Обгрунтування необхідності написання Закону України “Про збереження осетрових видів риб”

Обґрунтування необхідності написання Закону України «Про збереження осетрових видів риб»

Як відомо Україна як держава в Ріо-де-Жанейро (червень 1992 р.) взяла на себе відповідальність за збереження зникаючих видів риб по CITES – Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни и флори, які знаходяться під загрозою зникнення. Дивись статтю «Збереження популяцій осетрових видів риб в водоймах України в світі міжнародних зобов’язань»  http://fishindustry.com.ua/zberezhennya-populyacij-osetrovix-vidiv-rib-v-vodojmax-ukra%d1%97ni-v-sviti-mizhnarodnix-zobovyazan/

Пройшло 28 років… Але за цей час осетрових риб в континентальних водах, Північно-західної частині Чорного моря та в Азовському морі – зонах міжнародної відповідальності України не те щоб стало більше ніж було до 1992 р.,, а вони вже взагалі знаходяться за межею можливості самостійного відновлення.

Осетрові риби (білуга, російський осетер, севрюга, шип, стерлядь), які живуть у природних умовах об’єктивно не мають умов для розмноження. В той же час ННН – промисел їх добиває з одного боку, а с другого всі осетрові риби мають свій кінцевий шлях життя 25÷100 років в залежності від виду і умов існування. Повноцінного 100 % відтворення усіх видів осетрових не відбувається з 1927 р.

Чому так стало, чому ніхто навіть не замислюється над цими важливішими питаннями не тільки для нашої країни, але усього Світу і чому ніхто не несе за це відповідальності?, Давайте розберемося.

Основними чинниками знищення популяцій осетрових видів риб  в водоймах і територіальних водах України до критичних відміток є:

Чинники антропогенного навантаження:

• Будівництво каскаду водосховищ на Дніпрі (1927-1975 рр.) та Південному Бузі (1984-1999 рр.), які унеможливили хід на нерест білуги, російського осетра, севрюги, шипу.
• Будівництво Цимлянського водосховища на Дону (1948-1952 рр.), яке унеможливило хід на нерест білуги, російського осетра, севрюги, шипу Азовської популяції.
• Будівництво каскаду дамб на річці Березань (1970-1983 рр.), які унеможливило хід на нерест російського осетра і севрюги.
• Зменшення кормової бази осетрових видів риб в Азовському і Чорному морях за рахунок розвитку завезеного з тропічних вод молюска рапана який швидко знищую популяції мідії – одного з основних видів корму осетрових видів риб.
• Забруднення водойм України стічними неочищеними каналізаційними стоками.
• Неконтрольований, незаконний, непідзвітний (ННН) вилов осетрових риб в значних об’ємах для збагачення, який практично довів залишки осетрових стад риб до знищення.

Увага! Сам факт штучного відтворення осетрових видів риб, який був прийнятий ще у СРСР в угоду гідроенергетики був помилковим з самого початку. Ця усвідомлена помилка і згубила осетрові види риб.

До зарегулювання Дніпра осетрові риби мали можливість пошуку відповідного місця для свого нересту на всьому протязі великих річок. Білуга доходила аж до Прип’яті, російські осетри і шип доходили до середньої ланки Дніпра, севрюга ще нижче. На Південному Бузі спостерігалася така ж сама картина.

Щоб адаптуватися до прісної води та умовам нересту осетрові риби навіть ділилися на дві популяції: осінню та весняну. Риби осінньої популяції доходили вище по річках, а весняні відповідно нижче.

Після нересту по весні на великих розливах Дніпра молодь осетрових риб нагулювалася, а потім поступово за 2-3 роки скочуючись у Чорне море.

Зарегулювання Дніпра греблями і дамбами дозволяє Д.У. «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» зарибляти молоддю (3-7 грамів) лише дельту Дніпра, щоб риба змогла скочуватися в море. Але там багато хижаків і велика харчова конкуренція з іншими аборигенними видами риб, тому промислове повернення дуже низьке (≤ 0,1 %).

