НАУКОВО-ПРАКТИЧНЕ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ   ЗАКОН УКРАЇНИ № 5018-IX (13.11.2026) ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ, ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ СТРГ ТА НАПРЯМИ ЗАКОНОДАВЧОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ

Опубліковано at 22.11.2026
10 0

НАУКОВО-ПРАКТИЧНЕ

ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

ЗАКОН УКРАЇНИ № 5018-IX (13.11.2026) ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ, ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ СТРГ ТА НАПРЯМИ ЗАКОНОДАВЧОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ

 

Розробник: Комітет з питань законодавства Громадської ради при Держрибагентстві.

 

ВСТУП

 

Прийняття Закону України від 13 жовтня 2026 року № 5018-IX «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» започаткувало новий етап правового регулювання інвестиційної діяльності, використання водних біоресурсів та функціонування спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ).

Законом запроваджено механізми залучення інвестицій на договірних засадах, проведення електронних аукціонів, визначено умови рибогосподарської експлуатації водних об’єктів, державного контролю та захисту прав інвесторів. Водночас практична реалізація Закону потребує оцінки не лише юридичної визначеності його положень, а й економічної доцільності, наукової обгрунтованості та реальної можливості виконання встановлених вимог.

Особливого значення набуває питання, чи забезпечують нові законодавчі механізми сприятливі умови для залучення приватного капіталу, розвитку діючих підприємств, створення нових СТРГ, збільшення виробництва рибопродукції та раціонального використання водних біоресурсів.

Актуальність дослідження зумовлена наявністю положень Закону, застосування яких може супроводжуватися правовою невизначеністю, додатковим фінансовим навантаженням на суб’єктів господарювання, складністю виконання перехідних процедур та недостатньою узгодженістю наукових, виробничих і договірних механізмів.

Зокрема, потребують поглибленого аналізу фінансування науково-біологічних обгрунтувань (НБО), правовий статус Режиму СТРГ, організація аукціонів, обгрунтованість платежів, критерії виконання виробничих показників, гарантії чинних користувачів та захист довгострокових інвестицій.

Метою дослідження є комплексний науково-практичний, нормативно-правовий та економічний аналіз Закону № 5018-IX, виявлення його проблемних положень, правових прогалин, можливих суперечностей і ризиків практичного застосування, а також розроблення обгрунтованих пропозицій щодо законодавчого вдосконалення з урахуванням інтересів держави, суб’єктів рибного господарства, потенційних інвесторів і суспільства.

Предметом дослідження є положення Закону № 5018-IX, пов’язані нормативно-правові акти, механізми їх реалізації, а також правові, економічні, науково-біологічні та організаційно-виробничі наслідки запровадженого регулювання.

Основними завданнями дослідження визначено:

  1. Встановлення конкретних правових та економічних результатів, на досягнення яких спрямований Закон, і перевірка достатності передбачених ним механізмів.
  2. Оцінювання інвестиційної привабливості СТРГ, обгрунтованості фінансових зобов’язань і гарантій захисту інвестицій.
  3. Аналіз наукової складності, вартості, організації та фінансування НБО.
  4. Обгрунтування необхідності збереження Режиму СТРГ як самостійного науково-виробничого документа, відмінного від НБО та інвестиційного договору.
  5. Виявлення недоліків аукціонної, договірної, дозвільної та контрольної систем.
  6. Оцінювання правових гарантій чинних користувачів СТРГ і можливостей безперервного здійснення їхньої господарської діяльності.
  7. Визначення неузгодженостей із водним, земельним, природоохоронним та іншим законодавством.
  8. Формування систематизованих пропозицій щодо внесення змін до Закону та розроблення необхідних підзаконних нормативно-правових актів.

Методологічною основою дослідження є системний, порівняльно-правовий, науково-біологічний та економічний підходи. Аналіз здійснюється шляхом зіставлення норм Закону між собою та із суміжним законодавством, дослідження їхнього впливу на виробничу діяльність СТРГ, оцінювання фінансових і організаційних ризиків та визначення можливих альтернатив правового регулювання.

Джерельну основу дослідження становлять Закон № 5018-IX, Водний і Земельний кодекси України, законодавство про рибне господарство, інвестиційну діяльність, охорону навколишнього природного середовища, науково-методичні матеріали, раніше розроблені

Режими СТРГ, результати галузевих досліджень та експертні пропозиції фахівців. Аналіз здійснюється станом на листопад 2026 року з урахуванням обмеженого періоду практичного застосування нового Закону. Виявлені ризики відмежовуються від підтверджених правових суперечностей, а остаточні висновки щодо економічних наслідків потребують відповідних розрахунків і фактичних даних.

Практичне значення дослідження полягає у формуванні цілісної системи пропозицій щодо вдосконалення законодавства, створення економічно обгрунтованих умов розвитку СТРГ, забезпечення достовірного наукового супроводу рибогосподарської діяльності, захисту законних інтересів користувачів водних об’єктів та підвищення ефективності державного регулювання.

Результати дослідження призначені для професійного обговорення Громадською радою при Держрибагентстві, представниками державних органів, наукових установ, рибогосподарських підприємств та заінтересованої громадськості.

Кінцевою метою роботи є не лише виявлення недоліків Закону № 5018-IX, а й формування науково обгрунтованої, юридично узгодженої та економічно здійсненної моделі розвитку СТРГ, яка забезпечуватиме інвестиційну привабливість галузі, стабільність виробництва, збереження водойм і поєднання державних, господарських та суспільних інтересів.

ЧАСТИНА I.

ЗАКОНОДАВЧА МОДЕЛЬ ТА ЇЇ ЕКОНОМІЧНА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

РОЗДІЛ 1.

ЩО ФАКТИЧНО ВРЕГУЛЮВАВ ЗАКОН № 5018-IX

1.1. Задекларовані цілі Закону та запроваджені правові механізми

Закон України від 13 жовтня 2026 року № 5018-IX «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» спрямований на залучення інвестицій, підвищення рибопродуктивності водних об’єктів, забезпечення раціонального використання та відтворення водних біоресурсів, розвиток національного виробництва рибопродукції.

Для досягнення зазначених цілей Закон запроваджує спеціальну систему правового регулювання, основними складовими якої є:

  1. Формування переліку водних об’єктів для залучення інвестицій.
  2. Проведення електронних аукціонів із продажу права на укладення інвестиційних договорів.
  3. Укладення договорів про залучення інвестицій на визначений строк.
  4. Обов’язкове науково-біологічне обгрунтування (НБО) для об’єктів, що виставляються на аукціон.
  5. Встановлення виробничих, природоохоронних і фінансових зобов’язань інвесторів.
  6. Запровадження механізмів державного моніторингу, контролю та захисту прав інвесторів.
  7. Перехід чинних спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ) до нової договірної системи.

Отже, Закон передусім формує нову організаційно-правову модель доступу до окремих видів рибогосподарської діяльності та виконання інвестиційних зобов’язань.

Водночас задекларована мета економічного стимулювання передбачає не лише запровадження адміністративних і договірних процедур, а й створення умов, за яких господарська діяльність стає економічно доцільною та інвестиційно привабливою.

Саме відповідність запроваджених правових механізмів цій меті є одним з основних предметів дослідження.

1.2. Зміни у доступі до рибогосподарських водних об’єктів, укладенні договорів і здійсненні господарської діяльності

Статтями 6-15 Закону визначено новий порядок надання права на використання відповідних водних об’єктів, формування переліків інвестиційних об’єктів, проведення аукціонів та укладення договорів.

Для СТРГ принциповою зміною є можливість здійснення рибогосподарської експлуатації визначених водних об’єктів на підставі інвестиційного договору без оформлення оренди землі разом із водним об’єктом.

Ця модель застосовується до водних об’єктів, які відповідають установленим Законом критеріям, зокрема не підлягають передачі в оренду відповідно до статті 51 Водного кодексу України.

Закон установлює загальний строк інвестиційного договору від 10 до 15 років із можливістю одноразового продовження на строк до 10 років. Передбачено визначення інвестиційних зобов’язань, виробничих показників, платежів, порядку звітності, контролю та підстав припинення договору.

Водночас право на здійснення діяльності в СТРГ пов’язується також з одержанням відповідного дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів.

Позитивним елементом регулювання є законодавче визначення форми договору, строків його дії, основних зобов’язань сторін та можливості здійснення СТРГ без оренди водойми у встановлених випадках.

Разом із тим нова модель передбачає додаткові юридичні та фінансові процедури, які потребують оцінки з погляду їхньої необхідності, доступності та впливу на виробничу діяльність.

Особливого значення набуває правове становище чинних СТРГ, які вже здійснили інвестиції, мають затверджені Режими рибогосподарської експлуатації та виконують довгострокові програми зариблення і вирощування риби.

Для таких підприємств Закон установлює спеціальний перехідний порядок, який допускає укладення договору без аукціону за визначених умов, але одночасно передбачає нові платежі, критерії виконання Режимів та обмеження строку договору залишковим строком чинного Режиму.

Таким чином, законодавчі зміни стосуються не лише нових інвесторів, а й правового та економічного становища вже діючих підприємств.

1.3. Які проблеми отримали законодавче вирішення, а які залишилися неврегульованими

Проведений аналіз дозволяє розмежувати питання, щодо яких Закон установив конкретні правові механізми, та питання, які потребують подальшого врегулювання.

Урегульовані питання

Питання, що потребують вдосконалення

Встановлено порядок надання прав через електронні аукціони

Недостатньо визначено економічні умови інвестиційної привабливості

Передбачено інвестиційні договори

Потребують уточнення гарантії довгострокового використання результатів інвестицій

Визначено загальні строки договорів

Недостатньо враховано тривалість окремих біологічних та інвестиційних циклів

Передбачено обов’язкове НБО для аукціонних об’єктів

Не визначено безпосередньо в Законі джерело первинного фінансування НБО

Встановлено договірні виробничі показники

Не визначено повноцінної процедури розроблення нових Режимів СТРГ

Врегульовано перехід чинних СТРГ

Потребують перегляду окремі умови та строки переходу

Передбачено державний контроль

Недостатньо конкретизовано наукові підстави коригування виробничих показників

Встановлено гарантії інвесторів

Потребують уточнення спеціальні механізми захисту незавершених виробничих вкладень

 

Наявність зазначених неврегульованих питань не означає відсутності будь-якого правового регулювання.

Частина відповідних відносин охоплюється іншими законами та підзаконними актами.

Однак для СТРГ необхідна узгоджена система, яка враховуватиме специфіку вирощування риби, відтворення водних біоресурсів, мінливість природних умов і тривалість виробничих циклів.

Особливо важливо розмежувати функції НБО, Режиму СТРГ та інвестиційного договору. НБО визначає наукові передумови господарювання,

Режим має забезпечувати практичне управління виробничими процесами, а договір – встановлювати юридичні та економічні зобов’язання сторін.

Нова законодавча модель недостатньо визначає місце Режиму СТРГ як самостійного науково-виробничого документа.

1.4. Відсутність достатньо визначених показників економічної результативності Закону

Ефективність законодавства, спрямованого на стимулювання економічного розвитку, повинна оцінюватися не лише кількістю проведених аукціонів, укладених договорів або виданих дозволів.

Головним критерієм має бути фактичний економічний, виробничий та екологічний результат.

Стаття 17 Закону передбачає моніторинг виконання інвестиційних договорів та відповідну звітність. Проте ця система насамперед орієнтована на контроль виконання зобов’язань окремими інвесторами.

Водночас Закон не встановлює завершеної системи публічного оцінювання загальної економічної ефективності запровадженої моделі.

Для такого оцінювання доцільно було б передбачити такі показники:

  1. Фактичний обсяг залучених приватних інвестицій.
  2. Кількість створених і діючих СТРГ.
  3. Обсяги вирощування, вилову та виробництва рибопродукції.
  4. Динаміку рибопродуктивності водних об’єктів.
  5. Обсяги зариблення та стан водних біоресурсів.
  6. Кількість створених робочих місць.
  7. Сукупні витрати інвесторів на одержання й реалізацію відповідних прав.
  8. Кількість припинених договорів та причини їх припинення.
  9. Співвідношення фактично реалізованих проєктів і проведених аукціонів.
  10. Зміни у фінансово-економічних результатах діяльності підприємств.

Саме такі показники було б доцільно використовувати в щорічному аналізі результативності державної політики без необгрунтованого збільшення звітного навантаження на підприємства.

1.5. Попередня оцінка відповідності законодавчих механізмів задекларованій меті

Закон № 5018-IX встановлює конкретні інструменти правового оформлення інвестиційної діяльності, визначення зобов’язань інвесторів та здійснення державного контролю.

Водночас економічна ефективність цих інструментів залежатиме від доступності фінансування, вартості початкових процедур, стабільності господарських прав, відповідності виробничих зобов’язань фактичним можливостям водойм і наявності умов для повернення вкладеного капіталу.

Отже, законодавче встановлення інвестиційного механізму саме по собі не доводить наявності достатніх економічних стимулів для інвестування.

Оскільки Закон набрав чинності лише 22 жовтня 2026 року, станом на листопад 2026 року немає достатнього періоду практичного застосування для об’єктивного висновку про його довгострокові економічні результати.

Водночас аналіз нормативної конструкції вже дозволяє визначити питання, які потребують перевірки та необхідного вдосконалення.

Висновок до розділу 1. 

Закон № 5018-IX запровадив нові правові механізми залучення інвестицій і регулювання рибогосподарської діяльності, проте їхня здатність забезпечити реальний економічний розвиток потребує практичного підтвердження.

Подальше вдосконалення повинно бути спрямоване на узгодження законодавчих вимог із фінансовими можливостями підприємств, науковими основами рибогосподарської експлуатації та економічними умовами довгострокового інвестування.

РОЗДІЛ 2.

ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ СТРГ: СТИМУЛИ, ВИТРАТИ ТА РИЗИКИ

2.1. Основні економічні умови, необхідні для залучення приватних інвестицій у СТРГ

Інвестиційна привабливість спеціального товарного рибного господарства визначається сукупністю правових, виробничих, природних та економічних умов, які забезпечують можливість здійснення господарської діяльності й отримання обгрунтованого економічного результату.

На відміну від багатьох інших видів підприємництва, діяльність СТРГ характеризується тривалістю біологічних циклів, необхідністю систематичного зариблення, значними витратами на охорону водойм та залежністю виробництва від природних факторів.

Інвестор здійснює початкові вкладення задовго до отримання відповідної товарної продукції. При цьому результати діяльності залежать від температурного та кисневого режимів, стану кормової бази, природної смертності риб, гідрологічних змін та інших обставин.

Тому основними передумовами інвестиційної привабливості СТРГ є:

  1. Правова визначеність– зрозумілі умови набуття, здійснення, продовження та припинення права на господарську діяльність.
  2. Достатній строк діяльності– можливість завершити виробничі цикли та отримати економічний результат від вкладень.
  3. Економічно обгрунтовані платежі– співмірність обов’язкових витрат із виробничими можливостями водойми.
  4. Доступне наукове забезпечення– достовірні дослідження без необгрунтованого дублювання робіт.
  5. Захист інвестицій– правова визначеність долі створеного майна, інфраструктури та вирощених водних біоресурсів.
  6. Реалістичні виробничі зобов’язання– можливість їх коригування відповідно до науково підтверджених змін стану водойми.
  7. Адміністративна передбачуваність– прозорі процедури, обгрунтовані строки, мінімізація зайвих погоджень і звітності.

Визначальним є не лише розмір початкового платежу, а й сукупність витрат і ризиків протягом усього строку реалізації інвестиційного проєкту.

2.2. Які інвестиційні можливості, стимули та гарантії передбачає Закон

Закон № 5018-IX містить положення, які можуть сприяти залученню приватних інвестицій.

Зокрема, передбачено:

законодавчо визначений механізм набуття права на відповідну господарську діяльність;

використання електронних аукціонів для забезпечення конкурентного доступу;

інвестиційні договори на визначений строк із можливістю продовження;

здійснення СТРГ на окремих водних об’єктах без необхідності оформлення їх оренди;

гарантії стабільності договірних умов і захисту прав інвесторів;

можливість використання передбачених законодавством інструментів державної підтримки.

Крім того, змінами до законодавства про державну аграрну політику передбачено механізм часткової компенсації до 30 відсотків витрат на придбання або виробництво рибопосадкового матеріалу для визначених категорій виробників.

Однак фактичне отримання такої підтримки залежить від установлених умов, порядку її надання та бюджетного забезпечення. Цю норму не можна розглядати як безумовну гарантію компенсації кожному підприємству СТРГ.

Разом із тим Закон не встановлює спеціального завершеного механізму стимулювання інвестицій, який безпосередньо пов’язував би обсяг вкладень із конкретними економічними перевагами для інвестора.

Наприклад, законодавство потребує додаткової оцінки щодо можливості застосування:

диференційованих умов входження в інвестиційні проєкти;

правових гарантій завершення тривалих виробничих циклів;

спрощеного використання чинних наукових матеріалів;

захисту вкладень у відтворення водних біоресурсів;

економічно обгрунтованого коригування договірних показників.

