Проєкт створення “Транснаціональної рибної корпорації” (Частина 3)

Опубліковано at 22.10.2023
382 0

Характеристика рибопродукції ТРК

 Товарна риба

 Основні види риб, які вирощуватиме, виловлюватиме та перероблятиме ТРК можуть бути поділені на такі основні групи:

Прісноводні види риб, які вирощуватимуться в аквакультурі, виловлюватимуться в континентальних водоймах України, а також вирощуватимуться в Установках замкнутого водопостачання (УЗВ).

– Морські види риб, що вирощуватимуться в умовах марікультури, види риб, які виловлюватимуться на промислі, а також цінні види риб, вирощені в Установках оборотного водопостачання (УОВ) на морській воді.

Прісноводні види риб:

Рослиноїдні риби далекосхідного комплексу (білий і строкатий товстолобик, білий амур).

Короп – сазан (всі породи).

Сомові види (європейський, канальний, кларієвий соми, пангасіус).

Креветки (тропічні, тигрові, гігантські, бананові, японські).

Прісноводні ракоподібні.

Лососеві види риб (форелі, лососі далекосхідні).

Осетрові види риб (ленський, сибірський осетри, стерлядь, веслоніс).

Вугри.

Інші, в тому числі види, які вирощуватимуться у філії ТРК в Австралії.

Морські види риб:

Осетрові види риб (білуга, російський осетр, севрюга, шип).

Камбальні види риб (камбала тюрбо камбала-калкан, глосса).

Лососеві види риб (лососі далекосхідного регіону).

Інші риби (тунець синьоперий, жовтопірий, смугастий, блакитний, серіола, морські лящі, окуні, лакедра, ханос, піленгас, баррамунді). Усі ці риби вирощуватимуться у філіі ТРК в Австралії.

Молюски (морські гребінці, устриці, мідії, рапана).

Водорості (порфіра та ламінарія). 

Ракоподібні (омари, лангусти).

Перли (ювелірні, натуральні).

Осетрова, лососева, часткова ікра. Осетрову («чорна ікра»)  ТРК вироблятиме з білуги, російського осетра, ленського та сибірського осетра, севрюги, стерляді, веслоносу та гібридів бестера, остера та інших для отримання з них чорної ікри.

Осетрова ікра. Ікра вироблятиметься трьох видів: зерниста (4-та стадія зрілості), паюсна (3-я стадія зрілості) та ястична (2-я стадія зрілості).

Ікра осетрових риб за типами приготування поділятиметься на «зернисту баночну ікру», «зернисту бочкову ікру», «паюсну ікру» та «ястичну ікру».

Зерниста ікра. Складатиметься з цілих, недеформованих зерен, які легко відокремлюються одне від одного. По засолу та упаковці випускатиметься у вигляді слабосоленої банкової (1,5-2 % солі) та міцно солоної бочкової (до 5 % солі). Зерниста ікра не підлягатиме пастеризації.

Паюсна ікра. Вироблятиметься методом посолу в нагрітому насиченому розчині солі при постійному перемішуванні та подальшому пресуванні зерна. Виготовлятиметься паюсна ікра буде із севрюжої, білужої та осетрової ікри, яка за якимись ознаками не пройде тести для виробництва зернистої ікри (найкраща паюсна ікра – із севрюжої ікри, яка після завершення процесу ферментації має ніжний маслянистий смак та дуже тонкий аромат).

Ястична ікра. Готуватиметься з ястиків без відокремлення зерна від сполучної тканини, шляхом міцного посолу в тузлуку. Ястики попередньо розрізатимуться на шматки довжиною 10-12см.

Під особливе замовлення випускатиметься «трійкова ікра», що має специфічний неповторний смак. За необхідності тривалого зберігання на замовлення можна буде виготовляти дворазово «пастеризовану ікру» із якісної зернистої ікри із вмістом солі ≤ 5 %.

Для отримання високоякісної «чорної ікри» осетрових видів риб ТРК розробить свою технологію вирощування осетрових риб на ікру, що базуватиметься на особливих умовах утримання з годуванням м’якими вологими комбікормами з використанням живих компонентів.

Така ікра на вигляд буле максимально наближена до ікри класу «Rogen Ossietra», проте за своїм смаком та лікувальними властивостями не поступається навіть класам «Imperial» і «Golden Caviar», а за деякими основними позиціями навіть їх перевершуватиме.

Лососева ікра. Однією з основних статей прибутку ТРК буде виробництво червоної ікри з форелі, сталевоголового лосося, кижуча, чавичі, кети, сьомги, нерки, горбуші, сими.

Ця ікра менш цінна, ніж ікра осетрових риб, але за своїми харчовими якостями вона теж користується високим попитом.

Ікра лососевих видів риб вироблятиметься ТРК у вигляді «зернистої ікри» та «ястичної ікри», що випускатиметься у банках та бочках.

Зерниста ікра, розфасовуватиметься у банки, в яких довше зберігає свої якості та зручніша для роздрібної торгівлі. Для оптової торгівлі краще підходить закриття ікри у бочки.

Ознаки якісної червоної зернистої ікри 1-го сорту для кети, горбуші, сими: однорідний колір, міцне зерно, приємний смак і аромат, відсутність присмаків, відсутність відстою та ікринок, вміст солі – не більше 5 %.

Ознаки якісної червоної зернистої ікри 2-го сорту для лососевих риб крім кети, горбуші сими: допускається слабке зерно, не однакове за розміром та кольором; підвищена солоність (до 8%), наявність ікринок, що лопнули, відстою, в’язкості, слабкого кислого запаху, гіркоти і гостроти.

Ястична ікра готується з морожених ястиків, оскільки відокремити зерна з лососів не вдається. Посол проводиться сухою сіллю.

Ознаки якісної червоної ястічної ікри 1-го сорту: добре прибрані ястики, ікринки цілі, пружні, з гарним смаком та запахом, солоністю не вище 3%.

Ознаки якісної червоної ястичної ікри 2-го ґатунку: допускається наявність ястиків з фізичними ушкодженнями, потьмянілі; вміст солі – не вище 5%.

Ікра інших видів риб. Рибний промисел ТРК забезпечуватиме вилов великої кількості різних видів риб, у яких є ікра, придатна для обробки та реалізації. Ця ікра пробиватиметься через спеціальні сита, солиться (до 5 % солі), упаковуватиметься в банки і стерилізуватиметься. Ікра може бути різних видів від ястичної до зернистої залежно від виду риб. Ікра деяких видів риб (кефалевих, окуневих та інших) після посолу може бути пров’ялена.

Для отримання значних об’ємів лососевої ікри (та “червоної” риби) ТРК доцільно в Канаді, США (Аляска), Нової Зеландії, півдня Австралії та інших придатних для вирощування, вилову та переробки місцях відкрити свої філії (ТРК в найближчі роки не буде розглятатиме рф в якості країни для відкриття там своїх рибогосподарських і рибопромислових підприємств).

