Про затвердження Порядку здійснення рибогосподарської діяльності в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України

Проєкт

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від «____» ____________ 2026 р. № ___

м. Київ

 

Про затвердження Порядку здійснення рибогосподарської діяльності в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України

 Відповідно до статей 20, 92 та 116 Конституції України, Законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про природно-заповідний фонд України», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»,  «Про тваринний світ», з метою забезпечення сталого, екосистемно орієнтованого управління водними біоресурсами, усунення правових колізій у сфері здійснення рибогосподарської діяльності в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, а також гармонізації національного законодавства з acquis Європейського Союзу у сфері Спільної рибної політики, охорони довкілля та збереження біорізноманіття,

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок здійснення рибогосподарської діяльності в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, що додається.
2. Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України як головному розробнику та координатору реалізації цієї постанови:

у тримісячний строк з дня набрання чинності цією постановою забезпечити приведення нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади у відповідність із цією постановою;

забезпечити міжвідомчу координацію під час реалізації Порядку, затвердженого цією постановою;

у межах повноважень забезпечити методичний супровід та узагальнення практики застосування Порядку.

3. Центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, у взаємодії з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, забезпечити:

організацію системного державного моніторингу стану водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України;

ведення обліку, аналіз та узагальнення результатів рибогосподарської діяльності, що здійснюється відповідно до затвердженого Порядку;

використання результатів моніторингу та наукових досліджень для встановлення лімітів спеціального використання водних біоресурсів та розподілу квот у порядку, визначеному законодавством.

4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування, а також адміністраціям територій та об’єктів природно-заповідного фонду України:

враховувати вимоги цієї постанови та затвердженого Порядку
 під час розроблення, затвердження та реалізації планів управління відповідними територіями;

забезпечувати взаємодію з центральними органами виконавчої влади у сфері рибного господарства та охорони довкілля.

5. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування.

 

Прем’єр-міністр України                        Ю. СВИРИДЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від ____  _______2026 р. №_____

Порядок

 здійснення рибогосподарської діяльності в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України

 

Виходячи з Конституції України,  законів України «Про природно-заповідний фонд України», «Про тваринний  світ», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних  біоресурсів», «Про охорону навколишнього природного середовища», а також у відповідності до міжнародних зобов’язань України, зокрема у сфері  охорони природно-заповідного фонду та імплементації європейського  законодавства, з метою забезпечення збалансованого розвитку рибогосподарської діяльності в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, підвищення ефективності контролю за станом водних біоресурсів, охорони  біорізноманіття та сталого використання природних ресурсів,

Кабінет Міністрів України постановляє:

 Розділ I.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 Розділ I визначає загальні засади здійснення рибогосподарської діяльності в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, закладає принципи сталого розвитку, науково обґрунтованого управління водними біоресурсами та дотримання міжнародних та європейських стандартів охорони природного середовища

Стаття 1. Мета Порядку

Цей Порядок визначає організаційні,  правові та процедурні засади здійснення рибогосподарської діяльності в  межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України та  спрямований на:

Забезпечення сталого та збалансованого використання водних біоресурсів.

Збереження та відтворення біорізноманіття в акваторіях територій ПЗФ.

Підвищення ефективності екологічного та рибогосподарського контролю за дотриманням режимів охорони природних об’єктів.

Узгодження національного законодавства з міжнародними зобов’язаннями України та європейськими стандартами у сфері охорони природно-заповідного фонду.

Створення правових підстав для науково обґрунтованої рибогосподарської діяльності, зариблення, відтворення та контролю чисельності водних біоресурсів.

Стаття 2. Сфера застосування

Цей Порядок застосовується всім державним органам, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам, що здійснюють рибогосподарську діяльність в межах територій та об’єктів ПЗФ.

Порядок поширюється на:

національні природні парки та біосферні резервати;

регіональні ландшафтні парки;

заповідники, заказники та інші об’єкти природно-заповідного фонду всіх категорій;

пам’ятки природи та водні об’єкти, внесені до державного кадастру ПЗФ.

Порядок регламентує:

допустимі види рибогосподарської діяльності;

процедури надання дозволів та погоджень;

контроль і моніторинг;

відповідальність за порушення режимів ПЗФ.

Стаття 3. Основні принципи

Пріоритет охорони природи – усі заходи рибогосподарської діяльності повинні враховувати екологічні обмеження та сприяти збереженню біорізноманіття.

Наукове обґрунтування – будь-яка діяльність здійснюється на основі актуальних наукових даних та результатів моніторингу стану водних екосистем.

Сталий розвиток – забезпечується баланс між використанням водних ресурсів і їх природним відновленням.

Прозорість та підзвітність – вся діяльність документується, підлягає контролю державних органів та доступна для громадськості.

Відповідність європейському законодавству – дотримання стандартів ЄС у сфері охорони ПЗФ, управління водними ресурсами та збереження водних екосистем.

Попередження шкоди – заходи проводяться таким чином, щоб мінімізувати вплив на екосистеми і забезпечити відновлення водних біоресурсів після господарської  діяльності.

Пріоритет відтворення – рибогосподарська діяльність у ПЗФ повинна поєднуватися з заходами з відтворення та зариблення.

Стаття 4. Повноваження та відповідальність суб’єктів

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України:

затверджує методичні рекомендації щодо здійснення рибогосподарської діяльності в ПЗФ;

здійснює контроль за реалізацією Порядку;

координує науково-дослідні програми для оцінки стану водних екосистем.

Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм:

погоджує проєкти заходів із зариблення та відтворення водних біоресурсів;

забезпечує науково-методичне супроводження рибогосподарських заходів;

здійснює оцінку екологічних ризиків та впливу рибогосподарської діяльності.

Органи місцевого самоврядування та обласні державні адміністрації:

контролюють дотримання режимів ПЗФ у межах своєї юрисдикції;

погоджують заявки суб’єктів рибогосподарської діяльності на проведення робіт у межах територій ПЗФ;

організовують місцевий моніторинг і співпрацюють з науковими установами.

Суб’єкти рибогосподарської діяльності:

здійснюють заходи виключно за наявності відповідних дозволів;

дотримуються екологічних та рибогосподарських нормативів;

несуть відповідальність за шкоду, заподіяну водним екосистемам або об’єктам ПЗФ;

ведуть документацію щодо здійсненої діяльності та надають її для контролю органам влади.

Застосування положень цього розділу забезпечує сталий розвиток рибогосподарської діяльності в межах ПЗФ, дотримання принципів наукового обґрунтування, прозорості та відповідності європейським стандартам охорони природного середовища.»

Стаття 5. Основні принципи здійснення рибогосподарської діяльності в межах ПЗФ

Пріоритет збереження природно-заповідного фонду

Всі заходи рибогосподарської діяльності повинні забезпечувати  охорону водних екосистем, біорізноманіття та природних ландшафтів  територій ПЗФ.

Державне регулювання рибогосподарської діяльності у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду ґрунтується, зокрема, на принципі екосистемної регуляції, який передбачає можливість застосування заходів біомеліорації виключно з метою підтримання або відновлення природного балансу водних екосистем, регулювання чисельності надмірно поширених або інвазійних видів та запобігання деградації гідробіоценозів, за умови дотримання режиму охорони відповідної території.

Окремим принципом державного регулювання рибогосподарської діяльності у межах ПЗФ є пріоритет охорони видів водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України, а також рідкісних, зникаючих і таких, що перебувають під загрозою зникнення, незалежно від стадії їх життєвого циклу та характеру міграцій.

Забороняється будь-яка діяльність, яка може завдати шкоди стану водних біоресурсів, флори та фауни об’єктів ПЗФ.

Наукова обґрунтованість

Усі рибогосподарські заходи здійснюються на основі сучасних  наукових даних, моніторингових досліджень та оцінки впливу на довкілля.

Планування зариблення, відтворення та контролю чисельності водних біоресурсів проводиться з урахуванням рекомендацій наукових та  експертних установ.

Сталий розвиток

Використання водних ресурсів має здійснюватися так, щоб забезпечити їх відновлення та збереження екологічної рівноваги.

Заходи рибогосподарської діяльності повинні бути сумісними з іншими природоохоронними і рекреаційними функціями територій ПЗФ.

Прозорість та підзвітність

Суб’єкти рибогосподарської діяльності ведуть документацію щодо проведених робіт та надають її органам контролю.

Діяльність підлягає громадському та державному контролю відповідно до чинного законодавства України.

Відповідність європейському законодавству

Рибогосподарська діяльність здійснюється з урахуванням норм ЄС щодо охорони водних екосистем, рибних запасів та біорізноманіття.

Дотримання принципів ЄС забезпечує гармонізацію національного  законодавства та підвищує ефективність управління водними ресурсами в  межах ПЗФ.

Стаття 6. Європейські стандарти та імплементація

Рибогосподарська діяльність у межах територій та об’єктів ПЗФ здійснюється з урахуванням норм та стандартів Європейського Союзу, що стосуються:

охорони водних екосистем і біорізноманіття;

управління водними ресурсами та рибними запасами;

проведення наукового моніторингу та оцінки впливу діяльності на навколишнє середовище.