Зазначені механізми можуть бути сформовані без обов’язкового запровадження нових бюджетних видатків, передусім шляхом підвищення правової визначеності та зменшення необгрунтованих адміністративних ризиків.

2.3. Початкові фінансові витрати інвестора: аукціон, НБО, дозволи, зариблення та виробничі вкладення

Інвестиційна діяльність у СТРГ передбачає декілька груп витрат, які мають різну правову та економічну природу.

Перша група – витрати на набуття права здійснювати діяльність.

Стаття 13 Закону встановлює стартову ціну аукціонного лота для СТРГ залежно від площі водного об’єкта та визначеної кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такий спосіб розрахунку є формально визначеним, проте сам по собі не враховує фактичної рибопродуктивності водойми, стану її запасів, необхідних обсягів зариблення та економічного потенціалу майбутнього господарства.

За інших однакових умов водойми однакової площі можуть істотно відрізнятися за виробничими можливостями.

Тому доцільно дослідити економічну обгрунтованість установленого механізму ціноутворення.

Друга група – витрати на наукове забезпечення.

Стаття 8 передбачає обов’язкове НБО для аукціонних об’єктів і відшкодування витрат інвестором.

Водночас Закон безпосередньо не визначає джерела первинного фінансування комплексних наукових досліджень до встановлення переможця аукціону.

Повноцінне НБО потребує тривалих сезонних досліджень, лабораторних аналізів, оцінювання кормової бази, визначення стану іхтіофауни та моделювання рибопродуктивності.

За відсутності забезпеченого початкового фінансування відповідна законодавча процедура є організаційно ускладненою, а фактично не можливою..

При цьому Закон не встановлює загального обов’язку кожного претендента оплачувати НБО до аукціону. Відшкодування витрат передбачене саме інвестором, визначеним відповідно до Закону.

Третя група – виробничі вкладення.

До них належать придбання рибопосадкового матеріалу, зариблення, охорона водойми, рибоводно-меліоративні заходи, придбання техніки, знарядь лову, організація обліку, виробничої інфраструктури та інші необхідні витрати.

Четверта група – поточні обов’язкові платежі та адміністративні витрати.

До них належать установлені законом платежі за спеціальне використання водних біоресурсів, витрати на виконання договірних зобов’язань, передбачені законом дозвільні процедури, облік і звітність.

Необхідно розрізняти платні та безоплатні адміністративні процедури: сам факт отримання дозволу не означає автоматичного виникнення окремої плати за його видачу.

У сукупності зазначені витрати формують фінансове навантаження, яке інвестор повинен оцінити до прийняття рішення про участь у проєкті.

Основна проблема полягає в недостатній законодавчій визначеності повної вартості входження у виробничу діяльність і механізмів захисту вкладених коштів.

Для усунення цієї проблеми доцільно забезпечити розкриття основних економічних характеристик об’єкта, передбачуваність обов’язкових витрат та можливість оцінювання виробничих ризиків до укладення договору.

2.4. Строки договорів, виробничі цикли та можливості повернення інвестицій

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону загальний строк інвестиційного договору становить від 10 до 15 років. Передбачено можливість його одноразового продовження на строк до 10 років у встановленому порядку.

Ці положення створюють правові передумови для довгострокової діяльності, однак продовження договору не є автоматичним.

Крім того, для чинних СТРГ перехідними положеннями передбачено особливий строк договору, який не може перевищувати залишкового строку затвердженого Режиму.

Економічна достатність зазначених строків залежить від особливостей конкретного господарства.

У СТРГ інвестиційні витрати здійснюються неодночасно. Зариблення, вирощування, відновлення запасів та отримання товарної продукції формують послідовні виробничі цикли.

У деяких випадках значна частина економічного результату може бути отримана лише через декілька років після початкових вкладень.

Тому потребують законодавчої корекції:

узгодження строку договору з економічно обгрунтованим виробничим циклом;

порядок продовження діяльності добросовісного користувача;

можливість завершення законно розпочатих виробничих процесів;

правові наслідки непродовження договору;

захист майнових інтересів сторін під час передачі об’єкта іншому користувачу.

При цьому достатність строків не можна визначати однаково для всіх господарств. Вона потребує оцінювання виробничої програми, характеру інвестицій, біологічних особливостей риб та очікуваного строку окупності.

2.5. Недостатня визначеність захисту довгострокових вкладень

Статті 9, 16 і 18 Закону містять положення щодо стабільності договірних умов, результатів інвестиційної діяльності та гарантій захисту інвесторів.

Зокрема, передбачено, що результати інвестиційної діяльності залишаються в інвестора після припинення договору.

Однак для СТРГ особливе значення має правовий режим вкладень, результати яких на момент припинення договору ще не набули форми реалізованої продукції або завершеного майнового активу.

Йдеться насамперед про зариблені водні біоресурси, незавершені цикли вирощування, створені виробничі об’єкти, обладнання та інші підтверджені вкладення.

Закон недостатньо деталізує порядок визначення прав та обов’язків сторін щодо таких результатів у разі завершення строку договору, його дострокового припинення або зміни користувача.

Особливо складним є питання оцінювання риби, вирощеної у водоймі за рахунок користувача, оскільки правовий режим водних біоресурсів залежить від їх походження, способу використання, правових підстав діяльності та вимог природоохоронного законодавства.

Тому необхідно законодавчо врегулювати:

  1. Інвентаризацію підтверджених виробничих вкладень.
  2. Правовий режим незавершеного вирощування водних біоресурсів.
  3. Можливість завершення виробничого циклу у встановленому порядку.
  4. Долю створеної виробничої інфраструктури та невід’ємних поліпшень.
  5. Порядок визначення можливих компенсацій у випадках, прямо передбачених законом або договором.

Захист інвестицій не повинен означати автоматичне відшкодування державою будь-яких підприємницьких збитків.

Необхідно розмежувати звичайний комерційний ризик інвестора та шкоду, заподіяну неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю уповноважених органів.

Саме така правова визначеність має значення для прогнозування довгострокових інвестицій.

2.6. Умови підвищення інвестиційної привабливості СТРГ без необгрунтованих бюджетних зобов’язань

Підвищення інвестиційної привабливості СТРГ не обов’язково потребує створення нових бюджетних програм чи прямого державного фінансування господарської діяльності.

Значна частина необхідних змін може бути реалізована шляхом удосконалення законодавства, зменшення правової невизначеності та усунення необгрунтованих адміністративних бар’єрів.

У зв’язку з цим доцільно розглянути такі напрями вдосконалення:

  1. Правова стабільність господарської діяльності.

Передбачити прозорий порядок продовження договорів для користувачів, які належним чином виконують зобов’язання, з урахуванням законних інтересів держави, вимог конкуренції та охорони водних біоресурсів.

  1. Економічно обгрунтовані платежі.

Перевірити відповідність стартової ціни та інших обов’язкових платежів фактичним характеристикам водних об’єктів, виробничим можливостям і необхідним інвестиційним витратам.

  1. Доступне наукове забезпечення.

Переглянути чинну модель обов’язкового НБО з урахуванням складності, вартості та фінансування досліджень.

Передбачити можливість використання раніше накопичених достовірних наукових матеріалів, проведення обгрунтованих додаткових досліджень і наукового супроводу без зниження вимог до охорони водних біоресурсів.

  1. Відновлення ролі Режиму СТРГ.

Законодавчо визначити Режим основним науково-виробничим документом рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.

Режим повинен забезпечувати практичне управління зарибленням, вирощуванням, виловом, охороною та відтворенням водних біоресурсів.

Інвестиційний договір при цьому має встановлювати юридичні, фінансові та майнові зобов’язання сторін.

  1. Науково обгрунтоване коригування виробничих показників.

Передбачити механізм перегляду планових обсягів зариблення та вилову за об’єктивної зміни природного стану водойми.

Такий перегляд повинен здійснюватися на підставі достовірних наукових даних із дотриманням природоохоронних вимог і без звільнення користувачів від відповідальності за власні порушення.

  1. Захист підтверджених виробничих вкладень.

Встановити чіткі правила щодо майна, незавершених виробничих циклів і результатів зариблення у випадках припинення або непродовження договорів.

  1. Спрощення адміністративних процедур.

Забезпечити узгодження договірних, дозвільних та облікових вимог, запобігти дублюванню документів, визначити порядок дій під час технічних збоїв електронних систем.

  1. Оцінювання економічної ефективності законодавства.

Запровадити регулярний аналіз фактичних інвестицій, обсягів виробництва, рибопродуктивності, виробничих витрат та результатів виконання договорів.

Реалізація зазначених заходів потребує відповідних законодавчих рішень, узгодження із суміжними нормативно-правовими актами та фінансово-економічного обгрунтування.

При цьому зменшення адміністративних бар’єрів не повинно послаблювати наукові, ветеринарні, екологічні та інші обов’язкові вимоги.

Висновок до розділу 2. 

Інвестиційна привабливість СТРГ залежить насамперед від правової стабільності, економічної обгрунтованості платежів, доступності достовірного наукового забезпечення, захисту довгострокових вкладень та можливості здійснювати виробничу діяльність протягом економічно достатнього строку.

Закон № 5018-IX заклав окремі правові передумови для залучення інвестицій, однак їх доповнення конкретними економічними та виробничими гарантіями значно підвищить ефективнісить і передбачуваність господарської діяльності.

Основним напрямом подальшого законодавчого вдосконалення має стати формування умов, за яких інвестиції спрямовуються насамперед на розвиток виробництва, відтворення водних біоресурсів, модернізацію господарств і створення економічної доданої вартості, а не на подолання надмірних адміністративних і фінансових бар’єрів.

……………………………….

ЧАСТИНА II.

НАУКОВЕ ТА ВИРОБНИЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРГ

 

РОЗДІЛ 3.

НАУКОВО-БІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ: ОРГАНІЗАЦІЯ, ФІНАНСУВАННЯ ТА ДОСТОВІРНІСТЬ

3.1. Призначення та наукова складність НБО

Науково-біологічне обгрунтування (НБО) є спеціалізованим науковим дослідженням, призначеним для оцінювання стану водного об’єкта, його біологічного потенціалу, природної кормової бази, іхтіофауни та можливостей здійснення рибогосподарської діяльності з дотриманням вимог раціонального використання й охорони водних біоресурсів.

Відповідно до статті 8 Закону України № 5018-IX кожний об’єкт залучення інвестицій, включений до переліку для проведення аукціону, повинен мати НБО. Розроблення здійснюють визначені Законом наукові установи на підставі погоджених програм наукових робіт.

Однак НБО не може розглядатися як формальний документ, який лише підтверджує можливість господарського використання водойми. Його наукова цінність визначається достовірністю вихідних даних, повнотою досліджень, обгрунтованістю прогнозів та відповідністю висновків фактичному стану водної екосистеми.

Особливість такого дослідження полягає в необхідності одночасного врахування гідрологічних, гідрохімічних, гідробіологічних, іхтіологічних, екологічних та виробничих факторів.

При цьому водний об’єкт є динамічною екосистемою, стан якої змінюється протягом року та залежить від природних і антропогенних впливів. Тому результати разового обстеження не можуть бути достатньою основою для довгострокового планування рибогосподарської експлуатації.

Основне завдання НБО – визначити науково допустимі умови використання водного об’єкта, а не обгрунтувати заздалегідь задані виробничі показники чи економічні очікування інвестора.

3.2. Сезонність досліджень, оцінка кормової бази, водної рослинності, гідрохімічного режиму та іхтіофауни

Достовірне оцінювання рибогосподарського потенціалу водойми потребує дослідження сезонної динаміки основних компонентів водної екосистеми.

До необхідних напрямів дослідження, залежно від характеристик водойми, належать:

  1. Гідрологічні характеристики: коливання рівня води, водообмін, глибини, температурний режим, сезонні зміни площі та об’єму водойми.
  2. Гідрохімічний стан: розчинений кисень, кислотність, сполуки азоту й фосфору, органічні речовини, забруднювачі та інші показники якості води.
  3. Фітопланктон: видовий склад, чисельність, біомаса, сезонні зміни та потенційна продуктивність.
  4. Зоопланктон і зообентос: видовий склад, біомаса, кормова доступність і сезонні коливання.
  5. Вища водна рослинність: площі заростання, видовий склад, сезонний розвиток, вплив на кисневий режим та умови існування риб.
  6. Іхтіофауна: видовий і віковий склад, чисельність, біомаса, природне відтворення, кормозабезпеченість, темпи росту та стан запасів.

Особливе значення мають сезонні спостереження. Навесні необхідно враховувати нерест і формування кормової бази, влітку – максимальну біологічну продуктивність і ризики дефіциту кисню, восени – накопичення біомаси та підготовку риб до зимівлі, взимку -— температурні й кисневі умови.

Для водойм, щодо яких відсутні достатні достовірні багаторічні матеріали, науково обгрунтованим підходом може бути проведення повного річного циклу досліджень із помісячними спостереженнями за основними показниками та додатковими вимірюваннями в критичні періоди.

Водночас однакові обсяги польових робіт не повинні автоматично призначатися для всіх водойм.

Необхідність і періодичність досліджень мають визначатися науковою програмою з урахуванням наявних достовірних матеріалів, характеристик водойми, сезонних ризиків і виробничих завдань.

При цьому дані одного року не завжди характеризують багаторічну мінливість екосистеми. Тому НБО доцільно доповнювати історичними спостереженнями, матеріалами державного моніторингу вод і результатами попередніх наукових досліджень.

Проблема статті 8 Закону полягає не у відсутності можливості проведення таких досліджень, а в недостатній визначеності законодавчих гарантій їхньої наукової повноти та достовірності.

3.3. Моделювання росту біомаси, рибопродуктивності, зариблення та допустимого вилову

Визначення фактичного стану водойми є лише початковим етапом наукового обгрунтування.

Для організації СТРГ необхідно також прогнозувати зміни чисельності й біомаси риб, ефективність використання природної кормової бази, результати зариблення та можливі обсяги вилову.

Наукове моделювання повинно враховувати:

видовий склад риб та їхні біологічні особливості;

початкову чисельність і біомасу рибних запасів;

обсяги, видовий і віковий склад зариблення;

очікувану виживаність та природну смертність;

темпи росту й доступність кормових ресурсів;

конкуренцію між видами риб;

стан природного відтворення;

екологічні обмеження;

можливі втрати та допустиме промислове і рекреаційне навантаження.

На підставі отриманих результатів визначаються науково обгрунтовані рекомендації щодо зариблення, очікуваного приросту біомаси, строків вирощування та допустимого вилову.

При цьому необхідно розрізняти три показники: прогнозний приріст біомаси, очікуваний господарський вилов і екологічно допустимий обсяг використання водних біоресурсів. Однак, ці показники не є тотожними.

Особливе значення має розроблення альтернативних сценаріїв, що враховують несприятливі гідрологічні умови, коливання температури, погіршення кормової бази, підвищення природної смертності та інші ризики.

Результати моделювання повинні містити не лише прогнозні величини, а й пояснення прийнятих припущень, обмежень та невизначеності прогнозу.

Прогнозні обсяги вилову не можуть розглядатися як гарантований результат господарської діяльності незалежно від фактичного стану рибних запасів.

Це необхідно враховувати під час оцінювання виконання інвестиційних договорів, зокрема встановлених Законом критеріїв досягнення 75 відсотків планових показників.

3.4. Тривалість, трудомісткість і економічно обгрунтована вартість комплексних досліджень

Повноцінне НБО є складною науковою роботою, яка може потребувати значних фінансових, кадрових і матеріально-технічних ресурсів.

До складу витрат належать організація польових досліджень, експедиційні роботи, відбір та лабораторний аналіз проб, оброблення результатів, математичне моделювання, картографічне забезпечення, підготовка висновків і наукова перевірка матеріалів.

Вартість дослідження повинна визначатися індивідуально з урахуванням площі й складності водойми, доступності попередніх даних, кількості необхідних спостережень, складу лабораторних досліджень та трудомісткості наукової роботи.

Закон № 5018-IX передбачає затвердження методики розроблення НБО, визначення його вартості та порядку відшкодування витрат уповноваженим органом.

Водночас сама наявність методики ціноутворення не гарантує фінансового забезпечення досліджень і не може замінити вимог до їхньої достовірності.

Неприпустимими є як необгрунтоване завищення вартості, так і її штучне заниження шляхом скорочення необхідних наукових робіт.

Для забезпечення економічної обгрунтованості пропонується визначати в програмі досліджень конкретні завдання, обсяг робіт, строки, кошторис, очікувані результати та порядок перевірки їхньої якості.

Використання раніше виконаних достовірних досліджень має дозволяти скорочувати витрати без повторення робіт, результати яких залишаються актуальними.

Таким чином, зменшення вартості НБО повинно досягатися раціональною організацією наукових досліджень, а не зниженням їхньої якості.

3.5. Невизначеність первинного фінансування НБО до аукціону

Одним із найбільш суттєвих проблемних положень Закону № 5018-IX є невизначеність початкового фінансування НБО.

