна більшість стейкхолдерів підтримала необхідність прийняття комплексного спеціального Закону, наголосивши на:

– важливості цифровізації;

– створенні Національного генетичного банку;

– спрощенні процедур CITES;

– боротьбі з браконьєрством;

– експортному потенціалі галузі.

Висновок:

Прийняття Закону є: необхідним, економічно доцільним, екологічно обґрунтованим, міжнародно зобов’язаним, вигідним для держави та бізнесу.

Цей Закон створює фундамент для повного відновлення осетрових популяцій України та формування сучасного, конкурентоспроможного осетрового сектору.

Додаток 7

Юридична та антикорупційна експртиза

Загельні положення

Цей Додаток містить результати юридичної та антикорупційної експертизи проекту Закону України «Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвитку товарного осетрівництва» (далі – Проект Закону), проведеної відповідно до вимог:

– Конституції України;

– Закону України «Про комітети Верховної Ради України»;

– Закону України «Про запобігання корупції»;

– Методології проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів;

– Регламенту Верховної Ради України.

Експертиза спрямована на оцінку правової коректності положень Проекту Закону, виявлення можливих юридичних та корупціогенних ризиків, а також розроблення пропозицій щодо їх усунення.

Юридична експертиза

2.1. Перевірка відповідності Конституції України

Аналіз положень Проекту Закону показує, що він:

– не суперечить статтям 13, 14, 16 Конституції України, які визначають природні ресурси власністю Українського народу та покладають на державу обов’язок забезпечувати екологічну безпеку, збереження генофонду і відтворення природних ресурсів;

– відповідає статті 92 Конституції щодо визначення основ екологічної безпеки та правового режиму природних ресурсів виключно законами України;

– відповідає статті 18, яка передбачає виконання міжнародних зобов’язань України, включно з CITES, Бернською та Боннською конвенціями, Рамковою водною директивою ЄС;

– узгоджується з положеннями щодо діяльності органів виконавчої влади (статті 113-119), оскільки не створює надмірних чи неконституційних повноважень.

Порушень Конституції України не виявлено.

2.2. Відповідність чинному законодавству України

Проект Закону узгоджується з:

– Законом України «Про тваринний світ»;

– Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

– Законом України «Про рибне господарство»;

– Водним кодексом України;

– Земельним кодексом України;

– Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України»;

– Законом України «Про аквакультуру»;

– Законом України «Про державну регуляторну політику у сфері господарської діяльності»;

– Законом України «Про запобігання корупції».

Проект Закону створює цілісну систему норм, які:

– не вступають у суперечність із чинними законами;

– усувають наявні прогалини у сфері відновлення осетрових видів;

– гармонізують українське законодавство зі стандартами ЄС.

Несумісностей не встановлено.

Тест на юридичну несуперечність

Перевірено наступні параметри:

– відсутність дублювання чи колізій всередині Проекту Закону — не виявлено;

– чіткий розподіл повноважень між органами влади, зокрема Держрибагентством, Міндовкілля, Мінекономіки, місцевими органами влади;

– визначеність термінології (міграційний коридор, генетичний банк, РЗО, CITES-код тощо);

– наявність логічної структури та узгодженості між розділами.

Проект Закону відповідає вимогам юридичної техніки.

Аналіз прогалин і ризиків

Виявлені потенційні ризики:

– Ризик недостатнього фінансування Програми. Усувається завдяки нормам про багатоканальність фінансування (держбюджет, міжнародні програми, інвестори).

– Ризик колізій із регіональними актами. Усувається через визначення пріоритетності цього Закону над місцевими актами.

– Ризик недостатнього контролю у сфері РОЗ (рибовідтворювдьні осетрові заводи). Знижений завдяки цифровій системі TraceFish-UA та біометричній ідентифікації осетрових риб.

– Ризик зловживань у сфері дозволів. Зменшується завдяки електронним реєстрам, відкритості даних і участі громадськості.

Суттєвих юридичних ризиків, що унеможливлюють прийняття Закону, не встановлено.

III. Антикорупційна експертиза

Виявлення корупціогенних факторів

Проведений аналіз показав, що у Проекті Закону відсутні:

– норми із нечіткими або надмірно широкими дискреційними повноваженнями;

– можливості для вибіркового надання дозволів чи преференцій (стосується рибогосподарських підприємств, які працюють на теплих водах енергетичних об’єктів);

– положення, які створюють монополію або преференції для окремих суб’єктів (стосується рибогосподарських підприємств, які працюють на теплих водах енергетичних об’єктів);

– норми, які допускають непрозорість у прийнятті рішень.

Однак виявлено потенційні ризики:

Ризик зловживань у сфері видання дозволів на РОЗ. Усунений через електронний режим, відкритий реєстр та автоматизовану процедуру.
Ризик маніпуляцій у сфері контролю та інспекцій.

Усунений завдяки обов’язковій відеофіксації, цифровим журналам та чіткій процедурі інспекції.

Ризик тиску на бізнес.

Зменшений через створення зрозумілої регуляторної бази та відсутність надмірних вимог.

Ризик комерційного зловживання генетичними ресурсами.

Усунений шляхом створення єдиного Національного генетичного банку та державної ідентифікації.

Оцінка ризику концентрації повноважень

Проект Закону не надає жодному органу (включно з Держрибагентством) виняткових або неконтрольованих повноважень, оскільки:

– повноваження розподілені між кількома органами;

– запроваджено систему стримувань: аудит, інспекції, громадські ради, електронний контроль;

– передбачено зовнішній міжнародний моніторинг (IUCN, CITES, ЄС).

Концентрації влади не встановлено.

Пропозиції щодо усунення корупціогенних факторів:

– Максимальна цифровізація. Передбачена у розділі «TraceFish-UA».

– Публічні реєстри. Забезпечені для всіх дозволів, РОЗ, зарибнення, вилову, CITES-кодів.

– Чіткі строки прийняття рішень. Зафіксовані в Законі (10-30 днів).

– Чіткі кваліфікаційні вимоги до суб’єктів РОЗ. Визначені в окремих статтях.

– Громадський моніторинг. Гарантований у спеціальному розділі.

– Запровадження обов’язкового аудиту виконання Закону. Включено до заключних положень.

Висновок антикорупційної експертизи

Проект Закону:

– не містить корупціогенних норм;

– забезпечує високий рівень прозорості;

– містить ефективні механізми запобігання корупції, включаючи цифровізацію та підзвітність;

– спрямований на усунення існуючих корупційних ризиків у сфері рибного господарства;

Хоча у сфері реалізації Програми потенційно можуть виникати корупціогенні фактори, пов’язані з можливістю вибіркового надання дозволів або створенням часткових преференцій для окремих рибогосподарських підприємств, що працюють на теплих водах енергетичних об’єктів, такі ризики мають об’єктивний і технічно зумовлений характер.

В Україні функціонує лише три енергетичні об’єкти, фізичні та технологічні параметри яких відповідають міжнародним та національним вимогам для утримання державних ремонтно-маткових стад осетрових риб.

Усі ці об’єкти безальтернативно необхідні для виконання Національної програми відновлення осетрових, що виключає можливість штучного вибору або надання преференцій підприємствам з боку органів влади.

Водночас Проект Закону передбачає чіткі, прозорі та недискреційні процедури відбору, залучення і контролю таких об’єктів, що мінімізує будь-які ризики зловживань і гарантує справедливість та підзвітність відповідних рішень.

Загальні висновки

Юридична та антикорупційна експертиза підтверджують:

– відповідність Проекту Закону Конституції України;

– узгодженість з чинним законодавством;

– відсутність норм, що створюють юридичні чи корупційні ризики;

– наявність ефективних механізмів для прозорої реалізації Національної програми відновлення осетрових.

Додаток 8

Міжнародно-правовий огляд

Цей огляд підготовлено з метою підтвердження відповідності Закону міжнародним конвенціям, угодам, директивам та регламентам, учасником яких є Україна, а також нормативним вимогам Європейського Союзу у сфері водного менеджменту, довкілля, охорони біорізноманіття та рибного господарства.

Документ призначений для формування правової визначеності, усунення міжнародно-правових ризиків та підтвердження інтеграційного характеру Закону.

Відповідність Конвенції CITES (1973)

Ключові вимоги CITES:

– регулювання міжнародної торгівлі видами, що знаходяться під загрозою;

– обов’язковість сертифікації, маркування та звітності;

– захист від надмірної експлуатації.

Відповідність Закону:

– Розділ «CITES, сертифікація та експорт продукції» запроваджує електронну систему сертифікації, простежуваності та маркування осетрової продукції відповідно до стандартів CITES.

– Встановлено державний контроль за експортом, облік генетичних ліній та вимоги до реєстрації суб’єктів.

– Закон забезпечує повне виконання вимог Додатку II CITES щодо осетрових.

Відповідність Бернській конвенції (1979)

Вимоги:

– охорона дикої фауни та середовищ її існування;

– заборона знищення видів;

– відтворення популяцій рідкісних та зникаючих видів.

Відповідність Закону:

– Розділи щодо реінтродукції, державних ремонтно-маткових стад та відтворення природних популяцій повністю відповідають ст. 11 Конвенції.

– Передбачено охорону нерестовищ, міграційних коридорів, збереження біотопів.

– Передбачено обмеження діяльності, що може призводити до деградації природних популяцій.

Відповідність Директивам ЄС щодо водних ресурсів

Водна Рамкова Директива ЄС (2000/60/EC)

Вимоги:

– досягнення «доброго екологічного стану» вод;

– інтегроване управління річковими басейнами;

– екологічна оцінка діяльності, що впливає на водні екосистеми.

Відповідність Закону:

– Розділи щодо інтегрованого управління водами, моніторингу, міжгалузевої взаємодії відповідають принципам Директиви.

– Відновлення осетрових риб прямо входить у критерій «екологічного добробуту водних мас».

Директива EU Habitats (92/43/EEC)

Вимоги:

– охорона середовищ існування видів особливої цінності;

– створення мережі Natura 2000;

– принцип «no deterioration» (недопущення погіршення стану видів).

