(Новий міністр Олексій Соболев)
Злиття
Мінекономіки, Міндовкілля та Мінагрополітики
(в один мегаміністерський орган)
Матиме серйозні наслідки для всіх підпорядкованих їм структур, зокрема для Держрибагентства.
НАСЛІДКИ ДЛЯ ДЕРЖРИБАГЕНТСТВА
1. Ліквідація як окремого органу:
– Найімовірніший сценарій – Держрибагентство перестане існувати як самостійний центральний орган.
– Його функції будуть передані або до структурного підрозділу нового міністерства (наприклад, Департамент рибного господарства) або до іншої служби з екологічно-аграрною спеціалізацією.
2. Втрата галузевої автономії
– Рибне господарство може перестати бути пріоритетом державної політики: його зіллють з іншими галузями (с/г, водні ресурси, екологія) або управління стане частиною ширшого екосектора, де рибна тематика буде маргіналізована.
– Прийняття рішень буде довшим і бюрократичнішим.
3. Скорочення кадрів і структур
– Частина працівників буде звільнена або переведена;
– Обласні рибні управління можуть бути ліквідовані або об’єднані з екоінспекціями, департаментами АПК ОДА;
– Можлива втрата спеціалізованих фахівців (іхтіологи, інспектори, аналітики ринку риби).
4. Ризики для фінансування галузі
– Фінансування може зменшитись або розчинитися в загальному бюджеті мега-міністерства;
– Перерозподілятись в пріоритеті на екологію, енергоефективність, великі агропроекти тощо.
5. ⚖️ Конфлікт між екологічною та господарською логікою
– У новому міністерстві можуть зіткнутися інтереси:
економічні (вилов, рибне підприємництво, експорт),
екологічні (охорона водойм, обмеження вилову, біорізноманіття).
Це може призвести до паралічу управлінських рішень або до конфліктів між підрозділами.
6. Необхідність оновлення законодавчоъ та нормативно-правової бази
Положення, накази, регламенти, договори (зокрема міжнародні, наприклад із ЄС щодо квот) – потребуватимуть:
адаптації до нової структури;
перепідписання документів;
оновлення баз даних, реєстрів, ліцензій, дозволів тощо.
7. Міжнародна співпраця та репутаційні втрати
– Україна співпрацює з ЄС, ФАО, ICES, Єврокомісією щодо рибного господарства.
– При злитті можливе:
порушення зобов’язань;
втрата контактів та іміджу компетентного органу;
затримка у реформуванні галузі (наприклад, з впровадженням електронного моніторингу чи сертифікації походження риби).
✅МОЖЛИВІ ПОЗИТИВНІ СТОРОНИ:
– Централізація рішень і скорочення витрат.
– Можливість більш комплексного підходу до управління водними ресурсами.
– Оновлення і цифровізація функцій на рівні мегаміністерства.
– Можливість зменшення корупційного впливу у разі сильної політичної волі.
Реорганізація в рамках злиття міністерств – це ризик і шанс водночас. Для Держрибагентства ключове питання: чи збережеться фаховий підхід до галузі, чи рибна тематика буде розчинена і занедбана.
Дивіться…! Відповідатимуть усі винні! Результат повинен бути!
