Проєкт перспективного розвитку рибопромислового комплексу Коблівської територіальної громади

Опубліковано at 17.01.2024
273 0

ПРОЄКТ

ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ РИБОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ КОБЛІВСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

(ідеологічна концепція)

 Преамбула

 “Проєкт розвитку рибопромислового комплексу Коблівської територіальної громади на період до 2030 року” розроблений  на замовлення Коблівської сільської ради Інформаційно-аналітичною платформою розвитку рибного господарства України, Громадською радою при Держрибагентстві, Радою ветеранів рибного господарства України за консультаціями Громадських природоохоронних організацій і Національного природного парку “Білобережжя Святослава”.

Базові законодавчі документи, на підставі яких розроблений  цей проєкт: «Конституція України» (28.06.1996 № 254к/96-ВР), Водний кодекс України від 06. 06. 1996 р. № 213/95 ВР, Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ, Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 8 липня 2011 р., Закону України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» від 6 лютого 2003 р.,  Закон України «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року № 2894, Закон України «Про аквакультуру» від 8 вересня 2012 року № 5293-VI , Закон України «Про приєднання України до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення» від 14 травня 1999 року № 662-XIV та інших нормативно-правових та регуляторних актів, а саме:

  1. “Стратегія розвитку Коблівської об’єднаної територіальної громади  Березанського району Миколаївської області на період 2021-2027 роки(10.06.2020 р.).
  2. “Стратегія розвитку галузі  рибного господарства України на період до 2030 року” (КМУ 02.05.2023 р. № 402-р)
  3. “Проєкт модернізації галузі рибного господарства на період до 2030 року” (розроблений в якості посібника для підприємств галузі рибного господарства України та територіальних громад).

Теоретичне обгрунтування можливості та доцільності реалізації проекту (КРК) 

 Ідеологічні засади розвитку

 Глобалізація світової економіки виводить нові закономірності та змінює: процеси місцевого розвитку, інтернаціоналізацію виробничих процесів, роль основних учасників ринку, а також перерозподіляє відповідальність держави, регіонів та громад за економічний розвиток.

Забезпечення позитивного тренду місцевого розвитку стає дедалі більш технологічним і складним. Роль держави як головного гравця в місцевій економіці поступово зменшується. Тепер суб’єктами міжнародних економічних відносин найчастіше виступають окремі підприємства, регіони та територіальні громади.

Майутнє процвітання України безпосредньо залежить від можливості та зацікавленості територіальних громад займатися місцевим економічним розвитком. Завершення процесів децентралізації та реформ самоврядування покладає на лідерів громад вищій рівень відповідальності за комплексний розвиток власних територій.

Реалізація даного проєкту Коблівською територіальною громадою дасть можливість перетворитися із державного централізованого об’єкта управління в самостійний суб’єкт управління і забезпечити свою спроможність сталого, довготривалого, стрімкого розвитку з власною відповідальністю за планування різнопланової розбудови території із забезпеченням свого гарантованого соціально-економічного майбутнього.

Розуміючи особливості місцевого економічного розвитку, Коблівська територіальна громада прагне забезпечити свою конкурентоспроможність у складному світі нових реалій.

Громада вже не чекає рішень «згори», а самостійно намагається вирішувати питання місцевого розвитку – створення нових робочих місць, збільшення зайнятості населення, залучення вітчизняних і іноземних інвестицій, зростання доходів місцевих бюджетів, покращення якості життя, розвиток благоустрою та інфраструктури, покращення екологічного та природоохоронного стану довкілля.

 Основні дані по проєкту (КРК) 

Територія – Коблівська територіальна громада..

Тип проекту – створення потужного повносистемного рибопромислового комплексу (КРК)  із незалежним циклом вирощування рибопродукції, виловом риби в Азово-Чорноморському басейні і територіальних водах іноземних держав, її переробкою, збереженням та реалізацією при максимально можливому контролі якості на всіх етапах виробничого процесу.

Мета створення рибопромислового комплексу – отримання максимально можливого фінансового прибутку за рахунок задоволення потреб внутрішнього та світового ринку у високоякісних, екологічно чистих рибопродуктах і морепродуктах (насамперед осетрова «чорна» ікра, цінні промислові види риб, молюски, ракоподібні, інші).

Беззаперечна умова – дотримання усіх екологічних і природоохоронних нормативів.

Етапи досягнення мети:

Перший етап (3÷6 місяців) – створення спеціалізованої наукової, виробничої та проектно-конструкторської команди, яка спроектує Коблівський повносистемний рибопромисловий комплекс (команда складатиметься із найкращих профільних фахівців рибного господарства України та іноземних фахівців за потреби)

Другий етап (0,5÷ 3 роки) – будівництво наступних об’єктів:

 Науковий підрозділ рибопромислового комплексу (науково-методичне забезпечення роботи всіх підрозділів: вилов риби, її переробка, робота у селекційно-генетичному напрямку рибництва, який формуватиме ремонтно-маточні стада цінних і промислових видів риб та забезпечуватиме рибопосадковим матеріалом підприємства аквакультури та марикультури України, тощо).

 Осетровий завод включатиме:

– високотехнологічні Установки замкнутого водопостачання (УЗВ) де вирощуватимуться державні та комерційні ремонтно-маточні та промислові стада осетрових видів риб для отримання від них рибопосадкового матеріалу, «чорної» ікри, “м’яса” та сировини для фармацевтичної промисловості;

– ділянки прибережних морських вод для вирощування товарних осетрових у садках та відгороджених частинах Березанського лиману;

– ділянку адаптації осетрових риб до прісної або морської води при їх переведенні з одного середовища до іншого;

– пріноводні водойми інших громад.

 Комплекс з виробництва спеціалізованих рибних кормів (комбікормовий завод, агрокомплекс з вирощування компонентів рибних кормів, ділянки з вирощування живих компонентів кормів,  завод з виробництва преміксів та інші).

 Морський спеціалізований рибний порт (базування рибопромислового флоту Азово-Чорноморського басейну, рибоприймальний пункт, холодильні потужності для перетримки мороженої риби, інші допоміжні ділянки, тощо).

 Рибопереробний завод (виробництво рибного борошна, консервів, пресервів, напівфабрикатів, ікри всіх видів риб, збереження рибопродукції, інше).

 Підприємства аквакультури (на теріторії і акваторії Березанського лиману, інших водойм, для вирощування прісноводних промислових цінних видів риб: всіх видів сомів, окуневих вугрових, коропових, тиляпії, інших видів риб).

Підприємства марікультури (вирощування молюсків, ракоподібних, водоростей, перлів, морських промислових видів риб: .

 Суднобудівельна та судноремонтна верф (будівництво рибопромислових суден Азово-Чорноморського басейну та суден для роботи в територіальних водах іноземних держав, тощо).

 Завод по вирощуванню чорноморської камбали-калкан.

 Допоміжні ділянки (виробництво мережевих матеріалів, знарядь лову, плаваючих засобів, спецодягу, рибоводного інвентарю, технологічного обладнання, тощо).

 Живорибна та рибна база, підприємства оптової та дрібнооптової торгівлі рибопродуктами (логістичне безперебійне забезпечення рибопродуктами населення України).

Третій етап (до 2030 р. та надалі):

Об’єкти аквакультури для організації аматорського та спортивного риболовлі світового класу.

Світова рибопромислова експансія підприємств Коблівського рибопромислового комплеку – (використання рибогосподарського потенціалу країн Африки, Азії, Америки).

Бізнес-модель

 Бізнес-модель – повносистемний рибопромисловий комплекс, з розвиненою науково-прикладною базою, здатною забезпечити постійний стрімкий розвиток як власних рибогосподарських, рибопромислових та інших допоміжних підприємств, так і підприємств партнерів, що увійшли до Коблівського рибопромислового комплексу (КРК) для роботи по єдиному технологічному ланцюжку та території та поза території Коблівської громади, забезпечуючи значне стійке зростання фінансового прибутку.

Коблівський рибопромисловий комплекс (КРК)  матимє намір використовувати інноваційні технології, які розроблені в Данії та інших країнах Європи, Китаї, Японії, Південній Кореї, Австралії, В’єтнамі, США, в Україні, тощо.