Можливі варіанти створення об’єднаних з ТРК  рибогосподарських підприємств в цих країнах для обходу адміністративних бар’єрів при розбудові нових рибогосподарських підприємств.

Такий підхід відкриє необмежені можливості продовження рибогосподарської експансії ТРК на різних континентах зі значним збільшенням об’ємів продаж власної рибопродукції.

 Продукти рибопереробки

 Найважливішим елементом виробничого технологічного ланцюжка ТРК буде переробка риби, завдяки якій із свіжої, охолодженої чи замороженої риби вироблятиметься повний асортиментний перелік рибопродукції, доступної та очікуваної споживачем.

Продукти рибопереробки. 

Консерви рибні випускатимуться в олії та томатному соусі. Рибні консерви в олії є делікатесним продуктом із великим споживчим попитом.

Консерви передбачається виробляти з: рослиноїдних, коропових, окуневих видів риб, оселедцевої групи риб, тріскових, лососевих та інших видів риб методом пропікання, бланшування та копчення.

Рибні консерви в томатному соусі виготовлятимуться зі свіжої, охолодженої та мороженої риби 1-го сорту. Рибу обробляють на тушку або філе, видаляючи хребці, ребра, луску, плавці, голови.

Пресерви рибні передбачається виготовляти з риб масового вилову. За способами приготування, попереднього оброблення та обробки пресерви випускатимуть три види:

– Пресерви з нерозробленої риби пряного чи солодкого посолу (оселедець, скумбрія, ставрида, салаку, кілька, інші).

– Пресерви з обробленої риби у вигляді філе, шматків риби, із застосуванням спецій, ягід, фруктів, овочів, соусів, олії та маринадів.

– Пресерви з обсмаженої чи відвареної риби у вигляді шматків чи котлет, залитих соусом на томатній чи олійній основі.

Риба солона та маринована випускатиметься у вигляді посоленої риби у прянощах та маринованої риби із застосуванням оцтової кислоти. У виробництві солоної та маринованої риби використовуватиметься свіжа та морожена риба.

Для приготування пряної продукції використовуватимуться: оселедець, салака, кілька, хамса та інші.

Риба копчена вироблятиметься у вигляді риби гарячого та холодного копчення, а також електричного копчення, в основі якого лежить електростатичне осадження диму на поверхні риби. Риби, які піддаються копченню: рослиноїдні види риб (≥ 5 кг), осетрові види риб (≥ 10 кг), лососеві види риб (≥ 3 кг) та інші риби часткової та оселедцевої групи.

Риба сушена вироблятиметься методом сублімації, гарячої та холодної сушіння. Сушити доцільно пласкі види риб: лящ, тарань, інші.

Риба в’ялена готуватиметься з баликів білуги, осетра, далекосхідних лососів, морського окуня, рослиноїдних риб. На виробництво баличних виробів направлятиметься велика жива, охолоджена та морожена риба 1-го сорту, а також солоний напівфабрикат вищого, 1-го та 2-го сортів.

Рибна паста виготовлятиметься з дрібних риб, які потрапляють у неводи та трали як прилов. Бутербродну рибну пасту виготовлятимуть за типовою технологією, прийнятою у рибопереробці.

Заморожена риба (а це теж рибопродукція) вироблятиметься в тому випадку, коли немає необхідності рибу переробляти, але доставити її споживачеві в охолодженому вигляді неможливо (наприклад, якщо відправляється велика партія риби, яка не може бути реалізована в терміни придатності риби, охолодженої рідким льодом).

Кормові та технічні продукти вироблятимуться з відходів консервного виробництва, дрібноселящої групи риб та інших смітних та малоцінних видів риб континентальних водойм та прибережних вод України та інших країн де розміщуватимутться філії ТРК. До цієї групи рибопродукції також належатиме виробництво рибного кормового борошна та риб’ячого жиру.

Рибні напівфабрикати мають стати однією з основних статей прибутку рибопереробних підприємств об’єднання. Всі рибні напівфабрикати – це група бюджетних продуктів харчування, доступних для малозабезпечених груп населення України та інших країн.

Рибні напівфабрикати випускатимуться у вигляді рибного філе, рибного фаршу, рибних паличок, котлет, зраз, биточків, риби спеціального оброблення, стейків, порційних рибних напівфабрикатів, супових наборів, рибних пельменів, шашликів та інше.

Також рибні напівфабрикати випускатимуться у вигляді замороженого філе океанічних риб та цілих необроблених тушок риб.

Фактично рибні напівфабрикати – це вироби, отримані шляхом заморожування м’язової тканини риб різних видів, які попередньо були очищені і звільнені від непридатних для споживання частин.

Варто зазначити, що в асортимент цього виду продуктів входитимуть охолоджена, заморожена, смажена, варена, відварена, солона та маринована риба.

До асортименту рибних напівфабрикатів будуть також додані рулети, колодці, сальтисони та інше.

 Маркетинговий аналіз і стратегія розвитку

 Аналіз сектору рибо та морепродуктів в Україні

 Загальний об’єм продажу риби і морепродуктів в Україні за 2022 р. складав близько 400 тис. тонн без урахування браконьєрської риби та риби невідомого походження, об’єм якої, за даними експертів, складає приблизно до 100 тис. тонн/рік.

Доля галузі рибного господарства України в бюджеті:

– Частка податкових платежів 0,19%.

– Частка надходжень єдиного внеску 0,17%.

Вартість всієї риби і морепродуктів, які реалізовані за останній рік в Україні складає приблизно 750 млн. $.

Вартість риби, рибопродуктів та морепродуктів ТРК через 5 років складатиме  приблизно 100 млн. $/рік. Після дозрівання самок осетрових видів риб і отримання промислових об’ємів чорної ікри, товарообіг корпорації буде значно збільшений і залежатиме тільки від прийнятою програми виробництва.

Продукція корпорації матиме широкий асортимент, високу якість і конкурентоспроможні ціни, тому на неї прогнозується стійкий попит не тільки в Україні, але і в інших країнах.

Так, наприклад:

 Жива та охолоджена риба – у Києві та крупних містах України.

 Продукти рибопереробки (консерви, пресерви філе…) – в Україні та країнах ЄС.

 Кулінарія – у Києві, великих містах України.

 Осетрові види риб (живі, філе, консерви, морожені) – в Україні, країнах ЄС США, Японії.

 Ікра осетрових – у США, країнах ЄС, Японії.

Враховуючи світові тенденції зростання дефіциту якісної харчової продукції в найближчі роки, попит на рибопродукцію власного виробництва буде тільки збільшуватися.

Україна зі своїм 40 мільйонним населенням є значним оптовим ринком з постійним незадовільним попитом у розмірі від 500÷700 тис. тонн/рік навіть в умовах світової політичної та  фінансово-економічної кризи.