Відповідність Закону:

– Передбачено створення національної мережі критичних середовищ осетрових риб.

– Закон містить вимоги щодо недопущення погіршення стану водних біотопів.

– Передбачена генетична відповідальність та контроль репродукторів відповідно до ст. 14 Директиви.

Відповідність Паризькій кліматичній угоді (2015)

Вимоги:

– зниження антропогенного впливу на екосистеми;

– зміцнення природної адаптації до кліматичних змін;

– стійкість водних екосистем.

Відповідність Закону:

Розділ «Міжгалузеві та кліматичні аспекти» формує адаптаційні заходи для річкових систем, що відповідають національним NDC (Nationally Determined Contributions).

– Закон спрямований на збереження річкових екосистем, чутливих до кліматичних змін.

Відповідність Конвенції ICPDR (Міжнародна комісія по захисту Дунаю)

Вимоги:

– збереження іхтіофауни та міграційних шляхів;

– міжнародний моніторинг;

– координація екологічних заходів між дунайськими країнами.

Відповідність Закону:

– У Законі закладено механізми транскордонного моніторингу, звітності та обміну даними.

– Поліпшення умов міграції осетрових у басейні Дунаю повністю узгоджено з ICPDR Danube River Basin Management Plan.

Відповідність Регламентам ЄС щодо рибальства

Основні документи:

– Common Fisheries Policy (CFP);

– Регламент ЄС № 1005/2008 щодо боротьби з ННН-рибальством;

– Регламент щодо простежуваності рибної продукції.

Відповідність Закону:

– Розроблено електронну систему TraceFish-UA, що відповідає європейським стандартам traceability.

– Передбачено прозорий ліцензійний режим, вимоги до звітності та електронні журнали.

– Закон інтегрує підходи ЄС до попередження ННН-вилову шляхом цифрового контролю.

Загальна оцінка відповідності

Закон гармонізований із міжнародними документами шляхом: впровадження державного генетичного контролю, створення системи сертифікації CITES, формування національного банку генетичних ресурсів, відновлення природних міграційних коридорів, цифровізації простежуваності продукції, впровадження заходів кліматичної адаптації, створення умов для сталого водного менеджменту.

У сукупності ці положення підтверджують повну відповідність Закону міжнародним зобов’язанням України, а також забезпечують його сумісність з майбутніми умовами членства України в ЄС.

Додаток 9

Таблиця відповідності законодавству ЄС

(Acquis Communautaire Alignment Table)

Документ ЄС	Стаття / Розділ	Норма Закону України (проєкт)	Ступінь відповідності	Коментар / Пояснення
CITES (Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори)	Ст. II–IV	Розділ V «Охорона, збереження та відтворення осетрових»; Ст. 80–89	Повна відповідність	Закон передбачає контроль торгівлі, маркування продукції та сертифікацію походження, що відповідає вимогам CITES щодо видів Acipenseridae.
Бернська конвенція	Ст. 4, 6, Додаток II	Ст. 70–78 «Охорона природних місць існування»	Повна відповідніс ть	Осетрові включені до строго охоронних видів; Закон вводить заборону знищення середовищ існування та передбачає плани управління.
Директива ЄС про середовища існування (92/43/EEC – Habitats Directive)	Ст. 6, 11, Додатки II і V	Розділ VII «Екомережа та ренатуралізація річок»; Ст. 90–105	Висока відповідність	Закон містить екологічні коридори, підходи до моніторингу та відтворення; впроваджено адаптивний менеджмент.
Водна Рамкова Директива ЄС (2000/60/EC)	Ст. 4, 11, 13	Розділ VIII «Управління річковими басейнами»; Ст. 110–125	Повна відповідність	Передбачено плани управління басейнами, екологічний стан, відновлення річкових русел, інтеграція з Дніпровським та Дунайським басейновими планами.
Директива 2010/63/EU (захист тварин, що використовуються в наукових цілях)	Ст. 33–38	Ст. 150–155 «Наукові дослідження та генофонд осетрових»	Часткова відповідність	Закон регулює лабораторні роботи з осетрами, але потребує подальшого гармонізування процедур оцінки добробуту.
Регламент (ЄС) №1380/2013 — Смітлива політика у рибальстві (CFP)	Ст. 2–4, 17	Розділ IV, Ст. 50–69 «Управління рибними ресурсами та промисловий контроль»	Висока відповідність	Передбачено квоти, електронний облік, науковий моніторинг, комплексне регулювання вилову; деякі процедури спрощені.
Регламент 1005/2008 щодо боротьби з ННН рибальством (IUU Regulation)	Основний текст	Ст. 140–148 «Контроль, інспекції та запобігання незаконному вилову»	Повна відповідність	Введено електронні сертифікати вилову, заборону ННН-операцій, посилення ролі Держрибагентства.
Регламент (ЄС) 708/2007 щодо використання аквакультури чужорідних і віддалених видів	Ст. 3–6	Розділ VI «Аквакультура та товарне осетрівництво »; Ст. 100–120	Часткова відповідність	Закон забороняє гібридизацію, впроваджує контролю походження, проте потребує деталізації щодо ризик-оцінювання.
EU Strategy for Biodiversity 2030	Розділи 1–3	Преамбула, Ст. 10–15, Ст. 80–100	Повна відповідність	Закон повністю орієнтований на відновлення популяцій, ренатуралізацію річок і збереження генетичного різноманіття.
Паризька кліматична угода	Арт. 5–7	Ст. 130–135 «Адаптація до змін клімату»	Висока відповідність	Передбачено впровадження природоорієнтованих рішень, захист екосистем та зниження вуглецевого впливу аквакультури.
ICPDR Convention (Дунай)	Ст. 3–7	Розділ IX «Дунайські та причорноморські популяції осетрових»	Повна відповідність	Передбачена інтеграція в Дунайську програму відновлення осетрових та узгодження моніторингу.

Структурні висновки:

Законопроєкт має високий ступінь гармонізації з Європейським правом, особливо у частині охорони видів, управління водними біоресурсами та контролю рибальства.
Закон забезпечує виконання ключових міжнародних зобов’язань України, включаючи CITES, WFD та Дунайську конвенцію.
Документ може бути використаний як офіційна частина пакету матеріалів для Кабінету Міністрів, ВРУ та Урядового офісу євроінтеграції.

Додаток 10

Перелік

проектів підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Закону

З метою забезпечення реалізації положень цього Закону Кабінету Міністрів України та Державному агентству України з розвитку ерелікмеліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентству) доручається розробити та подати у встановленому порядку такі проєкти нормативно-правових актів.

Проєкти постанов Кабінету Міністрів України
Постанова «Про затвердження Порядку створення, акредитації та функціонування Рибоохоронних зон особливого статусу (РЗО)»
Визначає процедуру утворення РЗО, критерії відбору територій, механізм координації між центральними та місцевими органами виконавчої влади, порядок управління та вимоги до режимів охорони.
Постанова «Про затвердження Порядку генетичної паспортизації осетрових видів» Встановлює правила проведення генетичного аналізу, формування національної генетичної бази даних, порядок підтвердження походження та чистоти ліній.
Постанова «Про затвердження Порядку електронної простежуваності продукції осетрових – TraceFish-UA». Регламентує єдину систему електронного обліку і простежуваності, умови реєстрації суб’єктів, маркування партій, обіг даних та інтеграцію з EU-Catch і системами CITES.
Постанова «Про затвердження Порядку надання дозволів на зариблення, вилов і вирощування осетрових». Визначає процедуру подання заяв, строки розгляду, критерії екологічної та генетичної безпеки, підстави для анулювання дозволів.
Постанова «Про затвердження Порядку ведення Єдиного електронного реєстру осетрових господарств України». Регламентує структуру реєстру, вимоги до технічного забезпечення, адміністрування, наповнення та доступу.
Постанова «Про затвердження Порядку реагування на надзвичайні ситуації у водних об’єктах, пов’язаних з осетровими видами риб». Визначає процедури дій органів влади та користувачів водних об’єктів у разі аварійного забруднення, масової загибелі риби, руйнування гідроспоруд тощо.
Постанова «Про затвердження Порядку сертифікації та внутрішнього маркування продукції осетрових»
Визначає стандарти маркування, вимоги до транспортування та зберігання, правила видачі сертифікатів походження, а також інтеграцію з електронною системою TraceFish-UA.
Постанова «Про затвердження Національних стандартів біобезпеки для осетрових господарств та РЗО». Встановлює санітарно-ветеринарні вимоги, стандарти гігієни, правила карантину, вимоги до споруд, систем водообробки та запобігання інтродукціям.
Проєкти наказів Держрибагентства
Наказ «Про затвердження Методик індустріального зариблення та репродукції (ІЗР) осетрових”. Визначає сучасні науково обгрунтовані методики розведення, вирощування та випуску молоді у природні водойми.
Наказ «Про затвердження Генетичних протоколів для осетрових видів риб». Регулює методи відбору матеріалу, стандартизовані процедури аналізу та порядок взаємодії з акредитованими лабораторіями.
Наказ «Про затвердження Норм і стандартів якості технологічної води в осетрових господарствах». Визначає гранично допустимі концентрації, показники хімічної, біологічної та фізичної якості води.
Наказ «Про затвердження Протоколів карантинування осетрових риб». Описує режим ізоляції, умови адаптації, ветеринарні вимоги та заходи контролю біобезпеки.
Наказ «Про затвердження Форм електронних журналів обліку господарств та РОЗ». Запроваджує уніфіковані електронні форми журналів, порядок їх ведення та обов’язковість зберігання у TraceFish-UA.
Наказ «Про затвердження Регламенту CITES-UA для торгівлі осетровими видами та їх дериватами» (деривати осетрових риб: чорна ікра – свіжа, солона, пастеризована, м’ясо – свіже, охолоджене, заморожене, копчене. частини тіла – плавці, шкіра, хрящ, колаген, желатин, отримані з кісток і хрящів, екстракти і концентрати з тканин, хондроїтін осетровий, білкові порошки, казеїнові продукти, будь-які інші похідні, які утворюються в результаті переробки осетрових. риб). Встановлює правила експорту, імпорту, реекспорту, процедури перевірок, перелік необхідних документів та інтеграцію з міжнародними базами CITES.