Стратегічна бізнес-ідея цього проекту – створення науково-виробничого  об’єднання корпоративного типу, яке в умовах будь-яких політичних та фінансово-економічних та адміністративних труднощів зможе:

Забезпечити на багато років наперед отримання максимально можливого прибутку, функціонування та розвиток рибогосподарських підприємств півдня України, виробництво конкурентоспроможної, якісної рибопродукції власного виробництва з реалізацією її на внутрішньому та зовнішньому ринках рибопродукції.

Забезпечити підтримку на належному рівні екологічного стану своїх водойм та проводити в них комплекс природоохоронних та меліоративних робіт з відновлення та розвитку їх рибогосподарського потенціалу.

Ключові партнери, стратегічне співробітництво неконкуруючих підприємств. 

Функціонування та стрімкий розвиток Коблівського рибопромислового комплексу передбачатиме повномасштабне впровадження аутсорсингу (outer-source-using – договір передачи певних видів виробничої діяльності іншим компаніям) з використанням зовнішнього виробничого ресурсу у вигляді залучення до виробничої діяльності головного управляючого комплексу (КРК)  рибопромислових, рибогосподарських, рибопереробних, сільськогосподарських, торгівельних підприємств галузі рибного господарства, а також інших піприємств України та світу.

Передача Коблівським рибопромисловим комплексом по договорах певних видів виробничої, підприємницької діяльності іншим компаніям дозволить знизити ризики та витрати виробництва, використовуючи існуючу інфраструктуру, позбавити головне підприємство від безлічі виробничих турбот і дасть при цьому можливість сконцентруватися на головному – організації загального виробничого процесу (технологічного ланцюжка, як свого власного виробництва, так і виробництва своїх бізнес-партнерів), а також ефективного збуту готової рибопродукції.

На аутсорсинг передаватимуться функції з професійної підтримки та безперебійної роботи окремих виробничих систем та інфраструктури по тривалих контрактах.

Стратегічне співробітництво конкуруючих підприємств необхідне Коблівській рибопромисловій компанії для:

зниження ризиків у конкурентному середовищі, пов’язаних із ціновими війнами, невизначеністю та непередбачуваністю ситуації, яка не дозволяє планувати власне виробництво рибопродукції та рибопродукції бізнес-партнерів на перспективу;

підтримки максимально можливого асортиментного переліку рибопродукції у всіх торгових точках у будь-яку пору року в необхідному об’ємі;

виробництва рибопосадкового матеріалу для зариблення водойм комплексу, континентальних водойм України та Азово-Чорноморського басейну (як акт доброї волі та політико-екологічного співробітництва з урядом держави);

проведення заходів щодо формування екологічного світогляду у населення регіону;

запуск спільних із іншими підприємствами бізнес-проектів рибогосподарської спрямованості;

отримання знань, баз даних, ліцензійних прав та доступу до споживачів.

Ключові види діяльності. Ключові види діяльності Коблівського рибопромислового комплексу, без яких його успішна робота та підтримка взаємодії із споживачами для отримання стійких доходів буде неможлива, це:

Формування та утримання (доместикація) державних і комерційних ремонтно-маточних стад  осетрових видів риб.

Вирощування різноманітної осетрової рибопродукції та виробництво високоякісної «чорної» ікри в обсягах, які дозволять Коблівському рибопромисловому комплексу зайняти значну частину світового ринку.

Вирощування та переробка, спільно з іншими рибогосподарськими підприємствами цінних та промислових видів риб України у значних об’ємах (сомові, окуневі, кефалеві, рослиноїдні,  коропові та інші види риб).

Вирощування рибопосадкового матеріалу для зариблення континентальних водойм України, Азовського та Чорного морів (прибережних вод).

Виробництво високоякісних рибних комбікормів на основі рибного борошна власного виробництва для потреб комплексу та всього корпоративного об’єднання.

Будівництво та експлуатація рибопромислового флоту.Азово-Чорноморського басейну та територіальних вод іноземних держав.

Ключові ресурси: 

– Географічні ресурси. До них можна віднести узбережжя Чорного моря, Березанський лиман (частина), солоне сухе озеро (400 га,, 120 га прісноводної водойми (с. Тузли), Тилігульський лиман (частина), декілька прісноводних ставків, тощо.

Матеріальні ресурси. До матеріальних ресурсів Коблівського рибопромислового комплексу можна віднести всі виробничі об’єкти, будівлі, споруди, обладнання, плавзасоби, рибопромисловий флот, транспортні засоби, оптові живорибні та рибні бази, логістичні центри тощо.

– Інтелектуальні ресурси. До інтелектуальних ресурсів комплексу належатимуть торгова марка, закрита інформація, захищена правами власності, патенти та авторські права, партнерські та клієнтські бази даних тощо, що становить основу даної бізнес-моделі.

– Суспільні ресурси. До громадських ресурсів можна буде віднести  громадські організації рибогосподарського та екологічного спрямування Миколайвської області, щасоби масової інформації (ЗМІ), які працюватимуть в ідеологічному просторі корпоративних відносин під керівництвом Коблівської територіальної громади та її рибопромислового комплексу.

– Кадрові ресурси. Кваліфікований персонал будь якого підприємства, тим більш управляючої рибопромислової компанії півдня України – це найбільший скарб, який повинен забезпечувати фундаментальні засади сталого довготривалого стрімкого розвитку складного корпоративного об’єднання. Особливо уважне ставлення з боку керівництва комплексу повинно спрямовуватися  на підбір персоналу всіх рівнів, тому, що вирощування риби є складним живим процесом, особливо при індустріальному вирощуванні, рибопереробка пов’язана з високим ризиком виробництва неякісного кінцевого рибопродукту, що є ризиком для здоров’я людини, а вилов риби у морі також супроводжується підвищеним рівнем небезпеки.

– Фінансові ресурси. Функціонування бізнес-моделі Коблівського рибопромислового комплексу вимагатиме наявності значних ресурсів для фінансування не лише своїх структурних об’єктів, а й підприємств-партнерів.

Такий динамічний неординарний підхід до фінансування виробництва корпоративного об’єднання стане гарантом виконання його виробничих планів та підтримки самостійних рибопромислових, рибогосподарських та інших підприємств у сфері впливу головної компанії, значно знижуючи при цьому зовнішню агресивну конкуренцію та гарантуючи власний стратегічний розвиток.

Ціннісні пропозиції. Передбачається, що Коблівський рибопромисловий комплекс у своїй діяльності створюватиме такі цінності:

Вирощування прісноводних риб (реалізація живої, охолодженої, замороженої у тому числі й осетрових видів риб   у вигляді глибокої їхньої переробки).

Вирощування морепродуктів (риби, молюсків, ракоподібних, водоростей, тощо).

Виробництво ікри: осетрової, лососевої та інших видів риб.

Вирощування рибопосадкового матеріалу для повномасштабного зариблення континентальних водойм України та  прибережних вод Азовського і Чорного морів.

Дослідження з екології континентальних водойм України.

Виховання екологічного світогляду населення півдня України, особливо у дітей із підключенням до процесу всіх доступних медіа-ресурсів.

Об’єднання громадських організацій екологічного, рибопромислового та рибогосподарського напрямів для здійснення всенародного контролю екологічного середовища та раціонального використання водних ресурсів Миколаївської області.

Створення «Інтелектуального центру з питань раціонального використання водних ресурсів Миколаївської області”.

Споживчі сегменти ринку. 

Масовий ринок. В одному з сегментів Головної бізнес–моделі корпоративного об’єднання фокус уваги, насамперед, буде звернений на масовий ринок споживачів рибопродукції в Україні та Євросоюзі  (жива, охолоджена, заморожена риба, продукти її переробки, морепродукти тощо). Пропозиції рибопродукції та канали їхнього розподілу концентровуватимуться на одній великій групі клієнтів із приблизно однаковими потребами.

Нишовий ринок. У даному сегменті Головний бізнес–моделі зусилля орієнтуватимуться на окремі групи споживачів зі специфічними високими вимогами та зі спеціальними каналами постачання (“чорна” осетрова ікра, цінні види риб: осетрові, камбальні, вугор, камбала-калкан, тощо).