Такий же попит відчувають усі країни ЄС (загальний незадовільнений попит країн ЄС складає понад 1.000 тис. тонн/рік).

Країни ЄС, Японії та США відчувають значний попит на осетрову продукцію і особливо на чорну ікру (незадовільнений  попит в цих країнах складає до 5 млрд. $/рік).

У сегменті консервної продукції значний попит відчувається у секторі дешевих рибних консервів на фоні значного подорожчання м’ясної продукції.

Незадовільнений попит складає тільки по Україні від 250÷350 млн. консервних банок (160-250 грамів) на рік, тобто в перерахунку на рибну сировину це складає ≈ 50-100 тис. тонн/рік.

Сегмент продуктів глибокої переробки у вигляді рибної кулінарії, пресервів, вакуумної упаковки, копчення, сушіння та інше відчуває дефіцит, але його задоволення пов’язане  безпосередньо з розвитком сучасної роздрібної торгівлі рибопродуктами.

Сегмент живої та охолодженої прісноводної риби відчуває дефіцит у розмірі до 400-700 тис. тонн/рік.

Сегмент охолодженої морської риби приблизно 100-200 тис. тонн/рік.

Сегмент замороженої риби і особливо філе напряму залежить від цін і тому має практично необмежені можливості щодо їх реалізації.

Аналіз конкурентів

 В Україні на даний час не має жодної рибної компанії з повносистемним циклом виробництва: власним океанічним рибним промислом, рефрижераторним морським транспортом, який може доставити рибу і морепродукти в Україну, сучасним логістичним центром, який зможе обробляти всі потоки рибопродукції, високотехнологічним рибопереробним комплексом з глибокою переробкою рибної сировини, побудованим за вимогами Міжнародного стандарту якості ISO-9000-22000, власним вирощуванням товарної риби як в Україні так і в інших країнах, живорибними і рибними базами, власною системою заготівлі риби з водойм України, тощо.

Таке повносистемне рибогосподарське підприємство, технологія якого основана на логічному ланцюжку виробництва від формування ремонтно-маточних стад промислових видів риб, інкубації ікри, вирощування рибопосадкового матеріалу, товарної рибної продукції, вилову в природних водоймах України і до транспортування, збереження, переробки і реалізації не має собі рівних в плані можливостей конкурентоспроможного виробництва якісного,  кінцевого рибного продукту.

ТРК повністю буде позбавлена будь яких торгівельних посередників, які не тільки негативно впливають на кінцеву ціну, а і часто псують рибопродукцію не маючі відповідних виробничих можливостей.

На даний час в Україні є низка імпортоориєнтованих торгівельних підприємств, які достатньо добре зарекомендували себе на ринку України, але вони не зможуть конкурувати з корпорацією в плані якості, асортименту, а особливо  ціноутворення.

 Загальний об’єм імпорту цими підприємствами сягає близько 380 тис. тонн/рік при максимальній ціні, яка не може бути вже знижена з причин необхідності отримання при оптовій реалізації хоча б мінімального прибутку (а імпортери рибопроукції тримають ціну на вигідному їм рівні)

В умовах постійного коливання курсу іноземної валюти, зниження купувельної спроможності населення України, їх прибутки стають нестабільними, без гарантій отримання суттєвих прибутків.

В той же час ТРК теж залежатиме від імпорту рибної сировини, але ця залежність в перспективі знижуватимется за рахунок розвитку власного вирощування риби і морепродуктів в теплих країнах (Австралія…), а також за рахунок розвитку роботи рибопромислового флоту (формування нової експедиційної групи рибопромислових суден, які зможуть ловити рибу і морепродукти в інших районах Світового океану для насичення свого асортименту рибопродукції).  

 Аналіз сильних і слабких сторін, можливостей

та загроз (ССМЗ)

 Діяльність ТРК – це безмежна кількість нереалізованих можливостей та прихованих загроз, які виникатимуть при її діяльності, але концептуально вони матимуть такий вигляд.

 Таблиця аналізу ССМЗ

 Таблиця 9

Критерії

Можливості

Загрози

Сильні сторони

Одночасне становлення корпорації коли всі елементи технологічного ланцюжка починають збалансовану роботу від видобутку до торгівлі.

Весь технологічний цикл складається з власного виробництва.

Вплив на конкурентів завдяки значним

об’ємам продаж, якості і низьких цін.

Максимально можливого асортименту морської і прісноводної рибопродукції.

Завдяки значним об’ємам рибопродукції

отримувати міжнародну підтримку уряду

України.

Будівництво нових сучасних високотехнологічних підприємств.

Концентрація значних фінансових, кадрових,

адміністративних ресурсів там де це необхідно

для розвитку корпорації.

Власна продукція корпорації.

Високий імідж корпорації завдяки якості

продукції та низький ціні.

Тісні виробничі взаємовідносини з багатьма

потужними рибними підприємствами.

Сучасна логістична система розподілу

рибних потоків по Україні.

Власні технології корпорації по

вирощуванню цінних видів риб  і

отримання осетрової ікри.

Впровадження сучасних технологій

управління повносистемним рибогосподарським

об’єднанням.

§ Форс-мажорні

обставини.

§ Припинення

фінансування

§ Протидії

конкурентів,

які не можуть

витримати

експансію цін

корпорації.

§ Спроби

рейдерських

захоплень

підприємств

корпорації.

 

 

Слабкі сторони

Труднощі пов’язані з адміністративним опором влади в Україні.

 

 Головний фактор успіху

 Головним фактором успіху ТРК є сильна комерційна, моральна і патріотична мотивація її засновників в досягненні головної мети – будівництва повносистемного рибогосподарського об’єднання, аналогів якому в Україні   не має, незважаючи на всі труднощі і перешкоди на цьому шляху.

Патріотична мотивація засновників корпорації також полягає в тому, що багато зусиль витрачається і буде витрачатися на відновлення рибогосподарського потенціалу водойм України.

 Ресурси

 Ресурси, які до початку будівництва знаходитимуться у розпорядження ТРК та які він може отримати виглядатимуть наступним чином:

 Таблиця 10

Ресурси

Які є

зараз

Які можна  отримати

Фінансові

+

Технологічні

+

+

Сировинні

+

Кадрові

+

+

Можливості маркетингу

+

+

Адміністративні (органів центральної виконавчої влади, регіональної та територіальних громад) в Україні

+

+

Придбання та будівництво рибопромислового флоту ТРК

+

+

Адміністративні в інших країнах

+

Виробничі рибогосподарських підприємств в тому числя Спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ)

+

+

Природні та штучно зроблені водойми України

+

+

Технічні для будівництва рибопереробних комплексів

 

+

 

+

Основні об’єкти ТРК 

 Основні об’єкти ТРК – це об’єкти, що знаходяться як у безпосередній власності корпорації, об’єкти, що використовуються у виробничій діяльності за договорами оренди або договорами про спільну діяльність, а також усі об’єкти еорпорації, які знаходяться в інших країнах Світу.

