ПРОЄКТ

МОРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ПОРТ – ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК

“ІнПАРК КОБЛЕВЕ”

(с. РИБАКІВКА)

(концепція, ідеологія розбудови)

 Розробники:

1. Робоча група з розроблення проєкту “Програми розвитку галузі рибного господарства Коблівської сільської територіальної громади на період до 2030 року»
2. ТОВ “Продукт сонячного світла”

  Морський торговий порт –

 індустріальний парк “ІнПарк Коблеве”

(с. Рибаківка)

 1). Вступ

 Відповідно до затвердженої “Програми соціально-економічного розвитку Коблівської сільської ради на 2021-2025 роки” (від 03 вересня 2021 року № 6 ХІ сесія 8 скликання) та “Програми розвитку рибного господарства Коблівської сільської територіальної громади на період 2024-2030 рр.” (від 05 лютого 2024 р. № ХХХIХ), Коблівська територіальна громада формує стратегічне бачення свого майбутнього, що базується на розвиненій економіці, високих соціальних стандартах та екологічно збалансованому довкіллі. Громада прагне стати привабливим регіоном для інвесторів, підприємців і молоді, закладаючи фундамент для сталого розвитку та процвітання.

Таке бачення ґрунтується на глибокому аналізі соціально-економічного стану громади, результатах діяльності спеціально створеної робочої групи та враховує сучасні виклики, зумовлені повномасштабною війною Росії проти України. Війна спричинила значні руйнування інфраструктури, втрати у виробничому секторі та зниження інвестиційної активності, що потребує термінового впровадження ефективних механізмів економічного відновлення.

Головним інструментом реалізації місії Коблівської громади є розвиток інфраструктури та промислового потенціалу, що включає модернізацію дорожньо-транспортної мережі, реконструкцію комунальної та енергетичної інфраструктури, створення індустріального парку і стимулювання малого та середнього бізнесу. Важливим напрямом є відновлення та розширення рибного господарства, що традиційно відіграє ключову роль у місцевій економіці.

Негативні тенденції в економічному розвитку України впродовж останніх років, спричинені військовою агресією, потребують пошуку синергетичних механізмів стимулювання економіки. Одним із стратегічних пріоритетів є залучення міжнародної фінансової допомоги, розвиток державно-приватного партнерства та імплементація інноваційних технологій у виробництві. Структурно-технологічна модернізація виробничого комплексу, створення сприятливого середовища для стартапів та залучення грантових програм стануть основою для прискореного розвитку громади в повоєнний період.

Відбудова України після війни є не лише викликом, а й унікальним шансом для трансформації економіки, підвищення її конкурентоспроможності та впровадження передових світових практик у різних сферах. Коблівська територіальна громада прагне бути активним учасником цього процесу, використовуючи всі доступні інструменти для створення міцного економічного фундаменту та забезпечення гідного майбутнього для своїх жителів.

Інвестиційні механізми для Коблівської об’єднаної територіальної громади. Розвиток Коблівської об’єднаної територіальної громади спирається на стратегічно важливі інфраструктурні проєкти, які сприятимуть економічному зростанню регіону, залученню інвестицій та створенню нових робочих місць. Основними механізмами реалізації цих завдань є будівництво та експлуатація двох ключових об’єктів.

Морський торговий порт (с. Рибаківка)

Розвиток морських портів. Стратегія розвитку морських портів України на період до 2038 року, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №548-р, визначає пріоритети модернізації та розширення портової інфраструктури. Основними напрямками є підвищення конкурентоспроможності портів, залучення інвестицій та інтеграція у світову транспортну систему.

Будівництво морського торгового порту в селі Рибаківка відповідає цим стратегічним цілям, забезпечуючи нові можливості для експорту та імпорту товарів, а також стимулюючи розвиток суміжних галузей економіки.

Проєкт морського торгового порту (с. Рибаківка) відповідає загальнонаціональним пріоритетам щодо розвитку морської логістики та інтеграції України в міжнародну торговельну систему. Він також є важливою складовою регіональної економічної стратегії, спрямованої на розбудову інфраструктури, підвищення конкурентоспроможності та створення нових економічних можливостей для місцевих підприємців.

Будівництво морського торгового порту в с. Рибаківка є стратегічним кроком у розвитку транспортно-логістичного потенціалу громади. Порт стане ключовою ланкою у формуванні сучасного транспортного хабу, що забезпечить:

– Розширення зовнішньоекономічних зв’язків регіону.

– Збільшення вантажопотоку та розвиток експортно-імпортних операцій.

– Створення нових робочих місць та стимулювання місцевого бізнесу.

– Поліпшення транспортної інфраструктури та розширення логістичних можливостей.

Індустріальний парк “ІнПарк Коблеве”

Розвиток індустріальних парків. У лютому 2023 року Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію розвитку індустріальних парків до 2030 року. Цей документ передбачає створення сучасних індустріальних парків, здатних стати драйверами економічного зростання країни. Серед ключових завдань стратегії: удосконалення правової бази, оптимізація мережі парків з урахуванням потреб бізнесу та територіальних громад, а також залучення інвестицій

Розташування «ІнПарк Коблеве» у прибережній зоні створює унікальні можливості для розвитку логістичних та виробничих потужностей, що сприятиме інтеграції регіону у міжнародні торговельні ланцюги. Індустріальні парки є дієвим інструментом реалізації державної промислової та інвестиційної політики, спрямованої на стимулювання регіонального розвитку.

“ІнПарк Коблеве” стане потужним центром економічного зростання, забезпечуючи інвесторам сприятливі умови для ведення бізнесу. Основними перевагами парку стануть:

– Податкові та адміністративні пільги для резидентів.

– Розвинена інфраструктура, що відповідає міжнародним стандартам.

– Логістична доступність, зокрема близькість до ключових транспортних вузлів.

– Спрощений доступ до державних програм фінансування та підтримки.

Сприяння створенню індустріального парку “ІнПарк Коблеве” входить до пріоритетних напрямків державної політики з модернізації інвестиційно-інноваційної інфраструктури. У рамках Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 рр. передбачено фінансову та організаційну підтримку таких об’єктів як “точки зростання”, що забезпечують економічну активізацію територій.

Синергія проектів. Синхронний розвиток морського торгового порту в Рибаківка та індустріального парку «ІнПарк Коблеве»  створює потужний економічний кластер, що забезпечить:

– Підвищення інвестиційної привабливості регіону через створення сучасної інфраструктури та сприятливих умов для бізнесу.

– Розвиток транспортної інфраструктури та покращення логістичних зв’язків, що підвищить ефективність перевезень та зменшить витрати.

– Збільшення надходжень до державного та місцевого бюджетів через активізацію економічної діяльності.

Індустріальний парк “ІнПарк Коблеве” та морський торговий порт у с. Рибаківка є ключовими проєктами, що формують майбутній економічний потенціал Коблівської громади. Їх реалізація сприятиме сталому розвитку регіону, залученню стратегічних інвесторів та створенню нових перспектив для бізнесу та громади.

Ці ініціативи є не лише елементами регіональної стратегії, а й частиною загальнодержавного бачення розвитку промислової та транспортної інфраструктури України, що дозволить забезпечити  економічне зростання та підвищення рівня життя населення.

Будівництво індустріального парку «ІнПарк Коблеве» та морського торгового порту в селі Рибаківка є стратегічно важливим кроком для економічного розвитку України, що відповідає державним програмам та стратегіям.Реалізація цих проектів відповідає державним стратегіям та сприятиме сталому розвитку регіону та країни в цілому.

Законодавчі та нормативно-правові акти України на яких базується цей проєкт

1. Конституція України (28 червня 1996 року).
2. Цивільний кодекс України (16 січня 2003 року, № 435-IV).
3. Господарський кодекс України (16 січня 2003 року, № 436-IV).
4. Земельний кодекс України (25 жовтня 2001 року, № 2768-III).
5. Водний кодекс України (6 червня 1995 року, № 213/95-ВР).
6. Податковий кодекс України (2 грудня 2010 року, № 2755-VI).
7. Бюджетний кодекс України (8 липня 2010 року, № 2456-VI).
8. Митний кодекс України (13 березня 2012 року, № 4495-VI).
9. Закон України “Про індустріальні парки” (21 червня 2012 року,  № 5018-VI
10. Закон України “Про інвестиційну діяльність” (18 вересня 1991 року, № 1560-XII).
11. Закон України “Про інноваційну діяльність” (4 липня 2002 року, № 40-IV).
12. Закон України “Про оренду землі” (6 жовтня 1998 року, № 161-XIV).
13. Закон України “Про морські порти України” (17 травня 2012 року, № 4709-VI)
14. Закон України “Про транспорт” (10 листопада 1994 року, № 232/94-ВР)
15. Кодекс торговельного мореплавства України (23 травня 1995 року, №176/95-ВР).
16. Закон України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів” (8 липня 2011 року, № 3677-VI).

Ініціатором створення морського торгового порту в селі Рибаківка є Коблівська об’єднана територіальна громада  та ТОВ “Продукт сонячного світла”. Ця стратегічна ініціатива базується на фундаментальних аналітичних дослідженнях, статистичних даних та прогнозних показниках, що дозволяють обґрунтовано оцінити перспективи розвитку регіону та України в цілому.

Ідеологічна концепція створення морського торгового порту в селі Рибаківка та індустріальний парк “ІнПарк Коблеве” є основою для: прийняття Коблівською об’єднаною територіальною громадою рішення щодо:

– будівництва морського торгового порту та індустріального парку “ІнПарк Коблеве”;

– затвердження Коблівською територіальною громадою концепції будівництва порту та індустріального парку;

– укладання договору між ініціатором створення та ТОВ “Продукт сонячного світла” щодо заснування та функціонування порту та індустріального парку;

– забезпечення державної підтримки проекту відповідно до чинного законодавства;

– розроблення та реалізації бізнес-плану будівництва порту; проєктування та затвердження схем розміщення інфраструктури порту; формування єдиного стратегічного підходу між ініціатором та інвесторами щодо будівництва та подальшого розвитку порту.

– розроблення та реалізації бізнес-плану індустріального парку “ІнПарк Коблеве”; проєктування та затвердження схем розміщення його інфраструктури; формування єдиного стратегічного підходу між ініціатором та інвесторами щодо будівництва та подальшого розвитку індустріального парку.

Будівництво морського торгового порту в селі Рибаківка та індустріального парку “ІнПарк Коблеве” отримало підтримку Миколаївської обласної військової адміністрації, що підтверджує його важливість у контексті регіонального та національного розвитку. Реалізація цього проекту сприятиме сталому розвитку території, що входить до Коблівської громади, з урахуванням екологічних та природоохоронних стандартів.

Створення та розвиток морського торгового порту в селі Рибаківка забезпечить:

– Високий рівень сталого економічного та соціального розвитку Коблівської громади сприятиме:

– Підвищенню добробуту її мешканців.

– Внесенню вагомого внеску  у довгостроковий соціально-економічний розвиток України.

– Зміцненню національної економіки та транспортної інфраструктури.

– Підвищенню обороноздатності та незалежності України шляхом посилення логістичних можливостей та разміщення на території порту та парку воєнних об’єктів.

– Зміцненню морської інфраструктури та створення умов для стратегічної розбудови держави.

Цей комплексний інфраструктурний проєкт стане не лише важливим транспортним вузлом, а й ключовим елементом розвитку морегосподарського комплексу України. Його створення відповідає національним інтересам, сприяє інтеграції у світову економіку та посилює міжнародні торговельні можливості нашої держави.

Морський торговий порт у Рибаківці матиме стратегічне значення для розвитку морської інфраструктури та економіки країни. Відповідно до Морської доктрини України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2009 року № 1307, одним із пріоритетів є розвиток морегосподарської діяльності, зокрема портової інфраструктури, для забезпечення сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності України на світовому ринку.

Село Рибаківка, завдяки своєму географічному розташуванню, має потенціал стати важливим центром для обробки вантажів, зокрема рибної продукції, що відповідає завданням Морської доктрини відносно розвитку рибопромислового комплексу. Згідно з проєктом перспективного розвитку рибопромислового комплексу Коблівської територіальної громади, морський рибний порт у Рибаківці повинен стати головним базовим об’єктом, на майданчику якого будуватимуться усі об’єкти рибопромислової інфраструктури.

Реалізація цього проєкту сприятиме розвитку рибопромислового комплексу, створенню нових робочих місць та підвищенню економічної активності регіону. Водночас, важливо забезпечити екологічну безпеку та сталий розвиток, дотримуючись принципів, викладених у Морській доктрині України, зокрема щодо екологічно безпечної морегосподарської діяльності та збереження природних ресурсів.

Таким чином, розвиток морського торгового порту у Рибаківці є важливим кроком у реалізації стратегічних завдань Морської доктрини України, сприяючи економічному розвитку та підвищенню конкурентоспроможності країни на світовому ринку. Проект створення морського торгового порту в селі Рибаківка має величезний потенціал для розвитку не тільки Коблівської громади, але й для зміцнення економіки та транспортної інфраструктури України.

Додавання індустріального парку «ІнПарк Коблеве» до цього проєкту виглядає дуже перспективним, оскільки це дозволить інтегрувати виробничі потужності в рамках одного комплексу, що забезпечить додаткові можливості для економічного зростання. Індустріальний парк стане важливим чинником розвитку інфраструктури порту, сприяючи залученню інвестицій і забезпеченню технологічних інновацій. Це також створить сприятливі умови для розвитку підприємств, які орієнтуватимуться на експортно-імпортні операції через порт.

Цей комплекс може стати ключовим елементом не тільки для розвитку Коблівської громади, але й для формування сталого та ефективного економічного середовища України, що відповідає сучасним викликам, вимогам та стандартам. У рамках державного бачення, створення таких інфраструктурних об’єктів відіграє важливу роль у реалізації Національної економічної стратегії до 2030 року, сприяючи збільшенню частки переробної промисловості, розвитку логістичних хабів і розширенню міжнародного співробітництва.

Ідеологічна концепція створення морського торгового порту та індустріального парку «ІнПарк Коблеве» в с. Рибаківка, ініційована Коблівською об’єднаною територіальною громадою, є стратегічним кроком до забезпечення сталого економічного розвитку регіону. Це рішення не лише сприятиме розвитку інфраструктури, але й стане важливим елементом соціально-економічної стабільності та безпеки України в цілому. Дійсно, проект має ґрунтуватися на глибоких аналітичних дослідженнях, а також враховувати сучасні прогнози та стратегії розвитку території, природоохоронні та екологічні вимоги.

Створення морського торгового порту та індустріального парку «ІнПарк Коблеве» в с. Рибаківка дозволить досягти низки важливих цілей:

1. Стале економічне та соціальне зростаннягромади. Завдяки розвитку портової та паркової інфраструктури, Коблівська об’єднана територіальна громада отримує можливість створювати нові робочі місця, стимулювати місцевий бізнес і забезпечити регіон стійким економічним підґрунтям для майбутніх поколінь.
2. Підтримка розвитку морських портівна національному рівні. Враховуючи важливість морських перевезень для економіки України, розвиток нового порту стане не лише локальним, а й національним чинником, що сприятиме зміцненню морської інфраструктури і забезпеченню сталого розвитку морської галузі.
3. Підвищення обороноздатності та незалежності України. Порт стане критичним об’єктом для стратегічної безпеки країни. Його розвиток дасть змогу Україні не лише забезпечити економічну стабільність, а й підвищити свою обороноздатність в умовах геополітичних викликів.
4. Відповідність державним пріоритетам розвитку.Реалізація цього проєкту відповідає загальнонаціональним стратегічним планам, таким як Державна стратегія регіонального розвитку та План відновлення України, що передбачає стимулювання інвестицій у критичну інфраструктуру та промислові кластери.

Проєкт підтримується Миколаївською обласною військовою адміністрацією, що свідчить про його важливість і стратегічну значущість для регіону. Важливою складовою є спільна робота ініціаторів проекту та ТОВ “Продукт сонячного світла” над реалізацією бізнес-проєкту, створенням проєктних схем із забезпеченням усіх необхідних дозволів для реалізації інфраструктурних рішень.

Реалізація цього проєкту стане визначальним етапом у втіленні стратегічного бачення розвитку Коблівської громади, водночас зміцнюючи економічний та геополітичний потенціал України. Це сприятиме утвердженню нашої держави як ключового морського, логістичного та торговельного хабу Східної Європи, розширюючи її вплив у міжнародних транспортних і комерційних мережах. Такий крок є невід’ємною складовою національної стратегії, спрямованої на посилення глобальної конкурентоспроможності та інтеграцію України у світові економічні процеси.

2). Обгрунтування необхідності будівництва

морського порту (с. Рибаківка)

 Для обґрунтованого висновку щодо доцільності будівництва морського торгового порту (МТП) у с. Рибаківка, необхідно провести комплексний аналіз низки важливих аспектів, що стосуються розвитку портової інфраструктури в Україні та на світовому рівні. Нижче викладено основні пункти для такої оцінки.

1. Аналіз характеристик існуючих морських портів України. Аналіз конкурентів та потенційних партнерів.

Морські порти України мають стратегічне значення для економіки країни, забезпечуючи важливі логістичні зв’язки для зовнішньої торгівлі, зокрема для експорту сільськогосподарської продукції, металургійних виробів, нафти та інших ресурсів. Порти України, розташовані на узбережжі Чорного та Азовського морів, відіграють ключову роль у формуванні вантажопотоків та розвитку економічних відносин з іншими країнами.

Основні порти України:

1. Одеський морський порт– один із найважливіших транспортних вузлів України, що з’єднує країну з міжнародними морськими шляхами. Порт розташований на узбережжі Чорного моря в місті Одеса, стратегічно важливому для економіки не лише регіону, але й держави загалом. Він служить ключовим елементом у ланцюгу експортно-імпортних операцій і має значний вплив на розвиток торговельних відносин.

Характеристики. Одеський порт складається з кількох ділянок, зокрема, причалів, вантажних терміналів, складів та інших інфраструктурних об’єктів. Загальна площа порту – понад 1000 гектарів, а довжина причалів становить понад 10 км. Порт має можливості для обробки різноманітних видів вантажів, таких як генеральні, наливні, навалочні та контейнерні вантажі, що робить його універсальним і гнучким для різних видів транспортування.

Інфраструктура. Портова інфраструктура включає в себе:

– Кранові комплекси для навантаження та розвантаження вантажів.

– Контейнерний термінал, що займається обробкою контейнерних перевезень, які є важливими для міжнародної торгівлі.

– Наливний термінал, здатний обробляти рідкі вантажі, зокрема нафтопродукти, хімічні речовини.

– Логістичні склади та сучасні перевантажувальні механізми.

Спеціалізація:

Перевалка вантажів. Порт займається обробкою різних типів вантажів, таких як контейнерні вантажі, генеральні вантажі, нафтопродукти, зерно, хімічні та мінеральні добрива, а також руди і вугілля.

Контейнерні перевезення. Одеський порт є важливим вузлом для контейнерних перевезень, обробляючи великі обсяги контейнерних вантажів, що мають велике значення для зовнішньої торгівлі.

Рослинна продукція. Одеський порт активно займається експортом зерна та інших сільськогосподарських продуктів. Україна є одним з найбільших експортерів зерна, і цей порт відіграє велику роль у забезпеченні світових поставок.

Наливні вантажі: Порт обробляє великі обсяги наливних вантажів, таких як нафта та нафтопродукти, що робить його важливим для енергетичного сектору.

Туризм та круїзні лінії. Одеський порт також є популярним пунктом для круїзних суден, що приносить додатковий дохід від пасажирських перевезень і розвитку туризму.

Портова інфраструктура. Окрім перевалки вантажів, порт має розвинену інфраструктуру, включаючи склади, термінали, кранові установки для обробки вантажів та потужності для обробки різноманітних типів вантажів.

Модернізація та технології. Одеський морський порт активно інвестує в модернізацію своєї інфраструктури. Зокрема, введено в експлуатацію нові причали для контейнерних суден, оновлені технологічні лінії для перевантаження вантажів. Інноваційні підходи, що стосуються автоматизації перевезень та цифровізації портових процесів, дають змогу зменшити час обробки вантажів, підвищити ефективність роботи і забезпечити міжнародні стандарти обслуговування.

Транспортні коридори. Одеський порт є важливим елементом національної транспортної системи та має прямі зв’язки з міжнародними транспортними коридорами. Він є частиною “Європейського транспортного коридору” та “Транссередземноморського маршруту”. За допомогою залізничного і автомобільного транспорту вантажі, що обробляються в порту, можуть бути швидко доставлені до будь-якої точки України або за її межі.

Протягом останніх років активно розвивається концепція мультимодальних перевезень, що дозволяє комбінувати різні види транспорту для більш ефективного обслуговування вантажопотоків.

Сучасний стан і перспективи. Незважаючи на економічні труднощі, пов’язані з політичною та військовою ситуацією в Україні, Одеський порт залишається життєво важливим для економіки країни. Стабільне вантажопотокове навантаження на порт дає змогу підтримувати розвиток місцевої економіки та створювати нові робочі місця. Відновлення після кризових ситуацій та впровадження нових стратегій, таких як зменшення залежності від традиційних постачальників енергоносіїв, дають портові впевненість у майбутньому.

Перспективи розвитку. У найближчі роки Одеський морський порт продовжить модернізацію інфраструктури, розширення терміналів, а також зростання обсягів обробки контейнерних вантажів. Очікується, що в подальшому розвиватиметься напрямок екологічно чистих перевезень, що дасть змогу зменшити вплив транспорту на навколишнє середовище.

Таким чином, Одеський морський порт залишається однією з основних артерій економічного життя України, маючи важливе значення для розвитку міжнародної торгівлі та транспорту в цілому.

2. Миколаївський морський порт– одне з провідних державних підприємств України в галузі морського транспорту, розташоване на лівому березі річки Південний Буг у місті Миколаїв.

Характеристики. Порт з’єднаний з Чорним морем через Бузько-Дніпровсько-Лиманський канал (БДЛК), що проходить через Дніпровсько-Бузький лиман і річку Південний Буг. Канал має довжину 44 милі (близько 81,5 км), ширину 100 м і глибину 11,2 м, що дозволяє суднам з осадкою до 10,3 м безпечно заходити в порт.

Інфраструктура. Миколаївський порт має загальну площу 97,3 га та акваторію 342 га. Загальна протяжність причалів складає 2 420 м, з яких 242,2 м розташовані в портпункті Очаків. Допустима осадка біля причалів – 10,3 м у прісній воді. Порт оснащений залізничним полотном довжиною 27 км, що забезпечує ефективне сполучення з іншими транспортними мережами.

Спеціалізація. Порт спеціалізується на перевезенні різноманітних вантажів, зокрема зерна, металу, вугілля та хімічної продукції. Він є важливим пунктом для експорту цих товарів, що підкреслює його значення в економіці України.

Транспортні коридори. Миколаївський порт є частиною важливих транспортних коридорів, таких як ТРАСЕКА («Європа – Кавказ – Азія»), МТК № 7 («Дунайський водний шлях») та NELTI («Нова Євроазіатська Транспортна Ініціатива»), що сприяє розвитку транзитних перевезень та інтеграції України в міжнародні транспортні мережі.

