Проєкт створення Транснаціональної рибної корпорації (Частина 1)

Опубліковано at 22.10.2023
539 0

Резюме

 проєкту створення в Україні

 “Транснаціональної рибної корпорації”

 Назва підприємства – «Транснаціональна рибна корпорація”.

Організаційно-правова форма – корпорація.

Форма власності – акціонерне товариство.

Регіон – Україна (на першому етапі).

Тип проєкту – створення у рамках Транснаціональної рибної корпорації потужних повносистемних рибогосподарських, рибопромислових, рибопереробних комплексів з допоміжними підприємствами, які матимуть незалежний цикл виробництва рибопродукції, з глибокою її переробкою, збереженням та реалізацією при максимально можливій якості на всіх технологічних етапах від виробництва до реалізації.

Мета створення корпорації – отримання максимально можливого фінансового прибутку за рахунок задоволення потреб населення з їх попитом на високоякісну, екологічно чисту рибопродукцію на ринках України та Світу (осетрова «чорна» ікра, цінні промислові види риб, молюски, ракоподібні, інші) 

Шляхи досягнення мети:

Перший етап (3÷6 місяців) – створення спеціалізованої наукової, виробничої та проектно-конструкторської команди (склад команди інтернаціональний із кращих профільних фахівців), яка  проєктуватиме повносистемні рибогосподарські та логістичні комплекси в Україні та інших країнах де працюватиме ТРК, проводитиме реконструкцію або модернізацію різнопрофільних підприємств рибного господарства України,  

Другий етап (0,5÷5 років) – будівництво наступних об’єктів:

– Науковий комплекс корпорації (науково-методичне забезпечення роботи всіх підрозділів корпорації, створення Селекційно-генетичного племінного центру рибництва, який формуватиме ремонтно-маточні стада цінних та промислових видів риб та забезпечуватиме рибопосадковим матеріалом підприємства аквакультури та марикультури)

– Осетровий комплекс включатиме безпосередньо островий завод, який працюватиме на сучасних високотехнологічних Установках замкнутого водопостачання (УЗВ), що містить ремонтно-маточні та промислові стада осетрових видів риб для отримання від них «чорної» ікри, м’яса та сировини для фармацевтичної промисловості та ділянки прибережних морських вод для вирощування товарних осетрових у садочках, ділянки адаптації риб до прісної або морської води при їх переведенні з одного середовища до іншого.

– Комплекс з виробництва спеціалізованих рибних кормів (комбікормовий завод, агрокомплекс для вирощування компонентів рибних комбікормів, ділянки з вирощування живих компонентів кормів, комплекс молочних корів для отримання високоякісних компонентів рибних кормів, ділянки збору меду як компонента комбікормів, завод з виробництва преміксів та інші) .

– Морський спеціалізований рибний порт (базування рибопромислового флоту, холодильні потужності для перетримки мороженої риби, судноремонтна ділянка, суднобудівна ділянка для малих рибопромислових суден, інші допоміжні ділянки).

– Океанічний рибопромисловий флот і рибопромисловий флот для лову риби у прибережних водах (пошукові та рибальські судна, рятувальні судна, рефрижератори, паливозаправники, рибальські бази з переробкою риби на борту, судна для вилову та переробки криля, судна для вилову анчоусових, тощо).

– Рибопереробний комплекс (виробництво консервів, пресервів, напівфабрикатів, ікри всіх видів риб, інше).

– Підприємства аквакультури (необхідно будувати на континенті для вирощування прісноводних промислових цінних видів риб: всіх видів сомів, окуневих вугрових, коропових, тиляпії, інших видів риб).

– Реконструкція підприємств аквакультури, які увійдуть до складу корпорації для роботи по єдиному технологічному ланцюжку

– .Підприємства марікультури та ділянки марікультури корпорації (вирощування молюсків, ракоподібних, водоростей, перлів, морських промислових видів риб: жовтохвіст, тунець, баррамунді, лососі та інші).

– Будівельне підприємство (будівництво всіх об’єктів аквакультури, марікультури, допоміжних підприємств).

– Допоміжні підприємства (виробництво сіткоматеріалів, знарядь лову, плаваючих засобів, спецодягу, інвентарю, обладнання тощо).

– Живорибні та рибні бази, спеціалізованих рибних магазинів у великих містах України (для зручного забезпечення рибопродуктами населення України).

Третій етап (6÷10 років):

– Будівництво об’єктів аквакультури для організації рекреаційної рибалки світового класу.

– Світова рибопромислова експансія корпорації – будівництво рибогосподарських комплексів в інших країнах (використання рибогосподарського потенціалу країн Африки, Азії, Латинської Америки).

Ринок збуту – не прив’язаний до країни.

Переваги проєкту створення корпорації перед конкурентами – робота повносистемного рибогосподарського комплексу, що не має аналогів у світі, який своєю масштабністю та ідеологією, заснованою на отриманні максимально можливої якості рибопродукції дозволить:

Сконцентрувати в одному керуючому органі всю повноту адміністративних та виробничих можливостей з управління, прикладної науки, вирощування риби, виробництва рибопродукції, вилову риби у Світовому океані, її переробки та реалізації.

Поліпшувати якість і максимально знижувати собівартість рибопродукції від вирощування компонентів комбікормів до кінцевої реалізації (собівартість рибопродукції за такого повносистемного виробництва знижується 30÷50 % залежно від її виду).

Захопити значну частку Світового ринку рибопродукції (в окремо взятих країнах та навіть регіонах можна буде впливати на ціноутворення за окремими позиціями).

Створити високий міжнародний імідж корпорації, який дозволить робити «м’яку» експансію розширення своєї аквакультури, марикультури, риболовлі та рибопереробки практично у будь-якій країні світу.

Вступити в боротьбу морських держав за використання водних біоресурсів Світового океану, не зважаючи на стійку щорічну деградацію популяцій промислових видів риб.

Характеристика основних можливих ризиків – усі ризики (за виключенням непередбачуваних війн та катастроф) у проєкті очікувані та ефективно піддаються нівелювання заходів превентивного характеру.

Загальна вартість проекту – 5 000 000 000 $.

Тривалість проекту – 10 років.

Дисконтований період окупності проекту – 7,8 років

Основні параметри виробництва:

Товарна риба та морепродукти – до 1000000 тонн/рік, (у тому числі й в інших країнах).

Виробництво рибопосадкового матеріалу для зариблення власних підприємств аквакультури та марикультури – до 500 тис.штук/рік.

 Продукти рибопереробки – 400 000 тонн/рік.

Виробництво рибних комбікормів – до 200000 тонн/рік.

Виробництво рибного борошна – до 100000 тонн/рік.

Осетрова ікра класу “Imperial” тп Golden Caviar” – до 1000 тонн/рік.

Виробництво м’яса осетрових видів риб – до 20000 тонн/рік, а також сировина для осетрового хондроїтину – до 1000 тонн/рік).