Основні об’єкти власності ТРК:

Науковий центр.

Проєктне підприємство.

Селекційно-генетичний племінний центр рибництва.

Об’єкти аквакультури та марікультури.

Осетровий комплекс.

Реконструкція рибогосподарських підприємств- партнерів.

Рибопромислові підприємства континентальних водойм.

Рибопереробні підприємства.

Комбікормові заводи.

Підприємства – партнери.

Агропромисловий комплекс.

Допоміжні підприємства.

Рибопромисловий флот, порти та портопункти.

Підприємства торгівлі та логістичні центри.

Об’єкти рекреаційного рибальства.

Асоціації рибогосподарських підприємств.

Громадські організації рибогосподарського та екологічного спрямування.

Благодійний фонд “Фонд відродження водойм України”.

Медіа ресурси.

Об’єкти власності Міжнародних філій ТРК.

Науковий центр у роботі ТРК на всіх етапах становлення та функціонування відіграватиме основну роль у питаннях:

– Дослідження екологічного та рибогосподарського потенціалу континентальних водойм та прибережних вод України для розробки відповідних технологічних програм їх освоєння та розвитку підприємств аквакультури та марікультури корпорації.

– Дослідження екологічного та рибогосподарського потенціалу континентальних водойм та прибережних морських вод країн, в яких ТРК плануватиме рибогосподарську експансію для розробки відповідних виробничих програм для аквакультури та марікультури.

– Розробка екологічних програм щодо покращення ситуації у питаннях забруднення континентальних водойм та прибережних вод Україниа відновлення їх екосистем.

Розробка методик та нових технологій в аквакультурі та марікультурі при розведенні основних цінних, промислових та аборигенних видів риб, молюсків, інших видів флори та фауни.

Проведення екологічного аудиту рибогосподарських водойм України, розробка режимів комплексної експлуатації водойм, Режимів Спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ)..

Проведення фундаментальних наукових досліджень у галузі континентальної аквакультури, марікультури, а також розробки та оцінки маркерів, що визначають стан як біоресурсів, так і екології Світового океану.

Природно, що для повного та якісного виконання такої розширеної наукової програми Науковий центр повинен мати всі найсучасніші лабораторії, різноманітні Установки замкнутого водопостачання на прісній та морській воді, континентальні рибогосподарські водойми всіх типів, власний науково-дослідний морський флот, різні дослідні ділянки для досліджень, висококваліфікований науковий, навчальний та технічний персонал, тощо.

Проектне підприємство ТРК здійснюватиме проектно-конструкторські роботи для будівництва та реконструкції всіх підприємств корпорації, спираючись на власний запатентований інтелектуальний капітал, який забезпечить прискорене просування передових конструкторських та архітектурних розробок у реальні проєкти.

Робота Селекційно-генетичного племінного центру рибництва та інші вищеперелічені об1єкти ТРК описані в інших розділах проєкту.

Виробництво і експлуатація

 Плани розвитку

 Важкість розвитку ТРК полягає в тому, що необхідно  одночасно будувати всі її основні  технологічні компоненти, які розташовані не тільки по всій території України, а і різних країніх світу.

 Інвестиційна стратегія на етапі становлення

 Таблиця 11

Заходи

Місяці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Ситуаційний аналіз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування команди управління

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробка основних проектів будівництва

         

 

 

 

 

 

 

 

Закупівля флоту для роботи в Азово-

Чорномор. басейні

 

 

 

             

 

 

Підписання угод з підприємствами

України на спільне

вирощування риби

 

       

 

 

 

 

 

 

 

Будівництво і робота Центру аквакультури в

Києві

 

 

 

 

 

             

Будівництво і робота Центру марикультури

на Кінбурській косі

 

 

 

 

 

             

Будівництво рибоприймальних

пунктів

 

 

 

 

         

 

 

 

Спільне вирощування риби з рибними

підприємствами

 

 

                   

Закупівля риби з водойм України

 

 

 

 

 

 

 

         

Вирощування зарибку для водойм України

 

 

 

                 

Будівництво допоміжних підприємств

 

 

 

 

           

 

 

Імпорт рибопродукції і торгівля

 

 

 

 

 

 

           

 Кадрова політика

 Враховуючи вкрай складну науково-виробничу структуру ТРК, засновану на багатовекторності ведення та розвитку рибного бізнесу не тільки в Україні, а й за її межами, доктрина кадрової політики має бути сформульована як – «Кадри вирішують усе!»

Ефективність господарювання вирішальною мірою, залежатиме від якості чинної системи управління персоналом, тому в довгостроковій перспективі керівництво ТРК має проводити активну кадрову політику, з урахуванням зміни зовнішніх факторів середовища (демографічних, тенденцій економічного розвитку та науково-технічного прогресу, змін законодавчого поля тощо).

Для компенсації негативних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища керівництву корпорації необхідно буде проводити регулярні дослідження потреб ринку рибопродукції, проводити глибокі аналізи та складати прогнози щодо потреб у кадрах свого виробничого сектору, що постійно змінюється.

На початковому етапі ТРК проводитиме відкриту кадрову політику, засновану на залученні з боку ініціативних та кваліфікованих кадрів у процес управління з максимально можливою взаємодією керівництва із потенційними перспективними співробітниками з усіх виробничих питань.

На наступному етапі, після формування основного кадрового складу, керівництву корпорації доцільно переорієнтуватися на закриту кадрову політику. Така переорієнтація допоможе зберегти кадри корпорації, їх професійний рівень і кваліфікацію, яка постійно зростатиме. З іншого боку ТРК все одно потребуватиме «свіжих» кадрів, які прийдуть на нижні позиції управління з перспективою подальшого зростання.

Кадрова політика передбачатиме постійну корекцію стратегії формування та використання трудового потенціалу відповідно до змін в умовах господарювання: набір та формування необхідних категорій персоналу (відбір, професійну орієнтацію, найм на роботу та адаптацію), підготовку персоналу до відповідної професійної діяльності (навчання, професійну підготовку та перепідготовку, підвищення кваліфікації, просування по службі).

Також буде необхідна оцінка професійних якостей персоналу, мотивації дотримання ним належного режиму трудової діяльності та високої продуктивності праці, поряд із постійним моніторингом безпеки праці та забезпеченням її соціальної захищеності.

Підбір персоналу масових спеціальностей (рибоводи, різноробітники, моряки рибопромислового флоту, водії та інші) для ТРК проводитиметься через державні, комерційні та регіональні служби працевлаштування.