Сучасний стан. Миколаївський порт продовжує розвиватися завдяки залученню інвестицій в інфраструктуру та модернізацію обладнання. Це дозволяє підвищити ефективність обробки вантажів та зміцнити позиції порту на міжнародному ринку.

Завдяки своїй стратегічній локації, розвиненій інфраструктурі та спеціалізації на різноманітних вантажах, Миколаївський морський порт є важливим елементом транспортної системи України та ключовим гравцем у міжнародній торгівлі.

3. Херсонський портє ключовим елементом інфраструктури південного заходу України, що має стратегічне значення для розвитку транспортних коридорів, зокрема для експорту сільськогосподарської продукції. Зазначений порт розташований на річці Дніпро, що забезпечує прямий доступ до Чорного моря і створює важливі можливості для перевезення вантажів як морським, так і річковим шляхом.

Характеристики:

– Площа основної території: 20 га..

– Кількість складів для зберігання генеральних вантажів -6.

– Кількість відкритих складів – 11

– Існуючі причали- 5, загальною довжиною 600 м.

– Максимальна глибина: 7,6 м.

– Кількість козлових кранів – 13.

– Кількість плавучих кранів – 6.

– Портофлот – 27 одиниць.

– Завантажувальна техніка – понад 90 одиниць.

– Сполучення – залізничне та автодорожнє

Інфраструктура. Портова інфраструктура включає в себе вантажні термінали, які здебільшого орієнтовані на обробку зерна, металу, а також інших вантажів, таких як вугілля та будівельні матеріали. Херсонський порт має декілька причалів для різних типів суден, а також склади для зберігання вантажів. Однак, через обмежену глибину акваторії, порт не може приймати великі океанські судна, що обмежує його здатність обробляти великі обсяги вантажів безпосередньо.

Спеціалізація. Основною спеціалізацією порту є перевезення сільськогосподарських вантажів, зокрема зерна, олії, а також інших аграрних продуктів, які є важливими експортними товарами для України. Порт також обробляє вантажі для металургійної та енергетичної промисловості, зокрема металеві вироби та вугілля.

Транспортні коридори. Херсонський порт є важливим елементом транспортних коридорів, зокрема для експорту сільськогосподарської продукції до Європи та інших країн. Завдяки своєму стратегічному розташуванню, він забезпечує зв’язок між річковим і морським транспортом, що дозволяє ефективно переміщати вантажі як національним, так і міжнародним рівнем.

Сучасний стан та перспективи. Херсонський порт нині потребує комплексної модернізації для підвищення його пропускної спроможності та адаптації до обслуговування більших суден. Важливим напрямом розвитку є вдосконалення інфраструктури, що передбачає зведення нових терміналів, розширення складських потужностей та оптимізацію логістичних процесів. Ці заходи сприятимуть збільшенню обсягів вантажоперевезень, підвищенню конкурентоспроможності порту та його інтеграції у сучасні торговельні маршрути.

Модернізація порту є важливою складовою для посилення його конкурентоспроможності на міжнародному ринку, оскільки в умовах глобалізації транспортування вантажів важливо забезпечити швидкість і ефективність логістичних процесів.

Херсонський морський порт є важливим транспортним вузлом, що забезпечує перевалку різноманітних вантажів та сприяє розвитку економічних зв’язків України.

4. Морський порт Чорноморськ,розташований у місті Чорноморськ (колишній Іллічівськ), є одним з найбільших портів України за обсягом оброблених вантажів. Він спеціалізується на перевалці різноманітних вантажів, включаючи металургійну продукцію, контейнери, хімічні речовини та зерно.

Характеристики та інфраструктура порту:

– Виробничі потужності: Порт здатний перевалювати понад 32 млн тонн вантажів на рік.

– Причальна лінія: Загальна довжина причалів становить близько 6000 метрів, налічується 29 сучасних причалів (№1-29).

– Складські площі: Порт має відкриті склади площею 575 тис. кв.м та криті склади площею 27 тис. кв.м, що дозволяє одночасно зберігати до 1,5 млн тонн різних вантажів.

– Навігаційні глибини: зовнішній рейд – 21 м, підхідний канал – 14,5 м, біля причалів: 7,5-14 м.

– Залізнична інфраструктура. Порт має розвинену залізничну мережу, що забезпечує ефективне сполучення з національною транспортною системою.

Спеціалізація та транспортні коридори. Порт Чорноморськ є важливим вузлом для міжнародної торгівлі, обслуговуючи різні види вантажів. Завдяки розвиненій контейнерній інфраструктурі, порт активно бере участь у контейнерних перевезеннях, забезпечуючи швидке та надійне транспортування товарів. Крім того, порт є частиною міжнародних транспортних коридорів, що з’єднують Україну з країнами Європи та Азії.

Сучасний стан та перспективи розвитку. У 2021 році компанія “Кернел” та ДП “Адміністрація морських портів України” підписали договір про взаємодію, який передбачає інвестиції в розвиток інфраструктури порту Чорноморськ на суму понад 3 млрд грн. Обсяг інвестицій “Кернела” становить близько 3 млрд грн, а АМПУ – близько 230 млн грн. Ці інвестиції спрямовані на модернізацію та розширення потужностей порту, зокрема будівництво сучасних терміналів та покращення логістичної інфраструктури.

Розвиток порту Чорноморськ має стратегічне значення для економіки України, оскільки сприяє збільшенню експортного потенціалу та інтеграції країни у світову торговельну систему.

5. Маріупольський морський порт, розташований на узбережжі Азовського моря, є важливим транспортним вузлом України, особливо для експорту продукції металургійної та промислової галузей Донбасу.

Характеристики порту:

– Навігація. Порт функціонує протягом усього року, забезпечуючи безперервний рух вантажів.

– Осадка суден: Порт здатний приймати судна з осадкою до 8 метрів.

Спеціалізація. Основними вантажами, що обробляються в порту, є металопрокат та зерно. Це зумовлено розташуванням порту поблизу промислових центрів, що забезпечує ефективну логістику для експорту цих товарів.

Транспортні коридори. Маріупольський морський порт – це стратегічний транспортний вузол, що відігравав ключову роль у забезпеченні зв’язку промислових підприємств Донбасу з міжнародними ринками. Завдяки вигідному розташуванню на узбережжі Азовського моря порт слугував важливою ланкою в системі міжнародних транспортних коридорів, сприяючи інтеграції України у світову економіку.

Однак із початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Маріуполь, а разом із ним і порт, опинився в епіцентрі бойових дій. Після жорстокої облоги місто тимчасово окуповане російськими військами, що призвело до фактичного блокування його морських сполучень. Захоплення порту має не лише економічні, а й стратегічні наслідки, оскільки Росія використовує його для військових цілей і контролю над судноплавством в Азовському морі.

Попри тимчасову окупацію, Маріупольський порт залишається символом української стійкості та невід’ємною частиною майбутнього економічного відновлення України.

Сучасний стан та перспективи розвитку. У 2017 році місто Маріуполь затвердило Стратегію розвитку до 2021 року, яка стала основою для подальших змін та модернізації інфраструктури, включаючи порт. Ця стратегія передбачала покращення комунальних послуг та муніципальних сервісів, що безпосередньо впливає на функціонування порту.

Для ефективного розвитку морських портів України необхідна серйозна реконструкція та модернізація інфраструктури, зокрема розширення глибин акваторій, оновлення вантажних терміналів і контейнерних перевантажувальних пунктів, а також підвищення рівня автоматизації процесів. Створення нових екологічно чистих і ефективних терміналів та впровадження інноваційних технологій дозволять збільшити пропускну здатність портів та знизити їх експлуатаційні витрати.

Також важливою є інтеграція портів у міжнародні логістичні ланцюги, що дозволить Україні збільшити свою частку в світовій торгівлі та розвинути нові ринки для своїх товарів

Морські порти України є важливою складовою національної економіки, а їх ефективне функціонування має величезне значення для економічного розвитку країни. Однак, для того, щоб повною мірою використовувати потенціал цих портів, необхідні значні інвестиції у модернізацію інфраструктури, вирішення екологічних проблем та подолання політичних і економічних труднощів. Враховуючи ці фактори, можна очікувати поступове зростання вантажопотоків і підвищення конкурентоспроможності українських портів на міжнародному ринку.

2. Розвиток морських портів в Україні

Згідно з “Стратегією розвитку морських портів України на період до 2038 року” (Розпорядження Кабінету Міністрів України №1634-р), основними напрямками розвитку є:

– Модернізація та реконструкція портових потужностей, зокрема збільшення глибини акваторій для прийому великих суден.

– Покращення екологічних стандартів, зокрема через впровадження технологій, що зменшують негативний вплив портів на навколишнє середовище.

– Інвестиції в інфраструктуру та інноваційні технології, щоб підвищити ефективність портів.

Прогнози вантажопотоків також вказують на зростання попиту на перевезення зернових та металів, що є важливим фактором для розгляду створення нового порту в Рибаківці.

3. Користування портовими територіями

В Україні запроваджено модель управління портами за принципом «порт-лендлорд», що передбачає чіткий розподіл ролей між державою та приватними операторами. Держава зберігає право власності на земельні ділянки та інфраструктуру, забезпечуючи стратегічний контроль і розвиток портових потужностей, тоді як приватні компанії відповідають за ефективне управління терміналами та надання портових послуг.

Застосування цієї моделі для порту в Рибаківці може стати потужним імпульсом для його розвитку. Завдяки залученню приватного капіталу та технологій порт може значно підвищити свою конкурентоспроможність, оптимізувати логістичні процеси та збільшити обсяги перевалки вантажів. Водночас державне управління інфраструктурою гарантуватиме стабільність та узгодженість із національними економічними інтересами.

Такий підхід не лише сприятиме економічному зростанню регіону, а й відкриє нові можливості для міжнародного партнерства, залучення інвестицій і створення сучасного логістичного хабу на узбережжі Чорного моря.

4. Ринок нафтопродуктів в Україні

Ринок нафтопродуктів в Україні відіграє ключову роль у формуванні економічної стабільності та розвитку промисловості. Високий попит на перевезення нафти та нафтопродуктів обумовлює значне навантаження на інфраструктуру, особливо в портових містах.

Значний обсяг наливних вантажів обробляють провідні морські порти України, серед яких виділяється порт Одеса, що має розвинену логістичну систему та потужності для перевалки. Однак зростання обсягів торгівлі та необхідність модернізації інфраструктури вимагають розширення портових потужностей.

Будівництво нового спеціалізованого порту для обробки нафтопродуктів могло б стати стратегічним кроком для України. Це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності країни на міжнародному ринку, залученню інвестицій та створенню нових робочих місць. Окрім того, сучасні екологічні стандарти та технології дозволять знизити вплив на довкілля, зробивши нафтопереробну та транспортну галузь більш екологічно відповідальною.

Таким чином, розвиток портової інфраструктури у сфері нафтопродуктів може стати потужним драйвером економічного зростання, забезпечуючи Україні стабільне місце на світовому енергетичному ринку.

5. Енергетична стратегія України до 2030 року

Україна впевнено крокує шляхом енергетичної незалежності, роблячи ставку на розвиток відновлюваних джерел енергії та підвищення енергоефективності. Одним із ключових аспектів цієї стратегії є скорочення імпорту енергоресурсів та інтеграція екологічно чистих технологій у всі сфери економіки, зокрема у транспортну інфраструктуру.

Порти, як стратегічні вузли міжнародної торгівлі, відіграють особливу роль у впровадженні “зелених” технологій. Вони можуть сприяти зменшенню викидів парникових газів через модернізацію енергосистем, використання електрифікованих механізмів та впровадження систем енергозбереження. Перехід на альтернативні джерела енергії, такі як сонячна та вітрова енергетика, створення інфраструктури для суден, що працюють на зрідженому природному газі чи водні, а також цифровізація логістичних процесів є важливими кроками до екологічної трансформації портової галузі.

Стимулювання впровадження сталих енергетичних рішень у портах не лише сприятиме екологічній безпеці, а й забезпечить конкурентоспроможність України на світовій арені, відкриваючи нові можливості для інвестицій та міжнародного співробітництва. Завдяки поєднанню технологічних інновацій та стратегічного планування, наша держава може стати прикладом ефективного розвитку транспортної інфраструктури, що гармонійно поєднує економічну вигоду та екологічну відповідальність.

6. Ринок агропромислової продукції

Агропромисловий комплекс України є фундаментальною складовою національної економіки, забезпечуючи значну частку валютних надходжень завдяки експорту зернових, олійних культур та інших аграрних продуктів. В умовах зростаючого глобального попиту на якісну сільськогосподарську продукцію роль України як одного з провідних експортерів лише посилюється.

Цей розвиток зумовлює нагальну необхідність модернізації та розширення портової інфраструктури, яка є ключовою ланкою в ланцюгу міжнародної торгівлі. Українські порти мають не лише відповідати сучасним логістичним стандартам, а й бути конкурентоспроможними на світовому рівні. Інвестиції в розвиток терміналів, поглиблення фарватерів, впровадження цифрових технологій для оптимізації перевантажувальних процесів – усе це визначальні чинники, які сприятимуть підвищенню ефективності морських перевезень та збереженню провідних позицій України на світовому аграрному ринку.

Сучасні геополітичні виклики лише підкреслюють стратегічне значення портів як головних воріт для українського експорту. Тому розвиток цього напряму має стати одним із пріоритетів державної економічної політики, сприяючи стабільності та зростанню агропромислового комплексу в довгостроковій перспективі.

7. Ринок контейнерних перевезень і термінальних послуг

Ринок контейнерних перевезень в Україні перебуває на етапі активного зростання, що є відображенням глобальних тенденцій розвитку логістики та міжнародної торгівлі. Зокрема, стратегічне розташування країни між Європою та Азією, наявність розгалуженої транспортної інфраструктури та значний економічний потенціал стимулюють подальший розвиток цієї сфери.

Одеса та Чорноморськ є ключовими гравцями у сфері контейнерних перевезень, забезпечуючи значну частку обробки вантажів, які надходять морським шляхом. Однак із зростанням попиту на контейнерні перевезення виникає нагальна потреба у розширенні існуючих потужностей та створенні нових логістичних вузлів. Це сприятиме не лише покращенню обслуговування клієнтів, а й підвищенню конкурентоспроможності українських портів на міжнародному ринку.

Одним із перспективних напрямків є будівництво нового порту в Рибаківці. Це рішення обумовлене кількома факторами. По-перше, воно дозволить розвантажити існуючі порти, що вже працюють на межі своїх можливостей. По-друге, створення додаткового транспортного хабу сприятиме залученню іноземних інвесторів та покращенню логістичних зв’язків із європейськими та азійськими партнерами. По-третє, новий порт дозволить більш ефективно інтегрувати Україну у глобальні ланцюги постачання, що є ключовим фактором економічного зростання.

Окрім цього, розвиток контейнерних перевезень матиме позитивний вплив на внутрішню економіку. Будівництво та модернізація інфраструктури створить нові робочі місця, сприятиме розвитку суміжних галузей, таких як машинобудування, інформаційні технології та транспортна логістика. Крім того, покращена транспортна доступність стимулюватиме розвиток малого та середнього бізнесу, розширюючи можливості для експортерів та імпортерів.

З огляду на зазначене, розвиток контейнерних перевезень є не просто актуальним завданням, а стратегічною необхідністю для України. Інвестування у цей сектор сприятиме економічному зростанню, зміцненню позицій країни на світовому ринку та створенню сучасної, ефективної транспортної інфраструктури, здатної відповідати викликам майбутнього.

8. Ринок рибопродукції та перспективи розвитку рибної інфраструктури України

Україна, маючи значний експортний потенціал у сфері рибопродукції, потребує модернізації своєї портової інфраструктури, зокрема спеціалізованих терміналів та охолоджувальних складів. Відновлення і розвиток рибної галузі може стати стратегічним напрямком для країни, сприяючи економічному зростанню, зміцненню продовольчої безпеки та незалежності України в секторі рибопродукції, а також підвищенню конкурентоспроможності на міжнародному ринку.

Відновлення океанічного рибопромислового флоту та флоту Азовсько-Чорноморського басейну є стратегічно важливим напрямком для України, враховуючи її багаторічні традиції у сфері рибальства. Проте для ефективного відродження цього сегмента необхідні значні інвестиції у будівництво та модернізацію суден, оснащення їх сучасними технологіями вилову та зберігання водних біоресурсів, а також активізація участі українських рибалок у міжнародних промислових зонах.

Окрім цього, важливим аспектом є розвиток сучасної інфраструктури, зокрема будівництво рибних портів, які забезпечать належні умови для прийому, обробки та зберігання виловленої продукції. Такі порти мають бути обладнані технологічними потужностями для збереження якості риби, створення умов для її переробки та виходу на міжнародні ринки.

Відновлення рибопромислового флоту разом із розвитком портової інфраструктури сприятиме економічному зростанню, збільшенню експортного потенціалу та зміцненню позицій України у світовій рибальській галузі.

Глибока переробка водних біоресурсів має важливе значення для економіки багатьох країн, зокрема, в контексті збільшення обсягів експорту та задоволення потреб споживачів у різноманітних продуктах. Для західних країн, таких як США, країни Європейського Союзу, Канада, Японія, велика увага приділяється розширенню асортименту та підвищенню якості продукції з риби та морепродуктів. Причини необхідності глибокої переробки водних біоресурсів:

– Зростаючий попит на здорове харчування. Водні біоресурси, особливо риба та морепродукти, є важливими складовими здорового харчування. Переробка риби і морепродуктів дозволяє розширити асортимент, забезпечуючи споживачів продуктами з високим вмістом білка, омега-3 жирних кислот та інших корисних елементів.

– Інноваційні методи зберігання та заморожування. Впровадження новітніх технологій зберігання та заморожування водних біоресурсів дає можливість тривалого зберігання продуктів, зберігаючи їх смакові та поживні властивості. Це особливо важливо для країн, де попит на ці продукти перевищує обсяг місцевого виробництва.

– Стійкість і ефективність виробництва. Впровадження глибокої переробки дозволяє підвищити ефективність використання водних біоресурсів, зменшуючи відходи і забезпечуючи додаткові варіанти використання не тільки філе, але й інших частин риби, таких як шкіра, хвости, плавники.

– Економічна вигода. Переробка водних біоресурсів дозволяє збільшити додану вартість продукції, що важливо для економіки країни. Наприклад, виробництво рибних консервів, делікатесів або готових страв відкриває нові ринки і канали збуту.

– Екологічні переваги. Глибока переробка дозволяє зменшити негативний вплив на довкілля завдяки оптимізації використання ресурсів та зменшенню кількості відходів, що утворюються при переробці.

– Міжнародна конкурентоспроможність. Західні країни активно займаються впровадженням інноваційних технологій у галузі рибної промисловості, що дозволяє їм зберігати конкурентоспроможність на глобальному ринку, підвищувати експорт і підтримувати високий рівень якості продукції.

Ці фактори підтверджують важливість глибокої переробки водних біоресурсів для країн із розвинутою економікою, допомагаючи покращити не тільки якість продукції, але й підвищити економічну вигоду від цієї галузі.

Необхідність розвитку рибних портів. Збереження та модернізація рибопромислових портів має стати одним із пріоритетних напрямків у розбудові рибної інфраструктури України. Спеціалізовані порти, зокрема перспективний розвиток порту в Рибаківці, можуть стати важливими логістичними центрами для експорту та внутрішнього розподілу рибопродукції. Рибний порт в с. Рибаківка повинен бути обладнаний сучасними холодильно-логістичними комплексами, лабораторіями контролю якості, а також терміналом для приймання, зберігання та обробки вилову.

Інтеграція України у світову систему рибного господарства можлива завдяки цілеспрямованій державній підтримці, залученню інвестицій та впровадженню інновацій. Відновлення океанічного рибопромислового флоту, розвиток аквакультури та марикультури, удосконалення технологій глибинної переробки водних біоресурсів, а також відновлення спеціалізованих рибних портів сприятимуть підвищенню рівня самозабезпечення країни рибопродукцією, збільшенню експортного потенціалу та створенню нових робочих місць у секторі. Всі ці кроки дозволять Україні зміцнити свої позиції на міжнародному ринку рибопродукції та стати однією з провідних країн у галузі рибного господарства.

9. Перевезення наливних вантажівє важливою складовою розвитку економіки України, оскільки ця індустрія забезпечує значний обсяг доходів через експорт природних ресурсів, таких як нафта, газ та хімікати. Будівництво нафтоналивних терміналів у с. Рибаківка може бути економічно вигідним і стратегічно важливим кроком з кількох причин:

– Географічне розташування. Село Рибаківка, з його достатніми глибинами для приймання великотонажних танкерів, займає вигідне місце для будівництва сучасного термінала. Це дозволяє знижувати витрати на транспортування вантажів, що позитивно впливає на конкурентоспроможність українського ринку.

– Модернізація портової інфраструктури. Українські порти потребують модернізації для того, щоб задовольняти вимоги сучасної логістики та здатності обробляти великі обсяги наливних вантажів. Рибаківка є потенційно гарним місцем для будівництва нафтоналивного термінала завдяки своїм природним умовам.

– Розвиток експортних можливостей. Морський торговий порт с. Рибаківка має потенціал стати важливим хабом для експорту нафти, газу та хімікатів, що є стратегічно важливим для української економіки. Це також може допомогти Україні диверсифікувати її експортні шляхи та зменшити залежність від певних ринків.

– Екологічна складова. Сучасні термінали для наливних вантажів повинні відповідати суворим екологічним стандартам, що забезпечить сталість екосистеми в районі. Крім того, розвиток інфраструктури  сприятиме соціально-економічному розвитку регіону.

Таким чином, будівництво нафтоналивного термінала в с. Рибаківка не лише сприятиме розвитку портової інфраструктури, а й збільшить економічний потенціал регіону та країни загалом.

10. 1 Будівництво нового порту для збільшення прийому сухих вантажівє необхідним кроком для зміцнення економіки України та забезпечення її стратегічних інтересів у глобальній торгівлі.  Аргументи для підтримки цієї ініціативи:

– Зростання обсягів експорту. Україна є одним із найбільших експортерів зерна, металу та вугілля, і з кожним роком ці обсяги зростають. Сучасні порти не завжди можуть ефективно обробляти великі партії сухих вантажів, що знижує загальну продуктивність. Новий порт дозволить зменшити навантаження на існуючі об’єкти, збільшити обсяги перевезень та забезпечити своєчасну доставку продукції до споживачів.

– Розширення можливостей для зберігання та перевантаження: Сухі вантажі, зокрема зерно, вимагають особливих умов для зберігання та перевантаження. Порт нового покоління буде оснащений сучасними терміналами для зберігання вантажів у відповідних умовах, а також технічними можливостями для швидкого перевантаження. Це дозволить мінімізувати втрати та пошкодження товару, підвищуючи ефективність логістичних процесів.