Стаття 7 передбачає прийняття рішення про розроблення НБО протягом двох робочих днів після затвердження переліку інвестиційних об’єктів.

Стаття 8 установлює обов’язковість НБО та покладає відшкодування витрат на інвестора.

Водночас стаття 12 визначає інвестора як переможця аукціону, який уклав відповідний договір.

Отже, на момент організації первинних досліджень інвестор, на якого Закон покладає відшкодування витрат, ще може бути невідомим.

Безпосередньо в Законі не встановлено завершеного механізму:

  1. Визначення початкового замовника та платника досліджень.
  2. Забезпечення коштів для початку наукових робіт.
  3. Попереднього затвердження їхньої вартості.
  4. Оплати досліджень у разі відсутності переможця аукціону.
  5. Відшкодування коштів у разі неукладення договору.
  6. Фінансування додаткових досліджень за необхідності оновлення НБО.

Стаття 11 передбачає прийняття рішення про проведення аукціону протягом 30 календарних днів після затвердження переліку об’єктів. Це не є прямою вимогою завершити НБО протягом 30 днів, проте потребує узгодження з реальною тривалістю наукових досліджень.

За відсутності гарантованого державного або іншого первинного фінансування виникає небезпечний ризик, що обов’язкова законодавча процедура не матиме достатнього матеріального забезпечення.

Водночас Закон прямо не зобов’язує державу здійснювати бюджетне фінансування кожного НБО.

Таким чином, основною прогалиною є відсутність фінансово забезпеченого механізму виконання законодавчої вимоги, а не безпосередньо встановлений обов’язок держави оплачувати всі дослідження.

3.6. Фінансові ризики держави, наукових установ та потенційних інвесторів

Чинна законодавча конструкція створює різні економічні ризики для учасників інвестиційного процесу.

Для держави виникає ризик затримки підготовки інвестиційних об’єктів, неможливості забезпечити достатній обсяг досліджень і невиконання запланованих організаційних заходів.

Для наукових установ основним ризиком є необхідність виконання тривалих і витратних досліджень без гарантованої своєчасної оплати.

Для потенційних інвесторів ризики пов’язані з невизначеністю вартості НБО, можливими додатковими витратами та недостатньою інформацією про фактичний виробничий потенціал водойми.

Особливо проблемною є модель добровільного фінансування НБО претендентом до проведення конкурентного відбору.

У разі програшу аукціону такий претендент може не отримати права здійснювати господарську діяльність на водоймі, дослідження якої він профінансував.

Закон не встановлює загального обов’язку кожного учасника аукціону попередньо оплачувати НБО. Проте за відсутності іншого джерела коштів ризик виникнення таких пропозицій потребує врахування під час законодавчого вдосконалення.

Не менш важливою є ситуація, коли НБО фінансується вже визначеним інвестором, але його результати свідчать про недостатню рибопродуктивність або неможливість реалізації запланованого проєкту.

У такому випадку необхідно передбачити правові наслідки негативного наукового висновку, можливість перегляду умов проєкту та захист від необгрунтованої втрати попередніх платежів.

Фінансові ризики проведення обов’язкових наукових досліджень повинні бути законодавчо визначені, передбачувані та справедливо розподілені між учасниками відповідних правовідносин.

3.7. Альтернативні моделі організації та фінансування НБО за відсутності гарантованого державного фінансування

За умови відсутності гарантованого державного фінансування необхідно розглянути альтернативні механізми організації наукового забезпечення.

Перша модель – попереднє фінансування НБО претендентом.

Її перевагою є можливість проведення досліджень без бюджетних коштів. Основним недоліком є ризик втрати вкладених коштів у разі програшу аукціону або відсутності переможця.

Без законодавчих гарантій відшкодування ця модель може створювати додаткові перешкоди для залучення інвесторів.

Друга модель – фінансування НБО після визначення переможця аукціону.

За цією моделлю інвестор фінансує дослідження після набуття визначених законом прав.

Її реалізація потребує особливого правового механізму: попередньої інформації про водойму, умовності початкового інвестиційного права, визначення строків досліджень і правових наслідків негативного НБО.

До завершення необхідних досліджень та отримання відповідних дозволів господарська діяльність не повинна здійснюватися всупереч природоохоронним вимогам.

Третя модель – використання наявних наукових матеріалів із проведенням додаткових досліджень.

У цьому випадку оцінюється придатність раніше виконаних НБО, чинних Режимів, матеріалів зариблення, вилову, гідрохімічних і гідробіологічних спостережень.

За наявності достатніх достовірних матеріалів обсяг нових досліджень може бути скорочений.

Водночас відсутність критично важливої інформації повинна бути підставою для проведення необхідних додаткових робіт.

Четверта модель – поетапне наукове забезпечення з подальшим систематичним моніторингом.

Передбачається початкова оцінка водойми на підставі достатніх достовірних даних, визначення консервативних виробничих параметрів і подальше їх уточнення за результатами наукового супроводу.

Така модель не може виправдовувати початок діяльності без необхідного наукового обгрунтування або з порушенням екологічних вимог.

Порівняння зазначених моделей свідчить, що жодна з них не усуває фактичної вартості наукових досліджень. Законодавець може визначити інший момент їх проведення, джерело оплати та порядок розподілу ризиків, але не може замінити належні наукові роботи формальною процедурою.

3.8. Варіанти зміни або заміни статті 8 Закону зі збереженням належних наукових та екологічних вимог

Проведений аналіз свідчить про необхідність комплексного перегляду статті 8 Закону № 5018-IX у взаємозв’язку зі статтями 7, 9, 11-13 та іншими положеннями.

Можливими напрямами законодавчого вдосконалення є:

Варіант перший – нова редакція статті 8.

Передбачити диференційовані вимоги до НБО, можливість використання раніше отриманих достовірних даних, визначення джерел фінансування, належну перевірку результатів та окремий механізм їх оновлення.

Варіант другий – зміна послідовності інвестиційних процедур.

Передбачити підготовку до аукціону інформаційно-наукової характеристики водойми на підставі доступних матеріалів, а комплексне НБО виконувати після визначення інвестора з належними гарантіями щодо наслідків його результатів.

Варіант третій – вилучення статті 8 у чинній редакції з одночасним запровадженням іншого законодавчого механізму наукового забезпечення СТРГ.

У такому випадку необхідно узгодити пов’язані положення Закону, визначити обов’язкові наукові вимоги до рибогосподарської діяльності та відновити належне законодавче регулювання Режиму СТРГ.

Повне вилучення статті 8 без запровадження альтернативних гарантій наукової достовірності створило б ризик прогалин у регулюванні використання водних біоресурсів.

При цьому необхідно зберегти вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища та проведення оцінки впливу на довкілля у випадках, установлених законом.

Висновок до розділу 3. 

Стаття 8 Закону № 5018-IX потребує системного вдосконалення з урахуванням реальної тривалості, трудомісткості та вартості комплексних наукових досліджень. Основною проблемою є недостатня узгодженість обов’язковості НБО, фінансування його розроблення та процедури залучення інвестора.

Законодавчі зміни мають забезпечити фінансову здійсненність наукового забезпечення СТРГ без зниження вимог до достовірності досліджень, раціонального використання й охорони водних біоресурсів.

РОЗДІЛ 4.

РЕЖИМ СТРГ ЯК ОСНОВНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ДОКУМЕНТ

4.1. Наукове, технологічне та організаційне значення Режиму СТРГ

Режим рибогосподарської експлуатації водного об’єкта є спеціалізованим науково-виробничим документом, призначеним для практичної організації діяльності спеціального товарного рибного господарства.

Його основне призначення полягає у визначенні конкретних виробничих заходів, необхідних для раціонального використання, відтворення, вирощування, охорони та вилову водних біоресурсів.

Особливість Режиму полягає в поєднанні науково обгрунтованих показників із практичними технологічними вимогами до організації рибогосподарської діяльності.

Саме Режим повинен визначати, які види риб вирощуються, у яких обсягах здійснюється зариблення, якими є строки вирощування та вилову, які виробничі заходи необхідно виконувати і як здійснюється контроль їх результативності.

На відміну від загального наукового дослідження, Режим орієнтований безпосередньо на управління господарською діяльністю.

Він є основою поточного й перспективного планування роботи рибоводів, керівників СТРГ та інших відповідальних фахівців.

Режим СТРГ необхідно розглядати як основний робочий науково-виробничий документ, який забезпечує практичне виконання рибогосподарської програми та використання результатів наукових досліджень у виробництві.

Така функція Режиму не повинна підмінятися інвестиційним договором, основним призначенням якого є регулювання прав, обов’язків та економічних відносин сторін.

4.2. Розмежування функцій НБО, Режиму СТРГ та інвестиційного договору

Для належної організації рибогосподарської діяльності необхідно чітко розмежувати функції трьох документів.

Документ

Основне призначення

НБО

Наукове дослідження стану водойми, її біологічного потенціалу, природних обмежень та можливостей використання

Режим СТРГ

Практичний науково-виробничий регламент зариблення, вирощування, вилову, охорони та відтворення водних біоресурсів

Інвестиційний договір

Юридичне закріплення прав, обов’язків, фінансових та інвестиційних зобов’язань сторін

 

НБО має визначати наукові передумови здійснення діяльності. Режим – перетворювати відповідні наукові висновки на конкретну виробничу програму. Інвестиційний договір – встановлювати правові й економічні умови її реалізації.

Стаття 9 Закону № 5018-IX передбачає включення до істотних умов інвестиційного договору порядку рибогосподарської експлуатації відповідно до НБО та планових обсягів вилову.

Однак включення окремих виробничих показників до договору не забезпечує повноцінного регламентування всіх технологічних процесів СТРГ.

Крім того, виробничі показники можуть потребувати коригування за результатами наукового моніторингу, тоді як зміна договірних зобов’язань здійснюється в порядку, визначеному законодавством і договором.

Тому доцільно передбачити самостійний Режим СТРГ, узгоджений із договором, але придатний для оперативного виробничого застосування.

Принципове положення: НБО науково обгрунтовує діяльність, Режим регламентує її здійснення, інвестиційний договір визначає юридичні зобов’язання.

При цьому самостійність Режиму не повинна означати можливість односторонньо змінювати істотні умови договору або порушувати встановлені законом обмеження.

4.3. Недостатня визначеність процедури розроблення та затвердження нових Режимів

Однією з істотних прогалин нової законодавчої моделі є недостатня визначеність процедури розроблення, погодження, затвердження та застосування нових Режимів СТРГ.

Розділ VI Закону № 5018-IX передбачає збереження раніше затверджених Режимів до закінчення строку їхньої дії.

Водночас нове визначення СТРГ пов’язує здійснення господарської діяльності з інвестиційним договором і відповідним дозволом на спеціальне використання водних біоресурсів.

Таким чином, Закон № 5018-IX визнає правове значення раніше затверджених Режимів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів, проте, нажаль, не встановлює завершеного механізму розроблення, погодження, затвердження та перегляду нових Режимів СТРГ у запровадженій інвестиційно-договірній системі.

Така нормтивно-правова невизначеність створює низку взаємопов’язаних правових та організаційно-виробничих проблем, зокрема щодо правового статусу нових Режимів, повноважень органів їх затвердження, співвідношення Режиму з науково-біологічним обгрунтуванням, інвестиційним договором і дозволом на спеціальне використання водних біоресурсів, а також порядку науково обгрунтованого коригування виробничих показників.

Зазначена проблема потребує законодавчого врегулювання шляхом визначення Режиму СТРГ самостійним науково-виробничим документом, установлення його правового статусу, обов’язкового змісту та порядку розроблення, затвердження, застосування і перегляду.

При цьому необхідно розмежовувати відсутність спеціальної процедури в Законі № 5018-IX та можливість застосування інших чинних нормативно-правових актів, яка потребує окремої юридичної перевірки.

Для усунення правової невизначеності пропонується законодавчо визначити:

  1. Правовий статус і призначення Режиму СТРГ.
  2. Підстави та порядок його розроблення.
  3. Вимоги до наукових матеріалів, на яких він базується.
  4. Органи, уповноважені погоджувати та затверджувати Режим.
  5. Строк його дії та співвідношення зі строком інвестиційного договору.
  6. Порядок внесення змін до виробничих показників.
  7. Підстави перегляду, зупинення або припинення дії Режиму.
  8. Правові наслідки його зміни для відповідного дозволу та інвестиційного договору.

Законодавче врегулювання зазначених питань повинно забезпечувати правову визначеність без створення необгрунтованих додаткових дозвільних процедур.

4.4. Виробничий зміст Режиму: зариблення, вирощування, вилов, охорона, рибоводно-меліоративні роботи

Режим СТРГ повинен містити взаємопов’язану систему науково обгрунтованих виробничих заходів, адаптованих до особливостей конкретного водного об’єкта.

До його основних складових доцільно включити:

  1. Характеристика водного об’єкта.Місцезнаходження, площа, основні гідрологічні й екологічні характеристики, межі господарської діяльності.
  2. Стан водних біоресурсів.Видовий склад, чисельність і біомаса риб, стан природного відтворення та кормозабезпеченості.
  3. Програма зариблення. Види риб, які планується вселяти, кількість, вікові та розмірні характеристики рибопосадкового матеріалу, строки й місця зариблення.
  4. Програма вирощування.Очікувані темпи росту, формування біомаси, використання природної кормової бази, заходи підтримання рибопродуктивності.
  5. Організація вилову.Допустимі обсяги вилову за видами риб, строки, дозволені знаряддя, виробничі ділянки та обмеження, встановлені законодавством.
  6. Охорона водних біоресурсів.Заходи щодо запобігання незаконному вилову, охорони нерестовищ, збереження природних популяцій і біорізноманіття.
  7. Рибоводно-меліоративні заходи.Науково обгрунтовані заходи щодо поліпшення умов існування риб та підтримання належного екологічного стану водойми.
  8. 8. Рекреаційне рибокористування. Умови його організації, науково допустиме навантаження, заходи захисту зариблених запасів та узгодження інтересів користувачів і громадян відповідно до законодавства.
  9. Науковий моніторинг. Показники, періодичність спостережень, порядок оцінювання результатів та підстави коригування виробничої програми.
  10. Облік і звітність.Відомості про зариблення, вилов, виробничі заходи, стан запасів та виконання Режиму.

При цьому Режим не може встановлювати правила, які суперечать законодавству про охорону водних біоресурсів, загальне водокористування, природоохоронні обмеження та державний контроль.

Виробничі показники Режиму повинні бути обгрунтованими, вимірюваними та придатними для об’єктивної перевірки.

4.5. Науковий супровід, моніторинг та коригування виробничих показників

Стан водної екосистеми не залишається незмінним протягом строку здійснення рибогосподарської діяльності.

Зміна температурного режиму, рівня води, кормової бази, чисельності риб, природної смертності та інших факторів може суттєво впливати на результати вирощування та вилову.

Тому Режим СТРГ повинен передбачати не лише початкову виробничу програму, а й систему наукового супроводу її виконання.

До основних завдань такого супроводу належать:

оцінювання стану водної екосистеми;

контроль ефективності зариблення;

спостереження за ростом та станом рибних запасів;

перевірка відповідності фактичних результатів прогнозним показникам;

визначення причин істотних відхилень;

підготовка пропозицій щодо коригування виробничої діяльності.

Періодичність і склад спостережень мають визначатися залежно від особливостей водойми, стану запасів та встановлених екологічних ризиків.

Важливе значення має процедура перегляду планових показників зариблення й вилову.

Такі показники не повинні залишатися незмінними, якщо науково підтверджено об’єктивні природні зміни, які унеможливлюють їх виконання без шкоди для водних біоресурсів.

Водночас коригування не може використовуватися для приховування порушень, невиконання обов’язків із відтворення риби або наслідків неналежного господарювання.

Пропонується передбачити, що зміни виробничих показників здійснюються на підставі мотивованого наукового висновку з дотриманням встановленої процедури погодження.

Якщо відповідні показники одночасно закріплені в інвестиційному договорі чи дозволі, їх коригування повинно супроводжуватися необхідними змінами до цих документів.

Науковий супровід має забезпечувати своєчасне пристосування виробничої діяльності до фактичного стану водойми, не допускаючи необгрунтованого збільшення навантаження на водні біоресурси.

4.6. Пропозиції щодо законодавчого закріплення статусу, структури, затвердження та застосування Режиму СТРГ

Для усунення виявленої правової прогалини пропонується визначити у законі Режим СТРГ самостійним науково-виробничим документом, який застосовується під час рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.

Законодавче врегулювання повинно охоплювати правовий статус Режиму, вимоги до його розроблення, порядок затвердження, науковий супровід, внесення змін і співвідношення з інвестиційним договором.

Доцільно передбачити такі основні положення.

  1. Правовий статус Режиму.

Режим СТРГ є спеціалізованим науково-виробничим документом, який визначає порядок здійснення рибогосподарської експлуатації конкретного водного об’єкта та обов’язкові виробничі заходи.

  1. Наукова основа.