Зокрема, імплементація Європейського законодавства передбачає врахування наступних директив та регламентів:

Директива 2000/60/ЄС (Water Framework Directive) – встановлює рамки управління водними ресурсами;

Директива 92/43/ЄЕС (Habitats Directive) – щодо охорони природних середовищ існування та видів;

Директива 2009/147/ЄС (Birds Directive) – охорона диких птахів;

Регламент ЄС № 1380/2013 – Спільна рибна політика, управління рибними запасами;

Інші відповідні акти acquis ЄС у сфері охорони ПЗФ та рибного господарства, що підлягають імплементації в національне законодавство.

Дотримання стандартів ЄС забезпечує:

відповідність національного Порядку міжнародним зобов’язанням України;

гармонізацію процедур контролю, моніторингу та звітності з європейськими вимогами;

підвищення ефективності охорони водних біоресурсів і біорізноманіття.

 Розділ II.

ТЕРМІНИ ТА ВИКОНАННЯ

 У цьому розділі визначаються ключові терміни та поняття, що застосовуються у Порядку рибогосподарської діяльності у ПЗФ, для забезпечення однозначного тлумачення норм та координації дій суб’єктів рибогосподарювання й органів контролю

Стаття 7. Основні терміни

Біотехнічні заходи – комплекс заходів щодо відтворення водних біоресурсів та підтримання екологічної рівноваги у ПЗФ, що включає:

зариблення та розведення  видів водних біоресурсів;

облаштування нерестовищ та штучних середовищ для розмноження;

контроль чисельності хижаків та регулювання видового складу;

застосування екологічно безпечних методів утримання і вирощування водних ресурсів.

Відповідальне використання водних ресурсів – діяльність, що забезпечує збереження екологічної цінності водних об’єктів, запобігання деградації водних екосистем та дотримання норм законодавства і Порядку.Рибогосподарська діяльність у ПЗФ – комплекс дій суб’єктів господарювання, спрямованих на використання, відтворення, контроль чисельності водних біоресурсів та забезпечення екологічно збалансованого функціонування водних екосистем у межах  територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Включає планування сезонів, норм вилову та контроль за щільністю популяцій водних видів.

Науково-обґрунтований вилов – вилов водних біоресурсів, що проводиться на основі сучасних наукових даних, моніторингу стану популяцій, оцінки екологічних ризиків та  прогнозування впливу на водні екосистеми.

Регульоване спеціальне використання – здійснення рибогосподарської діяльності у ПЗФ лише на підставі  дозволів, погоджень та відповідно до встановлених режимів охорони, з дотриманням обмежень, визначених цим Порядком та законодавством України.

Примітки до термінів

Усі визначення є обов’язковими для застосування суб’єктами рибогосподарської діяльності, органами контролю та науковими установами.

Використання термінів у Порядку знімає потенційні конфлікти між екологічною функцією ПЗФ та економічними інтересами рибогосподарських суб’єктів.

Терміни можуть доповнюватися у подальших розділах відповідно до конкретних видів діяльності та режимів охорони.

Усі визначення є обов’язковими для застосування суб’єктами рибогосподарської діяльності, органами контролю та науковими установами

У разі використання норм законодавства ЄС у подальших розділах, терміни визначаються у відповідності до відповідних директив та регламентів ЄС

Розділ III

ВИДИ РИБОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ДОЗВОЛЕНІ В МЕЖАХ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

Цей розділ визначає види рибогосподарської діяльності, дозволені у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, встановлює загальні умови їх здійснення та правові механізми контролю. Діяльність у межах ПЗФ повинна здійснюватися з урахуванням режиму охорони об’єкта, науково обґрунтованих рекомендацій та принципів сталого використання природних ресурсів, гармонізованих із нормами ЄС.

Стаття 8. Загальні умови здійснення рибогосподарської діяльності в ПЗФ

У межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду дозволяються виключно ті види рибогосподарської діяльності, які:

відповідають меті створення відповідного об’єкта ПЗФ;

не призводять до деградації водних екосистем;

здійснюються на підставі спеціальних дозволів та погоджень.

Забороняється здійснення будь-якої  рибогосподарської діяльності, що має промисловий або інтенсивний експлуатаційний характер, за винятком випадків, прямо передбачених цим Порядком.

Дозволені види рибогосподарської  діяльності мають здійснюватися з урахуванням режиму охорони конкретного об’єкта ПЗФ та відповідно до науково обґрунтованих рекомендацій.

Стаття 9. Науково-дослідна рибогосподарська діяльність

Науково-дослідна рибогосподарська діяльність здійснюється з метою:

вивчення стану популяцій водних біоресурсів;

оцінки екологічного стану водних об’єктів;

розроблення рекомендацій щодо їх охорони, відтворення та раціонального використання.

Така діяльність здійснюється:

науковими установами;

закладами вищої освіти;

іншими суб’єктами, уповноваженими відповідно до законодавства.

Проведення науково-дослідних робіт допускається виключно за наявності:

затвердженої наукової програми;

погодження з адміністрацією об’єкта ПЗФ;

дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері рибного господарства.

Стаття 10. Меліоративна та біотехнічна діяльність

Меліоративна та біотехнічна діяльність у межах ПЗФ здійснюється з метою:

підтримання або відновлення природної структури водних екосистем;

покращення умов нересту та нагулу водних біоресурсів;

запобігання деградації гідробіоценозів.

До біотехнічних заходів належать:

облаштування та відновлення нерестовищ;

створення штучних середовищ для розмноження;

регулювання чисельності інвазійних та надмірно розповсюджених видів;

біомеліоративні заходи, що полягають у регулюванні чисельності надмірно розповсюджених або інвазійних видів водних біоресурсів, а також у підтриманні природних трофічних і просторових зв’язків у водних екосистемах.

Застосування біомеліорації у межах ПЗФ допускається виключно на підставі наукового обґрунтування, без інтродукції чужорідних видів та без порушення природної структури екосистем.

інші заходи, що не суперечать режиму охорони ПЗФ.

Зазначені заходи здійснюються на підставі затверджених планів та під контролем органів державної влади.

Стаття 11. Контрольний та регуляційний вилов водних біоресурсів

Контрольний та регуляційний вилов допускається виключно з метою:

регулювання чисельності окремих видів;

запобігання порушенню екологічної рівноваги;

виконання біотехнічних та природоохоронних заходів.

Такий вилов:

не має комерційного характеру;

здійснюється в обсягах, визначених науковими обґрунтуваннями;

проводиться у встановлені строки та способами, що мінімізують вплив на екосистему.

Рішення про проведення контрольного або регуляційного вилову приймається уповноваженим органом на підставі наукових висновків.

Стаття 12. Відтворення та зариблення водних біоресурсів

Відтворення та зариблення здійснюються з метою:

підтримання природної чисельності аборигенних видів;

відновлення порушених популяцій;

підвищення екологічної стійкості водних екосистем.

Зариблення дозволяється виключно:

видами, характерними для відповідного водного об’єкта;

за погодженими програмами;

із застосуванням здорового та сертифікованого посадкового матеріалу.

Забороняється зариблення інтродукованими або генетично зміненими видами без спеціального дозволу.

Стаття 12¹. Договірна форма відтворення та зариблення водних біоресурсів у межах ПЗФ

Комерційні рибогосподарські підприємства можуть здійснювати у межах територій та об’єктів ПЗФ вирощування, відтворення та зариблення водних біоресурсів лише на договірних засадах з адміністрацією відповідного об’єкта ПЗФ та за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері рибного господарства.

Договірні програми включають:

обсяги та види водних біоресурсів, дозволених до вирощування та зариблення;

строки та місця здійснення заходів;

технології, що забезпечують екологічну безпеку і не порушують природоохоронний режим;

моніторинг і звітність про виконання програми.

Зариблення дозволяється видами, характерними для відповідного водного об’єкта, із застосуванням сертифікованого та здорового рибопосадкового матеріалу.

Забороняється зариблення інтродукованими або генетично модифікованими видами без спеціального дозволу.

Відтворення та зариблення здійснюються на основі науково обґрунтованих планів, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері рибного господарства, та з урахуванням режиму охорони ПЗФ.

Всі дії комерційних підприємств підлягають контролю органів державного нагляду та адміністрацій ПЗФ, а звітність подається у строки, визначені законом.

Комерційне вирощування, відтворення та зариблення у межах ПЗФ не вважається порушенням заповідного режиму, якщо здійснюється відповідно до цього Порядку та умов договору.

Стаття 13. Обмежена господарська діяльність у визначених зонах

Обмежена господарська діяльність у межах ПЗФ допускається виключно:

у функціональних зонах, де це передбачено положеннями про відповідний об’єкт ПЗФ;

за умови дотримання встановлених обмежень.

Така діяльність може включати:

традиційні форми екстенсивного рибальства;

утримання малих обсягів водних біоресурсів;

інші форми діяльності, що не порушують природоохоронний режим.

Обмежена господарська діяльність не може мати промислового характеру та підлягає постійному державному контролю.

До обмеженої господарської діяльності також можуть належати окремі види рибогосподарської діяльності, передбачені статтею 13¹ цього Порядку.

Стаття 13¹. Провадження аквакультури та марикультури у межах територій та об’єктів ПЗФ

Провадження рибогосподарської діяльності у формі аквакультури та марикультури у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду допускається виключно у функціональних зонах, де така діяльність передбачена положеннями про відповідний об’єкт ПЗФ (господарські, рекреаційні та інші дозволені зони).