Підбір персоналу середньої ланки управління (керівники всіх рівнів рибогосподарських, рибопромислових та інших підприємств об’єднання, інженери, іхтіологи і так далі) буде здійснюватися з використанням внутрішніх джерел через навчання, просування службовими сходами з перенавчанням, рекомендацій трудових колективів, тощо .

Підбір персоналу вищої ланки управління, особливо на початковому етапі, заснований виключно на особливих джерелах набору, які передбачають можливість:

Залучення до управління висококваліфікованих наукових та виробничих кадрів галузі рибного господарства України виключно по лінії особистих знайомств та відносин, що дозволяють знати сильні сторони спеціаліста чи вченого та оптимально їх використати.

Приплив нових кадрів з нестандартними поглядами на управління певних сфер діяльності.

Найціннішими кадрами об’єднання будуть ті кадри, які спроможні приймати відповідальні рішення та нести за них персональну відповідальність. Стимулювання відданості корпорації та віддачі у цих кадрів має проводитися планомірним підвищенням зарплати зі зростанням їх професійної компетенції, рухом службовими сходами, а головне, для цих обраних кадрів – можливістю придбання частини акцій корпорації у власність, яка дозволить цим людям ставитися до корпорації як до своєї власності.

Менеджери вищої ланки управлінні персоналом шукуватимуться не тільки в Україні, а й в інших країнах.

 Плани виробництва

Будівництво потужного виробничого об’єднання рибопромислового напрямку, розробка його планів виробництва, фінансування  та розвитку є справою  концептуального характеру тому, що на цьому шляху зустрічатимуться багато невідомих перешкод адміністративного, політичного, загальносвітового, фінансово-економічного, соціального характеру, передбачити які наперед практично неможливо.

 Але, враховуючи різноплановість виробничого напрямку, високий статус  об’єднання  та інші позитивні складові, ці майбутні невідомі труднощі не зможуть завадити успішному розвитку ТРК.

Основні планові показники виробництва ТРК

       Таблиця 12                                            (тис. тонн)

з/п

Напрямки діяльності

Роки

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1.

Робота Рибного

комплексу аквакультури

та інших рибних баз

 

 

5

 

10

 

12

 

15

 

20

 

25

 

30

 

40

 

50

2.

Робота комплексу

марикультури

10

25

40

50

60

70

80

90

100

3.

Заготівля риби

з водойм України

10

25

25

30

30

30

30

35

40

40

4.

Спільне з р/г

підприємствами

вирощування риби

 

1

 

3

 

5

 

6

 

8

 

10

 

12

 

15

 

17

 

20

5.

Імпорт риби і

морепродуктів

1

10

20

30

40

50

50

50

50

50

6.

Зариблення водойм  України (тонн)

50

70

80

90

100

150

200

300

500

7.

Робота допоміжних підприємств

///

///

///

///

///

///

///

///

///

///

8

Робота рибопромислового флоту (Світовий океан, іноземні держави, Україна)

30

70

150

300

450

600

700

800

830

9

Осетрові Австралія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

Виробництво комбікормів

 

20

50

100

130

160

200

250

320

400

 

Разом:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Примітка:

 Робота допоміжних підприємств не оцінюється в тоннах.

 Продукти осетрівництва “чорної” ікри залежатиме від факторів світового попиту, коливання цін, фінансування осетрової програми, тощо, тощо.

 Основні доходи Рибного комплексу аквакультури і марикультури (80 %) через п’ять років досягатимуться за рахунок реалізації вирощеної чорної ікри осетрових видів риб та реалізації сировини для виробництва осетрового хондроетіну (фармацевтичний препарат для лікування суглобів).

Також важливою складовою прибутків складе робота океанічного рибопромислового флоту

Будівництво Рибного комплексу аквакультури та Комплексу марикультури позитивно вплине на реалізацію торгівельним підприємствам розширеного асортименту рибопродукції і тим самим вони відвойовуватимуть свій сегмент ринку у конкурентів.

Структура рибопромислового флоту ТРК

  Таблиця 13

з/п

Групи суден

Кількість

суден

(одиниць)

Загальний тоннаж

(тисяч тонн)

Вартість

суден

(млн.$)

Вилов

за рік

(тис.т)

1.

Азовське, Чорне моря внутрішні водойми

 

 

100

 

 

25

 

 

15

 

 

100

2.

Економічні зони іноземних держав

 

100

 

125

 

100

 

200

3.

Відкритий Океан

200

2000

2000

800

4.

Спеціалізовані судна

для вилову криля,

анчоусів, тощо та

виробництва

рибного борошна

 

 

 

20

 

 

 

100

 

 

 

500

 

 

 

200

 

Разом:

420

2250

2615

830  риби

 + 200

рибного

борошна

Примітка:

Загальний вилов риби тільки рибопромисловим флотом ТРК  забезпечить мінімально необхідну річну потребу 40 мільйонне населення України у рибопродуктах.

Виробництво 200 тис. тонн/рік рибного борошна дозволить повністю забезпечити потреби аквакультури і марікультури.

 План фінансування

 Стратегія фінансування ТРК спрямовуватиметься:

По перше: на фінансування проектних робіт та будівництво головних рибогосподарських об’єктів, (осетровий комплекс, Селекційно-генетичний племінний центр, завод з вирощування камбал , рибопромисловий флот, порти та портопункти).

– По-друге, на закладку інфраструктурної основи науково-виробничої корпорації (головний офіс, науковий центр, система логістики).

– У третє на фінансування об’єктів аквакультури та марікультури в інших країнах (окрім осетрівництва в Австралії). 

ТРК повинна систематично прогнозувати стани як зовнішнього, так і внутрішнього економічного та фінансового середовища шляхом аналізу основних факторів. Нарощування обсягів продажів продукції корпорації, постійне нарощування обсягів осетрової рибопродукції неминуче призведе до необхідності збільшення основних та оборотних коштів і відповідно додаткового фінансування не тільки основних об’єктів корпорації, а й агропромислового комплексу, який має забезпечити кормами напрямки, що розвиваються.

Розвиток рибопромислового флоту вимагатиме особливого забезпечення фінансами. Прогнозування фінансових потреб стане можливим на основі статистичних експертних методів з використанням економіко-математичних моделей і на основі експертних оцінок щодо ринку рибопродукції України та Світу.

При складанні плану фінансування ТРК застосовуватиметься зустрічне планування..

На першому етапі (згори донизу) спускатиметься поточне фінансове планування за стратегічними напрямками (осетровий комплекс, заводи з вирощування камбали та інших цінних видів риб, об’єкти аквакультури та марикультури).

На другому етапі (знизу-вгору) складатиметься кінцевий варіант фінансового плану за системою деталізованих показників з урахуванням усіх запропонованих та узгоджених оптимальних рішень.

