Управління біологічними ресурсами природних водойм Києва.
В Києві з його промисловим виробництвом та в умовах значної щільності населення відбувається потужне навантаження на водні об’єкти.
Засипання окремих водойм, будівництво розвинутої системи мереж із втручанням в водні ресурси міста, а також чисельні забруднення поверхневих і ґрунтових вод руйнують водні екосистеми, їх флору і фауну.
Біорізноманіття бідніє щороку. В наслідку біологічні види один за одним вимирають.
Зникнення окремих видів викликає загальне руйнування екосистеми водойм: відсутність одного компоненту природного комплексу тягне зникнення іншого. Вимирання основних видів екосистеми вбиває інші види.
Час від часу під гучні акції в Києві відбувається безсистемне зариблення київських водойм.
Влада міста повинна усвідомити, що вселення чужорідних видів риб змінює всю екосистему настільки, що інтродуценти частіше за все витісняють аборигенні, види риб, або приносять із собою такі хвороби, проти яких у природних мешканців водних екосистем немає імунітету.
Кожне штучне поповнення іхтіофауни повинно мати наукове обґрунтування профільних інститутів із врахуванням всіх гідробіологічних особливостей даної водойми.
Внаслідок господарської діяльності в місті змінюються водні об’єкти та умови існування гідробіонтів у них. Основні антропогенні чинники, що впливають на аборигенні види: зарегулювання стоку і змінення гідрологічного режиму, забруднення води промисловими та побутовими стоками, вселення чужорідних видів риб.
На чисельність аборигенних видів риб окрім забруднення екосистем, впливає і коливання рівнів води при скиді її із Київського водосховища під час роботи агрегатів Київської ГЕС.
За звичайним режимом виробничого процесу воно не перевищує 0,5 м, проте у пікові години, а також при виникненні реальної чи прогнозованої загрози греблі Київської ГЕС, може значно підвищуватися (≥ 3 м). У нерестовий період різкі зміни рівнів води заважають нересту, а частіше приводять до загибелі молоді.
Загальний видовий склад іхтіофауни київських водойм налічує приблизно 27 видів риб. Видовий склад іхтіофауни більшості водойм обмежений і незбалансований за кількісними та якісними показниками.
Чисельність природних популяцій риби в водоймах, її здоров’я, склад і кількість вищої водної та підводної рослинності відображає загальний стан екосистеми водойм.
Водойми:
- Алмазне, Райдужне, Вирлиця, Вербне, Редькіне, став на 5–7 лінії в Пущі-Водиці, оз. Синє, Берізка, Дідорівка, став № 15 у Святошині (р. Нивка) та водойма на вул. Закревського налічують близько 24 видів риб. Водойми умовно чисті з найменшим антропогенним впливом в порівнянні з іншими водоймами Києва.
- Паладінські ставки, малі ставки в Пущі-Водиці, Китаївські ставки, Блакитні озера налічують близько 12 видів риб. Водойми відносно чисті, відчувають середній антропогенний вплив в порівнянні з іншими водоймами Києва.
- Ставки на річці Сирець, найменший Китаївський ставок поблизу проспекту Науки та інші водойми налічують близько 6 видів риб.
Водойми забруднені, зі значним антропогенним впливом в порівнянні з іншими водоймами Києва.
Останні 10 років у зв’язку з відсутності уваги з боку київської влади на проблеми водойм міста наукові дослідження не проводилися. В той же час екологічний стан водойм з кожним роком погіршувався і цей процес нажаль продовжується.
Яскравим свідченням негативного стану водойм є щорічне збільшення загибелі риб в окремих водоймах і патогенне «цвітіння» водних об’єктів.
Великі водойми міста є господарськими системами з мережею відкритих каналів. Це не тільки технічні, але i біологічні системи, де можливо i необхідно вирішувати багато екологічних і природозахисних проблем.
Необхідність науково обґрунтованого управління біологічними ресурсами природних водойм Києва не викликає сумнівів i заперечень.
Це обумовлено тим, що у міських водоймах у зв’язку з інтенсивним їх забрудненням швидко формуються рослинні угрупування, які можуть покривати усю водяну поверхню i дно.
На цих водоймах проходять інтенсивні процеси накопичення органічних домішок, хімічних речовин, здебільшого токсичних, важких металів, сміття, тощо. У водоймах розмножуються різні популяції водних біоресурсів, які використовуються рибами.
Інтенсивне заростання водойм може створювати додаткові труднощі при нормальній експлуатації техногенних об’єктів. Однак при цьому можливо досягається i позитивний ефект.
Чим більші запаси енергії сконцентровані в організмах, що складають кормові ресурси для риби, тим більша частина потенційної рибопродукції може утворитися i більш ефективно експлуатується водойми. Однак повинна бути лише одна умова – водойми повинна бути чистими, а їх вода нетоксичною.
Риби, споживаючи кормові об’єкти, в процесі дисиміляції розкладають 60÷70 % органічних речовин, що накопичені у вигляді кормових ресурсів, i тільки ≤ 3 % цих продуктів засвоюється організмом, що йде на збільшення маси риби , поповнення i відновлення енергетичних втрат, які виникають в процесах онтогенезу.
Більше 75 % не повністю окислених речовин із фекальними масами надходять знову у водойму, де піддаються мінералізації або засвоюються іншими організмами.
Менше 25 %, випадає iз круговороту речовин у вигляді органічних сполук, які важко розкладаються поповнюючи запаси детриту донних відкладів, що необхідно враховувати при розробці математичних моделей екологічного стану київських водойм (заходи по біомеліорації).
Основними задачами київської влади, виходячи із викладеного є наступними:
- Вивчення структури, функціонування та розвитку екосистем водойм, в тому числі вивчення динаміки та взаємовідносин популяція домінуючих видів водяних організмів, ролі певних гідробіонтів у процесі вторинного забруднення водойм (основну увага при цьому необхідно приділити вивченню фітопланктону, макрофітів, зоопланктону, зообентосу, іхтіофауни).
- Розробка наукових основ та методів моніторингу, прогнозування стану екосистеми київських водойм у зв’язку зі щорічними змінами екологічного стану.
- Розробка та щорічне проведення біомеліоративних заходів на водоймах Києва.
Формування абіотичних (сукупність прямих або непрямих впливів неорганічної середовища на живі організми) та біотичних (форми впливу організмів один на одного, як всередині виду, так і між різними видами) параметрів екосистем київських водойм, суттєво відрізняється від аналогічного процесу, що відбувається в екосистемах річок та великих водосховищ.
В умовах статичного гідрологічного режиму київських водойм, що є їх характерною ознакою, створюються надзвичайно важкі умови для прогнозування можливих фізико-хімічних змін.
Зв’язок між абіотичною складовою та біологічними процесами для цієї групи київських водойм відбувається більш чітко, ніж це відбувається в природних водоймах поза межами мегаполісу.
Київській владі необхідно усвідомити, що припинення поступової деградації і отруєння водойм мегаполісу, можливе лише за умов науково обґрунтованого управління біологічними ресурсами водних обєктів міста.