Аквакультура та марикультура у межах ПЗФ здійснюються за умови:

дотримання режиму охорони відповідної зони;

відсутності негативного впливу на природні екосистеми;

відповідності планів діяльності науково обґрунтованим рекомендаціям;

отримання дозволів у порядку, визначеному законодавством.

Допустимими формами аквакультури та марикультури у межах ПЗФ є:

екстенсивні та напівінтенсивні технології;

марикультура без порушення природного дна та гідрологічного режиму;

вирощування аборигенних або традиційно культивованих видів водних біоресурсів.

Забороняється:

застосування інтенсивних технологій, що призводять до деградації водних екосистем;

використання інтродукованих або генетично модифікованих видів без спеціального дозволу;

розміщення об’єктів аквакультури у заповідних зонах.

Провадження аквакультури та марикультури у межах ПЗФ не вважається порушенням заповідного режиму, якщо така діяльність здійснюється відповідно до цього Порядку та положень про відповідний об’єкт ПЗФ.

Заключні положення

Усі види рибогосподарської діяльності, дозволені у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, повинні здійснюватися з  урахуванням режиму охорони об’єкта ПЗФ, науково обґрунтованих  рекомендацій та принципів сталого використання водних біоресурсів.

Договірні форми діяльності, аквакультура та марикультура у межах ПЗФ реалізуються лише у функціональних зонах, визначених положеннями про відповідний об’єкт, з дотриманням екологічної безпеки та режиму охорони.

Відтворення та зариблення водних біоресурсів у межах ПЗФ комерційними підприємствами допускається лише на договірних засадах з адміністрацією об’єкта ПЗФ та погодженням  центрального органу виконавчої влади у сфері рибного господарства.

Державний контроль, моніторинг та  звітність є обов’язковими для всіх суб’єктів рибогосподарської  діяльності, що здійснюють діяльність у межах ПЗФ.

Реалізація положень цього розділу забезпечує:

охорону водних екосистем та біорізноманіття;

запобігання деградації природних середовищ;

науково обґрунтоване управління водними біоресурсами;

інтеграцію практики українського рибного господарства у правове поле ЄС.

Посилання на acquis ЄС

Regulation (EU) No 1380/2013 – Спільна рибна політика (CFP);

Regulation (EC) No 1224/2009 – Система контролю рибальства та моніторингу;

Directive 2006/88/EC – Здоров’я водних тварин та аквакультура;

Directive 2008/56/EC – Морська стратегія (Marine Strategy Framework Directive);

FAO Code of Conduct for Responsible Fisheries – Принципи відповідального рибальства (soft law).

 Розділ IV.

РЕГУЛЮВАННЯ РИБОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ БІОРЕСУРСАМИ

Цей розділ визначає принципи, інструменти та механізми державного регулювання рибогосподарської діяльності, управління водними біоресурсами та контролю за їх використанням у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду з урахуванням вимог законодавства України та acquis Європейського Союзу у сфері Спільної рибної політики, охорони довкілля та сталого  використання природних ресурсів.

Стаття 14. Принципи державного регулювання рибогосподарської діяльності

Державне регулювання рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до:

Конституції України;

Законів України

«Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»,

«Про природно-заповідний фонд України»,

«Про охорону навколишнього природного середовища»;

цього Порядку та інших нормативно-правових актів.

Основними принципами державного регулювання є:

сталий та науково обґрунтований характер використання водних біоресурсів;

пріоритет охорони водних екосистем, зокрема у межах територій та об’єктів ПЗФ;

прозорість і підзвітність суб’єктів рибогосподарської діяльності;

запобігання надмірному вилову та деградації біорізноманіття;

гармонізація з принципами Спільної рибної політики Європейського Союзу.

Використання водних біоресурсів у межах ПЗФ допускається виключно у формах і способах, що не суперечать  встановленому режиму охорони відповідної території чи об’єкта.

Стаття 15. Дозвільна система та спеціальне використання

Доступ до водних біоресурсів у межах ПЗФ здійснюється на підставі:

спеціальних дозволів;

квот (лімітів) вилову.

Видача дозволів здійснюється з урахуванням:

науково обґрунтованих рекомендацій;

результатів державного моніторингу стану водних біоресурсів;

екологічної місткості відповідного водного об’єкта.

Процедури ліцензування, контролю та обліку відповідають:

Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»;

принципам Регламенту (ЄС) № 1380/2013;

вимогам Регламенту (ЄС) № 1224/2009 у частині контролю, звітності та простежуваності.

Забороняється здійснення рибогосподарської діяльності без отримання відповідних дозволів та погоджень, передбачених законодавством.

Стаття 16. Моніторинг, державний контроль та звітність

Державний моніторинг стану водних біоресурсів у межах ПЗФ здійснюється центральним органом виконавчої  влади у сфері рибного господарства у взаємодії з науковими установами та адміністраціями об’єктів ПЗФ.

Моніторинг включає:

оцінку чисельності, вікової та видової структури популяцій;

аналіз екологічного стану водних об’єктів;

оцінку впливу рибогосподарської діяльності на біорізноманіття.

Суб’єкти рибогосподарської діяльності зобов’язані:

вести первинний облік вилову та інших показників діяльності;

подавати звітність у порядку та строки, визначені законодавством;

забезпечувати доступ уповноважених органів до перевірок і контрольних заходів.

Стаття 16¹. Повноваження щодо встановлення лімітів та розподілу квот вилову водних біоресурсів у межах ПЗФ

Встановлення лімітів спеціального використання водних біоресурсів та розподіл квот вилову у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Ліміти та квоти визначаються:

на підставі науково обґрунтованих рекомендацій;

з урахуванням результатів державного моніторингу;

відповідно до режиму охорони конкретної території чи об’єкта ПЗФ.

Ліміти та квоти є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами рибогосподарської діяльності, а також адміністраціями територій та об’єктів ПЗФ.

Забороняється встановлення або зміна лімітів і квот іншими органами чи посадовими особами, крім  випадків, прямо передбачених законом.

Стаття 16². Повноваження адміністрацій територій та об’єктів ПЗФ у сфері рибогосподарської діяльності

Адміністрації територій та об’єктів природно-заповідного фонду:

забезпечують дотримання режиму охорони відповідної території;

беруть участь у погодженні умов здійснення рибогосподарської діяльності в частині відповідності режиму охорони;

здійснюють контроль за додержанням встановлених обмежень.

Адміністрації територій та об’єктів ПЗФ не наділені повноваженнями щодо:

встановлення лімітів вилову;

розподілу квот водних біоресурсів;

визначення обсягів спеціального використання водних біоресурсів.

Відмова у погодженні рибогосподарської діяльності допускається виключно з підстав порушення  режиму охорони відповідної території чи об’єкта ПЗФ та має бути вмотивованою і документально обґрунтованою.

Стаття 17. Наукове та інформаційне забезпечення

Наукове забезпечення регулювання рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та державних програм у сфері охорони біорізноманіття.

Наукові дані використовуються для:

встановлення квот (лімітів) вилову;

планування та оцінки ефективності біотехнічних заходів;

прийняття управлінських рішень у сфері охорони та відтворення водних біоресурсів.

Інформація про стан водних біоресурсів є відкритою та доступною, крім випадків, передбачених законом.

Заключні положення розділу

Реалізація цього розділу забезпечує:

збалансування екологічних та економічних інтересів у сфері рибного господарства;

виконання міжнародних зобов’язань України у сфері охорони довкілля;

поетапну інтеграцію рибного господарства України до європейського правового простору.

Посилання на acquis Європейського Союзу

Regulation (EU) No 1380/2013 (Common Fisheries Policy);

Regulation (EC) No 1224/2009 (Fisheries Control System);

Directive 2008/56/EC (Marine Strategy Framework Directive);

FAO Code of Conduct for Responsible Fisheries (soft law).

Стаття 18. Особливий режим охорони рідкісних та зникаючих видів риб

У межах територій та об’єктів ПЗФ забороняється будь-яке добування, вилов, переслідування або порушення середовища існування видів водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України, крім випадків, прямо передбачених законом з метою їх збереження або відновлення.

Заходи з охорони, відтворення та моніторингу таких видів здійснюються на підставі наукових програм і з урахуванням міжнародних зобов’язань України.

Стаття 19. Регулювання використання прохідних та мігруючих видів водних біоресурсів

Регулювання рибогосподарської діяльності щодо прохідних, напівпрохідних та мігруючих видів водних  біоресурсів здійснюється на засадах басейнового та екосистемного підходу з урахуванням транскордонного характеру їх міграцій.

Україна забезпечує охорону, відтворення та збереження міграційних шляхів таких видів, у тому числі у межах територій та об’єктів ПЗФ.

З метою запобігання втратам водних біоресурсів та забезпечення справедливого розподілу їх використання,  центральні органи виконавчої влади вживають заходів щодо:

укладення міжнародних угод;

погодження режимів вилову та обмежень;

впровадження спільних програм управління міграційними запасами;

компенсаційних та відтворювальних механізмів.

Рибогосподарська діяльність щодо таких видів здійснюється з урахуванням міжнародних договорів України та принципів Спільної рибної політики Європейського Союзу.