Океанічний рибний промисел – до 830 000 тонн/рік;

 Висновки

Потужний повносистемний рибогосподарський, рибопромисловий, рибопереробний і торговельний бізнес екологічної спрямованості, координований науковими підрозділами Транснаціональної рибної корпорації», матиме достатній запас міцності для подолання будь-яких фінансових, економічних, адміністративних та інших негативних факторів на шляху свого сталого, стрімкого довготривалого розвитку за високої рентабельності та конкурентоспроможності своєї продукції на Світовому рибному ринку.

 ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА РИБНА КОРПОРАЦІЯ

 Обгрунтування необхідності створення

 Ситуаційний аналіз рибного господарства України станом на 2023 р. показує, що усі підприємства галузі знаходяться на межі банкрутства або мінімальних прибутків, які не дозволяють їм розраховувати на будь який, навіть незначний розвиток. Причини такого ганебного положення криються в “недосконалій” політиці держави, яка за останні 25 років “спромоглася”:

Зруйнувати:

 – Океанічний рибопромисловий флот України (240 одиниць, який добував риби 850 тис. тонн/рік, що у 40 разів більше ніж зараз виробляє і добуває уся галузь). В той же час риболовний флот Азово-Чорноморського басейну давно перевищив строки своєї безпечної експлуатації (> 40 років) і в оснанні десятиліття без оновлення не міг вже виходити на промисел;

 – Обласні рибокомінати, які щорічно вирощували рибопродукції більше 140 тис. тонн/рік;

 Технологічні ланцюжки виробництва рибопродукції від формування і утримання ремонтно-маточних стад промислових видів риб, їх інкубації, вирощування рибопосадкового матеріалу, товарної риби і до зберігання, переробки та торгівлі рибопродуктами (ситуація погіршилася після продажу державних рибовідтворювальних комплексів).

Зарегулювати та максимально ускладнити:

     – Процеси надання дозволів на право лову водних біоресурсів та простежуваності вилову таким чином, що  промисел перестав бути рентабельним.

     – Галузеве законодавство, яке вже не сприяє, а лише гальмує розвиток рибного господарства.

Висновок: для забезпечення сталого розвитку рибного господарства України необхідно створити Транснаціональну рибну корпорацію з повним технологічним циклом виробництва,  рибопродукції, яка проводитиме свою рибопромислову діяльність не тільки в Україні, а в інших країнах Світу.

 Бізнес модель

 Бізнес-модель – повносистемна рибопромислова корпорація, з розвиненою науково-прикладною базою, яка здатна забезпечити постійний стрімкий розвиток як власних рибогосподарських, рибопромислових та інших підприємств, так і підприємств партнерів, що увійшли до корпорації для роботи єдиному технологічному ланцюжку в Україні та за її межами, забезпечуючи значне стійке зростання фінансового прибутку.

ТРК має намір використовувати інноваційні технології, розроблені в Європі, Китаї, Японії, Австралії, В’єтнамі та в Україні.

Стратегічна бізнес-ідея цього проєкту – створення науково-виробничого корпоративного об’єднання, яке в умовах будь-яких політичних та економічних труднощів зможе:

забезпечити на багато років наперед отримання максимально можливого прибутку, функціонування та розвиток рибогосподарських підприємств України, виробництво конкурентоспроможної, якісної рибопродукції власного виробництва з реалізацією її на внутрішньому та зовнішньому ринках;

забезпечити підтримку на належному рівні екологічного стану своїх водойм та проводити в них комплекс природоохоронних та меліоративних робіт з відновленням їх рибогосподарського потенціалу;

розробляти рекомендації уряду України щодо раціонального використання її водних ресурсів.

Ключові партнери та стратегічне співробітництво неконкуруючих підприємств. Функціонування та стрімкий розвиток ТРК передбачатиме повномасштабне впровадження аутсорсингу (outer-source-using) з використанням зовнішнього виробничого ресурсу у вигляді залучення до виробничої діяльності головного підприємства та безлічі дрібніших рибопромислових, рибогосподарських, рибопереробних, сільськогосподарських, торгівельних та інших підприємств  в Україні та за її межами.

Передача ТРК за договорами певних видів виробничої, підприємницької діяльності іншим компаніям дозволить знизити ризики та витрати виробництва, використовувати спільно існуючу інфраструктуру, позбавити головне підприємство від безлічі виробничих турбот і дасть при цьому можливість сконцентруватися на головному – організації загального виробничого процесу та ефективного збуту готової рибопродукції.

На аутсорсинг передаватимуться функції з професійної підтримки та безперебійної роботи окремих виробничих систем та інфраструктури на основі тривалих контрактів (≥ 1 рік).

Стратегічне співробітництво конкуруючих підприємств необхідне ТРК для:

 Зниження ризиків у конкурентному середовищі, пов’язаних із ціновими війнами, невизначеністю та непередбачуваністю ситуації, яка не дозволяє планувати виробництво на перспективу.

 Підтримка максимально можливого асортиментного переліку рибопродукції у всіх торгових точках у будь-яку пору року.

 Виробництва рибопосадкового матеріалу для зариблення водойм корпорації (як акт доброї волі та політико-екологічного співробітництва з урядом України).

 Запуск спільних із іншими підприємствами бізнес-проектів.

 Отримання знань, баз даних, ліцензійних прав чи доступу до споживачів.

Ключові види діяльності ТРК. Робота та підтримка взаємовідносин із споживачами для отримання стійких доходів буде можлива за умов:

Вирощування різноманітної осетрової рибопродукції та виробництво високоякісної «чорної» ікри в обсягах, які дозволять зайняти значну частину світового ринку.

Вирощування та переробка, спільно з іншими рибогосподарськими підприємствами цінних промислових видів риб України у значних обсягах (сомові, окуневі, кефалеві, рослиноїдні, тріскові, камбалові та інші види риб).

Вирощування рибопосадкового матеріалу для зариблення континентальних водойм України та її прибережних вод.

Виробництво високоякісних рибних комбікормів на основі рибного та крилового борошна власного виробництва для потреб корпорації.

Створення та функціонування Наукового центру спільно із Селекційно-генетичним племінним рибним центром.

Створення та експлуатація океанічного рибопромислового флоту.

Ключові ресурси:

– Матеріальні ресурси. До матеріальних ресурсів ТРК можна  віднести всі виробничі об’єкти, будівлі, споруди, обладнання, плавзасоби, рибопромисловий флот, транспортні засоби, оптові живорибні та рибні бази, логістичні центри тощо.

Інтелектуальні ресурси ТРК – це торгова марка, закрита інформація, захищена правами власності, патенти та авторські права, партнерські та клієнтські бази даних тощо, що становить основу даної бізнес-моделі. Також до них можна буде зарахувати створений компанією “Інформаційно-аналітичний центр розвитку рибного господарства України”.

Суспільні ресурси. До громадських ресурсів можна буде віднести Асоціації рибогосподарських підприємств, громадські організації рибогосподарського та екологічного спрямування України, «Фонд відродження водойм України (благодійний), медіа ресурси та інші, які працюватимуть в ідеологічному просторі корпорації.