Примітка:

Осетровий хондроїтин – це біологічно активна речовина природного походження, отримана шляхом екстракції, очищення та стандартизації хондроїтинсульфатів, виділених із хрящової тканини осетрових риб (Acipenseridae), незалежно від способу їх вирощування або походження, що є дериватом (похідним продуктом) від видів, включених до охоронних списків CITES та національних переліків.

Особливості правового режиму

Осетровий хондроїтин визнається дериватом осетрових видів риб та підлягає державному регулюванню, контролю та простежуваності відповідно до: Конвенції CITES, національної системи електронної простежуваності TraceFish-UA, положень цього Закону та підзаконних актів.
Виробництво, зберігання, переміщення, експорт, імпорт та реалізація осетрового хондроїтину дозволяються виключно за наявності документально підтвердженого легального походження сировини, включеної до: державного реєстру генетичних ресурсів, реєстру РОЗ, електронних журналів простежуваності.
Продукція на основі осетрового хондроїтину повинна мати: унікальний ідентифікаційний код партії, генетичне підтвердження походження вихідної сировини, CITES-UA маркування (для експортних операцій).
Забороняється виробництво хондроїтину: із незаконно добутих або невстановлених осіб риб, без генетичної паспортизації, без реєстрації у TraceFish-UA.
Використання осетрового хондроїтину у фармацевтиці та харчовій промисловості здійснюється з урахуванням вимог біобезпеки та міжнародних стандартів якості.

III. Прикінцеві положення Додатка

Всі проєкти підзаконних актів повинні бути розроблені у строк, визначений розділом «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Під час розроблення актів забезпечується гармонізація із:

Директивою 2010/63/EU (захист тварин, що використовуються у наукових цілях).

Регламентом (EC) № 708/2007 (впровадження нових видів в аквакультуру).

Стандартами ЄС щодо простежуваності, біобезпеки, маркування та добробуту риб.

Проєкти актів підлягають обов’язковому громадському обговоренню із залученням наукових установ, профільних асоціацій, представників бізнесу та екологічних організацій.

Додаток 11

“Державна цільова програма відновлення осетрових риб в природних водоймах України на період до 2050 року”

“Державна цільова програма відновлення осетрових риб в природних водоймах України на період до 2050 року” (далі – Програма) повинна бути розроблена відповідно до Закону України «Про Національну програму відновлення осетрових риб та розвиток товарного осетрівництва», Конвенції CITES, Бернської конвенції про охорону європейської дикої природи та природних середовищ існування, Водної рамкової директиви ЄС, Директиви EU Habitats, Паризької кліматичної угоди та інших міжнародних зобов’язань України у сфері охорони водних біоресурсів, біорізноманіття та сталого розвитку.

Програма визначатиме стратегічні завдання, пріоритети, механізми фінансування та індикатори ефективності для відновлення природних популяцій осетрових риб у водних екосистемах України, розвитку сучасного осетрового сектору, забезпечення продовольчої безпеки та формування високододаної вартості продукції національного виробництва.

Вона покликана створити єдину систему управління, наукового супроводу, генетичного контролю, електронної простежуваності та моніторингу осетрових риб, забезпечити інтеграцію України у глобальні природоохоронні програми, а також підтримати міжнародний імідж держави як європейського лідера у сфері сталого рибного господарства.

Програма визначатиме довгострокові цілі та конкретні заходи на період до 2050 року, що спрямовані на відновлення водних екосистем, збереження генетичного ресурсу осетрових, розвиток наукової, інституційної та інфраструктурної бази, а також активне залучення громадськості та бізнесу до реалізації стратегічної національної місії у сфері охорони осетрових видів риб.

Загальні положення

Програма є системним стратегічним документом, спрямованим на:

– відновлення природних популяцій осетрових риб у річкових басейнах України;

– повне виконання міжнародних зобов’язань України (CITES, ICPDR, EU Habitats, WFD);

– формування сучасної високотехнологічної осетрової галузі;

– створення національної екосистеми відтворення та охорони осетрових до 2050 року.

Програма реалізується у тісній взаємодії з Національною програмою відновлення осетрових, планами ЄС, Держрибагентством, науковими установами та міжнародними організаціями.

Стратегічні етапи до 2050 року

Етап I (2026-2030) – Стабілізація та інституційне становлення:

– створення базових ремонтно-маткових центрів (РОЗ);

– впровадження електронної простежуваності TraceFish-UA;

– початок генетичної паспортизації;

– створення державного генетичного банку осетрових;

– відновлення перших ділянок нерестовищ у Дністрі, Дунаї та нижньому Дніпрі.

Етап II (2030-2040) – Масштабне відновлення природних популяцій:

– повна реконструкція міграційних коридорів у Дунайському басейні;

– збільшення обсягів зариблення до науково обґрунтованих рівнів;

– 100% оцифрування осетрових господарств через TraceFish-UA;

– створення національної мережі моніторингу популяцій;

– модернізація всіх господарств до стандартів ЄС.

Етап III (2040-2050) – Сталий розвиток та природне самовідтворення:

– становлення України як європейського центру збереження осетрових;

– формування відновлених природних популяцій із стабільним поверненням дорослих риб;

– експорт сертифікованої продукції преміум-класу з високим рівнем доданої вартості;

– інтеграція у глобальні програми IUCN та CITES як донор генофонду.

Стратегічні завдання до 2050 року

Збереження та відновлення біорізноманіття:

Відновлення природних популяцій осетрових у Дунаї, Дністрі та Дніпрі.
Розширення природних нерестових ділянок до рівня 1970-х років.
Забезпечення природного повернення ≥ 10 000 дорослих особин щорічно до 2050 року.

Розвиток інфраструктури та генетичного забезпечення:

Повне функціонування трьох державних ремонтно-маткових центрів (РОЗ).
Генетична чистота маткових стад – 100%.
Національний генетичний банк – понад 10 000 зразків.

Наукове супроводження та цифровізація:

Створення Національного центру осетрових досліджень (з біотехнологічним кластером).
Розроблення українських протоколів EU Habitats та WFD-стандартів.
Повноцінне функціонування TraceFish-UA для всіх суб’єктів.

Система охорони та контролю

Цілодобовий моніторинг ключових ділянок міграції.
Інтеграція в систему європейських природоохоронних даних DANUBIS.
90% зниження браконьєрства порівняно з базовим рівнем 2025 року.

Розвиток сталого осетрового сектору

Створення не менше 3 сучасних осетрових кластерів.
Вихід України до ТОП-5 країн Європи з виробництва високоякісної осетрової продукції.
Оборот легального ринку – не менше 1,5 млрд доларів на рік до 2050 року.
Ключові індикатори (KPI) до 2050 року

Біологічні індикатори

Таблиця 1

Показник	2030 рік	2040 рік	2050 рік
Мальки для зариблення (млн/рік)	12	25	40
Частка автохтонних форм (%)	60	90	100
Ділянки відновлених нерестовищ	12	25	40
Природне повернення дорослих особин	1 000	5 000	10 000+

Інституційні індикатори

Таблиця 2

Показник	2030 рік	2040 рік	2050 рік
Державні РЗО	1	2	3
Генетична паспортизація (%)	60	90	100
TraceFish-UA охоплення (%)	100	100	100

Економічні індикатори

Таблиця 3

Показник	2030 рік	2040 рік	2050 рік
Ринок осетрової продукції (млн $/рік)	150	600	1500
Обсяг експорту (млн $/рік)	20	150	350
ДПП-проєкти	5	10	20

Фінансування до 2050 року

Обсяги фінансування (2026-2050 рр.)

Таблиця 4

Сфера	Орієнтовні потреби
РЗО, лабораторії, генетичний банк	7,2 млрд грн
Відновлення нерестовищ та міграційних шляхів	10,5 млрд грн
Зариблення та генетичні програми	6,8 млрд грн
TraceFish-UA та цифровізація	1,4 млрд грн
Моніторинг, охорона, інспекція	3,1 млрд грн
Наука, дослідження, інновації	4,7 млрд грн
Разом	33,7 млрд грн

Щорічні плани

Кожен рік Програми включає: річний план зариблення, річний план відновлення нерестовищ, генетичний аудит, екологічний моніторинг. фінансовий звіт, оцінку відповідності міжнародним стандартам.

Виконавці Програми

Центральні органи влади: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Держрибагентство (головний виконавець), Мінінфраструктури, Мінфін, МВС, ДСНС.

Наукові установи: ДНУ “Інститут рибного господарства та екології моря”, Інститут рибного господарства НААН України, Генетичні лабораторії.

Партнери: IUCN, ICPDR, CITES, FAO, Європейська комісія (DG ENV, DG MARE), міжнародні природоохоронні фонди.

Очікувані результати до 2050 року:
Повне відновлення природних популяцій осетрових риб ув Азово-Чорноморському басейні та континентальних водоймах України.
Україна стає європейським центром відновлення та збереження осетрових риб.
Національна мережа РОЗ з високотехнологічними лабораторіями.
100% генетичний контроль усіх форм, осетрових стад і продукції.
Новий екологічний сектор економіки, який генерує понад 1,5 млрд доларів на рік.
Повна гармонізація з правом ЄС та міжнародними стандартами.
Зміцнення екологічної безпеки та водних екосистем.
Внесок України у глобальне збереження осетрових як видів, що зникають.

Додаток 12

Дорожня карта імплементації Закону

Загальні положення

Дорожня карта імплементації Закону України «Про Національну програму відновлення осетрових риб у природних водоймах України та розвитку товарного осетрівництва” (далі – Закон) визначає комплекс послідовних заходів, спрямованих на поетапне виконання положень.

Документ встановлює: ключові кроки реалізації, строки виконання, індикатори ефективності (KPI), обсяги та джерела фінансування, відповідальних виконавців.

Дорожня карта є обов’язковою для застосування центральними органами виконавчої влади, Держрибагентством, органами місцевого самоврядування, науковими установами та суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність у сфері рибного господарства.