Заключні положення

Усі суб’єкти рибогосподарської діяльності у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюють свою діяльність лише на підставі дозволів, квот та погоджень, відповідно до цього Порядку та режиму охорони об’єкта ПЗФ.

Центральний орган виконавчої влади у сфері рибного господарства є єдиним уповноваженим органом щодо встановлення лімітів, розподілу квот і визначення обсягів спеціального використання водних біоресурсів у межах ПЗФ.

Адміністрації територій та об’єктів ПЗФ забезпечують дотримання режиму охорони, контроль за обмеженнями та погодження умов рибогосподарської діяльності, але не наділені повноваженнями щодо встановлення квот або обсягів вилову.

Наукове та інформаційне забезпечення регулювання рибогосподарської діяльності є обов’язковим і використовується для:

встановлення лімітів та квот;

планування біотехнічних заходів;

прийняття управлінських рішень щодо охорони та відтворення водних біоресурсів.

Реалізація цього розділу забезпечує:

баланс екологічних та економічних інтересів у сфері рибного господарства;

охорону водних екосистем та біорізноманіття;

виконання міжнародних зобов’язань України у сфері охорони довкілля;

поетапну інтеграцію рибного господарства України у правове поле Європейського Союзу.

Посилання на acquis Європейського Союзу

Regulation (EU) No 1380/2013 – Спільна рибна політика (Common Fisheries Policy);

Regulation (EC) No 1224/2009 – Система контролю рибальства та моніторингу (Fisheries Control System);

Directive 2008/56/EC – Морська стратегія (Marine Strategy Framework Directive);

Directive 2006/88/EC – Здоров’я водних тварин та аквакультура;

FAO Code of Conduct for Responsible Fisheries – Принципи відповідального рибальства (soft law).

Розділ V.

РЕЖИМИ РИБОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА КАТЕГОРІЯМИ ПЗФ

Цей розділ визначає особливості здійснення рибогосподарської діяльності у межах різних категорій територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), з урахуванням функціонального зонування, режимів охорони та  міжнародних зобов’язань України, у тому числі acquis Європейського Союзу у сфері Спільної рибної політики та охорони водних ресурсів.

Стаття 20. Загальні положення

Рибогосподарська діяльність у межах кожної категорії ПЗФ здійснюється виключно з урахуванням мети створення об’єкта ПЗФ, його функціонального зонування та режиму охорони.

Дозволені види діяльності: науково-дослідна, біотехнічна та меліоративна, контрольний та регуляційний вилов, відтворення та зариблення, обмежена господарська діяльність, аквакультура та марикультура (за окремими договорами).

Забороняється комерційне промислове використання водних біоресурсів у заповідниках та інших категоріях ПЗФ, крім випадків, прямо передбачених законодавством або погоджених на договірних засадах із центральним органом виконавчої влади у сфері  рибного господарства.

Для кожної категорії ПЗФ визначаються:

функціональні зони (зона суворої охорони, рекреаційна, господарська);

перелік дозволених видів рибогосподарської діяльності;

обмеження щодо технологій та обсягів вилову, зариблення або вирощування;

порядок моніторингу та звітності.

Стаття 21. Біосферні та природні заповідники

У межах цих категорій дозволяється:

науково-дослідна діяльність;

контрольний та регуляційний вилов;

відтворення та зариблення видів, що входять до Червоної книги України або потребують підтримки чисельності.

Забороняється будь-яке комерційне використання водних біоресурсів, а також аквакультура та марикультура, крім випадків, прямо передбачених законами.

Всі заходи здійснюються за погодженням центрального органу виконавчої влади у сфері рибного господарства та адміністрації заповідника.

Контроль за виконанням покладено на адміністрацію заповідника та уповноважені органи державного нагляду.

Стаття 22. Національні природні парки

Дозволяється:

науково-дослідна та біотехнічна діяльність;

контрольний вилов у наукових цілях;

договірна аквакультура та марикультура у господарських зонах;

відтворення та зариблення аборигенних видів.

Забороняється інтенсивне комерційне промислове використання та інтродукція чужорідних видів без спеціального дозволу.

У рекреаційних зонах можуть проводитися екстенсивні види рибальства за погодженими програмами.

Моніторинг та контроль здійснюються адміністрацією нацпарку спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері рибного господарства.

Стаття 23. Регіональні ландшафтні парки

Дозволяється:

обмежена господарська діяльність;

договірна аквакультура та марикультура у спеціально визначених господарських зонах;

зариблення та відтворення аборигенних видів за програмами.

Забороняється:

комерційне промислове рибальство без дозволу;

будь-яке втручання у заповідні зони.

Контроль за дотриманням режиму покладається на адміністрацію парку та уповноважені органи державного нагляду.

Стаття 24. Заказники та пам’ятки природи

У цих категоріях дозволяється:

науково-дослідна діяльність;

контрольний вилов для регулювання чисельності або охорони видів;

договірне зариблення та відтворення видів, що потребують підтримки чисельності.

Забороняється:

комерційне промислове вилучення водних біоресурсів;

аквакультура та марикультура без спеціального дозволу.

Всі заходи погоджуються з адміністрацією та центральним органом виконавчої влади у сфері рибного господарства.

Заключні положення

Диференціація режимів за категоріями ПЗФ забезпечує:

збереження біорізноманіття та природного середовища;

можливість науково обґрунтованого та договірного рибогосподарського використання;

дотримання міжнародних зобов’язань України та принципів Спільної рибної політики ЄС.

Контроль, моніторинг та звітність здійснюються спільно адміністраціями об’єктів ПЗФ та центральним органом виконавчої влади у сфері рибного господарства.

Будь-яка рибогосподарська діяльність у межах ПЗФ повинна здійснюватися відповідно до  функціонального зонування, умов дозволів та режимів охорони,  передбачених законодавством.

Посилання на acquis ЄС

Regulation (EU) No 1380/2013 (Common Fisheries Policy);

Regulation (EC) No 1224/2009 (Fisheries Control System);

Directive 2008/56/EC (Marine Strategy Framework Directive);

FAO Code of Conduct for Responsible Fisheries (soft law).

Розділ VI.

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОЗВОЛІВ І ПОГОДЖЕНЬ

 Цей розділ встановлює процедури надання дозволів, погоджень та квот на рибогосподарську діяльність у межах територій та об’єктів  природно-заповідного фонду (ПЗФ). Він спрямований на забезпечення  прозорого, науково обґрунтованого та законного регулювання використання  водних біоресурсів, з урахуванням екологічних обмежень, функціонального  зонування ПЗФ та вимог acquis Європейського Союзу.

Стаття 25. Суб’єкти, які подають документи для отримання дозволів і погоджень

Суб’єктами рибогосподарської діяльності, що мають право на отримання дозволів, є:

наукові установи та заклади вищої освіти для проведення досліджень;

комерційні рибогосподарські підприємства для договірного відтворення, зариблення та аквакультури;

громадські організації, уповноважені на контрольний або регуляційний вилов;

фізичні особи для обмеженого рекреаційного рибальства у функціональних зонах, де це дозволено.

Усі суб’єкти повинні дотримуватися вимог законодавства, функціонального зонування та режимів охорони ПЗФ.

Стаття 26. Пакет документів

Для отримання дозволу або погодження суб’єкт надає:

Заяву встановленого зразка;

Науково обґрунтовану програму діяльності, що включає:

види водних біоресурсів та обсяги їх використання;

строки, місця та технології проведення заходів;

заходи з мінімізації впливу на екосистему;

плани моніторингу та звітності;

Документи про правовий статус суб’єкта (реєстраційні документи);

Договірні програми (для комерційних суб’єктів) із адміністрацією ПЗФ;

Інші документи, передбачені законодавством або регламентами ЄС.

Стаття 27. Роль науково-технічних рад

Науково-технічні ради при центральному органі виконавчої влади та наукові консультативні органи ПЗФ забезпечують:

оцінку наукового обґрунтування заявок;

рекомендації щодо обсягів та видів водних біоресурсів для відтворення, зариблення або контрольного вилову;

аналіз потенційного впливу на екосистему та біорізноманіття;

перевірку відповідності планів міжнародним зобов’язанням та acquis ЄС.

Рекомендації науково-технічних рад є обов’язковою підставою для прийняття рішень про надання дозволів.

Стаття 28. Строки розгляду

Рішення про надання або відмову у дозволі приймається не пізніше ніж 30 робочих днів з дати подання повного пакету документів.

У разі необхідності додаткової  експертизи строк може бути продовжено, про що суб’єкт повідомляється у  письмовій формі з обґрунтуванням.

Стаття 29. Підстави для відмови

Відмова у наданні дозволу або погодження допускається лише у випадках:

порушення режиму охорони ПЗФ;

невідповідності пакету документів вимогам цього Порядку або законодавства;

відсутності науково обґрунтованих рекомендацій щодо обсягів і видів водних біоресурсів;

можливості негативного впливу на рідкісні, зникаючі або охоронювані види;

невиконання міжнародних зобов’язань України або принципів Спільної рибної політики ЄС.

Відмова повинна бути вмотивованою, письмово оформленою та включати рекомендації щодо усунення недоліків.

Заключні положення

Процедури надання дозволів і погоджень забезпечують:

прозорість та підзвітність процесу;

баланс між використанням водних біоресурсів і збереженням екосистем;

дотримання науково обґрунтованих норм та міжнародних стандартів.

