Рибні комбікорми: м’ясо-кісткове та кров’яне борошно (Частина 30)

Опубліковано at 25.04.2023
331 0

Рибні комбікорми: м’ясо-кісткове та кров’яне борошно (Частина 30)

М’ясо-кісткове борошно. При виготовленні комбікормів цей вид борошна є найбільш доступною і часто вживаною сировиною тваринного походження. У процесі її виробництва використовують нехарчову та малоцінну в харчовому відношенні сировину (внутрішні органи, великі кістки, ембріони, сухожилля тощо). Цю сировину одержують при переробці всіх видів забійної худоби та в процесі виробництва харчових та технічних продуктів на м’ясокомбінатах.

Його розварюють, сушать, подрібнюють та просіюють. Використовують також трупи тварин, які переробляють на спеціально обладнаних для цього заводах. Для запобігання окисленню жиру вводять антиоксиданти. Зазвичай м’ясо-кісткове борошно ділиться на три сорти. У доброякісному борошні кислотне число жиру має бути не більше 25 мг КОН/г, перекисне число – не більше 0,5% йоду (42 ммоль/кг).М’ясо-кісткове борошно є хорошим джерелом вітамінів групи В (особливо рибофлавіну, холіну, нікотинової кислоти та В12). Вона – добрий концентрат макро-і мікроелементів. У борошні міститься ряд корисних біологічно активних речовин (аденозин-трифосфат, креатин, вільна глютамінова кислота та глютамін м’язової тканини). Крім того, в ній присутні стимулюючі ріст і регулюючі обмінні процеси речовини (жовчні кислоти, соматотропний гормон, кортикостероїдні гормони, тироксин), які потрапляють у борошно разом з ендокринними та статевими залозами, мозком, травними та паренхіматозними органами . У сировину для м’ясо-кісткового борошна часто потрапляють шлунки та кишечники жуйних, що може призводити до збільшення в ній рівня сирої клітковини до 7-9%.

До негативних властивостей м’ясо-кісткового борошна, крім нестабільності складу, відноситься якість вихідних компонентів, зумовлена, зокрема, використанням зіпсованих продуктів. У цих випадках у процесі зберігання відбувається швидкий розвиток токсиноутворюючої та патогенної мікрофлори: кишкової (Е. coli) та синьогнійної (Pseudomonas aerugenosa) паличок, Clostridia, Listeria, стафілококів, сальмонел, бактерій роду Proteus. Може траплятися і паличка ботулізму (сім. Bacillaceae).

Серед кормових засобів м’ясо-кісткове борошно має найбільшу бактеріальну обсіменіння; виявлений максимум – 6,2 млн. мікробних клітин в 1 г.  Перетравність сировини тваринного походження. Іншою причиною низької якості борошна може бути використання при виробництві завищеної кількості кісток. В результаті вміст золи може підвищуватися до 30% і більше . До негативних властивостей належить і присутність низькомолекулярних білків (до 8-12% сухої речовини) – протамінів. Їх неповноцінність полягає у відсутності незамінних ароматичних амінокислот (триптофану, фенілаланіну), а також тирозину та сірковмісних амінокислот. Біологічну цінність білка знижує, крім того, присутність значних кількостей фібрилярних білків, що погано перетравлюються (колагену, кератину, елластину), властивих ряду тканин (сполучної, покривних і захисних). Крім специфічності їх складу, що виражається у переважанні певних замінних амінокислот, вони стійкі до дії протеолітичних ферментів, що спочатку передбачає знижену перетравність та поживну цінність білкового комплексу м’ясо-кісткового борошна.

Це становище підтверджують експерименти з оцінки поживності м’ясо-кісткового борошна в годуванні коропів. При вмісті коропів на монодієті з м’ясо-кісткового борошна (2-го сорту), виробленого способом сухого пресування, перетравність сирого протеїну (зміст 43%) склала всього 64% . Доступність незамінних амінокислот була ще нижчою – в середньому 58% (діапазони 50-64%.

Розрахунки скоротів амінокислот показали, що білок м’ясо-кісткового борошна здатний задовольнити потребу риб тільки наполовину (скори перших лімітуючих амінокислот фенілаланіну і 4%). Ліпіди (вміст 15%) мали склад жирних кислот, характерний для теплокровних тварин: 40% насичених, 44% мононенасичених і 16% поліненасичених (за відсутності у складі останніх пента- і гексаєнових. Їх загальна перетравність була істотно вищою, ніж сирого протеїну, — 78%.  Вуглеводи виявилися найменш доступною частиною органіки – 44%. Надходження мінеральних елементів (13% сухої речовини) супроводжувалося екскрецією в травний тракт ендогенних мінералів у кількості 25% отриманих з кормом.

Ростовий ефект при харчуванні коропів м’ясо-кістковим борошном виявився неадекватним як загальному вмісту сирого протеїну, так і лімітуючих амінокислот. Витрати борошна на 1 кг приросту риб виявилися невиправдано більшими (8 кг сухої речовини та 3,5 кг сирого протеїну). Все це свідчить не тільки про низьку поживність білків і дисбалансованість мінеральної частини, що нерідко зустрічається одночасно, але і про збереження в борошні, підданому сухому пресуванню, термостійких антипоживних агентів.

Гідробаротермічна обробка борошна призвела до руйнування ліпідів (на 20%) і комплексу вуглеводів, що важко ферментується (на 40%). Це супроводжувалося підвищенням відносного вмісту мінералів з 14 до 17% та зниженням енергетичної забезпеченості з 2,11 до 1,97 МДж/100 г. Поживні речовини стали доступнішими для коропів. Загальна перетравність зросла на 20% в основному за рахунок різкого збільшення перетравності сирого протеїну (на 19%), вуглеводів (на 29%) та переходу значної частини мінералів у доступну форму.

