ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА РИБАЛЬСТВА ТА АКВАКУЛЬТУРИ
Загальний обсяг виробництва водних тварин зріс з 19 млн тонн у 1950 році (в еквіваленті живої ваги) до рекордного рівня в 185 млн тонн у 2022 році із середнім темпом зростання 3,2% на рік. Ринкова вартість цієї продукції у 2022 році оцінювалася в ххх млрд доларів США, з яких 296 млрд доларів США припадало на продукцію аквакультури.
Загалом виробництво стабільно зростало з 1950 року, за винятком окремих періодів незначного спаду. Останнє зниження відбулося у 2019 році (на 0,8% порівняно з 2018 роком); у 2020 році обсяг виробництва залишався на тому ж рівні, а у наступні роки знову почав зростати: у 2021 році – на 3,0%, а у 2022 році – на 1,5%.
Зупинка зростання у 2019 та 2020 роках була зумовлена незначним спадом обсягів промислового рибальства, що пояснюється коливанням вилову пелагічних видів (зокрема, перуанського анчоуса), скороченням вилову в Китаї та негативним впливом пандемії COVID-19 у 2020 році.
Обсяг промислового рибальства у світі залишається стабільним з кінця 1980-х років і нині коливається в межах 86–93 млн тонн на рік. Водночас виробництво аквакультури за цей період суттєво зросло, хоча за останні два десятиліття темпи зростання дещо уповільнилися. У 2000-х роках середній річний темп зростання становив 6,1%, у 2010-х – 4,4%, а на початку 2020-х – 3,7%.
Така динаміка зумовлена низкою факторів, зокрема змінами екологічної політики Китаю, спрямованими на охорону довкілля, та скороченням доступності земельних і водних ресурсів для аквакультури в традиційних регіонах її виробництва.
У 1950–1970 роках частка аквакультури у загальному обсязі виробництва становила приблизно 4–5%, у 1990-х вона зросла до 20%, у 2010-х – до 44%. У 2022 році вперше в історії обсяг продукції аквакультури перевищив обсяг промислового рибальства: 51% (94 млн тонн) проти 49% (91 млн тонн) від загальної маси вироблених водних тварин (185 млн тонн).
За регіонами у 2022 році 62% загального обсягу виробництва водних тварин (115 млн тонн) було отримано з морських вод (69% – продукція промислового рибальства, 31% – аквакультури), а 38% (70 млн тонн) – з внутрішніх водойм (84% – аквакультура, 16% – промислове рибальство).
Завдяки розвитку аквакультури останні десятиліття зріс і загальний обсяг вилову у внутрішніх водоймах. У 1950–1980-х роках цей показник становив близько 12%, у 1990-х він зріс до 18%, у 2000-х – до 26%, а у 2010-х – до 35%, що пояснюється насамперед розвитком аквакультури.
Попри це, основна частка водних тварин досі добувається у морських районах промисловим рибальством. У 2022 році на неї припадало 43% загального вилову, хоча цей показник значно нижчий за рівень 1950–1980-х років (87%).
Загальна тенденція є сталою, проте існують значні відмінності між континентами, регіонами та країнами. Найбільший обсяг виробництва водних тварин у 2022 році припав на країни Азії (70% від загального обсягу), за ними йшли європейські країни.
Латинської Америки і Карибського басейну (по 9 відсотків), Африки (7 відсотків), Північної Америки (3 відсотки) та Океанії (1 відсоток)d. Загалом за останні кілька десятиліть загальний обсяг продукції рибальства та аквакультури значно зріс на більшості континентів (рисунок 4).
Винятками є Європа, де цей показник знижувався з кінця 1980-х років, а наприкінці 2000-х років d У сумі відсоткові частки не дають 100 відсотків, що зумовлено тим, що частина даних по країнах віднесена до категорії “неустановлені” (“інші”), а також округленням.
Знову почав поступово зростати з незначними міжрічними коливаннями, а також Північна Америка та Латинська Америка і Карибський басейн (де після пікового обсягу, досягнутого в середині 1990-х років, виробництво то зростає, то знижується, здебільшого через коливання обсягів вилову перуанського анчоуса). В Африці та Азії обсяг виробництва за останні 20 років зріс майже вдвічі.
Китай у 2022 році зберіг позиції провідного виробника водних тварин (36 відсотків від загального обсягу виробництва); за ним слідували…
ЧАСТИНА 1 ОГЛЯД СИТУАЦІЇ У СВІТІ
Індія (8 відсотків), Індонезія (7 відсотків), В’єтнам (5 відсотків) і Перу (3 відсотки). На ці п’ять країн припадало 59 відсотків водних тварин, добутих у світовому секторі рибальства та аквакультури у 2022 році. Внесок сектора в економічний розвиток також був нерівномірним.
В останні десятиліття зросла частка продукції з водних тварин, виробленої в секторах рибальства та аквакультури й поставленої на ринки країнами з низьким і середнім рівнем доходу (у 1950-х роках – приблизно 33 відсотки, а у 2022 році – вже 84 відсотки). У 2022 році найбільше водних тварин було вироблено в країнах із рівнем доходу вище середнього, зокрема в Китаї (56 відсотків від загального обсягу); за ними йшли країни з рівнем доходу нижче середнього (26 відсотків), країни з високим рівнем доходу (16 відсотків) і країни з низьким рівнем доходу (2 відсотки).