 Фінансування основних напрямків роботи ТРК

 (загальні витрати за 10 років)

 

Таблиця 14                                                 (млн. $)

№ з/

п

Об’єкти та статті фінансування

Всього

Роки

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

1. Підприємства аквакультури

Офісні витрати

10

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Науковий центр

44

2

2

2

2

6

6

6

6

6

6

Селекційно-генет.

племінний центр

 

44

2

2

2

2

6

6

6

6

6

6

Аквакультура

192

4

4

4

8

12

16

30

36

36

42

Підприємства – партнери

20

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Океанічний флот

2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

«Інтелектуальный центр…», громадські

організації, фонди, ЗМІ

 

8

0,8

0,8

0,8

0,8

0,8

0,8

0,8

0,8

0,8

0,8

Транспорт

40

4

4

4

4

4

4

4

4

4

4

Будівельне підприємство

20

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Допоміжні підприємства

20

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Разом:

400

20

20

20

26

34

40

54

60

60

66

2

2. Підприємства марікультури

Марікультура

228

16

30

40

30

24

24

16

16

16

16

Завод по вирощуванню камбал та інших риб

 

72

4

10

20

10

6

6

4

4

4

4

Разом:

300

20

40

60

40

30

30

20

20

20

20

3

3. Виробництво осетрової ікри

Осетровий комплекс

1800

476

364

166

174

170

170

70

70

70

70

Агропромисловий комплекс

80

4

6

4

6

10

10

10

10

10

10

Комбікормові заводи

220

20

30

30

20

20

20

20

20

20

20

Разом:

2100

500

400

200

200

200

200

100

100

100

100

4

4. Рибопромисловий флот

Рибопромысловий флот

1870

 

190

370

370

370

270

60

60

60

60

60

Порты и портопункти, с інфраструктурою

200

10

30

20

20

20

20

20

20

20

20

Рибопереробні підприємства

130

0

0

10

10

10

20

20

20

20

20

 

Разом:

2200

200

400

400

400

300

100

100

100

100

100

 

Всього:

5000

740

860

680

666

564

370

274

280

280

286

 .Прогноз продажів по проєкту

    Таблиця 15                                            (млн.  $/рік)

з/

п

Напрямок діятельності

Роки

При

бутки

1-3

4

5

6

7

8

9

10

1

Підприємства аквакультури

0

80

100

120

160

200

 

240

300

1200

2

Підприємства марікультури

0

120

200

300

400

500

600

600

2720

 

Виробництво осетрової ікри та м’яса

0

 

340

560

780

1120

1600

1840

2100

8340

3

Океанічний, Азово-Чорно

морський промисел,

а також промисел у водах інших держав і внутнішній промисел у водоймах України

0

 

0

200

300

400

600

800

1000

3300

 

Всього:

0

 

540

1060

1500

2080

2900

3480

4000

 

15560

 Примітка: 

– Продажи комбікормів підприємствам ТРК, різноманітні послуги підприємствам-партнерам, продукція допоміжних підприємств ТРК, послуги та інше  не враховуються, тому що вони входять у собівартість рибопродукції.

– Рибопереробка, как и перші два вида діяльності ТРК в таблиці не враховуються.

– Об’єми продукції промиислу (океанічному, у територіальних водах іноземних держав, Азово-Чорноморському та промислі у внутнішніх водах України) дуже мінливі і непередбачувані, тому більш точні цифри можна спрогнозувати, маючи об’єктивні показники рибопромислової діяльності на даний час.

– ТРК, маючи у своєму складі висококваліфікований склад аналітиків рибного господарства постійно і ретельно відстежуватиме для факторного аналізу і прийняття правильних рішень усі мінливі параметри функціонування світового рибного господарства.

 Прогноз руху грошових потоків по проєкту

Аналіз прибитковості проєкту

 

      Таблиця 16                                                     (млн. $)

№ з/п

Види

 діяльності

Разом

Годы

Доля у при

бут

ку

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Підприємста аквакультур

7,6 %

– дохід

1200

0

0

0

80

100

120

160

200

 

240

300

– витрати, податки, відсотки, інвестиції

-400

-20

-20

-20

-26

-34

-40

-54

-60

-60

-66

– соукупнийнпршовий потік

800

-20

-20

-20

54

66

80

106

140

180

234

2

Підприємства марікультури

22,9  %

– доход

2720

0

0

0

120

200

300

400

500

600

600

– затраты, налоги, проценты

инвестиции

-300

-20

-40

-60

-40

-30

-30

-20

-20

-20

-20

– совокупный денежный поток

2420

-20

-40

-60

80

170

270

380

480

580

580

3

Виробництво осетровой ікри

59,1%

– доход

8340

0

0

0

340

560

780

1120

1600

1840

2100

– затраты, налоги, проценты

инвестиции

-2100

-500

-400

-200

-200

-200

-200

-100

-100

-100

-100

– совокупный денежный поток

6240

-500

-400

-200

140

360

580

1020

1500

1740

2 000

4

Океанічний промисел

10,4  %

– доход

3300

0

0

0

0

200

300

400

600

800

1000

– затраты, налоги, проценты

инвестиции

-2200

-200

-400

-400

-400

-300

-100

-100

-100

-100

-100

– совокупный денежный поток

1100

-200

-400

-400

-400

-100

200

300

500

700

900

 

Всего

100,0 %

– доход

15560

0

0

0

540

1060

1500

2080

2900

3480

4000

– затраты, налоги, проценты

инвестиции

-5000

-740

-860

-680

-666

-564

-370

-274

-280

-280

-286

– совокупный денежный поток

10560

-740

-860

-680

-126

496

1130

1806

2620

3200

3714

 Показники інвестиційної привабливості та рентабельності проекту: NPV, IRR, DPP, PI

 Для розрахунку основних показників інвестиційної привабливості проєкту необхідно визначитися із ставкою дисконтування.

У таблиці  наведено розрахунок дисконтної ставки з урахуванням поправок на ризик, напрями діяльності об’єднання, а також їхнього внеску у фінансові результати.

Розрахунок дисконтної ставки

   Таблиця 17

з/п

Напрямок інвестицій

Коэфіцієнт поправки на ризик (3:15)

Доля в загальному прибутку %

Складові дисконтної ставки

1

Підприємства аквакультури

5

7,6

0,38

2

Підприємства марікультури

5

22,9

1,14

3

Виробництво осетрової ікри, м’яса

5

59,1

2,95

4

Океанічний промысел

6

10,4

0,62

 

Всього:

 

100,0

5,10

 

Разом дисконтна ставка

 

 

R=5,1 %

 Примечание: коэффициент поправки на риск имеет следующие значения:

Для новых инвестиций (новые мощности для уже имеющегося производства и продвижения рыбопродукции) – 3÷5.

Для новых инвестиций в прикладные научно-исследовательские разработки, направляемые на специфические цели – 6÷8.

Для новых инвестиций (новые мощности для выращивания, добычи и переработки рыбы, не связанных с первоначальной деятельностью компании) – 9÷15.