Всі рішення підлягають контролю та моніторингу з боку центрального органу виконавчої влади у сфері рибного  господарства та адміністрацій ПЗФ.

Забезпечується поетапна інтеграція процедур до правового простору ЄС у сфері рибного господарства.

Посилання на acquis ЄС

Regulation (EU) No 1380/2013 (Common Fisheries Policy);

Regulation (EC) No 1224/2009 (Fisheries Control System);

Directive 2008/56/EC (Marine Strategy Framework Directive);

FAO Code of Conduct for Responsible Fisheries (soft law).

 Розділ VII

ВИМОГИ ДО НАУКОВОГО ОБҐРУНТУВАННЯ РИБОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 Цей розділ визначає обов’язкові вимоги до наукового обґрунтування рибогосподарської діяльності у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду з метою забезпечення  науково обґрунтованого, екосистемного та запобіжного управління водними  біоресурсами, мінімізації негативного впливу на довкілля та гармонізації національної практики з підходами, що застосовуються у праві  Європейського Союзу.

Стаття 30. Загальні засади наукового обґрунтування

Будь-яка рибогосподарська діяльність у межах ПЗФ здійснюється виключно на підставі наукового обґрунтування, яке є обов’язковим документом для:

встановлення лімітів і квот;

надання дозволів та погоджень;

проведення біотехнічних, меліоративних, регуляційних заходів;

відтворення та зариблення водних біоресурсів.

Наукове обґрунтування має підтверджувати екологічну допустимість, доцільність та безпечність запланованої діяльності.

Стаття 31. Суб’єкти підготовки наукового обґрунтування

Наукове обґрунтування розробляється:

науковими установами НАН України;

галузевими науково-дослідними інститутами;

закладами вищої освіти;

іншими науковими організаціями, що мають відповідну акредитацію або досвід.

Замовниками можуть бути:

центральний орган виконавчої влади у сфері рибного господарства;

адміністрації об’єктів ПЗФ;

суб’єкти рибогосподарської діяльності (у випадках, передбачених Порядком).

Наукове обґрунтування є незалежним за змістом і не може змінюватися замовником.

Стаття 32. Структура наукового обґрунтування

Наукове обґрунтування повинно містити такі обов’язкові розділи:

Загальна характеристика водного об’єкта (тип, площа, гідрологічні особливості, категорія ПЗФ, функціональне зонування);

Оцінка стану водних біоресурсів (видовий склад, чисельність, вікова структура, динаміка популяцій);

Екологічний аналіз (стан гідробіоценозів, трофічні зв’язки, біорізноманіття);

Аналіз антропогенних та природних факторів впливу;

Оцінка екологічних ризиків запланованої діяльності;

Прогноз наслідків для водних екосистем;

Рекомендації щодо допустимих обсягів, строків, методів та умов здійснення діяльності;

Пропозиції щодо моніторингу та адаптивного управління.

Стаття 33. Обов’язкові наукові показники

Наукове обґрунтування має включати, зокрема:

показники чисельності та біомаси основних видів;

коефіцієнти природного та промислового відтворення;

межі екологічної місткості водного об’єкта;

гранично допустимі обсяги вилову або втручання;

індикатори стану екосистем (ключові та чутливі види);

оцінку впливу на рідкісні, зникаючі та червонокнижні види.

Стаття 34. Екосистемний та запобіжний підхід

Наукове обґрунтування формується з урахуванням екосистемного підходу, який передбачає:

збереження структури, функцій і процесів водних екосистем;

врахування міжвидових взаємозв’язків;

пріоритет довгострокової екологічної стабільності.

У разі наукової невизначеності застосовується запобіжний принцип, відповідно до якого:

рівень використання водних біоресурсів зменшується;

ризикові види діяльності обмежуються або забороняються.

Стаття 35. Відповідність європейським практикам

Під час підготовки наукового обґрунтування враховуються:

підходи Спільної рибної політики ЄС щодо сталого управління запасами;

принципи охорони оселищ та видів, що застосовуються у мережі Natura 2000;

практики адаптивного управління та наукового супроводу.

Врахування європейських практик не передбачає прямого застосування актів ЄС, а здійснюється шляхом гармонізації підходів та методологій.

Стаття 36. Строк дії та актуалізація наукового обґрунтування

Наукове обґрунтування діє протягом строку, визначеного у самому документі, але не більше ніж:

1 рік – для лімітів та квот;

3 роки – для програм відтворення та біотехнічних заходів.

У разі суттєвих змін стану екосистем або режиму ПЗФ наукове обґрунтування підлягає перегляду.

Заключні положення

Реалізація вимог цього розділу забезпечує:

прийняття управлінських рішень на основі науки;

запобігання деградації водних екосистем у межах ПЗФ;

прозорість та передбачуваність регулювання;

поступове наближення практики управління водними біоресурсами України до європейських стандартів.

Посилання на acquis Європейського Союзу

Regulation (EU) No 1380/2013 – Common Fisheries Policy (принципи сталого та науково обґрунтованого управління);

Directive 92/43/EEC – Habitats Directive (підходи до охорони оселищ і видів);

Directive 2008/56/EC – Marine Strategy Framework Directive (екосистемний підхід);

FAO Code of Conduct for Responsible Fisheries (soft law).

Розділ VIII

КОНТРОЛЬ, МОНІТОРИНГ І ЗВІТНІСТЬ У СФЕРІ РИБОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МЕЖАХ ПЗФ

Цей розділ визначає систему державного контролю, екологічного та рибогосподарського моніторингу, вимоги до звітності та участі наукових установ у процесі нагляду за  рибогосподарською діяльністю в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду з метою забезпечення дотримання природоохоронного режиму, сталого використання водних біоресурсів та  виконання принципів екосистемного управління.

Стаття 37. Державний контроль

Державний контроль за рибогосподарською діяльністю у межах ПЗФ здійснюється:

центральним органом виконавчої влади у сфері рибного господарства;

центральним органом виконавчої влади у сфері охорони довкілля;

адміністраціями відповідних об’єктів ПЗФ – у межах їх повноважень.

Державний контроль включає:

перевірку дотримання умов дозволів і погоджень;

контроль за виконанням наукових обґрунтувань;

нагляд за дотриманням встановлених лімітів, строків та способів діяльності;

припинення діяльності у разі виявлення загрози водним екосистемам.

Контроль здійснюється на засадах законності, пропорційності, превентивності та відкритості.

Стаття 38. Екологічний та рибогосподарський моніторинг

Екологічний та рибогосподарський моніторинг є обов’язковою складовою рибогосподарської діяльності у межах ПЗФ.

Моніторинг включає:

спостереження за станом водних екосистем;

оцінку динаміки популяцій водних біоресурсів;

контроль за впливом господарської діяльності на середовище існування;

виявлення негативних тенденцій та ризиків.

Моніторинг здійснюється:

у плановому режимі;

до, під час та після проведення регуляційних, відтворювальних і господарських заходів.

Результати моніторингу є підставою для:

коригування дозволених обсягів діяльності;

призупинення або обмеження діяльності;

перегляду наукових обґрунтувань.

Стаття 39. Цифрова звітність і інформаційні системи

Суб’єкти рибогосподарської діяльності у межах ПЗФ зобов’язані подавати звітність у електронній формі.

Цифрова звітність включає:

обсяги вилову або вирощування;

результати зариблення та відтворення;

дані виробничого та екологічного контролю;

інформацію про виконання умов дозволів.

Дані звітності інтегруються до:

державних інформаційних ресурсів у сфері рибного господарства;

систем екологічного моніторингу.

Цифрові інструменти використовуються для:

аналітики;

прогнозування стану водних біоресурсів;

забезпечення прозорості управління.

Стаття 40. Участь наукових установ

Наукові установи залучаються до:

розроблення та супроводу програм моніторингу;

аналізу результатів контролю;

підготовки рекомендацій щодо адаптивного управління.

Участь наукових установ може здійснюватися:

на договірних засадах;

у рамках державних програм;

за ініціативою адміністрацій ПЗФ.

Висновки наукових установ є обов’язковими для розгляду під час прийняття управлінських рішень.

Стаття 41. Звітність та публічність інформації

Узагальнена інформація про результати моніторингу та контролю:

оприлюднюється у встановленому порядку;

використовується для стратегічного планування.

Інформація з обмеженим доступом визначається відповідно до законодавства.

Забезпечується баланс між відкритістю даних та охороною природоохоронних інтересів.

Заключні положення

Запровадження системного контролю, моніторингу та цифрової звітності забезпечує:

своєчасне виявлення загроз водним екосистемам;

адаптивне управління водними біоресурсами;

відповідальне та прозоре здійснення рибогосподарської діяльності у межах ПЗФ;

посилення довіри між державою, наукою та суб’єктами господарювання.

Відповідність нормам Європейського Союзу

Цей розділ узгоджується з підходами ЄС щодо:

системи контролю та правозастосування у рибному господарстві (Regulation (EC) No 1224/2009);

науково обґрунтованого моніторингу стану морського та внутрішнього водного середовища (Directive 2008/56/EC);

екосистемного управління та адаптивного менеджменту (Common Fisheries Policy);

відкритості екологічної інформації (Aarhus Convention).