Сегментований ринок. Головна бізнес–модель у разі передбачатиме забезпечення продукцією, поруч із роздрібними споживачами, і оптових споживачів (рибопереробні підприємства, оптові бази, інше).

Диверсифікований ринок. Головна бізнес–модель також передбачатиме розширення асортименту рибопродукції, що випускається з переорієнтацію ринків збуту, освоєння нових видів рибопереробним виробництвом (для фармацевтики, косметології, харчової промисловості, фаст-фудів тощо) з метою підвищення економічної ефективності виробництва, отримання запланованої прибутку та запобігання банкрутству.

Багатостороння платформа. Головна бізнес-модель передбачатиме забезпечення всіх потенційних споживачів своєї продукції повним асортиментним переліком риби, рибопродукції, морепродуктів. Також вона передбачатиме повномасштабне зариблення рибопосадковим матеріалом континентальних водойм України та прибережних вод Азовського і Чорного морів, отримуючи можливість нарощувати видобуток водних біоресурсів у водоймах, що зариблюватимуться корпоративним об’єднанням, або отримувати фінансову компенсацію від уряду за зариблення.

Взаємини із клієнтами. Основна мета бізнесу, орієнтованого на споживача і сформульованого в бізнес–моделі рибопромислового корпоративного об’єднання є створення стабільної клієнтури, що постійно збільшуватиметься, готової на цілорічне придбання різноманітної рибопродукції з наростаючим обсягом, що дозволятиме  систематично збільшувати фінансовий прибуток рибопромислового комплексу.

Усі сегменти ринку, інтегровані в загальну схему Головної бізнес-моделі вимагатимуть свого особливого підходу, як до договірних взаємовідносин, так і до фінансування процесів реалізації продукції. Сама ж реалізація рибопродукції відбуватиметься за персональної підтримки та особистих контактів з клієнтом, особливої персональної підтримки при взаємовідносинах із «солідними» клієнтами, самообслуговуванні (у випадках аматорського лову риби у спеціальних водоймах) та роботі через співтовариства для більшого розуміння справжніх потреб потенційних клієнтів.

Канали збуту. Ціннісні пропозиції надходитимуть до споживача рибопродукції через інформаційні, оціночні, дистриб’юторські, нові торгові мережі, що вже існують і створюються, здатні доставляти і реалізовувати покупцям різного виду рибопродукцію.

Канали збуту, які корпоративне об’єднання створюватиме для роботи зі споживачами, повинні сприяти диференціації їх пропозицій та відігравати все більш важливу роль у конкурентному позиціонуванні.

Дуже важливо розвивати ефективний менеджмент нових каналів збуту (наприклад, реалізацію рибопродуктів через інтернет, особливо вищого цінового асортименту), що постійно забезпечуватиме конкурентну перевагу, яка додаватиме вартість бізнесу.

Робота зі збуту рибопродукції проводитиметься на тлі розвитку інформаційних потоків (вихідний інформаційний та зворотний зв’язок до споживача) у напрямках:

Розвитку логістики доставки рибопродукції від підприємств корпорації до кінцевого споживача.

Розвитку персоналізації послуг, оскільки нормальне розміщення рибопродуктів у точках масової реалізації вже недостатньо задовольняє запитам зайнятих покупців.

Донесення рибопродукту до споживача у вигляді, що відповідає його потребам.

Ефективне управління каналами збуту сприятиме підтримці обслуговування споживачів на високому рівні, завдяки якому з’явиться новий широкий вибір рибопродукції. Такий підхід до реалізації рибопродукції змінить рано чи пізно фундаментальні засади джерела конкурентоспроможної цінності бізнес-концепції корпоративного об’єднання.

Коблівський рибопромисловий комплекс має використовувати нові канали збуту для позбавлення від ланцюжка посередників, зміцнюючи зв’язки зі споживачами, знижуючи націнку, кінцеву вартість товару та максимально прискорюючи процес доставки рибопродукції від виробника до споживача.

Установка прямих відносин із кінцевим споживачем даватиме цінну інформацію та створюватиме інфраструктуру, завдяки якій можна коригувати фундаментальні принципи бізнес–моделі корпорації (це, в основному, стосується рибопродукції з великою надбавковою вартістю: «чорна» ікра та цінні види риб).

У багатьох випадках здатність знаходити нові канали збуту рибопродукції та керувати ними має вирішальне значення для КРК, оскільки це буде реальна турбота про споживачів.

Така філософія КРК вимагатиме формування нового способу мислення його персоналу, здатного змінити не тільки стратегію всієї корпорації, а й усю галузь рибного господарства України загалом.

Структура витрат. Недоліки поділяються на класи та категорії. Класи витрат:

– Недоліки з переважною увагою до витрат. У цій частині бізнес-моделі увага приділятиметься витратам, що передбачають підтримку мінімальної її структури, максимальну автоматизацію виробничих процесів та широке залучення сторонніх ресурсів (рибопродукція нижчого та середнього цінового асортименту).

– Недоліки з переважною увагою до цінностей. Ця частина бізнес-моделі орієнтуватиметься не так на витрати, як на ціннісні переваги висококласної рибної продукції, реалізація якої відбуватиметьтс на високому рівні особистого сервісу («чорна» ікра, цінні види риб).

Категорії витрат.

Фіксовані витрати: орендна плата, амортизація засобів виробництва, інші.

Змінні витрати, які змінюються в залежності від кількісного виробництва рибопродукції та надання послуг.

Економія на масштабі, коли зниження витрат залежить від обсягів виробництва рибопродукції. Необхідно враховувати також особливий вид витрат, пов’язаний з індивідуальними замовленнями рибопродукції (вирощування особливих видів риб, конкретного розміру, особливої якості ікри, формування спеціальної ціни для конкретних замовників або цілого сегмента).

Потоки надходження доходів. Потоки надходження доходів від роботи КРК в основному будуть двох типів від:

– Продаж оптовим або роздрібним споживачам своїх активів – прав власності на масовий вид рибопродукції (у вигляді грошових надходжень: безготівкових для оптових покупців та готівкових або платіжних карток).

– Прав власності на рибу та морепродукти за зариблення континентальних водойм та прибережних вод України, які можуть отримуватися у вигляді щорічних квот на їх вилов, які можна одразу продати, обрати самим або виловити рибу спільно зі своїми партнерами.

Головний фактор успіху реалізації проєкту. 

Незважаючи на всі труднощі і перешкоди на цьому шляху – головним фактором успіху реалізації “Проєкту створення Коблівського рибопромислового комплоексу” – є сильна комерційна, моральна і патріотична мотивація Коблівської територіальної громади в досягненні своєї головної мети – розбудови сучасного високотехнологічного повносистемного рибопромислового комплексу на своїй території, який матиме чітку соціальну спрямованість, високу рентабельність з одночасним збереженням екологічного стану природного навколищнього середовища, аналогів якому в Україні на даний час не має. 

 Чинники  інвестиційної привабливості Коблівського рибопромислового комплексу

 Основні фактори сприятливого інвестиційного клімату Коблівської територіальної громади:

Кліматичні та географічні особливості України, які сприяють розвитку галузі рибного господарства. Сума вегетативних температур (≥ 17°С) становить 3200÷3600 градусо-днів на рік на тлі достатньої сонячної інсоляції.

Морські та берегові ресурси: узбережжя Чорного моря, частина Березанського лиману, частина Тилігульского лиману, вільні території.

– Енергоресурси регіону – достатні для реалізації будь якого проєкту розвитку  рибопромислового комплексу.

 Досконалість законодавчої та нормативно-правової бази галузі рибного господарства України.

Кадри галузі матимуть високий професійний рівень та високий рівень протидії різноманітним викликам і загрозам.

Продовольча безпека та незалежність у секторі рибопродукції для України – це не лише недопущення голоду та неповноцінного харчування. Вона вважається досягнутою за наявності у всіх українців постійного фізичного, соціального та фінансового доступу до достатньої кількості безпечної та поживної їжі, що дозволяє задовольняти їх харчові потреби та смакові уподобання для ведення активного та здорового способу життя (витяги з регламентуючих документів ФАО – міжнародної продовольчої організації).