 Таблиця основних показників інвестиційної привабливості

  Таблиця 18                                                   (млн. $)

Період

Перв витрати

.Прибу

ток

Грошові

витрати

Грошов. потік

Дисконт грошов. прибуток

Грошовий потік

0

$ 5 000

 0

$ 5 000

-$ 5 000

 

-$ 5 000

1

 

0

740

-$ 740

-$ 704

-$ 5 704

2

 

0

860

-$ 860

-$ 779

-$ 6 483

3

 

0

680

-$ 680

-$ 586

-$ 7 068

4

 

540

666

-$ 126

-$ 103

-$ 7 172

5

 

1060

564

$ 496

$ 387

-$ 6 785

6

 

1500

370

$ 1 130

$ 838

-$ 5 946

7

 

2080

274

$ 1 806

$ 1 275

-$ 4 671

8

 

2900

280

$ 2 620

$ 1 760

-$ 2 912

9

 

3480

280

$ 3 200

$ 2 045

-$ 866

10

 

4000

286

$ 3 714

$ 2 258

$ 1 392

 

 

 

$ 5 000

$5 560

 

 

 

 

 

IRR

7,6%

$ 1 392

 

 

 

 

 

 

npv

 

 

 

 

 

 

$ 1 392,01

 

 

 

 

 

pi

27,8%

 

Бізнес – проект створення ТРК, як лідера рибного бізнесу в Україні (а через деякий час і у Світі), може бути оцінений не лише за комплексом галузевих критеріїв інвестиційної привабливості, але й за основними динамічними методами фінансової оцінки інвестиційної привабливості та рентабельності: NPV, IRR, DPP, PI.NPV – чиста наведена (до сьогодні) вартість інвестиційного проєкту або з урахуванням ставки дисконтування сума поточних цін усіх спрогнозованих грошових потоків.

Формула розрахунку NPV прийнято для простого випадку, коли всі інвестиції припадають на початок проекту. Бізнес-проєкт визначає NPV = 696 млн. $, тобто ≥ 0 на десятому році реалізації проекту. Отже, бізнес-проєкт є інвестиційно привабливим.

IRR – внутрішня норма прибутковості – норма прибутку, породжена інвестицією. Це та норма прибутку (бар’єрна ставка, ставка дисконтування), коли чиста поточна вартість інвестиції дорівнює нулю, чи це та ставка дисконту, коли дисконтовані доходи від проекту рівні інвестиційним затратам.

Проєкт має внутрішню норму прибутковості 7,6%, що перевищує ставку дисконту (5,1%), тому  інвестувати можна!

DРР – дисконтований термін окупності інвестицій показує, що за час, що дорівнює 7,8 років, навіть з урахуванням тимчасової вартості грошей відбудеться відшкодування інвестиційних витрат.

PI – індекс прибутковості – відношення доходів, очікуваних від інвестиції, до суми інвестованого капіталу. PI – це відносна прибутковість майбутнього підприємства, і навіть дисконтована вартість всіх фінансових надходжень на одиницю вкладень.

Якщо взяти до уваги показник I, що дорівнює вкладенням у проєкт, то індекс прибутковості інвестицій розраховується за формулою PI = NPV/I (2500+696): 2500 = 1,278 чи 27,8 %).

Profitability Index – відносний показник, який дає уявлення про рівень чистого грошового потоку у проекті щодо інвестиційних витрат. цьому проєкті значення показника PI = 1,278 або + 27,8 %, що більше одиниці, тому проект зможе принести необхідний дохід та зростання інвестиційного капіталу, тому рекомендується до реалізації!

Дисконтирований термін окупності (PP – 7,8 роки)

 Навіть за даних витрат на вирощування риби, її видобуток, переробку і реалізацію рибопродукції, фінансування наукових, екологічних програм та громадської діяльності через 7,8 року ТРК перейде точку беззбитковості та почне працювати в режимі планового прибутку.

 Сценарії розвитку проекту

 Для розробки сценарію майбутнього менеджменту потрібно створити картину логічно взаємопов’язаних подій і послідовних кроків з певною ймовірністю, що ведуть до прогнозованого і оптимального кінцевого формату організації виробничого процесу.

До моменту окупності проекту осетровий напрямок діяльності ТРК формуватим ≈ 59,1 % всього грошового потоку.

В останні роки спостерігалося незначне, але зростання цін на рибу та рибопродукцію (≈ 5 %/рік). У той же час ціни на якісну осетрову ікру на світовому ринку зростали до 10% на рік.

Враховуючи зростання частки прибутку за рахунок «чорної» ікри, а також стабільне зростання цін на неї в Європі, США та на Світовому ринку, доцільно усі основні кадрові, виробничі та фінансові зусилля зосередитись у напрямку розвитку індустріального товарного осетроварства!

Графік грошових потоків, які формуватиме ТРК

Чутливість бізнес-плану до параметрів внутрішнього і зовнішнього середовища, що динамічно змінюються, досліджена експертною групою за показниками інвестиційної привабливості та рентабельності проекту – NPV, IRR, DPP, PI з урахуванням основних ризиків, що супроводжують проєкт.

Висновок: максимально можливе зниження ціни на рибу та рибопродукцію, а також скорочення обсягів їх виробництва можливі лише до величини 15% (зниження можливе або за рахунок зниження ціни, або за рахунок скорочення на той самий показник обсягів виробництва). Подальше зниження ціни або скорочення обсягів виробництва призведе до прямих фінансових збитків.

Сценарій перший. Розвиток осетрового напряму ТРК після будівництва Осетрового комплексу може йти за лінійним сценарієм нарощування виробничих потужностей заводської частини, що працює на Установках замкнутого водопостачання (УЗВ), що передбачено новітніми технологіями, що забезпечують найкращі умови для відтворення та вирощування осетрових риб.

Проте є й інший напрямок розвитку цього сценарію. Враховуючи фізіологію осетрових видів риб, технологію та економіку їх вирощування в різних умовах (УЗВ, відкритих водоймах, садках, затоках, відгороджених ділянках водойм, а також в Установках оборотного водопостачання УОВ), доцільно забезпечувати об’єкти аквакультури та марикультури в Австралії рибопосадковим матеріалом для їх вирощування до товарних навішування або до стадії отримання ікри.

Цей сценарій забезпечить ТРК найвищі прибутки за рахунок різкого зниження собівартості виробництва осетровій рибопродукції у відкритих водоймах (навіть з урахуванням збільшення термінів дозрівання – в 1,2-1,3 рази). 

Сценарій другий описує ситуацію, коли ТРК досягне обрії прогнозованих подій в осетровому напрямку. З одного боку, після виходу осетрових ліній на проектну потужність, подальше нарощування виробництва ікри, без спеціально продуманої агресивної маркетингової кампанії з просування нових видів на Світовий ринок, може загальмувати динаміку продажів.