Аналіз даних щодо світового рибальства та аквакультури за 2022 рік у розрізі основних районів промислу ФАО дозволив виявити значні відмінності. Близько 34 відсотків загального обсягу водних тварин було виловлено у внутрішніх водоймах Азії, 22 відсотки – у Північно-Західній частині Тихого океану, а 10 відсотків – у Центрально-Західній частині Тихого океану.
Слід зазначити, що якщо у 1950-х роках понад 40 відсотків загального обсягу продукції добувалося в Атлантичному океані, то у 2022 році найбільша частка загального обсягу продукції (41 відсоток) припадала на Тихий океан, тоді як в Атлантичному океані було виловлено лише 13 відсотків (рисунок 5).
Обсяг виробництва відрізняється за районами та залежить від низки факторів, зокрема таких: можливості прибережної країни максимально освоювати свої рибні ресурси, наприклад, за угодами з державами, що ведуть експедиційний вилов; вжиті заходи з регулювання рибальства та аквакультури; обсяги незаконного вилову.
Неповідомлюваного та нерегульованого промислу (ННН-промислу); стан рибних запасів; наявність і продуктивність внутрішніх водойм; перелік добутих видів. Як приклад впливу останнього фактора можна навести той факт, що в ряді районів промислу обсяг продукції промислового рибальства може коливатися значно сильніше, якщо в уловах переважають дрібні пелагічні риби, оскільки їх чисельність значною мірою залежить від мінливості клімату – така динаміка уловів перуанського анчоуса спостерігається, зокрема, в Південно-Східній частині Тихого океану біля берегів Південної Америки (див. Наслідки явища Ель-Ніньйо для морського рибальства та марикультури, стор. 202).
Кількість добутих видів значно варіюється у різні роки; суттєві відмінності спостерігаються й у різних регіонах. До кінця 1970-х років кісткові риби становили близько 90 відсотків від загального обсягу виробництва водних тварин, а в 2022 році – лише 75 відсотків; така тенденція була зумовлена зростанням виробництва аквакультури, що призвело до збільшення частки молюсків і ракоподібних.
У 2022 році морські риби становили 50 відсотків від загального обсягу виробництва кісткових риб і 38 відсотків від загального обсягу виробництва водних тварин, а прісноводні риби – 43 відсотки від загального обсягу виробництва кісткових риб і 33 відсотки від загального обсягу виробництва водних тварин.
Найбільші обсяги вилову у 2022 році припадали на коропів, звичайних усачів та інших коропових (18 відсотків виловлених водних тварин); за ними йшли різні прісноводні види (11 відсотків) і оселедцеподібні, такі як оселедці, сардини та анчоуси (10 відсотків).
Якщо розглядати виробництво на рівні видів, то у 2022 році перше місце за обсягом виробництва посідала білонога креветка (Penaeus vannamei) – 6,8 млн тонн, за нею йшли устриці (Crassostrea spp. – 6,2 млн тонн), білий амур (Ctenopharyngodon idellus – 6,2 млн тонн), нільська тилапія (Oreochromis niloticus – 5,3 млн тонн), білий товстолобик (Hypophthalmichthys molitrix – 5,1 млн тонн) і перуанський анчоус (Engraulis ringens – 4,9 млн тонн).
Слід зазначити, що в секторі аквакультури вироблялися п’ять видів водних тварин, які у 2022 році виловлювалися в найбільших кількостях, і вісім із десяти видів, що входять до першої десятки за цим показником (рис. 6).
Обсяг виробництва водоростей у 2022 році досяг 38 млн тонн (у сирій вазі), з них 97 відсотків було вироблено у секторі аквакультури. Це на 4 відсотки більше, ніж у 2020 році, з чого можна зробити висновок про збереження тенденції значного зростання цього показника протягом останніх десятиліть порівняно з 12 млн тонн у 2000 році.
У країнах Азії було вироблено 97 відсотків водоростей, при цьому 60 відсотків загального обсягу припадало на Китай, за яким слідували Індонезія (25 відсотків), Республіка Корея (5 відсотків) і Філіппіни (4 відсотки).
Крім цього, у секторах аквакультури та промислового рибальства разом узятих було видобуто 10 420 тонн продуктів із водних біоресурсів, таких як губки, корали, мушлі та перли.
Сукупний обсяг виробництва водоростей, водних тварин і продуктів із водних біоресурсів у 2022 році досяг рекордних 223 млн тонн, що на 1,9 відсотка більше, ніж у 2021 році, і на 4,4 відсотка більше, ніж у 2020 році.
З 2013 року аквакультура витіснила промислове рибальство з позицій основного джерела всіх водних тварин і водоростей; у 2022 році на неї припадало 59 відсотків такої продукції (рис. 3).
Сімдесят п’ять відсотків із цих 223 млн тонн припало на країни Азії; за ними слідували країни Європи, Латинської Америки та Карибського басейну (по 8 відсотків), Африки (6 відсотків), Північної Америки (3 відсотки) і Океанії (1 відсоток).
Китай зберіг позиції провідного виробника: у цій країні було вироблено 40 відсотків від загального обсягу продукції, а на наступних місцях знаходилися Індонезія (10 відсотків) та Індія (7 відсотків).
Загальний обсяг продукції рибальства й аквакультури у грошовому вираженні у 2022 році становив 472 млрд доларів США.