Режим розробляється на підставі достовірних наукових матеріалів, результатів НБО та інших належних досліджень, достатніх для визначення допустимих виробничих параметрів.

  1. Порядок затвердження.

Повноваження щодо погодження та затвердження Режиму, вимоги до його структури й порядок внесення змін повинні бути чітко визначені законодавством.

  1. Взаємозв’язок з інвестиційним договором.

Режим має бути узгоджений з інвестиційним договором, але не замінювати його та не дублювати всі договірні положення.

Договір визначає юридичні й економічні зобов’язання сторін, а Режим – науково-виробничі умови здійснення діяльності.

  1. Наукове коригування.

Зміна виробничих показників допускається на підставі належного наукового обгрунтування відповідно до встановленої процедури.

  1.   Дотримання природоохоронних вимог.

Режим не може скасовувати або обмежувати дію загальнообов’язкових природоохоронних вимог, установлених законом заборон та правил використання водних біоресурсів.

  1. Перехід чинних СТРГ.

Раніше затверджені Режими повинні застосовуватися з урахуванням перехідних положень Закону, а можливість їх подальшого використання та оновлення має бути врегульована без необгрунтованого дублювання наукових досліджень.

Для реалізації зазначених пропозицій необхідно розглянути внесення змін до Закону № 5018-IX та галузевого законодавства з одночасним визначенням компетенції уповноважених органів.

Порядок розроблення, погодження, затвердження, перегляду та здійснення наукового супроводу Режиму доцільно деталізувати відповідним нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України.

Висновок до розділу 4.

Режим СТРГ має самостійне наукове, виробниче та організаційне значення. Його призначення полягає у практичному регламентуванні господарської діяльності на конкретному водному об’єкті з урахуванням достовірних наукових даних та природоохоронних вимог.

Необхідність законодавчого закріплення Режиму СТРГ зумовлена самою природою рибогосподарського виробництва, яке потребує не лише наукового визначення потенціалу водойми (НБО) та договірного встановлення зобов’язань (Договір), а й чіткої системи практичних заходів щодо зариблення, вирощування, вилову, охорони та відтворення водних біоресурсів.

Без такого документа унеможливлюється ні за яких обставин перетворення наукових висновків на конкретні виробничі завдання, об’єктивний контроль їх виконання та своєчасне коригування господарської діяльності відповідно до змін природного стану водойми.

Законодавче закріплення Режиму СТРГ як обов’язкового науково-виробничого документа має спиратися на більш ніж 25-річний досвід його практичного застосування в Україні.

Упродовж цього періоду Режим був основою організації рибогосподарської діяльності, забезпечуючи взаємозв’язок між науковими дослідженнями, виробничими процесами та державним контролем.

Збереження і вдосконалення цього перевіреного практикою механізму дозволить не лише забезпечити послідовність науково обгрунтованого управління водоймами, а й підвищити відповідальність користувачів, створити належні умови для довгострокового планування виробництва та посилити гарантії раціонального використання, відтворення й охорони водних біоресурсів.

Отже, законодавче визнання Режиму СТРГ є не поверненням до минулої системи регулювання, а необхідним збереженням її цінного практичного досвіду в новій інвестиційно-договірній моделі розвитку рибного господарства.

НБО визначає наукові передумови діяльності,

Режим забезпечує їх реалізацію у виробництві, а інвестиційний договір закріплює правові та економічні зобов’язання сторін.

Законодавче розмежування цих документів є необхідною передумовою формування науково обгрунтованої, юридично визначеної та економічно здійсненної системи діяльності СТРГ.

ЧОМУ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ДОГОВІР НЕ МОЖЕ ЗАМІНИТИ РЕЖИМ СТРГ

Принципово важливо розуміти, що інвестиційний договір і Режим СТРГ є різними за своїм призначенням документами, які не повинні підміняти один одного. Інвестиційний договір визначає, хто, на яких умовах, протягом якого строку та з якими зобов’язаннями здійснює господарську діяльність.

Режим СТРГ визначає, як саме ця діяльність повинна здійснюватися відповідно до науково обгрунтованих можливостей конкретної водойми. Жодне закріплення у договорі загальних показників зариблення, вилову та інвестиційних зобов’язань не замінює необхідності детального науково-виробничого регламентування видового складу риб, строків і технологій їх вирощування, використання кормової бази, охорони нерестовищ, рибоводно-меліоративних заходів, допустимого вилову та систематичного наукового моніторингу.

Більше того, природний стан водойми постійно змінюється, що потребує своєчасного науково обгрунтованого коригування виробничої програми, тоді як зміна істотних умов інвестиційного договору здійснюється за встановленою юридичною процедурою.

Саме тому перенесення всього виробничого регулювання до договору не усуває потреби в Режимі, а лише змішує правові зобов’язання з технологічними вимогами.

Понад 25-річний досвід застосування Режимів СТРГ в Україні є важливою практичною основою для збереження та вдосконалення цього механізму. Законодавче закріплення Режиму як обов’язкового науково-виробничого документа, узгодженого з інвестиційним договором, дозволить забезпечити наступність наукового управління водоймами, об’єктивний державний контроль, відповідальність користувачів і належний захист водних біоресурсів.

Отже, інвестиційний договір повинен визначати правові та економічні умови діяльності СТРГ, але не підміняти її науково-виробничу основу – Режим рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.

Додатково варто врахувати важливий юридичний нюанс: Режим може бути оформлений як окремий документ, узгоджений із договором, або як його невід’ємний науково-виробничий додаток.

Принципово не форма долучення Режиму до договору, а збереження його самостійного змісту, наукової відповідальності розробників, належного затвердження та окремої процедури перегляду.

Саме це розмежування дозволяє обгрунтувати необхідність Режиму без створення ще одного зайвого адміністративного бар’єра для рибогосподарських підприємств.

ЧАСТИНА III.

ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ

РОЗДІЛ 5.

АУКЦІОНИ, ВАРТІСТЬ ПРАВ І ФІНАНСОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

5.1. Правові та економічні засади аукціонної системи

Закон України № 5018-IX запроваджує електронні аукціони як основний механізм набуття права на укладення інвестиційних договорів щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальному товарному рибному господарстві (СТРГ).

Відповідно до статей 11-15 Закону предметом аукціону є право на укладення договору про залучення інвестицій, а не набуття права власності на водний об’єкт чи земельну ділянку під ним.

Аукціонна система покликана забезпечити відкритість, конкуренцію та прозорість надання відповідних прав. Водночас її економічна результативність залежить не лише від надходжень за результатами торгів, а насамперед від спроможності переможця забезпечити довгострокове рибогосподарське виробництво.

Особливість СТРГ полягає в необхідності систематичних вкладень у зариблення, вирощування, охорону та відтворення водних біоресурсів. Тому найбільша запропонована ціна не завжди свідчить про найвищу виробничу ефективність майбутнього користувача.

Закон визначає загальні засади аукціонної системи, а порядок проведення торгів, внесення платежів, перевірки результатів та функціонування електронної системи відносить до компетенції Кабінету Міністрів України.

Для підвищення ефективності цієї моделі необхідно забезпечити належну перевірку інвестиційної спроможності учасників, достовірність вихідних даних щодо водойм і реалістичність договірних зобов’язань.

Аукціон має бути інструментом відбору спроможного інвестора, а не лише механізмом отримання коштів за право укладення договору.

5.2. Формування переліку водних об’єктів і достовірність інформації для учасників

Стаття 7 Закону встановлює порядок формування переліку об’єктів залучення інвестицій, його оприлюднення та розгляду пропозицій заінтересованих осіб.

Передбачено 15 календарних днів для подання пропозицій і зауважень до сформованого переліку. Після його затвердження приймається рішення щодо розроблення НБО та проєктів інвестиційних договорів.

Однак включення водного об’єкта до переліку саме по собі не підтверджує його інвестиційної придатності.

Для прийняття економічно обгрунтованого рішення потенційний інвестор повинен мати достовірну інформацію про:

правовий статус і межі водного об’єкта;

наявні права користування та встановлені обмеження;

гідрологічні й екологічні характеристики;

стан водних біоресурсів і природної кормової бази;

можливості зариблення та прогнозовану рибопродуктивність;

необхідні виробничі витрати;

можливість організації берегової інфраструктури;

умови доступу громадян та інших водокористувачів.

Недостатність такої інформації створює ризик участі в аукціоні без належного розуміння виробничих можливостей водойми та майбутніх зобов’язань.

Особливого значення набуває узгодження строків підготовки об’єкта з тривалістю наукових досліджень. Стаття 11 встановлює строк прийняття рішення про проведення аукціону, але його не можна ототожнювати зі строком завершення повноцінного НБО.

Пропонується встановити обов’язковий мінімальний склад інформації про інвестиційний об’єкт, яка має бути доступною потенційним учасникам до проведення аукціону, а також процедуру перевірки її актуальності та достовірності.

5.3. Визначення стартової ціни та її економічне обгрунтування

Стаття 13 Закону передбачає визначення стартової ціни лота щодо СТРГ залежно від площі водного об’єкта та встановленої кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Початковий показник становить 18 неоподатковуваних мінімумів на один гектар. Закон також передбачає його періодичне збільшення в установлених межах.

Перевагою такого механізму є простота розрахунку та формальна передбачуваність стартової ціни.

Водночас площа водойми не є самостійним показником її економічної цінності.

Водні об’єкти однакової площі можуть істотно відрізнятися за природною кормовою базою, станом іхтіофауни, глибинами, водообміном, доступністю берегової інфраструктури та фактичною рибопродуктивністю.

Крім того, водойми з несприятливими екологічними характеристиками можуть потребувати значно більших інвестицій для досягнення однакових виробничих результатів.

Тому економічна обгрунтованість стартової ціни повинна оцінюватися з урахуванням не лише площі, а й виробничого потенціалу, природних обмежень та необхідних вкладень.

При цьому запропоноване вдосконалення не означає обов’язкової відмови від площі як одного з критеріїв ціноутворення.

Доцільно провести фінансово-економічне дослідження чинної методики й визначити можливість її доповнення об’єктивними характеристиками інвестиційних об’єктів.

5.4. Сукупне фінансове навантаження на інвестора

Реальна вартість започаткування діяльності СТРГ складається не лише із суми, сплаченої за результатами аукціону.

Інвестор також повинен враховувати витрати на відшкодування вартості НБО, проведення необхідних екологічних процедур, зариблення, охорону водойми, виробниче обладнання, організацію обліку та інші передбачені законодавством і договором зобов’язання.

Окремо виникають поточні витрати на здійснення господарської діяльності й установлені платежі за спеціальне використання водних біоресурсів.

При цьому частина початкових вкладень здійснюється задовго до отримання доходу від реалізації вирощеної риби.

Для підприємств із тривалими виробничими циклами надмірна концентрація платежів на початковому етапі об’єктивно, забудь яких умов ускладнює фінансування зариблення та інших необхідних робіт.

Закон, нажаль, не передбачає завершеної системи оцінювання сукупного фінансового навантаження на інвестора.

Пропонується забезпечити попереднє розкриття всіх установлених обов’язкових платежів і відомих витрат на підготовку об’єкта, а також дослідити можливість економічно обгрунтованого розподілу окремих платежів у часі без зменшення законних бюджетних надходжень.

5.5. Перевірка фінансової та виробничої спроможності учасників

Стаття 5 Закону встановлює вимоги до інвесторів та обмеження щодо участі окремих категорій осіб. Стаття 6 передбачає обмеження концентрації інвестиційних об’єктів і запобіжники проти надмірного обмеження конкуренції. Однак відповідність формальним вимогам участі не завжди підтверджує здатність переможця забезпечити виконання довгострокової виробничої програми.

Для СТРГ важливими є фінансове забезпечення зариблення, наявність необхідного обладнання, кваліфікованих фахівців, виробничого плану та організаційних можливостей здійснювати охорону водних біоресурсів.

Водночас запровадження додаткових критеріїв допуску до аукціонів може необгрунтовано обмежувати конкуренцію та створювати переваги для великих підприємств.

Тому необхідно розмежувати законодавчі вимоги до учасника торгів і вимоги до виконання ним інвестиційного договору.

Пропонується визначити об’єктивні, пропорційні та однакові для всіх учасників критерії підтвердження реалістичності інвестиційної програми, не допускаючи дискримінаційних обмежень і надмірних фінансових бар’єрів.

5.6. Ризики аукціонів і можливі зміни процедур

Основними ризиками запровадженої аукціонної системи є:

  1. Недостатня достовірність інформації про інвестиційні об’єкти.
  2. Невідповідність запропонованої ціни реальному виробничому потенціалу водойми.
  3. Невизначеність окремих витрат на наукове забезпечення.
  4. Перемога учасника без достатньої спроможності виконати інвестиційну програму.
  5. Можливість концентрації прав через пов’язаних осіб.
  6. Невизначеність наслідків негативного НБО або істотних природних змін.
  7. Недостатнє врахування довгострокових виробничих інтересів.

Для зменшення зазначених ризиків пропонується вдосконалити інформаційну підготовку об’єктів, визначити прозорі фінансові умови, забезпечити належне оприлюднення проєктів договорів та встановити зрозумілі наслідки неможливості виконання інвестиційної програми з об’єктивних причин.

Водночас зміна аукціонної моделі повинна здійснюватися з урахуванням вимог конкуренції, рівності учасників і захисту публічних інтересів.

Висновок до розділу 5.

Аукціонна система може забезпечувати конкурентне та прозоре надання інвестиційних прав, проте її економічна ефективність визначається передусім подальшими результатами господарської діяльності.

У зв’язку з цим удосконалення статей 7, 11-15 Закону № 5018-IX доцільно спрямувати на достовірну підготовку інвестиційних об’єктів, економічну обгрунтованість платежів, перевірку спроможності інвесторів та створення умов для довгострокового розвитку СТРГ.

РОЗДІЛ 6.

ПЕРЕХІД ЧИННИХ СТРГ ДО НОВОЇ СИСТЕМИ

6.1. Правовий статус раніше затверджених Режимів

Розділ VI Закону № 5018-IX передбачає збереження чинності Режимів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів, затверджених до набрання ним чинності, до закінчення встановленого строку їх дії.

Це положення забезпечує правове визнання раніше затверджених Режимів, на підставі яких підприємства протягом попередніх років здійснювали зариблення, вирощування, охорону та вилов водних біоресурсів.

Однак збереження чинності Режиму необхідно розглядати у взаємозв’язку з іншими перехідними вимогами Закону.

Зокрема, для чинних СТРГ передбачено обов’язок укладення інвестиційного договору та отримання відповідного дозволу у визначені строки.

Отже, Закон одночасно визнає дію раніше затвердженого Режиму й запроваджує нові юридичні підстави здійснення господарської діяльності.

Потребує уточнення правове становище користувача у випадках, коли відповідний Режим залишається чинним, але інвестиційний договір не укладено з причин, що не залежать від підприємства.

Пропонується законодавчо узгодити гарантію чинності раніше затверджених Режимів із перехідними договірними та дозвільними процедурами, визначивши умови безперервності правомірної господарської діяльності.

6.2. Умови укладення інвестиційних договорів без аукціону

Пункт 2 розділу VI Закону передбачає можливість укладення інвестиційного договору без проведення аукціону для суб’єктів господарювання, які здійснювали СТРГ на підставі раніше затверджених Режимів.

Водночас така можливість залежить від одночасного виконання встановлених Законом умов.

До них належать належне виконання визначених виробничих показників протягом трьох попередніх календарних років, відсутність установлених законом негативних рішень щодо Режиму, відсутність відповідної заборгованості та сплата стартової ціни лота.

Крім того, укладення договору без аукціону допускається не більше одного разу.

Таким чином, перехідний механізм не встановлює безумовного права кожного чинного користувача на укладення нового договору.

Проблема полягає в необхідності забезпечення об’єктивної перевірки відповідності підприємств установленим умовам.

Потребують визначення належні докази виконання виробничих показників, порядок перевірки раніше поданої звітності, врахування документально підтверджених об’єктивних перешкод та процедура усунення можливих технічних помилок.

Особливого значення набуває можливість оскарження рішення про відмову в укладенні договору.

Доцільно передбачити прозору процедуру перевірки відповідності чинних користувачів установленим вимогам із забезпеченням права на отримання мотивованого рішення та його оскарження.

6.3. Проблеми застосування показників 75% зариблення та вилову

Однією з найбільш складних умов переходу чинних СТРГ до нової договірної системи є вимога щодо виконання протягом трьох попередніх календарних років показників зариблення та вилову на встановленому Законом рівні.

Для зариблення передбачено виконання не менше 75 відсотків, а щодо вилову використано формулювання «на 75 відсотків».

Це потребує юридичного уточнення мінімальної межі показника та порядку його розрахунку.

Водночас зариблення і вилов мають різну виробничу природу.

Зариблення переважно є плановим господарським заходом, виконання якого залежить від організації виробництва, доступності рибопосадкового матеріалу й визначених природних умов.

Вилов є результатом складних біологічних процесів, на які впливають виживаність, темпи росту, природна смертність, кормозабезпеченість, гідрологічний режим та стан рибних запасів.

