Екстраційна технологія виробництва рибного борошна (Е-Т) та її вплив на поживні якості (Частина 29)

Опубліковано at 24.04.2023
356 0

Екстракційна технологія виробництва рибного борошна та її вплив на поживні якості (Е-Т) (Частина 29)

Проведемо оцінку поживності рибного борошна, виготовленої за екстракційною та пресово-сушильною технологією, виконана на коропах та форелі. Обидва продукти істотно відрізнялися за своєю поживністю для риб. Зразок борошна ПС-Т при повному дотриманні технології та з введенням іонолу (0,02%), має високі поживні властивості як для коропа, так і для форелі. Як відомо, форель чуйніше, ніж короп, реагує на якість та поживність дієти.

При харчуванні риб цією мукою основні органічні речовини дуже добре перетравлювалися.

Внаслідок цього перетравність суми поживних речовин і енергії досягає в обох видів дуже високих значень (75-77 і 85-88%). Детальні дослідження, виконані на форелі, показали, що всі амінокислоти, як незамінні, так і замінні, досить вилучалися з борошна. Ще краще засвоювалися основні жирні кислоти (80-100%). Виняток становила арахідонова кислота (53%). Більшість мінеральних сполук перебуває у формі, погано доступної риб, у зв’язку з чим зольні елементи утилізувалися значно гірше (34%). Обидва види риб мають добрий темп зростання.

Екстракційна технологія виготовлення рибного борошна передбачає її обробку розчинниками. Це робиться з метою видалення основної кількості жиру та запобігання шкідливим наслідкам впливу на риб токсичних продуктів окислення ліпідів. Проте випробування показали, що поживні властивості борошна Е-Т для обох видів риб були гіршими, ніж борошна ПС-Т.

Цілком ймовірно, що екстракція основної кількості жиру (близько 14%) різко знизила енергетичну цінність борошна, а також співвідношення білка та енергії та призвела до несприятливих змін у складі жирних кислот. У жирах, що залишилися, борошна Е-Т в 1,4 рази зріс загальний рівень насичених кислот (пальмітинової – в 1,4 рази, стеаринової – в 2,5 рази). Відносний вміст незамінних високоненасичених жирних кислот суттєво не змінився. Однак у зв’язку із зменшенням із 17 до 3% загальної кількості ліпідів, абсолютний вміст полієнових кислот скоротився в 5 разів.

Одночасно знизилися вміст, перетравність і скор лізину, а рівень зольних елементів зріс з 15 до 18%.

Перетравність природної їжі риб та рибного борошна. Зміна технології виготовлення борошна призвела до зрушень у її хімічному складі, що викликало в обох видів риб подібну реакцію травної системи. Відзначено різке зниження перетравності загальних ліпідів (з 92 до 71% у коропа та з 94 до 84% у форелі, в основному, за рахунок фракції триацилгліцеринів). Різко погіршилася перетравність мінеральної частини (з 34 до 22% сирої золи у коропа і з 33 до 12% у форелі, фосфору – з 61 до 25%).

Це спричинило зниження перетравності сухої речовини в обох видів риб з 75 до 68%. На підставі викладеного вище було зроблено висновок, що рибне борошно Е-Т менш поживне для риб. Подібне явище спостерігається і при введенні борошна Е-Т у зменшених кількостях до складу комбікормів. Валено відзначити, що одночасно в обох видів риб було встановлено знижене засвоєння перетравлених речовин та зрушення в обміні.

У коропа на монодієті з борошна Е-Т за загальної депресії зростання сталося різке гальмування синтезу ліпідів. Наявність 18% борошна Е-Т у складі комбікорму викликало у коропа аналогічні, але більш кількісно виражені зміни в обміні речовин і зростанні риб. Відкладення білка та ліпідів у тілі риб знизилося в 1,6 та 1,8 рази, ніж у варіанті з борошном ПС-Т.

У форелі харчування борошном Е-Т призвело до більшої депресії зростання при одночасному зниженні в тілі відносного вмісту води та збільшенні білка та ліпідів. Можна говорити, що реакція організму форелі на зменшення вмісту жиру в кормі була протилежною коропа. Однак більше накопичення ліпідів у тілі форелі супроводжувалося несприятливими для організму змінами. Вони виразилися у збільшенні в 1,3-1,5 рази вмісту пальмітинової, стеаринової, олеїнової та лінолевої кислот та зменшенні запасу фізіологічно важливих ліноленової, докозагексаєнової та ейкозапентаєнової кислот. Виявлені зрушення в обміні з’явилися відображенням змін складу ліпідів рибного борошна після обробки розчинником.

Незважаючи на описані відмінності, реакція обох видів риб на харчування борошном Е-Т мала такі загальні тенденції. Вони висловилися у гальмуванні зростання та меншому накопиченні у тілі всіх органічних речовин, а також у нижчій ефективності використання поживних речовин борошна на ріст риб.

