Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 10 – рибопереробка, якість)
Стратегія розвитку рибопереробного комплексу галузі рибного господарства України повинна бути передбачена в ідеологічній «Доктрині розвитку галузі рибного господарства України на період до 2050 р.» Дивись: http://fishindustry.com.ua/doktrina-rozvitku-galuzi-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni-na-period-do-2050-r/ .
Новому керівництву Держрибагентства без прийняття Закону України «Доктрина розвитку галузі рибного господарства України на період до 2050 р.» та Закону України «Державна програма розвитку рибного господарства України до 2030 р.» (дивись: http://fishindustry.com.ua/obgruntuvannya-neobxidnosti-prijnyattya-zakonu-ukra%d1%97ni-derzhavna-programa-rozvitku-ribnogo-gospodarstva-ukra%d1%97ni-do-2030-r/ ) визначитися з політикою держави відносно стратегії сталого розвитку галузі рибного господарства України в напрямку рибопереробки неможливо!!!
Рибопереробний комплекс України повинен мати свої виробничі потужності для виробництва рибного борошна, консервів, пресервів, реалізації свіжої (у рідкому льоді) та замороженої товарної риби, а також використовуватиметься паралельно для наукових та екологічних досліджень.
Галузь рибного господарства України повинна будувати свої виробничі об’єкти по сучасних проектах з дотриманням всіх технологічних вимог.
Продукція рибопереробних підприємств повинна виготовлятися на 90 % з власної рибної сировини, матиме широкий асортимент, привабливу, конкурентоспроможну ціну, тому стане якісним високоліквідним товаром як на території України, так і за її межами.
Для асортименту, безперебійної роботи і повного завантаження рибопереробному комплексу додатково буде необхідно закуповувати рибу по імпорту, яка риба відповідатиме усім міжнародним вимогам якості.
Потужність рибопереробного комплексу необхідно довести до 200.000 тонн/рік і більше по сировині в залежності від виробничої програми і асортименту.
Необхідно сконцентруватися на найбільш економічно вигідній продукції рибопереробки – консервна та пресервна рибопродукція, рибна кулінарія, напівфабрикати, а саме головне – охолоджене філе у рідкому льоді (тільки так ми зможемо конкурувати на рівні зі Світовими виробниками!!!) .
Консервна продукція найбільш вигідна при виробництві великих партій консервів масляної групи з дешевою власною сировиною (сардинела, сардина, оселедець, сайра, скумбрія, салака, анчоус,…). Ці види консервів найбільше користуються попитом з боку бідних прошарків населення.
Виробництво консервної продукції з цінних видів риб (осетрових, вугрових, окуневих, камбальних, тунцевих, тощо) і морепродуктів також економічно вигідно, особливо коли продукція іде на експорт у розвинуті країни де її можна реалізувати по вигідній ціні.
Основа успіху рибопереробного комплексу складатиме стала якість продукції на всіх етапах виробництва. Тому ще на початковому етапі проектування підприємства необхідно починати з виконання вимог Міжнародних стандартів якості ISO-9000, ISO-14000 та інших.
Проблеми якості рибопродукції в торгівельній мережі
В Україні через логістику та нелегальні поставки реалізується ≤ 400 тис. тонн/рік рибопродукції.
В торгівельній мережі країни (ринки, магазини, супермаркети,тощо) контроль якості рибної продукції здійснюється відповідними контролюючими інстанціями часто за суто формальними принципами (Держпродспоживслужба, податкова інспекція, поліція, держекоінспекція, Держстандарт).
Всі перевірки державними інстанціями не мають впорядкованого, системного, комплексного характеру, в результаті чого до торгової мережі потрапляє рибна продукція сумнівного браконьєрського та контрафактного походження.
Крім того, рибна продукція, яка завезена на територію України з інших країн, як правило має низьку якість, не проходить належного ветеринарного контролю, реалізується з порушеннями санітарно-гігієнічних норм, з порушенням правил транспортування, зберігання, торгівлі, в більшості по підроблених документах та з неперевіреною якістю.
Підприємці, які реалізують рибну продукцію в торгівельних мережах країни не мають можливості оперативно контролювати всі зазначені процеси в повному обсязі, в результаті цього виникають непоодинокі випадки захворювань громадян від неякісною рибопродукції та навіть тяжкі отруєння з летальними наслідками.
Занепокоєння викликає риба, яка браконьєрськими засобами виловлюється з водойм, заражених радіонуклідами після аварії на Чорнобильської АЕС і реалізується незаконно в торгівельній мережі та поза нею.
Стан водних біоресурсів також викликає стурбованість та занепокоєння. Забруднювання водойм господарським сміттям і промисловими відходами призводить до захворювань риби або повного знищення іхтіофауни водойм (цьому сприяє і браконьєрський лов).
Безконтрольне вилучення водних біоресурсів із забруднених водойм, неконтрольована стихійна торгівля ними, ставить під загрозу стан здоров’я населення.