– Покращення конкурентоспроможності. Наявність додаткових портових потужностей підвищить конкурентоспроможність України на міжнародному ринку. Інвестори та торгові партнери оцінюватимуть не лише якість продукції, але й ефективність транспортування. Це дозволить зміцнити позиції українських виробників на світових ринках.

– Розвиток інфраструктури та створення робочих місць. Будівництво порту забезпечить розвиток транспортної та логістичної інфраструктури, створить нові робочі місця як безпосередньо в порту, так і в суміжних галузях (наприклад, будівництво, обслуговування, логістика). Це має позитивний вплив на економіку та соціальну стабільність регіону.

– Диверсифікація торгових шляхів. Створення нового порту дасть змогу Україні розвивати альтернативні торгові шляхи, зменшуючи залежність від основних морських маршрутів та відкриваючи нові можливості для співпраці з іншими країнами. Це особливо важливо для забезпечення надійності поставок у випадку змін у глобальній політичній ситуації.

– Екологічна безпека. Морський торговий порт с. Рибаківка буде оснащений новими технологіями, які дозволяють максимально знизити негативний вплив на навколишнє середовище. Використання такої технологій допоможе зберегти екологічну рівновагу і відповідатиме міжнародним стандартам.

Отже, будівництво нового порту для обробки сухих вантажів є стратегічно важливим для України, оскільки забезпечить не лише ефективне транспортування товарів, але й стимулюватиме економічний розвиток, створення нових робочих місць та підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни.

11. Морські вантажні перевезенняє важливою складовою економіки України, однак, існує кілька проблем, які стримують їх розвиток.

Однією з основних проблем є застаріла інфраструктура, яка не здатна ефективно обробляти збільшену кількість вантажів. Багато українських портів потребують модернізації, щоб задовольняти вимоги сучасної логістики та збільшення обсягів вантажоперевезень. Наприклад, відсутність необхідної глибини акваторій для прийому великих суден обмежує можливість залучення більш потужних суден, що здатні перевезти більшу кількість товарів за один рейс.

Окрім цього, проблема забруднення вод та атмосфери є важливою екологічною проблемою, яка виникає через несучасні технології і низькі стандарти безпеки. Забруднення моря нафтою, відходами та іншими шкідливими речовинами шкодить не лише природі, але й економіці, оскільки порти стають менш привабливими для міжнародних перевізників.

Перспективи для розвитку морських вантажоперевезень в Україні значною мірою залежатимуть від модернізації портової інфраструктури. Будівництво нового, високотехнологічного та потужного порту в с. Рибаківка з використанням сучасного обладнання, стане запорукою не лише зростання обсягів вантажоперевезень, але й екологічної безпеки. Вдосконалення логістичних ланцюгів також сприятиме зменшенню витрат та часу на доставку вантажів, що зробить цей порт найбільш конкурентоспроможним.

12. Останні дослідження та публікації про розвиток морського флоту та портів в Україніакцентують на кількох важливих аспектах, таких як модернізація портової інфраструктури, залучення інвестицій та забезпечення сталого розвитку з урахуванням екологічних стандартів. Основні важливі напрямки:

– Модернізація інфраструктури. Успішний розвиток морської галузі потребує оновлення портів, зокрема будівництва нових терміналів та реконструкції існуючих. Це включає вдосконалення транспортних мереж і вантажообробних потужностей.

– Інвестиції у технології та інтелектуальні термінали. Розвиток автоматизації та цифровізації обробки вантажів є ключовим для підвищення ефективності портів. Інтелектуальні термінали, що використовують Інтернет речей (IoT), штучний інтелект (AI) та великі дані (Big Data), допомагають у більш швидкому та точному управлінні вантажними потоками.

– Інтеграція з міжнародними логістичними мережами. Українські порти мають стати частиною глобальних логістичних ланцюгів, що потребує розвитку співпраці з міжнародними партнерами і інтеграції з найбільшими морськими та річковими транспортними мережами.

– Розвиток портової екосистеми та мультимодальних перевезень. Важливо створювати умови для розвитку мультимодальних перевезень, що включають інтеграцію морського, залізничного та автотранспортного сполучення.

Характеристики морських портів України

 

   Таблиця 1

Порти (термінали), статус	Наливних вантадів (тис. тонн)	Сухих вантажів (тис. тонн)	Контей- нерів (тис. ТЕU)	Склади криті/ відкриті (тис. м²)	Характеристики суден – осодка/ довжина/ширина (м)
1. Білгород- Дністровський (4 термінала) Відкритий	–	1710	–	24/280	5,5/140/20
2. Бердянський (6 терміналів) Окупований	600	5600	–	23/105	7,9/205/32,2
3. Ізмаїльський (3 термінала) Відкритий	70	9220	44,5	37/233	7/150/30
4. Маріупольський (1 термінал) Окупований	–	18310	50	12/229	8/240/30
4. Миколаївський (18 терміналів) Закритий	4900	24676	20	192/325	10,3/215/32,5
5. Одеський (17 терміналів) Відкритий	26580	19200	930	68/608	14/305/48,2
6. СМП “Ольвія” (1 термінал) Закритий	–	5000	–	41/277	10,5/215/32,5
7. Південний (15 терміналів) Відкритий	11300	41900	750	562/516	18,5/330/54,1
8. Ренійський (11 терміналів) Відкритий	2000	6000	4	432/170	7/150/22
9. Скадовський (2 термінала) Окупований	–	1320	–	1/39	4/130/14
10. Усть-Дунайський (3 термінала) Відкритий	240	4760	–	1/3	11,7/216/32
11. Херсонський (8 терміналів) Закритий	550	7386	12,8	28/82	7,6/230/30,2
12. Чорноморський (12 терміналів) Відкритий	6600	47245	1150	332/561	14/305/50
Очаків (закритий), Севастопольський, Євпаторійський, Феодосійський, Ялтинський, Керченський (окуповані)

Загалом, розвиток морського флоту та портової інфраструктури в Україні є важливою складовою частиною стратегії економічного зростання, яка потребує не тільки модернізації матеріальних потужностей, а й впровадження нових технологій для підвищення конкурентоспроможності на світових ринках.

Створення нового морського торгового порту в с. Рибаківка, врахувати прогнозоване зростання вантажопотоків, потребу в розширенні інфраструктури для агропродукції, контейнерних перевезень та наливних вантажів є своєчасним і доцільним, . Однак, для цього необхідно здійснити детальну оцінку можливостей та обґрунтованості інвестицій, враховуючи існуючі проблеми та перспективи розвитку портової галузі в Україні та світі.

Характеристики морських портів України (Таблиця 1).

Україна на кінець 2024 р. має 18 морських портів, з них:

– 8 окупованих рф;

– 4 закриті на період бойових дій;

– 6 діючих.

Потужність діючих морських портів України на північному заході Чорного моря та в гирлі річок Дунай і Дністер, незважаючи на складні умови війни з Російською Федерацією, дозволяє ефективно справлятися з наростаючими вантажопотоками. Однак це супроводжується негативними наслідками, серед яких зниження обсягів виробництва в країні та збільшення ризиків, пов’язаних із безпекою мореплавства в Чорному морі.

Незважаючи на складну ситуацію, морські порти України (як ті, що знаходяться під окупацією, так і діючі, за винятком порту Південний) продовжують обробляти різноманітні типи торговельних суден, серед яких суховантажі, танкери, газовози, рудовози, контейнеровози, зерновози, лісовози, балкери, рефрижератори, ліхтеровози, Ро-Ро та рибопромислові судна. Проте є певні обмеження за характеристиками суден, зокрема:

– осадка – до 14 м (для Одеського та Чорноморського портів);

– довжина – до 305 м (для Одеського та Чорноморського портів);

– ширина – до 48,2 м (для Одеського та Чорноморського портів);

– висота над рівнем моря визначається обмеженнями для проходу під мостами: для мосту через протоку у Білгород-Дністровський лиман – 28 м, для Керченського моста – 35 м (для Бердянського та Маріупольського портів); три мости через Босфор мають висоту не менше 58 м.

Особливо слід відзначити порт Південний, який є найглибшим в Україні та здатен обробляти судна з параметрами 18,5 м осадки, 330 м довжини та 54,1 м ширини. Проте маневрова зона порту обмежена географічними умовами, ширина лиману не перевищує 800 м у діаметрі, що ускладнює прийом великих суден. Навіть після глибоководного очищення підходів, маневрових зон і операційних акваторій до 21 м порт не зможе обробляти судна довжиною понад 336 м, що стосується великих танкерів класу VLCC і ULCC, а також NEO-Panamax, Aframax, Suezmax, рудовозів і балкерів класу Capesize, контейнеровозів класів Explorer Class, Post-Triple E-Class, а також суден класу Ro-Ro.

Враховуючи ці обмеження, важливо, щоб розвиток портової інфраструктури відбувався з урахуванням реалій і можливих змін у вантажопотоках, а також нових викликів у сфері безпеки мореплавства в умовах війни.

Розвиток морських портів України. 

Морський транспортний комплекс України є багатофункціональною та стратегічно важливою структурою, що забезпечує економічний розвиток держави, сприяє інтеграції у світову торговельну систему та відіграє ключову роль у міжнародній логістиці.

Значення морських портів для економіки України. Морський транспорт є одним із найефективніших та екологічно чистих видів перевезення вантажів. Його конкурентні переваги зумовлюють активне використання в міжнародній торгівлі, що забезпечує економічне зростання та розвиток інфраструктури країни. Українські морські порти розташовані на важливих транспортних коридорах, що забезпечує зручний доступ до світових ринків. Від ефективності їхньої роботи залежить конкурентоспроможність українських товарів на міжнародному рівні.

За останні роки морські порти забезпечували понад 37% загального обсягу міжнародної торгівлі України, зокрема 58% експорту. До війни з РФ морська галузь генерувала щонайменше 50 млрд грн. доходу, що становило близько 1,5% ВВП країни. Основними вантажами, що проходять через українські порти, є аграрна продукція, гірничо-металургійні товари, енергоресурси, а також контейнерні вантажі.

Виклики та обмеження. Після тимчасової окупації Криму (2014 рік) Україна закрила морські порти півострова, що значно вплинуло на логістичні маршрути. Додаткові ускладнення спричинило будівництво Керченського мосту, яке суттєво обмежило судноплавство в Азовському морі та знизило конкурентоспроможність портів Маріуполя та Бердянська.

Війна 2022 року внесла ще більше змін: порти на Чорному та Азовському морях стали об’єктами військових атак, що змусило Україну переорієнтовувати частину вантажопотоків на сухопутні маршрути та європейські порти.

Перспективи розвитку:

1. Розширення експортних можливостей

– Відновлення портової діяльності після війни.

– Нарощування перевалки зернових, оскільки виробництво агропродукції в Україні зростає.

– Збільшення потужностей з прийому металопродукції та сировини.

2. Інфраструктурні проєкти

– Завершення будівництва глибоководного суднового ходу “Дунай – Чорне море”.

– Проведення днопоглиблювальних робіт для прийому суден великої тоннажності.

– Створення сучасних контейнерних терміналів.

3. Технологічне оновлення

– Автоматизація портових процесів та впровадження “розумних” технологій у логістиці.

– Залучення інвестицій у розвиток енергетично ефективної інфраструктури.

4. Зміни у вантажопотоках

– Переорієнтація постачань енергоресурсів з нових джерел (замість РФ – постачальники з США, Австралії, Південної Америки).

– Адаптація до світових трендів у судноплавстві, включаючи розвиток контейнерних перевезень.

5. Міжнародна співпраця

– Посилення зв’язків з європейськими портами для розвитку мультимодальної логістики.

– Участь у міжнародних інфраструктурних проєктах, таких як “Один пояс – один шлях”.

Морські порти України відіграють вирішальну роль у розвитку економіки та міжнародної торгівлі. Попри військові виклики та логістичні труднощі, вони мають значний потенціал до розвитку. Завдяки модернізації, розширенню інфраструктури та зміцненню міжнародного партнерства українські морські порти можуть стати ключовими транспортними хабами регіону.

Стан розвитку морських портів України. Україна володіє розвиненою мережею морських портів, стратегічно розташованих у Чорноморсько-Азовському басейні та дельті Дунаю. Всього на її території налічується 18 морських портів, з яких 13 функціонують на континентальній частині (Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ, Білгород-Дністровський, Чорноморськ, Одеса, Південний, Миколаїв, Ольвія, Херсон, Скадовськ, Бердянськ, Маріуполь), а 5 перебувають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим (Керч, Севастополь, Феодосія, Ялта, Євпаторія).

Загальна протяжність причальної лінії українських морських портів сягає 40 кілометрів, а довжина основних судноплавних каналів становить 125 кілометрів: Херсонський морський канал – 40 км, Бузько-Дніпровсько-лиманський канал – 81 км, глибоководний судновий хід «Дунай – Чорне море» – 4 км.

Провідні морські порти та їхні можливості. Найпотужнішими морськими портами України за обсягами вантажопереробки є Південний, Миколаїв, Одеса та Чорноморськ, які забезпечують близько 87 % усього вантажопотоку країни. Їхньою головною конкурентною перевагою є наявність глибоководних підходів, що дозволяють приймати великотоннажні судна. Решта портів здебільшого обслуговують судна з меншою осадкою, а їхня діяльність переважно забезпечується державними стивідорними компаніями.

Інфраструктурні зв’язки та контейнерні перевезення. Морські порти України є ключовими вузлами в міжнародних транспортних коридорах, зокрема:

– ТРАСЕКА (Європа – Кавказ – Азія);

– Пан’європейський транспортний коридор № 9;

– Європейсько-китайський маршрут («Економічний пояс Шовкового шляху»).

Обслуговування контейнерних перевезень здійснюється через термінали в портах Одеси, Чорноморська та Південного, які мають сукупну потужність 3,13 млн TEU на рік.

Конкурентні переваги морських портів України. Українська портова галузь має низку стратегічних переваг у Чорноморсько-Азовському регіоні:

– вигідне географічне розташування на перетині міжнародних транспортних коридорів;

– наявність глибоководних підходів (до 21 м) та глибин біля причалів (до 18,5 м у порту Південний), що дозволяє обслуговувати судна вантажомісткістю понад 200 тис. тонн;

– наявність перспективних територій для розвитку портової інфраструктури;

– близькість до сировинних баз і промислових центрів;

– значні потужності для перевалки та зберігання різноманітних вантажів в експортному, імпортному, транзитному та каботажному режимах;

– мультимодальні транспортні вузли, що забезпечують ефективну інтеграцію з трубопровідним, залізничним, автомобільним та річковим транспортом;

– залізничне сполучення з сусідніми державами;

– можливість прямого транзиту через державний кордон для перевезень річкою Дунай до портів ЄС;

– високий рівень професійної підготовки спеціалістів і робітників портової галузі.

Таким чином, завдяки своєму географічному положенню, розвиненій інфраструктурі та значному потенціалу для розвитку, морські порти України відіграють ключову роль у міжнародній логістиці та торговельних зв’язках країни.

Актуальні проблеми та виклики. Серед ключових проблем, що потребують розв’язання, виділяються:

– Розбалансованість розвитку перевантажувальних потужностей та припортової інфраструктури – зокрема, недостатня кількість та якість автомобільних і залізничних під’їзних шляхів до морських портів.

– Низький рівень використання існуючих перевантажувальних потужностей – особливо державних стивідорних компаній, що оперують морськими торговельними портами (наразі використовується лише близько 50% загальної пропускної спроможності всіх морських терміналів).

– Відсутність достатньої кількості глибоководних якірних місць – а також недостатні глибини в окремих морських портах та каналах, що не відповідають їх паспортним характеристикам.

– Повільне оновлення основних фондів державних підприємств портової галузі – що не дозволяє забезпечити відповідність їх технічного рівня сучасним вимогам обслуговування вантажів, суден та рухомого складу.

Пріоритетні завдання для вирішення проблем. Для досягнення стратегічних цілей необхідно здійснити наступні кроки:

– Гармонізація планів розвитку припортової інфраструктури з загальнодержавними та місцевими програмами розвитку транспортної інфраструктури.

– Впровадження дієвих механізмів інвестування у розвиток залізничних станцій, під’їзних шляхів та електрифікацію магістральних ліній, що ведуть до морських портів України.

– Перепрофілювання невикористаних портових потужностей для створення спеціалізованих перевантажувальних комплексів із залученням приватного капіталу в межах державно-приватного партнерства.

– Затвердження порядку та умов компенсації інвестицій, здійснених у стратегічні об’єкти портової інфраструктури.

– Будівництво та модернізація стратегічних портових потужностей для підвищення ефективності обслуговування вантажів, пасажирів та суден.

   – Створення стоянкових місць для вантажного транспорту із дотриманням екологічних і санітарних норм.

– Оновлення спеціалізованого флоту для виконання днопоглиблювальних робіт.

– Будівництво глибоководних морських терміналів.

– Впровадження екологічно безпечних технологій, автоматизація та роботизація перевантажувальних процесів у портах.

 –  Підготовка заходів щодо відновлення функціонування морських портів, розташованих в Автономній Республіці Крим, після повернення їх під загальну юрисдикцію України.

Прогнози вантажопотоків. Оцінка прогнозних обсягів вантажопереробки в морських портах України розглядається у двох сценаріях:

Базовий сценарій:

– 2023 рік – 171 млн тонн (1 178 тис. TEU);

– 2028 рік – 185 млн тонн (1 372 тис. TEU);

– 2038 рік – 209 млн тонн (1 955 тис. TEU).

Оптимістичний сценарій:

– 2023 рік – 188 млн тонн (1 271 тис. TEU);

– 2028 рік – 220 млн тонн (1 644 тис. TEU);

– 2038 рік – 265 млн тонн (2 628 тис. TEU).

Пріоритетні заходи реалізації стратегії. У довгостроковій перспективі передбачається розвиток портової інфраструктури відповідно до затверджених державних стратегій. Основні напрями включають:

– Модернізацію водних підходів і акваторій з урахуванням перспективного вантажообігу порту «Южний».

– Розвиток припортової інфраструктури, зокрема будівництво других колій на ділянці Чорноморська – Берегова та покращення залізничного й автомобільного сполучення з ключовими морськими портами.

– Оновлення стратегічних об’єктів портів та гармонізація їх розвитку з транспортною інфраструктурою державного й місцевого рівнів.

– Оптимізацію використання перевантажувальних потужностей, створення спеціалізованих терміналів та залучення приватних інвестицій через державно-приватне партнерство.

– Будівництво нових глибоководних причалів і терміналів, збільшення пропускної спроможності судноплавних каналів та якірних місць.

– Розвиток екологічних і технологічних ініціатив – впровадження концепцій «смарт-порт», «енергоефективний порт» та «зелений порт», використання альтернативних джерел енергії, оновлення спеціалізованого флоту.

Очікувані результати включають введення в експлуатацію нових перевантажувальних комплексів загальною потужністю не менше 100 млн тонн на рік, зростання ефективності використання портових потужностей до 70 %, будівництво 15 глибоководних причалів, покращення транспортної логістики та екологічної безпеки портів.

Будівництво глибоководного морського рибного порту в с. Рибаківка продиктована:

1. Збільшенням у перспективі товаропотоків та перспективи розвитку. Будівництво сучасного глибоководного морського рибного порту в с. Рибаківка є стратегічно важливим кроком для розвитку морської інфраструктури та економіки регіону та всієї держави. Його будівництво продиктоване не лише зростанням товаропотоків, а й необхідністю забезпечення високого рівня логістичних можливостей, що відповідають викликам сучасної глобальної торгівлі.

Сьогодні, коли світова економіка демонструє зростання обсягів перевезень, Україна, маючи значний потенціал у сфері морських перевезень, потребує розширення портових потужностей. Новий порт у Рибаківці стане важливим логістичним вузлом для обробки різних категорій вантажів: зернових, генеральних, сипучих, контейнерних, а також вантажів горизонтального розвантаження (судна типу Ro-Ro). Завдяки цьому він зможе ефективно інтегруватися у міжнародні торговельні ланцюги та стати конкурентним гравцем на світовому ринку морських перевезень.

Ключовою перевагою будівництва порту саме в Рибаківці є її унікальне географічне розташування. Глибоководна акваторія забезпечить можливість обслуговування суден великого тоннажу, що дасть змогу оптимізувати логістичні витрати та скоротити час доставки вантажів. Окрім того, інвестиції у створення сучасної портової інфраструктури сприятимуть зростанню робочих місць, підвищенню рівня зайнятості та стимулюванню економічного розвитку не лише регіону, а й країни загалом.

Ще одним важливим фактором є екологічна безпека. Проєкт передбачає впровадження передових технологій, що мінімізують вплив на довкілля, використання сучасних екологічних стандартів та запровадження систем моніторингу екосистеми Чорного моря. Це дозволить гармонійно поєднати розвиток інфраструктури із збереженням природного середовища.

2. Необхідністю обслуговування крупнотонажних танкерів і балкерів. Глибоководний порт у Рибаківці – це стратегічна необхідність для енергетичної незалежності України.

Сучасні морські перевезення ґрунтуються на використанні крупнотонажних суден, зокрема танкерів з осадкою понад 24 метрів. Однак нинішня інфраструктура українських портів не дозволяє повною мірою обслуговувати такі судна, що суттєво знижує ефективність логістичних операцій, обмежує експортний потенціал країни та збільшує витрати на транспортування вантажів.

Будівництво глибоководного порту в с. Рибаківка відкриє нові можливості для України, дозволяючи приймати великотоннажні судна та значно збільшити обсяги перевезень нафтопродуктів та газів:

1. Зріджений природний газ (LNG – Liquefied Natural Gas) – транспортується у спеціальних кріогенних танкерах при температурі близько -162°C.
2. Зріджений нафтовий газ (LPG – Liquefied Petroleum Gas) – це суміш пропану, бутану та їхніх похідних, перевозиться під тиском або в охолодженому стані.
3. Етилен (C₂H₄) – потребує підтримки дуже низької температури під час транспортування.
4. Амоніак (NH₃) – використовується в хімічній промисловості та добривах, транспортується в рідкому стані.
5. Вінілхлорид (C₂H₃Cl) – застосовується для виробництва пластмас, перевозиться в зрідженому вигляді.
6. Хлорметан (CH₃Cl) та інші хімічні гази – транспортуються в спеціальних газовозах залежно від їхніх фізико-хімічних властивостей.

Для перевезення цих газів використовують газовози (LNG та LPG-танкери), які обладнані спеціальними резервуарами, що забезпечують безпечне транспортування. Це, у свою чергу, стане вагомим внеском у забезпечення енергетичної незалежності країни.

Використання глибоководного порту с. Рибаківка для приймання великотоннажних балкерів.

Глибоководний порт у с. Рибаківка має значний потенціал для приймання великотоннажних балкерів. Розвиток цього напрямку може сприяти зростанню вантажообігу, розширенню логістичних можливостей регіону та залученню інвестицій.

2. Переваги приймання великотоннажних балкерів у порту Рибаківка:
3. Глибоководні характеристики

– Наявність достатньої глибини для швартування суден типу Panamax, Post-Panamax і навіть Capesize.

– Можливість днопоглиблювальних робіт для збільшення доступної осадки.