На сприятливий бік змінилася доступність амінокислот. Загалом по 17 незамінних і замінних амінокислот вона зросла з 60 до 80%, наблизившись до доступності високопоживних білків. Показники доступності для лімітуючих кислот зросли з 51-55% до 80-81% і рівень задоволення потреб риб навіть у цих випадках зросла до 70-83%.

Після екструзії м’ясо-кісткове борошно як джерело їжі стало для коропів більш привабливим і його продукційний ефект різко зріс. Приріст риб, що харчувалися екструдованим борошном, був більшим, ніж у варіанті з гранульованим борошном, в 1,6 раза. Одночасно відмічено зниження витрат корму приріст 1 кг маси до 70%. Такий високий ефект екструзії багато в чому пов’язаний із змінами фізико-хімічних властивостей м’ясо-кісткового борошна, зокрема з модифікацією білкових та вуглеводистих компонентів, знищенням мікрофлори, а також з руйнуванням антиживильних факторів та токсинів.

Відомості про поживність гранульованого м’ясо-кісткового борошна для форелі неоднозначні. Її перетравність варіює у дуже широких межах – 33-94%. Це пов’язано не тільки з якісним складом борошна, але і з технологією її виготовлення.  У порівнянні з коропами у форелі доступність сирого протеїну і особливо амінокислот м’ясо-кісткового борошна, підданого сухому пресуванню, вище. Це зумовлено наявністю шлунка, в якому їжа піддається обробці соляною кислотою, та пілоричних придатків, де йдуть активні процеси перетравлення білка та резорбції амінокислот. Екструзія м’ясо-кісткового борошна також сприяє підвищенню її поживності для форелі.

Кров’яне борошно. Продукт виготовляється зі специфічної тканини тварин – крові, до якої додаються фібрин, шлам та низка інших відходів боєнь м’ясокомбінатів. Переробка сировини ведеться на різних установках способами прямого або розпилювального сушіння. При прямому сушінні борошно набуває темного кольору і зниженої поживності.

Кров’яна мука відноситься до висококонцентрованих джерел білка (70-83%), загальний вміст ліпідів коливається в діапазоні 2,5-6%, мінеральних елементів – 3-10%. У складі білків переважає фракція альбумінів (~ 60%), частку глобулінів припадає 20-35%. Однак склад незамінних амінокислот стосовно потреб риб дисбалансований.

Для коропа першою лімітуючої амінокислотою вважається ізолейцин (швидко 25%), далі йдуть метіонін (38%) і аргінін (55%). Для форелі лімітують ті ж амінокислоти, але дещо в іншому порядку: метіонін (скоро 34%), ізолейцин (46%), аргінін (61%). Поруч із у білках надзвичайно високий рівень гістидину (близько 5%), що у 1,8-3,0 разу перевищує потреба риб. Подібне не зустрічається в жодному з інших видів тваринної та рослинної сировини. Надлишок гістидину при попаданні в організм служить джерелом для утворення гістаміну – сполуки, що має сильно виражені токсичні властивості.

Високий рівень гістидину в кров’яному борошні обумовлений структурою гемоглобіну. Його молекула складається з білка глобіну та чотирьох молекул гему, який має у своєму складі чотири молекули гістидину та один атом 2-х валентного заліза. Останнім пояснюється і багатство кров’яного борошна залізом (900-1000 мг/кг), проте воно важко засвоюється в організмі тварин. До інших недоліків борошна відноситься її швидка обсіменюваність мікроорганізмами, що сприяє розвитку патогенної мікрофлори та утворенню токсичних речовин.

При виготовленні комбікормів продукт виявляє адгезивні властивості, склеюючи сипкі частки, надаючи міцності гранулам. Це робить кров’яне борошно привабливим компонентом для виготовлення водостійких кормів для риб. Діапазон включення кров’яного борошна до кормів для лососевих та інших хижих риб досить широкий – 2-30%. У середньому норма її включення до комбікорму становить 5-10%. Рекомендована доза кров’яного борошна в корми для форелі – 5%. У той же час відомості про специфічні поживні властивості кров’яного борошна для риб вкрай обмежені.

Експерименти проводилися на двохрічках райдужної форелі, яких вирощували протягом 20 діб на комбікормі, що містить рибне, кров’яне, пшеничне борошно, гідролізні дріжджі, фосфатиди та вітамінний премікс. До складу цієї суміші кров’яне борошно вводилося у кількості 10%. Для оцінки її поживних властивостей випробуваний компонент комбікорму повністю заміщався інертною речовиною, що не має власної поживності – окис хрому (Cr2O3).

Результати експериментів щодо визначення у форелі коефіцієнтів перетравності поживних речовин показали, що виключення з кормосуміші кров’яного борошна істотно позначилося лише на показниках доступності вуглеводів, що легко гідролізуються. Ймовірно, це було викликано винятком з дієти легкозасвоюваної глюкози крові, і відповідним збільшенням фракцій вуглеводів, що важко гідролізуються, інших компонентів корму, що є відомою адаптацією організму риб до зміни складу вуглеводів дієти. Коефіцієнти перетравності інших речовин – сирого протеїну та ліпідів, що практично не зазнали змін. Проте загальна кількість речовин, що перетравилися у форелі, і особливо білка, у зв’язку з збідненням хімічного складу кормів суттєво скоротилася.

(Дивись далі частину 31)

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Как поднять аквакультуру

Створено - 23.03.2019 0
Как поднять аквакультуру? Украина, к сожалению, принадлежит к числу стран-аутсайдеров в области развития аквакультуры. Мы, можно сказать, возглавляем список «банановых»…