Вдосконалення управління рибоводством (по матеріалах ФАО) (Частина 1)
Цілі і завдання. У ситуації, коли на роботу з досягнення цілей у галузі сталого розвитку (ЦСР) залишилося менше десяти років, необхідно прискорити перетворюючі дії, спрямовані на досягнення потрійного результату, – екологічної, економічної та соціальної стійкість. “Блакитна” трансформація відкриває значні можливості щодо покращення управління рибальством, щоб:
– добитися рівних прав на доступ до ресурсів, послугта інфраструктурі, забезпечити гідну роботу та економічне зростання;
– забезпечити населенню як поживну їжу, так і можливості для отримання засобів до існування та при цьому надати жінкам та чоловікам рівний доступ до рибних ресурсів та скоротити масштаби нерівності за рахунок урахування інтересів кожного в соціальній, економічній та політичній сферах (ЦСР);
– добитися стійкого та ефективного використання водних ресурсів морів та внутрішніх водойм на користь їх відповідального споживання та виробництва.
Для досягнення цих цілей управління рибальством має бути науково обґрунтованим, враховувати конкретні умови, ґрунтуватися на інклюзивній, прозорій та міждисциплінарної політики та приводити до розробки планів і дій на справедливій основі.
Керівники повинні визначати завдання виходячи як з біологічних, так і з соціологічних параметрів, встановлювати цілі та правила управління, проводити збыр, аналіз та оцінку даних, а також моніторинг ефективності управління рибальством з опорою на місцеві знання. У наступних розділах буде розглянуто необхідні принципи та перетворюючі зміни для покращення рибальства, включаючи реформи управління та політики, ефективні протоколи управління, впровадження інноваційних технологій та надійних систем соціального захисту.
Удосконалення управління та реформи у сфері політики Міжнародне співтовариство визначило правову базу для стійкого рибальства, визнаючи важливу роль цього сектора для забезпечення продовольчої безпеки та харчування, економічного розвитку, охорони навколишнього середовища та благополуччя людей.
Основним міжнародним документом у цій сфері є прийнята у 1982 році Конвенція ООН з морського права (ЮНКЛОС), яка служить правовою основою для всієї морської діяльності, включаючи збереження та використання живих ресурсів моря.
На початку 1990-х років міжнародне співтовариство виробило нові підходи до управління рибальством та аквакультурою, охоплюючі природоохоронні, екологічні, а також соціальні та економічні аспекти. Під егідою ФАО було розроблено низку глобальних документів з управління рибальством. Прийнятий 1995 р. Кодекс ведення відповідального рибальства (Кодекс) містить докладні положення щодо відповідального та сталого управління та використання живих водних ресурсів з належною повагою до екосистем та біорізноманіття (ФАО).
Кодекс, який має добровільний характер, ймовірно, є найбільш широко цитованим, резонансним, широко прийнятим та використовуваним глобальним інструментом у галузі рибальства після ЮНКЛОС. В рамках цього інструменту було розроблено чотири міжнародних планів дій та шість міжнародних посібників з відповідального управління рибальством та було прийнято дві юридично зобов’язуючі угоди ФАО, що регулюють питання:
i) відповідальності держав прапора у відкритому морі (Угода ФАО просприяння дотриманню рибальськими судами у відкритому море міжнародних заходів щодо збереження живих ресурсів та управління ними);
ii) відповідальності держав порту за запобігання, стримування та ліквідацію незаконного, неповідомленого та нерегульованого промислу (ННН-промислу) (Угода про заходи держави порту з попередження, стримування та ліквідації незаконного, неповідомленого та нерегульованого промислу). У 2021 р. члени ФАО закликали Організацію розробити Добровільний посібник з перевантаження улову, щоб забезпечити досить суворе регулювання, моніторинг та контроль усіх переміщень рибальського улову та запобігти попаданню продукції ННН-промислу, у товаропровідний ланцюжок; основна відповідальність за застосування Керівництва буде покладено на прапор держави.
ФАО відстежує прогрес у здійсненні Кодексу та пов’язаних з ним документів, аналізуючи запитальник, який розсилається кожні два роки. Інформація про власну діяльность, що направляється членами ФАО, дозволяє виявляти важливі тенденції на теми Кодексу, але врізні роки кількість респондентів буває різною, що ускладнює проведення детального аналізу.
Незважаючи на досягнуті результати, ефективному застосуванню Кодексу та пов’язаних з ним документів перешкоджають обмеженість бюджетних коштів та людських ресурсів, неповнота політичної та правової бази, а також недостатній обсяг наукових досліджень та інформації, особливо у країнах.
Успіх глобальних документів та глобального нормативного процесу залежить від зусиль на регіональному рівні, які мають здійснюватися і переводитися в практичну площину в залежності від ситуації. Угода ООН щодо рибних запасів, угода про здійсненняв рамках ЮНКЛОС містить принципи управління рибальством та в першу чергу присвячено регіональному співробітництву в рамках регіональних рибогосподарських організацій (РФМО) та регіональних консультативних органів з питань рибальства, які спільно іменуються регіональними рибогосподарськими органами і відіграють центральну роль в управлінні рибогосподарською діяльністю, спільно виробляючи загальні підходи з різних наскрізних питань як на глобальному, так і на регіональному рівнях, та з конкретних технічних питань.