2. Логістична ефективність

– Розташування порту поблизу основних експортних маршрутів зернових, металопродукції та іншої сировини.

– Можливість оптимізації транспортної інфраструктури для зменшення логістичних витрат.

3. Економічна доцільність

– Прийняття великотоннажних суден дозволяє зменшити кількість рейсів і загальні витрати на перевезення.

– Збільшення конкурентоспроможності українських портів у Чорноморському регіоні.

3. Необхідні заходи для реалізації:
4. Днопоглиблювальні роботи:

– Проведення техніко-економічного обґрунтування необхідної глибини.

– Реалізація проектів з розширення акваторії порту.

2. Модернізація інфраструктури

– Будівництво нових причалів із можливістю обробки суден дедвейтом понад 100 000 тонн.

– Встановлення сучасних перевантажувальних комплексів для швидкої обробки вантажів.

3. Залучення інвестицій

– Співпраця з приватними інвесторами та державними органами для фінансування проекту.

– Можливість створення спеціальної економічної зони для залучення міжнародних компаній.

Глибоководний порт у с. Рибаківка стане ключовою точкою для приймання великотоннажних балкерів, що сприятиме економічному розвитку регіону та покращенню логістичних можливостей України.

Чому глибоководний порт у Рибаківці необхідний?

1. Енергетична безпека –створення порту дозволить Україні імпортувати та експортувати значні обсяги нафтопродуктів і газового конденсату, зменшуючи залежність від транзитних шляхів через треті країни.
2. Оптимізація логістики– прямий прийом крупнотонажних суден знижує витрати на розвантаження та перевалку вантажів, що сприятиме зниженню кінцевої вартості енергоресурсів.
3. Зростанняекспортного потенціалу – глибоководний порт сприятиме нарощуванню експорту зернових, металопродукції та інших стратегічних вантажів, що зміцнить економічні позиції України на міжнародному ринку.
4. Розвиток морської інфраструктури– новий порт стане каталізатором для модернізації морських шляхів, залучення інвестицій та створення нових робочих місць у регіоні.

У сучасних геополітичних умовах критично важливо мати незалежну систему транспортування енергоресурсів. Глибоководний порт у Рибаківці стане не лише інфраструктурним проєктом, а й стратегічним активом держави, що зміцнить її позиції у світовій економіці та гарантуватиме безперебійну енергетичну логістику. Інвестиції.

3. Сучасна рибна інфраструктура та глибока переробка. Будівництво сучасного рибного порту в Рибаківці – це стратегічний крок у розвитку  галузі рибного господарства України.

Відновлення океанічного рибопромислового флоту України у поєднанні зі зростанням обсягів перевезень рибопродукції на фоні суттєвого підвищення світового попиту на морепродукти відкриває нові перспективи для національної економіки. У цьому контексті будівництво сучасного морського рибного порту в Рибаківці стане ключовим елементом інфраструктури, що забезпечить ефективне обслуговування зростаючих товаропотоків, мінімізуючи логістичні витрати та підвищуючи конкурентоспроможність української рибної продукції на міжнародних ринках.

Створення сучасної портової інфраструктури відкриває нові горизонти для національного рибного господарства, забезпечуючи повний цикл операцій – від прийому та первинної обробки улову до його якісного зберігання та подальшого транспортування. Інвестування у високотехнологічні комплекси з переробки та логістики дозволить мінімізувати втрати, покращити якість продукції та підвищити конкурентоспроможність на міжнародних ринках.

Це не лише сприятиме розвитку рибної галузі, а й стане потужним рушієм для зміцнення економічної стабільності країни, створення нових робочих місць та розширення експортного потенціалу. Відповідний рівень інфраструктури забезпечить інтеграцію України у глобальні ланцюги постачання, посилить її позиції як надійного партнера у сфері морського господарства та міжнародної торгівлі.

Україна має всі передумови, щоб стати сучасним логістичним хабом у сфері рибного промислу, використовуючи інноваційні рішення, екологічні стандарти та найкращі світові практики.

Рибний порт у Рибаківці передбачатиме:

– Сучасний причальний комплекс для прийому рефрижераторів різного тоннажу, включно з великими океанічними траулерами.

– Потужні холодильні склади для зберігання свіжої, охолодженої та замороженої рибної продукції.

– Переробні цехи із застосуванням новітніх технологій обробки та пакування морепродуктів.

– Логістичний хаб з інтегрованою системою транспортування, що забезпечить швидке постачання продукції як на внутрішній, так і на міжнародні ринки.

– Санітарно-ветеринарні лабораторії для контролю якості продукції відповідно до міжнародних стандартів.

Реалізація цього проєкту відкриває перед Україною нові можливості для зміцнення своїх позицій на світовому ринку рибної продукції. Будівництво рибного порту в Рибаківці стане не лише стратегічним кроком для розвитку галузі, а й важливим економічним імпульсом для прибережних територій.

Окрім економічного ефекту, розвиток порту в Рибаківці стане каталізатором для модернізації всього рибного сектору країни, стимулюючи впровадження інноваційних рішень і екологічно відповідальних підходів до промислу. Це не просто інфраструктурний об’єкт – це символ нової епохи вітчизняної рибної індустрії, що забезпечить її стабільне зростання на десятиліття вперед.

Будівництво глибоководного морського рибного порту в Рибаківці є стратегічно важливим проєктом для розвитку національної галузі рибного господарства та морської інфраструктури. Цей порт стане ключовим вузлом для обслуговування великотоннажних суден (танкерів, балкерів, тощо), підвищить конкурентоспроможність української продукції, створить нові економічні можливості для підприємств та забезпечить стале зростання промислового, агропромислового, енергетичного, транспортного та інших галузей економіки держави.

 3). Обгрунтування необхідності будівництва

індустріального парку «ІнПарк Коблеве»

 Стратегічне значення для держави. Будівництво індустріального парку «ІнПарк Коблеве» є важливим кроком у розвитку промислового потенціалу України, сприятиме зміцненню економічної незалежності, підвищенню конкурентоспроможності на світових ринках та забезпеченню обороноздатності країни. Розташування комплексу в прибережній зоні Чорного моря створює унікальні можливості для розвитку транспортної, промислової та логістичної інфраструктури.

Економічна доцільність. Будівництво «ІнПарк Коблеве» сприятиме залученню інвестицій, створенню тисяч робочих місць, підвищенню рівня зайнятості населення та збільшенню доходів місцевих бюджетів. З урахуванням глобального попиту на енергоресурси, морський транспорт, аграрну та рибну продукцію, індустріальний парк стане точкою економічного зростання для регіону та країни в цілому.

Формування інноваційного промислового кластеру. Реалізація проєкту передбачатиме створення сучасного промислового кластеру, який включатиме:

 Військову частину, що забезпечить підвищення рівня національної безпеки.

 Нафтобазу, газосховище та нафтопереробний завод, які сприятимуть енергетичній незалежності.

 Суднобудівні та судноремонтні верфі, що підтримуватимуть розвиток морського транспорту.

 Рибопереробний завод і логістичні центри для зберігання та реалізації рибопродукції.

 Комбікормове виробництво та елеваторний комплекс.

 Комплекс підприємств з переробки зернових культур, що підвищить додану вартість української агропродукції.

 Транспортно-інфраструктурний комплекс, що включатиме портові споруди, залізничні та автомобільні термінали.

 Наукові заклади та учбові центри, що забезпечать підготовку кваліфікованих кадрів.

 Енергетичні об’єкти (сонячні електростанції, вітрогенератори, аварійні дизель-генератори, трансформатори), що забезпечать стабільне енергопостачання комплексу.

 Адміністративні будівлі, включаючи бізнес-центр, готель, вертолітний майданчик.

 Допоміжні підприємства: енергетика, склади, сервісни центри, інженерна підтримка, підприємства зв’язка (інтернет), тощо.

 Заводи: залізобетонних виробів та завод із виробництва транспортних контейнерів.

 Комунальні об’єкти (сміттєпереробка, очисні споруди, водо- та електропостачання, дороги, стоянки, зони відпочинку, магазини, кафе, медичні заклади тощо).

 Будівельні компанії.

 Рибогосподарський комплекс аквакультури та марикультури, що сприятиме розвитку промислового рибництва.

 Допоміжні промислові підприємства, які виготовлятимуть спеціалізоване риболовне обладнання та матеріали.

 Підсобне господарство (теплиці, тваринництво).

 Паромна переправа між морським портом і Чорноморською косою та інше.

Екологічна та соціальна відповідальність. Індустріальний парк передбачатиме впровадження сучасних екологічних стандартів, зокрема використання альтернативних джерел енергії, систем екологічного моніторингу та переробки відходів. Соціальна інфраструктура парку сприятиме створенню комфортних умов для проживання та роботи населення.

Будівництво індустріального парку «ІнПарк Коблеве» є стратегічно важливим для України. Проєкт сприятиме економічному розвитку, енергетичній та продовольчій безпеці, інтеграції України в міжнародну економічну систему, створенню нових робочих місць та розвитку сучасної інфраструктури. Реалізація цієї ініціативи стане вагомим внеском у зростання промислового потенціалу країни, підвищення її обороноздатності та конкурентоспроможності у глобальному економічному середовищі.

 4). Аналіз можливих ризиків

(економічні, політичні, екологічні).

Морський торговий порт с. Рибаківка. Аналіз можливих ризиків та заходи щодо їх мінімізації:

1. Економічні ризики:

– Нестабільність економіки та валютних курсів може вплинути на вартість проєкту.

– Недостатнє фінансування або затримки з інвестиціями.

– Конкуренція з іншими портами може знизити рентабельність.

– Непередбачені витрати через зміну цін на будівельні матеріали та техніку.

Заходи щодо мінімізації:

– Проведення детального фінансового аналізу та розробка резервного бюджету.

– Диверсифікація джерел фінансування (державні та приватні інвестиції, міжнародні кредити).

– Вивчення конкурентного середовища та впровадження унікальних послуг порту.

– Використання довгострокових контрактів на постачання матеріалів за фіксованими цінами.

2. Політичні ризики

– Зміни у законодавстві, які можуть вплинути на податки, екологічні норми або умови будівництва.

– Політична нестабільність, що може призвести до зупинки проєкту.

– Можливі міжнародні санкції або торгові обмеження.

– Корупційні ризики у сфері дозвільної документації.

Заходи щодо мінімізації:

– Взаємодія з державними органами та адвокатська підтримка для дотримання всіх нормативних вимог.

– Врахування політичних ризиків при стратегічному плануванні та диверсифікація партнерів.

– Використання механізмів державного страхування інвестицій.

– Прозорість тендерних процедур та контроль за витратами.

3. Екологічні ризики:

– Забруднення води та ґрунту через будівельні роботи.

–  Вплив на морську флору та фауну.

–  Ерозія берегової лінії через зміну водних потоків.

–  Викиди парникових газів та шумове забруднення.

Заходи щодо мінімізації:

– Проведення екологічної експертизи перед початком будівництва.

– Використання екологічно безпечних матеріалів та технологій.

– Розробка програм з відновлення екосистеми.

– Використання енергоефективного обладнання та моніторинг викидів.

Будівництво морського торгового порту є стратегічно важливим проєктом, який потребує детального аналізу можливих ризиків та заходів щодо їх мінімізації. Успішне впровадження такого проєкту залежить від ретельного планування, фінансової стійкості, правової прозорості та екологічної відповідальності. Застосування запропонованих заходів допоможе знизити ризики та забезпечити стабільну роботу порту у майбутньому.

Індустріальний парк “ІнПарк Коблеве”. Аналіз ризиків при будівництві індустріального парку “ІнПарк Коблеве” та шляхи їх нейтралізації.

1. Економічні ризики та їх мінімізація:

– Коливання валютного курсу.

– Зниження інвестиційної привабливості.

– Високий рівень інфляції, що впливає на купівельну спроможність та витрати на будівництво.

– Недостатня інфраструктурна готовність території, що може призвести до зростання капітальних витрат.

Шляхи нейтралізації:

– Використання механізмів хеджування валютних ризиків.

– Запровадження державно-приватного партнерства для залучення додаткових інвестицій.

– Оптимізація бюджетного планування.

– Державна підтримка у вигляді податкових пільг та преференцій для резидентів індустріального парку.

2. Політичні ризики та заходи їх запобігання:

– Зміни у законодавчій базі.

– Геополітична ситуація, яка впливає на інвесторів.

– Корупційні ризики у процесі погодження документації.

– Можливість зміни політичного курсу країни.

Шляхи нейтралізації:

– Створення стабільного нормативно-правового середовища та довгострокових державних гарантій для інвесторів.

– Формування прозорих процедур видачі дозволів та ліцензій.

– Посилення міжнародної співпраці з метою залучення іноземних інвесторів.

– Впровадження цифрових платформ для моніторингу будівництва та взаємодії з державними органами.

3. Екологічні ризики та заходи їх зниження:

– Можливий негативний вплив на місцеву екосистему, включаючи ґрунти, водні ресурси та повітря.

– Високі вимоги до екологічної сертифікації та оцінки впливу на довкілля.

– Спротив громадськості через потенційні загрози навколишньому середовищу.

Шляхи нейтралізації:

– Використання передових екологічних стандартів та технологій у будівництві й функціонуванні парку.

– Створення «зелених зон» та рекреаційних територій навколо індустріального парку.

– Впровадження моніторингу впливу виробництва на довкілля.

– Проведення відкритих консультацій з місцевими громадами та екологічними організаціями.

Будівництво індустріального парку “ІнПарк Коблеве” є стратегічним кроком, що сприятиме розвитку регіональної економіки, створенню нових робочих місць та залученню інвестицій. Водночас, існують певні ризики, які можуть вплинути на реалізацію проєкту. Завдяки проактивному підходу, ефективному державному регулюванню та застосуванню найкращих світових практик, можливо мінімізувати зазначені загрози та забезпечити успішне функціонування індустріального парку у довгостроковій перспективі.

 5). Характеристика району проєктування морського торгового порту  та індустріального парку

«ІнПарк Коблеве» (с. Рибаківка)

 Кліматична характеристика та особливості території морського рибного порту та індустріального парку «ІнПарк Коблеве»

Загальний опис території. Території морського рибного порту (с. Рибаківка – 46°37’32″N 31°24’45″E) та індустріального парку «ІнПарк Коблеве» (46°38’16″N 31°24’20″E) розташовані в центральній частині континентальної кліматичної області України. Ця зона характеризується посушливим, жарким літом і м’якою зимою, що притаманне помірно-континентальному клімату.

Радіаційний режим. Кліматичні умови визначаються значним надходженням сонячної радіації:

– Сумарна сонячна радіація – 4600-4700 МДж/м² на рік;

– Баланс короткохвильової радіації – 3500 МДж/м² на рік;

– Ефективне випромінювання – 1800 МДж/м² на рік;

– Фотосинтетично активна радіація за вегетаційний період (з температурами вище +5°С) – 2100-2150 МДж/м².

Гідрологічні особливості. Рівневий режим Чорного моря є динамічним, що зумовлено гравітаційним впливом Місяця та Сонця. Добові припливно-відпливні коливання рівня води складають близько 8 см. У північно-західній частині Чорного моря нерідко спостерігаються штормові вітри (швидкість ≥ 20 м/с), які спричиняють нагін води до 3 метрів і більше.

Температурні показники:

– Середньорічна температура повітря – 10°С;

– Максимальна температура влітку – до 30°С;

– Абсолютний мінімум температури  -25°С;

– Амплітуда температурних коливань – 55°С;

– Безморозний період – 200 днів на рік;

–  Кількість днів із температурою вище 0°С – 300 днів на рік.

Опади та вологість:

– Середньорічна кількість опадів – 350-450 мм;

– Максимальна кількість опадів припадає на літні місяці;

– Відносна вологість повітря в середньому – 65-75%.

Транспортна доступність

Доступ до території здійснюється через асфальтовану дорогу та ґрунтові під’їзні шляхи від с. Рибаківка. Найближча залізнична станція розташована за 37 км у с. Візірка. Відстань до міжнародного порту в м. Миколаїв – близько 90 км, що дозволяє організовувати логістичні маршрути як наземним, так і морським транспортом.

Вітровий режим:

–  Середня швидкість вітру – 4,2 м/с із можливими коливаннями від 0 до 34 м/с;

– Домінуючі вітри – північні та північно-східні;

– У зимовий період спостерігається збільшення сили вітру, що може впливати на морську навігацію.

Енергозабезпечення. Наразі електропостачання території можливе від трансформаторної підстанції у с. Рибаківка, проте її потужності недостатньо для повноцінного забезпечення потреб морського рибного порту та індустріального парку. Для стабільного функціонування об’єктів необхідне розширення енергетичної інфраструктури, включаючи:

– Будівництво нових трансформаторних підстанцій;

– Прокладання додаткових ліній електропередач;

– Розвиток альтернативних джерел енергії, зокрема сонячної та вітрової генерації.

Екологічні аспекти. Території морського рибного порту та індустріального парку «ІнПарк Коблеве» мають сприятливі кліматичні, транспортні та енергетичні передумови для розвитку промислової та логістичної інфраструктури. Подальший розвиток потребує інвестицій у енергетичну та транспортну мережі, а також дотримання екологічних стандартів для гармонійного співіснування промисловості та природного середовища.

 6). Головна мета проєкту будівництва морського торгового порту та індустріального парку «ІнПарк Коблеве» (с. Рибаківка)

 Будівництво сучасного морського торгового порту в с. Рибаківка: стратегічний інфраструктурний проєкт України

Мета проєкту. Проєкт будівництва сучасного морського торгового порту на Березанському лимані має на меті забезпечити Україну додатковими високотехнологічними портовими потужностями для активізації міжнародної торгівлі. В умовах перспективного розвитку промисловості та аграрного сектору після перемоги України, цей об’єкт стане ключовою ланкою у формуванні ефективної транспортно-логістичної інфраструктури держави. Він сприятиме інтеграції України у світові торговельні маршрути та зміцненню її позицій як важливого гравця у глобальній економіці.

Унікальність локації. Морський торговий порт у с. Рибаківка є останньою великою локацією в Україні, де можливо реалізувати масштабний портовий проєкт, що на 100% використовує географічні переваги регіону. Унікальне розташування дозволяє створити сучасний, багатофункціональний морський вузол, який гармонійно доповнить існуючу мережу з 18 українських портів. Новий порт запропонує інноваційні логістичні рішення та спеціалізовані термінали, що сприятимуть підвищенню ефективності перевезень і розширенню можливостей українського експорту.

Функціональність та стратегічні завдання. Запланований морський торговий порт (географічні координати: 46°37’32″N 31°24’45″E) стане багатопрофільним логістичним хабом, орієнтованим на широкий спектр операцій:

– Переробку та перевалку зернових, металопродукції, енергетичних ресурсів та контейнерних вантажів.

– Створення інтегрованих логістичних рішень для експортерів та імпортерів.

– Підвищення рівня автоматизації та цифровізації портових процесів.

– Посилення міжнародного співробітництва та залучення інвесторів у стратегічно важливу галузь.

Реалізація проєкту будівництва морського торгового порту в с. Рибаківка є важливим елементом геополітичних амбіцій України. Створення потужного морського вузла в Рибаківці сприятиме економічному відновленню, зміцненню національної безпеки та інтеграції України у світові транспортні коридори. Це стане не просто морським портом – це стане символом стійкості, розвитку та майбутнього процвітання нашої держави.

Будівництво індустріального парку «ІнПарк Коблеве» в селі Рибаківка є стратегічно важливим проєктом, що спрямований на створення потужного центру промислового розвитку, інноваційної діяльності та економічного зростання. Це ініціатива, яка закладе фундамент для формування високотехнологічного виробничого кластеру, що стане драйвером залучення інвестицій, покращення умов ведення бізнесу та зміцнення економічного потенціалу як регіону, так і країни в цілому.

Значущість та унікальність проєкту:

1. Індустріальна інфраструктура нового покоління. «ІнПарк Коблеве» забезпечить будівництво сучасних виробничих потужностей, обладнаних передовими інженерними рішеннями, що відповідатимуть найвищим стандартам ефективності, безпеки та екологічної відповідальності. Комплексна інфраструктура парку сприятиме розвитку високотехнологічних виробництв та промислових інновацій.
2. Залучення стратегічних інвестицій. Проєкт створить сприятливий бізнес-клімат для міжнародних і національних інвесторів, стимулюючи довготривалий розвиток економіки та стабільність інвестиційного середовища. Прозорі та ефективні механізми взаємодії з бізнесом сприятимуть реалізації інвестиційних ініціатив.
3. Розвиток трудового потенціалу. Створення індустріального парку відкриє нові перспективи для працевлаштування, забезпечить підвищення кваліфікації робітничого персоналу та сприятиме професійному розвитку мешканців регіону. Це важливий крок до покращення рівня життя місцевої громади та закріплення кадрового потенціалу в інноваційній промисловості.
4. Екологічна стійкість. Застосування найсучасніших «зелених» технологій і принципів екологічної відповідальності забезпечить гармонійне поєднання промислової діяльності з природним середовищем. Використання енергоефективних рішень сприятиме зниженню впливу на довкілля та відповідатиме сучасним тенденціям сталого розвитку.

Індустріальний парк “ІнПарк Коблеве” займає унікальне місце в структурі національної промислової політики, розташовуючись у безпосередній близькості до стратегічно важливих транспортних артерій, міжнародних логістичних вузлів та морських портів. Це забезпечує синергію промислового виробництва та ефективної дистрибуції, інтегруючи економіку України у глобальні ланцюги постачання. Завдяки продуманій інфраструктурі, підприємства отримують найкращі умови для сталого розвитку, інноваційного зростання та економічної самодостатності.

“ІнПарк Коблеве” – це не просто індустріальний кластер, а флагман сучасної економічної політики. Його роль виходить за межі звичайного виробництва – він стає центром передових технологій, що сприятиме розвитку високотехнологічних секторів, модернізації промисловості та активізації підприємницької діяльності. Завдяки залученню інвестицій, впровадженню новітніх рішень та інтеграції світових практик, проєкт закладає фундамент для конкурентоспроможності української економіки на міжнародній арені.

“ІнПарк Коблеве” стане символом державного бачення сталого розвитку та економічної безпеки. Його реалізація відповідатиме ключовим пріоритетам національної стратегії – зміцненню енергетичної незалежності, розвитку промислової екосистеми. Високі стандарти управління, стратегічне планування та підтримка держави роблять цей проєкт взірцем ефективного індустріального розвитку.

Розбудова “ІнПарк Коблеве” – це сміливий крок до економічної стійкості, технологічного лідерства та процвітання України. Це проєкт втілює сучасні принципи промислової політики та енергетичної безпеки, забезпечуючи сталий розвиток для майбутніх поколінь.

 7). Термінали морського торгового порту

Нафтовий термінал

Нафтовий термінал у морському торговому порту с. Рибаківка стане стратегічним оплотом енергетичної незалежності України в післявоєнний період.