Забезпечення для населення України належної продовольчої безпеки є надзвичайно складним завданням, де сектор рибальства, аквакультури та марікультури відіграватиме важливу роль у цій справі.

Ключове питання полягає в тому, якими бдуть перспективи розвитку сектору світової аквакультури, марікультури та рибальства.

Висновок: на даний час Коблівська територіальна громада є  привобливим об’єктом для інвестування у рибопромисловий комплекс, функціонування якого створить усі необхідні передумови для  виробництва конкурентоспроможної рибопродукції з можливістю її безпроблемною реалізаціїєю  на українських та міжнародних ринках.

 Ризики та бар’єри виходу на ринок

 Бар’єри для входу на український і світовий ринок рибопродукції Коблівского рибопромислового комплексу (з його корпоративними бізнес-партнерами) та пов’язані з ними різноманітні ризики є найважливішими факторами загальної стратегії розвитку об1єднання.

Ці бар’єри мають об’єктивний чи суб’єктивний характер, через що новим, підприємствам важко чи навіть неможливо почати вирощувати рибу, вести промисел чи зайнятися рибопереробкою.

Великі рибогосподарські, рибопромислові, рибопереробні та торгові підприємства, які вже діють на українському і світовому ринках, найближчими роками через існуючий незадоволений попит на рибопродукцію можуть практично не побоюватися конкуренції з боку нових малопотужних підприємств.

Об’єктивні бар’єри. Бар’єри можуть бути породжені об’єктивними причинами рибної галузі, пов’язаними з технологіями виробництва, характером переваг споживачів рибопродукції, динамікою забезпеченого попиту, культури споживання рибопродукції, іноземною конкуренцією і так далі.

Стратегічні чинники, які діють на ринку рибопродукції – це стратегічне ціноутворення, яке обмежує вхід потенційних конкурентів у галузь, вертикальну інтеграцію, диференціацію рибопродуктів тощо.

Для подолання бар’єрів при виході на український та світовий ринок рибопродукції Кобоівського рибопромислового комплексу має стати провідним підприємством галузі в регіоні

На КРК повинні рівнятися, бажати з нею співпрацювати, розуміючи, що це не лише захист від більшості непередбачених негативних факторів, безперебійне фінансування технологічних процесів, безкомпромісна якість рибопродукції, відсутність проблем та ризиків, пов’язаних з реалізацією рибопродукції, а також можливість нарощування власного виробництва. .

Підприємства–партнери співпрацюватимуть із КРК навіть з урахуванням втрати певної міри своєї свободи у бізнесі (тому, що збільшення прибутків і сталий забезпечений розвиток є головними чинникам, а не свобода в бізнесі).

Світовий та український ринок рибопродукції можна оцінити, як ринок із вільним входом, що переходить у ринок рибопродукції з неефективними штучними бар’єрами для входу, тому що вже діючі підприємства на ринку при незадоволеному попиті на рибопродукцію не можуть ефективно перешкоджати входу на ринок нових гравців з великими обсягами та високою товарною якістю рибопродукції.

Ефективність стратегічних бар’єрів для входу. При постановці одиночними підприємствами галузі штучних бар’єрів для входу на  ринки рибопродукції КРК, вони зіткнуться з адекватною асиметричною відповіддю потужнішого повносистемного, вертикально інтегрованого, диверсифікованого рибопромислового корпоративного   об’єднання з розширеною диференціацією продукту, збалансованого за всіма можливими напрямами діяльності.

Нестратегічні бар’єри входу на ринок. Враховуючи не значну собівартість продукції потужного об’єднання, порівняно із середніми та дрібними підприємствами галузі, бар’єри входу на ринки рибопродукції не будуть суттєвими. 

Вертикальна інтеграція. Вертикальна інтеграція Коблівського  рибопромислового комплексу передбачатиме, що усі стадії виробничого процесу – від інтеграції виробничих ресурсів до проходження всього виробничого циклу з отриманням кінцевого продукту проходитимуть по єдиному технологічному ланцюжку.

І тут вертикальна інтеграція надасть об’єднанню значну ринкову владу, конкурентні переваги, великий прибуток завдяки низьким затратам. Чим більший обсяг продажів, тим більше переваги. Сама собою вертикальна інтеграція є бар’єром для решти учасників ринку.

Зростаюча репутація КРК може розглядатися як фактор подолання бар’єру для входу в галузь, оскільки вона дає можливість безпосередньо відчути практично монопольну владу в галузі основних продуктів («чорна ікра»).

Висновок: вихід Коблівського рибопромислового комплексу як управляючої регіональної корпорації на український і світовий ринок рибопродуктів із значними обсягами, високою якістю диверсифікованої рибопродукції та вертикально інтегрованим виробництвом, ознаменується безперешкодним подоланням усіх існуючих бар’єрів та заняттям домінуючих позицій на українському і світовому ринку рибопродукції без схильності корпорації до серйозних ризиків.

 Очікувані результати та висновки по розділу

 СтворенняКоблівського рибопромислового комплеку (з  розширенням до корпоративного об’єднанняпідприємств галузі рибного господарства) перед конкурентами матиме суттєві переваги, тому, що його робота за своєю масштабністю та ідеологією, яка спрямована на отримання максимально можливої якості рибопродукції при безумовному дотриманні усіх екологічних норм, дозволить:

Сконцентрувати в одній корпорації усю повноту адміністративних та виробничих можливостей з управління, прикладною наукою, вирощування риби, виробництва рибопродукції, вилову риби в Азово-Чорноморському басейні та територіальних водах іноземних країн, її переробки, збереження та реалізації.

 – Поліпшувати якість і максимально знижувати собівартість рибопродукції із застосуванням власних комбікормів з їх компонентами (собівартість знижується при  цьому на ≈ 30%).

 – Захопити значну частку українського та світового ринку  осетрової рибопродукції.

 – Створити високий міжнародний імідж рибопромисловому комплексу Ковлівської територіальної громади, який дозволить робити «м’яку» експансію розширення своєї аквакультури, марикультури, риболовлі та рибопереробки в країнах Євросоюзу.

  1. Потужний повносистемний рибопромисловий комплекс Коблівської територіальної громади економічної та екологічної спрямованості, який координуватиметься науковими підрозділами галузі рибного господарства України, матиме достатній запас міцності для подолання будь яких фінансових, економічних, адміністративних  та інших негативних факторів на шляху свого сталого стрімкого розвитку.
  2. “Проєкт розвитку рибопромислового комплексу Коблівської територіальної громади на період до 2030 р.”матиме високу затребуваність,рентабельність і конкурентоспроможність своєї продукції на вітчизняному та світовому ринках, надійно зміцнюючи продовольчу безпеку та незалежність України в секторі рибопродукції, тому Коблівської територіальної громаді рекомендується для реалізації!

 Рибопромисловий комплекс Коблівської територіальної громади

 Рибопромислова інфраструктура

 Управляюча компания КРК

  Коблівський рибопромисловий комплекс – це перш за все управляюча рибопромислове комерційне підприємство (юридична особа), яка матиме право керування (по договорах спільної діяльності) технологічними процесами підприємств-партнерів із паралельним інвестуванням коштів в ці підприємства, надаючи при цьому комплекс адміністративних, кадрових, проєктувальних, технологічних, наукових та інших послуг.

Форма власності – Товариство з обмеженою відповідальністю.

Коблівський рибопромисловий комплекс складатиметься із наступних об’єктів інфорструктури (с. Коблево, с. Рибаківка):

 Морський рибний порт (термінал).

 Рибопромисловий флот Азовського та Чорного морів.

 Суднобудівельна верф (судноремонтний підрозділ).

 Рибоприймальний пункт (РПП).

 Рибопереробний завод (живорибна та рибна база, логістика, торгівля).

 Завод по виробництву рибних комбікормів (вирощування живих кормів для кормовиробництва).

 Допоміжний підрозліл (виробництво рідкого кисню О2 для  осетрового та камбального заводів, виробництво рибоводного  інвентарю, обладнання, знарядь лову, плавзасобів, спецодягу, майстерня, гараж, тощо).