За підрахунками вчених і фахівців кількість молоді, яка нагулювалася на розливах Дніпра на початку ХХ-го століття складала після нересту ≥ 1 млрд. штук. Така кількість молоді осетрових видів риб, незважаючи на незначне промислове повернення, після щорічного нересту, дозволяла тоді підтримувати загальний об’єм популяції Північно-західної частини Чорного моря на рівні ≈ 25÷30 000 тонн.

На даний час об’єм статевовозрілої популяції осетрових видів риб по різних оцінках (без білуги і шипу, яких вже практично немає) за умов навіть прекрасної кормової бази, яка спостерігається в останнє десятиліття у Чорному морі, складає ≤ 100 тонн.

Якість статевих продуктів маткових осетрових стад, які ще якимось дивом залишилися не відповідає необхідним критеріям для проведення повноцінного нересту.

Причина – багаторазова резорбція статевих продуктів після неможливості знайти необхідні умови для природного нересту в пониззях Дніпра та Південного Бугу (осетровим рибам Каховська гребля та Олександрівська ГЕС повністю перекривають хід на нерест).

Чинники недосконалої державної політики:

• Відсутність осетрового відтворювального заводу з української сторони на Азовському морі (російська сторона щорічно звітує про зариблення десятків мільйонів штук рибопосадкового матеріалу осетрових видів риб, але реальної цифри ніхто не знає, тим більше, що осетрові риби зникають на Азовському морі).
• Продаж комерційним підприємствам державного осетрового заводу на Дністрі, який вже повністю перепрофільований під бази відпочинку.
• Застарілість технології ДУ «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика», яка не передбачає прижиттєвого отримання ікри від самок і сперми самців для запліднення. Не передбачається також технологічна можливість створення і утримання ремонтно-маткових стад осетрових видів риб для їх подальшого щорічного відтворення (завод в свій час будувався по технології «забою» плідників яких на той час було вдосталь). Існуюча система підйому зарибку осетрових риб ерліфтом наносить їм велику шкоду, тому потребує нового засобу (спеціального рибного насосу) для підйому мальку при його транспортуванні від водойми до живорибних прорізів перед випуском у пониззя Дніпра. Проектна потужність заводу не відповідала и не відповідає зараз потребам для відновлення ареалу осетрових видів риб в водоймах та морських територіальних водах України (проектна потужність заводу повинна бути як мінімум на порядок більшою).
• Зменшення до 7 нерестових пар російського осетра в 2008 р. на ДУ «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» і майже повне припинення відтворення білуги, російського осетра і севрюги і шипу (таке зменшення плідників вже запустило незворотній процес інбридингу, що в свою чергу обов’язково і безповоротно приведе до повного знищення всіх популяцій).
• Послаблення в 2009-2014 рр. державного контролю функціонування ДУ «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» з боку Міністерства екології та природних ресурсів України раніше і Міністерства  енергетики та захисту довкілля України зараз (як органів центральної виконавчої влади, який повинен опікуватися збереженням червонокнижних видів риб) на фоні невизначеності Кабінетом Міністрів України загальної державної політики в питаннях збереження осетрових видів риб. Така ситуація в умовах неможливості отримання плідників осетрових риб з моря спонукала Держрибагентство (як центрального органу виконавчої влади в галузі рибного господарства у відомстві якого знаходиться державна установа) змінити її Статут та профіль основної діяльності. Завод перетворився з флагмана осетрівництва в рибне господарство по вирощуванню рослиноїдних риб, коропу та стерляді, яка живе виключно в прісній воді і не є анадромних видом риб.

Що ж нам робити в таких умовах?

З одного боку немає сенсу підтримувати роботу Д.У. «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» тому, що він вже не може вирощувати рибопосадковий матеріал за відсутності осетрових плідників з якісними статевими продуктами.

З другого боку Україна зобов’язана перед Світовим товариством підтримувати всі популяції осетрових видів риб на їх природному рівні.

Вихід є тільки один. Це необхідність держави Україна признати що:

• Стан всіх популяцій осетрових видів риб в континентальних водоймах та у виключній (морській) економічній зоні України критичний без можливості самовідновлення!!!
• Без негайних діючих заходів по «реанімації осетрових видів риб з боку держави, повне їх знищення (до 0) відбудеться в найближчі 15-20 років.
• Назріла необхідність термінової розробки та прийняття Закону України «Про збереження осетрових видів риб».

