Що не так з Режимами СТРГ в Україні

Що не так з Режимами СТРГ в Україні?

Ще 20  років тому Держрибгосп України з метою підвищення рибопродуктивності не спускних водойм та збільшення запасів водних біоресурсів розробив «Інструкцію про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах». Пізніше Держкомрибгосп України  юстованим Наказом № 4 від 15.01.2008 р. затвердив цю Інструкцію https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0064-08

Інструкція формулює мету: штучне розведення,  вирощування  водних  живих  ресурсів,  їх використання здійснюються з  метою  підвищення  рибопродуктивності рибогосподарських водних об’єктів (їх ділянок) шляхом спрямованого формування видового складу (відтворення риб та інших водних  живих ресурсів) та запасів водних живих ресурсів без скидання води з цих об’єктів з метою їх вилову.

Для створення  спеціального  товарного  рибного  господарства
використовуються   рибогосподарські   водні   об’єкти,    заселені
широко розповсюдженими  та  малоцінними  для промислу видами водних
живих ресурсів,  а також ділянки Чорного  та  Азовського  морів  у
межах   внутрішніх  та  територіальних  вод  України,  які  можуть
використовуватись  для  створення  спеціальних   товарних   рибних
господарств (СТРГ) з розведення морських безхребетних та водоростей.

Досить чітко та все зрозуміло.

Так чи інакше діяльність СТРГ регламентуються:

1. Наказом Держкомрибгоспу від 15.01.2008 № 4 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0064-08
2. Наказом Мінагрополітики від 07.07.2012 № 414 «Про затвердження Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1270-12
3. Законом України «Про тваринний світ».  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14
4. Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12
5. Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3677-17
6. Законом України «Про аквакультуру». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5293-17
7. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 992 «Про затвердження Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/992-2015-%D0%BF

Затверджений Режим СТРГ дозволяє його власникам експлуатацію природних водних об’єктів, відповідно до вимог Науково-біологічного обґрунтування (НБО).

НБО, окрім опису водойми та її характеристик, визначає структуру формування майбутнього промислового стада.

Для максимального використання природної кормової бази водойми НБО визначає також і перелік водних біоресурсів які повинні бути вселеними.

Виконання Режимів СТРГ є обов’язковим для його власників.

Невиконання вимог Режиму СТРГ веде до повного його скасування.

Охорона водних біоресурсів на водоймах СТРГ здійснюється користувачем.

Режими СТРГ не передбачають іншу діяльність на водоймі, окрім рибогосподарської.

Робота в Режимах СТРГ визначається як спеціальне використання водних біоресурсів, яке потребує на це відповідного дозволу.

Отже, ми розібралися з законодавчими основами роботи СТРГ. Тепер поговоре про те, який повинен бути результат діяльності СТРГ.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.01.2013 р. № 45 були затверджені Зони аквакультури (рибництва) та рибопродуктивності по регіонах України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0240-13

Як видно з таблиці середня рибопродуктивність по водоймах, враховуючи те, що в південних областях зосереджено ≈ 60 % всього водного фонду СТРГ згідно нормативного акту мала бути 800 кг/га без годування.

Тобто, при правильному науково обґрунтованому формуванні полікультури у водоймах СТРГ (150 000 га) загальний вихід рибопродукції повинен складати ≈ 120 000 тонн/рік.

А що ми маємо у реальному житті?

Показники діяльності СТРГ в Україні у 2016-2018 рр.

В 2019 р. ситуація склалася ще гірше. Рибопродуктивність впала до 45 кг/га.

Як це може бути? Кормові можливості водойм дозволяють отримувати 800 кг/га, а реальність – 45 кг/га.?

Що ж це таке? Навіть природна рибопродуктивність найбідніших північних річок України складає ≥ 150 кг/га. А тут  рибопромислові водойми природна продуктивність яких повинна бути у рази більшою складає знову лише 45 кг/га??? Це – махрова корупція і все!!!

Брехливі мільйонні зариблення (за штуками мальку) навіть не хочеться коментувати. Ці «махінатори» для кількості штук зариблених цьогорічок зменшують у звітах наважку до 11-19 грамів. Саме зариблення, нібито, проводять у листопаді грудні, коли холодно і темно і тяжко перевірити…

Де ви бачили, щоб зарибок в 11 грамів та навіть у 19 грамів міг до травня наступного року вижити в умовах щільного пресу голодних хижаків на протязі 5 місяців? Він би і без хижаків відійшов, тому, що в ньому немає жиру і ваги для зимівлі. Тобто 100 % відхід гарантовано!