  1. Об’єкти галузі рибного господарства України (промислу, аквакультури, марикультури, СТРГ, рибопереробки, логістики, торгівлі рибопродуктами, рекреаційного рибальства, тощо).
  2. Енергетичні об’єкти (сонячня електростанція, вітрогенератори).
  3. Державно-приватне партнерство: ДУ«Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика», ДУ “Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб”.
  4. ВЄБ-ресурси, громадська організація, благодійний природоохоронний фонд .
  5. Науковий підрозділ КРК.

   Морський рибний порт

 Морський рибний порт (с. Рибаківка) повинен стати головним базовим об’єктом Коблівського рибопромислового комплексу, на майданчику якого будуватимуться усі об’єкти рибопромислової інфраструктури (загальна площа території на захід від с. Рибаковка до входу в Березанський лиман та від моря на півдні до солоного озера на північі складає 200 га + 50 га  акваторію моря, яку можна задіяти для розширення порту) .

Головне призначення порту – це базування риболовного флоту КРК, який працюватиме на Чорному морі, .з інфраструктурою, яка  притаманна будь якому морському порту.

Закон України «Про морські порти України» (від 17 травня 2012 року № 4709-VI) регулює відносини у сфері портової  діяльності, зокрема встановлює основи державного регулювання діяльності в морських портах, порядок будівництва, відкриття, розширення  морських портів, порядок провадження на їх території  господарської діяльності, у тому числі надання послуг, визначає правовий режим об’єктів портової інфраструктури і .пов’язаних із портовим господарством.

Відповідно до цього закону об’єкти портової інфраструктури – це рухомі та нерухомі об’єкти, що забезпечують функціонування морського порту, у тому числі акваторія, гідротехнічні споруди, доки, буксири, криголами та інші судна портового флоту, засоби навігаційного обладнання та інші об’єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, перевантажувальне обладнання, автомобільні колії, лінії зв’язку, засоби тепло, газо, водо та електропостачання, інші засоби, обладнання, інженерні комунікації, розташовані в межах території та акваторії морського порту, які призначені для забезпечення безпеки мореплавання, надання послуг, забезпечення державного нагляду (контролю) у морському порту.

Морський рибний порт повинен мати достатню потужність для  гарантованого обслуговування усієї рибопромислоої ескадри Коблівського рибопромислового комплексу, а також використовуватися за іншим призначенням (наприклад яхтинг, сэйлинг, тощо).  

.Рибопромисловий флот КРК

 При проєктуванні рибопромислового флоту КРК слід користуватися:

  1. Правилами промислового рибальства в                        басейні Чорного моря” (Наказ Держкомрибгоспу № 164 від 08.12.98 р.).
  2.  Правилами промислового рибальства в                        басейні Азовського моря” (проходить погодження).
  3. “Правилами експлуатації суден флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства” (Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 642 від 22.10.2012 р.).
  4. Іншими нормативно-правовими актами галузі рибного господарства України та Мінінфраструктури.

Для роботи в Азовському і Чорному морях необхідно враховувати:

–  сировинні запаси водних біоресурсів Чорного моря, які дозволено добувати;

–  умови промислу по всіх параметрах: кліматичних, штормових, тощо.

Для роботи у виключних  (морських)  економічних  зонах  іноземних держав (до 200 морських миль) необхідно враховувати:

– політичні, економічні та договірні складові (між державами);

– умови промислу по всіх параметрах: кліматичних, штормових, віддаленість від пунктів базування, тощо.

Сировинні запаси Азовського та Чорного морів на 2024 р. не можуть бути визначеними державою у зв’язку з війною з рф, тому питання сировинних запасів для прогнозування будівництва рибопромислового флоту КРК залишається відкритим.

Дрібнооселедцева група риб (атерина, тюлька, кілька (шпрот), чорноморська хамса) – в межах загального ліміту (тонн/рік..?).

 Камбала-калкан (тонн/рік..?).

Молюск рапана (тонн/рік..?).

 Кефалеві: піленгас, сингіль, лобан, гостроніся. оселедець чорноморський, пузанок, бичок, тощо в межах виділених квот (тонн/рік..?).

 Умови промислу:

 Екстремальні вітрові хвилі на узмор’ї Коблево в осінньо-зимовий та літні періоди року досягає 3 м.

 Швидкість вітру, при максимальній хвилі у листопаді дорівнює – 15,7 м/сек, а у липні – 12 м/сек (до 6-7 балів по вітру і хвилях).

Солоність Чорного моря – 17-18‰.

“Тягун” (небезпечна течія) в Рибаковці виражений слабо.

Температура моря взимку – 1-7ºС, літом – до 24ºС.

Температура воздуха взимку  до – 10 ºС, літом до 30ºС.    

Види рибопромислових суден. При заказі в Японії чи Південній Кореї серії універсальних рибопромислових суден для роботи в Азовському і Чорному морях, слід враховувати існуючий досвід роботи українських рибалок на суднах:

  1. Маломірні риболовні сейнери-траулери рефрижераторні(СЧС-225) (проект 13301)– серія малих рибальських суден типу СЧС (середній чорноморський сейнер-траулер), які призначалися для роботи в басейнах Чорного та Азовського морів. У період з 1983 по 1997 рік (експлуатація продовжується).

Основними промисловими об’єктами для суден цього є хамса, шпрот, чорноморська ставрида, кефаль-пиленгас, тюлька і деякі інші види риб. СЧС-225 здатні вести промисел тралом, гаманцевим неводом, конусною мережею на електросвітло (промисел ставриди), а також за допомогою рибонасосів (промисел тюльки).

Судно забезпечене дизельним дигателем потужністю 225 к.с., трюмом рефрижераторним загальним об’ємом 52,3 кубічних метра, з температурою охолодження від 0 до – 2°C.

Характеристики судна:

Водотоннажність 150 -186,8 тонни.

Довжина 26,49 м.

Ширина 6,53 м.

Висота 3,06 м.

Осад судна – 2, 36 м.

Двигуни – дизельний двигун 6ЧНСП 18/22 – 225 к.с.

2 допоміжних дизель-генератори 2 х 40 л.с..

Двигун 1 гребний гвинт.

Швидкість ходу 9,4 вузлів.

Автономність плавання 10 діб.

Екіпаж 11 чол.

Реєстровий тоннаж 92,74 тонни (валов.а)

Зарекомендували себе як надійні риболовні судна з тривалим терміном експлуатації та міжкапітальним ремонтом, прийнятною окупністю (7-8 років)..

Бажано вибрати сучасні проєкти рибопромислових суден, які є  високотехнологічними, з більшою потужністю, з більшою автономністю і комфортом для екіпажу, а також ті, які можуть працювати в більш жорських кліматичних умовах.

  1. Прийомно-транспортні судна (ПТС) – для прийому і транспортування до рибоприймальних пунктів добутих в морі водних біоресурсів.
  2. Судна для лову риби зябрвими сітками – це спеціалізовані судна, які можуть механізовано ставити і вибирати багато километрові лави сіток для лову камбали-калкан та інших видів риб.
  3. Спеціалізовані судна:

– для вилову окремих видів риб та морепродуктів;

– обслуговання плантацій устриць, мідій, ракоподібних, водоростей;

– буксири, баржі, тралові боти, тощо.

Проєктування риболовної ескадри Коблівського рибопромислового комплексу повинно відбуватися відразу в комплексі із закладеним із самого початку необхідного балансу риболовних (усіх видів з урахуванням доступної сировинної бази в Азовському і Чорному морях), транспортних, морозильних та інших видів рибопромислових суден.

Основні характеристики суден:

Довжина – до 40 м.

Ширина – до 10 м.

Водотоннажність – до 500 тонн.

Осад – до 3,5 м.

Двигун – до 500 к.с.

Допоміжні двигуни – до 2х100 квт.

Екіпаж до 12 чоловік.

Автономність – до 1 місяця

Планова робота при хвилі до 3 м.

Суднобудівельна верф

Бажання побудувати сучасний високотехнологічний, продуктивний рибопромисловий флот для роботи в Азово-Чорноморському басейні та аналіз реальних фінансових, територіальних, виробничих та інших можливостей Коблівської територіальної громади це реалізувати,   приводить до висновку, що оптимальним рішення при цьому буде будівництво суднобудівної верфи.