ЕТАП I

(0-3 роки) – Початкова імплементація

Ключові кроки:

1.1. Нормативно-правове забезпечення:

– прийняття постанов Кабінету Міністрів України, передбачених Законом;

– затвердження Держрибагентством відповідних наказів та регламентів;

– створення національних стандартів біобезпеки, генетичної паспортизації та простежуваності TraceFish-UA;

– гармонізація нормативних документів із директивами та регламентами ЄС у сфері аквакультури, зокрема Директивою 2010/63/EU та Регламентом (ЄС) №708/2007.

1.2. Інституційна інфраструктура:

– створення трьох Регіональних центрів осетровідтворення (РОЗ);

– формування Національного центру генетичного контролю;

– запуск електронного реєстру осетрових господарств.

1.3. Наукові заходи:

– формування національного генофонду осетрових;

– розроблення генетичних маркерів українських популяцій;

– перша черга генетичної паспортизації ремонтно-маточних стад.

1.4. Екологічні заходи:

– аудит стану водних об’єктів та нерестовищ;

– перші програми реінтродукції у Дунаї та Дністрі;

– впровадження системи екологічного моніторингу.

Строки виконання:

Рік 1: затвердження повного пакета підзаконних актів; запуск TraceFish-UA (перший модуль).

Рік 2: введення в експлуатацію двох РОЗ, створення лабораторії генетичного контролю.

Рік 3: повне функціонування РОЗ, запуск державного реєстру осетрових господарств.

KPI Етапу I:

– 100% підзаконних актів прийнято;

– 3 РОЗ створено і функціонують;

– 60% обігу продукції охоплено TraceFish-UA;

– не менше 3 млн молоді випущено у природні водойми;

– 100% ремонтно-маточних стад паспортизовані;

– зменшення незаконного вилову на 30%.

Обсяги фінансування:

– перший рік – 600 млн грн;

– другий рік – 750 млн грн;

– третій рік – 820 млн грн.

Фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.

III. ЕТАП II

(3-5 років) – Розгортання системи

Ключові кроки

1.1. Повний перехід галузі на електронну простежуваність TraceFish-UA.

1.2. Розширення інфраструктури:

– створення додаткових інкубаційних та карантинних потужностей;

– будівництво національних баз зберігання генетичного матеріалу.

1.3. Відновлення екосистем:

– санація та відновлення нерестовищ у Дунаї, Дністрі, Південному Бугу;

– створення річкових міграційних коридорів.

1.4. Міжнародна інтеграція:

– повна відповідність вимогам CITES;

– участь у програмах IUCN, ICPDR, GFCM;

– спільні проєкти з країнами ЄС.

Строки виконання

4-й рік: повне охоплення TraceFish-UA; запуск програми «Чисті річки – чисті нерестовища».

5-й рік: перший національний аудит стану відродження популяцій; початок програми «Велика реінтродукція».

KPI Етапу II:

– не менше 10 млн екземплярів молоді випущено;

– 100% ринку чорної ікри – у системі TraceFish-UA;

– не менше 20% природних нерестовищ відновлено;

– національний банк ДНК наповнений щонайменше 3 000 зразками;

– приріст диких популяцій на ≥10% щороку;

– легальний ринок ікри становить ≥75%.

Фінансування

4-й рік – 900 млн грн;

5-й рік – 1,05 млрд грн.

ЕТАП III

(5–10 років) – Стійке відновлення популяцій та інноваційний розвиток**

Ключові кроки

1.1. Формування самопідтримуваних популяцій осетрових риб.

1.2. Розвиток високотехнологічних виробництв: біотехнології, колаген, хондроїтин, деривати, екологічні системи вирощування, сертифікована експортна продукція.

1.3. Створення зеленої біоекономіки – впровадження стандартів «Blue Bioeconomy-UA».

1.4. Повна гармонізація з нормами ЄС та міжнародними конвенціями.

Строки виконання

7-й рік: стабільні ремонтно-маточні стада всіх видів.

10-й рік: підтверджене природне відтворення основних популяцій.

KPI Етапу III:

– відновлення не менше 40% історичного ареалу осетрових;

– природне відтворення у Дунаї, Дністрі та Дніпровському басейні;

– 100% прозорості ринку;

– обсяг виробництва осетрової продукції — не менше 1 млрд дол. США щороку;

– Україна входить до ТОП-5 країн Європи за експортом сертифікованої чорної ікри.

Фінальний результат реалізації Дорожньої карти

До 10-го року імплементації Закон забезпечує:

– стійке природне відновлення осетрових у водах України;

– формування сучасної інноваційної осетрової індустрії;

– екологічну безпеку водних екосистем;

– зміцнення міжнародного іміджу України як європейського лідера у збереженні осетрових видів риб.

Додаток 13

Комунікаційна стратегія запровадження Закону

Загальні положення

Комунікаційна стратегія визначає підхід держави до інформування громадськості, бізнесу, наукової спільноти та міжнародних партнерів щодо впровадження Закону, спрямованого на відновлення популяцій осетрових риб, модернізацію рибного господарства та розвиток національного товарного осетрівництва.

Стратегія забезпечує: відкритість та прозорість державної політики, формування суспільної підтримки реформ, залучення бізнесу до розвитку сектору, інформування міжнародних партнерів щодо потреб та можливостей України, формування відповідальної екологічної поведінки населення.

Стратегічні комунікаційні цілі:

Підвищення суспільного розуміння значення збереження осетрових риб
(як унікальної частини природної спадщини України та Європи).

Формування довіри до державної політики у сфері рибного господарства, зокрема до діяльності Держрибагентства.

Залучення бізнесу до інвестицій у товарне осетрівництво як стратегічну галузь синьої економіки.

Забезпечення міжнародної підтримки та партнерства для реалізації наукових та природоохоронних програм.

Запобігання браконьєрству та незаконному обігу чорної ікри через інформування та підвищення правової свідомості.

Цільові аудиторії

3.1. Громадськість:

– жителі прибережних громад Дунаю, Дніпра, Дністра, Південного Бугу та Приазов’я;

– учні та студенти;

– екологічні активісти;

– рибалки-любителі.

3.2. Бізнес та економічні партнери: підприємства аквакультури, інвестори та агропромислові холдинги, логістичні та переробні компанії, експортноорієнтований бізнес.

3.3. Міжнародні партнери: ЄС (DG MARE, DG ENV, LIFE Programme, EU4Environment), FAO, GFCM, WWF, IUCN, міжнародні наукові центри, донорські урядові програми.

Стратегічні меседжі

4.1. Для громадськості:

– Осетрові – це жива історія України, якій 250 мільйонів років, і ми зобов’язані її зберегти.

– Закон дає шанс відновити природні популяції та повернути осетрових у річки України.

– Кожен громадянин має роль у боротьбі з браконьєрством та охороні природи.

4.2. Для бізнесу:

– Осетрівництво – високотехнологічна, прибуткова галузь із експортним потенціалом.

– Держава створює прозорі правила, стимули та довгострокові гарантії.

– Україна може стати лідером ринку легальної чорної ікри у Східній Європі.

4.3. Для міжнародних партнерів

– Україна виконує міжнародні зобов’язання у межах CITES, Bern Convention, EU Green Deal.

– Відновлення осетрових – внесок України у збереження європейської природної спадщини.

– Країні потрібні наукові інструменти, технології та інвестиції.

Інформаційні кампанії

5.1. Національна кампанія «Повернення осетрів»: ролики на ТБ та онлайн-платформах, соціальна реклама на транспорті та в містах, освітні відео для шкіл.

5.2. Кампанія проти браконьєрства «Ікра відповідальності»: партнерство з МВС, Держекоінспекцією та судами, роз’яснення кримінальної відповідальності, відео та кейси «чорний ринок ікри».

5.3. Кампанія для бізнесу «Інвестуй в осетра — інвестуй у майбутнє»: інвестиційні форуми, спеціальні бізнес-бріфи, участь України в Aquaculture Europe, World Aquaculture.

5.4. Кампанія «Освітні річки»: створення Міжрегіональних центрів популяризації відновлення осетрових, шкільні конкурси, уроки, інтерактивні лабораторії.

Робота з громадами:

– Публічні зустрічі та консультації з місцевими громадами.

– Пілотні регіони участі: Одещина, Херсонщина, Миколаївщина, Івано-Франківщина, Закарпаття, Черкащина.

– Тренінги для місцевих інспекторів, рибалок, фермерів.

– Створення мережі громадських амбасадорів осетрових риб.

Робота зі ЗМІ:

– Пресбрифінги Держрибагентства та профільного міністерства з ключових етапів імплементації.

– Медіапули в регіонах (візити журналістів на РСТГ, осетрові ферми, місця нересту).

– Підготовка аналітичних матеріалів та інфографіки для провідних видань.

– Створення окремої медіаплатформи “Осетер.UA”.

Інструменти та канали комунікації: офіційний сайт Держрибагентства, соцмережі (Facebook, YouTube, Instagram, TikTok), телебачення та радіо, державні платформи «Дія.Цифрова освіта», міжнародні форуми та конференції, преслисти, дайджести та квартальні звіти, гаряча лінія для повідомлень про браконьєрство.
Показники ефективності (KPI)

9.1. Для громадськості: рівень впізнаваності кампанії «Осетер повертається» – не менше 70%, зменшення кількості випадків браконьєрства – мінус 40% за 3 роки, охоплення освітніх програм – не менше 500 000 осіб на рік.

9.2. Для бізнесу: збільшення кількості легальних осетрових господарств, зростання експорту чорної ікри, приріст інвестицій у рибогосподарську аквакультуру.

9.3. Для міжнародних партнерів: кількість міжнародних проєктів, залучений грантовий ресурс, наукові публікації та спільні дослідження.

Організація виконання

Виконавці: Держрибагентство – координатор, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство внутрішніх справ України, Дердавна екологічна інспекція України, обласні військові адміністрації, міжнародні організації-партнери.

Контроль здійснюється через: щорічний публічний звіт про виконання Закону, відкритий реєстр заходів Комунікаційної стратегії, незалежну експертну оцінку.