 Розділ IX

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ЗДІЙСНЕННЯ РИБОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МЕЖАХ ПЗФ

 Цей розділ визначає види та засади відповідальності за порушення вимог цього Порядку, умов дозволів і погоджень, а також режиму охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду з метою запобігання шкоді водним екосистемам, забезпечення відновлення порушених природних ресурсів та дотримання принципів сталого управління водними біоресурсами.

Стаття 42. Загальні засади відповідальності

Порушення вимог цього Порядку тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.

Відповідальність застосовується незалежно від:

форми власності суб’єкта рибогосподарської діяльності;

наявності дозволів або ліцензій;

характеру здійснюваної діяльності.

Застосування заходів відповідальності ґрунтується на принципах:

законності та пропорційності;

превентивності;

невідворотності;

відшкодування шкоди довкіллю.

Стаття 43. Дисциплінарна відповідальність

Посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування та адміністрацій територій та об’єктів ПЗФ несуть дисциплінарну відповідальність за:

невиконання або неналежне виконання повноважень у сфері контролю;

порушення процедур видачі дозволів і погоджень;

безпідставне прийняття рішень, що призвели до порушення режиму охорони ПЗФ.

Дисциплінарні стягнення застосовуються відповідно до законодавства про державну службу та трудового законодавства.

Стаття 44. Адміністративна відповідальність

Суб’єкти рибогосподарської діяльності притягуються до адміністративної відповідальності за:

здійснення діяльності без належних дозволів або з порушенням їх умов;

перевищення встановлених лімітів або квот;

неподання або подання недостовірної звітності;

порушення режиму охорони територій та об’єктів ПЗФ.

Адміністративні стягнення застосовуються у порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Застосування адміністративної відповідальності не звільняє порушника від обов’язку усунення виявлених порушень.

Стаття 45. Відшкодування шкоди довкіллю

Шкода, заподіяна водним  екосистемам, водним біоресурсам або об’єктам ПЗФ внаслідок порушення цього Порядку, підлягає обов’язковому відшкодуванню.

Відшкодування шкоди здійснюється у формах:

грошової компенсації;

відновлювальних заходів (зариблення, біотехнічні заходи, рекультивація);

поєднання компенсаційних та відновлювальних механізмів.

Розмір шкоди визначається відповідно до методик, затверджених у встановленому порядку.

Пріоритет надається заходам, спрямованим на фактичне відновлення екологічного стану водних об’єктів.

Стаття 46. Заходи реагування та запобігання повторним порушенням

У разі систематичних або грубих порушень уповноважені органи мають право:

призупиняти дію дозволів;

ініціювати їх анулювання;

обмежувати або забороняти подальшу діяльність.

Заходи реагування застосовуються з урахуванням:

ступеня завданої шкоди;

наявності вини;

поведінки суб’єкта після виявлення порушення.

Заключні положення

Система відповідальності, визначена цим розділом, спрямована на:

запобігання порушенням у сфері рибогосподарської діяльності;

забезпечення відновлення водних екосистем;

формування культури відповідального природокористування;

дотримання балансу між екологічними вимогами та господарською діяльністю.

Відповідність нормам Європейського Союзу

Положення цього розділу відповідають підходам Європейського Союзу щодо:

ефективних, пропорційних і стримувальних санкцій у сфері рибного господарства (Regulation (EC) No 1224/2009);

принципу «забруднювач платить» (Article 191 TFEU);

відшкодування екологічної шкоди (Directive 2004/35/EC – Environmental Liability Directive);

превентивного та відновлювального характеру екологічної відповідальності.

 Розділ IX

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

 Цей розділ визначає перехідні норми,  строки адаптації суб’єктів та органів державної влади до вимог цього  Порядку, а також порядок його взаємодії з іншими нормативно-правовими  актами з метою забезпечення правової визначеності, безперервності  управління та узгодженості державної політики у сфері рибного  господарства та охорони природно-заповідного фонду.

Стаття 47. Перехідні норми

Рибогосподарська діяльність, що здійснювалася в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду до набрання чинності цим Порядком, підлягає приведенню у відповідність до його вимог.

Дозволи, погодження та інші рішення, видані до набрання чинності цим Порядком, залишаються чинними до закінчення строку їх дії, якщо вони:

не суперечать режиму охорони відповідної території чи об’єкта ПЗФ;

не створюють загрози водним екосистемам та біорізноманіттю.

У разі виявлення невідповідності таких дозволів вимогам цього Порядку вони підлягають перегляду або припиненню в установленому законодавством порядку.

Стаття 48. Строки адаптації та впровадження

Центральні органи виконавчої влади забезпечують приведення власних нормативно-правових актів у відповідність до цього Порядку протягом шести місяців з дня набрання ним чинності.

Суб’єктам рибогосподарської діяльності надається перехідний період строком до дванадцяти місяців для:

адаптації господарської діяльності;

оновлення наукових обґрунтувань;

впровадження вимог щодо обліку, звітності та моніторингу.

На період адаптації пріоритет надається:

консультативним та попереджувальним заходам;

методичній та науковій підтримці суб’єктів господарювання.

Стаття 49. Взаємодія з іншими нормативно-правовими актами

У разі якщо положення цього Порядку суперечать положенням інших нормативно-правових актів, застосовуються норми:

законів України;

міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Цей Порядок застосовується у взаємодії з:

законодавством у сфері охорони довкілля;

законодавством про рибне господарство та аквакультуру;

законодавством про природно-заповідний фонд;

водним та земельним законодавством.

Положення цього Порядку не  обмежують застосування більш жорстких природоохоронних вимог,  встановлених законодавством або рішеннями щодо конкретних територій та  об’єктів ПЗФ.

Стаття 50. Моніторинг реалізації Порядку та його перегляд

Моніторинг реалізації цього Порядку здійснюється центральними органами виконавчої влади у межах їх повноважень.

За результатами моніторингу може ініціюватися:

внесення змін до цього Порядку;

уточнення окремих процедур;

поетапна адаптація до стандартів Європейського Союзу.

Перегляд Порядку здійснюється з урахуванням:

результатів наукових досліджень;

практики його застосування;

розвитку acquis Європейського Союзу.

Заключні положення

Прийняття та реалізація цього Порядку забезпечує:

правову визначеність у здійсненні рибогосподарської діяльності в межах ПЗФ;

узгодження екологічних та економічних інтересів держави;

поетапну інтеграцію України до європейської системи управління водними біоресурсами;

виконання міжнародних та євроінтеграційних зобов’язань України.

Відповідність нормам Європейського Союзу

Цей розділ розроблено з урахуванням:

принципів поступової імплементації acquis Європейського Союзу;

Regulation (EU) No 1380/2013 (Common Fisheries Policy);

Directive 2004/35/EC (Environmental Liability);

Directive 2008/56/EC (Marine Strategy Framework Directive);

практик адаптаційних та перехідних періодів, застосовуваних державами – кандидатами на вступ до ЄС.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту постанови Кабінету Міністрів України
 «Про затвердження Порядку здійснення рибогосподарської діяльності в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України»

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

На сьогодні в Україні відсутній єдиний нормативно-правовий акт, який би комплексно врегульовував порядок здійснення рибогосподарської  діяльності в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду  України (далі – ПЗФ).

Наявна практика характеризується:

фрагментарним регулюванням;

правовими колізіями між законодавством у сфері рибного господарства та охорони довкілля;

відсутністю чітко визначених повноважень органів виконавчої влади щодо встановлення лімітів і розподілу квот у межах ПЗФ;

неоднаковим застосуванням норм адміністраціями об’єктів ПЗФ, що призводить до конфліктів з суб’єктами  рибогосподарської діяльності та центральними органами виконавчої влади.

Окремою проблемою є регулювання використання прохідних і мігруючих видів водних біоресурсів, зокрема у басейні річки Дунай, де Україна фактично не має ефективних правових механізмів захисту власних інтересів.

Прийняття проєкту постанови спрямоване на:

усунення правових прогалин;

запровадження екосистемного та басейнового підходів;

чітке розмежування повноважень між органами управління;

імплементацію підходів Європейського Союзу у сфері рибного господарства та охорони біорізноманіття.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Основною метою прийняття проєкту постанови є створення прозорого, передбачуваного та науково обґрунтованого механізму регулювання рибогосподарської діяльності в межах ПЗФ.

Завданнями акта є:

визначення дозволених видів рибогосподарської діяльності залежно від категорії ПЗФ;

встановлення чіткого порядку надання дозволів і погоджень;

закріплення повноважень щодо встановлення лімітів та розподілу квот за центральним органом виконавчої влади у сфері рибного господарства;

запровадження вимог до наукового обґрунтування, моніторингу та звітності;

створення правових умов для договірного відтворення та зариблення за участю комерційних рибогосподарських підприємств;

забезпечення особливого режиму охорони рідкісних, зникаючих та мігруючих видів.

3. Правові аспекти

Проєкт постанови розроблено відповідно до:

Конституції України;

Законів України

«Про Кабінет Міністрів України»,

«Про природно-заповідний фонд України»,

«Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»,

«Про тваринний світ»,

«Про охорону навколишнього природного середовища».

Проєкт акта не потребує внесення змін до законів України та узгоджується з чинною нормативно-правовою базою.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація постанови не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України.