Кадрові ресурси. Підбір персоналу – важливе завдання для ТРК. Особливо уважне ставлення з боку керівництва корпорації повинно бути до підбору персоналу всіх рівнів тому, що вирощування риби є складним живим процесом, особливо при індустріальному вирощуванні риби, а сама переробка риби пов’язана з високим ризиком виробництва неякісного кінцевого рибопродукту, небезпечного життя людини.

Фінансові ресурси. Функціонування бізнес-моделі ТРК вимагатиме наявності значних ресурсів для фінансування не лише своїх структурних об’єктів, а й партнерів. Такий динамічний неординарний підхід до фінансування виробництва корпорації  гарантуватиме виконання її виробничих планів та підтримки самостійних рибопромислових, рибогосподарських та інших підприємств у сфері впливу головної кампанії, значно знижуючи при цьому зовнішню агресивну конкуренцію та гарантуючи власний стратегічний розвиток.

Ціннісні пропозиції. Передбачається, що ТРК у своїй діяльності створюватиме для України та Світу такі цінності:

Вирощування риби (реалізація живої, охолодженої, замороженої зокрема і осетрових видів риб), рибопродукція морепродукти (як глибокої їх переробки).

Виробництво ікри: осетрової, лососевої, тощо.

Виробництво рибопосадкового матеріалу для повномасштабного зариблення континентальних водойм України та її прибережних морських вод.

Дослідження (наукові) з екології континентальних водойм України.

Виховання екологічного світогляду населення України, особливо в дітей із підключенням до процесу всіх доступних медіа – ресурсів.

Об’єднання громадських організацій екологічного, рибопромислового та рибогосподарського напрямів для здійснення всенародного контролю екологічного середовища та раціонального використання водних ресурсів України.

Створення «Інтелектуально-аналітичного центру розвитку рибного господарства України”, який стане «мозковим» центром, основним завданням якого буде вироблення рекомендацій керівництву держави щодо розвитку галузі рибного господарства.

Споживчі сегменти ринку: 

Масовий ринок. В одному з сегментів Головної бізнес – моделі ТРК фокус уваги насамперед буде звернений на масовий ринок споживачів рибопродукції України в першу чергу (жива, охолоджена, заморожена риба, продукти її переробки, морепродукти тощо).

Пропозиції рибопродукції та канали їхнього розподілу будуть сконцентровані на одній великій групі клієнтів із приблизно однаковими потребами та фінансовими можливостями.

 Нишовий ринок. У даному сегменті Головний бізнес – моделі зусилля спрямовуватимуться на окремі групи споживачів зі специфічними високими вимогами та зі спеціальними каналами постачання (чорна осетрова ікра, цінні види риб: осетрові, камбальні, вугор, тунець, інше).

 Сегментований ринок. Головна бізнес – модель у разі передбачатиме забезпечення продукцією, поруч із роздрібними споживачами, і оптових споживачів (рибопереробні підприємства, оптові бази, інше).

 Диверсифікований ринок. Головна бізнес – модель також передбачатиме розширення асортименту рибопродукції, що випускається, і переорієнтацію ринків збуту, освоєння нових видів рибопереробними виробництвами, нових видів продукції (для фармацевтики, косметології, харчової промисловості, фаст-фудів, тощо) для підвищення економічної ефективності виробництва, отримання запланованої прибутку та запобігання банкрутству.

Багатостороння платформа. Головна бізнес-модель передбачатиме забезпечення потенційних споживачів своєї продукції всім асортиментним переліком риби та рибопродукції.

Також багатостороння платформа Головної бізнес-моделі передбачатиме повномасштабне зариблення рибопосадковим матеріалом континентальних водойм України та її прибережних вод, отримуючи замість не тільки можливість нарощувати видобуток водних біоресурсів у водоймах, що зариблюються корпорацією, а й отримувати фінансову компенсацію від уряду за зариблення.

Взаємовідносини із клієнтами. Основна мета бізнесу, орієнтованого на споживача і сформульованого в бізнес – моделі ТРК – це створення стабільної клієнтури, що постійно збільшується. Ця клієнтура повинна цілорічно купувати різноманітну рибопродукцію, що дозволятиме систематично збільшувати фінансовий прибуток компанії.

Всі сегменти ринку, інтегруватимуться в загальну схему Головної бізнес-моделі корпорації, вимагатимуть особливого підходу щодо договірних взаємовідносин і до фінансування процесів реалізації продукції.

Канали збуту. Ціннісні пропозиції надходитимуть до споживача через інформаційні, оціночні, дистриб’юторські, нові торгові мережі, що вже існують і створюються, здатні доставляти і реалізовувати покупцям різного виду рибопродукцію.

Канали збуту, які корпорація створюватиме для роботи зі споживачами, повинні сприяти диференціації їхніх пропозицій та відігравати все більш важливу роль у конкурентному позиціонуванні. Важливо розвивати ефективний менеджмент нових каналів збуту (наприклад, реалізацію рибопродуктів через інтернет, особливо вищого цінового асортименту), що постійно забезпечує конкурентну перевагу.

Робота зі збуту рибопродукції проводитиметься на тлі розвитку інформаційних потоків (вихідний інформаційний та зворотний зв’язок до споживача) у напрямках:

Розвитку логістики доставки рибопродукції від підприємств корпорації до кінцевого споживача.

Розвитку персоналізації послуг, оскільки нормальне розміщення рибопродуктів у точках масової реалізації вже недостатньо задовольняє запитам зайнятих покупців.

Донесення рибопродукту до споживача у вигляді, що відповідає його потребам.

Ефективне управління каналами збуту сприятиме підтримці обслуговування споживачів високому рівні, завдяки якому з’явиться новий широкий вибір рибопродукції.

Такий підхід до реалізації рибопродукції змінить рано чи пізно фундаментальні засади джерела конкурентоспроможної цінності бізнес-концепції. ТРК має використовувати нові канали збуту для позбавлення від ланцюжка посередників, зміцнюючи зв’язки зі споживачами, знижуючи націнку, кінцеву вартість товару та максимально прискорюючи процес доставки рибопродукції від виробника до споживача.

Установка прямих відносин із кінцевим споживачем даватиме цінну інформацію та створити інфраструктуру, завдяки якій можна коригувати фундаментальні принципи бізнес – моделі корпорації (це, в основному, стосується рибопродукції з великою надбавковою вартістю: «чорна» ікра та цінні види риб).

У багатьох випадках здатність знаходити нові канали збуту рибопродукції та керувати ними має вирішальне значення для ТРК, оскільки це реальний вияв турботи про споживачів.

Така філософія ТРК вимагатиме формування нового способу мислення його персоналу, здатного змінити не тільки стратегію корпорації, а й усю галузь рибного господарства загалом.

Структура витрат. Недоліки поділяються на класи та категорії. Класи витрат:

– Недоліки з переважною увагою до витрат. У цій частині бізнес – моделі увага приділятиметься витратам, що передбачають підтримку мінімальної її структури, максимальну автоматизацію виробничих процесів та широке залучення сторонніх ресурсів (рибопродукція нижчого та середнього цінового асортименту).