Верф – це підприємство для будівництва суден, яке, на відміну від суднобудівних заводів, немає цехів з виготовлення виробів машинобудування і одержує ці вироби як поставки з інших підприємств. За характером робіт верфі поділяють на:

суднобудівні верфі, які виконують повний цикл робіт із будівництва судна та суднозбірні верфі, які на відміну від суднобудівних, здійснюють тільки збирання суден, отримуючи з інших верфей або заводів готові до збирання насичені блоки корпусу, агрегати механізмів та енергетичних установок.

Судно – найбільш складна інженерна споруда, і для її будівництва верф оснащатиметься унікальним обладнанням із застосованням найсучасніших високопродуктивних технологій.

При будівництві судна виділятимкться три етапи: передстапельний, стапельний та добудовний.

Передстапельний етап. Після виготовлення деталей (в Японії або Південній Кореї) проводиться поточно-позиційне складання плоских та напівоб’ємних секцій корпусу, складання об’ємних блоків, укрупнення маси секцій та блоків, механізмів, окремих агрегатів, механізмів машинного відділення, тощо для подальшого монтажу вже на стапелі в Україні. Все це перевозиттиметься вантажними суднами до Коблівського морського порту в елінг для зборки.

Стапельний етап. На ньому проводиться формування судна з окремих складальних блоків, облаштування корпусу, проводяться механічні випробування, фарбування і спуск судна на воду.

Добудовний етап. На цьому етапі завершуються роботи з добудови судна, його випробування та здавання в експлуатацію.

Верф (елінг) також може використовуватися для ремонту суден та  сборного виробництва різноманітної технічної продукції.

Рибоприймальний пункт (РПП)

 Виробнича інфраструктура будь якого морського рибного порту розпочинається з рибоприймального пункту (РПП).

Рибоприймальний пункт – це спеціально визначене місце (будівля) для обліку вилучених водних біоресурсів та продукції з них.  

Робота РПП регламентується відповідним Законом України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів” (08.07.2011 р. № 3677-VI).

Виробнича потужність рибоприймального пункту повинна розраховуватися на можливісь безперебійного забезпечення прийому такої кількості риби і морепродуктів, які потенційно можуть бути виловлені в даному регіоні Чорного моря, незалежно від того, чиї це водні біоресурси – Коблівського рибопромислового комплексу чи ні.

Проєктування рибоприймального пункту морського порту повинно відбуватися за всіми сучасними вимогами до РПП (санітарними, ветеринарними, гігієнічними, безпековими, технологічними, тощо, які регламентуються нормативно-правовою базою Україні).

 Рибопереробний завод (живорибна та рибна база, логістика, торгівля)

 Рибопереробний завод у складі Коблівського рибопромислового комплексу необхідно побудувати по сучасному проєкту з дотриманням усіх технологічних вимог Міжнародних стандартів якості рибопродукції ISO 9000÷22000.

 По своєму виробничому та економічному значенню рибопереробний завод відіграватиме значну роль у виробничій програмі КРК, у зв’язку з тим, що його продукція в основному складатиметься з власної сировини і матиме широкий асортимент, привабливу конкурентоспроможну ціну, високу споживчу якість, тому стане високоліквідним товаром як в Україні, так і на світових ринках рибопродукції.

Для розширення асортименту, безперебійної роботи та повного завантаження рибопереробного заводу, необхідно додатково закуповувати рибу в рибогосподарських та рибопромислових господарствах України і за її межами.

Риба і морепродукти, які закуповуватимуться повинні відповідати усім Міжнародним стандартам якості (особливо це стосується океанічної риби і морепродуктів).

Найбільш вигідна продукція: консерви, пресерви, рибна кулінарія та напівфабрикати.

Консервна продукція є найвигіднішою при виробництві великих партій томатної групи з дешевої сировини власного виробництва (дрібнооселедцеві груп чорноморських риб – тюлька, кілька, хамса). Ці консерви користуються найбільшим попитом із боку бідних верств населення.

В останні роки у з’язку з поширенням в північно-західній частині Чорного моря (ообливо під час війни з рф), молюска рапана, стане доцільним і високорентабельним його промисловий лов і переробка. Правильно перероблений, з дотриманням всіх сучасних вимог до виробництва, молюск рапана, матиме 100% експортний потенціал.

Виробництво консервної продукції з цінних видів риб та морепродуктів також є економічно вигідним, особливо коли продукція йде на світовий ринок.

Рибопереробний завод складатиметься з наступних компонентів: цеху з виробництва жерстяних банок, пресервної та скляної тари, цеху з прийому риби та первинної її обробки, цеху виробництва консервів, пресервів, фасування ікри, засолювання, копчення, сушіння, рибної кулінарії, вакуумної упаковки рибопродукції, тощо.

Основа успіху рибопереробного заводу КРК – це висока та стабільна якість усіх видів продукції на всіх етапах виробництва.

Живорибна база. Тільки жива, здорова риба має найвищу споживчу цінність при її реалізації, тому КРК прагнутиме продавати саме живу рибу для населення України, а там, де не буде можливості продавати рибу живою, має буде організована її реалізація в охолодженому або замороженому вигляді (дуже важливо для сучасного споживача купувати рибу вже очищену, обмиту та оброблену, тому необхідно організувати повний пакет даних сервісних послуг).

Для безперебійного постачання живої риби в торговельну мережу України у будь-яку пору року за будь-якої погоди та у повному полікультурному асортименті та вигляді, а також враховуючи значні потреби великих міст країни у цій продукції, необхідно мати на живорибній базі виробничі потужності для одночасного утримання живої риби у розмірах щонайменше 500 тонн.

Для довгострокового утримання риби перед реалізацією (до 100 днів) температура технологічної води не повинна перевищувати 2-6 °С. Вода повинна постійно змінюватися на профільтровану та очищену.

Виконання цих умов можливе лише тоді, коли Установка замкненого водопостачання (УЗВ) живорибної бази спеціально спроектована та побудована саме для зимового утримання риб, а не їх вирощування.

Під час транспортування, реалізації у роздрібній мережі, вантажних маніпуляцій (у тому числі й повернення на базу нереалізованих риб) частина їх може отримати фізичні ушкодження та втрату товарного вигляду. Така риба направлятиметься на переробку.

Живорибна база повинна мати свого штатного ветеринарного лікаря, функціональні зобов’язання якого мають зосереджуватися на якості риби та недопущенні у торговельну мережу хворої та неякісної риби. Кожна партія риб, а де це необхідно, і кожна риба, яка завозитиметься на живорибну базу, повинна проходити ветеринарну перевірку (перевірку ветеринарних свідчень постачальників риби, візуальну перевірку підтвердження якості, а якщо необхідно, то і перевірку у власній лабораторії риби на хімічний склад, бактеріальне зараження та гістологію).

На кожну, навіть малу партію риб, які виходитимуть із бази у роздрібну торговельну мережу, виписуватимуться ветеринарні свідоцтва та сертифікат якості.

Бажано, щоб вся риба проходила через живорибні бази перед роздрібною торгівлею. Це дасть можливість впровадити надійний контроль якості та сформувати необхідний асортимент із риб, які надійшли на базу з різних рибогосподарських підприємств корпорації.

Рибна база. Основними елементами рибної бази будуть: цех прийому та упаковки живої, свіжої без льоду (таке можливе за умови, коли риба буде виловлена у водоймах, що знаходяться на невеликій відстані від місць лову) або свіжої охолодженої риби в рідкому льоду. Такий цех повинен мати технологічне обладнання у вигляді спеціальних столів для прийому свіжої охолодженої риби з великих автомобільних цистерн ізотермічних, де риба просто повинна зливатися разом з рідким льодом на стіл.

Далі риба має сортуватися, перекладатися в поліпропіленову тару (60 кг) з поліетиленовими вкладишами-пакетами, зважуватися, заливатися рідким льодом і маркуватися.

Маркування має містити інформацію про вид риби, дати вилову, кінцевого вживання, ветеринарної позначки назви рибної бази, умов безпеки, харчової цінності тощо. У випадку, коли риба приходитиме на базу в іншій тарі, її все одно потрібно викладати на сортувальний стіл і проводити з нею всі перераховані вище технологічні маніпуляції, заливаючи свіжим рідким льодом.