Водночас очікується:

підвищення ефективності використання водних біоресурсів;

зменшення збитків від незаконного вилову;

оптимізація витрат на відтворення та охорону водних біоресурсів за рахунок договірних механізмів.

5. Прогноз соціально-економічних та екологічних наслідків

Прийняття акта забезпечить:

збереження та відновлення водних біоресурсів у межах ПЗФ;

підвищення рівня екологічної безпеки;

зменшення конфліктів між органами управління, адміністраціями ПЗФ та суб’єктами господарювання;

створення правових умов для сталого розвитку рибного господарства;

покращення міжнародного іміджу України у сфері охорони довкілля.

6. Вплив на регіональний розвиток

Акт матиме позитивний вплив, зокрема для регіонів із значною кількістю водних об’єктів та територій  ПЗФ (басейни Дунаю, Дніпра, Дністра, Південного Бугу, прибережні зони Чорного та Азовського морів).

7. Запобігання корупції

Проєкт постанови:

не містить корупціогенних факторів;

встановлює чіткі, формалізовані процедури;

обмежує дискреційні повноваження адміністрацій ПЗФ щодо лімітів і квот;

підвищує прозорість прийняття управлінських рішень.

8. Відповідність зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції

Проєкт постанови відповідає зобов’язанням України у межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та враховує положення:

Regulation (EU) No 1380/2013 (Спільна рибна політика);

Regulation (EC) No 1224/2009 (система контролю у сфері рибальства);

Directive 2008/56/EC (Морська стратегічна рамкова директива);

принципи мережі Natura 2000 (без прямого копіювання);

FAO Code of Conduct for Responsible Fisheries.

9. Позиція заінтересованих органів

Проєкт постанови підлягає погодженню з:

Міністерством юстиції України;

Міністерством фінансів України;

іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

10. Громадське обговорення

Проєкт може бути винесений на громадське обговорення відповідно до вимог законодавства з урахуванням  позицій наукових установ, громадських організацій та професійних  об’єднань.

11. Міжнародна співпраця та обмін досвідом

Проєкт постанови передбачає можливість залучення міжнародних експертів  та участь у спільних програмах з охорони водних біоресурсів і  біорізноманіття. Це дозволяє враховувати кращі європейські та світові  практики, забезпечує інтеграцію  України до міжнародних стандартів.

12. Навчання та підвищення кваліфікації персоналу

Впровадження положень постанови передбачає організацію навчання для  працівників центральних і регіональних органів виконавчої влади,  адміністрацій ПЗФ та суб’єктів рибогосподарської діяльності.

EX-ANTE COMPLIANCE CHECK

 Проєкт постанови КМУ:
«Про затвердження Порядку здійснення рибогосподарської діяльності в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України»

Таблиця відповідності acquis ЄС  

№ з/п	Положення acquis ЄС	Основні вимоги acquis ЄС	Відповідні положення проєкту постанови	Висновок – відповідність
1	Регламент (ЄС) № 1380/2013 (CFP)	Екосистемний підхід до рибного господарства, сталий стан запасів, наукове обґрунтування рішень	Розділи I, VII, VIII: принципи екосистемного підходу, вимоги до наукового обґрунтування, моніторинг	Повна відповідність
2	Директива 92/43/ЄЕС (Habitats Directive)	Охорона природних оселищ та видів; обмеження господарської діяльності у чутливих зонах	Розділ V: диференціація режимів ПЗФ; обмеження рибогосподарської діяльності	Повна відповідність
3	Директива 2009/147/ЄС (Birds Directive)	Захист місць існування водно-болотних і прибережних видів	Розділи V, VII: спеціальні умови діяльності, наукова оцінка впливу	Часткова / релевантна (відповідне)
4	Регламент (ЄС) № 1224/2009 (Fisheries Control System)	Контроль, звітність, простежуваність	Розділи VIII, IX: контроль, цифрова звітність, відповідальність	Повна відповідність
5	Регламент (ЄС) 2017/1004 (Data Collection Framework)	Систематичний збір та аналіз даних у рибному господарстві	Розділ VIII: моніторинг, участь наукових установ	Повна відповідність
6	Принципи управління Natura 2000 (soft law)	Планування діяльності на основі цілей збереження	Розділи V, VI: погодження, роль науково-технічних рад	Функціональна відповідність
7	Європейська стратегія з біорізноманіття до 2030 року	Відновлення екосистем, інтеграція охорони природи в економічну діяльність	Загальні положення, Розділи I, IV, V	Повна відповідність

 Висновок по попередній оцінки відповідності

 Проєкт постанови відповідає acquis ЄС у сфері рибного господарства, охорони біорізноманіття та сталого використання водних біоресурсів. Рівень відповідності оцінюється як високий (high level of compliance). Може бути рекомендований до прийняття без застережень з точки зору євроінтеграційних зобов’язань України.

Перелік додатків

до Порядку здійснення рибогосподарської діяльності в ПЗФ

 

Дода ток	Назва	Зміст	Призначення
	Пояснювальна записка, EX-ANTE COMPLIANCE CHECK	Стислий текст Порядку:  регулювання роботи рибного господарства в ПЗФ, попередня оцінка відповідності	Поясняє права, обов’язки та процедури для органів влади, адміністрацій ПЗФ і суб’єктів господарювання
1	Форма заявки та пакет документів	Перелік документів для отримання дозволу/погодження, строки подачі, шаблон науково- обґрунтованої програми	Забезпечує уніфікацію процедур, прозорість і дотримання екологічних вимог
2	Критерії та порядок наукового обґрунтування	Структура наукового обґрунтування, обов’язкові показники, екосистемний підхід, відповідність CFP та Natura 2000	Забезпечує науково обґрунтоване управління водними біоресурсами та прийняття рішень
3	Моніторинг та звітність	Форми і строки звітності, цифрові платформи, участь наукових установ	Забезпечує контроль, оцінку стану водних біоресурсів та прозорість діяльності
4	Таблиці квот та лімітів для різних видів риб	Ліміти та квоти для контрольного/регуляційного вилову, відтворення, зариблення, методика розподілу	Гарантує науково обґрунтоване та прозоре управління рибними ресурсами
5	Екологічні та природоохоронні обмеження	Вимоги режимів охорони для різних категорій ПЗФ, інтеграція рибогосподарських заходів	Забезпечує баланс між рибогосподарською діяльністю та охороною екосистем
6	Таблиці відповідності acquis ЄС / ex-ante compliance check	Відповідність Порядку acquis ЄС у сфері рибного господарства та охорони довкілля	Забезпечує юридичну відповідність європейським нормам та практикам
7	Шаблони договорів для комерційного вирощування та відтворення	Стандартизовані умови договорів, обсяги, строки, технології, моніторинг, звітність	Створює правову базу для законного комерційного вирощування і зариблення в ПЗФ, запобігає правовим колізіям

Додаток 1

Форма заявки

та пакет документів для отримання дозволу або погодження

1. Зміст:

1.1. Перелік документів, необхідних для подання заявки:

Заява на отримання дозволу/погодження;

Копія документа, що підтверджує право суб’єкта на здійснення рибогосподарської діяльності;

Науково-обґрунтована програма зариблення або відтворення водних біоресурсів;

План моніторингу та звітності;

Інші документи відповідно до вимог законодавства та Порядку.

1.2. Строки подачі та розгляду:

Подання заявки – за 60 днів до початку планових робіт;

Розгляд та погодження – протягом 30 календарних днів з моменту отримання повного пакету документів;

У разі необхідності додаткових матеріалів строки розгляду можуть бути продовжені, але не більше ніж на 15 днів.

1.3. Шаблон науково-обґрунтованої програми:

Цілі та завдання заходів;

Обсяги і види водних біоресурсів, що плануються до відтворення/зариблення;

Технології та методи вирощування або зариблення;

Очікуваний вплив на екосистему;

Показники ефективності та план моніторингу.

2. Призначення:

Забезпечує уніфікацію процедур отримання дозволів та погоджень, гарантує прозорість процесу, дотримання екологічних вимог та науково  обґрунтованого підходу до управління водними біоресурсами в ПЗФ.

Додаток 2

 Критерії та порядок наукового обґрунтування

1. Зміст:

1.1. Структура наукового обґрунтування:

Загальні відомості про водний об’єкт та його екосистему;

Цілі та завдання планованої рибогосподарської діяльності;

Опис видів водних біоресурсів, що підлягають відтворенню або зарибленню;

План заходів щодо контролю чисельності та стану популяцій;

Прогнозні оцінки впливу на екологічний стан водних об’єктів;

План моніторингу та звітності;

Висновки та рекомендації щодо реалізації заходів.

1.2. Обов’язкові показники:

Видовий склад та чисельність водних біоресурсів;

Вікова та статева структура популяцій;

Показники репродуктивної спроможності;

Екологічний стан водного об’єкта (якість води, гідробіоценоз, біорізноманіття);

Вплив заходів на природні трофічні та просторові взаємозв’язки в екосистемі.

1.3. Методологія оцінки та екосистемний підхід:

Використання інтегрованих наукових методів оцінки стану водних екосистем;

Аналіз коротко- та довгострокових наслідків заходів;

Врахування взаємодії між водними та прилеглими екосистемами;

Баланс між відтворенням водних біоресурсів і збереженням природного середовища.