Відбудова країни після війни – це не просто фізична реконструкція інфраструктури, а глибоке переосмислення економічної стратегії держави. Одним із її наріжних каменів стане зміцнення енергетичної безпеки та розширення маршрутів постачання нафтопродуктів. Диверсифікація енергетичних потоків відкриє Україні шлях до стабільності, зменшення залежності від зовнішніх чинників та формування стійкої економічної моделі, здатної витримати будь-які виклики майбутнього.

Зміни у глобальному енергетичному ландшафті, викликані як військовими діями, так і геополітичними трансформаціями, диктують необхідність пошуку нових шляхів імпорту критично важливих ресурсів. У цьому контексті стратегічний проєкт із будівництва нафтового термінала в морському торговому порту с. Рибаківка відкриває перед Україною нові перспективи.

Розташування Рибаківки на узбережжі Чорного моря робить цей регіон природним хабом для розбудови інфраструктури, здатної забезпечити ефективне транспортування нафти та нафтопродуктів. Залучення інвестицій у створення сучасного нафтового термінала дозволить:

– Зменшити залежність від традиційних маршрутів постачання, створивши альтернативні шляхи імпорту та підвищивши гнучкість енергетичної системи.

– Стимулювати розвиток регіональної економіки, адже будівництво та експлуатація термінала сприятиме створенню нових робочих місць, розвитку логістики та підвищенню рівня добробуту місцевого населення.

– Зміцнити позиції України на міжнародному енергетичному ринку, забезпечивши можливість транзиту нафтопродуктів до країн ЄС та посиливши інтеграцію в європейські енергетичні мережі.

Перспективи та виклики. Реалізація цього амбітного проєкту вимагатиме комплексного підходу:

– Розвитку транспортної інфраструктури, зокрема модернізації та будівництва нових залізничних і автомобільних шляхів для ефективного транспортування нафтопродуктів углиб країни.

– Забезпечення екологічної безпеки, що передбачає впровадження сучасних технологій контролю викидів та мінімізації впливу на довкілля.

– Притоку іноземних інвестицій та міжнародного партнерства, оскільки реалізація таких масштабних ініціатив вимагає фінансових ресурсів і технічної експертизи.

Україна має всі передумови, аби не лише відновити економіку після війни, а й закласти основу для її сталого розвитку. Створення нафтового термінала в Рибаківці – це не просто інфраструктурний проєкт, а стратегічний крок у бік енергетичної незалежності та економічного процвітання країни.

Стратегічне значення для України. Будівництво нафтового термінала в Рибаківці відкриє нові перспективи для забезпечення стабільних поставок нафти морським шляхом. Це дозволить Україні диверсифікувати імпорт енергоресурсів, зменшуючи залежність від наземних маршрутів, які можуть бути вразливими до геополітичних ризиків. Основні переваги проєкту:

– Зміцнення енергетичної безпеки. Доступ до світових нафтових ринків через морські маршрути мінімізує ризики енергетичної нестабільності та політичного тиску.

– Розвиток портової інфраструктури. Розширення потужностей порту сприятиме його трансформації в багатофункціональний логістичний хаб, здатний обробляти не лише нафту, а й інші види вантажів.

– Залучення інвестицій. Проєкт стане привабливим для міжнародних інвесторів, оскільки відкриває нові можливості для бізнесу та сприяє інтеграції України у світову економіку.

– Підтримка внутрішнього ринку нафтопродуктів. Завдяки ефективній логістиці та оптимізації постачань український ринок отримає доступ до якісного та конкурентного пального.

Перспективи післявоєнного розвитку промисловості та транспорту. Відновлення та модернізація транспортної інфраструктури є одним із ключових напрямів післявоєнного відродження України. Нафтовий термінал у Рибаківці може стати частиною загальної концепції розвитку промислових і логістичних кластерів у південному регіоні. Його будівництво сприятиме:

– Модернізації залізничного та автомобільного сполучення. Підвищення вантажопотоку потребуватиме якісного сполучення термінала з основними транспортними коридорами країни.

– Розвитку суднобудування та портових сервісів. Підвищений попит на обслуговування танкерного флоту стимулюватиме зростання судноремонтної та технічної бази.

– Створенню нових робочих місць. Реалізація проєкту сприятиме залученню висококваліфікованих кадрів, підвищенню рівня зайнятості в регіоні та розвитку суміжних секторів економіки.

Економічний ефект і міжнародна співпраця. Запуск та успішне функціонування нафтового термінала у Рибаківці дозволить Україні розширити економічні можливості та налагодити партнерські відносини з країнами-постачальниками нафти. Крім того, розвиток морської енергетичної інфраструктури створить передумови для посилення позицій України як транзитного центру в Чорноморському регіоні.

Будівництво нафтового термінала в морському торговому порту села Рибаківка є не лише значним кроком у зміцненні енергетичної незалежності України, але й важливою частиною стратегії розвитку транспортної інфраструктури та інтеграції держави в глобальні логістичні мережі. У контексті післявоєнного відновлення, цей проєкт може стати потужним стимулом для економічного зростання, зокрема, через залучення інвестицій у відновлення індустріальних секторів і модернізацію виробничих потужностей.

Рибаківка, завдяки своєму стратегічному розташуванню, може перетворитися на один з основних енергетичних хабів країни. Це не тільки забезпечить стабільне та ефективне постачання нафти, але й сприятиме розвитку суміжних галузей: транспортної, логістичної, а також створенню нових робочих місць. Термінал відкриє можливості для подальшої модернізації портових інфраструктур та розвитку нових напрямків економічної діяльності, що, у свою чергу, зміцнить економічне становище України на міжнародній арені.

У XXI столітті Рибаківка може стати важливим символом економічного процвітання, виступаючи як надійний та високотехнологічний центр, що підтримує енергетичну безпеку країни та сприяє її інтеграції у світові торгові та енергетичні процеси.

Українські нафтопереробні заводи (НПЗ)

№ з/п	Нафтоперегонні заводи	Потужність переробки (млн. тонн/рік)	Примітка
1	Кременчуцький НПЗ	18,6	Нафта (нафтопроводи, залізниця): – українського походження; – рф, Казахстан, Азербайджан
2	Лисичанський НПЗ	8,0	Нафта (нафтопроводи, залізниця): – рф, Експорт нафтопродуктів до 2022 р.
3	Херсонський НПЗ	7,1	Нафта (нафтопровід, залізниця): – українського походження; – рф, Казахстан, Азербайджан
4	НПК-Галичина	3,5	Нафта ( нафтопровід, залізниця): – українського походження;
5	Одеський НПЗ	2,8	Нафта (нафтопровід, залізниця): – українського походження; – рф, Казахстан, Азербайджан
6	Нафтохімік Прикарпаття	2,6	Нафта (нафтопровід залізниця): – українського походження; – рф, Казахстан, Азербайджан

Таблиця 2

 Аналіз сучасного ринку нафтопродуктів України

Нафтогазова галузь є стратегічно важливим сектором економіки України, що визначає енергетичну безпеку країни та її економічну стабільність.

Потреби України в нафті та імпортна залежність. У 2022 році споживання нафти та нафтопродуктів в Україні зазнало значного скорочення через повномасштабне вторгнення Росії та пов’язані з цим економічні труднощі. Згідно з даними консалтингової групи “А95”, порівняно з 2021 роком споживання дизельного пального зменшилося на 2,5 млн тонн, до 5,6 млн тонн; бензину – на третину, до 2,2 млн тонн.

Загалом, внутрішнє споживання нафтопродуктів у натуральному вираженні зменшилося майже на третину в 2022 році, що відповідає рівню економічного спаду в цей період.

До 2022 року Україна імпортувала значну частину нафтопродуктів із Росії та Білорусі (70% дизельного пального та 50% бензину). Після припинення цих постачань країна переорієнтувалася на імпорт із південного напрямку (Румунія, Болгарія, Греція) та через польський кордон (з Польщі та країн Балтійського моря).

У 2023 році споживання пального в Україні почало зростати, особливо дизельного, проте воно ще не досягло рівня 2021 року.

Поглиблення переробки та перспективи виробництва нафтопродуктів. З метою підвищення ефективності використання сировини, необхідно збільшити рівень її переробки до 90-95 %. Це дозволить наростити виробництво основних видів пального, зокрема:

– Бензину – до 11,5 млн тонн, що більш ніж удвічі перевищує рівень 2005 року;

– Дизельного пального – до 17,2 млн тонн (зростання в 2,1 рази);

– Реактивного палива – до 1,5 млн тонн (у 3,8 рази більше, ніж у 2005 році);

– Водночас, планується скорочення виробництва мазуту до 5,7 млн тонн, що на 17,4 % менше від попередніх показників.

Розвиток нафтопереробної галузі України є стратегічним напрямом, що визначає енергетичну незалежність країни та її конкурентоспроможність на світовому ринку. Поглиблення переробки нафти відкриває можливості для значного збільшення виробництва високоякісних паливних і мастильних матеріалів, зменшення імпортозалежності та раціональнішого використання природних ресурсів.

Втілення комплексних реформ та стратегічне бачення майбутнього дозволять сформувати сучасну, високотехнологічну й екологічно відповідальну нафтопереробну індустрію, здатну забезпечити енергетичну стабільність та економічне зростання країни.

 

Перспективні обсяги нафтореробки

Таблиця 3

Найменування	2000 р.	2005 р.	2010 р.		2020 р.	2030 р.
Переробка нафти усього: з неї імпортної	9 5,8	18,3 14,7	32 23,3		30 24,5	37 30,4
Виробництво нафтопродуктів:
Бензин: в т. ч. для внутрішнього споживання	2,1   2,1	4,6   4,2	8,0   7,8		10,4   8,8	11,5   9,8
Дизельне паливо: в т. ч. для внутрішнього споживання	2,7   2,7	5,4   5,2	10,6   7,7		15,0   10,8	17,2   13,9
Реактивне паливо	0,3	0,5	1,0		1,3	1,5
Мазут: в т. ч. для внутрішнього споживання	2,8   1,2	5,8   0,6	7,3   2,6	7,3   3,8		5,7   4,5
Глибина переробки нафти, %	65,7	67,7	75		75	85
Відбір моторних палив, %	53,1	52,3	62,0		65,5	66,0

Імпорт-експорт

Україна традиційно залежала від імпорту нафти для покриття своїх енергетичних потреб, зокрема через постачання з Росії, Казахстану та інших країн. У 2022 році основна частина нафти для українських НПЗ надходила з Росії та Казахстану, що транспортувалася через нафтопроводи. Проте вже в найближчому майбутньому очікується збільшення імпорту, причому прогноз на 2030 рік вказує на необхідність постачання від 31 до 35 млн тонн нафти щорічно.

Прогнозовані зміни в геополітичній ситуації ставлять під сумнів залежність України від традиційних постачальників. І хоча існує значний потенціал для диверсифікації імпорту через інфраструктуру нафтопереробних заводів і нафтопровід Одеса-Броди, країна все ще зберігає можливість налагодження поставок нафти не лише з Каспійського регіону, а й з Перської затоки та африканських країн.

Паралельно з цими змінами, нафтопереробна промисловість України повинна відповідати новим вимогам і підвищувати ефективність своїх потужностей. Існуюча система нафтопереробних заводів на сьогодні має загальну потужність понад 51 млн тонн на рік, проте більшість установок застаріли, що стримує переробку і збільшення виробництва нафтопродуктів.

Очікувані перетворення в нафтопереробній промисловості сприятимуть створенню сучасних і ефективних підприємств, здатних забезпечити виробництво нафтопродуктів високої якості. Для цього важливо знизити енерговитрати, підвищити глибину переробки нафти до 90-95 %, а також зміцнити конкурентоспроможність вітчизняних нафтопереробних заводів на міжнародному ринку. Це дозволить Україні з часом перейти від імпорту нафтопродуктів до їхнього експорту, що стане важливою складовою частиною енергетичної незалежності країни.

Нафтотранспортна система України, керована ВАТ “Укртранснафта”, є ключовою складовою енергетичної інфраструктури країни. Вона охоплює 19 магістральних нафтопроводів протяжністю 4766 км, що забезпечують транспортування нафти для внутрішнього споживання та транзиту. Пропускна спроможність на вході становить 114 млн тонн нафти на рік, на виході — 56,3 млн тонн, що відображає вплив ринкових та геополітичних чинників.

Система здатна повністю забезпечити українські НПЗ із сукупною проєктною потужністю понад 50 млн тонн нафти на рік. Її ефективність підтримують 51 нафтоперекачувальна станція, оснащена 176 насосами загальною потужністю 356,5 тис. кВт, а також резервуарні парки місткістю 1,085 млн м³, що гарантують стабільність транспортування.

Нафтотранспортна інфраструктура України відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки країни. Однак вона стикається з низкою суттєвих проблем, серед яких найвищу тривогу викликає залежність від транзиту нафти через територію Російської Федерації. Така монополія, що існувала до початку військових дій, створює серйозний ризик для енергетичної безпеки України, зокрема в умовах змінюваної геополітичної ситуації.

Зазначена проблема ще більше загострюється через застарілість значної частини нафтопроводів, більшість з яких вже вичерпала свій амортизаційний термін, що становить більше 90%. Це вимагає негайної модернізації та технічного переоснащення існуючих магістральних трубопроводів, а також залучення інвестицій у нові об’єкти, що сприятиме диверсифікації шляхів постачання нафти.

Сучасним стратегічним кроком для забезпечення національної безпеки є диверсифікація джерел постачання енергоресурсів, включаючи використання альтернативних маршрутів, таких як постачання з Азербайджану, Казахстану, або інтеграція з європейськими нафтопроводами. У той час як потенціал для розвитку нафтотранспортної інфраструктури України величезний, одним з найважливіших завдань є підвищення ефективності існуючих трубопроводів і створення резервних маршрутів для забезпечення безперебійного постачання нафти.

Модернізація, підвищення рівня безпеки та диверсифікація постачання нафти є ключовими для забезпечення енергетичної незалежності та конкурентоспроможності України на міжнародних ринках енергетичних ресурсів. В стратегічному плані це дозволить зміцнити національну економіку, гарантуючи її стабільність в умовах глобальних викликів та змін у світовій політичній і економічній ситуації.

Схема нафтотранспортної системи України

 Термінал зрідженого природного газу

 Термінал зрідженого природного газу (ЗПГ) морського торгового порту с. Рибаківка відіграватиме ключову роль у забезпеченні енергетичної безпеки України, диверсифікації постачання газу та розвитку інфраструктури морських портів. Україна, маючи вигідне географічне положення, повинна стати важливим регіональним хабом для транспортування  (ЗПГ) та інших газових ресурсів.

Сучасний стан газових терміналів в Україні. На сьогодні Україна володіє розвиненою газотранспортною інфраструктурою, яка відіграє ключову роль у забезпеченні стабільності енергетичної системи держави. Водночас відсутність терміналів для прийому та регазифікації зрідженого природного газу (ЗПГ) залишається суттєвим викликом на шляху до зміцнення енергетичної незалежності країни.

У контексті диверсифікації джерел енергопостачання та зменшення залежності від традиційних маршрутів імпорту газу, створення власної інфраструктури для прийому ЗПГ є стратегічно важливим завданням. Найоптимальнішим рішенням у цьому напрямі є будівництво сучасного терміналу ЗПГ у морському торговельному порту с. Рибаківка. Реалізація цього проєкту сприятиме забезпеченню України додатковими обсягами природного газу з глобального ринку, що зміцнить енергетичну безпеку держави та розширить можливості співпраці з міжнародними партнерами.

Інтеграція терміналу ЗПГ у національну енергосистему дозволить не лише гарантувати стабільність постачання блакитного палива, а й створить передумови для розвитку сучасного ринку природного газу, забезпечуючи конкурентні переваги для української економіки. Відтак, реалізація цього проєкту є безальтернативним кроком на шляху до зміцнення енергетичної незалежності України та посилення її геополітичних позицій у регіоні.

Будівництво нового терміналу для зберігання та переробки зрідженого природного газу стане важливим кроком у зміцненні енергетичної незалежності України. Всі етапи реалізації проєкту відбуватимуться з дотриманням найсуворіших екологічних норм та міжнародних стандартів безпеки. Використання передових технологій забезпечить мінімальний вплив на довкілля та максимальну ефективність роботи об’єкта.

Стратегічні переваги для України:

– Зменшення залежності від одного постачальника газу – диверсифікація джерел енергопостачання зміцнить енергетичну безпеку країни та стабілізує внутрішній ринок газу.
✅ – Залучення іноземних інвестицій – створення терміналу стане потужним стимулом для розвитку міжнародного співробітництва та збільшення капіталовкладень у національну економіку.
✅ – Розвиток портової інфраструктури – модернізація логістичних потужностей сприятиме підвищенню конкурентоспроможності України на міжнародному ринку енергетики.
✅ – Можливість експорту газу в сусідні країни – новий термінал відкриє додаткові можливості для постачання природного газу в країни Центральної та Східної Європи.
✅ – Створення нових робочих місць – реалізація проєкту забезпечить зростання зайнятості в регіоні, сприяючи розвитку місцевих громад та економіки.

Будівництво сучасного терміналу зі зрідженого природного газу в морському торговельному порту с. Рибаківка – це не просто інфраструктурний проєкт, а стратегічний крок до енергетичної незалежності України. Ця ініціатива відкриває широкі перспективи для диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, зміцнення економічної стабільності та інтеграції з європейським енергетичним ринком.

Зведення терміналу не лише сприятиме розвитку національної газотранспортної системи, а й стане важливим внеском у створення екологічно безпечного енергетичного майбутнього. Перехід до використання зрідженого природного газу (ЗПГ) дозволить суттєво знизити рівень викидів СО₂ та сприятиме впровадженню сучасних технологій у секторі енергетики.

Для успішної реалізації цього масштабного проєкту необхідно консолідувати зусилля держави, бізнесу та міжнародних партнерів. Важливу роль відіграватиме залучення інвестицій, налагодження співпраці з провідними світовими компаніями у сфері ЗПГ та створення сприятливого регуляторного середовища.

Будівництво терміналу в Рибаківці стане не лише технічним досягненням, а й символом енергетичної стійкості та європейського майбутнього України. Це проєкт поєднує економічну вигоду, екологічну відповідальність і стратегічний розвиток країни.

Зерновий термінал

Україна протягом останніх двох десятиліть продовжує займати провідні позиції на світовому ринку зернових культур, ставши однією з найбільших експортних країн. За останні роки виробництво зерна в країні демонструє стійкий ріст, що є результатом вдосконалення технологій, державних ініціатив та постійних інвестицій у розвиток агропромислового комплексу. Особливо вражаючим є зростання обсягів експорту зерна, зокрема пшениці, ячменю та кукурудзи, що підтверджує Україну як одного з основних гравців на міжнародній арені.

Технічний прогрес у сільському господарстві дозволив Україні вийти на нові рівні врожайності. Якщо ще 100 років тому середній річний врожай пшениці, ячменю та жита становив лише 10-13 млн. тонн, то до 2022 року ці цифри зросли в чотири рази. Це стало можливим завдяки впровадженню сучасних методів агрономії, розвитку генетично модифікованих культур та вдосконаленню інфраструктури для зберігання й транспортування продукції. В найближчі роки, згідно з прогнозами, обсяги виробництва можуть зрости до понад 100 млн. тонн на рік, що підкреслює потужний потенціал українського аграрного сектора.

Нинішні прогнози вказують на подальший ріст обсягів виробництва пшениці, що дозволить Україні залишатися на провідних позиціях серед світових експортерів. Так, виробництво пшениці вже зросло з 17 млн. тонн до 30 млн. тонн на рік, і в найближчі роки цей показник може досягти 35-45 млн. тонн. Разом з тим, експорт пшениці та ячменю через українські порти може зрости до 24-30 млн. тонн на рік, що також впливатиме на забезпечення продовольчої безпеки на міжнародних ринках.

Ключовим чинником для забезпечення стійкого зростання є розвиток інфраструктури, зокрема портових потужностей, елеваторів та логістичних рішень. Україна, маючи доступ до численних морських портів, може значно збільшити ефективність перевезень зернових культур та продуктів їх переробки, знижуючи собівартість продукції і, відповідно, підвищуючи конкурентоспроможність на світовому ринку.

Проте важливо зазначити, що для того, щоб українська зернова продукція залишалася конкурентоспроможною, необхідно впроваджувати нові технології, зокрема щодо глибокої переробки зернових культур. Це дозволить не лише покращити якість продукції, а й збільшити її додану вартість на світових ринках. З огляду на важливість портової логістики, необхідно інвестувати в модернізацію портових об’єктів і підвищення ефективності роботи елеваторів.

Післявоєнне відновлення та зростання аграрного виробництва може стати потужним поштовхом для покращення експортного потенціалу. Окрім цього, стимулювання внутрішнього попиту та розвитку інфраструктури відкривають нові можливості для збільшення виробництва зернових культур в Україні, що є запорукою економічного відродження країни та її подальшого розвитку на міжнародній арені.

У підсумку, збереження високого рівня виробництва зернових культур та активне нарощування експорту залишаються ключовими чинниками економічного росту України, проте для успішної конкуренції на міжнародних ринках країна повинна продовжувати вдосконалювати свою портову та аграрну інфраструктуру.

Будівництво зернового терміналу в морському торговому порту с. Рибаківка є стратегічно кроком розвитку української аграрної галузі, а також посилення геополітичних позицій України на світовій арені.

Ключових аспекти, що обґрунтовують необхідність такого проєкту:

1. Зростання потреби в зернових терміналах в Україні та світі..За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, у 2024 році країна зібрала понад 70 млн тонн зернових культур. Щорічно Україна експортує близько 40-45 млн тонн зерна, і цей обсяг має тенденцію до зростання. Однак для ефективного експорту зерна та забезпечення зростаючого попиту в світі необхідна розширена інфраструктура для його зберігання та транспортування.
2. Виклики геополітики.В умовах глобальної геополітичної нестабільності, зокрема війни в Україні, виникає потреба в диверсифікації транспортних маршрутів та безпечному транспортуванні зерна. Морські порти, зокрема у с. Рибаківка, можуть стати важливими альтернативними точками для експорту, зменшуючи залежність від обмежених та небезпечних шляхів, що використовуються через заблоковані порти на Чорному морі.
3. Модернізація інфраструктури. Зерновий термінал в порту Рибаківка дозволить створити сучасну та високопродуктивну інфраструктуру для перевантаження зерна, що дасть змогу Україні конкурувати на світовому ринку, де зростає попит на швидке і ефективне транспортування зернових. Це також дозволить збільшити пропускну здатність українських портів, що стане важливим фактором в умовах глобальних змін на аграрному ринку.
4. Економічний ефект. Відкриття зернового терміналу надасть можливість створення тисяч нових робочих місць, як безпосередньо в порту, так і в суміжних галузях, таких як транспорт, логістика та обслуговування. Крім того, покращення інфраструктури дасть змогу знизити витрати на транспортування та забезпечить доступ до нових ринків, зокрема азійських та африканських, що зростають в своєму попиті на зерно.
5. Збільшення конкурентоспроможності України на світовому ринку.Зерновий термінал на Чорному морі дозволить Україні зайняти вигіднішу позицію на міжнародному ринку зерна. Сучасна, ефективна інфраструктура не лише сприятиме зниженню витрат на перевезення, але й підвищить імідж України як надійного партнера на світовому ринку агропродукції.