Без прийняття спеціального Закону України «Про збереження осетрових видів риб» зберегти осетрові види риб в водоймах України неможливо!!!

Що основне необхідно передбачити в цьому законі:

1. Формулювання мети та переліку основних завдань повномасштабної програми відновлення осетрових видів риб в водоймах України.
2. Законодавчо закріплену можливість формування, утримання та постійної роботи по селективному відбору державного осетрового стада.
3. Законодавчо закріплену можливість відлову осетрових видів риб з природних водойм України та проведення їх доместикації (одомашнення з переходом на штучне годування повнораціонними осетровими комбікормами) для формування державних ремонтно-маткових стад осетрових видів риб із затвердженням нормативів та процедур списання риб, які померли в результаті доместикації.
4. Законодавчо закріплену можливість закупівлі в Росії, Румунії та інших країнах диких осетрових риб з природних водойм для їх доместикації та подальшого формування з них державних ремонтно-маткових стад і розмноження (для зариблення природних водойм України та комерційних потреб). Риб можна закуповувати з Волго-Каспійського регіону, Азовського моря та Дунаю на підставі того, що вони схожі по своїх ДНК та мають одне історичне коріння. Стерлядь необхідно відновлювати лише українську.
5. Реконструкцію Д.У. «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика»,яка надасть можливість після реконструкції даного рибного господарства доместифікувати диких риб з моря для їх заводського утримання та подальшого розмноження. При реконструкції осетрового заводу необхідно передбачити:

• зміну геометричних розмірів всіх існуючих на підприємстві водойм для можливості цілорічного утримання державного ремонтно-маткового поголів’я осетрових риб;
• будівництво декількох спеціальних Установок замкненого водопостачання (УЗВ) для виводу плідників на нерестові температури, інкубації ікри, вирощування молоді до 1 гр. перед переведенням її до виросних водойм (на кожний вид осетрових риб повинен бути свій набір УЗВ);
• можливість заохочення комерційних рибогосподарських підприємств до участі в програмі відновлення осетрових риб (утримання по договору державних ремонтно-маткових стад, інкубацію ікри, вирощування рибопосадкового матеріалу та зариблення природних водойм України під керівництвом і наглядом державного осетрового заводу та Держрибагентства) на підставі Закону України «Про державно-приватне партнерство 1 липня 2010 р. № 2404-VI. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17  (один завод з програмою відновлення  осетрових видів риб не впорається).

6. ДНК тестування (обов’язкове) всього державного осетрового стада. Складання реєстрів плідників з метою якісного підпору нерестових пар. Передача відповідної інформації по осетровим рибам що зариблюватимуться в природні водойми України міжнародним осетровим центрам.
7. Можливість реалізації частини вирощеного рибопосадкового матеріалу осетрових риб з державних стад комерційним підприємствам для їх подальшого товарного вирощування. Умови держави щодо продажу зарибку осетрових риб комерційним підприємствам повинні бути затвердженими у договорі з можливістю першочергового відбору найкращих риб комерційних стад для селекційного формування державних осетрових стад.

Висновки.

1. Вирощування рибопосадкового матеріалу із штучно створених державних заводських ремонтно-маткових стад осетрових видів риб для зариблення природних водойм, є тим єдиним шляхом, який зможе забезпечити Україні виконання її міжнародних зобов’язань по збереженню різноманіття водних біоресурсів.
2. Щорічне повномасштабне зариблення природних водойм України якісним осетровим зарибком чистих ліній суттєво підніме їх рибогосподарський потенціал, що благотворно відіб’ється не тільки на виробничих і екологічних показниках, а й на соціальній сфері прибережних регіонів.
3. Вирощування зарибку осетрових видів риб із сформованих державних заводських ремонтно-маткових стад осетрових видів риб дасть можливість створити в Україні законний ринок осетрового рибопосадкового матеріалу, що в свою чергу закладе об’єктивні передумови для стрімкого сталого розвитку осетрівництва в країні.

Я вірю в перемогу Розуму українського народу над нікчемним корупційним мисленням чиновників!

Збережемо та відновимо наше божественне надбання – осетрових риб!!!