З іншого боку, планомірне збільшення обсягів вирощування осетрових видів риб відкриє раніше незвідані ринки хондроїтинової сировини з осетрових риб для фармацевтичної промисловості (кращої у світі, потреба якої обчислюється в обсязі ≥ 600 тис. тонн/рік). Також необхідно врахувати фактор активізації некоректної боротьби дрібних конкурентів через зниження обсягів продажів їхньої осетрової ікри нижчої якості (хоча на кожен товар знайдеться свій покупець, враховуючи незадоволений, але забезпечений фінансами попит на світовому ринку).

У результаті реалізації проекту можливе відхилення планових показників, закладених у проєкті. Виходячи з цього, для визначення можливих ризиків реалізації проекту розглянемо два сценарії розвитку проекту.

Варіант перший – зміна об’ємів продажів.

Чутливість проєкту до змін об’ємів продажів

      Таблиця 19

Показники

– 15 %

– 10 %

-5 %

Базовий

+ 5%

+ 10 %

+ 15 %

NPV (млн. $)

-88

173

435

696

957

1219

1480

IRR (%)

4,8

5,7

6,7

7,6

8,4

9,2

10

PI (%)

-3,5

6,9

17,4

27,8

38,3

48,8

59,2

DPP (років)

10,4

9,4

8,5

7,8

7,2

6,7

6,3

Причинами зміни обсягу продажів можуть бути такі причини або їхня сукупність: менеджмент, маркетинг, зниження виробництва риби та рибопродукції, логістика, якість рибопродукції, асортимент та інше.

Висновки:

Збільшення обсягів продажів збільшує NPV (чисту, наведену до сьогоднішнього дня, вартість інвестиційного проекту).

Зменшення обсягів продажу знижує NPV.

Збільшення обсягів продажу збільшують IRR (внутрішню норму прибутковості) та PI (індекс прибутковості).

Зменшення обсягів продажів зменшують IRR та PI (межа зменшення обсягів виробництва ≤ 15 %).

Збільшення обсягів продажу зменшує DPP (дисконтований термін окупності інвестицій).

Зменшення обсягів продажу збільшує DPP.

Варіант другий – зміна собівартості.

 Чутливість проєкту до змін собівартості

      Таблиця 20

Показники

– 15 %

– 10 %

– 5 %

Базова собівартість

+ 5 %

+ 10 %

+ 15 %

NPV (млн. $)

1001

899

798

696

594

493

391

IRR (%)

8,7

8,3

7,9

7,6

7,2

6,8

6,5

PI (%)

40,0

36,0

31,9

27,8

23,8

19,7

15,7

DPP (років)

7,1

7,4

7,6

7,8

8,1

8,6

9,63

Собівартістю рибопродукції можна управляти за рахунок зниження витрат виробництва, збільшення обсягів виробництва та іншого.

Висновки:

 Збільшення собівартості продукції зменшує NPV.

 Зменшення собівартості продукції збільшує NPV

 Збільшення собівартості продукції зменшує IRR та PI

 Зменшення собівартості продукції збільшує IRR та PI.

 Збільшення собівартості продукції підвищує DPP.

 Зменшення собівартості продукції зменшує DPP.

Очікувані результати

 На даний час рибне господарство України знаходиться у стані глибокої затяжної рецесії. Галузь відступила від своєї переважної національної ознаки – нарощування власного видобутку водних біоресурсів, власного виробництва харчової і технічної продукції, відтворення рибних запасів.

Країна втратила статус морської рибальської держави, ставши  імпортером сировини та готової рибної продукції, тим самим виявилася вигідним інвестором зарубіжних партнерів і конкурентів. Але структурна модернізація галузі рибного господарства України на базі створення ТРК зможе:

Ініціювати створення необхідних законодавчих і адміністративних умов для забезпечення мінімального рівня споживання рибопродуктів населенням, а також виробництва іншої сировини для потреб промисловості України.

Відновити рибогосподарський потенціал прісноводних водойм та морських територіальних вод України шляхом повномасштабних полікультурних зариблень промисловими, видами риб, а також створити сприятливі умов для їх повного самостійного відновлення.

Створити додаткові робочі місця (особливо у місцях традиційного рибного промислу) та підвищити  життєвий рівень працівників галузі рибного господарства.

Збільшити виробничі потужності берегових рибопереробних підприємств та підприємств, які займаються виготовленням лікувальної, кормової та іншої продукції.

Знизити собівартість  вітчизняної рибопродукції.

Створити сприятливе інвестиційне середовище для всіх вітчизняних виробників рибопродукції.

Стимулювати розвиток  інших  галузей національної економіки, пов’язаною з рибним господарством – суднобудування,  машинобудування, хімічна промисловість, транспорт, агропромисловий комплекс, тощо.

Підвищити рівень  споживання  рибопродукції  на душу населення більше ніж 20 кг/рік на одного українця.

Висновки

 Занепад галузі рибного господарства України  поглиблюватиметься й надалі, якщо держава терміново не проведе  масштабну структурну модернізацію, не забезпечить необхідну законодавчу та адміністративну підтримку на всіх рівнях державної влади і вирішить питання з залученням значної  кількості  інвестиційних коштів українських та іноземних інвесторів, створить спеціальні державні фонди для оновлення рибопромислового флоту України та основних фондів підприємств галузі.

 Модернізація галузі рибного господарства України через створення Транснаціональної рибної корпорації сприятиме розвитку підприємств і організацій всіх форм власності, маючи на меті створення справжнього власника засобів виробництва, хазяїна водойми, який в довгостроковій перспективі буде впевнений в законності користування її ресурсами і тому діяльність його завжди буде спрямована на розвиток виробництва якісної і конкурентоспроможної рибопродукції на ринку України та поза її межами.  

Україна має в своєму розпорядженні всі необхідні географічні, економічні, адміністративні, кадрові, виробничі і політичні ресурси, розумне використовування яких, після модернізації галузі рибного господарства, зможе не тільки повністю відновити рибогосподарський потенціал водойм, але й надати необхідний поштовх інтенсивному розвитку всього рибного господарства, не тільки для забезпечення продовольчої безпеки та незалежності держави всекторі рибопродукції, а і для нарощуванню свого експортного потенціалу!

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Обґрунтування необхідності написання закону України «Про збереження різноманіття водних біоресурсів»

Створено - 14.04.2020 0
Обґрунтування необхідності написання закону України «Про збереження різноманіття водних біоресурсів» На підставі підписаного Україною в Ріо-де-Жанейро (1992 р.) Міжнародного договору,…

Загрузки биофильтров УЗВ

Створено - 07.03.2019 0
Загрузка для биологических фильтров Субстрат для биофильтра Разработанный субстрат получил название (Биоэлементы) и представляет собой небольшие ребристые пластмассовые цилиндры размером…