Додаток 14

Оцінка впливу на довкілля (ОВД)

та ризиків в наслідок запровадження Закону України “Про національну програму відновлення осетрових риб в природних водоймах України та розвиток товарного осетрівництва

Загальні положення

Цей документ визначає ключові екологічні наслідки реалізації Закону, оцінює ризики для річкових екосистем України та формує комплекс превентивних заходів, спрямованих на забезпечення сталого управління популяціями осетрових риб і відновлення природних водних екосистем.

Документ розроблено у відповідності до: принципів охорони біорізноманіття ЄС та Конвенції про біологічне різноманіття, вимог CITES щодо охорони осетрових риб і торгівлі їх дериватами, цілей сталого розвитку ООН (SDG 14 «Життя під водою»), законодавства України у сфері охорони довкілля та рибного господарства.

Оцінка впливу заходів Закону на річкові екосистеми

Реалізація Закону передбачає низку природоохоронних, наукових, господарських і соціальних заходів. Їх вплив розглядається за функціональними блоками.

2.1. Відновлення природних популяцій

Позитивний вплив:

– збільшення щільності популяцій осетрових риб у Дунаї, Дніпрі, Дністрі та Південному Бузі;

– посилення екологічної стійкості річкових екосистем через підвищення біорізноманіття;

– відновлення ролі осетрових як ключових видів (ecosystem engineers), які формують здорові донні біоценози;

– відновлення нерестових міграцій, що покращує природні процеси самоочищення річок.

Можливі ризики:

– генетичне засмічення популяцій при неправильному зарибленні;

– негативний вплив на місцеві види за умов неконтрольованого вселення;

– загибель молоді через гідротехнічні споруди.

2.2. Розвиток товарного осетрівництва

Позитивний вплив: зниження тиску браконьєрства на природні популяції, створення механізму задоволення ринку легальною продукцією, розвиток біотехнологій, очищення води, аквакультурних інновацій.

Можливі ризики: локальне погіршення стану водних об’єктів при неправильному управлінні фермою, можливість потрапляння вирощених риб у природні водойми та змішування популяцій, накопичення органічних відходів.

2.3. Розбудова нерестовищ та рибопропускних споруд

Позитивний вплив: відновлення міграційних шляхів осетрових і супутніх видів, покращення гідрологічного режиму річок, зменшення фрагментації екосистем.

Можливі ризики: порушення руслових процесів під час технічних робіт, тимчасове підвищення каламутності води, що може вплинути на гідробіонти.

2.4. Екологізація водокористування та зменшення забруднення

Позитивний вплив: зниження концентрації токсичних речовин, стійких органічних забруднювачів та важких металів, покращення стану донних екосистем, відновлення придатності водойм для нересту й міграцій.

Можливі ризики: конфлікти інтересів із промисловими водокористувачами, необхідність масштабних інвестицій у модернізацію шкідливих виробництв.

Аналіз ключових екологічних ризиків

3.1. Гідротехнічний та інфраструктурний вплив: бар’єрний ефект ГЕС і водосховищ, підвищений рівень смертності при проходженні турбін.

Ризик: високий.

3.2. Забруднення водних об’єктів: промислові скиди, агрохімікати, побутові стоки.

Ризик: високий.

3.3. Кліматичні зміни: зниження рівня води у Дунаї, Дністрі та Дніпрі, підвищення температури води, зміна гідрологічного циклу.

Ризик: середньо-високий.

3.4. Браконьєрство та незаконний вилов: нелегальна торгівля ікрою, відсутність контролю на окремих ділянках.

Ризик: критичний.

3.5. Генетичні ризики: порушення чистоти популяцій, розповсюдження неконтрольованих ліній та гібридів.

Ризик: середній.

Превентивні заходи

4.1. Технічні та технологічні заходи:

– Національна програма рибопропускних споруд модернізація ГЕС, встановлення біопасажів, гребінок та захисних сіток.

– Стандарти чистоти води для нерестовищ
– зниження концентрації фосфору, азоту, важких металів, ПАУ та ПХБ.

– Сертифікація осетрових господарств, обов’язкові вимоги до очищення води, генетичного контролю, обліку біомаси.

4.2. Організаційно-правові заходи

– Посилення контролю Держрибагентства, збільшення інспекторського штату, встановлення системи відеомоніторингу, цифровізація дозволів.

– Створення Національного осетрового реєстру, відстеження всього життєвого циклу риб.

– Гармонізація з нормами ЄС – впровадження Водної рамкової директиви та Директиви про середовища існування.

4.3. Екологічні та природоохоронні заходи

– Створення та розширення природоохоронних зон – ділянки нересту, міграційні коридори, охоронні смуги.

– Відновлення нерестовищ: формування галькових та піщаних ділянок, покращення гідрологічного режиму.

– Моніторинг біорізноманіття – регулярне обстеження їхтіофауни, ДНК-аналізи.

4.4. Освітньо-комунікаційні заходи

– Національна антипоачингова кампанія. (боротьба з браконьєрством)

– Освітні програми для рибалок, фермерів та громад.

– Відкриті звіти про стан річок і результати моніторингу.

– Прозора система реагування на екологічні порушення.

Очікувані результати: стабілізація й поступове зростання природних популяцій осетрових, покращення якості води та стану донних біоценозів, суттєве зниження браконьєрства, створення умов для розвитку синьої економіки, зміцнення міжнародного іміджу України як держави, що відновлює рідкісні види.
Висновок:

Запровадження Закону за умови виконання запропонованих превентивних заходів призведе до значного покращення стану річкових екосистем України, відновлення природних популяцій осетрових риб та формування сучасної системи екологічно збалансованого рибного господарства.

Додаток 15

Соціальний вплив Закону (Social Impact Assessment)

Мета оцінки соціального впливу

Метою документу є аналіз очікуваного впливу Закону на локальні громади, зайнятість, розвиток територій та соціальну інфраструктуру, а також визначення факторів сприйняття населенням та ризиків, що можуть виникнути у процесі реалізації Національної програми до 2050 року.

Загальний соціальний контекст

Відновлення осетрових риб та розвиток інноваційного осетрового сектору має суттєвий соціально-економічний потенціал для прибережних, річкових та сільських громад, які історично були пов’язані з рибальством, аквакультурою, переробкою та сервісними видами діяльності. Закон спрямований на створення нової моделі взаємодії між державою, громадами та бізнесом, що підвищує якість життя та розширює можливості зайнятості.

Основні напрями соціального впливу

3.1. Вплив на громади

Позитивні ефекти:

– Відновлення місцевої ідентичності
Розвиток осетрового сектору відновлює історичні традиції рибальства та риборозведення.

– Зміцнення соціальної згуртованості
Участь громад у програмах відновлення (моніторинг, волонтерство, екоосвіта, спостереження, громадські ради).

– Підвищення екобезпеки та якості довкілля
Відновлені річкові екосистеми покращують якість питної води та створюють безпечні умови для проживання.

– Поява нових сервісних сфер
Екотуризм, гастротуризм, природоохоронні ініціативи, культурні події.

Можливі ризики: нерівномірність розвитку громад залежно від доступу до річок та інфраструктури, початкове несприйняття нових обмежень щодо рибальства, недовіра до контролюючих органів.

Мінімізація ризиків: прозорі консультації з громадами, компенсаційні механізми для рибалок, відкриті електронні карти зариблення, охорони та вилову.

3.2. Вплив на зайнятість

Нові види робочих місць

Закон формує до 2050 року понад 10 тисяч нових робочих місць у таких сферах: осетрові господарства (РОЗ, інкубаційні центри, ферми), наукові станції та генетичні лабораторії, переробка та логістика,  протипосягання та екологічний контроль, туристично-освітні проєкти, ІТ-рішення (TraceFish-UA, цифровий моніторинг).

Ефекти для населення: повернення трудових ресурсів із великих міст у громади, зменшення сезонної зайнятості, перехід до стабільної, формування нових професій, «технолог осетрових систем», «генетичний інспектор», «спеціаліст цифрової простежуваності», «екотуристичний гід».

3.3. Вплив на розвиток територій

Позитивні ефекти:

– Інвестиції у водні та енергетичні інфраструктури.

– Модернізація очисних споруд та каналізаційних систем, що напряму покращує умови життя.

– Відновлення річкових коридорів, мостів, шлюзів, дамб.

– Розвиток транспортної логістики для продукції та туристичних потоків.

– Підвищення вартості земель та нерухомості у регіонах із якісними водними ресурсами.

Соціальні ризики: можливе незадоволення громади під час будівельних робіт, побоювання щодо змін землекористування.

Механізми зниження ризиків: публічні обговорення кожного інфраструктурного проєкту, залучення місцевих підрядників і працівників, компенсаційні та інвестиційні пакети для громад.

3.4. Соціальна інфраструктура

Очікувані покращення: створення нових маршрутів для екоосвіти в школах, відкриття центрів рибної науки та інкубаційних станцій як частини освітнього простору, посилення медичної інфраструктури в громадах через нові бюджети, покращення систем водопостачання, розвиток культурних центрів, музейних просторів («Дорога осетрових»).

3.5. Фактори прийняття населенням

Фактори підтримки: покращення стану річок, якість води, нові робочі місця та інвестиції, прозорий контроль і зниження браконьєрства, доступ громад до інформації.

Фактори опору: побоювання щодо обмежень у рибальстві, небажання змінювати традиційні практики, недовіра до контролюючих структур.

Інструменти підвищення суспільної підтримки: активні комунікаційні кампанії, участь громади в роботі антипоачингових груп, програми перекваліфікації рибалок, грантові конкурси для місцевих ініціатив.

Прогноз соціального впливу

До 2030 року: створення базової мережі РЗО та інкубаційних станцій, зменшення рівня браконьєрства на 50-60%, поява 5-7 тисяч робочих місць, стабілізація демографічної ситуації у прибережних селах.

До 2040 року: повна інтеграція територій у водно-екологічну інфраструктуру, формування «осетрових кластерів», вирівнювання рівня життя між річковими та нерічковими громадами.