– Недоліки з переважною увагою до цінностей. Ця частина бізнес – моделі орієнтується не так на витрати, але в ціннісні переваги як висококласної рибної продукції і на високому рівні особистого сервісу («чорна» ікра, цінні види риб).

Категорії витрат.

Фіксовані витрати: вести, орендна плата, амортизація засобів виробництва, інші.

Змінні витрати, які змінюються в залежності від кількісного виробництва рибопродукції та надання послуг.

Економія на масштабі, коли зниження витрат залежить від обсягів виробництва рибопродукції. Необхідно враховувати і особливий вид витрат, пов’язаний з індивідуальними замовленнями рибопродукції (вирощування особливих видів риб, конкретного розміру, особливої якості ікри, формування спеціальної ціни для конкретних замовників або цілого сегмента).

Потоки надходження доходів. Потоки надходження доходів від роботи ТРК в основному будуть двох типів від:

Продаж оптовим або роздрібним споживачам своїх активів – прав власності на масовий вид рибопродукції (у вигляді грошових надходжень: безготівкових для оптових покупців та готівкових або платіжних карток).

Прав власності на рибу та морепродукти за зариблення континентальних водойм та прибережних вод України, які можуть отримуватися у вигляді щорічних квот на їх вилов, які можна одразу продати, обрати самим або виловити рибу спільно зі своїми партнерами.

Аналіз світового ринку рибопродуктів та морепродуктів

 У світі риба і морепродукти зайняли важливе місце у раціоні збалансованого харчування сучасної людини, будучи джерелом близько 20 % протеїну тваринного походження.

Частка споживання морепродуктів, як продукту харчування становить 75 % від загального обсягу рибопродуктів і морепродуктів. Решта переробляється в рибні субпродукти, харчові добавки, різні жири, сировину для фармацевтичної галузі.

Крім того, що риба є багатим джерелом високоякісних білків, що легко засвоюються організмом, що містять всі найважливіші амінокислоти. Риба дає і необхідні жири (наприклад, довголанцюгові жирні кислоти омега-3), вітаміни (D, A і B) і мінеральні речовини (у тому числі кальцій, йод, цинк, залізо та селен).

Споживання рибопродуктів на одну людину у світі на рік становило вже 20,5 кг, що на 86 % задовольняє мінімально необхідний медичний рівень 23,7 кг/рік на особу (в економічно розвинених країнах вона становить 27-70 кг/рік на особу).

У 2022 р. 46% всієї риби, призначеної для безпосереднього вживання людьми, надійшло в живому, свіжому або охолодженому вигляді. Така продукція користується найбільшою перевагою і, відповідно, коштує дорожче. Решта продукції, призначеної для харчових цілей, реалізовувалась у різному обробленому вигляді: близько 12 % у в’яленому, солоному, копченому або іншому переробленому вигляді, 13 % у готовому та консервованому вигляді та 30 % у замороженому.

Головним переробником і постачальником рибопродуктів та морепродуктів на світовий ринок є Китай (понад 61%), далі йдуть Індонезія, США та інші країни. Основними споживачами морепродуктів є країни Азії, США та ЄС.

Річний оборот галузі складає ≥ 400 млрд. $. Світовий ринок рибопродуктів та морепродуктів обслуговують близько 57 млн. осіб, у якому задіяно близько 4,6 млн. рибопромислових суден (океанічні судна та маломірний рибальський флот).

Рівень споживання, а відповідно і вилову морепродуктів, неухильно зростає з кожним роком і за останні 5 років збільшився на 15% (в 10 разів більше, ніж у 1970 році). Так, у 2022 р. світовий улов становив ≥ 172 млн. тонн/рік. З нього ≈ 48,5% риби виловлено в морях та океанах, а ≈ 51,5% вирощено підприємствами аквакультури та марікультури.

Виробництво і використання продукції рибальства, аквакультури та марікультури

 Таблиця 1                                         млн тонн

Вирощування,

вилов

Роки

2011

2017

2022

Рибальство

Внутрішні водойми

11,5

12,1

12,2

Моря

82,6

81,3

79,0

Разом:

94,7

93,4

91,2

Аквакультура та марікультура (без рослин)

Внутрішні водойми

38,6

53,0

54,8

Моря

23,2

31,6

29.1

Разом:

61,8

84,6

83,9

Всього:

156,5

169,2

175,1

Використання (без рослин)

Рибопродукти у харчуванні

130,8

148,0

153,5

Нехарчове використання

25,7

21,2

24,5

Населенння Світу (млрд.)

7

7,5

8,0

Риби на душу населення (кг/рік)

18,6

 20,1

20,4

Першим істотним фактором, що визначає загальне становище на світовому ринку рибопродукції, є глобальне зростання незадоволеного попиту (норма 23,7 кг/рік – 20,4 кг/рік факт = 3,3 кг/рік на особу). Тобто незадоволений попит на світовому ринку рибопродукції на даний момент становить 3,3 кг/рік на людину х 8 млрд. людей = 26,4 млн. тонн/рік (с кожним роком незадоволений попит на рибопродукціюу Світі зростає на 2% ).

Якщо на початку 80-х світовий попит на харчову рибу становив 55 млн. тонн, то до 2025 року, згідно з прогнозами ФАО, він перевищить 200 млн. тонн/рік.

Передбачається також, що попит у державах, що розвиваються, зростатиме швидше, ніж у розвинених країнах, головним чином, за рахунок високих темпів приросту населення.

Причому передбачається надлишок продукції моря у Латинській Америці та дефіцит в Африці та Азії.

Сподіватися, що збідніючий Світовий океан прогодує людство при щорічному попиті, що збільшує, – не можна! 

Тому виходом із ситуації надалі може лише розвиток аквакультури і особливо марікультури (розвиток аквакультури обмежено рибогосподарськими можливостями внутрішніх прісноводних водойм).

Другий групою чинників, визначальних найбільш загальні тенденції розвитку ринку рибної продукції, є обмеження свободи рибальства.

Введення 200-мильних економічних зон наприкінці 70-х років призвело до зниження експедиційного лову багатьма державами і переорієнтувало увагу рибальських компаній до «бідніших» ресурсів прибережних вод своїх держав, стимулювало розвиток марікультури, а також започаткувало освоєння глибоководних районів Світового океану.

У уловах рибалок підвищилася питома вага ставриди, сардини, путасу, молюсків і ракоподібних. В той же час зменшилися улови тріскі, сайри, пікши, палтусу, оселедцю, тобто найбільш цінних і традиційних у харчовому відношенні видів риб.

При зміні об’єктів промислу рибальським підприємствам важко зберегти обсяг продажу, оскільки за споживанні продуктів моря через специфіки їх смакових якостей (переважно, ніж інших харчових товарів), має значення чинник традиційної переваги.

Не можна не відзначити і високий ННН-промисел (незаконний, нерегульований, неповідомлений), який становить близько 15 % від світового улову, а це понад 13, млн. тонн/рік, що значно підриває стійкість світового ринку рибопродукції.

Третьою групою факторів, що визначають стан світового ринку рибопродукції, є ступінь збалансованості попиту та пропозиції.