Тому недосягнення планового вилову не завжди свідчить про неналежне здійснення господарської діяльності.

Особливо важливо, щоб прагнення виконати формальний показник не створювало економічної зацікавленості у вилові риби всупереч фактичному стану запасів.

Умови воєнного стану також можуть об’єктивно впливати на доступність водойм, проведення зариблення, охорону та вилов.

Пропонується законодавчо визначити науково обгрунтований порядок оцінювання виконання показників, що враховуватиме документально підтверджені природні, екологічні та інші об’єктивні обставини.

При цьому обов’язок належного виконання виробничої програми та забезпечення відтворення водних біоресурсів повинен зберігатися.

6.4. Строки укладення договорів та отримання дозволів

Перехідні положення Закону встановлюють для чинних СТРГ строки укладення інвестиційних договорів протягом 120 робочих днів та отримання відповідних дозволів протягом 130 робочих днів із дня набрання Законом чинності.

Одночасно Кабінету Міністрів України надано вісім місяців для приведення нормативно-правових актів у відповідність із новим законодавством.

Крім того, для окремих перехідних положень передбачено відкладене набрання чинності.

Таке співвідношення строків створює ризик, за якого користувач повинен виконати нову юридичну вимогу раніше, ніж буде забезпечено завершене нормативне та адміністративне регулювання відповідної процедури.

Особливо важливо встановити правові наслідки затримки оформлення документів з боку уповноваженого органу.

Підприємство не повинно втрачати правомірно набуті можливості здійснювати господарську діяльність виключно через бездіяльність або несвоєчасні дії органу влади.

Пропонується узгодити строки перехідних процедур із фактичним набранням чинності необхідними нормативними актами та передбачити спеціальний механізм захисту добросовісних користувачів у разі адміністративних затримок.

Водночас такі гарантії не повинні звільняти підприємства від виконання чинних природоохоронних і виробничих вимог.

6.5. Плата за укладення договорів без аукціону та інші фінансові зобов’язання

Закон передбачає для чинних СТРГ обов’язок сплати стартової ціни лота навіть у разі укладення інвестиційного договору без проведення аукціону.

Таким чином, відсутність конкурентних торгів не означає безоплатності переходу до нової системи.

Це положення потребує окремого економічного обгрунтування.

Чинні користувачі могли протягом попередніх років фінансувати зариблення, охорону водойм, виробничі заходи та інші необхідні роботи.

Тому під час оцінювання додаткових платежів необхідно враховувати економічне становище таких підприємств, раніше здійснені вкладення та їхню спроможність продовжувати господарську діяльність.

Водночас раніше понесені витрати не є безумовною правовою підставою для звільнення від нового платежу.

Питання доцільності та можливості його диференціації або поетапного внесення потребує спеціальної законодавчої та фінансово-економічної оцінки.

Пропонується дослідити економічні наслідки обов’язкової сплати стартової ціни чинними СТРГ та можливість запровадження пропорційних перехідних фінансових умов без порушення принципів законності й рівності суб’єктів господарювання.

6.6. Захист раніше здійснених інвестицій і завершення виробничих циклів

Принциповою особливістю діяльності СТРГ є тривалість виробничих циклів і необхідність систематичного відтворення водних біоресурсів.

На момент набрання Законом № 5018-IX чинності підприємства могли мати незавершені програми вирощування риби, здійснені витрати на зариблення, придбане обладнання та створену виробничу інфраструктуру.

Раніше здійснені законні інвестиції потребують належної правової оцінки під час переходу до нової системи.

Особливо складною є ситуація, коли строк інвестиційного договору обмежується залишковим строком чинного Режиму, який може бути недостатнім для завершення чергового виробничого циклу.

Закон не встановлює завершеного спеціального механізму врегулювання всіх майнових і виробничих наслідків такого переходу.

Потребують визначення порядок інвентаризації підтверджених вкладень, правовий режим вирощених водних біоресурсів, можливість завершення виробничих циклів і наслідки припинення відповідних прав.

Пропонується передбачити спеціальні правові гарантії належного врахування раніше здійснених інвестицій, не допускаючи автоматичного ототожнення підприємницьких витрат із бюджетними зобов’язаннями держави.

6.7. Законодавчі гарантії безперервності діяльності добросовісних користувачів СТРГ

Перехід до нової системи правового регулювання повинен забезпечувати не лише зміну юридичних підстав господарювання, а й збереження можливості належного виконання виробничих програм.

Для добросовісних користувачів, які здійснюють діяльність на підставі раніше затверджених Режимів і виконують установлені вимоги, особливе значення мають правова визначеність, достатні строки оформлення документів та передбачуваність подальшої діяльності.

Законодавче вдосконалення доцільно спрямувати на:

  1. Узгодження дії чинних Режимів із новими договірними та дозвільними вимогами.
  2. Прозоре підтвердження виконання перехідних умов.
  3. Врахування документально підтверджених об’єктивних перешкод.
  4. Захист користувачів від наслідків адміністративних затримок.
  5. Визначення порядку подальшої діяльності після завершення перехідного договору.
  6. Належне врахування законно здійснених виробничих вкладень.

При цьому правова безперервність не повинна означати безумовного продовження господарської діяльності за наявності істотних порушень законодавства чи загрози водним біоресурсам.

Висновок до розділу 6.

Перехідні положення Закону № 5018-IX потребують удосконалення з урахуванням правового статусу раніше затверджених Режимів, виробничих особливостей СТРГ, економічних наслідків нових платежів та необхідності об’єктивного оцінювання виконання господарських зобов’язань.

Основним завданням є забезпечення правової визначеності й безперервності законної діяльності добросовісних користувачів без послаблення вимог щодо відтворення, охорони та раціонального використання водних біоресурсів.

РОЗДІЛ 7.

ВОДОКОРИСТУВАННЯ, ОХОРОНА РЕСУРСІВ ТА РЕКРЕАЦІЙНЕ РИБАЛЬСТВО

 

7.1. Правовий режим водних об’єктів СТРГ та земель водного фонду

Стаття 10 Закону № 5018-IX передбачає можливість здійснення СТРГ на підставі інвестиційного договору без необхідності оформлення оренди землі разом із розташованим на ній водним об’єктом.

Відповідні зміни внесено також до статті 51 Водного кодексу України.

Водночас право здійснювати рибогосподарську експлуатацію водойми не є тотожним праву власності на водний об’єкт, праву оренди земельної ділянки чи праву самостійно розпоряджатися береговою територією.

Тому необхідно чітко розмежувати:

право спеціального використання водних біоресурсів;

право здійснення рибогосподарської експлуатації;

правові підстави використання водного об’єкта;

право користування земельними ділянками водного фонду;

правові підстави розміщення виробничої інфраструктури.

Особливого значення набуває організація доступу до водойми, розміщення рибоприймальних пунктів, тимчасових споруд, місць зберігання обладнання та інших необхідних виробничих об’єктів.

Пропонується забезпечити законодавчу узгодженість зазначених прав без порушення вимог земельного, водного та природоохоронного законодавства.

7.2. Раціональне використання, відтворення та охорона водних біоресурсів

Основою діяльності СТРГ є підвищення рибопродуктивності водойми шляхом штучного відтворення, вирощування та раціонального використання водних біоресурсів.

Ця діяльність повинна здійснюватися з урахуванням стану водної екосистеми, природної кормової бази, можливостей відтворення рибних запасів та інших екологічних факторів.

Закон № 5018-IX передбачає необхідність НБО, виробничі зобов’язання інвестора й дотримання природоохоронних вимог.

Однак ефективність таких положень залежить від їх практичної реалізації.

Необхідно забезпечити систематичний науковий супровід діяльності СТРГ, контроль результатів зариблення, оцінювання змін біомаси та своєчасне коригування допустимого вилову.

При цьому виробничі показники повинні визначатися не лише з економічних міркувань, а насамперед відповідно до фактичних можливостей водного об’єкта.

Раціональне використання водних біоресурсів передбачає не обов’язкове досягнення максимально можливого вилову, а забезпечення екологічно допустимого й економічно доцільного використання рибних запасів.

7.3. Права громадян на загальне водокористування

Водне законодавство України гарантує громадянам право загального водокористування у визначених законом межах.

Стаття 6 Закону № 5018-IX передбачає обов’язок інвестора забезпечувати реалізацію відповідного права та встановлює окремі умови регулювання доступу й вилову водних біоресурсів.

Водночас діяльність СТРГ передбачає систематичні витрати користувача на зариблення, вирощування та охорону риби.

Тому виникає необхідність узгодження права громадян на загальне водокористування з правомірними інтересами підприємства, яке виконує виробничу програму.

При цьому загальне водокористування та вилов водних біоресурсів не повинні ототожнюватися з необмеженим правом вилучення риби незалежно від установлених норм і заборон.

Пропонується конкретизувати законні підстави, межі, порядок установлення та оприлюднення обмежень щодо рибальства на водоймах СТРГ із забезпеченням захисту прав громадян.

Такі обмеження мають бути необхідними, обгрунтованими та відповідати законодавству.

7.4. Рекреаційне рибокористування на водоймах СТРГ, включно з культурними рибними господарствами

Рекреаційне рибокористування є самостійним напрямом використання водних біоресурсів, який може поєднувати любительське рибальство, організований відпочинок, туризм, освітні, культурні, оздоровчі та інші дозволені законом форми діяльності.

Особливе місце серед таких форм можуть посідати культурні рибні господарства, діяльність яких потребує належного наукового та правового визначення.

Закон № 5018-IX не встановлює завершеної спеціальної системи організації рекреаційного рибокористування саме на водоймах СТРГ.

Водночас положення, які регулюють рекреаційні послуги на водоймах з іншим правовим режимом користування, не можуть автоматично застосовуватися до СТРГ.

Необхідно розмежувати загальне любительське рибальство, організовані рекреаційні заходи та можливі платні послуги, правові підстави яких повинні бути встановлені законодавством.

Пропонується розробити спеціальний порядок рекреаційного рибокористування на водоймах СТРГ, який забезпечуватиме законність відповідних послуг, захист прав громадян і врахування виробничих інтересів користувачів.

7.5. Науково обгрунтоване регулювання рекреаційного навантаження та узгодження інтересів користувачів і громадян

Рекреаційне використання водойми може створювати додаткове навантаження на рибні запаси, нерестовища, природну кормову базу та інші компоненти водної екосистеми. Тому організація такого використання повинна враховувати фактичний стан водних біоресурсів та науково допустимі обсяги їх вилучення.

Доцільно визначати:

  1. Допустиме рекреаційне навантаження.
  2. Місця, сезони та часові умови здійснення рибальства.
  3. Дозволені знаряддя й установлені норми вилову.
  4. Заходи охорони нерестовищ і зариблених запасів.
  5. Порядок моніторингу фактичного рекреаційного вилову.
  6. Підстави коригування встановлених умов.

Особливе значення має розподіл науково допустимого вилову між різними формами використання водних біоресурсів без перевищення екологічно обгрунтованих меж. Такий розподіл не повинен установлюватися довільно, а потребує належної наукової оцінки.

Висновок до розділу 7.

Удосконалення Закону № 5018-IX має забезпечити узгодження рибогосподарської експлуатації водних об’єктів із водним, земельним і природоохоронним законодавством.

Окремого врегулювання потребує організація рекреаційного рибокористування на водоймах СТРГ із забезпеченням законних прав громадян, науково допустимого використання рибних запасів та захисту виробничої діяльності користувачів.

РОЗДІЛ 8.

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ, ГАРАНТІЇ ІНВЕСТОРІВ ТА ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

 

8.1. Моніторинг виконання договорів і виробнича звітність

Стаття 17 Закону № 5018-IX передбачає державний моніторинг виконання інвестиційних договорів.

Для СТРГ встановлено щоквартальне подання звітності, що дозволяє здійснювати систематичний контроль виконання відповідних зобов’язань.

Водночас звітність має відображати не лише формальне виконання встановлених показників, а й фактичні виробничі результати та стан водних біоресурсів.

Особливого значення набуває достовірність інформації про зариблення, вилов, рибопродуктивність, проведені виробничі заходи та об’єктивні причини можливих відхилень.

Недостатньо обгрунтовані форми звітності можуть створювати додаткове адміністративне навантаження без належного підвищення ефективності контролю.

Пропонується забезпечити узгодженість державної звітності, виробничого обліку та наукового моніторингу, максимально використовуючи відомості, які вже містяться в державних інформаційних системах.

8.2. Підстави припинення договорів, оцінка порушень та їх наслідки

Статті 16-17 Закону визначають підстави та окремі процедури розірвання інвестиційних договорів.

Серед таких підстав передбачено неподання звітності, невнесення встановленої плати, окремі порушення вимог законодавства та невиконання визначених природоохоронних заходів.

Стаття 16 також встановлює порядок оцінювання показників зариблення й використання менш як 75 відсотків установленого договором обсягу вилову.

Важливо, що розірвання договору з підстав недотримання вимог частини другої статті 16 здійснюється виключно за рішенням суду.

Отже, саме по собі встановлення відповідного відхилення не означає автоматичного припинення договору.

Разом із тим потребують уточнення критерії оцінювання характеру порушень, можливість їх усунення та врахування об’єктивних виробничих обставин.

Особливо необхідно розмежувати:

навмисне або істотне порушення договірних зобов’язань;

формальні недоліки звітності, які можуть бути усунені;

об’єктивну неможливість виконання окремих виробничих показників;

порушення, що створюють реальну загрозу водним біоресурсам.

Пропонується законодавчо уточнити співвідношення статей 16 і 17, визначивши належні гарантії прав сторін, об’єктивні критерії порушень та умови застосування судового й договірного порядку припинення зобов’язань.

8.3. Захист підтверджених інвестицій і результатів рибогосподарської діяльності

Стаття 16 Закону передбачає, що результати інвестиційної діяльності залишаються в інвестора після припинення договору.

Водночас для СТРГ особливе значення має правовий режим результатів, які на момент припинення договору ще не стали готовою продукцією.

До них можуть належати незавершені цикли вирощування риби, створена інфраструктура та інші підтверджені виробничі вкладення.

Необхідно визначити, яким чином установлюються права сторін щодо таких результатів, як здійснюється їх інвентаризація та які правові наслідки виникають у разі переходу права здійснювати діяльність до іншого користувача.

При цьому правовий режим вирощених водних біоресурсів повинен визначатися відповідно до їхнього походження, установлених законом прав користувача та природоохоронних вимог.

Пропонується конкретизувати договірні та законодавчі механізми захисту підтверджених вкладень без запровадження необмежених зобов’язань держави щодо відшкодування підприємницьких ризиків.

8.4. Державні гарантії стабільності інвестиційних умов

Стаття 18 Закону встановлює державні гарантії стабільності умов залучення інвестицій, дотримання прав інвесторів та відшкодування збитків у передбачених законодавством випадках.

Зазначені гарантії мають принципове значення для довгострокових рибогосподарських проєктів.

Водночас їх реалізація повинна бути узгоджена з положеннями статті 9 щодо стабільності договірних умов та з іншими нормами цивільного, адміністративного й інвестиційного законодавства.

Потребує уточнення порядок захисту інвестора у випадках незаконних рішень, дій чи бездіяльності уповноважених органів, а також наслідки неможливості реалізації проєкту з причин, що не залежать від інвестора.

При цьому гарантії стабільності не можуть тлумачитися як звільнення від обов’язкових вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, безпеки та захисту публічних інтересів.

Пропонується забезпечити узгоджене застосування інвестиційних гарантій із загальним законодавством та конкретизувати їх значення для довгострокових виробничих вкладень у СТРГ.

8.5. Судове та позасудове врегулювання спорів, незалежна наукова експертиза

Стаття 19 Закону передбачає можливість застосування судового розгляду, медіації, експертної оцінки та арбітражу у випадках, дозволених законодавством.

Водночас спори щодо СТРГ можуть стосуватися різних правовідносин: проведення аукціону, укладення й виконання договору, законності рішень органів влади, оцінювання виробничих показників та припинення господарської діяльності.

Такі спори не завжди можуть вирішуватися в однаковому процесуальному порядку.

Зокрема, стаття 14 Закону передбачає судовий розгляд спорів щодо проведення та результатів аукціону.

Особливого значення для СТРГ набувають спори щодо фактичного стану рибних запасів, обгрунтованості планових обсягів вилову, результатів зариблення та причин невиконання виробничих показників.

Вирішення таких питань може потребувати спеціальних наукових знань.

Тому доцільно передбачити можливість незалежного наукового оцінювання відповідних обставин із дотриманням законодавства про експертну діяльність і процесуальних правил.

При цьому науковий висновок не повинен підміняти рішення суду або повноваження державних органів.

Пропонується вдосконалити механізми використання незалежної наукової експертизи під час розгляду рибогосподарських спорів, забезпечивши об’єктивність висновків, процесуальну рівність сторін та збереження права на судовий захист.

Висновок до розділу 8.

Ефективність державного контролю та інвестиційних гарантій залежить від правової визначеності встановлених вимог, об’єктивності оцінювання виробничих результатів і пропорційності правових наслідків порушень.