До 2050 року: відновлені природні популяції осетрових, сталий осетровий сектор – один з лідерів аграрної економіки, регіони Дунаю, Дніпра, Дністра стають центрами екотуризму, зростання індексу якості життя (HDI) у цих громадах щонайменше на 10-15%.

Висновок:

Відновлення популяцій осетрових – одного з найцінніших елементів водних екосистем України – створює вагомий екологічний і соціально-економічний ефект. Закон сприятиме розвитку річкових громад через нові робочі місця, формування кластерів осетрового господарства та зміцнення локальної ідентичності. Осетрові стають драйвером соціального добробуту, екологічної стабільності та міжнародного іміджу України як держави, що відповідально відновлює свої природні багатства.

Додаток 16

Оцінка впливу на малий і середній бізнес (SME Test)

Мета проведення SME Test (вплив на МСБ)

Оцінка впливу на малий і середній бізнес здійснюється відповідно до практики ЄС та методології «Think Small First», з метою визначення потенційних регуляторних ризиків, витрат та вигод, які виникають для МСП у зв’язку з прийняттям Закону. Аналіз охоплює підприємства, що здійснюють діяльність у сферах аквакультури, переробки, рибальства, екотуризму, торгівлі та науково-технічного супроводу.

Адміністративне навантаження для малих і середніх підприємсив (МСП)

2.1. Потенційні нові вимоги: реєстрація в електронному реєстрі осетрових господарств, виконання стандартів біобезпеки та генетичної паспортизації, ведення електронних журналів вирощування і переміщення риби, участь у системі простежуваності TraceFish-UA, обов’язкові дозволи на зариблення, вилов, оборот осетрової продукції.

2.2. Оцінка впливу

Адміністративне навантаження помірне, технологічно доступне та компенсується цифровізацією. Очікуване скорочення часу на адмінпроцедури: до 40% за рахунок електронних сервісів.

Витрати адаптації для МСП

3.1. Потенційні витрати: модернізація систем водопідготовки та біобезпеки, придбання сертифікованих ліній для маркування, впровадження цифрових інструментів (електронний журнал, TraceFish-UA), можливі витрати на генетичний аналіз.

3.2. Оцінка розміру витрат: малі господарства: 80-250 тис. грн початкових витрат, середні господарства: 250-900 тис. грн, науково-інноваційні суб’єкти: за потреби – окрема лабораторна техніка.

3.3. Механізми компенсації

Закон передбачає: гранти та пільгові кредити у межах державної програми до 2050 року, часткову компенсацію модернізації, спрощення контролю і скорочення перевірок через цифровізацію.

Бар’єри входу на ринок

4.1. Можливі бар’єри: первинні інвестиції у біобезпеку та інфраструктуру, спеціальні вимоги до персоналу (кваліфікація, ветеринарний контроль), потреба у генетично підтверджених маточних стадах.

4.2. Заходи зниження бар’єрів: поетапність впровадження норм (до 3 років), типові проєкти малих осетрових ферм, державні гранти для стартових господарств, безкоштовний доступ до протоколів, методик та е-реєстрів, національні тренінгові програми.

Висновок: бар’єри входу помірні і контрольовані, не створюють дискримінації для МСП.

Вигоди для малого і середнього бізнесу

5.1. Економічні вигоди: формування нового ринку з високою доданою вартістю (чорна ікра, вирощування, аквакультура, туризм), відкриття доступу до європейських ринків через відповідність CITES та стандартам ЄС, зростання експорту осетрової продукції.

5.2. Операційні вигоди: прозорі правила роботи – зменшення корупційних ризиків, спрощення документообігу та контролю, гарантії походження риби – довіра інвесторів і партнерів.

5.3. Соціальні вигоди: створення робочих місць у річкових громадах, розвиток акватуризму, гастротуризму та локальних брендів, підвищення науково-технічної спроможності українських інститутів.

Загальні висновки SME Test:

Закон має позитивний вплив на малий і середній бізнес та створює фундамент для розвитку нової галузі – сталого осетрового господарства.

Адміністративне навантаження – помірне, компенсоване цифровими інструментами.

Адаптаційні витрати – доступні та частково покриваються державною підтримкою.

Бар’єри входу – знижені за рахунок грантів, поетапності та стандартів. Вигоди – значні, довгострокові та стратегічно важливі для України.

Закон відповідає принципам європейської політики щодо МСП у сфері аквакультури та біорізноманіття.

Додаток 17

Прогноз регіонального впливу

Загальні положення

Цей документ визначає очікувані регіональні наслідки реалізації Закону для ключових річкових басейнів України – Дунайського, Дніпровського та Дністровського, а також для прибережних і річкових громад, що залучені до відновлення осетрових риб, розвитку аквакультури та супутньої інфраструктури.

Оцінка здійснюється на основі екологічних, економічних та соціальних критеріїв.

Вплив на річкові басейни

2.1. Дунайський басейн (Одеська, Закарпатська області)

Екологічний вплив: відновлення міграційних шляхів осетрових у межах транскордонних ділянок Дунаю, зменшення несанкціонованих виловів через посилення антипоачингових заходів, підвищення якості вод за рахунок впровадження біомоніторингу та нових стандартів.

Економічний вплив: розвиток осетрових господарств у Нижньому Дунаї, формування інфраструктури аквабіотехнологій у Вилковому, Кілії, Ізмаїлі, зростання туристичної привабливості Дунайської дельти (еко- та рибацький туризм), потенційний приріст локального валового регіонального продукту (ВРП): до +1,5 млрд грн до 2040 року.

Інфраструктурні зміни: модернізація причалів, насосних станцій і систем водопостачання, створення регіонального Центру генетичного моніторингу осетрових.

2.2. Дніпровський басейн (Волинська, Київська, Черкаська, Полтавська, Запорізька, Херсонська області)

Екологічний вплив: часткова реструктуризація зарегульованого Дніпра через екологічні попуски води, поява нових природних нерестових ділянок, зниження пресингу браконьєрства.

Економічний вплив: створення мережі осетрових господарств у середній та нижній течіях, розвиток індустрії переробки цінних видів риби у Київській, Черкаській та Херсонській областях, підвищення зайнятості в рибних та водних громадах (до +12–15 тис. робочих місць поетапно).

Інфраструктурні зміни: реконструкція старих рибовідтворювальних заводів та інкубаційно-малькових цехів, цифровізація басейнового моніторингу (датчики, супутниковий контроль).

2.3. Дністровський басейн (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська області)

Екологічний вплив: стабілізація гідрологічного режиму Дністра завдяки змінам в управлінні ГЕС, створення умов для повернення дунайського підвиду осетрових у Чорне море через Дністровський лиман.

Економічний вплив: поява малих «гірських» осетрових господарств, орієнтованих на високотехнологічні RAS-системи, розвиток гастротуризму та локальних осетрових брендів у Придністров’ї, прогнозоване збільшення доходів громад на 5-12% за 10 років.

Інфраструктурні зміни: оновлення гідротехнічних споруд, розвиток логістики та холодового ланцюга для експорту продукції.

Економічний ефект для областей

3.1. Прогноз приросту економічної активності

Регіон	Очікуваний ефект до 2040 р.	Основні драйвери
Одеська	+1,5–2,2 млрд грн	Дунайський кластер, морська логістика, туризм
Київська	+0,8–1,2 млрд грн	Науковий центр, переробка, інвестпроєкти
Черкаська	+0,6–0,9 млрд грн	Розвиток вирощування та інкубації
Херсонська	+1,0–1,8 млрд грн	Вирощування та експорт, морські господарства
Чернівецька	+0,3–0,5 млрд грн	Гірські RAS-ферми, туризм
Івано-Франківська	+0,25–0,4 млрд грн	Гірські ферми, локальні бренди
Запорізька	+0,4–0,6 млрд грн	Аквакультура та переробка
Полтавська	+0,3–0,5 млрд грн	Внутрішня аквакультура

Розвиток регіональної інфраструктури

4.1. Ключові напрями: відновлення та модернізація Рибовідтворювальних заводів (РЗО), створення мережі генетичних лабораторій у Києві, Ізмаїлі, Чернівцях, цифрові гідрологічні системи моніторингу, індустріальні парки для аквакультури в Одеській, Херсонській та Черкаській областях, оновлення транспортної та логістичної інфраструктури.

4.2. Транскордонний ефект:

Реалізація Закону синхронізується з міжнародними зобов’язаннями України в ICPDR, CITES, EU Habitats і сприяє: спільним програмам з Румунією, Болгарією, Молдовою, створенню Дунайського біокоридору осетрових.

Загальний висновок

Реалізація Закону матиме виражений позитивний регіональний вплив, зокрема: стимулює економічне зростання прикордонних і річкових областей, створює інноваційну інфраструктуру для аквакультури та науки, відновлює екосистеми ключових річкових басейнів, зміцнює міжнародне співробітництво у Дунайському та Чорноморському регіоні, формує нову економічну роль річкових громад.

Додаток 18

Інституційна модель впровадження Закону

Загальні засади

Ця Інституційна модель визначає архітектуру управління, координації та контролю за реалізацією положень Закону України «Про Національну програму відновлення осетрових риб та розвиток осетрового сектору», встановлює повноваження центральних органів виконавчої влади, спеціальних органів управління рибним господарством, органів місцевого самоврядування та залучених суб’єктів.

Модель побудована на принципах: єдиного центру відповідальності, прозорості та цифрової підзвітності, міжвідомчої інтеграції, субсидіарності та участі громад, відповідності стандартам ЄС і міжнародних конвенцій.

Центральні органи виконавчої влади

2.1. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Виконує роль центрального координатора природоохоронної та рибної політики, забезпечує формування державної стратегії у сфері: відновлення природних популяцій осетрових, аквакультури та рибного господарства, охорони водних біоресурсів, міжнародної співпраці та євроінтеграції в галузі, розроблення підзаконних актів, передбачених Законом.

Основні повноваження: затвердження державних програм та річних планів, методичне керівництво Держрибагентством, представництво України в CITES, Дунайській комісії, ICPDR, ЄС, політичний контроль за виконанням Закону на національному рівні.