Провідна роль у виробництві та міжнародній торгівлі належить розвиненим капіталістичним країнам. На даний час підвищується рівень спеціалізації країн у виробництві та експорті окремих рибопродуктів.

Характерною рисою підвищення ціни на рибні товари є нерівномірність цього процесу з різних груп країн. Ступінь обробки експортованої продукції в країнах, що розвиваються, значно нижчий, ніж у розвинених, а відповідно і нижче ціни на їх продукцію.

У сучасних умовах, коли країни, що розвиваються, стали власниками колосальних водних біоресурсів своїх прибережних вод, поставки ними на світовий ринок рибопродукції впливають на ціноутворення, хоча провідні позиції, як і раніше, належать фірмам розвинених капіталістичних держав.

Досвід та технологічні інновації сприятимуть подальшому розвитку світових рибогосподарських підприємств, що призведе до зниження вартості вирощеної риби. Відповідно до світових досліджень, у зв’язку зі зростанням населення Землі, технологічного розвитку та зростання рівня життя країн, що розвиваються, світовий ринок риби та морепродуктів у найближче десятиліття досягне обороту ≥ 500 млрд. $.

Тенденції до збільшення ємності світового ринку морепродуктів також продиктовані прагненням людини до здорової їжі, заміни м’яса на легкий продукт – рибопродукти та морепродукти.

Стан рибних ресурсів Світового океану, динаміка вилову (реалізації). Обсяг продукції світового океанічного рибальства постійно збільшувався, досягнувши рекордного рівня 86,4 млн. тонн 1996 р.

Проте, відтоді намытилася загальна тенденція до його скорочення. Обсяг заявлених виловів у світі у 2017 р. становив лише 81,3 млн тонн. Судячи з проведеного ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН) аналізу запасів у 2018 р, частка рибних запасів, що експлуатуються в межах рівня біологічної стійкості, виявила тенденцію до зменшення, скоротившись з 90 % у 1974 р. до 68 % у 2016 р.

Таким чином , 32% відсотка рибних запасів оцінювалися як такі, що перебувають на біологічно нестійкому рівні і, отже, переловлювані. Частка недовикористаних запасів Світового океану безперервно скорочується, як частка запасів, експлуатованих з перевищенням рівня біологічної стійкості.

Продукція рибальства відрізняється великою видовою різноманітністю. Так, у 2022 р. на десять найбільш продуктивних видів припало 28% усіх світових виловів морського промислового рибальства. Більшість їх запасів використовується повністю і немає резерву для нарощування обсягу продукції, а деякі запаси переловлюються.

Зростання видобутку там можливе лише після їх успішного відновлення. Досягти керованого стійкого рибальства ООН поки що не вдається. Для відновлення запасів до повного біологічно стійкого рівня продуктивності потрібні чіткі плани управління (позитивний досвід відновлення рибних запасів є в Австралії, Мексиці, Намібії країнах Європи). Світовий океан вже не володіє резервом для подальшого збільшення вилову і вимагає ефективного управління з метою стабілізації виловів (лише недолачиваемые запаси можуть мати деякий потенційний запас для нарощування виробництва ≈ 10 млн. тонн/рік).

Два основних запаси анчоуса у південно-східній частині Тихого океану, мінтаю (Theragra chalcogramma) у північній частині Тихого океану та атлантичного оселедця (Clupea harengus) у північно-східній та північно-західній Атлантиці використовуються повністю. Запаси атлантичної тріски (Gadus morhua) у північно-західній та північно-східній Атлантиці переловлюються. Запаси японської скумбрії (Scomber japonicus) у східній частині моря використовуються повністю, а в його північно-західній частині переловлюються. Запаси смугастого тунця (Katsuwonus pelamis) використовують повністю. Загальний вилов тунців та тунцових видів у 2022 р. становив близько 7,2 млн. тонн (≈ 9 % від загального річного вилову). У 2022 р. частка основних ринкових видів тунця: довгоперого, великоокого, синього (три види), смугастого та жовтоперого – становила 5,0 млн. тонн. Це на півмільйона тонн більше, ніж на два роки раніше.

 Динаміка основних показників океанічного рибальства

10-ти провідних риболовних країн

Таблиця 2                                       тонн

№ з/п

Країни

2017

2022

Зміни

(+ або -)

1

Китай

14 811 390

16 121 564

+ 8,8 %

2

Индонезія

6 016 525

6 743 823

+ 12 %

3

США

4 954 467

4 876 326

– 1,5 %

4

рф

4 000 702

4 000 034

– 0,17 %

5

Японія

3 630 364

3 705 432

+ 2 %

6

Перу*

3 548 689

3 520 759

– 0,7 %

7

Індія

3 418 821

3 523 231

+ 1,39 %

8

Мьянма

2 702 240

2 845 634

+ 5,3 %

9

Чілі*

2 175 486

2 356 783

+ 8,3 %

10

Філіпіни

2 137 350

2 345 634

+ 9,7 %

Примітка * – разом з анчоусом.

Як видно з таблиці, зниження виробництва рибної продукції в останні роки спостерігається в деяких провідних рибальських країнах, яке пов’язане зі скороченням промислу анчоуса та загальною деградацією запасів Світового океану (через щорічні перелови риби).

У цілому ж загальносвітовий рівень вилову риби і морепродуктів за останні роки знизився на 5 % і спостерігається стійка тенденція до подальшого зниження (попит поки що компенсується продукцією аквакультури та марикультури).

Масштаби експлуатації морських ресурсів із 1990 р. мало змінювалися, а запаси деяких найважливіших видів риб вкрай виснажені, незважаючи на задовільну кормову базу океанів.

Враховуючи 8,0 мільярдне населення Землі (на сьогодні, без майбутнього зростання), медичну норму мінімального споживання риби (23,7 кг/рік на людину), а також неухильне зниження продуктивності Світового океану (скоро очікується різке зниження вилову риби в океані, так як 40% промислових видів риб схильні до щорічного перелову), можна впевнено стверджувати, що незадоволені потреби світового ринку рибопродукції постійно зростатимуть.

Провідне становище на світовому ринку рибопродукції традиційно останнім десятиліттям займають країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону (Китай, Таїланд, В’єтнам) як у виробництві, так і у світовій торгівлі рибної продукції.

Спостережувана світова ринкова експансія цими країнами пов’язана з розвитком економіки регіону, підвищенням рівня доходів населення та покращенням купівельної спроможності споживачів у самих країнах регіону.

Основна продукція аквакультури і марикультури на світовому ринку. За даними ФАО у 2022 році на світовому ринку було представлено рибопродуктів та морепродуктів близько 570 видів, у тому числі 360 види кісткових риб, 102 види молюсків, 60 видів ракоподібних, 6 видів жаб та рептилій, 9 видів водних безхребетних та 37 видів водних рослин.

Найбільш вагомий внесок по сектору аквакультури та марікультури у зміцнення продовольчої безпеки людства та покращення харчування в країнах, що розвиваються, вносить розведення кісткових риб.