Холодильні камери потрібні для збереження охолодженої риби, яка вже готова до реалізації. Камери повинні підтримувати температуру від -2,5°С до -5°С. Час безпеки в таких умовах ≈ 10-12 днів, починаючи з часу вилову та з урахуванням того, що буде ще запас до восьми днів для реалізації її в роздрібній торговій мережі (спеціальні добавки до рідкого льоду збільшать термін реалізації ще на 10-12 днів).

Технологія рідкого льоду.

Рідкий лід – це гелеобразна маса, яка є суміщу мікроскопічних кристалів льоду, пузирів повітря, води.

Розмір кристалів складає 5÷25 мікрон.

Температура суміші ≈ -1°С ÷ -2,5°С.

Теплоємкість рідкого льоду більше теплоємкості льодяної води у декілька разів. Фізичні властивості рідкого льоду (плинність) дозволяють транспортувати його по шлангах до 200 м.

Основні переваги рідкого льоду над традиційними видами є:

краще охолодження виловленої риби:

швидкість охолодження у п’ять разів вище порівняно з іншими видами льоду за допомогою усипляння риби гіпотермічним шоком, що попереджає ушкодження, інфікування та гниття тканин;

температура риби, яка заморожена за допомогою рідкого льоду більш низька -2,5°С, а за допомогою лускатого, трубчастого, шкаралупчастого та колотого льоду всього + 5°С;

рідкий лід мов «обволікає» рибу, забезпечуючи максимальну площу контакту з нею, в результаті чого риба повністю та рівномірно охолоджується по всьому тілу, що не спостерігається у випадках з іншими видами льоду.

Рідкий лід:

– Зберегає товарний вид та біологічні властивості риби на протязі 15-20 днів (за допомогою спеціальних препаратів термін зберігання може бути пролонгований до 40 днів; для інших видів льоду термін зберігання риби не перевищує 2-3 діб).

Зберігається у спеціальних ізотермічних ємкостях.

– Отримується за допомогою спеціальних холодильних машин, які попередньо охолоджують технологічну воду до температури 0 – +5°С, а потім перетворюють її у рідкий лід з температурою -2,5°С.

Фізичне перетворення води може відбутися тільки в тому разі, коли вода має солоність близько 36 ‰ (як морська вода). Рідкий лід можна виробляти з різною концентрацією води від 0÷100%. У торгівлі рибою і морепродуктами використовують переважно рідкий лід з концентрацією 40-50%.

Витрати на виробництво рідкого льоду на 20-25 % нижчі ніж при виробництві інших видів льоду.

Логістика. Для організації належної безпеки риби, що має надходити за імпортом, для обробки товарних потоків риби та морепродуктів з водойм корпорації, для організації планової оптово-роздрібної торгівлі рибопродуктами та безперебійного постачання сировини рибопереробному заводу, необхідно побудувати спеціалізований логістичний підрозділ (холодильник).

Логістичний підрозділ також повинен обробляти потоки живої та свіжої охолодженої риби у всіх напрямках із температурами від -0,5 °С ÷ +0,5 °С. У разі звільнення холодильних камер у логістичному підрозділі їх можна буде здавати в оренду комерційним підприємствам. Об’єм камер зберігання риби має бути до 3000 тонн.

Розвиток роздрібної торгової мережі рибопродуктів можна відкласти на другий етап розвитку КРК, зосередившись спочатку на розвитку оптового ринку.

Також логістичний підрозділ повинен мати парк спеціалізованих автомобілів для перевезення живої, охолодженої та замороженої риби в оптову та роздрібну торговельну мережу.

Оптова та дрібнооптова реалізація риби та рибопродукції КРК здійснюватиметься також через інтернет торгівлю (зручний, сучасний спосіб доставки рибопродукції у вибраному покупцями вигляді в найближчі міста – Одеса, Миколаїв, тощо).

 Імпорт. Для отримання всього товарного асортименту та його постійної підтримки на певному рівні в оптово-роздрібній мережі, КРК буде змушена імпортувати на додаток до власного виробництва, ще цілий перелік риби та морепродуктів з різних країн світу: Норвегії, Чилі, Ісландії, В’єтнаму, Китаю, Новій Зеландії і так далі (загальний обсяг імпорту може становити до 40% від загального обсягу продажів).

Основні рибопродукти та морепродукти, які доцільно імпортувати з Північної Атлантики: тріска, мерлуза, палтус, оселедець, червоний окунь, лобстери, молюски, краби та інші морепродукти. Імпорт із тихоокеанського регіону: тихоокеанські лососі та червона ікра з них, краби, креветки, устриці, окуні тощо.

Маючи в своєму розпорядженні логістичний центр, Коблівська рибопромислова корпорація зможе суттєво задовільнити потреби ринку півдня України в рибопродукції.

Експорт. Експортувати на світовий ринок можна наступну рибопродукцію за умов проходження сертифікації Євросоюзу (CE Certificate):

осетрову “чорну” ікру та “м’со” осетрових риб;

консервну рибопродукцію;

охолоджене, очищене заморжене філе прісноводних риб: коропа, товстолоів, білого амура, судака, тощо

всієї продукції марікультури: риб (камбали-калкан, кефалі, лососеві, тощо), молюсків (гребенець чорноморський, мідія, рапана, устриці, тощо), ракоподібних, водоростей.

Завод по виробництву рибних комбікормів (вирощування живих кормів для кормовиробництва).

Значні обсяги аквакультури та марикультури Коблівського рибопромислового комплексу вимагатимуть будівництва заводу по виробництву рибних комбікормів.

Комбікорми використовуватимуться при формуванні і утриманні ремонтно-маточних стад цінних і промислових видів риб, вирощуванні рибопосадкового матеріалу і товарної риби в умовах аквакультури та марикультури.

Собівартість комбікормів власного виробництва буде значно нижчою від імпортних комбікормів з не гарантованою якістю.

Цьому також сприятиме мінімальна вартість рибних відходів (їхня процентна частка в кормах становить 10 %, інші складові: зернові суміші, премікси, мінеральні добавки, продукти переробки молока, зелені корми водорості тощо), а також низька вартість власного виробництва живих кормів.

Ці корми можна використовувати також як додатковий корм при вирощуванні об’єктів аквакультури у відкритих водоймах, садках, лиманах, Установках замкнутого водопостачання (УЗВ) та (УВВ).

Корми вироблятимуться у вигляді твердих спресованих гранул різних фракцій (1÷30 мм). Для збереження цих кормів необхідно передбачити будівництво спеціальних складів із постійними температурами (-1 °С ÷ + 1 °С) та мінімальною вологістю (до 10 %).

Для цілорічного забезпечення заводу комбікормів зерновими компонентами необхідно передбачити: будівництво власного елеватору, власне вирощування всіх основних компонентів комбікормів, а також будівництво заводу з виробництва преміксів.

Для інших компонентів комбікорму необхідно передбачити відповідні склади, що відповідають вимогам безпеки компонентів.

Необхідність вирощування живого корму (артемії саліни) змусить КРК задіяти у її вирощуванні солоне озеро (400 га). Також доцільним було б організація вирощування черв’яків, дафній, хірономід, тощо.

Стрімкий розвиток аквакультури і марикультури може  забезпечуватися прийняттям поправки до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” (23.05.2017 р. № 2059-VIII), що гарантовано забезпечить 100% востребуваність рибних комбікормів КРК в Україні.

 Допоміжний підрозділ

  Успішна робота КРК можлива лише за умов роботи допоміжного підрозділу, який вироблятиме: технологічне оснащення для аквакультури і марікультури, садків для вирощування риб, кисневого обладнання, неводів, нестандартного устаткування для рибних господарств, інкубаційного обладнання, спеціалізованих плавзасобів, очеретокосарок, автоматичних годівниць, інвентарю, рибоводного обладнання, спецодягу, тощо.