Вдосконалення статей 16-19 Закону № 5018-IX повинно забезпечити належний захист публічних інтересів, законних прав інвесторів та користувачів СТРГ, а також використання достовірних наукових даних під час вирішення спорів.

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК ДО ЧАСТИНИ III

Проведений аналіз засвідчує необхідність комплексного вдосконалення аукціонних, договірних, дозвільних і контрольних механізмів, запроваджених Законом № 5018-IX.

Особливої уваги потребують економічна обгрунтованість стартових платежів, захист прав чинних СТРГ, наукова достовірність виробничих показників, правова визначеність користування водоймами, організація рекреаційного рибальства та гарантії довгострокових інвестицій.

Зазначені питання необхідно вирішувати шляхом узгодженого внесення змін до законодавства й удосконалення підзаконного регулювання.

Принципово важливо, щоб законодавче регулювання було спрямоване не лише на забезпечення конкурентного доступу до рибогосподарських водних об’єктів та отримання бюджетних надходжень, а насамперед на створення сприятливих умов для довгострокової виробничої діяльності.

Ефективність запровадженої системи необхідно оцінювати за фактичними обсягами залучених інвестицій, результатами зариблення, зростанням виробництва рибопродукції, підвищенням рибопродуктивності водойм і збереженням водних біоресурсів.

Саме реальні виробничі та економічні результати, а не кількість проведених аукціонів чи укладених договорів, мають бути визначальними показниками досягнення цілей Закону.

Не менш важливим є забезпечення цілісної системи наукового та виробничого управління СТРГ.

Науково-біологічне обгрунтування визначає можливості й екологічні обмеження використання водойми, Режим СТРГ регламентує виробничі процеси, а інвестиційний договір закріплює правові та економічні зобов’язання сторін. Інвестиційний договір не може повноцінно замінити Режим СТРГ, оскільки юридичне визначення зобов’язань не замінює науково обгрунтованої організації зариблення, вирощування, вилову, охорони водних біоресурсів і коригування виробничих показників.

Збереження та вдосконалення перевіреного багаторічною практикою механізму Режимів необхідно поєднати із захистом прав чинних користувачів, врахуванням раніше здійснених інвестицій, тривалості виробничих циклів і забезпеченням безперервності законної діяльності.

Кінцевою метою має стати формування такої системи державного регулювання, за якої законність, наукова обгрунтованість, економічна доцільність і відповідальне використання водних біоресурсів виступатимуть взаємопов’язаними умовами сталого розвитку спеціальних товарних рибних господарств України.

ЧАСТИНА IV.

ЗАКОНОДАВЧЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ

РОЗДІЛ 9.

НЕУЗГОДЖЕНОСТІ ІЗ СУМІЖНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ

 

9.1. Узгодження положень із водним, земельним, природоохоронним та інвестиційним законодавством

Закон України № 5018-IX запроваджує нові правові механізми залучення інвестицій у рибне господарство, одночасно змінюючи окремі положення водного, земельного та галузевого законодавства.

Для спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ) принципове значення має розмежування права рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, права спеціального використання водних біоресурсів та права користування земельними ділянками водного фонду.

Стаття 10 Закону передбачає здійснення СТРГ без оформлення оренди землі разом із водним об’єктом у визначених випадках. Однак інвестиційний договір сам по собі не замінює всіх необхідних правових підстав для використання прибережних земель, розміщення виробничої інфраструктури та виконання робіт, що потребують окремих дозволів.

Необхідно також забезпечити відповідність інвестиційних зобов’язань вимогам природоохоронного законодавства. Договірні показники зариблення та вилову повинні визначатися з урахуванням науково допустимого навантаження на водну екосистему й можливості їх обгрунтованого перегляду.

Окремого врегулювання потребує співвідношення інвестиційного договору, науково-біологічного обгрунтування (НБО) та Режиму СТРГ.

Пропонується законодавчо визначити правову роль кожного з цих документів, узгодити відповідні положення із суміжним законодавством та виключити можливість неоднозначного тлумачення прав і обов’язків користувачів водних об’єктів.

9.2. Правові колізії дозвільних і договірних процедур

Закон № 5018-IX установлює взаємопов’язану систему інвестиційних договорів, дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів, наукових обгрунтувань та державного контролю.

Водночас окремі положення цієї системи потребують додаткового узгодження.

Насамперед необхідно визначити співвідношення строків інвестиційного договору та відповідного дозволу, порядок своєчасного переоформлення дозвільних документів і правові наслідки адміністративних затримок.

Особливої уваги потребує правова визначеність Режиму СТРГ. Закон визнає чинність раніше затверджених Режимів, але не встановлює завершеної процедури розроблення та затвердження нових Режимів у запровадженій договірній системі.

Ця невизначеність ускладнює встановлення належного порядку науково-виробничого регулювання діяльності СТРГ, зокрема коригування зариблення, вирощування та вилову.

Необхідно також узгодити підстави припинення інвестиційних договорів і дозволів, порядок оцінювання порушень та гарантії судового захисту.

Основним напрямом вдосконалення має стати формування цілісної правової системи, у якій інвестиційний договір, дозвіл і Режим СТРГ виконуватимуть чітко визначені функції без дублювання та суперечностей.

9.3. Зміни до непрофільного законодавства, включно з містобудівними положеннями, та необхідність їх окремої експертизи

Розділ VI Закону № 5018-IX містить зміни не лише до рибогосподарського, водного та земельного законодавства, а й до нормативних положень, що регулюють містобудівну діяльність.

Зокрема, передбачено зміни стосовно містобудівної документації, надання земельних ділянок та припинення визначених зобов’язань замовників будівництва щодо сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів.

Окремі положення стосуються також виконавчих документів, виданих на підставі судових рішень щодо стягнення відповідних коштів.

Зазначені зміни виходять за межі безпосереднього регулювання виробничої діяльності СТРГ і можуть впливати на інтереси територіальних громад, замовників будівництва та інших учасників правовідносин.

Водночас сам факт включення таких положень до Закону про рибне господарство не є достатньою підставою для висновку про їхню неправомірність.

Пропонується провести окрему правову та фінансово-економічну експертизу відповідних норм із перевіркою їх узгодженості з принципами правової визначеності, бюджетним законодавством, гарантіями виконання судових рішень і правами територіальних громад.

Результати такої експертизи доцільно оформити самостійними пропозиціями, не змішуючи їх із питаннями вдосконалення виробничого регулювання СТРГ.

9.4. Достатність строків підготовки та прийняття нормативно-правових актів

Розділ VI Закону № 5018-IX передбачає приведення нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із новим законодавством протягом восьми місяців.

Водночас для чинних СТРГ установлені строки укладення інвестиційних договорів протягом 120 робочих днів та отримання дозволів протягом 130 робочих днів із дня набрання Законом чинності.

Таке співвідношення строків створює ризик, за якого суб’єкти господарювання будуть зобов’язані виконувати нові вимоги до завершення нормативного забезпечення відповідних процедур.

Особливої уваги потребують випадки несвоєчасного затвердження необхідних порядків, технічної неготовності електронних систем або затримки розгляду належним чином поданих документів.

Пропонується законодавчо узгодити строки виконання перехідних обов’язків із запровадженням необхідних процедур та передбачити правові гарантії для добросовісних користувачів у разі затримок, що виникли не з їхньої вини. При цьому перехідні механізми не повинні створювати можливості здійснення діяльності з порушенням обов’язкових природоохоронних вимог.

Висновок до розділу 9.

Практична реалізація Закону № 5018-IX потребує системного узгодження його положень із водним, земельним, природоохоронним, інвестиційним та іншим законодавством.

Пріоритетними є усунення невизначеності дозвільних і договірних процедур, законодавче закріплення ролі Режиму СТРГ, забезпечення правової визначеності чинних користувачів і своєчасне прийняття необхідних нормативно-правових актів.

РОЗДІЛ 10.

СИСТЕМА ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНУ № 5018-IX

 

10.1. Перелік норм, які потребують безпосередніх законодавчих змін

За результатами дослідження визначено основні положення Закону № 5018-IX, вдосконалення яких потребує розгляду на законодавчому рівні.

Норми Закону

Основний напрям вдосконалення

Статті 7-8

Організація, фінансування, наукова достовірність та порядок оновлення НБО

Стаття 9

Визначення місця Режиму СТРГ у системі інвестиційних договорів

Стаття 10

Узгодження рибогосподарських прав із правилами водо- та

землекористування

Статті 11-15

Економічна обгрунтованість аукціонних умов, платежів і вимог до інвесторів

Статті 16-17

Об’єктивне оцінювання виробничих показників, контроль і підстави припинення договорів

Статті 18-19

Уточнення гарантій захисту інвестицій та механізмів вирішення спорів

Розділ VI

Вдосконалення переходу чинних СТРГ, строків, платежів і захисту раніше здійснених вкладень

Першочерговими предметами законодавчого опрацювання доцільно визначити:

  1. Правовий статус Режиму СТРГ як самостійного науково-виробничого документа, його обов’язковий зміст і законодавчі засади затвердження.
  2. Економічно здійсненну модель розроблення та фінансування НБО.
  3. Науково обгрунтований порядок оцінювання і коригування виробничих показників.
  4. Узгодження строків і умов переходу чинних СТРГ до нової системи.
  5. Захист законних довгострокових виробничих вкладень і прав добросовісних користувачів.

Остаточний перелік законодавчих змін необхідно визначити за результатами правової, наукової та фінансово-економічної експертизи.

10.2. Питання, які можуть бути врегульовані підзаконними актами

Значна частина організаційних і технічних питань реалізації Закону може бути врегульована нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та уповноважених центральних органів виконавчої влади за наявності належних законодавчих повноважень.

До таких питань належать:

порядок підготовки та оприлюднення інформації про інвестиційні об’єкти;

методика наукових досліджень, визначення вартості та відшкодування витрат на НБО;

процедурні вимоги до організації та проведення аукціонів;

примірні умови інвестиційних договорів;

форми заяв, документів та виробничої звітності;

порядок електронного обліку, інформаційної взаємодії та моніторингу;

методичні вимоги до наукового супроводу господарської діяльності.

Після законодавчого визначення статусу Режиму СТРГ необхідно затвердити порядок його розроблення, погодження, затвердження, застосування та перегляду.

При цьому підзаконний акт не може змінювати встановлені Законом строки, обов’язкові виробничі критерії, підстави набуття чи припинення прав або запроваджувати додаткові обмеження без належної законодавчої основи.

Принципове положення: закон повинен визначати права, обов’язки та гарантії суб’єктів господарювання, а підзаконні акти — забезпечувати зрозумілий і юридично визначений порядок їх реалізації.

10.3. Необхідність наукової, юридичної та фінансово-економічної експертизи запропонованих змін

Вдосконалення Закону № 5018-IX має спиратися на комплексну експертну оцінку, а не лише на аналіз окремих правових положень.

Юридична експертиза повинна встановити наявність правових колізій, невизначеностей, прогалин і можливих суперечностей із суміжним законодавством. За її результатами необхідно підготувати конкретні законопроєктні формулювання.

Наукова експертиза має оцінити обгрунтованість вимог до НБО, Режимів СТРГ, зариблення, вирощування, допустимого вилову, охорони водних біоресурсів та їхнього наукового моніторингу.

Фінансово-економічна експертиза повинна визначити реальні витрати на виконання нових законодавчих вимог, їхній вплив на інвестиційну привабливість, виробничі можливості підприємств і бюджетні надходження.

Особливе значення має оцінювання альтернативних механізмів фінансування НБО та економічних наслідків аукціонної системи.

Для кожної запропонованої зміни необхідно встановити очікуваний результат, можливі ризики, витрати на реалізацію та правові наслідки.

Лише узгоджене застосування юридичних, наукових і економічних критеріїв дозволить сформувати практично здійсненну систему законодавчого вдосконалення.

10.4. Порядок підготовки узгоджених пропозицій за участю державних органів, науки, користувачів СТРГ та громадськості

Для організації подальшої законодавчої роботи пропонується запровадити послідовний механізм підготовки та погодження пропозицій.

Перший етап – систематизація проблемних положень.

На підставі проведеного дослідження формується уточнений Реєстр із визначенням відповідної норми Закону, характеру проблеми, можливих наслідків та запропонованого способу врегулювання.

Другий етап – фахова експертиза.

Матеріали передаються на розгляд науковим установам, фахівцям рибного господарства, юристам та економістам для перевірки обгрунтованості висновків.

Третій етап – обговорення із заінтересованими сторонами.

Залучаються представники Держрибагентства, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, користувачі СТРГ, наукові установи та громадські організації.

Четвертий етап – підготовка узгоджених законодавчих пропозицій.

Формуються конкретні редакції змін до Закону та визначається перелік необхідних підзаконних нормативно-правових актів.

П’ятий етап – розгляд результатів Громадською радою.

Громадська рада розглядає узагальнені матеріали, визначає підтримані пропозиції та в межах своїх повноважень направляє їх відповідним державним органам для подальшого опрацювання.

Робота повинна здійснюватися на засадах професійності, відкритості, конструктивної взаємодії та поваги до законних інтересів усіх учасників.

Головним результатом має стати не формальне збільшення кількості нормативно-правових актів, а створення цілісної, зрозумілої та економічно обгрунтованої системи регулювання діяльності СТРГ.

Висновок до розділу 10.

Вдосконалення Закону № 5018-IX потребує узгодженого поєднання законодавчих змін, належного підзаконного регулювання та комплексної науково-економічної експертизи.

Першочергову увагу необхідно приділити забезпеченню інвестиційної привабливості СТРГ, достовірному науковому обгрунтуванню виробничої діяльності, законодавчому закріпленню Режимів СТРГ, захисту законних прав чинних користувачів та раціональному використанню водних біоресурсів.

Принципово важливо визнати, що виявлені недоліки стосуються не лише окремих процедур, а й самої концепції законодавчого регулювання. Підзаконні нормативно-правові акти не можуть виправити економічно необгрунтовані законодавчі вимоги, змінити встановлені Законом платежі, виробничі критерії чи створити відсутні правові гарантії.

Тому завершенню формування підзаконної нормативної бази має передувати докорінний перегляд проблемних положень Закону. Інакше існує небезпека не усунення встановлених недоліків, а їх подальшого закріплення в механізмах державного регулювання.

Особливої уваги потребує відповідальність за наукову, юридичну та економічну обгрунтованість законодавчих рішень. Кожне нове зобов’язання суб’єкта господарювання повинно мати зрозумілу правову мету, підтверджену необхідність, реальний механізм виконання та оцінку економічних наслідків.

Неприпустимо підміняти стимулювання виробництва збільшенням кількості адміністративних процедур і фінансових обтяжень без належного обгрунтування їхньої доцільності. Законодавчі рішення мають спиратися на об’єктивні наукові дані, практичний досвід рибогосподарських підприємств і перевірені економічні розрахунки.

Практична реалізація запропонованих заходів має забезпечити перехід від переважно процедурного регулювання інвестиційної діяльності до системи, орієнтованої на фактичне зростання виробництва рибопродукції, залучення приватних інвестицій, відтворення рибних запасів і довгостроковий розвиток рибного господарства України.

ЄДИНИЙ РЕЄСТР НЕДОЛІКІВ
ТА МОЖЛИВИХ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ
ЗАКОНУ УКРАЇНИ № 5018-IX

«Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» від 13 жовтня 2026 року

116 окремих питань  / 12 категорій недоліків і ризиків

Статус документа. Зведений реєстр за статтями 1-19 і розділом VI: 97 первинних позицій, 2 економічні питання та 17 окремих аспектів гарантій і спорів. Містить лише недоліки й можливі негативні наслідки — без пропозицій та готових рішень.

Межі оцінки. Правова невизначеність не означає автоматичної незаконності норми, а можливі економічні наслідки не є доведеними фактичними збитками. Положення, що потребують спеціальної перевірки, позначено «О».

Позначки: П – встановлена за аналізом тексту проблема або обгрунтований ризик; О – попередня експертна оцінка, для якої необхідні додаткові правові, наукові чи економічні докази.

ТЕМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ

I. Системні економічні недоліки та інвестиційні ризики

12 питань

II. Склад учасників, конкуренція та спроможність інвесторів

6 питань

III. Відбір водойм, формування лотів і проведення аукціонів

10 питань

IV. НБО: фінансування, достовірність та екологічна оцінка

13 питань

V. Режим СТРГ та науково-виробниче управління

9 питань

VI. Інвестиційні договори, строки та результати вкладень

4 питань

VII. Перехід чинних СТРГ: строки, критерії та платежі

15 питань

VIII. Дозволи, державна звітність та цифрові системи

17 питань

IX. Права на водойми, прибережні землі та інфраструктуру

5 питань

X. Рекреаційне рибокористування та права громадян

4 питань

XI. Інвестиційні гарантії, відповідальність і вирішення спорів

18 питань

XII. Зміни до непрофільного законодавства та інші правові ризики

3 питань

  1. Системні економічні недоліки та інвестиційні ризики

№ / НОРМА

 

 

 

 

ВИЯВЛЕНИЙ НЕДОЛІК /

РИЗИК

 

 

 

 

МОЖЛИВІ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

001  [П]

Ст. 3–4

вих. № 3

Загальні принципи без механізму забезпечення

Залучення інвестицій і наукова підготовка проголошені, проте доступних фінансових механізмів для обов’язкової передаукціонної підготовки не визначено.