Об’єми світового ринку

 продуктів аквакультури та марікультури у 2022 р.

(без водних рослин)

Таблиця  3                                     млн. тонн

№ з/п

Види продукції

Аквакультура

Марікультура

Всього

1

Костні риби

48,4

10,0

58,4

2

Молюски

1,0

16,7

17,7

3

Ракоподібні

3,1

4.4

7,5

4

Інші

0,5

0,5

1,0

 

Всього:

53,0

31,6

84,6

Світовий ринок рибних кормів. Нині одним із головних факторів, що стримують розвиток аквакультури та марікультури у світі є постачання рибникам збалансованих кормів за економічно ефективними з погляду витрат цінами. Цей чинник є невід’ємною умовою прибутковості виробництва.

Однак, комбікормова промисловість провідних країн світу не може індивідуально і точно враховувати особливості сотень тисяч дрібних рибогосподарських підприємств (умови утримання, клімат, види риб, їх фізіологічний стан та інше), тому комбікормова промисловість виготовляє універсальні усереднені корми сумнівної якості, в яких свого власного прибутку (обмежена можливість придбання країнами Африки якісних кормів за економічно вигідними цінами значною мірою обмежує розвиток їхньої аквакультури, незважаючи на сприятливі кліматичні та географічні умови).

Рибні корми, вироблені великими комбікормовими підприємствами, ніяк не можуть задовольнити потреби ТРК, тому виготовлення на власних комбікормових заводах високоякісних рибних кормів преміум класу – це першочергове завдання керівництва корпорації.

Високоякісні рибні корми в необхідному обсязі, виготовлені за спеціальною рецептурою, зможуть гарантовано забезпечити стійке багаторічне процвітання корпорації!

Світовий ринок “чорної ікри”. Місткість світового ринку “чорної ікри” підрахувати важко через те, що попит на неї ніколи не задовольнявся навіть на 10% (так, якщо вживати в рік по 1 граму ікри на одну людину, а це 50-100 ікринок на одному бутерброді, загальна річна світова потреба становитиме 8000 тонн/рік!).

У 50-80-х роках ХХ століття СРСР видобувало 2500÷2800 тонн/рік осетрової ікри, з яких постачалося на світовий ринок до 570 тонн/рік (севрюжа ікра ≈ 50,6 %, ікра російського осетра ≈ 38,5 %; ікра білуги ≈ 9,9%). Навіть у ті часи попит на ікру не був задоволений, незважаючи на те, що «чорна ікра» не була символом багатства і процвітання, а виконувала роль «пересічного дефіциту».

Через контрабанду «чорної ікри» СІТЕС (Комітет з міжнародної торгівлі зникаючими видами при ООН) обмежив лов осетрових риб та експорт чорної ікри рф та всіх прикаспійських країн колишнього СРСР. Єдиною державою Каспійського регіону, якого заборона не торкнулася, залишився Іран, хоча банкрутство у 2004 р. державної компанії Ірану, яка займалася постачанням на експорт осетрової ікри та м’яса, також негативно вплинули на світовий експорт ікри.

Сьогодні на світовому зовнішньому ринку оборот:

Легальна «чорна ікра» становить приблизно 350—370 тонн/рік (≈ 600 млн. $/рік). Частка рф та Ірану коливається 60÷100 тонн/рік (ікра середньої якості).

– Нелегальна «чорна ікра» становить приблизно 700 тонн/рік (1500 млн. $). З рф контрабандистами вивозиться до 400 тонн/рік (ікра вкрай низької якості – зникли відтінки жовтого, сірого, зеленого та коричневих кольорів, діаметр ікринок знизився з 4 мм до 2,4 мм, а хімічний склад ікри не дозволяє еавіть вважати цю ікру харчовою).

У зв’язку з високими цінами на ікру та бажанням кожної людини її вживати кілограмами, правильніше ємність світового ринку оцінювати у загальній сумі грошей, яку людство готове витратити на цей продукт.

За підрахунками фахівців ця сума становить ≈10 млрд. $/рік залежно від ціни на продукт (зі зменшенням ціни на «чорну ікру» ємність ринку різко зростає і навпаки).

Незадоволена ємність світового ринку «чорної ікри» фахівцями оцінюється в 3000 тонн/рік.

 Основними постачальниками осетрової ікри зараз є: Франція, Німеччина, Італія, США, Канада, Китай, Уругвай, Іспанія, Південна Корея, Саудівська Аравія.

В останні роки по всьому світу з метою одержання харчової осетрової ікри створено сотні дрібних фермерських господарств. Проте, специфіка осетрового бізнесу така, що отримати якісний ікорний продукт можна лише у великих високотехнологічних рибогосподарських підприємствах індустріального типу.

 Висновок: ТРК, створюючи свій осетровий повносистемний високотехнологічний рибогосподарський комплекс індустріального типу, орієнтований на виробництво осетрової «чорної ікри» найвищої споживчої якості у значних обсягах, може впевнено розраховувати на окупацію більш ніж 50% світового ринку “чорної” ікри (екологічно чистої та з максимально можливою якістю).

PEST – аналіз зовнішнього середовища 

Даний PEST-аналіз використовуватиметься для оцінки впливу ринкових та споживчих трендів (тенденцій) на продаж рибопродукції та прибуток ТРК.

Фактор

зовнішнього середовища і ступені його впливу на продажі

і прибутки корпорації в долгостроковій перспективі

 

Таблица 4

з/п

Фактори

Ступень впливу

(P) POLITICAL — політичні фактори

1

Фактор стабільності политичної влади

1

2

 Фактор законодвства у галузі рибного господарства, податкової політики (тарифи та пільги)

1

3

Фактор тенденції до регуляції та дерегуляції галузі

1

4

Фактор рівня розвитку підприємництва та бизнес-середовища

1

(E) ECONOMICAL — економичні фактори

1

Фактор темпів роста економіки

1

2

Фактор рівня безробіття, розмір оплати праці

1

3

Фактор платоспроможності попиту

2

(S) SOCIO-CULTURAL — соціально-культурні фактори

1

Фактор вимог до якості продукції

1

2

Фактор звичок споживання рибопродукції

1

3

Фактор видносин до екологічно чистих рибопродуктів

1

(T) TECHNOLOGICAL — технологічні і природно-географічні фактори

1

Фактор інновацій і технологічного розвитку галузі

1

2

Фактор ступені використання, впровадження та предачі технологій

1

3

Фактор кліматичних умов

1

4

Фактор екологічних обставин

1

5

Фактор природніх катаклізмів

1

 Примітка: 

  1 — вплив фактора иінімальний;

  2 — зміна фактору вже впливатиме на продажі і прибутки ТРК. 

  3 — вплив фактора высоки зі зміною продажів та прибутків ТРК.