 Об’єкти галузі рибного господарства України

(промислу, аквакультури, марикультури, СТРГ, рибопереробки, логістики, торгівлі рибопродуктами, рекреаційного рибальства)

Перспективний сталий, довготривалий, стрімкий розвиток Коблівського рибопромислового комплексу неможливий без організації роботи спільного корпоративного об’єднання бізнес-партнерів, які працюватимуть на промислі, в аквакультурі, марікультурі, роботі Спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ), логістики, торгівлі рибопродуктами, рекреаційного рибальства та інших напрямках роботи галузі рибного господарства України.

Усі бізнс-партнери КРК працюватимуть по індівідуальних договорах, які регламентуватимкть спільну діяльність.

Енергетичні об’єкти  (сонячня електростанція, вітрогенератори)

 Для безперебійного забезпечення роботи Коблівського рибопромислового комплексу потрібно надійне, різностороннє забезпечення електроенергією усіх промислових об’єктів.

Доцільним буде відразу окрім підводу стаціонарних високовольтних ліній електропередач, розбудовувати також альтернативні джерела енергії: сонячну та вітрову.

ВЕБ-ресурси, громадська організація, благодійний природоохоронний фонд

 Забезпечення комфортної роботи Коблівського рибопромислового комплексу можлива лише за умов розумного використання власних ВЕБ-ресурсів, можливостей своєї громадської організації КРК, а також “Благодійного фонду відновлення водойм півдня України”.

 Науковий підрозділ КРК 

Науковий підрозділ КРК забезпечуватиме роботу усіх напрямків роботи: промислу, аквакультури, марікультури, СТРГ, рибопереробки, логістики, збереження риби та її реалізації.

 Березанський рибопромисловий комплекс

 Березанський рибопромисловий комплекс складатиметься із заводів по вирощуванню цінних видів риб на Тилігульському та Березанському лиманах (осетрові та камбальні риби, молюски, ракоподібні), підприємств аквакультури, рекреаційного рибальства, СТРГ, тощо. Для його розбудови розроблятиметься особистий проєкт перспективного розвитку.

Очаківський рибопромисловий комплекс

Очаківський рибопромисловий комплекс складатиметься з  осетрового заводу с. Кам’янка та ділянка на Кінбурнській косі (формування та утримання державних і комерційних ремонтно-маточних стад осетрових видів риб,  вирощування осетрового зарибку та товарної риби, устриць, мідій, ракоподібних, морських водоростей, тощо.

 Джерела фінансування проєкту КРК

 Джерела фінансування Коблівського рибопромислового комплексу:

 Бюджетне фінансування (формування та утримання ремонтно-маточних стад цінних і промислових видів риб, вирощування рибопосадкового матеріалу для зариблення природних водойм України, згідно рознарядки Держрибагентства, проведення наукових робіт у Чорному морі по з’ясуванню запасів промислових видів риб).

 Компенсаційні кошти за нанесення збитків рибному господарству Миколаївської області при будівництві Ташликської ГАЕС (150 млн. грн.).

 Кошти вітчизняних інвесторів.

 Кошти закордонних інвесторів.

 Гранти.

 Благодійні фонди.

 Кредити, тощо.

Економічний та соціальний ефект проєкту

На даний момент Коблівський рибопромисловий комплекс знаходиться в стадії економічної стагнації, що затягнулася на десятиліття, хоча територія Коблівської громади має певні природні можливості (узбережжя Чорного моря, частину Березанського лиману, частину Тилігульського лиману, сприятливий клімат, високу інсоляцію, можливість вирощування різноманітних компонентів комбікормів та інше, що є невід’ємною і необхідною частиною для розвитку рибного господарства регіону).

 Не використовуються повною мірою переваги свого регіонального багатства – можливість всебічного значного нарощування видобутку водних біоресурсів, розширення власного виробництва рибопродукції створення стійких державних рибних запасів, тощо.

Україна під час війни з рф, нажаль, не може  використовувати повною мірою статус морської рибопромислової держави, для забезпечення своєї продовольчої безпеки та незалежності у секторі рибопродукції.

В той же час уряд України робить правильні та необхідні кроки щодо збереження прибережних запасів біоресурсів через низку законодавчих заходів, що обмежують вилов риби у прибережних водах Азовського та Чорного морів.

Розбудова Коблівського рибопромислового комплексу  позитивно вплине на розвиток галузі рибного господарства України і зможе:

Ініціювати створення необхідних законодавчих, виробничих та адміністративних заходів для гарантованого зростання споживання риби, рибопродуктів та морепродуктів населенням України.

Мінімально медична норма споживання рибопродукції дорівнює  23,7 кг/рік на людину. Зараз цей показник не перевищує навіть 10 кг/рік.

Необхідно нарощувати також виробництво іншої рибної сировини для потреб власної промисловості (споживання рибопродуктів необхідно довести як мінімум до позначок розвинених країн світу ≥ 25 кг/рік на одну людину).

Стимулювати розвиток інших галузей національної економіки, пов’язаних з рибним господарством – суднобудування, машинобудування, хімічну та легку промисловість, автомобільний та залізничний транспорт, агропромисловий комплекс, фармацевтичну промисловість та інші.

Створити додаткові робочі місця у місці традиційного рибного промислу, а також підвищити життєвий рівень працівників галузі рибного господарства регіону.

Розвивати берегові рибопереробні підприємства які займатимуться виробництвом рибопродукції, харчової, лікувальної, кормової та іншої технічної продукції, приділивши особливу увагу при цьому вирощуванню продуктів марікультури.

Зменшити собівартість рибопродуктів та морепродуктів власного виробництва в секторі середнього, а особливо низького цінового асортименту, які зможуть стати доступними для малозабезпечених верств населення України.

Забезпечити не лише виробництво високоякісної рибної продукції на підприємствах КРК, а й запровадити нові прогресивні технології у сфері продажу охолодженої рибопродукції з використанням “рідкого льоду”, створивши при цьому розвинену логістичну інфраструктуру на всій території України.

    – Створити сприятливе інвестиційне середовище для всіх підприємств КРК з метою залучення додаткового капіталу для комфортного розвитку бізнесу.

    – Підтримувати на високому рівні екологічний стан водойм регіону та узбережжя Чорного моря, сприяти відновленню їх рибогосподарського та рибопромислового потенціалу шляхом повномасштабних полікультурних зариблень промисловими та цінними видами риб, а також створювати сприятливі умови для їхнього повного самовідновлення.

 Висновки

 Коблівський рибопромисловий комплекс, маючи потужний повносистемний, рибогосподарський, рибопромисловий, рибопереробний і торговельний вертикально інтегрований бізнес, підкріплений комплексом наукових досліджень біоресурсного потенціалу Чорного моря, континентальних водойм і прибережних вод регіону, матиме достатній запас міцності для подолання будь яких негативних факторів та перешкод на шляху свого сталого, стрімкого, довготривалого розвитку.

  1. Все виробництво Коблівського рибопромислового комплексуматиме високу рентабельність, значні потенційні позитивні можливості щодо конкурентоспроможності рибопродукції власного виробництва на ринку України та за її  межами.

3. Робота Коблівського рибопромислового комплексу матиме цільову природоохоронну спрямованість на відновлення рибогосподарського потенціалу континентальних водойм та північного узбережжя Чорного моря, надійно зміцнюючи  продовольчу безпеку та незалежність України в секторі рибопродукції.

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Пример написания проекта “Международный рыбопромышленный концерн” (часть 1)

Створено - 19.05.2020 0
«Международный рыбопромышленный концерн» (Часть 1) Теоретическое обоснование необходимости разработки проекта Отрасль рыбного хозяйства Украины вместе с подразделениями агропромышленного комплекса призвана…

Проект створення Державної холдингової компанії (ДХК) “Риба Украни” на базі державних підприємств і бюджетних установ Держрибагентства

Створено - 24.05.2020 0
Проект створення Державної холдингової компанії (ДХК) «Риба України» на базі державних підприємств та бюджетних установ Держрибагентства Обґрунтування доцільності створення ДХК…

Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку рибного господарства України (Частина 13 – інвестиційна привабливість рибогосподарських підприємств (проекти)

Створено - 19.05.2020 0
Що робити новому керівництву Держрибагентства для забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України (Частина 13 – інвестиційна привабливість рибогосподарських підприємств …