Спеціальний орган управління

3.1. Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство)

Відповідно до Закону, Держрибагентство є єдиним уповноваженим органом з реалізації Національної програми відновлення осетрових.

Функції:

Управлінські: загальна координація всіх заходів з відновлення осетрових, ведення Державного реєстру ремонтно-маткових стад та РОЗ, управління системою TraceFish-UA і електронними журналами.

Нормативні та регуляторні: видача дозволів на вилов, зариблення, створення РОЗ, затвердження галузевих протоколів (генетичних, карантинних, біобезпеки), контроль за виконанням переходових положень.

Контрольні та наглядові: інспекційний контроль, генетичні аудити маточних стад, моніторинг природних популяцій та ефективності відтворення.

Антипоачингова діяльність (боротьба з браконьєрством): координація взаємодії з Нацполіцією, ДПСУ, Екоінспекцією, застосування електронних систем відстеження.

Науковий супровід: організація НДДКР (НДДКР – це розробка інноваційних технологій інкубації, вирощування, моніторингу міграцій, генетичного контролю, боротьби з браконьєрством, цифрових систем управління водними біоресурсами тощо), затвердження наукових програм відтворення, співпраця з науковими установами.

Органи місцевого самоврядування та громади

4.1. Роль громад

Громади – активні учасники реалізації Закону. Їхні повноваження включають: участь у програмах контролю за нерестовими ділянками, створення місцевих центрів реабілітації та екотуризму, співпраця з Держрибагентством щодо відновлення міграційних шляхів, участь у громадських радах і дорадчих органах.

4.2. Обласні військові (державні) адміністрації: координують регіональні програми відновлення осетрових, забезпечують фінансування інфраструктури (проходи для міграції, дамби, канали).

Координаційні та дорадчі органи

5.1. Національна координаційна рада з відновлення осетрових риб створюється при Кабінеті Міністрів України.

Склад: представники Мінекономіки, Держрибагентства, НАНУ, Мінінфраструктури, ДСНС, громадських організацій та міжнародних партнерів.

Функції: затвердження національних індикаторів, щорічний аудит виконання Програми, узгодження підзаконних актів, моніторинг міжнародних зобов’язань.

5.2. Науково-технічна рада Держрибагентства: оцінка генетичних програм, аналіз наукових експериментів, затвердження методик НДДКР.

5.3. Громадська рада при Держрибагентстві: обов’язкові консультації зі стейкхолдерами, громадський контроль за виконанням Програми.

Міжвідомча взаємодія

6.1. Взаємодія з екологічними структурами: Екоінспекція: контроль за забрудненням вод, Держводагентство: управління водними біоресурсами.

6.2. Взаємодія з правоохоронними органами: МВС: операції проти браконьєрства, ДПСУ: контроль транскордонного переміщення ікри.

6.3. Взаємодія з міжнародними інституціями: CITES, IUCN, ICPDR, FAO – партнерство у програмах відновлення.

Механізми управління та підзвітності

7.1. Цифрові механізми: TraceFish-UA – простежуваність продукції, Електронний реєстр РОЗ, Єдиний портал звітів.

7.2. Звітування: щорічні звіти Держрибагентства до Кабінету Міністрів України та Верховглї ради України, оцінка ефективності за KPI.

7.3. Прозорість та антикорупційні механізми: відкриті дані реєстрів, блок-чейн-верифікація походження ікри, антикорупційна експертиза всіх підзаконних актів.

Резюме організаційної моделі

Модель забезпечує: єдиний центр управління – Держрибагентство, політичний контроль – Мінекономіки, довкілля та сільського господарства України, регіональне впровадження – громади та ОДА, наукову валідацію – НАНУ, НТР, міжвідомчу інтеграцію – через Національну координаційну раду.

Це створює сталу, передбачувану і міжнародно сумісну систему, необхідну для успішного відновлення українських популяцій осетрових риб та розвитку високотехнологічного осетрового сектору.

Додаток 19

Карта ризиків і система управління ризиками

Мета документа

Забезпечити системну ідентифікацію, аналіз, оцінку та мінімізацію ризиків, що можуть вплинути на виконання Закону, а також створити інтегровану систему управління ризиками для Держрибагентства, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, регіональних органів та громад.

Класифікація ризиків

2.1. Екологічні ризики Таблиця 1

Ризик	Опис	Вірогідність	Наслідки	Заходи мінімізації
Погіршення стану річкових екосистем	Забруднення, зарегулювання стоку, маловоддя	середня	критичні для міграцій осетрових	імплементація водної рамкової директиви ЄС, екологічні витрати водокористувачів
Зниження якості води	скид забруднень, аварії, агрохімікати	висока	масова загибель молоді	посилення контролю Держрибагентства та екоінспекції, цифровий моніторинг
Генетичне забруднення	неякісний зарибок, неконтрольовані гібриди	середня	втрата генофонду	запровадження генетичного банку, сертифікація інкубаторіїв
Масове браконьєрство	вилов плідників, незаконні пастки	висока	втрата популяцій	антипоачингова програма, дрони, супутниковий моніторинг

2.2. Економічні ризики Таблиця 2

Ризик	Опис	Вірогідність	Наслідки	Заходи мінімізації
Недостатнє фінансування	бюджетні обмеження, війна	середня	уповільнення програми	державно-приватне партнерство, гранти ЄС
Висока собівартість вирощування	енергія, корми, обладнання	висока	зниження конкурентності бізнесу	податкові стимули, технологічна модернізація
Нестабільність ринку	коливання попиту	низька	зменшення інвестицій	експортні програми, просування українського осетра
Низька окупність для МСБ	довгий цикл вирощування	середня	відсутність нових господарств	пільгове кредитування, гарантійні інструменти

2.3. Технічні ризики Таблиця 3

Ризик	Опис	Вірогідність	Наслідки	Заходи мінімізації
Несправність інкубаційного обладнання	знос, нестача сервісу	середня	втрати малька	техрегламенти, аудит інкубаторіїв
Аварії на рибницьких комплексах	електропостачання, системи водопостачання	висока	загибель риби	резервні системи, стандарти безпеки
Недостатній генетичний контроль	відсутність ДКР	середня	виродження популяцій	створення Центру генетичного моніторингу
Кіберризики цифрових систем	збої, хакерські атаки	низька	втрата даних моніторингу	хмарні резервні копії, кібербезпека

2.4. Управлінські ризики

Таблиця 4

Ризик	Опис	Вірогідність	Наслідки	Заходи мінімізації
Нечіткий розподіл повноважень	дублювання функцій	середня	збої у виконанні Закону	інституційна модель впровадження (розроблена раніше)
Низький рівень координації	проблеми міжвідомчої взаємодії	висока	затримки рішень	створення Координаційного штабу
Корупційні ризики	дозвільні процедури	середня	втрата довіри та інвестицій	цифровізація, відкриті дані
Низька участь громад	недовіра, опір	низька	повільна реалізація проєктів	комунікаційні стратегії, консультації

Карта ризиків (Risk Map)

Зона високого ризику (червона): масове браконьєрство, аварії на рибницьких комплексах, висока собівартість вирощування, низький рівень міжвідомчої координації.

Зона середнього ризику (жовта)? генетичне забруднення, нестача фінансування, нечіткість повноважень, несправність обладнання, низька окупність для МСБ.

Зона низького ризику (зелена): кіберризики, нестабільність ринку, .опір громад.

Система управління ризиками

4.1. Загальні принципи: превентивність – виявляти ризики до їх реалізації, постійний моніторинг – онлайн-системи Держрибагентства, прозорість – відкриті реєстри, звітність, спільна відповідальність – держава + громади + бізнес, адаптивність – оновлення карти ризиків кожні 2 роки.

4.2. Механізми управління ризиками

Екологічні ризики: екомоніторинг у режимі реального часу, запровадження екологічних витрат для водокористувачів, генетичний контроль зариблення, антипоачингова програма (дрони, патрулі, ІТ-система).

Економічні ризики: Фонд підтримки осетрового господарства: податкові стимули для МСБ (малий, середній бізнес): ДПП з міжнародними партнерами, пільгові кредити (5-7-9%)., технічні ризики, сертифікація обладнання, стандарти безпеки на рибницьких комплексах, резервні системи водо та електропостачання, науково-технічні НДДКР.

Управлінські ризики: Координаційний штаб при Держрибагентстві, Єдина інформаційна система впровадження Закону, регулярні аудити, залучення громад та бізнесу до ухвалення рішень.

Система моніторингу та звітності: щорічний звіт про ризики Держрибагентства, оновлення карти ризиків – кожні 2 роки, публічна аналітика на порталі відкритих даних, Громадська рада при Держрибагентстві здійснює незалежний огляд.

Додаток 20

Звіт про громадські консультації

Загальна інформація про проведення консультацій

Громадські консультації були проведені відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Постанови Кабінету Міністрів України №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

Консультації тривали з січня 2023 року по листопад 2025 року, включали відкриті зустрічі, онлайн-обговорення, запит коментарів через офіційні канали Держрибагентства та профільних міністерств.

Перелік організацій, запрошених до консультацій

До обговорення долучено представників:

2.1. Центральні органи влади та органи місцвого самоврядування: Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство), Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Міністерство відновлення та інфраструктури України, Коблівсська об’єднана територіальна громада, Березанська територіальна громада.

2.2. Наукові та академічні установи: Інститут рибного господарства НААН України, Державна наукова установа «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії».

2.3. Громадські організації та асоціації: Громадська рада при Держрибагентстві, Громадська спілка “Всеукраїнська бізнес-асоціація традиційного рибальства”, Вінницька обласна асоціація “Союз”, Громадська організація «Еко Березань», Громадська організація «ЕКО-КІНБУРН», Громадська спілка «Федерація роботодавців та підприємців рибогосподарської галузі України», Громадська організація «Червонооскільська промислова ліга», Робоча група розвитку рибного господарства України при Міністерстві економіки,довкілля та сіта інші.