Загалом, цей проєкт не лише відповідає поточним вимогам українського аграрного сектору, але й є важливим кроком у створенні стійкої та конкурентоспроможної аграрної економіки України на глобальній арені.

Контейнерний термінал

 Будівництво нового контейнерного терміналу в морському торговому порту села Рибаківка є стратегічно важливим кроком для забезпечення подальшого розвитку контейнерних перевезень в Україні та зміцнення її позицій на міжнародних ринках логістики та торгівлі. З огляду на динамічні зміни у глобальній економіці та зростання попиту на контейнерні перевезення, зокрема через посилення потреби в транспортуванні зернових та інших товарів, інвестиції у розвиток інфраструктури портів, зокрема створення нових терміналів, є необхідністю для подальшого забезпечення ефективності логістичних процесів.

Важливість для економіки України. Контейнерні перевезення вже сьогодні займають провідне місце в українській логістиці. Враховуючи, що майже 95% експорту зернових відбувається через морські порти, важливість створення додаткових потужностей для обробки контейнерних вантажів важко переоцінити. За даними аналітиків, обсяги контейнерних перевезень будуть зростати на 3-5% щорічно, що може призвести до досягнення 80% долі в загальних перевезеннях до 2030 року. Відкриття нового контейнерного терміналу дозволить Україні суттєво збільшити обсяги експорту та імпорту, зменшивши затримки та знижуючи витрати на перевезення, що в свою чергу покращить конкурентоспроможність українських товарів на міжнародному ринку.

Зростаючий попит та потреба у нових потужностях. Зважаючи на прогнози зростання тарифів на морські перевезення та складнощі, пов’язані з обмеженою пропускною спроможністю існуючих терміналів, зокрема через дефіцит контейнерів та проблеми з перевантаженням портів, будівництво нового контейнерного терміналу надасть можливість задовольнити зростаючий попит на перевезення. Терміни обробки вантажів значно скоротяться, що зменшить час очікування та витрати, дозволяючи компаніям ефективніше використовувати свої ресурси.

Розвиток мультимодальних перевезень. Нове будівництво в Рибаківці дозволить сприяти розвитку мультимодальних перевезень, які активно набирають популярність у світі. Завдяки унікальності контейнерних перевезень, що дають змогу використовувати різні види транспорту – морський, залізничний та автотранспорт – створення додаткового терміналу дозволить з’єднати цей регіон з іншими транспортними хабами, зокрема через залізничні та автомобільні шляхи, що також важливо для забезпечення стабільного експорту та імпорту товарів.

Підтримка гуманітарних перевезень. У сучасних умовах важливу роль у перевезеннях відіграє доставка гуманітарної допомоги, яка вимагає своєчасного та безпечного транспортування. Будівництво нового терміналу в Рибаківці дозволить оптимізувати логістику таких перевезень, підвищуючи ефективність доставки гуманітарних вантажів в Україну. Це стане важливою ланкою у забезпеченні стабільності та розвитку країни в умовах глобальних викликів.

Підвищення конкурентоспроможності українських портів. Будівництво сучасного контейнерного терміналу в морському порту Рибаківка дозволить Україні суттєво посилити свої позиції на світовій логістичній карті. Зокрема, термінал з новими технологіями обробки вантажів і підвищеною потужністю матиме конкурентну перевагу в порівнянні з іншими портами України. Це дасть змогу залучити нових клієнтів та підвищити інвестиційну привабливість морського порту.

Збереження постійних клієнтів та забезпечення стійкості економіки. Окрім розвитку нових ринків, вдосконалення інфраструктури контейнерних перевезень допоможе утримати наявних клієнтів. Підвищення ефективності та зниження витрат на перевезення дозволить компаніям зберігати стабільні та довгострокові контракти з партнерами, що сприятиме розвитку бізнесу та економіки в цілому.

Таким чином, будівництво нового контейнерного терміналу в морському порту села Рибаківка є стратегічно важливим кроком для розвитку української логістичної інфраструктури, зменшення витрат на перевезення вантажів та збільшення обсягів експорту. Враховуючи тенденції зростання контейнерних перевезень у світі та потребу в удосконаленні інфраструктури, цей проект є не лише необхідним, але й економічно доцільним для подальшого процвітання української економіки та забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку. 

Рефрижераторний термінал

Україна, маючи значний потенціал у сфері рибальства, довгий час стикалася з відсутністю сучасної інфраструктури для обслуговування рибопромислового флоту та зберігання рибопродуктів. Будівництво потужного рефрижераторного терміналу в порту села Рибаківка є ключовим кроком до вирішення цієї проблеми, яка відповідає зростаючим потребам внутрішнього ринку. Крім того, такий проєкт сприятиме інтеграції України у світовий рибний ринок, забезпечуючи ефективну логістику, збереження якості продукції та відповідність міжнародним стандартам.

Актуальність проєкту. На сьогоднішній день Україна фактично не має спеціалізованих морських рибних портів, що значно ускладнює розвиток галузі. За прогнозами аналітиків, після завершення війни та відновлення економіки обсяги імпорту рибопродуктів можуть зрости до 800 тисяч тонн на рік. Водночас розширення власного виробництва та експортного потенціалу вимагає створення ефективної інфраструктури для зберігання, транспортування та перевантаження риби.

Реалізація цього проєкту сприятиме:

– підвищенню рівня продовольчої безпеки країни;

– створенню нових робочих місць;

– стимулюванню розвитку прибережних громад;

– підвищенню конкурентоспроможності української рибної продукції на міжнародному ринку.

Основні складові рефрижераторного терміналу:

1. Сучасні технології зберігання.

Термінал оснащатиметься передовими рефрижераторними системами, що забезпечать оптимальні умови зберігання рибопродукції. Одним із ключових технологічних рішень стане використання охолодження риби в рідкому льоді – метод, що значно подовжує термін придатності продукції та зберігає її первинну якість.

2. Рибоприймальний пункт (РПП).

РПП стане центральним елементом інфраструктури, забезпечуючи швидке та ефективне оброблення рибопродукції. Він відповідатиме найсуворішим санітарним, ветеринарним та екологічним стандартам, що дасть змогу мінімізувати втрати продукції та підвищити її якість.

3. Логістичні можливості

Зручне розташування порту в селі Рибаківка дозволить ефективно здійснювати як внутрішні перевезення, так і експортні поставки. Наявність спеціалізованих перевантажувальних засобів, сучасних пірсів і причалів сприятиме оптимізації логістичних процесів.

4. Комплексна екологічна стратегія

Важливим аспектом будівництва терміналу стане екологічна відповідальність. Передбачається впровадження сучасних систем утилізації відходів, мінімізація впливу на навколишнє середовище та використання енергоефективних технологій.

Очікувані результати

Будівництво рефрижераторного терміналу в селі Рибаківка стане значущим етапом у відродженні рибопромислової галузі України. Його запуск сприятиме:

– збільшенню обсягів вилову та збереженню рибопродукції;

– зменшенню втрат при транспортуванні;

– розширенню експортного потенціалу країни;

– покращенню інфраструктури для обслуговування рибопромислового флоту.

Реалізація цього стратегічного проєкту дозволить Україні не лише покращити внутрішню рибну інфраструктуру, а й стати потужним гравцем на міжнародному рибному ринку. Поєднання сучасних технологій, ефективної логістики та екологічної відповідальності робить будівництво рефрижераторного терміналу в порту Рибаківки не просто важливим, а необхідним кроком у розвитку національної економіки та забезпеченні продовольчої безпеки країни.

Термінал для сипучих вантажів

У сучасних умовах глобалізації та зростання обсягів міжнародної торгівлі роль морських портів як ключових логістичних вузлів постійно зростає. Україна, маючи вигідне географічне розташування та значний експортний потенціал, повинна активно розширювати свою портову інфраструктуру. Одним із перспективних проєктів є будівництво терміналу сипучих вантажів у морському торговому порту с. Рибаківка, що сприятиме економічному розвитку регіону та країни в цілому.

Зростаюча потреба в перевезеннях сипучих вантажів. Світові тенденції свідчать про стійке зростання обсягів перевезень сипучих вантажів, серед яких особливо важливими є зернові культури, будівельні матеріали, мінеральні добрива, вугілля та металургійна сировина. Для України ці категорії вантажів є стратегічними, оскільки:

– Зернові культури. Україна є одним із лідерів світового ринку зерна, і для забезпечення ефективної логістики необхідно розширювати експортні можливості портів.

– Будівельні матеріали. Активний розвиток інфраструктури, у тому числі міжнародних проєктів, вимагає налагодженої системи постачання цементу, піску та щебеню.

– Мінеральні добрива. Український аграрний сектор потребує сучасної логістики для зберігання та відправки добрив як на внутрішній, так і на зовнішній ринок.

– Металургійна сировина. Експорт руди та вугілля залишається важливою складовою української економіки, а нові потужності дозволять оптимізувати ці процеси.

Стратегічні переваги порту с. Рибаківка. Розташування с. Рибаківка на узбережжі Чорного моря відкриває низку стратегічних переваг:

– Зменшення навантаження на інші порти – перенесення частини обсягів вантажоперевезень з Одеси, Миколаєва та Чорноморська дозволить рівномірніше розподілити логістичний трафік.

– Близькість до сільськогосподарських регіонів – Рибаківка знаходиться у відносній близькості до основних зернових регіонів України, що мінімізує витрати на транспортування сировини.

– Розвиток регіону – створення нових робочих місць, покращення транспортної та інженерної інфраструктури стане потужним стимулом для розвитку Миколаївської області.

Очікувані економічні ефекти. Будівництво терміналу сприятиме:

– Збільшенню валютних надходжень через експорт зерна, добрив та металургійної продукції.

– Розвитку малого та середнього бізнесу, пов’язаного з транспортною та складською логістикою.

– Зниженню собівартості перевезень за рахунок оптимізації логістичних маршрутів.

З огляду на зростаючий попит на перевезення сипучих вантажів та стратегічну важливість України як експортної країни, будівництво терміналу в порту с. Рибаківка є необхідним кроком для забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку. Реалізація цього проєкту сприятиме сталому економічному розвитку, зміцненню позицій України в міжнародній торгівлі та покращенню добробуту населення. Це інвестиція у майбутнє, яка дозволить нашій країні повною мірою реалізувати свій потенціал як потужної транспортної та аграрної держави.

Термінал для генеральних вантажів

Геополітична доцільність та інтеграція у світове співтовариство. В умовах сучасної геополітичної ситуації та перспективи післявоєнного відновлення України стратегічне значення портової інфраструктури набуває особливої ваги. Будівництво терміналу генеральних вантажів у морському торговельному порту с. Рибаківка сприятиме не лише розвитку регіональної економіки, але й зміцненню позицій України як потужного транзитного хабу в Чорноморському басейні.

Завдяки розташуванню на узбережжі Чорного моря цей порт стане ключовим вузлом для експорту української продукції, інтеграції в міжнародні транспортні коридори та залучення інвестицій. Будівництво такого терміналу забезпечить ефективну логістичну підтримку торговельних операцій та сприятиме зменшенню транспортних витрат для підприємств, що експортують продукцію до Європи, Близького Сходу та Азії.

Економічні передумови та потреба у перевантаженні генеральних вантажів. Післявоєнний економічний ріст України передбачатиме стрімке відновлення та розвиток промисловості, що обумовлює необхідність удосконалення логістичних маршрутів для експорту металопродукції, обладнання та інших видів генеральних вантажів. Стратегічно важливою є і буде надалі потреба у перевантаженні наступних видів товарів:

– Металопродукція (труби, арматура, прокат, листовий метал, дріт тощо). Українські металургійні підприємства традиційно експортують значні обсяги металопродукції до країн ЄС, Туреччини та Близького Сходу.

– Обладнання та механізми. Післявоєнна відбудова країни потребуватиме великої кількості будівельної, сільськогосподарської та промислової техніки, що також потребуватиме ефективних логістичних рішень.

– Будівельні матеріали. Відбудова інфраструктури стимулює зростання експорту цементу, бетонних конструкцій, будівельних блоків та інших конструкційних елементів.

– Інші металеві вироби. Зростання попиту на конструкційні та інженерні рішення сприяє експорту кріплень, профілів, каркасів та елементів для машинобудування.

Державницький підхід та перспективи розвитку. З точки зору державної політики, створення сучасного терміналу генеральних вантажів у порту Рибаківка сприятиме:

– Підвищенню конкурентоспроможності української економіки шляхом забезпечення швидкого, ефективного та безпечного транспортування товарів.

– Залученню іноземних інвестицій та зміцненню торговельно-економічних відносин з міжнародними партнерами.

– Реалізації державної стратегії розвитку морських портів України, що передбачає децентралізацію логістичних центрів та їхнє розширення.

– Покращенню транспортної безпеки країни шляхом створення альтернативних логістичних маршрутів та диверсифікації портової інфраструктури.

Будівництво терміналу генеральних вантажів у с. Рибаківка є не лише економічно виправданим, а й стратегічно необхідним кроком для забезпечення сталого розвитку України у післявоєнний період. Цей проєкт сприятиме інтеграції України у світові економічні процеси, зміцненню її позицій на міжнародних ринках та створенню нових можливостей для промисловості та торгівлі. Розвиток сучасної портової інфраструктури є запорукою економічного зростання, стабільності та процвітання держави.

Ро-ро термінал

Глобальна інтеграція перевезень Ро-ро та перспективи для України. У сучасних умовах розвитку міжнародної торгівлі та логістики одним із ключових напрямків є ефективне перевезення великогабаритних вантажів, яке забезпечується суднами типу Ро-ро. Європейські та світові тренди свідчать про зростання обсягів перевезень автомобільного та спеціалізованого транспорту, що зумовлює необхідність розширення інфраструктури відповідних терміналів. У цьому контексті будівництво Ро-ро терміналу в морському торговому порту с. Рибаківка є стратегічно обґрунтованим кроком, що дозволить Україні стати конкурентоспроможним учасником глобальної транспортної системи.

Категорії вантажів та типи суден. На новому терміналі планується обробка широкого спектра вантажів, що включатиме:

– Легкові автомобілі (за допомогою Pure Car Carriers – PCC);

– Вантажні транспортні засоби та спеціальна техніка (перевозитимуться на Pure Car/Truck Carrier – PCTC);

– Контейнеризовані вантажі у поєднанні з технікою (обслуговуватимуться суднами ConRO);

– Пасажирський транспорт та автомобілі (на суднах RoPax);

– Гібридні вантажі, що потребують спеціальної обробки (на RoLo).

Інфраструктура терміналу. Будівництво нового терміналу передбачає створення таких ключових об’єктів:

– Основна площа терміналу (15-20 га), що включатиме зону прийому та відправлення транспорту;

– Залізничний фронт із можливістю навантаження самохідної техніки;

– Сучасне підйомно-транспортне обладнання (електронавантажувачі, маніпулятори, спеціальні екскаватори);

– Митний контроль (стаціонарний і мобільний комплекси);

– Інформаційна система диспетчеризації, що забезпечить автоматизований контроль руху вантажів.

Економічні та стратегічні переваги. Будівництво Ро-ро терміналу в Рибаківці матиме значні переваги:

– Залучення інвестицій та створення нових робочих місць;

– Підвищення конкурентоспроможності України на міжнародному ринку логістики;

– Скорочення витрат на перевезення завдяки оптимізації логістичних маршрутів;

– Зміцнення позицій українських портів у Чорноморському регіоні.

Очікуваний вплив та перспективи розвитку. Будівництво сучасного терміналу стане важливим кроком на шляху інтеграції України у світову транспортну систему, відкриваючи нові горизонти для міжнародної торгівлі та логістики. Завдяки стратегічному розташуванню, порт Рибаківка трансформується у ключовий вузол мережі перевезень Ro-Ro, створюючи міцний зв’язок між Європою, Азією та іншими регіонами.

Цей інфраструктурний проєкт не лише зміцнить позиції України як транзитного хабу, а й сприятиме зростанню експорту, підвищенню конкурентоспроможності на світових ринках та залученню іноземних інвестицій. Інноваційні логістичні рішення, впроваджені в новому терміналі, забезпечать ефективність і швидкість перевезень, роблячи Україну невід’ємною частиною глобальних ланцюгів постачання.

У світі, де транспортні коридори відіграють вирішальну роль в економічному розвитку, цей термінал стане важливим елементом нової епохи української логістики – мобільної, динамічної та відкритої до світу. Створення морського торгового порту в с. Рибаківка сприятиме:

– Зміцненню позицій України на міжнародному ринку морських перевезень

– Підвищенню ефективності аграрного та промислового експорту

– Залученню інвестицій у суднобудівну та рибопромислову галузі

– Генерації тисяч нових робочих місць у регіоні

– Посиленню енергетичної та продовольчої безпеки країни.

 Перспективні напрями розширення морського

торгового порту (с. Рибаківка)

Розвиток сучасного морського торгового порту в районі водних проходів із Чорного моря у Березанський лиман є стратегічно важливим для економічного потенціалу регіону та всієї України. Однак, для створення потужної багатофункціональної портової структури необхідні значні площі земельних ділянок, які перевищують територію, виділену Коблівською територіальною громадою. Враховуючи обсяг інфраструктурних об’єктів, які є невід’ємною частиною будь-якого сучасного порту, розширення території є неминучим кроком.

Інфраструктурні передумови розвитку порту. Задля можливості обслуговування всіх типів суден світового торгового флоту, включаючи великотоннажні танкери третього класу (VLCC Very Large Crude Carrier дедвейтом до 320 000 тонн), необхідно здійснити низку стратегічних заходів:

– Поглиблення водного проходу до 24 метрів (довжина – 400 м, ширина – 275 м) та створення маневрових зон площею не менше 70 га.

– Будівництво глибоководних причалів (24–32 м) перед входом у Березанський лиман для обслуговування великотоннажних суден.

– Створення якірних місць і операційних акваторій із глибинами понад 22 м для безпечного маневрування суден.

Розширення території порту. Для забезпечення повноцінного функціонування порту доцільно розглянути варіанти використання земель сусідніх територіальних громад:

– Довгострокова оренда (49 років) із правом забудови інфраструктури (менш цікава).

– Купівля земельних ділянок державою або приватними інвесторами у межах державно-приватного партнерства (цікава зточки зору юридичних гарантій для будівництва об’єктів порту.

Розширення території порту відкриє можливості для створення потужного логістичного хабу, що включатиме не лише нафтовий та газовий термінали, а повнофункціональний індустріальний парк (промисловий кластер) із численними виробничими потужностями.

Необхідність комплексного підходу. Будівництво окремих елементів портової інфраструктури без врахування їх комплексної взаємодії є недоцільним. Зокрема:

– Нафтовий термінал без нафтобази неефективний, оскільки відсутність резервуарних потужностей унеможливить довгострокове зберігання та переробку нафти.

– Нафтобаза без НПЗ не має сенсу, оскільки лише у зв’язці з нафтопереробним заводом можна забезпечити безперебійну роботу комплексу.

– Будівництво порту, нафтової та індустріальної інфраструктури без розвитку залізничного сполучення недоцільне. Прокладка спеціальної залізничної гілки АТ “Українська залізниця” Візірка – Рибаківка (37 км) забезпечить ефективну логістику вантажопотоків.

– Розвиток індустріального парку “ІнПарк-Коблеве” як органічної частини портового комплексу дозволить створити виробничі підприємства, логістичні центри та науково-дослідні інститути, що забезпечать повний цикл переробки та експорту української продукції.

Створення повноцінного морського торгового порту потребує комплексного підходу, що включає:

– Масштабну підготовку акваторії та днопоглиблювальні роботи.

– Будівництво спеціалізованих терміналів та інфраструктури.

– Інтеграцію залізничних та автомобільних транспортних вузлів.

– Розвиток індустріального парку для залучення інвесторів та створення робочих місць.

Реалізація цього масштабного проєкту стане стратегічним кроком до трансформації морської логістики України, інтегруючи її у глобальну систему міжнародних перевезень. Сучасна інфраструктура, інноваційні технології та ефективні логістичні рішення сприятимуть зміцненню позицій України як ключового транспортного хабу між Європою, Азією та іншими регіонами світу. Це відкриє нові можливості для міжнародного партнерства, сприятиме залученню інвестицій та забезпечить сталий економічний розвиток, роблячи нашу країну невід’ємною частиною світового торговельного ланцюга.

 8). Індустріальний парк «ІнПарк Коблеве» (основні об’єкти)

1. Військова частина порту (порту та ндустріального парку «ІнПарк Коблеве») будуватиметься завизначенням Міністерства оборони України та Миколаївської ОВА. В Україні обов’язковість виділення територій для потреб Збройних Сил України (ЗСУ) регламентується низкою нормативно-правових актів. Основними документами, що регламентують це питання, є:

– Конституція України – основний закон, який гарантує безпеку та оборону країни. Відповідно до статті 17 Конституції України, оборона держави є обов’язком і відповідальністю кожного громадянина.

– Закон України «Про оборону України» – регулює основи оборонної політики держави, створення та функціонування ЗСУ, у тому числі питання забезпечення територіями для військових потреб.

– Закон України «Про національну безпеку України» – визначає основи національної безпеки, зокрема забезпечення готовності держави до захисту від агресії, в тому числі через наявність необхідних об’єктів для розміщення сил оборони.

– Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – регулює питання мобілізації ресурсів, зокрема виділення земельних ділянок і об’єктів для потреб військових.

– Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку відведення земельних ділянок для потреб оборони та безпеки» – ця постанова встановлює порядок виділення земельних ділянок для потреб ЗСУ та інших правоохоронних органів, а також для забезпечення потреб національної безпеки.

– Рішення місцевих органів влади (міські, районні ради, ОВА) – в залежності від ситуації на місцях, місцева влада може ухвалювати рішення про виділення територій для потреб оборони в межах своєї компетенції.

Обґрунтування необхідності виділення територій для потреб ЗСУ:

– Захист національної безпеки. В умовах перманентної війни з Росією, безперервна готовність ЗСУ до відбиття агресії є критично важливою. Для цього необхідно забезпечити наявність спеціалізованих об’єктів та територій, які використовуються для військових потреб: бази, склади, полігони, ремонтні майстерні, технічні та логістичні центри.

– Стратегічне розташування військових об’єктів на території морського торгового порту с. Рибаківка та  індустріального парку «ІнПарк Коблеве». Виділення територій для ЗСУ також важливе для стратегічного розташування підрозділів, що дозволяє оперативно реагувати на загрози, зміцнюючи оборону на найбільш важливих напрямках.

– Розбудова військової інфраструктури. На території індустріального парку доцільно виділити землю під військовий об’єкт  для забезпечення потреб війська, що дозволить підвищити бойову готовність.

– Підвищення ефективності мобілізації та логістики. Виділення територій дозволяє забезпечити належну мобілізаційну готовність і логістику, важливі для ефективної підготовки та забезпечення військ у польових умовах. Порт, залізниця, склади та інші інфраструктурні об’єкти індустріального парку, можуть бути стратегічно важливими для постачання та перевезення військових вантажів.