По Україні функціонують десятки тисяч торгівельних місць в яких реалізується рибна продукція. Не всі з них мають необхідне холодильне та спеціальне торгівельного обладнання, тому у випадку надходження партії неякісної рибної продукції існує загроза масових харчових отруєнь населення.
Комплекс видів та чисельність порушень, пов’язаних з реалізацією рибної продукції, має негативну тенденцію погіршення, особливо у літній період.
Проконтролювати всю торгівельну мережу країни на предмет якості рибопродукції від водойм до роздрібної торгівлі практично неможливо. На заваді стануть ті обставини, що:
- риба є продуктом, що за декілька часів псується під впливом плюсових (понад 0 °С) температур;
- реалізація риби відбувається раніше ніж державні контролюючі інстанції можуть організувати ретельну перевірку комерційних торгівельних підприємств;
- постачання рибопродукції у торгівельну мережу відбувається з тисяч джерел розосереджених по території країні.
Причиною недоліків в цьому питанні є також відсутність системного підходу до контролю дотримання норм чинного законодавства в напрямку надходження, зберігання, переробки, перевезень та реалізації рибопродукції.
Ситуація що склалася з постачанням, зберіганням та реалізацією рибної продукції в Україні потребує термінового створення спеціалізованого механізму координації заходів, який оперативно міг би усувати вище зазначені порушення, постійно контролювати дотримання норм чинного законодавства та не допускати незаконну діяльність у сфері торгівлі рибною продукцією.
Раніше в Держрибагентстві був спеціальний відділ контролю якості рибопродукції, який контролював процеси рибопереробки і торгівлі рибопродукцією в Україні.
Зараз ці функції вилучили і тому вплив спеціалізованого державного органу виконавчої влади на якість рибопереробки і торгівлі рибопродукцією в Україні закінчується виключно на березі водойм без контролю пересування рибопродукції до кінцевого споживача.
Виходячи з цього звичайними контролюючими заходами вирішити проблеми якості рибопродукції не можна. Треба шукати нові адміністративні та технологічні підходи, які б автоматично, без авральних механізмів виключали би попадання неякісної рибопродукції у торгівельну мережу та давали би можливість на термін реалізації гарантовано забезпечувати її якість. Механізм контролю якості повинен забезпечувати також і реагування на всілякі порушення правил торгівлі.
Новому керівництву Держрибагентства розглянути доцільність впровадження наступних кроків:
Першим кроком на шляху вирішення проблеми якості рибопродукції у торгівельній мережі України, який сприятиме усуненню всіх недоліків на всіх етапах пересування рибопродукції від водойм до споживача (рибопереробка, транспортування і оптово-роздрібна торгівля), повинно стати створення спеціального Управління контролю якості рибопродукції і відновлення відповідних повноважень Держрибагентстві.
Другим кроком на шляху вирішення проблеми якості рибопродукції у торгівельній мережі України повинно стати законодавчо затверджений примусовий перехід пересування риби від водойми до кінцевого споживача у живому вигляді або у рідкому льоді.
Третім кроком на шляху вирішення проблеми якості рибопродукції у торгівельній мережі України повинна стати структурна перебудова галузі рибного господарства, яка повинна передбачати будівництво технологічних споруд щодо переходу на торгівлю живою рибою, або свіжою у рідкому льоді.
Управління контролю якості рибопродукції
Функцією Управління контролю якості рибопродукції буде організація дієвого контролю за якістю рибопродукції починаючи з його вирощування, вилову, транспортування, переробки, оптово-роздрібної торгівлі.
Управління контролю якості рибопродукції Держрибагентства повинно:
- організовувати роботу щодо створення необхідного законодавчого поля, яке повинно забезпечити необхідні умови для впровадження дієвого контролю якості рибоиродукції;
- проводити періодичні оперативні перевірки підприємств галузі разом із спеціалізованими державними органами;
- контролювати якість вхідної рибопродукції, яка приходить до України по імпорту;
- забезпечити виконання науково-прикладних розробок в питаннях дотримання якості рибопродукції від водойм до її реалізації;
- розробляти методичні матеріали по цій темі;
- приймати участь у сертифікації рибопродукції.
Управління контролю якості рибопродукції Держрибагентства повинно мати у всіх своїх територіальних органах особисті підрозділи. Функції цих підрозділів будуть полягати у впровадженні дієвого оперативного контролю якості рибопродукції, яка виробляється і реалізується в областях.
Доцільним буде провадження постійного аналізу правопорушень, пов’язаних з реалізацією рибопродукції в областях.
Важливими функціями Управління контролю якості рибопродукції ДАРГ буде розробка законодавчих та інших регламентуючих документів щодо забезпечення природоохоронних заходів, які стосуються рибогосподарських водойм і тому безпосередньо впливають на якість рибопродукції, проведення контролю реалізації генетично модифікованих організмів, профілактичних ветеринарних заходів, впорядкування торгівлі рибопродуктами на території України.
