Торгівля рибопродукцією (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2)
Як зазначалося раніше, географічне положення значно впливає рівень споживання харчової продукції з водних біоресурсів у країнах. Але завдяки міжнародній торгівлів вплив географічного положення та низьких обсягів внутрішнього виробництва знизилося, так як багато країн отримали доступ до більш значним обсягам та ширшому різноманіттю рибопродукції, закуповуючи її за кордоном.
Частка імпортної продукції у загальному обсязі споживання збільшилася з 16% у 1961 р. до 33 відсотків у 2022 р. У країнах з більш високими рівнями доходу інфраструктура ланцюжків поставок дозволяє перевозити продукти у хорошому стані, а споживачі мають у своєму розпорядженні достатні фінансові можливості для придбання високоцінної рибопродукції, яка виробляється в інших регіонах, тому такі країни більшою мірою залежить від імпорту. Наприклад, у США у 1961 р. частка імпортних продуктів становила одну третину від загального обсягу споживаної харчової продукції з водних біоресурсів, а у 2022 р. зросла майже до трьох чвертей.
У країнах із низьким рівнем доходу майже вся споживана продукція поставляється ринку місцевими виробниками. Наприклад, в країнах Африки у 2022 р. частка імпортної продукції з водних біоресурсів у загальному обсязі споживання становила лише 3%. Майже вся продукція закуповується у країні; головним чином це прісноводні сардини, окуні та тилапії, виловлювані або вирощувані в озері Вікторія. Від вилову в природному середовищі до вирощування у штучних умовах збільшення споживання харчової продукції з водних біоресурсів в основному стало можливим завдяки значному зростанню виробництва продукції аквакультури, при цьому обсяг продукції промислового рибальства з кінця 1990-х років залишається досить низьким. У 1960-х роках аквакультура була джерелом 6%, а у 2022 р. ця частка зросла до 57%.
Між країнами також існують значні відмінності. В Азії, де виробляється основна частка видів, що вирощуються, обсяг їх споживання вищий, ніж у інших регіонах. За прогнозами, у майбутньому частка штучно вирощуваних водних тварин у загальному обсязі споживаної у світі харчової продукції з водних біоресурсів продовжить зростати. Внаслідок значного зростання виробництва аквакультури також збільшилися обсяги її поставок на ринки та знизилися ціни на неї, особливо на види, які тепер переважно вирощуються, а не виловлюються у природному середовищі. Таким чином, аквакультура сприяла підвищенню продовольчої безпеки ряду країн, що розвиваються, в першу чергу в Азії, зробивши доступними для внутрішнього споживання малоцінні прісноводні види великих обсягах. Але виробництво різних видів росте різними темпами, тому що не всі види однаково легко піддаються розведенню. Крім того, сектор аквакультури швидше та ефективніше адаптується до мінливих переваг споживачів, оскільки виробники у ньому мають більш повний контроль над виробництвом, ніж у секторі промислового рибальства. Раніше ракоподібні в основному споживалися у країнах із високим рівнем доходу через їх високу ціну, але завдяки зростанню виробництва та зниження ціни штучно вирощуваних креветок доступність ракоподібних в період 1961-2022 рр. збільшилася у п’ять разів. Аналогічна тенденція спостерігалася і щодо молюсків (за винятком головоногих), споживання яких на душу населення зросло з 0,6 кг у 1961 р. до 2,5 кг у 2022 р.. У п’ять разів виросло споживання лососевих, форелі, тиляпії у всьому світі, особливо в Європі та Північній Америці. Майже 75% спожитої у 2022 р. рибопродукції (20,2 кг) в перерахунку на душу населення становили кісткові риби, решта – молюски. Ще 33% припадало на морських істкових риб, 15% із них становили елагічні види, 13% придонні види а 5% – не дентифіковані морські иби. Частка продукції, що залишилася, розподілилася аступним чином: 12% – молюски (за винятком головоногих), 11% – ракоподібні та 2% – головоногі.
Попит на здорову їжу та готові рибопродукти. У багатьох країнах виросла кількість людей з надмірною вагою і підвищилася поширеність захворювань, пов’язаних ожирінням. На цьому тлі домінуючою тенденцією у споживанні продовольства стало здорове харчування. Тому в останні роки виріс попит на здорові та поживні продукти, такі як харчова продукція із водних біоресурсів. Ця тенденція супроводжується зростаючою увагою споживачів та великих дистриб’юторів до стійкості продовольчих систем, у яких використовуються водні біоресурси, зокрема, до їх екологічних та соціальних аспектів. Тому виробники та організації роздрібної торгівлі, прагнучи задовольнити споживчий попит на стійку харчову продукцію із водних біоресурсів, стали використовувати різні системи сертифікації та маркування.
Споживачі, особливо у країнах з високо розвиненою економікою, хочуть купувати не тільки здорові та стійкі продукти, але й їжу, готову до вживання. Зростання споживання таких продуктів було обумовлено різними змінами у суспільстві, включаючи підвищення доходів, ширша участь жінок у робочій силі, урбанізація та зменшення розмірів сімей. Йдеться про продаж заздалегідь приготовлених та упакованих продуктів. Вони вимагають мінімальної термообробки в домашніх умовах або на підприємствах громадського харчування, їх легко замовити та доставити за допомогою онлайн платформ.
Повсюдне використання смартфонів та мобільних додатків зробило популярнішими онлайн замовлення, доставку додому та купівлю товарів з самовивозом. Розвиток цих форматів додатково стимулювали карантинні заходи та вимоги фізичного дистанціювання на початку пандемії COVID-19. У той період експортери опинилися в скрутному становищі, викликаному збоями на ринках та в торгівлі, а дрібні та місцеві виробники рибопродукції процвітали. Ситуація показала, наскільки важливі та життєстійкі місцеві продовольчі системи.
Водорості. В даний час морські та інші види водоростей не включаються до продовольчих балансів ФАО з харчової продукції з водних біоресурсів через відсутність даних про морські водорості та їх використання у більшості країн. У ряді країн,з окрема, у Східній Азії, морські водорості на протязы століть входили у повсякденний раціон, однак у більшості країн про їх харчові властивості все ще мало відомо..
Морські водорості вважаються здоровою, поживною та низько калорійною їжею. У різних видах морських водоростей містяться різні харчові речовини, але, як правило, вони практично не містять жиру і багаті необхідними поживними речовинами, такими як поліненасичені жирні кислоти омега-3 та омега-6, вітаміни, йод, харчові волокна та антиоксиданти. Вживання морських водоростей не тільки збагачує раціон, а й корисно для здоров’я. Наприклад, воно знижує кров’яний тиск і запобігає інсультам. Вони можуть не тільки використовуватися як харчовий продукт, а й прямувати на виробництво кормів, в тому числі для аквакультури, що в контексті зростаючого населення планети та екологічних проблем робить їх ще одним стійким продуктом, що сприяє підвищенню глобальної продовольчої безпеки. Морські водорості можна вирощувати у морській воді, тобто їх розведення не конкурує з іншими видами діяльності за ворні угіддя та прісну воду.
В той же час Україна своїм недолугим законодавством не може навіть надати морські ділянки для марикультури… Який там розвиток рибного господарства…?
Коли це закінчиться?