 Експертна оцінка

верогідності зміни факторів макросередовища,

а також їх реальній значимості

 

Таблица 5

з/п

 

Фактор

Ступень впливу

Средняя оцінка

трёх експертів

Оценка з поправкою на вагу

Сумарна і зважена

оцінка

(P) POLITICAL — політичні фактори

1

Фактор

1

1,0

0,05

0,050

2

Фактор

1

1,1

0,09

0,099

3

Фактор

1

1,1

0,08

0,088

4

Фактор

1

1,0

0,05

0,050

(E) ECONOMICAL — економічні фактори

1

Фактор

1

1,1

0,08

0,088

2

Фактор 

1

1,3

0,08

0,104

3

Фактор

2

1,2

0,09

0,108

(S) SOCIO-CULTURAL — соціально-культурні фактори

1

Фактор

1

1,3

0,08

0,104

2

Фактор 

1

1,1

0,08

0,088

3

Фактор

1

1,2

0,07

0,084

(T) TECHNOLOGICAL — технологічні та природно-географічні факторы

1

Фактор

1

1,3

0,05

0,065

2

Фактор

1

1,3

0,05

0,065

3

Фактор

1

1,5

0,05

0,075

4

Фактор 

1

1.3

0,03

0,039

5

Фактор

1

1,5

0,04

0,060

6

Фактор 

1

1,0

0,03

0,030

 

Разом:

ххх

ххх

1

ххх

Висновки: 

PEST-аналіз ТРК показує, що:

– На продаж та прибуток політичні фактори зміни зовнішнього макро та мікросередовища не будуть істотно впливати.

– Економічні фактори, за винятком фактора зміни платоспроможного попиту, не матимуть суттєвого впливу.

– Соціально – культурні чинники зміни зовнішньої макро і мікросередовища нічого очікувати істотно впливати.

– Технологічні та природно-географічні фактори зміни зовнішнього макро- та мікросередовища не будуть істотно впливати.

Аналіз діяльності конкурентів ТРК – це рибогосподарська, агрогосподарська, рибопромислова, рибопереробна, наукова, торгова структура, об’єднана єдиним технологічним ланцюжком, завдання якого полягатиме у виробництві та реалізації кінцевого продукту рибопереробки високої якості для отримання максимально можливого фінансового прибутку.

На даний момент у світі не існує подібної організаційної виробничої структури, що ставить перед собою подібні масштабні завдання. ТРК матиме усі необхідні фінансові, адміністративні, кадрові, наукові та інші ресурси.

Висновок:  ТРК можна не очікувати значної конкуренції з боку розрізнених малопотужних рибогосподарських і рибопромислових структур тому, що у них відсутній єдиний технологічний ланцюжок (власне вирощування інгредієнтів комбікормів, виробництво комбікормів, вирощування, вилов по всьому світу включаючи порти та портопункти, живорибні та рибні бази, допоміжні підприємства тощо), без яких собівартість кінцевої рибопродукції зростає як мінімум на 30-40%.

Фактори

 інвестиційної привабливості рибної галузі України

 Основні фактори сприятливого інвестиційного клімату галузі рибного господарства України:

Кліматичні та географічні особливості України, які сприяють розвитку галузі рибного господарства. Сума вегетативних температур (≥ 17°С) становить 2800÷3500 градусо-днів на рік на тлі достатньої інсоляції.

Морські та берегові ресурси: зручні бухти, острови, затоки.

Стабільність загальнополітичної, економічної, соціальної та нормативно-законодавчої бази в Австралії.

Кадри галузі матимуть високий професійний рівень та високий рівень протидії різноманітним викликам і загрозам.

Висновки: Сьогодні Україна має необхідні передумови для створення конкурентоспроможної галузевої економіки та зміцнення позицій на міжнародних ринках.

 

Продовольча безпека для світової спільноти – це не лише недопущення голоду та неповноцінного харчування. Вона вважається досягнутою за наявності у всіх людей постійного фізичного, соціального та фінансового доступу до достатньої кількості безпечної та поживної їжі, що дозволяє задовольняти їх харчові потреби та смакові уподобання для ведення активного та здорового способу життя (витяги з регламентуючих документів ФАО).

Населення планети до 2030 року становитиме 8,5 млрд, причому основний приріст буде за рахунок регіонів, що розвиваються (мінімальні потреби людства в рибопродукції до 2030 р. становитимуть 8,5 млрд. чоловік х 23,7 кг/рік на людину = 201,5 млн. тонн/рік).

Забезпечення для населення належної продовольчої безпеки є надзвичайно складним завданням. Сектор рибальства, аквакультури та марікультури відіграватиме важливу роль у справі забезпечення всесвітньої продовольчої безпеки.

Ключове питання полягає в тому, якими є майбутні перспективи розвитку сектору світової аквакультури, марікультури та рибальства.

Ясно, що зростання населення і доходів на тлі урбанізації та диверсифікації раціону харчування створять у країнах, що розвиваються, значний попит на продукти тваринного походження, включаючи рибу, частка яких у раціоні харчування людей буде тільки збільшуватися.

Існуючий і новий попит на продукцію океанічного рибальства стане причиною постійного зростання пресингу на рибні (сировинні) ресурси Світового океану. Однак його приховані ресурси вже практично вичерпані.

Світовий океан найближчим десятиліттям за найоптимістичнішими прогнозами зможе забезпечити видобуток риби і морепродуктів на рівні ≤ 90 млн./тонн на рік з урахуванням недовикористаних на даний час резервів (вилов риби на великих глибинах).

Основне навантаження розвитку ляже на сектор аквакультури та марікультури (з 84 млн. тонн/рік 2017 р. до 112 млн. тонн/рік 2030 р.). А це означає приріст має становити ≥ 33%.

Враховуючи, що майбутнє сектору рибопродукції, що визначається впливом як внутрішніх, так і зовнішніх рушійних сил, є складним і неоднозначним, ФАО висунула ініціативу «Блакитне зростання» (ІГР), ґрунтуючись на застосуванні математичної моделі оцінки потенційних шляхів розвитку рибальства, аквакультури та марікультури виробничого потенціалу, використання продукції (харчова продукція, рибне борошно, риб’ячий жир), цін та ключових факторів, які здатні впливати на пропозицію та попит у майбутньому.

До 2030 року близько 14% вилову йтиме на виробництво рибного борошна, що на два відсотки менше, ніж у цей період. Зниження визначатиме зростанням попиту на харчову рибу: види, які раніше перероблялися на муку, підуть на стіл споживача.

Виробництво рибного борошна до 2030 р. становитиме ≈ 5,0 млн. тонн, а виробництво риб’ячого жиру ≈ 1,0 млн. тонн.

Очікується, що зі зростанням споживання рибного філе, інших напівфабрикатів та пресервів, як сировина для виробництва рибного борошна та риб’ячого жиру використовуватимуться відходи рибопереробного виробництва (голови, хвости, кістки та інші субпродукти), проте якість такого борошна істотно нижча ніж із цілісної риби.

У роки активності Ель-Ніньо виробництво рибного борошна та риб’ячого жиру також знижуватиметься ≥ 2 %, через скорочення вилову анчоуса (в основному страждають Чилі та Перу).

З огляду на зростання доходів населення, зростання цін на м’ясо та інше очікується, що ціни на рибу та рибопродукти будуть відносно стабільними з деякими коливаннями до 2030 р. з переважанням попиту над пропозицією.