Частина організацій входять до структури підрозділів ФАО, проте Організація підтримує й інші організації, в тому числі через Мережу секретаріатів регіональних рибогосподарських органів, яка сприяє розвитку співробітництва, надання консультативних послуг та обміну досвідом.
ФАО не тільки підтримує та контролює ці процеси, але й надає допомогу в процесах стратегічної переорієнтації низки рибогосподарських та риболовних організацій.
Для сталого використання рибних ресурсів необхідно зберігати та стійко використовувати біорізноманіття, та в районах за межаминаціональної юрисдикції. З цієї метою ведуться переговори в обов’язковому документі (МЮОД) у рамках ЮНКЛОС зі збереження та сталого використання біорізноманіття за межами національної юрисдикції.
Світова організація торгівлі (СОТ) в ході дванадцятій Міністерській конференції погодила заходи щодо субсидування рибальства з акцентом на перелови та ННН-промисел. Відповідний механізм фінансування рибальства, розроблений СОТ, підтримку реалізації нових правил передбачає конкретну роль ФАО, що полягає в наданні технічної експертизи.
У період, коли світ стикається з проблемами, викликаними надмірною експлуатацією природних ресурсів, що зберігається відсутністю продовольчої безпеки та злиднями, а також зміною клімату, дедалі більше представників міжнародного співтовариства визнають важливість регіонального та міжнародного міжсекторального співробітництва в інтересах досягнення цілей, поставлених на порядку денному в галузі сталого розвитку на період до 2030 р.
Спалах COVID-19 ще раз змусив нас переконатися, що міжсекторальне співробітництво відіграє найважливішу роль у вирішенні проблем керування світовим рибним господарством.
За погодженої підтримки ФАО, Секретаріату Конвенції про біологічну різноманітність, Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), Міжнародної організації праці (МОП) та Міжнародної морської організації (ІМВ) здійснюються ініціативи щодо зміцнення міжсекторального співробітництва між регіональними морськими організаціями з метою подальшого посилення їх доповнюючих функцій у рамках підтримки здійснення на місцевому, національному та регіональному рівнях. Ці організації мають бути націлені на продовження розвитку співробітництва, у тому числі в рамках Спільної робочої групи з ННН-промислу та суміжних питань.
Регулювання, моніторинг і контроль перезавантаження з метою зниження ризику попадання на ринки риби, добутої ННН-рибальством. Перевантаження – передача улову з одного рибальського судна на інше рибальське чи транспортне судно широко використовується у всіх регіонах як засіб зниження операційних витрат та максимального розширення можливостей рибальства. Міжнародна спільнота вже давно висловлює стурбованість щодо ризиків навантаження з погляду підтримки незаконного, неповідомленого та нерегульованого ( ННН) промислу та пов’язаної з ними злочинної діяльності. ННН-промисел знижує ефективність національних та регіональних зусиль з забезпечення сталого управління рибним промислом та збереження морського біорізноманіття. Він спотворює конкуренцію, несправедливо ставить осіб, які займаються рибальством на законній підставі, у невигідне становище та негативно впливає на благополуччя та продовольчу безпеку населення прибережних районів, особливо в країнах, що розвиваються, і малих острівних державах, що розвиваються.
За результатами поглибленого дослідження ФАО, присвяченого питанням навантаження, проведеного по доручення тридцять третьої сесії Комітету з рибного господарства (КРГ, липень 2018 року) та представленого на нього тридцять четвертої сесії (лютий 2021 року), було зроблено висновок, що перевантаження, якщо воно регулюється, відстежуєтьсяі контролюється недостатньо суворо, може підвищувати ризик попадання здобутої шляхом ННН-промислу риби в товаропровідний ланцюжок продовольства, а аналіз прийнятих підходів до перевантаження показав, що є високий ризик того, що перевантаження сприяє легалізації виловленої в результаті ННН-промислу риби для її постачання на ринки.
Тридцять четверта сесія КРГ позитивно оцінила це дослідження та закликала ФАО приступити до розробки проекту добровільного посібника з навантаження. Це керівництво покликане надати допомогу в розробці правил перевантаження або перегляд існуючих правил з метою їх інтеграції до загальної нормативної бази та забезпечити дотримання чинних правил за допомогою стандартів ефективного моніторингу, контролю та нагляду.
Секретаріат ФАО розробив проект керівництва виходячи із пріоритету відповідальності держави прапора за впровадження правил навантаження. Останній проект передбачає запровадження декларації про перевантаження та декларації про вивантаження, яке забезпечує документування всіх переміщень риби.
У жовтні 2021 р. було проведено консультацію експертів для розгляду проекту керівництва, в якому взяли участь найбільш компетентні фахівці з технічних, оперативних та юридичних питань з усіх регіонів. На 2023 р. заплановано технічну консультацію для обговорення добровільного керівництва з навантаження з метою його прийняття перед поданням на розгляд та схвалення тридцять п’ятої сесії Комітету з рибного господарства.
(Дивись далі Частину 2)