Затримка формування придатних до використання інвестиційних об’єктів.

002  [О]

Ст. 9 ч. 3

вих. № 30

Строк 10–15 років не пов’язаний з інвестиційним циклом

Єдиний строк може не відповідати біологічним циклам окремих видів риб, інвестиціям у відтворення й інфраструктуру.

Невизначеність окупності довгострокових витрат.

003  [П]

Ст. 13 ч. 2

вих. № 39

Стартова ціна СТРГ прив’язана до площі

Ціна не враховує продуктивність, обмеження, необхідне зариблення та прогнозну рентабельність водойми.

Різні водойми однакової площі можуть мати нерівнозначне економічне навантаження.

004  [П]

Ст. 13 ч. 2

вих. № 40

Автоматичне збільшення нормативу через п’ять років

Передбачено поетапне підвищення числа неоподатковуваних мінімумів без прямого зв’язку з продуктивністю водного об’єкта.

Ціна нових лотів може змінюватися без врахування природних показників водойми.

005  [П]

Ст. 13; ст. 10 ч. 2

вих. № 41

Сукупність платежів за право, вилов і відтворення

Інвестор несе аукціонний платіж, плату за спеціальне використання і витрати на відтворення; вплив їх сукупності на різні господарства не оцінено у самому Законі.

Можливе навантаження, що зменшує обсяг коштів на виробниче зариблення.

006  [О]

Розд. VI п. 4

вих. № 65

Немає розгорнутих критеріїв оцінювання результатів Закону

Встановлено річне інформування Верховної Ради, але не визначено обов’язкових показників ефективності реформи.

Складно оцінити, чи дійсно збільшилися інвестиції, зариблення й рибопродуктивність.

007  [О]

Розд. VI, п. 3, пп. 1; Водний кодекс, ст. 51

вих. № 88

Різні строки прав на водойми за різними договорами

Для договорів оренди водного об’єкта встановлено 10–20 років, а для інвестиційного договору за Законом № 5018-IX — 10–15 років із можливістю продовження.

Можлива неоднакова економічна передбачуваність схожих виробничих об’єктів.

008  [О]

Розд. VI, п. 3, пп. 4; державна аграрна підтримка

вих. № 92

Компенсація до 30% за рибопосадковий матеріал без гарантованого забезпечення

Нова норма допускає часткову компенсацію витрат, але сама по собі не встановлює бюджетного призначення, достатнього для фактичної виплати.

Можлива різниця між задекларованою підтримкою та реально отриманими коштами.

009  [О]

Розд. VI, п. 3, пп. 4; меліоративні системи

вих. № 93

Дотації до 50% без конкретного механізму достатності коштів

Передбачено можливість фінансування реконструкції або нового будівництва меліоративних систем у межах державної підтримки; реальний обсяг залежить від бюджетних рішень.

Ризик формального очікування підтримки без гарантованого фінансування.

010  [О]

Розд. VI, п. 4; виконання Закону

вих. № 97

Одноразового звіту Верховній Раді може бути недостатньо

Передбачено річне інформування парламенту про виконання Закону, але не задано обов’язкової структури даних про аукціони, НБО, нові договори, втрати користувачів і стан запасів.

Складно незалежно оцінити результат реформи та її вплив на інвестиційний клімат.

011  [О]

Ст. 3–4, 8–9, 13, 16, 18; розд. VI

вих. № 98

Відсутність цілісної системи інвестиційного стимулювання СТРГ

Закон деталізує набуття прав, платежі та контроль, однак недостатньо пов’язує ці процедури з економічними умовами повернення довгострокових вкладень і реальними виробничими циклами.

Можливе зростання початкового фінансового навантаження, обмеження доступу малих і середніх підприємств та зниження інтересу до довгострокових проєктів.

012  [О]

Преамбула; ст. 2–4, 17; розд. VI

вих. № 99

Недостатність критеріїв економічної результативності реформи

Закон установлює інвестиційні процедури, але не формує завершеної системи оцінювання приросту вкладень, виробництва риби, рибопродуктивності, зайнятості та стану водних біоресурсів.

Результати реалізації можуть оцінюватися переважно за кількістю аукціонів і договорів без достовірної перевірки економічного та природоохоронного ефекту.

  1. Склад учасників, конкуренція та спроможність інвесторів

№ / НОРМА

ВИЯВЛЕНИЙ НЕДОЛІК /

РИЗИК

МОЖЛИВІ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

013  [П]

Ст. 5 ч. 1; ст. 15 ч. 2

вих. № 4

Неоднозначність статусу нерезидента

Інвестор визначений як зареєстрована в Україні особа, але переможцем торгів може бути нерезидент із подальшим створенням 100% української компанії.

Запитання щодо перевірки відповідності, правонаступництва та строків оформлення.

014  [П]

Ст. 5 ч. 2

вих. № 5

Обмеження для підприємств у районах бойових дій

Заборона прив’язана до факту здійснення діяльності на територіях із переліку; потрібна перевірка пропорційності для законних підприємств.

Можливе усунення від участі суб’єктів із деокупованих або частково безпечних територій.

015  [О]

Ст. 5 ч. 2

вих. № 6

Недопуск неприбуткових юридичних осіб

Категоричне виключення неприбуткових організацій потребує пояснення для дослідних, громадських і соціальних проєктів.

Можливе звуження кола учасників некомерційних програм, якщо вони передбачають господарський результат.

016  [П]

Ст. 6 ч. 3

вих. № 7

Обмеження концентрації об’єктів СТРГ без чітких числових критеріїв

Загальна заборона надмірної концентрації поширена на всі напрями, однак кількісні межі у ч. 1 визначені для іншого виду діяльності.

Ризик різнотлумачення критеріїв щодо СТРГ і пов’язаних осіб.

017  [П]

Ст. 12 ч. 2

вих. № 38

Оцінювання спроможності переможця

Порядок електронних торгів делеговано КМУ; закон не задає повного набору вимог до фінансової та виробничої спроможності для довгих біологічних проєктів.

Цінова перемога не завжди означає здатність виконати інвестиційну програму.

018  [П]

Ст. 15 ч. 1–2

вих. № 44

Строк створення української компанії нерезидентом

Для укладення договору відведено 30 робочих днів, а нерезидент має до цього створити 100% дочірню юридичну особу.

Ризик пропуску строку через реєстраційні та банківські процедури.

III. Відбір водойм, формування лотів і проведення аукціонів

№ / НОРМА

ВИЯВЛЕНИЙ НЕДОЛІК /

РИЗИК

МОЖЛИВІ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

019  [О]

Ст. 6 ч. 2, 5

вих. № 8

Звуження кола водойм для СТРГ

Установлено, що механізм СТРГ застосовується до водойм, які не підлягають оренді за ст. 51 Водного кодексу; економічні наслідки такого розмежування не розкриті.

Різні виробничі та правові моделі для схожих водойм.

020  [П]

Ст. 6 ч. 2; ст. 7 ч. 2

вих. № 9

Різна деталізація координат об’єкта

Стаття 6 посилається на межі за координатами кутових точок, тоді як у переліку відомостей про пропозицію СТРГ за ст. 7 прямо зазначено лише назву, місце і площу.

Ризик розбіжностей меж та накладення прав користування.

021  [П]

Ст. 6 ч. 2; ст. 13 ч. 2

вих. № 10

Визначення площі за мінливого рівня води

Не передбачено спеціальної методики визначення розрахункової площі водойм зі значними сезонними коливаннями.

Можливі спори про межі лота, плату та фактичну виробничу площу.

022  [П]

Ст. 7 ч. 3

вих. № 11

Короткий строк для зауважень до переліку

На подання зауважень надається 15 календарних днів без обов’язкового адресного сповіщення чинних користувачів.

Заінтересовані суб’єкти можуть не встигнути підготувати обгрунтовану позицію.

023  [П]

Ст. 7 ч. 3

вих. № 12

Недостатня деталізація оцінки зауважень

Норма дозволяє врахувати або мотивовано відхилити пропозиції, але не встановлює стандарт змісту рішення та строк його оскарження до торгів.

Ризик формального розгляду заперечень і подальших спорів.

024  [П]

Ст. 6 ч. 5; ст. 7 ч. 3

вих. № 13

Перевірка обтяжень і чинних прав

Дані про обмеження запитують у різних органів, але не визначено перевірку всіх наявних спеціальних прав і спорів щодо конкретної водойми перед її включенням до лота.

Можливе виставлення об’єкта з конфліктним правовим статусом.

025  [П]

Ст. 7–8; ст. 11 ч. 1

вих. № 36

Неузгодженість графіка аукціону і НБО

Рішення про аукціон ухвалюють протягом 30 календарних днів від затвердження переліку, а наукова підготовка може тривати значно довше; це не є 30-денним строком завершення НБО.

Невизначеність реальної готовності лота та строків оголошення торгів.

026  [П]

Ст. 11–12

вих. № 37

Недостатність обов’язкової інформації про лот   Статті не містять детального мінімального складу технічної, екологічної та правової документації, яка мусить бути доступною учасникам.

Інвестор не може однаково й достовірно оцінити виробничі ризики.

027  [О]

Ст. 8; ст. 12–15

вих. № 42

Негативний науковий висновок після вкладень

Не встановлено спеціального механізму припинення або перегляду зобов’язань, якщо у випадку відкладеного дослідження воно виявить істотну непридатність проєкту.

Ризик безповоротних витрат та тривалих спорів.

028  [П]

Ст. 14

вих. № 43

Відсутність досудового перегляду результатів торгів

Закон прямо відносить спори про торги до суду, не визначаючи окремого оперативного механізму адміністративних скарг.

Витратність і тривалість виправлення технічних або процедурних помилок.

  1. НБО: фінансування, достовірність та екологічна оцінка

№ / НОРМА

ВИЯВЛЕНИЙ НЕДОЛІК / РИЗИК

МОЖЛИВІ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

029  [П]

Ст. 1; ст. 8

вих. № 2

Недостатньо визначено призначення НБО

Вимога НБО встановлена, однак межі між науковою оцінкою водойми, проєктом господарської діяльності та Режимом не розмежовані.

Ризик дублювання документів і підміни виробничого регламенту договором.

030  [П]

Ст. 7 ч. 3; ст. 8 ч. 1, 4

вих. № 17

Відсутнє джерело первинної оплати НБО

Кожний об’єкт повинен мати НБО до аукціону; витрати має відшкодувати інвестор, який з’являється після укладення договору.

Наукову роботу може бути неможливо розпочати без коштів.

031  [П]

Ст. 8 ч. 4–5

вих. № 18

Невизначені гарантії відшкодування

Закон делегує порядок відшкодування, проте не визначає законодавчих гарантій строку, повноти і забезпечення платежу.

Фінансові спори між замовником, установою та інвестором.

032  [П]

Ст. 8; ст. 12

вих. № 19

Немає механізму для аукціону без переможця

Норма не встановлює, хто погашає витрати на готове НБО, якщо торги не відбулися або договір не укладено.

Ризик невідшкодованих витрат наукової установи чи іншого фінансиста.

033  [П]

Ст. 8 ч. 2, 5

вих. № 20

Не визначено наукової тривалості дослідження

Закон не містить мінімальних вимог до сезонності, повторюваності й достатності польових даних.

Може створюватися формальне НБО без охоплення повного річного циклу, коли він потрібен.

034  [П]

Ст. 8 ч. 5

вих. № 21

Недостатньо визначено біологічне моделювання

На рівні Закону не встановлено обов’язку оцінки динаміки кормової бази, росту біомаси, виживаності та невизначеності прогнозів.

Ризик необгрунтованих планових обсягів вилову й зариблення.

035  [О]

Ст. 8 ч. 2

вих. № 22

Коло розробників і перевірка компетентності

Перелік установ визначено за належністю, а не безпосередньо за компетентністю щодо конкретної екосистеми.

Можливі дефіцит виконавців, строки та суперечності щодо спеціалізації.

036  [П]

Ст. 8 ч. 2–5

вих. № 23

Немає незалежної перевірки якості НБО

Закон не описує експертизу відповідності програмі, перевірку первинних даних і розв’язання спорів про висновок.

Неналежні дослідження можуть стати основою довготривалого договору.

037  [П]

Ст. 8 ч. 3

вих. № 24

ОВД пов’язана з об’єктом до визначення проєкту

У передбачених законом випадках висновок ОВД додається до НБО, хоча конкретні параметри діяльності можуть визначитися після аукціону.

Ризик повторної або недостатньо предметної оцінки впливу.

038  [П]

Ст. 8 ч. 4–5

вих. № 25

Непрозорість формування повної вартості

Методику ціноутворення делеговано, але принципи визначення необхідних робіт, контролю кошторису та запобігання дублюванню не закріплено.

Можливість необгрунтованих витрат чи штучного здешевлення за рахунок якості.

039  [П]

Ст. 8

вих. № 26

Використання наявних досліджень

Не визначено прямої процедури оцінки придатності раніше виконаних НБО, моніторингу та матеріалів чинних Режимів.

Небезпека повторної оплати вже проведених досліджень.

040  [П]

Ст. 8; ст. 9

вих. № 27

Оновлення НБО після екологічних змін

Не визначено чіткого механізму оновлення НБО, зміни прогнозів і узгодження нових показників договору.

Застарілі дані продовжують впливати на зобов’язання інвестора.

041  [П]

Ст. 8; ст. 13 ч. 3

вих. № 28

Доходи від торгів не вирішують первинну оплату НБО

Надходження від продажу прав цільово спрямовані на відтворення запасів; пряма підстава використати їх для попередніх НБО не визначена.

Система аукціонів не має власного передбаченого законом оборотного механізму наукової підготовки.

  1. Режим СТРГ та науково-виробниче управління

№ / НОРМА

ВИЯВЛЕНИЙ НЕДОЛІК / РИЗИК

МОЖЛИВІ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

042  [П]

Ст. 1; ст. 9; розд. VI

вих. № 1

Невизначене місце Режиму СТРГ

Закон визнає чинність раніше затверджених Режимів, але не дає цілісного визначення їхньої функції в новій договірній системі.

Невизначеність виробничих правил після завершення старих Режимів.

043  [П]

Ст. 9 ч. 6; розд. VI

вих. № 29

Договір підміняє технологічні правила

В істотні умови договору включено порядок експлуатації, але відсутня процедура для нового самостійного Режиму СТРГ.

Юридичний документ стає громіздким і незручним для щоденного ведення господарства.

044  [П]

Ст. 9 ч. 6

вих. № 32

Фіксовані виробничі показники у договорі

Планові обсяги вилову та відтворення мають відображати природну мінливість, але чіткий порядок їх оперативного наукового коригування не визначено.

Договірні порушення через об’єктивне погіршення умов водойми.

045  [О]

Ст. 9 ч. 4, 6

вих. № 33

Погодження й зміни інвестиційної програми

Проєкти договорів СТРГ погоджуються міністерством, але критерії суттєвості змін виробничого плану та строки такого погодження потребують деталізації.

Непередбачуваність зміни зобов’язань під час ведення господарства.

046  [П]

Ст. 16 ч. 2–3

вих. № 45

Критерій 75% вилову не враховує біологічну мінливість

Контроль частки планового вилову не доповнено чіткими винятками для низьких запасів, екологічних заборон і воєнних перешкод.

Може стимулювати вилов заради формального показника всупереч стану запасів.

047  [П]

Ст. 16 ч. 2; ст. 9

вих. № 46

Змішування результату і господарського зобов’язання

Фактичний вилов залежить не лише від дій інвестора, а й від водності, температури, природного відтворення та інших незалежних факторів.

Можливі санкції за результат, який суб’єкт не може гарантувати.

048  [П]

Розд. VI, п. 2, пп. 2

вих. № 66

Нечітка редакція норми про дію Режиму

Підпункт одночасно констатує дію старих Режимів та повторює формулу здійснення експлуатації на їх підставі, не відмежовуючи перехідний режим від постійного.

Суперечливе адміністративне тлумачення прав чинних користувачів.

049  [П]

Розд. VI, п. 3, пп. 7; переоформлення дозволу

вих. № 80

Біологічні показники змінюються шляхом переоформлення дозволу

Дозволено переоформлювати показники відтворення і вилову, але у цій процедурі не закріплено перевірки відповідності науковим матеріалам і Режиму.

Можливе розходження між дозволом, договором та обгрунтованими виробничими межами.

050  [П]

Розд. VI, п. 3, пп. 7; припинення дозволу

вих. № 83

Неузгодженість припинення Режиму та договору

Скасування Режиму й розірвання договору названі окремими підставами припинення дозволу, але не описано, що робити при одночасному існуванні двох документів.

Невизначеність прав користувача в перехідний період і після нього.