Висновок: розвиток ТРК і виведення її на номінальні обсяги виробництва припадає на вдалий період сталого світового розвитку економіки на тлі постійно зростаючого незадоволеного попиту населення на рибопродукти та морепродукти на світовому ринку.

 SWOT – аналіз ринку

Таблиця 6

Критерії

Можливості

Загрози

Сильні

сторони

Зовнішнє середовище:

Нові види рибопродукції, технології рибопереробки, реалізації риби.

Визначення цілевої аудиторії.

Додаткові послуги.

Співробітництво з іншими компаніями.

Збільшення реклами рибопродукції у ЗМІ.

Добрі зв’язки з громадськістю та її

організаціями.

Внутрішнє середовище:

Великий досвід роботи керівного персоналу.

Висока якість продукції.

Високий імидж корпорації.

Великі об’єми продаж рибопродукції.

Лідерство в галузі по всім сегментам

ринку.

Інноваціоні технології в

осетрівництві.

Низкая себестоимость рыбопродукции.

Задоволення клієнтів.

Відпрацьовані бізнес-процеси.

Висококваліфікований  колектив

коллектив.

Широкий ассортимент.

Навчений персонал.

Постійний маркетинговий моніторинг ринку.

Швидка обробка заказів.

Канали просування рибопродукції.

Зовнішнє середрвище:

§ Нові митні правила.

§ Загальний світовий спад економіки.

 

Слабкі сторони

Зовнішнє середовище (на 1 этапі):

Нове законодавче регулювання

Внутрішнє середовище (на 1 этапі) становления):

 Слабкий імідж продукції виробника.

 Нові канали збуту рибопродукції

 Слабый маркетинг

Внутриполитические проблемы

 Низкая мотивация сотрудников

 Несовершенная стратегия выхода на рынок

 Мало дополнительных услуг

Внутрішнє середовище:

 Зміна тенденцій попиту на

рибопродукцію

Слабкий маркетинг

Слабка кваліфікація

персоналу та низка їх мотивація.

Відсутність стратегії розвитку.

 Ризики та бар’єри виходу на ринок

 Бар’єри для входу на світовий ринок рибопродукції та пов’язані з ними різноманітні ризики є найважливішими факторами загальної стратегії розвитку корпорації.

Ці бар’єри мають об’єктивний чи суб’єктивний характер, через що новим, підприємствам важко чи навіть неможливо почати вирощувати рибу, вести промисел чи зайнятися рибопереробкою.

Великі рибогосподарські, рибопромислові, рибопереробні та торгові підприємства, які вже діють на світовому ринку, найближчими роками через існуючий незадоволений попит на рибопродукцію можуть практично не побоюватися конкуренції з боку нових малопотужних підприємств.

Об’єктивні бар’єри. Бар’єри можуть бути породжені об’єктивними причинами рибної галузі, пов’язаними з технологіями виробництва, характером переваг споживачів рибопродукції, динамікою забезпеченого попиту, культури споживання рибопродукції, іноземною конкуренцією і так далі.

Стратегічні чинники, які діють на ринку рибопродукції – це стратегічне ціноутворення, яке обмежує вхід потенційних конкурентів у галузь, вертикальна інтеграція, диференціація рибопродуктів тощо.

Для подолання бар’єрів при виході на світовий ринок рибопродукції ТРК має стати провідним підприємством галузі!

На ТРК повинні рівнятися, бажати з нею співпрацювати, розуміючи, що це не лише захист від більшості непередбачених негативних факторів, безперебійне фінансування технологічних процесів, безкомпромісна якість рибопродукції, відсутність проблем та ризиків, пов’язаних з реалізацією рибопродукції, а також можливість нарощування власного виробництва. .

Підприємства – партнери співпрацюватимуть із ТРК навіть з урахуванням втрати певної міри своєї свободи у бізнесі (тому, що збільшення прибутків і сталий забезпечений розвиток є головними чинникам, а не свобода в бізнесі).

Світовий ринок рибопродукції можна оцінити, як ринок із вільним входом, що переходить у ринок рибопродукції з неефективними штучними бар’єрами для входу, тому що вже діючі підприємства на ринку при незадоволеному попиті на рибопродукцію не можуть ефективно перешкоджати входу на ринок нових гравців з великими обсягами та високим товарним якістю.

Ефективність стратегічних бар’єрів для входу. Постановка одиночними підприємствами галузі штучних бар’єрів для входу на світовий ринок рибопродукції ТРК зіткнеться з адекватною асиметричною відповіддю найпотужнішого повносистемного, вертикально інтегрованого, диверсифікованого рибогосподарського підприємства з розширеною диференціацією продукту, збалансованого за всіма можливими напрямами діяльності!

Нестратегічні бар’єри входу на ринок. Враховуючи нижчу собівартість продукції великої ТРК порівняно із середніми та дрібними підприємствами галузі, бар’єр входу на світовий ринок рибопродукції не буде суттєвим.

Вертикальна інтеграція. Вертикальна інтеграція ТРК передбачає, що це стадії виробничого процесу – від інтеграції виробничих ресурсів до інтеграції кінцевого продукту перебувають у єдиної технологічної ланцюжку корпорації.

І тут вертикальна інтеграція надасть об’єднанню значну ринкову владу, конкурентні переваги, великий прибуток завдяки низьким затратам. Чим більший обсяг продажів, тим більше переваги. Сама собою вертикальна інтеграція є бар’єром для решти учасників ринку.

Зростаюча репутація ТРК може розглядатися як фактор подолання бар’єру для входу в галузь, оскільки вона дає можливість безпосередньо відчути практично монопольну владу в галузі основних продуктів («чорна ікра»).

Висновок: вихід ТРК на світовий ринок рибопродуктів із значними обсягами, високою якістю диверсифікованої рибопродукції та вертикально інтегрованим виробництвом, ознаменується безперешкодним подоланням існуючих бар’єрів та заняттям домінуючих позицій на світовому ринку без схильності корпорації до серйозних ризиків.

(Дивись далі Частину 2)

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Пример написания проекта “Международный рыбопромышленный концерн (Часть 3)

Створено - 19.05.2020 0
“Международный рыбопромышленный концерн” (Часть 3) Предприятия – партнёры «МРК», не входящие в концерн. Полномасштабное развитие «МРК» возможно при условии максимально…

Проєкт перспективного розвитку рибопромислового комплексу Коблівської територіальної громади

Створено - 17.01.2024 0
ПРОЄКТ ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ РИБОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ КОБЛІВСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ (ідеологічна концепція)  Преамбула  “Проєкт розвитку рибопромислового комплексу Коблівської територіальної громади на період…

Проєкт створення “Транснаціональної рибної корпорації” (Частина 2)

Створено - 22.10.2023 0
 Транснаціональна рибна корпорація  Рибопромислова інфраструктура  Управляюча компанія ТРК ТРК – це холдинг до складу якого входитимуть різноманітні незалежні рибогосподарські підприємства які матимуть…