1.4. Відповідність європейським практикам:

Принципи Спільної рибної політики ЄС (Common Fisheries Policy, CFP), адаптовані до національних умов;

Положення мережі Natura 2000 щодо охорони біорізноманіття, адаптовані до українського законодавства;

Використання міжнародних стандартів оцінки стану водних біоресурсів та екологічних ризиків.

2. Призначення:

Забезпечує науково обґрунтоване управління водними біоресурсами та  підтримку прийняття управлінських рішень органами виконавчої влади та  адміністраціями ПЗФ, гарантує екологічну безпеку та відповідність  європейським стандартам.

 Додаток 3

Моніторинг та звітність

 Зіст:

1.1. Форми та строки подання звітності:

Щоквартальна звітність щодо обсягів вилову, зариблення та відтворення водних біоресурсів;

Річні аналітичні звіти про стан популяцій та екосистемний вплив рибогосподарської діяльності;

Визначені терміни подання звітності для суб’єктів господарювання та адміністрацій ПЗФ;

Стандартизовані форми для первинного обліку та контролю.

1.2. Використання цифрових платформ:

Ведення електронного обліку вилову та зариблення з можливістю простежуваності (traceability);

Інтеграція даних моніторингу з державними інформаційними системами;

Забезпечення оперативного доступу органів виконавчої влади до даних;

Використання аналітичних модулів для прогнозування та управління ресурсами.

1.3. Участь наукових установ:

Проведення оцінки стану водних об’єктів та ефективності заходів;

Розробка методичних рекомендацій щодо обліку та моніторингу;

Підтримка центральних органів виконавчої влади у підготовці аналітичних звітів;

Верифікація даних та участь у перевірках достовірності інформації.

2. Призначення:
   Забезпечує системний контроль та оцінку стану водних біоресурсів,  підвищує прозорість і передбачуваність рибогосподарської діяльності,  сприяє науково обґрунтованому управлінню ресурсами та відповідності  вимогам національного та європейського законодавства.

Додаток 4

Ліміти та квоти для різних видів риб

1. Зміст:

1.1. Ліміти та квоти:

Встановлення максимальних обсягів вилову для контрольного та регуляційного рибальства у межах кожної категорії ПЗФ;

Ліміти на відтворення та зариблення водних об’єктів із урахуванням екологічної місткості;

Квоти для комерційного, промислового та любительського рибальства з урахуванням сезонності та охоронних заходів;

Врахування обмежень для рідкісних та мігруючих видів риб.

1.2. Методика визначення обсягів та розподілу:

Науково обґрунтоване визначення лімітів на основі моніторингу стану популяцій та екологічного стану водойм;

Розподіл квот між суб’єктами господарювання за централізованою схемою з урахуванням екосистемного підходу;

Використання прозорих критеріїв, що запобігають надмірному вилову та деградації біорізноманіття;

Урахування міжнародних угод щодо прохідних та мігруючих видів риб.

1.3. Діаграми та інструменти планування:

Візуалізація лімітів та квот у вигляді таблиць і графіків;

Інструменти прогнозування популяцій та оцінки ефективності рибогосподарських заходів;

Моделі планування зариблення та відтворення для забезпечення сталого використання водних ресурсів.

2. Призначення:

Гарантує науково обґрунтоване та прозоре управління рибними ресурсами у  межах ПЗФ, забезпечує виконання законодавчих та міжнародних вимог,  підтримує стабільність екосистем та справедливий розподіл ресурсів серед суб’єктів рибогосподарської діяльності.

Додаток 5

Екологічні та природоохоронні обмеження для кожної категорії ПЗФ

1. Зміст:

1.1. Біосферні та природні заповідники:

Повна заборона будь-якого вилову риби, крім спеціально погоджених наукових програм;

Використання рибогосподарських заходів лише у межах дослідницьких або відтворювальних проектів;

Забезпечення контролю за охороною природних середовищ існування водних видів.

1.2. Національні природні парки:

Обмеження вилову певних видів риб залежно від сезону та охоронного статусу;

Дозвіл на регульоване зариблення та відтворення за погодженням адміністрації парку та наукових установ;

Інтеграція рибогосподарських заходів з природоохоронними програмами.

1.3. Регіональні ландшафтні парки:

Встановлення квот та лімітів на основі наукового обґрунтування;

Сезонні обмеження для підтримки відтворення популяцій;

Моніторинг стану водних ресурсів та дотримання екологічного режиму.

1.4. Заказники:

Дозвіл на рибогосподарську діяльність у контрольованих обсягах та з урахуванням охоронного режиму;

Використання рибогосподарських заходів, спрямованих на відтворення рідкісних і цінних видів риб.

1.5. Пам’ятки природи:

Виключно охоронний режим;

Заборона будь-яких рибогосподарських заходів, крім наукових та консерваційних програм;

Обов’язковий контроль за станом екосистем та дотриманням природоохоронних норм.

1.6. Інтеграція рибогосподарських заходів:

Усі види діяльності плануються з урахуванням екосистемного та басейнового підходів;

Рекомендоване поєднання заходів з природоохоронними програмами для забезпечення стійкого розвитку водних екосистем;

Обов’язкова взаємодія суб’єктів рибогосподарської діяльності з адміністраціями ПЗФ та науковими установами.

2. Призначення:

Забезпечує баланс між рибогосподарською діяльністю та охороною природних екосистем, гарантує дотримання режимів охорони для всіх категорій ПЗФ, підтримує відтворення водних біоресурсів та збереження біорізноманіття у межах природоохоронних територій.

Додаток 6

Таблиці відповідності acquis ЄС / ex-ante compliance check

 Зміст:

1.1. Мета: таблиця демонструє відповідність положень Порядку нормам acquis ЄС у сфері рибного господарства, охорони довкілля та сталого використання природних ресурсів, а також дозволяє швидке погодження Секретаріатом КМУ.

1.2. Структура таблиці:

№ з/п	Положення Порядку	Норма acquis ЄС	Коментар / Спосіб імплементації	Відповідність (так/частково/ні)
1	Принципи державного регулювання рибогосподарської діяльності	Regulation (EU) No 1380/2013 (Common Fisheries Policy)	Гармонізація принципів сталого використання водних ресурсів	Так
2	Дозвільна система, ліцензування та квоти	Regulation (EC) No 1224/2009 (Fisheries Control System)	Встановлення лімітів, облік та контроль вилову	Так
3	Моніторинг та звітність	Directive 2008/56/EC (Marine Strategy Framework Directive)	Екологічний та рибогосподарський моніторинг, цифрова звітність	Так
4	Наукове обґрунтування	FAO Code of Conduct for Responsible Fisheries	Використання наукових методів при встановленні квот та плануванні відтворення	Так
5	Особливий режим охорони рідкісних та мігруючих видів	Natura 2000 principles (adapted)	Збереження біорізноманіття, інтеграція рибогосподарських заходів	Так
6	Відповідальність за порушення Порядку	Regulation (EC) No 1224/2009, national law	Адміністративні та фінансові санкції, відшкодування шкоди	Так

1.3. Особливості:

Дає змогу одночасно оцінити відповідність національних процедур вимогам acquis ЄС;

Служить інструментом для ex-ante compliance check при підготовці та впровадженні Порядку.

2. Призначення:

Забезпечує юридичну відповідність Порядку європейським нормам та практикам, спрощує процес погодження з ЄС і внутрішніми органами влади, гарантує прозорість імплементації принципів Спільної рибної політики та охорони біорізноманіття.

Додаток 7

Шаблони договорів

для комерційного вирощування та відтворення в ПЗФ

 Зміст:

1.1. Мета: надає уніфіковану форму договорів між адміністраціями територій та об’єктів ПЗФ і комерційними рибогосподарськими підприємствами для здійснення вирощування, відтворення та зариблення водних біоресурсів.

1.2. Структура договору:

Розділ	Зміст
Сторони договору	Адміністрація ПЗФ та комерційне підприємство
Предмет договору	Вирощування та відтворення визначених видів риб у межах ПЗФ; зариблення водних об’єктів
Обсяги та строки	Вказуються допустимі обсяги вилову та відтворення, строки виконання робіт
Технології та методи	Використання технологій вирощування та зариблення з дотриманням екологічних та гігієнічних стандартів
Моніторинг та звітність	Обов’язок підприємства вести облік, подавати звіти у встановлені строки через цифрові платформи; участь наукових установ у контролі
Екологічна безпека та охорона режиму	Дотримання режимів охорони ПЗФ; заборона порушення природоохоронного режиму та шкоди екосистемі
Відповідальність сторін	Санкції за порушення договору, відшкодування завданої шкоди, підстави для розірвання договору
Підписи та печатки	Підписи уповноважених осіб сторін договору, печатки, дата укладення

 

1.3. Особливості:

Забезпечує уніфікацію та прозорість договорів;

Враховує інтеграцію рибогосподарських заходів у природоохоронний режим ПЗФ;

Передбачає моніторинг та звітність для контролю та оцінки ефективності робіт;

Використання шаблону дозволяє уникнути правових колізій та спрощує погодження договорів органами влади.

2. Призначення:

Створює правову базу для законного комерційного вирощування та зариблення у межах ПЗФ, забезпечує дотримання екологічних та рибогосподарських вимог, гарантує прозорість та контроль діяльності комерційних суб’єктів.