Тоді навіщо витрачати безліч грошей на закупівлю зарибку та його перевозити, витрачаючи безліч грошей? Легше ж вирішити питання зариблення у корупційний спосіб…

А яка склалася ситуація з соціальними питаннями,? Як можуть  користувачі СТРГ вписатися у нормативи Режиму, коли в них прописаний обов’язок доступу до водойми усіх бажаючих, які мають право виловлювати безоплатно рибу в розмірі 3 кг/добу, а в окремих випадках 5/кг на добу? Скільки ж це риби!!!???

В цій водоймі  через рік не залишиться ≤ 10 % від тої риби, яка повинна бути у Режимі. Одні зариблюють, охороняють, несуть збитки та відповідальність перед державою (користувачі), а інші нахаби  жирують (любителі, спортсмени, браконьєри) у «законний» спосіб.

Всі ці та інші болючі питання СТРГ Держрибагентство не вирішило і залишило його на відкуп самих користувачів.

З часом охороняти свої водойми від чисельної навали нахабних любителів, спортсменів, браконьєрів, місцевих органів влади, силових структур, бандитів, різних нелегальних військових формувань, а в більшості випадків від незаконного тиску державної рибоохорони («Рибного патрулю») в деяких регіонах доводиться дуже жорстко!!! Що робити?

Перш за все необхідно в якості першочергових кроків отримати реальну картину стану СТРГ в Україні.

Для цього керівництву Держрибагентства потрібно створити Спеціальну постійно діючу Робочу групу з представників Громадської ради при Держрибагентстві, спеціалістів ДАРГ (юристів, рибоводів, промисловиків), вчених Інституту рибного господарства НААН України, фахівців галузі та інших.

Для отримання дійсно реальних позитивних результатів від роботи Робочої групи по СТРГ необхідно прийняти нову ідеологічну платформу для підходу к розробці рекомендацій для Держрибагентства, виходячи з того, що не можна у своїх подальших кроках опиратися на стару корупційну схему надання Режимів СТРГ, яка себе повністю дискредитувала і не може з моральної точки зору надалі функціонувати ні за яких обставин!

По друге Робочій групі необхідно переглянути і проаналізувати усі   Режими СТРГ (≈ 550). Для аналізу результатів роботи існуючих Режимів Робочій групі потрібно розробити і затвердити в Держрибагентстві «Методику оцінки ефективності роботи СТРГ» зі всіма маркерами по яких можна буде об’єктивно вирішувати питання продовження дії Режиму, необхідності його корегування, або його повного скасування.

Усі висновки офіційно створеної Робочої групи для керівництва Держрибагентства матимуть рекомендаційний характер.

По третє для поновлення робіт на водоймах, на яких будуть скасовані Режими СТРГ необхідно об’явити відкритий конкурс. Для проведення конкурсу необхідно розробити і затвердити Наказом ДАРГ відповідні Умови.

Користувачі Режимів СТРГ та нові переможці конкурсу повинні укласти Договір з місцевими  органами виконавчої влади щодо подальшої експлуатації водойм з визначенням рекреаційних зон, місць випою худоби, пляжів, скидів комунальних вод, об’ємів антропогенного навантаження на водойми (сміття, агропромислові хімікати, порушення природоохоронних зон, тощо).

Договір потрібен для нівелювання негативних проявів соціальних претензій з боку місцевих мешканців та різноманітної «сарани»: риболовів любителів, спортсменів, браконьєрів, тощо.

Цей Договір стане невід’ємною  частиною Режиму СТРГ і  за негативними результатами його дотримання з боку користувачів можуть бути прийняті рішення по його скасуванню.

Особливу увагу при підписанні Договору необхідно приділити розрахункам можливого навантаження риболовами любителями та спортсменами, які своєю чисельністю та сучасним спорядженням можуть виловити майже усю рибу. Це один з найтяжких питань договору з місцевою владою.

Без Договору з місцевими органами виконавчої влади жоден Режим СТРГ не може вступити в законну силу.

Висновки.

Діюча організаційна система функціонування СТРГ в Україні є недосконалою, не забезпечує умови для розвитку рибогосподарського потенціалу водойм і породжує лише корупцію на всіх рівнях галузевої влади.  

Вдосконалення моделі експлуатації водойм під Режимами СТРГ складе необхідні передумови для підвищення рівня екологічної та природоохоронної безпеки на водоймах, забезпечить нарощування виробництва рибопродукції, що в свою чергу стане запорукою продовольчої безпеки та незалежності України. 

Слово за владою!!!