Викладене дає підстави говорити, що екстракційна технологія вироблення рибного борошна, що передбачає знежирення за допомогою розчинників, має на харчову цінність продукту негативну дію. Воно виявляється у різкому зменшенні кількості ліпідів, зміні складу жирних кислот у бік погіршення їх властивостей, зниженні перетравності у риб органічних та мінеральних речовин та корму загалом.

Одночасно виявлено несприятливі зміни в обміні речовин, що супроводжувалися гальмуванням росту риб. У той же час виготовлення рибної муки за пресово-сушильною схемою в умовах дотримання всіх елементів технології підготовки та обробки сировини та її стабілізації іоном на стадії розварювання дозволяє отримувати високоякісний кормовий продукт, що тривало (6-8 міс.) зберігає поживні властивості.

Вплив екструзії на поживні властивості рибного борошна.  В експерименті рибне борошно було виготовлено з відходів виробництва філе білих риб за пресово-сушильною технологією і далі одна партія була піддана гранулюванню і використовувалася як контроль, інша — екструзії.

Оцінку поживності обох зразків борошна проводили на коропах, попередньо акліматованих до умов експериментів. Риб вирощували на монодієті протягом 30 діб. За хімічним складом, рибне борошно після гранулювання містило 45,5% сирого протеїну, 6,2% жиру, 17,6% легкогідролізованих і 12,4% вуглеводів, що важко гідролізуються, 15,4% золи і 2,9% фосфору. У травному тракті коропів вона перероблялася відносно добре. Перетравність органічних речовин перебували в діапазоні 75-83%. Зольні елементи були слабко доступні (8%), фосфор – дещо краще (20%).

Перетравність природної їжі риб та рибного борошна після гідро-баро-термічної обробки (екструзії) відбулися певні зміни як у хімічному складі борошна, так і в його зручності для риб. Загальна кількість вуглеводів різко знизилася за рахунок руйнування фракції, що легко гідролізується (з 17,6 до 12,8%). Скоротилася як їх перетравність (з 98 до 77%), а й усіх вуглеводів загалом (з 83 до 67%).

Несприятливі зміни зазнала і ліпідна частина. При деякому зменшенні загального вмісту ліпідів (з 62 до 58%) їх перетравність знизилася на 19%. Це сталося за рахунок руйнування енергоємної пальмітинової кислоти за одночасного зменшення її доступності. Зазнала розкладання і незамінна для коропів арахідонова кислота. Істотно (на 19%) зменшилася доступність незамінних лінолевої та ліноленової кислот. 

За рахунок руйнування та втрат вуглеводів, а також ліпідів відносний вміст сирого протеїну зріс з 45,5 до 50,3%. Гідро-баро-термічна обробка борошна посилила денатурацію білків та сприяла деякому підвищенню їх перетравності (з 75 до 77%). Істотних змін у доступності амінокислот не відзначено. Показники доступності зольних елементів залишилися так само поганими. Фосфор перейшов у форму, що повністю не засвоюється рибами. При цьому розпочався протилежний процес – виділення обмінних фракцій фосфору з організму в кишечник та видалення їх з екскрементами. В результаті всіх змін перетравність рибного борошна, загалом, знизилася з 68 до 63%.

За результатами ростових експериментів продуктивні якості борошна після екструзії різко погіршилися: швидкість зростання коропів скоротилася на 19% зі збільшенням витрат борошна на одиницю приросту маси коропів на 30%.

Таким чином, екструзія рибної муки ПС-Т призвела до погіршення її поживних властивостей. Поряд із виявленими змінами в хімічному складі та зниженням доступності її поживних речовин для риб, ймовірно, це обумовлено вкороченням ланцюга та скороченням кількості подвійних зв’язків (десатурацією) полієнових жирних кислот, руйнуванням вітамінів та інших факторів тваринної їжі.

Напрошується висновок про небажаність екструдування комбікормів для риб із високим вмістом рибного борошна. Це підтверджується і результатами порівняльних експериментів з випробування на коропах гранульованих та екструдованих комбікормів навіть із відносно низьким вмістом (9-16%) рибного борошна.

На закінчення розділу, присвяченого характеристиці поживних властивостей рибного борошна в залежності від технології її виготовлення, є підстави говорити, що найкращий біологічний та фізіологічний ефект незалежно від виду риб отриманий при використанні в годуванні риб борошна ПС-Т із свіжої сировини із застосуванням антиокислювачів, а також за комплексною пресовосушильною технологією з добавками НПАВ – ОС-20, та антиокислювачів. Екструдування рибного борошна призводить до погіршення її кормової цінності.

(Дивись далі частину 30)

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост