Торгівля рибопродукцією (по матеріалах ФАО – 2024 р.) (Частина 14)
Значна частка продукції з водних біоресурсів постачається на міжнародні ринки; таким чином, вона відіграє важливу роль у створенні робочих місць, підвищенні доданої вартості продукції, забезпеченні населення продовольством і його диверсифікації, є джерелом доходів та вносить вклад у економічний ріст і розвиток. Крім того, торгівля відіграє важливу роль у зміцненні продовольчої та харчової безпеки, розширюючи доступ до різноманітних і поживних харчових продуктів з водних біоресурсів.
Значення торгівлі Продукти з водних тварин належать до числа продовольчих товарів, що постачаються на світові ринки у найбільших обсягах. Частка продукції з водних тварин, що продається на міжнародних ринках, значно зросла. Якщо в середині 1970-х років вона складала 25 відсотків, то в 2022 році – близько 38 відсотків, що свідчить про те, що сектор все більше інтегрується в світову економіку. Торгівля продуктами з водних біоресурсів має величезне значення для багатьох країн та регіонів.
Особливо важлива вона для населення прибережних територій, басейнів річок, острівних і внутрішніх регіонів, де експорт таких продуктів складає значну частину загальної товарної торгівлі, забезпечуючи експортні надходження, робочі місця та доходи та виступаючи фактором соціально-економічного розвитку. Так, на експорт продукції з водних тварин припадає більше 30 відсотків від загального обсягу товарної торгівлі на Мальдівських, Сейшельських та Фарерських островах. У 2022 році в світовому масштабі на частку торгівлі продукцією з водних тварин припадало понад 9,1 відсотка загального обсягу торгівлі продукцією аграрного сектору (за винятком продукції лісового господарства) та близько 1 відсотка світової товарної торгівлі у вартісному вираженні.
Довгострокові тенденції В останні десятиліття торгівля продуктами з водних біоресурсів значно розширилася. Збільшення виробництва такої продукції створює стимули для розвитку торгівлі, але воно неможливе без впровадження інновацій у галузі зберігання, консервування, транспортування та логістики.
Ціни на продовольство – важливий фактор у глобальній продовольчій системі, оскільки вони впливають на всіх учасників виробничо-збутової ланки, включаючи виробників, переробників, дистриб’юторів і споживачів. Дані про них ретельно вивчаються та відстежуються директивними органами, маркетологами та продавцями. Коливання продовольчих цін можуть мати серйозні економічні та соціальні наслідки і позначатися на наявності, фізичній та фінансовій доступності харчових продуктів у всіх регіонах світу. Інформація про продовольчі ціни та їх структуру – важливий економічний показник, необхідний для правильного розуміння економічних характеристик виробничо-збутових ланцюгів у сфері продовольства.
Індекс цін на рибу (ІЦР) ФАО, який був вперше опублікований у червні 2010 року, є незамінним інструментом оцінки тенденцій на світовому ринку продукції водного походження. Він був розроблений у співпраці з Університетом Флориди (США) та Університетом Ставангера (Норвегія). Цей індекс, у якому представлені дані за період з січня 1990 року, дозволяє щомісяця відстежувати коливання світових цін на найбільш ходові товари, вироблені в секторі рибальства та аквакультури. ІЦР розраховується як середньозважене значення п’яти субіндексів, що відносяться до основних груп видів, що постачаються на ринки: пелагічні риби, лосось, креветки, тунець і біла риба. Субіндекси розраховуються як середнє арифметичне нормалізованих цін на кожну групу видів.
За минулі з моменту розробки індексу роки методика його розрахунку змінилася, і були вжиті зусилля для забезпечення порівнянності індексу за різні періоди. Наразі індекс складається з 15 окремих рядів даних про ціни на п’ять основних категорій за групами видів. Для розрахунків використовуються ціни, встановлені в різних країнах, що дозволяє найбільш повно відобразити глобальні характеристики закупівлі та продажу продуктів водного походження. Кількість аукціонів і бірж, на яких ведеться торгівля продуктами водного походження, невелика порівняно з ринком рослинницької та тваринницької продукції, тому використовуються різні типи цін (аукціонні, оптові та торгові). Ринок, на якому ведеться торгівля продукцією з найбільших груп видів, має глобальний характер, тому всі типи цін досить точно відображають коливання цін на конкретний вид у різні періоди. Дані про ціни можуть бути представлені на щоденній, щотижневій або щомісячній основі; при розрахунку індексу вони усереднюються.
Для зважування внеску кожної групи видів у ІЦР використовуються дані про частки кожної з них в загальному обсязі експорту в грошовому вираженні за 2014–2016 роки. Найбільший вагу в ІЦР мають лососеві, за ними йдуть креветки та біла риба. За 100 береться середній показник за 2014, 2015 і 2016 роки; таким чином, як базовий рівень приймається середня ціна найбільш ходових товарів, вироблених у секторі рибальства та аквакультури, за ці три роки.
Інформація про ціни береться з даних Проекту з моніторингу європейських ринків продукції рибальства та аквакультури, Центрального бюро статистики Норвегії, Данського агентства з рибальства та Мережі ФІШІНФО (ФІН). Мережа ФІН, до складу якої входять сім незалежних міжурядових і урядових організацій, а також підрозділ ГЛОБФІШ, що діє на базі ФАО відіграє важливу роль у зборі та поширенні інформації про світові ринки та ціни. На вебсайті ФАО розміщена сторінка, присвячена індексу цін на рибу, яка оновлюється щомісяця з урахуванням новітніх тенденцій.
Без конкурентоспроможних цін та лібералізації торгової політики. Зниження транспортних витрат, модернізація технічних засобів, об’єктів логістики та зберігання створили можливості для переробки продуктів з водних біоресурсів в районах, віддалених від місця їх виробництва. Торгівля свіжими продуктами з водних біоресурсів призвела до виникнення конкуренції з боку виробників, які ведуть діяльність за тисячі кілометрів від високодохідних ринків свіжої продукції, на які раніше поставляли продукцію тільки місцеві рибалки та фермери. Результатом таких змін стало формування комплексних товаропроводящих ланцюгів, в яких маршрут продуктів з водних біоресурсів до кінцевого споживача часто проходить через кілька країн.
Одночасно вдосконалювались методи контролю за процесом виробництва продукції аквакультури, що дозволило виробникам задовольняти потреби вимогливих покупців та більш ефективно впроваджувати інноваційні рішення в ланцюгах поставок. Все більше ринків перетворюється з регіональних на глобальні, і все більше виробників використовують нові.
Ринкові можливості. Ці перетворення легко простежити за розширенням кількості країн і територій, що беруть участь у торгівлі. Якщо в середині 1970-х років про участь у торгівлі продукцією з водних біоресурсів повідомляло 150 країн, то в 2022 році їх кількість перевищила 200. Значно збільшився й обсяг світової торгівлі продукцією з водних тварин у вартісному вираженні: експорт зріс з 7,9 млрд дол. США в 1976 році до рекордного рівня 192 млрд дол. США в 2022 році, а середньорічні темпи зростання склали 7,2 відсотка в номінальному і 4 відсотки в натуральному вираженні. Експорт водорослей у 2022 році приніс 1,6 млрд дол. США, а експорт інших продуктів з водних біоресурсів, таких як губки, корали, черепашки та несмачні побічні продукти – 0,9 млрд дол. США. У 2022 році сумарний обсяг експорту всіх видів продукції з водних біоресурсів досяг 195 млрд дол. США – це також рекордна цифра.
Товарна торгівля, зокрема продуктами з водних тварин, тісно пов’язана з загальним економічним контекстом. Світовий товарний експорт суттєво зріс порівняно з 1976 роком: у 2022 році він досяг відмітки в 25 трлн дол. США, що майже в 25 разів більше показника 1976 року. Таким чином, щорічний приріст торгівлі складав 7,3 відсотка в номінальному вираженні і 4,0 відсотка в натуральному вираженні. Попри загальну тенденцію до зростання, після 1976 року було шість періодів, коли торгівля водними тваринами скорочувалась: у 1982, 1998, 2009, 2015, 2019 та 2020 роках. Попередні оцінки за 2023 рік вказують на чергове зниження обсягу експорту продукції з водних тварин – приблизно на 6 відсотків порівняно з 2022 роком.
Короткострокові тенденції. У період з 2020 по 2022 рік на міжнародній торгівлі всіма товарами, включаючи продукцію…
Пандемія COVID-19 серйозно вплинула на водні біоресурси. Порівняно з 2019 роком світовий експорт водних тварин і товарний експорт знизилися на 6,7 відсотка і 6,9 відсотка відповідно. Такий різкий спад у 2020 році став наслідком повсюдних заборон на пересування, порушення функціонування товаропровідних ланцюгів і зниження споживчого попиту.
Втім, невдовзі торгівля почала відновлюватися, і зростання розпочалося вже у 2020 році. У 2021 і 2022 роках обсяг світової торгівлі у вартісному вираженні, включно з торгівлею продукцією з водних біоресурсів, стрімко зростав. Це було зумовлено впевненим відновленням світового попиту та зростанням цін на сировинні товари. У 2022 році торгівля продуктами з водних тварин зросла на 19 відсотків порівняно з рівнем 2019 року, який передував пандемії. Світовий товарний експорт відновився ще швидше, ніж експорт водних тварин. Особливо високі темпи відновлення спостерігалися у 2021 році: за період 2019–2022 років обсяги зросли на 32 відсотки.
Уповільнення зростання торгових обсягів
Починаючи з 2020 року, на динаміку торгівлі продукцією з водних біоресурсів впливають не лише зміни світового попиту після пандемії COVID-19, а й коливання цін. Розширення світової торгівлі такою продукцією значною мірою відбувалося за рахунок зростання вартісних показників, тоді як обсяги торгівлі зростали менш значно.
За період з 2019 по 2022 рік світовий експорт продукції з водних тварин у натуральному вираженні зріс на 5,7 відсотка, а у вартісному – на 19 відсотків, що свідчить про стійке зростання вартості одиниці експортованої продукції. У 2019 році середня вартість одиниці експортованої продукції з водних тварин становила 2,4 долара США за кілограм (у перерахунку на живу вагу), а у 2022 році зросла на 12 відсотків – до 2,7 долара США.
Згідно з індексом цін на рибу ФАО (див. вставку 5), середні міжнародні ціни на рибу у 2022 році зросли на 19 відсотків порівняно з 2021 роком, коли вони були на 6,4 відсотка нижчими.
Ціни на рибну продукцію
У 2023 році вони стабілізувалися і лише незначно знизилися порівняно з рівнем 2022 року (рисунок 45). Такий ріст був характерним не лише для продукції з водних біоресурсів, а й для цін на продовольство загалом. Індекс продовольчих цін ФАО (до якого не входять ціни на рибу) зріс на 28 відсотків у 2021 році та ще на 15 відсотків у 2022 році. Однак у 2023 році спостерігалася зворотна тенденція: ціни на харчову продукцію (без урахування риби) знизилися на 14 відсотків.
Основні суб’єкти Провідні експортери
Найвищі середньорічні темпи зростання обсягу експорту продукції з водних тварин у вартісному вираженні з 1976 року спостерігалися в Азії, за якою йдуть Африка, Європа, Північна та Південна Америка, а також Океанія.
У 2022 році Європа та Азія залишалися найбільшими експортерами продукції з водних тварин порівняно з іншими континентами: на їхню частку припадало 37 і 35 відсотків загального обсягу експорту відповідно. Дещо нижчими були показники в Латинській Америці та Карибському басейні (15 відсотків), на Північну Америку припало 7 відсотків експорту, на Африку – 4 відсотки, а на Океанію – 2 відсотки.
Приблизно половина загального обсягу експорту продукції з водних тварин у вартісному вираженні у 2022 році припадала на країни з високим і середнім рівнем доходу. Країни з низьким рівнем доходу практично не експортували таку продукцію.
Щодо напрямків експорту в 2022 році, то країни з високим рівнем доходу експортували до інших країн цієї ж категорії 81 відсоток продукції у вартісному вираженні, тоді як країни інших категорій поставляли до цієї групи лише 63 відсотки продукції, призначеної на експорт. На рисунку 46 зображено країни, що займають провідні місця за обсягом експорту продукції з водних тварин.
Китай
Китай суттєво випереджає інші країни за обсягом виробництва продукції з водних біоресурсів, а з 2002 року також є основним експортером такої продукції. У 2022 році внесок Китаю в загальносвітовий обсяг експорту продукції з водних тварин становив 12 відсотків – цей показник лише трохи нижчий, ніж частка країни у світовій товарній торгівлі (14 відсотків).
Експорт продукції з водних тварин з Китаю активно зростав протягом останніх десятиліть: з 1976 по 2009 рік середньорічний приріст цього показника становив 14,2 відсотка. Однак у 2010-х роках темпи зростання сповільнилися – у середньому до 4,7 відсотка на рік. Таким чином, з 1976 по 2022 рік обсяг експорту продукції з водних тварин з Китаю зріс із 0,1 млрд доларів США до 22,4 млрд доларів США, незважаючи на помітні коливання.
Варто зазначити, що у 2019 і 2020 роках цей показник знизився (на 7,3 і 7,9 відсотка відповідно) через торговельну напруженість між США і Китаєм, а також через пандемію COVID-19. Проте у 2021 і 2022 роках приріст становив 15 і 5,1 відсотка відповідно, що свідчить про відновлення позитивної динаміки.
Китай експортує широкий спектр видів і форм продукції з водних тварин. Країна є великим експортером головоногих молюсків, тилапії, минтая, різних видів скумбрії, тунців і креветок. Відмінною особливістю експорту з Китаю є переважання переробленої продукції з водних біоресурсів, отриманої як із власної, так і з імпортної сировини.
Китай постачає на міжнародні ринки широкий асортимент продукції – від цільної замороженої риби до замороженого філе та консервованої каракатиці. Така ситуація свідчить про гнучкість переробної промисловості Китаю та її здатність адаптуватися до міжнародного попиту на різноманітні види переробленої продукції з доданою вартістю.
Китай здійснює експорт більш ніж у 170 країн і територій. У 2022 році найбільшим імпортером китайської продукції у вартісному вираженні була Японія, за якою слідували США та Південна Корея. На ці три основні напрямки експорту припадало відповідно 16, 12 і 8 відсотків експорту продукції з водних тварин у вартісному вираженні.
У 2022 році експорт продукції з водних тварин до США та Південної Кореї зріс на 6,6 і 6,4 відсотка відповідно, тоді як експорт до Японії – лише на 1,8 відсотка.
Норвегія
Друге місце після Китаю за обсягом експорту продукції з водних тварин займає Норвегія. Країна головним чином експортує вирощених в умовах аквакультури лососевих, а також невелику кількість риби, виловленої в природних умовах, такої як тріска, оселедець, скумбрія, інші види білої риби та дрібні пелагічні види. Експорт з Норвегії зріс на 12 відсотків порівняно з 2021 роком. Цей показник перевищив загальносвітове зростання експорту такої продукції (8,8 відсотка) і довів частку Норвегії у світовому обсязі експорту продукції з водних тварин до 8 відсотків. У 2022 році обсяг експортованої країною продукції з водних тварин у грошовому вираженні досяг нового рекордного рівня в 15,5 млрд дол. США, хоча в еквіваленті живої ваги знизився на 6,7 відсотка порівняно з 2021 роком.
Така динаміка була передусім пов’язана зі зростанням цін, особливо на лососевих, які переважають у складі експорту Норвегії. Спеціалізація на лососевих відрізняє Норвегію від Китаю. Торгівля продукцією з лосося, що постачається на різноманітні ринки понад 140 країн і територій, приносить Норвегії понад 73 відсотки доходів від експорту водних тварин. У 2022 році країна головним чином експортувала продукцію з водних тварин до Польщі, Данії (яка переробляє цю продукцію для реекспорту) та Сполучених Штатів Америки.
В’єтнам
Згідно з даними, В’єтнам, що займає третє місце у світі за обсягом експорту продукції з водних тварин, у 2022 році поставив на міжнародні ринки продукцію на суму 11,2 млрд дол. США, що на 24 відсотки більше, ніж у 2021 році. Основними статтями експорту є штучно вирощена креветка, штучно вирощені соми (Pangasius) та продукти з тунця. Основними імпортерами в’єтнамської продукції з водних тварин були Сполучені Штати Америки, Китай і Японія – на їхню частку припадало 51 відсоток доходів В’єтнаму від експорту водних тварин. У 2022 році експорт зріс у всі ці три країни, але найбільше – до Китаю та Японії.
Еквадор
Протягом останнього десятиліття Еквадор значно збільшив експорт продукції з водних тварин порівняно з попередніми періодами (середнє зростання становило 13,3 відсотка на рік), переважно завдяки значному збільшенню виробництва креветки. У 2022 році Еквадор став найбільшим експортером різних видів креветки у світі, випередивши Індію та В’єтнам, і посів четверте місце за обсягом експорту продуктів водних тварин. У 2022 році загальний обсяг експорту країни зріс майже на 3 млрд дол. США (42 відсотки) порівняно з 2021 роком і досяг 10,1 млрд дол. США.
Успіх Еквадору насамперед пояснюється уповільненням зростання виробництва креветки в низці азійських країн, реалізацією програми модернізації галузі, що підвищила конкурентоспроможність країни, та впровадженням місцевих селекційних програм. Спочатку Еквадор переважно постачав креветку на ринки Сполучених Штатів Америки та європейських країн, але останніми роками основна частина експортованої продукції (43 відсотки загального обсягу експорту продукції з водних тварин) постачається до Китаю.
Чилі
Вирощування сьомги, кижуча та мікіжі в Чилі перетворилося на висококонкурентну, сучасну галузь, орієнтовану на експорт. Експортні надходження Чилі стабільно зростають, що зумовлено високим світовим попитом на лососевих і високими цінами. У 2022 році країна експортувала продукцію з водних тварин на 8,5 млрд дол. США, що на 25 відсотків більше, ніж у 2021 році.
Індія
У 2019 році Індія посідала четверте місце у світі за обсягами експорту продукції з водних тварин, а у 2022 році опустилася на шосте місце. Таке погіршення було головним чином пов’язане зі зниженням цін на креветку, а також із тим, що обсяги експорту в інших країнах-експортерах креветки, таких як Еквадор, зросли значно більше. Попри це, креветка забезпечила Індії 70 відсотків надходжень від експорту продуктів з водних тварин у 2022 році, загальний обсяг яких становив 7,9 млрд дол. США.
Інші експортери
Серед інших великих експортерів слід згадати Європейський Союз, Російську Федерацію, Канаду та Сполучені Штати Америки. Європейський Союз посідає перше місце за обсягами експорту (у 2022 році – 39,8 млрд дол. США), але переважно постачає продукцію на власний внутрішній ринок (80 відсотків обсягу у грошовому вираженні). Крім того, значну частку цих торговельних потоків становить реекспортована продукція, яка або переробляється в Європейському Союзі, або імпортується на його ринки з країн, що не входять до ЄС. У 2022 році, через відсутність даних звітності, показники торгівлі в Російській Федерації оцінювалися методами дзеркальної статистики. Відповідно, спостережувані зміни можуть пояснюватися розбіжностями у джерелах даних порівняно з попередніми роками. Оціночні дані свідчать про значне зростання експорту продуктів з водних біоресурсів у 2022 році як у натуральному, так і у грошовому вираженні. Загальний обсяг експорту продукції з водних тварин із Російської Федерації у 2022 році, за оцінками, склав 7,4 млрд дол. США.
Інші експортери
Серед інших великих експортерів слід згадати Європейський Союз, Російську Федерацію, Канаду та Сполучені Штати Америки. Європейський Союз посідає перше місце за обсягами експорту (у 2022 році – 39,8 млрд дол. США), але переважно постачає продукцію на власний внутрішній ринок (80 відсотків обсягу у грошовому вираженні). Крім того, значну частку цих торговельних потоків становить реекспортована продукція, яка або переробляється в Європейському Союзі, або імпортується на його ринки з країн, що не входять до ЄС. У 2022 році, через відсутність даних звітності, показники торгівлі в Російській Федерації оцінювалися методами дзеркальної статистики. Відповідно, спостережувані зміни можуть пояснюватися розбіжностями у джерелах даних порівняно з попередніми роками. Оціночні дані свідчать про значне зростання експорту продуктів з водних біоресурсів у 2022 році як у натуральному, так і у грошовому вираженні. Загальний обсяг експорту продукції з водних тварин із Російської Федерації у 2022 році, за оцінками, склав 7,4 млрд дол. США.
У 2022 році це на 14 відсотків більше, ніж у 2021 році, що виводить Російську Федерацію на сьоме місце серед найбільших експортерів продукції з водних тварин. Країна експортує широкий спектр продуктів з водних біоресурсів, зокрема минтай, тріску, краба та лососевих.
У 2022 році загальна частка Канади та Сполучених Штатів Америки у світовому експорті продукції з водних тварин склала 6,4 відсотка, хоча значна частина торгівлі цією продукцією ведеться між цими країнами на двосторонній основі.
Провідні імпортери
Європа традиційно імпортує більше продукції з водних тварин, ніж інші континенти. Проте з кінця 2000-х років вона поступово втрачає цю домінуючу позицію, тоді як в інших регіонах, таких як Азія, Латинська Америка та Карибський басейн, спостерігається тенденція до збільшення частки імпорту.
У 2022 році на Європу припадало 39 відсотків світового імпорту продукції з водних тварин у грошовому вираженні; за нею слідували Азія (35 відсотків), Північна Америка (19 відсотків), Латинська Америка та Карибський басейн (3 відсотки), Африка (3 відсотки) та Океанія (1 відсоток).
Перші місця за обсягом імпорту продукції з водних тварин із великим відривом займають країни з високим рівнем доходу. У 2022 році на них припадало 74 відсотки сукупного обсягу імпорту у грошовому вираженні. Щодо походження імпортованої продукції, то у 2022 році країни з високим рівнем доходу закуповували 56 відсотків імпортованої продукції в інших країнах з високим рівнем доходу та 36 відсотків – у країнах інших категорій.
Європейський Союз
У 2022 році найбільшим ринком продукції з водних тварин був Європейський Союз, імпорт якого оцінювався у 62,7 млрд доларів США. Незважаючи на значні обсяги торгівлі всередині ЄС, варто зазначити, що навіть якщо розглядати виключно…
Унаслідок розвитку індустрії виробництва та переробки продукції рибальства й аквакультури в Китаї відбулося значне зростання експорту продукції з водних тварин. У 2002 році Китай став найбільшим експортером продукції з водних біоресурсів тваринного походження. При цьому імпорт такої продукції до країни також зріс порівняно з 1980-ми роками.
Китай імпортує сировину для переробної промисловості, корми для аквакультури та тваринництва, а також харчові продукти з водних біоресурсів для задоволення внутрішнього попиту. У 2000-х роках обсяги як експорту, так і імпорту продукції з водних тварин у вартісному вираженні зростали в середньому на 12 відсотків на рік. Однак у наступне десятиліття ситуація змінилася: темпи зростання експорту сповільнилися в середньому до 5 відсотків на рік, а обсяги імпорту різко зросли – середньорічний темп їхнього збільшення становив 13 відсотків.
Ця різниця між експортом та імпортом зберігалася як у 2021, так і в 2022 роках. Масштаби зростання наочно ілюструє така інформація: за період із 2017 по 2022 рік кількість імпортованої Китаєм продукції з водних тварин зросла більш ніж удвічі – з 10,7 до 22,5 млрд дол. США. Експорт виробленої в Китаї продукції з водних тварин за той самий період збільшився з 20,5 до 22,4 млрд дол. США. Виникла різниця між темпами зростання імпорту та експорту, що призвело до того, що у 2022 році Китай, який раніше був нетто-експортером продукції з водних тварин, став її нетто-імпортером у вартісному вираженні.
Попередні дані за 2023 рік свідчать про подальше збільшення дефіциту торговельного балансу Китаю – з 0,1 млрд дол. США у 2022 році до 2,7 млрд дол. США у 2023 році.
Такі зміни товарообігу Китаю зумовлені впливом як короткострокових, так і довгострокових факторів. У короткостроковій перспективі різке зростання імпорту продуктів з водних тварин пов’язане з відновленням роботи сектору громадського харчування та переробної промисловості, які серйозно постраждали від обмежень, запроваджених під час COVID-19. Зокрема, збільшився імпорт таких товарів, як заморожені креветки, свіжі лангусти, заморожений минтай і свіжий лосось. Послаблення обмежень у 2022 році та очікування відновлення масових заходів з нагоди Китайського Нового року після пандемії призвели до того, що імпортери стали закуповувати більше продукції в очікуванні підвищеного попиту.
Однією з довгострокових тенденцій є зростання середнього класу, представники якого віддають перевагу дорогим продуктам з водних тварин, зокрема з віддалених регіонів. Ще одним фактором є зростання вартості робочої сили, що знижує конкурентоспроможність експортованої Китаєм продукції, що негативно впливає на переробні підприємства країни, орієнтовані на експорт.
Спостережувані тенденції в торгівлі продукцією з водних тварин у Китаї впливають не лише на підприємства країни, а й на світовий ринок. Перетворення Китаю з нетто-експортера на нетто-імпортера продукції з водних тварин у вартісному вираженні відкриває нові можливості для інших країн-експортерів задля задоволення зростаючого попиту на китайському ринку.
Хоча у вартісному вираженні Китай став нетто-імпортером продукції з водних тварин лише у 2022 році, важливо зазначити, що в натуральному вираженні країна є нетто-імпортером із середини 1980-х років. Однак останніми роками дефіцит торговельного балансу в натуральному вираженні суттєво зріс.
Імпорт з країн поза ЄС
Європейський Союз залишається найбільшим імпортером продукції з водних тварин: у 2022 році він імпортував таку продукцію на суму 33,2 млрд дол. США. Приблизно 27 відсотків продукції з водних тварин, імпортованої до Європейського Союзу з країн, що не є його членами, надійшло з Норвегії, за якою слідують Китай (6 відсотків), Еквадор (6 відсотків), Марокко (5 відсотків) і Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії (5 відсотків).
Європейський Союз імпортує різноманітну продукцію з водних тварин, але майже 80 відсотків імпортованих товарів становлять лососеві, тріска, креветки, тунець і кальмар. У 2022 році імпорт продукції з водних тварин із країн, що не входять до Європейського Союзу, у вартісному вираженні збільшився на 9,7 відсотка, а в еквіваленті живої ваги – на 0,8 відсотка.
Наслідком таких змін стало зростання у 2022 році вартості одиниці товару, що ввозиться до Європейського Союзу, на 8,9 відсотка; ця тенденція узгоджується з динамікою інфляції в Європі у 2022 році, особливо у продовольчому секторі.
Сполучені Штати Америки
Найбільшою країною-імпортером у 2022 році були Сполучені Штати Америки, де імпорт у вартісному вираженні досяг 32,1 млрд дол. США (17 відсотків від світового обсягу імпортованої продукції з водних тварин).
Не лише зростання показника на 7,3 відсотка у 2022 році порівняно з 2021 роком, але й збільшення обсягу в натуральному вираженні на 4,9 відсотка (в еквіваленті живої ваги). У підсумку вартість одиниці продукції зросла на 2,3 відсотка, хоча це зростання було значно менш значущим, ніж у Європейському Союзі (Ƹ8,9 відсотка).
Основними постачальниками продукції з водних тварин до Сполучених Штатів Америки є Канада (13 відсотків), Чилі (12 відсотків), Індія (10 відсотків), Індонезія (9 відсотків) та В’єтнам (7 відсотків), на частку яких загалом у 2022 році припадало 51 відсоток від загального обсягу імпорту у вартісному вираженні.
Слід зазначити, що у 2022 році Чилі обійшла Індію та вийшла на друге місце за обсягом постачання продукції з водних тварин до Сполучених Штатів Америки. Основну частку імпортованих продуктів становили креветки, лососеві та тунець: відповідно 26 відсотків, 22 відсотки та 8 відсотків загального обсягу імпорту до Сполучених Штатів Америки у 2022 році.
Китай
У 2022 році Китай посідав друге місце за обсягом імпорту: на нього припадало 12 відсотків від загальносвітового обсягу імпорту продукції з водних біоресурсів у вартісному вираженні. Обсяг імпорту у вартісному вираженні у 2022 році досяг 22,5 млрд доларів США, що на 30 відсотків вище за показник 2021 року. Імпорт у натуральному вираженні (в еквіваленті живої ваги) у 2022 році зріс на 6,5 відсотка порівняно з 2021 роком, у результаті чого вартість одиниці продукції зросла на 23 відсотки.
Різке зростання імпорту в Китаї частково можна пояснити тим, що країна відправляла продукцію на переробку до інших країн. Крім того, така динаміка відображає зростання.
Споживання видів, які не виробляються в країні. Більш значне зростання імпорту порівняно з експортом призвело до того, що у 2022 році Китай вперше став нетто-імпортером продукції з водних тварин у вартісному вираженні. Китай збільшив закупівлі у більшості постачальників, але найбільше продукції в країну поставили Еквадор (основне джерело імпортованої продукції), Російська Федерація та В’єтнам. У найбільших обсягах імпортувалися креветки, тріска, омари та краби, які у 2022 році становили 51 відсоток від загального обсягу ввезених у Китай продуктів з водних тварин у вартісному вираженні.
У 2022 році Японія посідала третє місце у світі за обсягом імпорту. Вартість продукції з водних тварин, імпортованої Японією у 2022 році, досягла 15,1 млрд дол. США – це 8 відсотків від загального обсягу продукції з водних тварин у світі у вартісному вираженні. У 2022 році країна збільшила обсяг імпорту, що свідчить про відновлення після збоїв, спричинених пандемією COVID-19, однак слід зазначити, що обсяги імпорту залишилися нижчими, ніж у період до пандемії. З цієї інформації можна зробити висновок, що, незважаючи на відновлення після пандемії, обсяг імпорту продукції з водних тварин у Японію може знову почати знижуватися, як це відбувалося у 2010-х роках.
Окрім згаданих країн, у торгівлі продуктами з водних біоресурсів як на міжрегіональному, так і на внутрішньорегіональному рівні активно беруть участь і багато інших країн. Однак варто зазначити, що африканські країни беруть відносно скромну участь у торгівлі такою продукцією. На Африку у 2022 році припадало лише 4 відсотки експорту та 3 відсотки імпорту водних тварин у вартісному вираженні. Ці відносно низькі показники можна частково пояснити труднощами у зборі точних даних про регіональні торговельні потоки, які не завжди відображаються в офіційній статистиці. Африка є нетто-експортером продукції як у вартісному, так і в натуральному вираженні (в еквіваленті живої ваги). Основну частку товарів, імпортованих в Африку, становлять дешеві дрібні пелагічні види, такі як скумбрія або сардина, які відіграють важливу роль у диверсифікації раціону населення, яке часто змушене харчуватися лише обмеженим асортиментом основних харчових продуктів. Торгівлю можна аналізувати не лише за параметрами обсягу та вартості, але й з позицій поживної цінності продукції. Для цього дані про торгівлю водними тваринами були розподілені на категорії за групами продуктів відповідно до видів, особливостей форми продукту та середніх показників поживної цінності. Цей аналіз показав, що вміст білка в продуктах з водних тварин, імпортованих в Африку, перевищує…
Вміст білка в експортованих континентом продуктах майже на 50 відсотків. З цього випливає, що, будучи нетто-експортером продукції з водних тварин у вартісному та натуральному вираженні, Африка є нетто-імпортером білка, тобто забезпечує надходження білка в раціон населення, закуповуючи продукцію з водних тварин на ринках.
Основні товари, що є предметом торгівлі
У 2022 році близько 76 відсотків обсягу експортованих продуктів з водних тварин призначалося для споживання людиною. Основна частка непродовольчих товарів, що є предметом торгівлі, – до чверті обсягу світової торгівлі продуктами з водних тварин – припадає на рибне борошно та риб’ячий жир (рисунок 49). Частка непродовольчих товарів у загальному обсязі торгівлі продуктами з водних тварин значно знизилася за минулі роки: якщо в 1976 році вона становила 50 відсотків, то у 2022 році – трохи менше 25 відсотків.
Ще одна особливість торгівлі продуктами з водних тварин полягає в тому, що у світі зростає затребуваність продуктів переробки, які не належать до категорії “живі свіжі цілі водні тварини”. У 2022 році 92 відсотки продукції з водних тварин в еквіваленті живої ваги становила перероблена продукція. Розширене застосування заморожування веде до зміни використовуваних технологій та методів обробки.
Методи переробки. Так, у 2022 році заморожені продукти становили 44 відсотки від загального обсягу продукції, що є предметом торгівлі, що значно більше, ніж у 1976 році (22 відсотки). Всеохоплююче освоєння цього способу переробки стало можливим завдяки впровадженню інноваційних технологій у галузі охолодження, упаковки та дистрибуції. Завдяки цим технологічним нововведенням також зріс обсяг торгівлі свіжими переробленими продуктами, такими як свіже філе. Предметом торгівлі стають різноманітні види водних тварин. На малюнку 50 показано розподіл загальної вартості продуктів з водних тварин, що є предметом світової торгівлі, за основними видовими групами у 2022 році.
У 2022 році на світові ринки головним чином постачалися кісткові риби, на частку яких припадало 65 відсотків від загального обсягу продукції. За ними йдуть ракоподібні (23 відсотки), а також молюски та інші водні безхребетні (11 відсотків). З 2013 року лососеві залишаються найбільш дорогою групою водних видів, що є предметом торгівлі, а в 2022 році вони склали 20 відсотків від загального обсягу у стоимісному вираженні. Цінність з точки зору експорту мають також такі види: морська та прісноводна креветка (17 відсотків), тріска, хек та пікша (9 відсотків), тунець, пеламіди та парусникові (9 відсотків), а також кальмар, каракатиця та осьминіг (7 відсотків). Далі наводиться короткий аналіз останніх тенденцій щодо ключових груп видів та продуктів.
Лосось і форель
Обсяг торгівлі лососем і фореллю в стоимісному вираженні стабільно зростає з 1976 року – в середньому на 10,4 відсотка на рік. Цей показник перевищує середній темп зростання торгівлі продуктами з водних тварин, який у 1976–2022 роках становив 7,2 відсотка. Тому лосось, насамперед штучно вирощена семга, став одним із видів, які забезпечують зростання світової торгівлі продуктами з водних біоресурсів останніми десятиліттями. Ключову роль у перетворенні лосося на товар, що користується популярністю на ринках усього світу і, як наслідок, у швидкому зростанні попиту на цю рибу, відіграли глобальні стратегії збуту, нові продукти та розвиток логістичних і виробничих технологій.
У 2022 році обсяг експорту лосося та форелі у світі досяг 38 млрд доларів США, що на 15 відсотків більше, ніж у попередньому році. Основні експортера лосося – Норвегія та Чилі – повідомили про рекордно високі доходи від експорту в 2022 році, пов’язані з ростом цін та підвищенням доданої вартості продукції. У 2023 році норвезький парламент ухвалив пропозицію уряду вводити податки на рибоводні господарства, що вирощують рибу в прибережних водах, що може вплинути на майбутні інвестиційні рішення.
Морська і прісноводна креветка
Експорт морської та прісноводної креветки, які раніше (до 2013 року, коли їх витіснив з першого місця лосось) вважалися найбільш продаються в світі товаром, останніми роками знову зріс. Ця позитивна тенденція перш за все пов’язана з вражаючим зростанням виробництва в Еквадорі. Розвитку галузі в значній мірі сприяло впровадження в господарствах таких сучасних технологій, як автоматичне годування та механічна аерація, великі інвестиції в генетичне поліпшення тварин, вертикальна інтеграція підприємств та збільшення експорту в Китай. Як очікується, в рамках Угоди про вільну торгівлю між Еквадором та Китаєм, яка набереться чинності в 2024 році, будуть скасовані мита в 5–7 відсотків, якими в даний час Еквадор обкладає продукцію аквакультури, експортовану в Китай. Якщо в Китаї та Європейському Союзі морська і прісноводна креветка в 2022 році користувалися високим попитом, то в Сполучених Штатах Америки попит знизився незначно. У 2022 році світовий обсяг експорту морської та прісноводної креветки досяг 32,3 млрд доларів США – це на 8,7 відсотка більше, ніж у 2021 році, коли обсяг виріс на 22 відсотки порівняно з 2020 роком після зниження протягом трьох років поспіль (з 2018 по 2020 рік).
Така тенденція пов’язана зі зниженням цін через зростання обсягів виробництва, особливо в аквакультури. У 2022 році ціни трохи виросли, але все ще залишалися нижчими, ніж у попередній період. Однак згідно з індексом цін на рибу ФАО у 2023 році світові ціни на креветку впали на 16 відсотків порівняно з 2022 роком. Така динаміка разом з ростом виробничих витрат негативно вплинула на рентабельність сектора.
Тріска, хек і пікша
Тріску, хека і пікшу переважно ловлять рибалки, що займаються промисловим рибальством, а основними експортерами цих видів риби є Російська Федерація, Китай та Норвегія. У 1976 році на цю групу видів припадало 12 відсотків експорту продукції з водних тварин у стоимісному вираженні. Останніми роками частка тріски, хека та пікші в загальному обсязі експорту водних біоресурсів знижується, що відображає відповідне скорочення обсягів виробництва. У 2022 році світовий обсяг експорту цих видів становив 17,8 млрд доларів США (9 відсотків від сумарного обсягу світового експорту продукції з водних біоресурсів). Найбільшими імпортерами залишаються Європейський Союз, Китай та Сполучені Штати Америки. Зменшення поставок цих виловлених в природних умовах видів стало причиною зростання цін на них в останні роки, що, як очікується, продовжиться, особливо щодо тріски. Такі зміни можуть спонукати споживачів перейти на більш фінансово доступні продукти. Штучно вирощувані види білої риби, такі як тилапія і Pangasius, успішно конкурують за ціною з виловленими в природних умовах.
Тунець, пеламіди, парусникові
У 2022 році обсяг світового експорту тунця, пеламід та парусникових становив 17 млрд доларів США, або 9 відсотків від сумарного експорту продукції з водних тварин. Немного більше половини експорту тунця становили консерви з цієї риби; основним її експортером був Таїланд, за ним йшли Еквадор, Китай та кілька європейських країн. Традиційними імпортерами консервів з тунця є Сполучені Штати Америки та Європейський Союз, але в останні роки зростає обсяг імпорту цих товарів у країни Близького Сходу.