2.4. Бізнес та галузеві підприємства: Державна установа «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» Державна установа «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб», Державна установа «Методично-технологічний центр з аквакультури»,  осетрові господарства: Ладижинское СТРГ (Вінницька область), “СТРГ оз.. Ліман” (Харківська область), ТОВ “Продукт сонячного світла” (Миколаївська область, Коблівська територіальна громада) та інші.

2.5. Міжнародні партнери: WWF Danube-Carpathian Programme, FAO, Місії ЄС та USAID.

Основні пропозиції, отримані під час консультацій

3.1. Від наукової спільноти: запровадити обов’язкову генетичну паспортизацію усіх маточних стад, забезпечити відновлення міграційних шляхів осетрових, посилити стандарти добробуту тварин у дослідженнях (імплементація 2010/63/EU), включити окремий розділ щодо біобезпеки РЗО.

3.2. Від громадських організацій: підсилити антипоачингові заходи та відповідальність, забезпечити цивільний моніторинг зариблень, гарантувати прозорість даних TraceFish-UA, включити громади у спостережні ради РОЗ.

3.3. Від бізнесу (МСБ та великі підприємства): створити єдиний порядок видачі дозволів на зариблення, вилов та вирощування, Забезпечити податкові стимули для інвестицій в осетрове господарство, встановити чіткі правила щодо використання теплих вод енергетичних об’єктів, оптимізувати вимоги для малих господарств (SME Test).

3.4. Від громад та місцевого самоврядування: розвивати інфраструктуру річкових територій за рахунок програми, підтримувати екотуризм та локальні бренди, встановити механізм компенсацій за екологічні обмеження.

Таблиця врахування пропозицій

№ з/п	Автор пропозиції	Суть пропозиції	Враховано / частково / не враховано	Коментар
1	Інститут рибного господарства НААН	Ввести обов’язкову генетичну паспортизацію	Враховано	Відображено у Розділі VIII Закону
2	Громадська рада при Держрибагентстві	Прозорість TraceFish-UA	Враховано	Враховані усі пропозиції до відкритості даних
3	Дунайська екоасоціація	Підсилення боротьби з браконьєрством	Частково враховано	Частина заходів перенесена до підзаконних актів
4	МСБ-підприємства	Зменшення адміністративного навантаження	Частково враховано	Передбачено спрощений режим для малих господарств
5	WWF	Відновлення міграційних шляхів	Враховано	Закладено в розділ про екосистемні коридори
6	Представники енергетики	Уточнення правил використання теплих вод	Враховано	Включено до статей про РЗО
7	Громади	Повага до локальних інтересів і компенсації	Не враховано повністю	Механізм потребує окремого фінансування

Окремі позиції науковців, громад і міжнародних партнерів

Науковці наполягали на обов’язковому запровадженні єдиної національної платформи генетичної ідентифікації. Підкреслили критичність реконструкції нерестових ареалів та екологічних коридорів.

Громадські організації акцентували на прозорості, антипоачингових заходах (антибраконьєрських) , створенні механізмів громадського контролю, включаючи відеофіксацію під час зариблень.

Міжнародні партнери підтримали інтеграцію з нормами CITES, EU Habitats Directive, WFD та ICPDR, рекомендували забезпечити моніторинг через міжнародні наукові програми.

Висновки за результатами консультацій

Громадські консультації підтверджують широку підтримку проєкту Закону всіма групами стейкхолдерів.

Більшість пропозицій враховано повністю або частково, що підвищує: якість управління галуззю, відповідність міжнародним стандартам, прозорість та довіру громад, наукову обгрунтованість положень, економічну ефективність майбутніх рішень.

Проєкт Закону після консультацій значно посилено у частині екологічної безпеки, генетичного контролю, антипоачингової політики та європейської інтеграції.

Додаток 21

Стандарти і технічні регламенти

Загальні положення

Цей пакет стандартів і технічних регламентів розроблений на виконання статей Закону, які передбачають запровадження єдиної системи управління якістю, простежуваності, генетичної безпеки та біобезпеки у сфері вирощування, утримання, розведення та переробки осетрових риб в Україні.

Стандарти узгоджуються з вимогами: Директиви 2006/88/EC (здоров’я водних тварин), Директиви 2010/63/EU (добробут тварин у наукових цілях), Регламенту ЄС № 865/2006 (CITES), Регламенту 852/2004/EC (гігієна харчових продуктів), Водної Рамкової Директиви (2000/60/EC), міжнародних стандартів FAO, OIE і ISO.

Пакет включає 4 блоки: стандарти генетичного контролю, стандарти якості води, стандарти продукції, стандарти біобезпеки.

Стандарти генетичного контролю осетрових риб

2.1. Мета стандарту

Забезпечення: збереження генетичної чистоти аборигенних видів осетрових, запобігання гібридизації та генетичній деградації, прозорого обліку маточного та ремонтного поголів’я, відповідності міжнародним вимогам CITES.

2.2. Основні вимоги

Генетичне маркування: бов’язкове генотипування усіх особин маточного стада, обов’язкове внесення даних у Національний генетичний реєстр, унікальний генетичний код (DNA-ID) для кожної особини.

Протоколи відбору зразків: зразки беруться за стандартом FAO/OIE, відбір допускається лише акредитованими лабораторіями, заборонено змішування зразків різних ліній або вікових груп.

Вимоги до лабораторій: акредитація за ISO 17025, мінімальний набір маркерів: мітохондріальні + ядерні локуси, перевірка на наявність гібридизації між видами,

Контроль гібридизації: заборонено використовувати гібридів для відновлення природних популяцій, дозволено використання стерильних гібридів тільки у товарному виробництві.

Стандарти якості води для РОЗ та господарств

3.1. Мета стандарту

Уніфікувати вимоги до екологічної безпеки водних об’єктів, де здійснюється утримання, вирощування та розведення осетрових.

3.2. Параметри водної якості

Фізико-хімічні показники

Показник	Норма	Примітки
Температура	12–23°C	залежно від виду
Кисень	≥ 7,0 мг/л	мінімум для молоді – 8,0 мг/л
pH	6.8–8.2	без різких коливань
Амоній	≤ 0,02 мг/л	критичний токсичний рівень
Нітрити	≤ 0,005 мг/л	особливо важливо для молоді
Нітрати	≤ 20 мг/л	верхня межа – 50 мг/л
Солоність	0–5‰	залежно від умов утримання
Твердість	5–12 °dH	стабільність важлива

Біологічні показники: відсутність патогенів згідно з OIE, відсутність токсичних синьо-зелених водоростей, наявність постійного моніторингу біотестування.

Примітка:

Оскільки осетрові та аквакультура належать до сфер підвищеного ветеринарно-санітарного контролю, стандарти OIE є базою для:

вимог до біобезпеки в рибних господарствах;

правил профілактики та боротьби з хворобами водних тварин;

міжнародної торгівлі живою рибою, ікрою, продукцією;

гармонізації українських норм із європейськими та світовими.

Україна є членом OIE, а впровадження її стандартів — вимога євроінтеграції та умов експорту.

Моніторинг: мінімум 1 аналіз на тиждень для інтенсивних систем, дані автоматично передаються в систему TraceFish-UA.

Стандарти якості продукції (ікра, м’ясо, похідні)

4.1. Вимоги до ікряних продуктів

Безпека та гігієна: виробництво за стандартами HACCP та ISO 22000, заборонено використання неідентифікованих особин, обов’язкова простежуваність: DNA-ID → партія → продукт.

Класифікація ікри: малосольна (traditional), пастеризована, гранульована, ікра «premium» без консервантів.

Дозволені консерванти: тільки NaCl або спеціальні суміші, затверджені МОЗ, заборонено уротропін (E239).

4.2. Вимоги до м’яса осетрових риб: вміст жиру, білка, вологості – згідно з ISO/FAO, контроль важких металів (Hg, Pb, Cd), контроль мікробіологічних параметрів.

4.3. Продукти переробки та деривати: (глюкозамін-осетровий, хондроїтин, олія, колаген): дозволені лише з осетрових із повною електронною простежуваністю, стандарти чистоти відповідно до фармакопей EU та USP.

Стандарти біобезпеки

5.1. Мета стандарту

Запобігти занесенню, поширенню та перехресному зараженню хвороб у господарствах, РЗО, природних водоймах.

5.2. Основні вимоги

Зони біобезпеки: чіткий поділ на червону, жовту, зелену зони. вхід дозволений лише при виконанні санітарних вимог.

Карантин: мінімальний карантин молоді – 30 діб., мінімальний карантин дорослих – 21 доба, ільки після негативних тестів на вірусні та бактеріальні інфекції.

Дезінфекція: професійні засоби, затверджені МОЗ, обов’язковий журнал дезінфекційних процедур.

Біобезпека інкубаційних станцій: фільтрація води до рівня 5-20 мікрон, система УФ-обробки та озонування.

Захист від втечі риби: подвійні бар’єри на стоках,р егулярні огляди гідроспоруд.

Механізм затвердження стандартів:

– Стандарти затверджуються постановами Кабінету Міністрів.

– Методи та протоколи – наказами Держрибагентства.

– Всі стандарти публікуються в офіційному електронному реєстрі.

– Перегляд – кожні 3 роки або за потреби.

Мегалодон

Проєкт. ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ПРОГРАМУ ВІДНОВЛЕННЯ ОСЕТРОВИХ РИБ У ПРИРОДНИХ ВОДОЙМАХ УКРАЇНИ ТА РОЗВИТКУ ТОВАРНОГО ОСЕТРІВНИЦТВА

Мегалодон

Схожий пост

Обгрунтування необхідності прийняття Закону України “Про марикультуру”

Проєкт ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ПРОГРАМУ РОЗВИТКУ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2040 РОКУ

Проєкт. ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ПРОГРАМУ ВІДНОВЛЕННЯ ФЛОТУ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2035 РОКУ

ЕКСПЕРТНИЙ АНАЛІЗ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ В УМОВАХ СИСТЕМНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Обзор аквакультуры и марикультуры Латинской Америки (за исключением Чили)

Рибне господарство

Меню користувача

Останні записи

Медіа