– Інтеграція з цивільною інфраструктурою. У контексті війни з Росією важливим є використання вже існуючих інфраструктурних об’єктів для військових потреб, без необхідності будувати нові. Це дозволяє зберегти ресурси і зменшити час на адаптацію під нові потреби.

Згідно з вищезазначеними нормативними актами, виділення територій для військових потреб є необхідним елементом забезпечення національної безпеки та оборони в умовах війни та після її завершення. Цей процес дозволяє ефективно мобілізувати ресурси, зміцнювати оборону, а також інтегрувати цивільну інфраструктуру у систему забезпечення ЗСУ.

2. Нафтобазау складі індустріального парку «ІнПарк Коблеве» є стратегічним елементом енергетичної безпеки держави

Розвиток стратегічної інфраструктури є ключовим чинником економічної стабільності та енергетичної незалежності України. У цьому контексті створення нафтобази в індустріальному парку «ІнПарк Коблеве» відіграє важливу роль як у розбудові державних резервів нафтопродуктів, так і у формуванні стійкої логістичної системи, орієнтованої на міжнародні та внутрішні потреби.

Інтеграція нафтобази до структури морського нафтового терміналу дозволяє значно розширити можливості України у сфері імпорту, зберігання та розподілу нафтопродуктів. Завдяки сучасним технологіям та логістичним рішенням цей комплекс стане ключовою ланкою у формуванні стратегічного резерву пального, що особливо важливо у період відновлення країни після війни.

Морський торговий порт забезпечує зручний доступ до міжнародних енергетичних ринків, дозволяючи імпортувати нафтопродукти з різних регіонів світу. Така диверсифікація постачання зміцнює енергетичну безпеку держави, зменшуючи залежність від окремих постачальників.

Післявоєнне відновлення України неможливе без створення стабільної економічної бази, де нафтобази та паливні резерви стануть важливим елементом. Розташування нафтобази в Коблеве має стратегічне значення, оскільки ця локація забезпечує:

– Оперативний розподіл пального для внутрішніх потреб держави, включаючи критичну інфраструктуру, агропромисловий комплекс та військові резерви.

– Розвиток міжнародного співробітництва у сфері нафтопродуктів, що сприятиме економічній інтеграції України до світових ринків.

– Посилення енергетичної незалежності та можливість створення довгострокових запасів, що мінімізує ризики перебоїв у постачанні пального.

Крім того, враховуючи сучасні екологічні вимоги та принципи сталого розвитку, проєкт передбачає впровадження технологій екологічного моніторингу, енергоефективності та мінімізації викидів, що сприятиме збереженню довкілля.

Нафтобаза в «ІнПарк Коблеве» стане новим стратегічним вузлом енергетичної безпеки України та Європи. Україна зміцнить свої позиції як ключовий гравець на енергетичній карті Європи. У межах розвитку промислової інфраструктури та посилення енергетичної незалежності в індустріальному парку «ІнПарк Коблеве» створюється сучасна нафтобаза, яка стане стратегічним елементом національної та європейської енергетичної безпеки.

Завдяки підключенню до державного нафтопроводу, цей об’єкт відкриває нові можливості для транспортування сирої нафти на всі нафтопереробні заводи України. Це сприятиме стабільному постачанню вітчизняного паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) та зменшенню залежності від імпортних енергоносіїв.

Більш того, «ІнПарк Коблеве» стане новим мостом між Україною та Європейським Союзом у сфері енергетичної співпраці. Інфраструктурні можливості нафтобази дозволять налагодити експорт сирої нафти до країн ЄС, що не лише підвищить роль України як надійного енергетичного партнера, а й забезпечить диверсифікацію джерел постачання для європейського ринку.

Цей проєкт є частиною широкої геополітичної стратегії України, спрямованої на зміцнення власного енергетичного суверенітету, інтеграцію у європейську енергетичну систему та створення умов для розвитку індустріальних кластерів у стратегічно важливих регіонах.

Розвиток «ІнПарк Коблеве» як логістичного та переробного центру в нафтогазовій галузі стане ще одним кроком у створенні міцного енергетичного щита, що гарантуватиме стабільність та процвітання України та її партнерів у Європі.

3. Газосховище в індустріальному парку «ІнПарк Коблеве» стане стратегічним енергетичним активом України, який відіграватиме важливу роль у забезпеченні енергетичної незалежності та стабільності держави. Завдяки своєму вигідному географічному розташуванню та сучасним технологічним рішенням, цей об’єкт сприятиме ефективному зберіганню, транспортуванню та розподілу природного газу.

Однією з ключових переваг газосховища є його безпосередній зв’язок із газовим причалом морського порту, що забезпечуватиме можливість прийому імпортного газу з міжнародних ринків. Це створить гнучку та диверсифіковану систему постачання, яка зменшить залежність від окремих джерел енергоносіїв. Додатково, інфраструктура порту дозволятиме оперативно транспортувати газ у необхідні регіони країни.

Газові резервуари, розташовані в «ІнПарк Коблеве», виконуватимуть функцію стратегічних запасів держави, що дасть змогу гарантувати енергетичну безпеку та безперервне постачання газу навіть у разі кризових ситуацій. Це підвищить стійкість економіки та сприятиме стабільній роботі промислових підприємств, які критично залежать від природного газу.

Важливим аспектом є врізка газосховища у національну газотранспортну систему. Це забезпечить зручну інтеграцію з внутрішніми газопроводами України, що дасть можливість швидко й ефективно розподіляти ресурси в межах країни. Даний підхід дозволялить оптимізувати логістику газопостачання та знизити витрати на транспортування.

Примітка: Так, між Одесою та Миколаєвом проходить газопровід, що є частиною газотранспортного коридору «Шебелинка — Ізмаїл». Цей коридор транспортує природний газ від Шебелинського газопромислового управління на південний захід України, забезпечуючи споживачів у Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях.

Таким чином, газосховище в індустріальному парку «ІнПарк Коблеве» стане не лише важливим елементом енергетичної інфраструктури України, а й стратегічним інструментом для забезпечення енергетичної безпеки держави. Його функціонування сприятиме розвитку економіки, зниженню енергетичних ризиків та створенню надійної системи зберігання та розподілу природного газу.

4. Нафтопереробний завод (НПЗ).Післявоєнне відновлення України вимагатиме модернізації стратегічних галузей, серед яких нафтопереробна промисловість, яка відіграє ключову роль. В умовах відмови від російських енергоресурсів та інтеграції до європейського економічного простору країна потребує створення власного високотехнологічного нафтопереробного комплексу.

Сьогодні українські НПЗ застарілі, їхня продуктивність не відповідає сучасним стандартам, а коефіцієнт глибини переробки нафти залишається низьким – у середньому 65-70%, тоді як у передових країнах він сягає 90-95%. Це означає, що значна частина сировини використовується неефективно, а продукція не відповідає вимогам ринку та стандартам ЄС.

Будівництво нового потужного НПЗ у рамках індустріального парку «ІнПарк Коблеве» забезпечить:
✅ – Зміцнення енергетичної незалежності – скорочення імпорту нафтопродуктів та зміцнення внутрішнього ринку.
✅- Глибоку переробку нафти (до 95%) – максимальне використання сировини та мінімізацію відходів.
✅ – Розширення асортименту продукції – виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного палива, мастил, бітумів та нафтохімічної сировини відповідно до європейських стандартів.
✅ – Інтеграцію до європейського ринку – завдяки виробництву якісного пального Україна зможе стати експортером, а не лише імпортером.
✅ – Залучення інвестицій та створення робочих місць – сучасний НПЗ стане осередком розвитку регіону та драйвером економічного зростання.

Стратегічний вибір місця. Коблеве – логістично вигідна локація з доступом до Чорного моря, що дозволяє зручно імпортувати нафту з альтернативних джерел (Саудівська Аравія, ОАЕ, США, Норвегія, Азербайджан, Казахстан та інших). Крім того, близькість до магістральних нафтопроводів та залізничних вузлів забезпечить ефективне транспортування готової продукції.

Будівництво сучасного НПЗ – це не просто економічна необхідність, а стратегічний вибір України на шляху до енергетичної незалежності, стійкості та індустріального розвитку.

5. Суднобудівна та судноремонтна верфи. Розвиток рибного господарства України вимагає створення сучасного високотехнологічного рибопромислового флоту, здатного ефективно працювати в акваторії Азово-Чорноморського басейну. Проте реальні фінансові, територіальні та виробничі можливості галузі потребують оптимізації процесу будівництва суден. Найбільш доцільним рішенням у цьому контексті є створення суднозбірної верфі на території  індустріального парку “ІнПарк Коблеве”.

Основні переваги будівництва суднобудівної та судноремонтної верфі:

Ефективність виробництва Суднозбірна верф не передбачає повного циклу виготовлення суден, а лише їх складання з готових корпусних блоків, механізмів та агрегатів, які надходитимуть від провідних міжнародних виробників (наприклад, із Південної Кореї). Такий підхід дозволить значно скоротити час та витрати на будівництво, зменшити потребу в складному машинобудівному виробництві та залучити до кооперації провідні світові компанії.

Триетапний процес будівництва:

–  Передстапельний етап. Отримання та підготовка конструкційних елементів суден, їх первинне збирання.

– Стапельний етап. Формування судна з готових складальних блоків, механічні випробування, фарбування та спуск на воду.

– Добудовний етап. Завершальні роботи, внутрішнє облаштування, тестування та передача судна в експлуатацію.

Судноремонтна функція. Окрім будівництва, верф буде використовуватися для ремонту та модернізації флоту, що дозволить забезпечити якісне технічне обслуговування суден, які заходять у морський торговельний порт (с. Рибаківка).

Економічний розвиток регіону

– Створення нових робочих місць та залучення висококваліфікованих спеціалістів.

– Підвищення інвестиційної привабливості регіону.

– Формування кластеру морської інженерії та суднобудування.

5. Логістичні переваги. Локація верфі в індустріальному парку “ІнПарк Коблеве” забезпечить оптимальну логістику для постачання комплектуючих, а також зручне транспортування готових суден до місць експлуатації.

Будівництво суднобудівної та судноремонтної верфі в “ІнПарк Коблеве” є стратегічно важливим кроком для розвитку рибопромислової галузі України. Завдяки сучасному підходу до виробництва, міжнародній кооперації та ефективній логістиці, цей проєкт забезпечить оновлення національного флоту, створить нові робочі місця та стане потужним імпульсом для економічного зростання регіону.

6. Рибопереробний завод у складі індустріального парку “ІнПарк Коблеве” стане стратегічним об’єктом національного значення орієнтованим на імпортозаміщення,

В умовах сучасної економіки,  рибопереробний завод у складі індустріального парку “ІнПарк Коблеве” стане одним із ключових промислових активів країни. Вигідне розташування комплексу в безпосередній близькості до морського торгового рибного порту с. Рибаківка забезпечить ефективну логістику поставок сировини та вихід на міжнародні ринки.

Якість продукції відповідно до міжнародних стандартів. Завод спеціалізуватиметься на переробці риби та морепродуктів, дотримуючись найвищих стандартів якості, зокрема:

– HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Points) – система управління безпечністю харчових продуктів;

– ISO 22000 – міжнародний стандарт менеджменту безпеки харчових продуктів;

– IFS (International Featured Standards) – міжнародний стандарт для харчової промисловості, що гарантує якість та безпечність продукції;

–  BRC (British Retail Consortium) – британський стандарт безпеки продуктів харчування;

–  MSC (Marine Stewardship Council) – сертифікація сталого рибальства та екологічної відповідальності;

–  EU Regulations (EC 853/2004) – норми ЄС щодо санітарних та ветеринарних вимог до харчової продукції.

Комплекс працюватиме з високоякісною рибною сировиною, яка постачатиметься українським рибопромисловим флотом, що вестиме промисел у Світовому океані та Азово-Чорноморському басейні. Додатково передбачено імпорт риби для розширення асортименту продукції та задоволення потреб внутрішнього і міжнародного ринку.

Запуск рибопереробного комплексу в “ІнПарк Коблеве” стане важливим кроком на шляху до економічного зростання, зміцнення продовольчої безпеки та підвищення конкурентоспроможності України на світовому ринку рибної продукції.

7. Логістичні центри:

– Рефрижератори для зберігання та реалізації рибопродукції та інших харчових продуктів що швидко псуються.

– Склади для збереження та реалізації різноманітних товарів.

Рефрижератори – сучасні холодильні комплекси для зберігання та реалізації рибопродукції та інших швидкопсувних харчових продуктів. Завдяки контролю температурних режимів ці об’єкти забезпечують збереження якості продукції та її безперебійну доставку до торгових мереж і споживачів.

Склади – просторі та функціональні логістичні об’єкти для зберігання та дистрибуції різноманітних товарів, розташовуватимуться в межах індустріального парку “ІнПарк Коблеве” та морського торгового порту с. Рибаківка. Їхнє розташування поблизу морських шляхів та основних транспортних коридорів підвищує ефективність логістичних процесів та мінімізує витрати на транспортування.

Значущість для держави:

Зміцнення економіки та торгівлі:

– Створення потужної логістичної інфраструктури сприяє збільшенню товарообігу як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях.

– Підвищується конкурентоспроможність українських товарів на світовому ринку за рахунок ефективної логістики та мінімізації втрат продукції.

Підтримка аграрного та рибного секторів

– Україна є важливим експортером аграрної продукції та рибопродукції. Наявність сучасних логістичних центрів сприятиме розвитку цих галузей, забезпечуючи якісне зберігання, сертифікацію та оперативну доставку продукції.

    – Рефрижератори допомагають зменшити втрати продукції та забезпечують стабільність поставок.

Розвиток транспортної інфраструктури

– Об’єкти розташовані в стратегічно важливому регіоні поблизу морських шляхів, що сприяє інтеграції України у світову торговельну систему.

– Створення логістичних потужностей у порту Рибаківка  стимулюватиме зростання морських перевезень, залучення інвестицій та розвиток портової інфраструктури.

Створення робочих місць і розвиток регіонів

– Логістичні центри забезпечуть десятки робочих місць для місцевого населення, що сприяє економічному розвитку регіону та підвищенню рівня життя.

– Розвиток індустріального парку “ІнПарк Коблеве” стимулюватиме залучення нових інвесторів і сприятиме децентралізації економічного зростання.

Гарантія продовольчої безпеки

– Завдяки ефективному зберіганню харчових продуктів країна отримує можливість регулювати внутрішній ринок продовольства, запобігаючи дефіциту та коливанням цін.

– Логістичні центри допоможуть забезпечити стабільне постачання продукції навіть в умовах криз чи надзвичайних ситуацій.

Будівництво та розвиток логістичних центрів у межах індустріального парку “ІнПарк Коблеве” та морського торгового порту Рибаківка є стратегічним кроком для України. Це не лише підвищить ефективність логістики та торгівлі, а й сприятиме економічному зростанню, зміцненню позицій країни у міжнародній торгівлі та розвитку регіонів.

8. Комбікормове виробництво (рибні та інші комбікорми).  Будівництво комбікормового заводу у складі індустріального парку “ІнПарк Коблеве” є стратегічно важливим кроком для розвитку рибної галузі та тваринництва в Україні. Завдяки унікальному географічному розташуванню та синергії з іншими підприємствами, цей проєкт сприятиме сталому економічному зростанню, підвищенню конкурентоспроможності аграрного сектору та зменшенню імпортозалежності країни.

Макроекономічне значення проєкту:

Зміцнення продовольчої безпеки

– Розвиток виробництва високоякісних комбікормів дозволить у рази збільшити потужність рибних господарств та тваринницьких комплексів, значно (до 35%) зменшуючи витрати на імпортні корми, які не завжди є належної якості.

– Використання локальної сировини сприятиме стабільності поставок і контролю якості, що важливо для продовольчої безпеки держави.

Індустріальний розвиток та інтеграція агропромислового комплексу

– Розміщення комбікормового заводу на території індустріального парку забезпечить ефективну взаємодію з елеваторами, де зберігатимуться інгредієнти для кормів (зернові, білкові добавки, вітаміни тощо).

– Можливість приймання та зберігання рибного борошна у морському торговельному порту створює оптимальну логістичну систему, яка знижує витрати на транспортування та сприяє оперативності виробничого процесу.

Залучення інвестицій та створення робочих місць

– Реалізація проєкту сприятиме притоку як внутрішніх, так і міжнародних інвестицій у агропромисловий комплекс України.

– Створення робочих місць у виробничій, логістичній та дослідницькій сферах сприятиме підвищенню рівня зайнятості в регіоні та покращенню добробуту місцевого населення.

Зменшення екологічного навантаження та ефективне використання ресурсів

– Впровадження сучасних технологій виробництва комбікормів дозволить мінімізувати відходи та підвищити енергоефективність процесів.

– Використання рибного борошна (Норвегія, Чилі, Ісландія, Перу Данія), яке може постачатися через морський торговий порт, сприятиме розвитку циркулярної економіки та зменшенню впливу на навколишнє середовище.

Будівництво комбікормового заводу в рамках індустріального парку “ІнПарк Коблеве” є важливим елементом стратегії національного економічного розвитку. Проєкт сприятиме формуванню сучасного виробничого кластера, що об’єднує аграрний, рибний і логістичний сектори, забезпечуючи економічну стійкість та продовольчу незалежність України. Впровадження інноваційних підходів до виробництва комбікормів стане запорукою довгострокового розвитку агропромислового комплексу та підвищення експортного потенціалу країни.

9. Елеваторний комплекс для зернових культур. Будівництво елеваторного комплексу для зернових культур у складі індустріального парку “ІнПарк Коблеве” та морського торгового порту села Рибаківка на Березанському лимані з виходом у Чорне море має суттєве значення як з економічної, так і з геополітичної точки зору.
10. Економічне обґрунтування:

Елеваторний комплекс є ключовим елементом інфраструктури для зберігання та перевантаження зернових культур. Сучасні обсяги виробництва зерна в Україні потребують надійних та ефективних способів транспортування та зберігання врожаю. Розміщення елеваторного комплексу на березі Березанського лиману дає безперервний доступ до морського транспорту, що є найбільш економічно вигідним способом для експорту великих обсягів продукції.

Така локація дозволяє створити ефективний логістичний ланцюг, що поєднує залізничний, автомобільний і морський транспорт. Це значно знижує витрати на транспортування зерна до портів, підвищує конкурентоспроможність на міжнародних ринках, дозволяючи зерновим компаніям знижувати витрати на експорт.

Геополітичне значення:

Розташування комплексу на Березанському лимані має важливе стратегічне значення. Чорне море завжди було важливим транспортним коридором для українських зернових експортів, а також має великий вплив на економічну стабільність країни. У контексті поточних геополітичних подій, розвиток цієї інфраструктури сприятиме зміцненню позицій України як надійного постачальника зерна на міжнародні ринки.

Березанський лиман, завдяки своєму зручному розташуванню, дає можливість створити потужну перевантажувальну базу, що стане важливим компонентом для забезпечення стабільності експорту зерна через морські порти, в тому числі в умовах змінюваної міжнародної ситуації. Створення такого комплексу підвищить українську економічну залежність від морських шляхів, а також збільшить можливості для співпраці з іншими країнами Чорноморського регіону.

Синергія з індустріальним парком “ІнПарк Коблеве”:

Індустріальний парк “ІнПарк Коблеве”, що знаходиться в безпосередній близькості від морського порту, створюватиме додаткові переваги для будівництва елеваторного комплексу. Він забезпечить наявність усієї необхідної інфраструктури, включаючи енергетичні ресурси, водопостачання, транспортні шляхи, що дозволяють знижувати витрати на будівництво та експлуатацію комплексу. Підтримка з боку індустріального парку дозволить створити ефективну економічну зону для підприємств, що займаються переробкою зернових та їх експортом.

Будівництво елеваторного комплексу на Березанському лимані має не лише економічну доцільність, але й значний геополітичний ефект. Це дозволить підвищити стабільність українського експорту зерна, розвивати важливу інфраструктуру та забезпечувати інтеграцію з міжнародними ринками. Водночас, це сприятиме розвитку регіону, створенню нових робочих місць та збільшенню національних надходжень до бюджету.

10. Комплекс підприємств по переробці зернових культур. В Україні є значний потенціал для поглибленої переробки зернових, однак наразі більшість продукції вивозиться у вигляді непереробленого зерна, що призводить до зменшення доданої вартості та неефективного використання стратегічних ресурсів держави. Відправлення зерна без переробки на експорт обмежує можливості економічного зростання країни та знижує її конкурентоспроможність на світовому ринку.

Стратегічне бачення розвитку галузі. Переробка зернових на території України є важливим кроком для досягнення сталого економічного розвитку. У той час як зернові культури є основним експортним товаром країни, їх повна переробка в Україні дозволить значно збільшити експортні надходження через додану вартість. Це також сприятиме розвитку нових високотехнологічних виробництв, створенню робочих місць, розвитку аграрного сектору та інфраструктури.

Розвиток такого виробництва, як у “ІнПарк Коблеве”, створюватиме умови для використання сучасних технологій і методів переробки, які значно підвищують ефективність і знижують витрати на переробку. Крім того, створення потужностей для глибокої переробки зернових культур дозволить збільшити виробництво продуктів з високою доданою вартістю, таких як борошно, крупи, комбікорми та інші харчові та промислові продукти.

Соціально-економічна доцільність. Переробка зернових культур безпосередньо впливає на підвищення рівня економічного добробуту населення через створення нових робочих місць у місцевих громадах. Важливо, що така діяльність має можливість значно підвищити соціальну стабільність регіонів, оскільки вона не лише дає економічну вигоду, але й забезпечує населення якісною продукцією, що сприятиме покращенню продовольчої безпеки.

Збільшення обсягів переробки зернових культур також дозволить зменшити залежність від імпорту харчових продуктів, знизити дефіцит продукції на внутрішньому ринку та розширити можливості для розвитку сільського господарства в Україні.

Поглиблення переробки як інвестиція в майбутнє. Інвестиції у розвиток технологій глибокої переробки зернових культур мають стратегічну важливість для України, оскільки це дозволить значно збільшити конкурентоспроможність країни на світовому ринку і забезпечити стабільний розвиток внутрішньої економіки. Зокрема, варто зазначити, що після переробки зерна українські продукти можуть бути позиціоновані як продукти з високою доданою вартістю, що має кращі перспективи для експорту.

Залучення інвестицій у такий сектор як переробка зернових може стати важливим кроком для реалізації потенціалу України як потужного виробника та експортера продуктів з високою доданою вартістю. Цей підхід дозволить знизити рівень безробіття, створити нові робочі місця і позитивно вплинути на стабільність економіки в цілому.

У підсумку, переробка зернових культур в Україні – це не просто економічна доцільність, а й стратегічна необхідність для забезпечення стабільного зростання країни. Розвиток виробництва в рамках індустріального парку “ІнПарк Коблеве” є важливим кроком до зростання експортних надходжень до державного бюджету та створення нових можливостей для розвитку сільськогосподарської і переробної галузі в Україні.

 Транспортно-інфраструктурний комплекс у складі морського торгового порту та індустріального парку “ІнПарк Коблеве” для швидкого транспортування людей та вантажів

Проект будівництва та розвитку транспортно-інфраструктурного комплексу, який включатиме морський торговий порт та індустріальний парк “ІнПарк Коблеве”, є важливим кроком до створення ефективної транспортної мережі, здатної забезпечити швидке та безпечне транспортування як вантажів, так і пасажирів. Враховуючи стратегічне розташування порту та індустріального парку на південному заході України, створення таких інфраструктурних об’єктів відкриває нові можливості для економічного розвитку регіону, підвищення конкурентоспроможності на міжнародних ринках та залучення інвестицій.

Одним із ключових елементів цього комплексу є необхідність будівництва залізничної дороги, яка з’єднає с. Візірка (Одеська область) з с. Рибаківка (Миколаївська область). Створення цієї залізничної лінії дозволить не тільки значно знизити час транспортування вантажів, а й істотно зменшить навантаження на автомобільний транспорт, покращить екологічну ситуацію в регіоні, а також стане важливим кроком до розвитку залізничної інфраструктури південних областей України.

Обґрунтування необхідності будівництва залізничної дороги с. Візірка – с. Рибаківка. Будівництво залізничної дороги Візірка – с. Рибаківка матиме велике стратегічне значення для розвитку інфраструктури південного регіону України. Залізничний транспорт є більш економічним та екологічно чистим способом транспортування вантажів у порівнянні з автотранспортом, особливо для перевезення великогабаритних вантажів та великої кількості пасажирів. Це дозволить:

– Покращити транспортне сполучення між Одеською та Миколаївською областями, створивши зручний логістичний коридор для вантажоперевезень та пасажирських перевезень.

– Знизити навантаження на автотранспортні магістралі та зменшити ризик заторів і ДТП, що часто виникають на перевантажених дорогах.

– Підвищити інвестиційну привабливість регіону завдяки зручному доступу до індустріальних та портових об’єктів для бізнесу та транспорту.

– Забезпечити швидкий доступ до портів і індустріальних зон, що значно підвищить ефективність їх роботи і дозволить зменшити час обробки вантажів.

Обґрунтування реконструкції старих автомагістралей та будівництва нових доріг. Для оптимізації транспортної інфраструктури в межах проекту “ІнПарк Коблеве” також необхідно провести реконструкцію існуючих автомагістралей та побудувати нові дороги, що з’єднають індустріальний парк з державними автомагістралями. Це має критичне значення з кількох причин:

– Підвищення пропускної здатності доріг. Сучасні автомагістралі часто не відповідають вимогам щодо пропускної здатності та безпеки. Реконструкція дозволить забезпечити швидке і безпечне перевезення вантажів та пасажирів, що критично важливо для забезпечення сталого розвитку економіки регіону.

– Покращення зв’язку з іншими регіонами. Нова дорога дозволить швидко дістатися до важливих транспортних вузлів і міжнародних торгових шляхів, забезпечуючи ефективний доступ до ключових ринків.

– Зниження витрат на транспортування. Покращення якості доріг допоможе зменшити експлуатаційні витрати на транспортування вантажів і пасажирів, знизити витрати пального та скоротити час в дорозі.

– Забезпечення державної необхідності. У контексті державної необхідності, реалізація цих інфраструктурних проектів має важливе значення для забезпечення національної безпеки, ефективного функціонування внутрішніх і міжнародних економічних зв’язків, а також для розвитку логістики і промисловості в Україні.

Інвестиції у транспортно-інфраструктурний комплекс, який включає морський порт, залізничну дорогу та сучасні автомобільні шляхи, є важливим кроком до розвитку економіки південного регіону України. Враховуючи стратегічне розташування та потенціал цього проекту, його реалізація дозволить значно підвищити ефективність транспортування вантажів і пасажирів, знизити витрати та сприятиме залученню інвестицій в індустріальний парк “ІнПарк Коблеве”, забезпечуючи сталий розвиток та зростання національної економіки.

12. Науковий заклад та учбовий центр.

Науковий заклад. Будівництво Українського експериментального науково-дослідного інституту рибництва в індустріальному парку “ІнПарк Коблеве” є важливим кроком для відновлення та розвитку вітчизняної економіки в післявоєнний період. Робота цього інституту сприятиме не тільки збереженню біоресурсів Азово-Чорноморського басейну, але й відновленню природних екосистем, покращенню продовольчої безпеки та забезпеченню сталого розвитку галузі рибного господарства України.

Обґрунтування необхідності будівництва інституту:

– Збереження біорізноманіття та екосистем. Після війни відновлення природних ресурсів стане одним з пріоритетних завдань, зокрема у таких сферах, як рибництво та охорона водних біоресурсів. Інститут зосередиться на відтворенні осетрових видів риб, камбали-калкан та інших цінних біоресурсів, що мають важливе значення як для економіки, так і для збереження біорізноманіття водного середовища.

– Економічний розвиток регіону. Розташування інституту в індустріальному парку “ІнПарк Коблеве” дозволить ефективно поєднати наукові дослідження з інноваційними виробничими технологіями, що сприятиме розвитку місцевої інфраструктури. Це стане важливим чинником для відновлення економіки після війни, забезпечення економічної стабільності в регіоні та зниження безробіття.

– Забезпечення продовольчої безпеки. Інститут, займаючись відтворенням осетрових риб та інших промислових видів водних біоресурсів, сприятиме забезпеченню України високоякісними рибними продуктами, що є важливими для харчової безпеки країни. Враховуючи стратегічну важливість відновлення рибного господарства для продовольчої стабільності, інститут стане важливою складовою частиною національної економіки.

– Науково-дослідна діяльність та інновації. Відбудова інституту дозволить залучити сучасні наукові розробки та інноваційні технології, що сприятимуть розвитку галузі рибництва, покращенню ефективності виробництва та оптимізації процесів відтворення риби. Це дозволить Україні зберегти та навіть збільшити свої позиції на міжнародному ринку морепродуктів, що є важливою складовою стратегії післявоєнного відновлення країни.

Будівництво Українського експериментального науково-дослідного інституту рибництва в індустріальному парку “ІнПарк Коблеве” є стратегічно важливим проектом для України в післявоєнний період. Це сприятиме відновленню економіки, збереженню природних ресурсів, забезпеченню продовольчої безпеки, а також розвитку науки та інновацій. Інститут стане важливим фактором для стабільного розвитку рибної галузі та підвищення національної економічної конкурентоспроможності.

Учбовий центр. Будівництво учбового центру для навчання, перекваліфікації та підвищення кваліфікації працівників морського торгового порту та підприємств індустріального парку «ІнПарк Коблеве» є необхідним з кількох основних причин:

– Підвищення кваліфікації кадрів. Ринок праці постійно змінюється, особливо в галузях, пов’язаних з морським транспортом і промисловістю. Важливо мати можливість навчати працівників новим технологіям, методам і стандартам. Створення учбового центру дозволить забезпечити надання актуальних знань для всіх рівнів персоналу.

– Підвищення конкурентоспроможності підприємств. Кваліфіковані кадри – це основа для стабільного розвитку будь-якого підприємства. Від наявності добре навченого персоналу залежить ефективність роботи морського порту та індустріального парку, що, в свою чергу, підвищуватиме їхню конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному ринках.

– Забезпечення безпеки та дотримання стандартів. У морському порту безпека є одним із найважливіших аспектів. Для цього потрібно регулярно навчати персонал новим стандартам безпеки, екологічним вимогам та іншим критичним питанням. Учбовий центр стане платформою для забезпечення постійного вдосконалення знань у цих сферах.

Будівництво учбового центру для навчання та перепідготовки працівників морського торгового порту та індустріального парку «ІнПарк Коблеве» є стратегічно важливим кроком у розвитку національної економіки та забезпеченні конкурентоспроможності країни на світовому ринку. Це ініціатива, яка відповідає вимогам глобальних трендів, спрямованих на модернізацію інфраструктури, підвищення професійної підготовки кадрів та впровадження інноваційних технологій у виробництво та управління портовими та індустріальними об’єктами.

З огляду на глобальні стратегії розвитку держави, спрямовані на інтеграцію в міжнародну економіку, цей проєкт стане важливим елементом у реалізації амбіцій України з розширення інвестиційного потенціалу, покращення бізнес-клімату та створення робочих місць високої кваліфікації. Відповідно, цей учбовий центр сприятиме зростанню компетенцій працівників у рамках портової індустрії та промислових секторів, а й підвищить рівень безпеки, адаптації до технологічних змін і відповіді на нові виклики глобалізації.

Використовуючи такі ініціативи, Україна має стати лідером у Східноєвропейському регіоні щодо підготовки кадрів для морської та індустріальної галузей, що безпосередньо відповідає загальнодержавній стратегії сталого розвитку та забезпечення інноваційного потенціалу економіки.

9). Державно-приватне партнерство (ДПП)

Процеси розпорядження державним майном, виділення земельних ділянок та проведення публічних закупівель супроводжуються значною бюрократичною складовою. Це не лише уповільнює прийняття важливих рішень, а й створює додаткові перепони для модернізації та сталого розвитку порту та його інфраструктури. Надмірна регуляторна складність гальмує інвестиційні ініціативи, обмежує можливості для впровадження інновацій та знижує конкурентоспроможність галузі. Оптимізація адміністративних процедур і запровадження прозорих механізмів управління можуть стати ключовими чинниками для розкриття потенціалу портової сфери та забезпечення її ефективного розвитку.

Державно-приватне партнерство (ДПП) виступає ключовим механізмом для вирішення цих проблем, забезпечуючи оптимальне використання державних та приватних ресурсів. Впровадження цієї моделі дозволить реалізувати масштабний інфраструктурний проєкт, зокрема будівництво і модернізацію морського торгового порту с. Рибаківка та індустріальних підприємств (нафтопереробного заводу, нафтового та газового сховищ, залізничних магістралей тощо).

Державно-приватне партнерство при проєктуванні, будівництві на експлуатації морського торгового порту (с. Рикаківка).

Впровадження моделі “порт-лендлорд” у рамках державно-приватного партнерства. Застосування міжнародно визнаної моделі “порт-лендлорд” забезпечить ефективний розвиток портової галузі. Суть цієї моделі полягає у тому, що:

– Адміністрація морського порту володітиме інфраструктурою та здійснюватиме контроль за користуванням портовими територіями.

– Приватні оператори виконуватимуть функції стивідорних компаній, укладаючи договори концесії або оренди активів та земельних ділянок.

Це сприятиме зменшенню адміністративних бар’єрів, підвищенню ефективності управління та залученню інвестицій у розвиток портів.

Ключові завдання для реалізації державно-приватного партнерства. Для успішного впровадження ДПП у портовій галузі України необхідно:

– Закріпити на законодавчому рівні модель управління “порт-лендлорд”.

– Визначити території для розвитку морського порту, переглянути генеральні та детальні плани забудови.

– Оптимізувати діяльність державних підприємств, вивільнивши їх від непрофільних активів.

– Завершити розподіл об’єктів портової інфраструктури між державними компаніями та адміністрацією порту.

– Створити дієві механізми участі органів місцевого самоврядування у процесі планування та розвитку морського порту.

– Надати державні стивідорні компанії та об’єкти портової інфраструктури в концесію.

– Гармонізувати українське законодавство з міжнародними стандартами та нормами ЄС.

Очікувані результати. Внаслідок оптимізації системи управління портовою галуззю та впровадження державно-приватного партнерства можна очікувати:

– Створення сучасних інфраструктурних об’єктів, що відповідають міжнародним стандартам.

– Залучення приватного капіталу у розвиток стратегічних галузей, зокрема будівництво рибного порту, нафтопереробного заводу та газовиого сховища.

– Підвищення ефективності використання державного майна та земельних ресурсів.

– Запровадження світових стандартів корпоративного управління на державних підприємствах.

– Виконання міжнародних зобов’язань України у сфері морського транспорту.

Державно-приватне партнерство при проєктуванні, будівництві на експлуатації індустріального парку «ІнПарк Коблеве».

Розвиток сучасної економіки вимагає ефективних механізмів взаємодії між державою та бізнесом. У цьому контексті державно-приватне партнерство (ДПП) стає дієвим інструментом залучення інвестицій у стратегічно важливі інфраструктурні проєкти, зокрема у створення індустріальних парків. Реалізація проєкту «ІнПарк Коблеве» через ДПП має низку ключових переваг для держави, що випливають із необхідності стимулювання економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності регіону та створення нових робочих місць.

Державний інтерес у реалізації проєкту:

– Прискорений економічний розвиток та залучення інвестицій. Держава зацікавлена у створенні сучасних індустріальних парків, які стимулюють приплив приватного капіталу, розвивають промислові кластери та інтегрують місцевий бізнес у глобальні виробничі ланцюги. «ІнПарк Коблеве» стане каталізатором економічного розвитку регіону та сприятиме диверсифікації його економіки.

– Зниження бюджетного навантаження. ДПП дозволяє державі оптимізувати бюджетні витрати, залучаючи приватних партнерів до фінансування, будівництва та експлуатації індустріального парку. Це дає можливість спрямовувати державні кошти на інші соціально значущі проєкти.

– Підвищення ефективності управління інфраструктурними об’єктами. Приватний сектор володіє експертизою у сфері ефективного управління, інноваційних рішень та гнучкості у реагуванні на ринкові виклики. Держава, залучаючи бізнес до реалізації «ІнПарк Коблеве», отримає доступ до сучасних технологій і методів управління, що гарантує високу якість будівництва та експлуатації парку.

– Створення робочих місць та розвиток трудового потенціалу. Індустріальний парк сприятиме зростанню зайнятості та підвищенню рівня доходів населення, що, у свою чергу, стимулюватиме розвиток суміжних галузей та розширює податкову базу регіону.

– Розвиток інфраструктури та інтеграція до міжнародних ринків. Створення сучасного індустріального парку передбачає будівництво інженерних, транспортних та логістичних об’єктів, що сприятимуть комплексному розвитку регіону та його інтеграції до глобальної економіки.

Переваги моделі ДПП у реалізації «ІнПарк Коблеве»:

– Оптимізація витрат – держава та приватний бізнес розподіляють фінансові ризики та ресурси.
✅ – Прозорість та ефективність – залучення приватних інвесторів забезпечує дотримання міжнародних стандартів управління.
✅ – Довгострокова стійкість – приватний партнер зацікавлений у сталому розвитку парку, що гарантує його успішне функціонування.

Державно-приватне партнерство є стратегічно виваженим підходом до реалізації індустріального парку «ІнПарк Коблеве». Воно дозволяє державі отримати потужний інструмент розвитку економіки, залучити значні інвестиції, покращити інфраструктуру та забезпечити соціально-економічний розвиток регіону. ДПП у цьому проєкті є ключем до його успіху та стійкого розвитку. «ІнПарк Коблеве» стане невід’ємною частиною економічного зростання, слугуватиме осередком інновацій та залучення іноземних інвестицій. Його розбудова у рамках державно-приватного партнерства сприятиме розвитку експортноорієнтованого виробництва, трансферу технологій та зміцненню економіки.

Державно-приватне партнерство є ключовим інструментом для модернізації інфраструктури та зміцнення економічного потенціалу України. Саме цей механізм забезпечує синергію державних стратегічних інтересів та приватного капіталу, спрямованого на розвиток критично важливих об’єктів, таких як морський торговий порт с. Рибаківка та індустріальний парк «ІнПарк Коблеве».

Будівництво та ефективне управління портовими комплексами у співпраці з приватними інвесторами не лише розширить логістичні можливості країни, а й інтегрує Україну у світову торговельну систему. Завдяки цьому проєкту посилиться конкурентоспроможність національної економіки, створюватимуться нові робочі місця та стимулюватиметься розвиток високотехнологічного виробництва.

Таким чином, державно-приватне партнерство є не лише ефективним, а й стратегічно необхідним механізмом для розвитку інфраструктури, промисловості та торгівлі. Його розширення сприятиме сталому розвитку України, підвищенню її економічної стійкості та утвердженню як надійного логістичного та виробничого хабу на міжнародній арені.

10). Заключення

 Стратегічна роль морського торгового порту в с. Рибаківка

Експлуатація морського торгового порту в с. Рибаківка є ключовим інфраструктурним проєктом, здатним зміцнити економічний потенціал України та її геополітичні позиції. Реалізація цього проєкту дозволить:

1. Задовольнити потреби національної економіки у морському транспорті, що є критично важливим для забезпечення стабільного логістичного потоку як всередині країни, так і в міжнародному сполученні.
2. Сприяти розвитку міжнародної торгівлі, посилюючи експортний потенціал України та відкриваючи нові можливості для стратегічних партнерств із країнами Європи, Близького Сходу та Азії.
3. Реалізувати зобов’язання України як морської держави, забезпечуючи відповідність міжнародним стандартам судноплавства та морської інфраструктури.
4. Розширити транспортну та виробничу інфраструктуру, що сприятиме інтеграції України до глобальних логістичних ланцюгів і підвищенню інвестиційної привабливості регіону.
5. Підвищити конкурентоспроможність вітчизняного транспортного комплексу на світовому ринку, зміцнюючи позиції України як одного з ключових гравців у сфері міжнародної морської торгівлі.
6. Забезпечити ефективний експорт продукції агропромислового та гірничо-металургійного комплексів, а також імпорт важливих стратегічних ресурсів, таких як вугілля, залізорудна сировина та контейнерні вантажі.
7. Усунути дисбаланс у розвитку перевантажувальних потужностей та припортової інфраструктури, що дозволить гармонізувати логістичні процеси та забезпечити ефективність мультимодальних перевезень.
8. Гармонізувати розвиток залізничної та автомобільної інфраструктури із загальнонаціональними та регіональними програмами розвитку транспортної мережі.
9. Створити глибоководний морський термінал, що дозволить обслуговувати великотоннажні судна та збільшить обсяги вантажопереробки.
10. Розвинути інфраструктуру для прийому спеціалізованих суден, які використовують зріджений природний газ як паливо, що відповідатиме світовим екологічним тенденціям і стандартам сталого розвитку.
11. Створити понад 5000 нових робочих місць у порту та на суміжних підприємствах, таких як індустріальні парки, нафтопереробні заводи, підрозділи АТ “Українська залізниця” тощо.
12. Збільшити обсяги переробки вантажів в українських портах, що позитивно вплине на економіку держави.
13. Покращити соціально-економічний розвиток регіону, сприяючи підвищенню рівня зайнятості, доходів населення та загальної якості життя.
14. Забезпечити стабільне наповнення бюджетів усіх рівнів, створюючи нові джерела податкових надходжень та фінансуючи інфраструктурні проєкти.
15. Збільшити ефективність використання перевантажувальних комплексів морських портів з 61 % до 75 %, що покращить загальну продуктивність морської логістики.
16. Посилити геополітичну стабільність України, зменшуючи залежність від іноземних транзитних шляхів та формуючи власний транспортний коридор для стратегічних поставок.
17. Підвищити конкурентоспроможність морського торговельного порту с. Рибаківка. Метою є значне вдосконалення якості послуг морського торговельного порту с. Рибаківка та зміцнення його позицій на міжнародній арені. Зокрема, планується збільшити загальний показник конкурентоспроможності порту, що наразі становить 56 балів за методологією Світового економічного форуму), до рівня 80–85 балів.

Примітка: Для порівняння, відповідно до індексу розвитку міжнародних судноплавних центрів Xinhua-Baltic (ISCDI), провідні світові порти демонструють найвищі результати: у 2022 році Сінгапур, який очолив рейтинг, отримав 94,88 бала зі 100 можливих.

Збільшення рейтингових показників порту Рибаківка сприятиме його інтеграції в глобальну систему судноплавства, підвищенню рівня інвестиційної привабливості та посиленню конкурентних позицій серед морських портів України та світу.

Розвиток морського торгового порту в Рибаківці не лише створить потужний економічний центр, але й зміцнить позиції України як ключового транспортного вузла у Чорноморському регіоні, що сприятиме її інтеграції у глобальні логістичні процеси та забезпечить стратегічну незалежність держави.

Розташований у природно унікальній локації на узбережжі Чорного моря та Березанського лиману, ДП «Морський торговий порт» с. Рибаківка має всі передумови стати ключовим глибоководним портовим хабом країни. Потужний термінальний комплекс, глибоководна акваторія та інтеграція в міжнародні транспортні коридори гарантуватимуть його високу рентабельність і конкурентоспроможність на світовому ринку вантажоперевезень.

Реалізація проекту на засадах державно-приватного партнерства забезпечить не лише економічну стійкість і динамічний розвиток порту, а й значний внесок у національну економіку.

Березанський лиман – єдина в Україні локація, що дозволяє на 100% використати географічний потенціал держави для створення масштабного, глибоководного, багатопрофільного порту.

Іншої такої можливості в Україні немає!

ДП “Морський торговий порт” (с. Рибаківка) на Березанському лимані – це найкраще місце де можна в повній мірі використати на 100 % географічні можливості України по будівництву потужного різнопланового глибоководного морського порту.

Більше такого ідеального місця для будівництва  глибоководного морського порту в Україні не має!

Стратегічна роль індустріального парку «ІнПарк Коблеве»

Індустріальний парк  «ІнПарк Коблеве» має значний економічний і стратегічний потенціал з точки зору державного розвитку. Це проект, який включає в себе інфраструктуру та виробничі потужності, здатні забезпечити стійке зростання і розвиток національної економіки.

По-перше, з огляду на розташування парку, його стратегічне значення не можна недооцінювати. Оскільки Коблеве є важливим транспортним вузлом, включення у проєкт залізничної дороги Візірка-Рибаківка може значно полегшити логістику та транспортування вантажів, що дозволить зменшити витрати на доставку  і готової продукції.

Одним із ключових елементів проекту є створення нафтового та газового сховища. Це важливий крок для забезпечення енергетичної безпеки країни, особливо у контексті глобальних тенденцій у сфері енергетики. Сховище дозволить ефективно зберігати енергоносії для подальшого використання, що зменшить залежність від імпорту та забезпечить стабільність постачання енергоресурсів.

Не менш важливим є і будівництво нафтопереробного заводу. Це дозволить Україні знизити залежність від імпорту нафтопродуктів, збільшити обсяги внутрішнього виробництва та покращити ефективність енергетичного сектору. Крім того, така інвестиція стимулюватиме розвиток суміжних галузей: машинобудівної агросектору, енергетики, тощо.

Висновок

Проєкт «Морський торговий порт – індустріальний парк “ІнПарк Коблеве”» має високий стратегічний потенціал для стимулювання економічного зростання регіону та інтеграції України у світову транспортну систему. Завдяки комплексному підходу, який передбачає синергетичний розвиток порту та індустріального парку, проєкт сприятиме модернізації інфраструктури та створенню оптимальних умов для розвитку бізнесу та впровадження інновацій. Цей перспективний проєкт є надзвичайно важливим для післявоєнної України, оскільки дозволить адаптувати економіку держави до сучасних геополітичних викликів.