  1. Інвестиційні договори, строки та результати вкладень

№ / НОРМА

ВИЯВЛЕНИЙ НЕДОЛІК / РИЗИК

МОЖЛИВІ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

051  [П]

Ст. 9 ч. 3

вих. № 31

Надто вузьке вікно продовження договору

Продовження можливе лише в проміжку від двох до одного місяця до спливу строку; максимальне продовження — один раз до 10 років.

Ризик перерви діяльності у разі запізнення або затримки адміністративного розгляду.

052  [П]

Ст. 9 ч. 7; ст. 18

вих. № 34

Стабільність умов і нові екологічні вимоги

Гарантія непогіршення становища інвестора потребує пояснення меж застосування щодо обов’язкових вимог захисту довкілля й безпеки.

Можливі спори про дію нових природоохоронних норм.

053  [П]

Ст. 16 ч. 4

вих. № 35

Майно й водні біоресурси після припинення договору

Встановлено загальне положення про результати інвестицій, але не деталізовано долю живих запасів, зариблень, обладнання та невіддільних поліпшень.

Спори про компенсацію вкладень та збереження біоресурсів.

054  [П]

Ст. 16 ч. 3; ст. 17 ч. 4

вих. № 48

Неузгодженість судового й договірного припинення

За окремими критеріями розірвання лише судове, але ст. 17 допускає розірвання в установленому договором порядку за порушення умов.

Ризик різнотлумачення процедури та підстав припинення.

VII. Перехід чинних СТРГ: строки, критерії та платежі

№ / НОРМА

ВИЯВЛЕНИЙ НЕДОЛІК / РИЗИК

МОЖЛИВІ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

055  [П]

Розд. VI п. 2 пп. 2–3

вих. № 51

Безперервність прав чинного користувача

Раніше затверджений Режим зберігається, але для подальшої роботи висунуто строки оформлення нового договору і дозволу.

Правова невизначеність у перехідний період за затримки адміністративних рішень.

056  [П]

Розд. VI п. 2 пп. 3; п. 4

вих. № 52

120/130 робочих днів проти восьми місяців на НПА

Обов’язки чинних користувачів можуть настати раніше, ніж завершиться приведення підзаконної бази у відповідність із Законом.

Неможливість або затримка оформлення документів через відсутність затверджених процедур.

057  [П]

Розд. VI п. 1; п. 2 пп. 3

вих. № 53

Складна система початку дії норм

Частина положень набирає чинності через чотири місяці, але строки оформлення визначено від загального набрання чинності Законом.

Ризик неправильного обчислення строків та спорів щодо застосування.

058  [П]

Розд. VI п. 2 пп. 4

вих. № 54

Критерії 75% за попередні три роки

Право на договір без аукціону залежить від щорічного виконання показників зариблення і вилову в періоди, на які могли впливати війна, заборони та екологічні умови.

Добросовісні господарства можуть втратити спрощений перехід.

059  [П]

Розд. VI п. 2 пп. 3–4

вих. № 55

Плата за стартовою ціною без проведення аукціону

Чинний користувач повинен сплатити стартову ціну лота, хоча конкурентного продажу права не відбувається.

Додаткові витрати для підприємств із уже здійсненими зарибленнями та інфраструктурою.

060  [П]

Розд. VI п. 2 пп. 3, 6

вих. № 56

Одноразовість переходу без аукціону і залишковий строк

Перехід дозволено один раз і лише в межах залишкового строку Режиму, без окремої гарантованої процедури наступного господарського циклу.

Невизначеність окупності вкладень після завершення Режиму.

061  [П]

Розд. VI, п. 2, пп. 3

вих. № 67

Надто короткий інтервал між договором і дозволом

Для укладення договору визначено 120 робочих днів, для одержання дозволу — 130; закон не врегульовує ситуацію укладення договору наприкінці першого строку та затримки з боку органу.

Користувач може не встигнути отримати дозвіл не зі своєї вини.

062  [П]

Розд. VI, п. 2, пп. 3, 5

вих. № 68

Відсутні гарантії за своєчасно поданою заявою

Норми не визначають прямо наслідків неприйняття рішення або затримки перевірки заяви про договір без аукціону.

Ризик переривання діяльності за наявності повного пакета документів.

063  [П]

Розд. VI, п. 2, пп. 4, абз. 2

вих. № 69

Неоднозначність порогу 75% вилову

Для вселення зазначено «не менше 75 відсотків», а для вилову — «на 75 відсотків»; відсутні правила оцінки нульових і скоригованих планів.

Можливі розбіжності у визначенні відповідності заявника вимогам переходу.

064  [П]

Розд. VI, п. 2, пп. 4, абз. 2

вих. № 70

Не визначено методику трирічного підтвердження

Немає законодавчої конкретизації, які звіти, акти зариблення, дані обліку чи уточнення плану підтверджують виконання показників за кожний із трьох років.

Ризик довільного оцінювання різних користувачів за однаковими критеріями.

065  [О]

Розд. VI, п. 2, пп. 4

вих. № 71

Три попередні роки для нових користувачів і правонаступників

Вимога за три повні роки не описує випадки зміни власника підприємства, правонаступництва, заміни Режиму або діяльності менш як три роки.

Ризик автоматичної втрати можливості переходу без аукціону.

066  [П]

Розд. VI, п. 2, пп. 4, абз. 3–4

вих. № 72

Наслідки оскарження скасування Режиму

Встановлено вимогу відсутності рішень про скасування чи визнання недійсним Режиму, але прямо не врегульовано статус спору та відновлення прав після скасування такого рішення.

Можливе необоротне порушення інтересів добросовісного користувача.

067  [П]

Розд. VI, п. 2, пп. 4, абз. 5

вих. № 73

Заборгованість як абсолютна перешкода

Вимога відсутності заборгованості не конкретизує врахування оскаржених нарахувань, технічної помилки, переплати або погашення суми до рішення про укладення договору.

Формальна відмова без оцінки реального стану розрахунків.

068  [П]

Розд. VI, п. 2, пп. 3 і 4

вих. № 74

Повторення умови сплати стартової ціни без аукціону

Вимога сплатити стартову ціну наведена як обов’язок та як умова укладення договору; строки, документ підтвердження і порядок повернення при відмові не конкретизовані.

Можливі спори щодо моменту платежу та його правової природи.

069  [О]

Розд. VI, п. 2, пп. 3, абз. 5

вих. № 75

Облік плати за фактичний вилов за видами

Платіж визначається за фактичним спеціальним використанням кожного виду, але перехідна норма не деталізує співвідношення з обліком зарибленої риби та випадками змішаних запасів.

Ризик неоднакового розрахунку та подвійного тлумачення категорій риб.

 

VIII. Дозволи, державна звітність та цифрові системи

№ / НОРМА

ВИЯВЛЕНИЙ НЕДОЛІК / РИЗИК

МОЖЛИВІ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

070  [П]

Ст. 16 ч. 1

вих. № 47

Неподання звіту як підстава розірвання

Не деталізовано розмежування повторного істотного порушення й технічного запізнення або збою зв’язку.

Непропорційний ризик втрати довгострокового договору.

071  [П]

Ст. 17 ч. 1–3

вих. № 49

Щоквартальні звіти без належної сезонної диференціації

Для СТРГ встановлено щоквартальність, але критерії показників, особливо біологічних, потребують окремої методики для сезонних циклів.

Дублювання інформації та хибне оцінювання річних процесів за кварталом.

072  [П]

Ст. 17; розд. VI

вих. № 50

Технічні збої електронних засобів

Передбачено перехід до електронних журналів, але не встановлено повний резервний порядок на випадок недоступності системи.

Ризик невчасної звітності не з вини господарства.

073  [П]

Розд. VI п. 3 пп. 7

вих. № 57

Дозвіл на п’ять років при довшому договорі

Тривалість дозволу на спеціальне використання збільшено до п’яти років, тоді як договір може діяти 10–15 років.

Необхідність повторного дозволу всередині інвестиційного циклу, ризик перерви.

074  [П]

Розд. VI п. 3 пп. 7

вих. № 58

Дводенний строк переоформлення дозволу

Користувач зобов’язаний звернутися за переоформленням протягом двох робочих днів від зміни низки відомостей.

Непропорційний адміністративний ризик для дрібних технічних змін.

075  [О]

Розд. VI п. 3 пп. 7

вих. № 59

Моніторинг суден для різних технологій СТРГ

Норма про включення риболовного судна до системи дистанційного контролю потребує аналізу її застосовності до невеликих водойм та специфічних засобів вилову.

Можливі надмірні витрати без відповідної контрольної користі.

076  [П]

Розд. VI п. 3 пп. 7

вих. № 60

Конфіденційність журналів і відкритість екологічних даних

Нова норма захищає журнал діяльності як конфіденційну інформацію; потрібно забезпечити законний доступ до агрегованих даних для державного контролю й науки.

Ризик недостатньої доступності узагальненої інформації про стан запасів.

077  [П]

Розд. VI п. 3 пп. 9

вих. № 63

Залежність простежуваності від цифрової готовності

Частина початку дії змін до суміжного Закону пов’язана з повідомленням про запуск електронної системи.

Виникає ризик різних фактичних строків запуску взаємопов’язаних облікових механізмів.

078  [П]

Розд. VI, п. 3, пп. 7; Закон про рибне господарство, ст. 1, 24

вих. № 76

«Договір або Режим» проти нового визначення СТРГ

Нове визначення СТРГ пов’язує діяльність із договором і дозволом, тоді як процедура видачі дозволу допускає посилання на договір або Режим.

Невизначеність застосування норми після закінчення перехідного періоду.

079  [П]

Розд. VI, п. 3, пп. 7; зміни до ст. 24

вих. № 77

Дводенний строк видачі дозволу без процедури уточнення

Дозвіл має видаватися за два робочі дні, однак порядок реагування на неповноту відомостей і виправлення заяви у цьому строку не описано.

Формальні відмови або рішення без достатньої перевірки важливих відомостей.

080  [П]

Розд. VI, п. 3, пп. 7; зміни до ст. 24

вих. № 78

Наслідки пропуску органом строку видачі дозволу

Визначено строк видачі, але не спеціальні гарантії для заявника, коли орган не ухвалив рішення вчасно.

Користувач не знає, чи вправі здійснювати діяльність, та ризикує отримати санкції.

081  [О]

Розд. VI, п. 3, пп. 7; підстави відмови

вих. № 79

Вичерпні підстави відмови та природоохоронні вимоги

У змінах названо відсутність договору або Режиму, даних контролю судна та неправдивість відомостей; необхідно звірити цю норму з іншими обов’язковими дозволами й обмеженнями.

Ризик помилкового сприйняття дозволу як повного погодження господарської діяльності.

082  [П]

Розд. VI, п. 3, пп. 7; переоформлення дозволу

вих. № 81

Непропорційні наслідки пропуску двох робочих днів

Заявник має подати документи на переоформлення за два робочі дні, а непереоформлений у строк дозвіл визнається недійсним незалежно від причин затримки.

Ризик втрати права через технічні чи невинні порушення процедури.

083  [П]

Розд. VI, п. 3, пп. 7; діяльність за заявою

вих. № 82

Право працювати під час переоформлення без достатніх запобіжників

Норма дозволяє здійснювати спеціальне використання на підставі поданої заяви до завершення переоформлення, хоча зміни можуть торкатися суден, знарядь і планових обсягів.

Невизначеність, чи можна застосовувати нові параметри до їх фактичної перевірки.

084  [П]

Розд. VI, п. 3, пп. 7; ст. 24

вих. № 84

Не описано поновлення п’ятирічного дозволу

Збільшено строк дії дозволу до п’яти календарних років, але перехідні положення не встановлюють спеціального порядку безперервного оформлення наступного дозволу в межах чинного договору.

Ризик простою господарства посеред 10–15-річного договірного циклу.

085  [П]

Розд. VI, п. 2, пп. 3; повідомлення про запуск електронних компонентів

вих. № 85

Односторонній перехід на електронні журнали

Обов’язок ведення електронного журналу пов’язано з датою повідомлення на сайті, але не встановлено окремого строку адаптації, перевірки доступу та перенесення записів.

Ризик формального порушення для господарств із нестійким зв’язком і невеликою технічною базою.

086  [П]

Розд. VI, п. 3, пп. 9; запуск простежуваності

вих. № 96

Невизначений календар запуску електронної системи простежуваності

Початок дії Закону про простежуваність залежить не лише від річного строку, а й від повідомлення про запуск системи; для частини норм встановлено дату 1 грудня 2026 року.

Можлива розбіжність між формальними обов’язками підприємств і фактичною готовністю цифрової інфраструктури.

  1. Права на водойми, прибережні землі та інфраструктуру

№ / НОРМА

ВИЯВЛЕНИЙ НЕДОЛІК / РИЗИК

МОЖЛИВІ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

087  [П]

Ст. 6 ч. 6

вих. № 14

Прибережна інфраструктура

Допускаються переважно тимчасові споруди, але спеціальна процедура погодження окремих об’єктів і доступу до них визначена не повністю.

Затримка технологічних операцій та правові спори щодо берегової смуги.

088  [П]

Ст. 10 ч. 2; розд. VI п. 3

вих. № 16

Право експлуатації без оренди та доступ до берега

Право здійснювати СТРГ без оренди водойми не тотожне правам на землю, прохід, розміщення обладнання й обслуговування об’єкта.

Господарство може мати договір, але не мати достатнього юридично забезпеченого доступу до потрібної інфраструктури.

089  [П]

Розд. VI, п. 3, пп. 1; Водний кодекс, ст. 51

вих. № 86

Одночасне надання різних прав на те саме водосховище

Нові положення допускають надання водосховищ комплексного призначення для кількох видів інвестиційної діяльності, але прямо не деталізують усунення просторового та виробничого конфлікту між користувачами.

Можливі перетин ділянок, суперечки щодо зариблення, вилову та доступу до акваторії.

090  [П]

Розд. VI, п. 3, пп. 1; Водний кодекс, ст. 51

вих. № 89

Обслуговування виробництва за відсутності оренди землі

Право вести СТРГ без оренди водойми не створює автоматично прав на необхідні під’їзди, причали, берегову інфраструктуру й інженерні комунікації.

Ризик неможливості фактично виконувати договір та охороняти водойму.

091  [О]

Розд. VI, п. 3, пп. 8; морські акваторії

вих. № 91

Відсутні детальні строки міжвідомчого погодження

Зміни передбачають узгодження обмежень, координат і видів діяльності кількома органами, однак строки й порядок вирішення суперечностей віднесено до майбутньої процедури.

Можливі тривалі погодження та невизначеність для інвесторів.

 

  1. Рекреаційне рибокористування та права громадян

№ / НОРМА

ВИЯВЛЕНИЙ НЕДОЛІК / РИЗИК

МОЖЛИВІ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

092  [П]

Ст. 6 ч. 4

вих. № 15

Регулювання рекреаційного вилову

Інвестор може обмежувати вилов, але закон не деталізує наукові підстави, межі, оформлення та контроль таких обмежень саме на водоймах СТРГ.

Конфлікти між користувачами, рибалками та контролюючими органами.

093  [П]

Розд. VI п. 3 пп. 1, 7–8

вих. № 61

Рекреація на орендованих водоймах і СТРГ

Правила рекреаційних послуг доповнено переважно для орендованих водойм, тоді як окремого механізму для СТРГ у Законі не сформовано.

Невизначеність прав громадян і користувачів, природоохоронних та господарських меж.

094  [О]

Розд. VI, п. 3, пп. 1, 3; Водний кодекс і Закон «Про тваринний світ»

вих. № 87

Вилучення терміна «спортивне» у нормах про рибальство

Із кількох положень вилучено слово «спортивне» без окремого пояснення наслідків для організованих змагань і відмінностей між рекреаційними формами рибальства.

Ризик різного тлумачення прав організаторів та учасників заходів.

095  [П]

Розд. VI, п. 3, пп. 1, 7–8; рекреаційні послуги

вих. № 90

Не сформовано спеціальних правил рекреації саме для СТРГ

Особливості платних і безоплатних послуг встановлені переважно для орендованих водойм; питання допустимого рекреаційного вилову на водоймах СТРГ не врегульоване системно.

Можливий конфлікт між користувачем, рибалками та охороною зариблених запасів.

  1. Інвестиційні гарантії, відповідальність і вирішення спорів

№ / НОРМА

ВИЯВЛЕНИЙ НЕДОЛІК / РИЗИК

МОЖЛИВІ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

096  [О]

Ст. 18–19

вих. № 64

Гарантії відшкодування збитків і межі арбітражу

Гарантії та вибір способів вирішення спорів викладено широко; порядок застосування до публічно-правових рішень потребує ясності.

Невизначеність юрисдикції окремих спорів і механізму фактичної компенсації.

097  [О]

Ст. 18 ч. 1–2

вих. № 100

Загальний характер гарантій на різних стадіях інвестиційного проєкту

Норми про стабільність та захист інвестицій не розмежовують захист заявника, переможця торгів і сторони вже укладеного договору, а також різні стадії вкладень.

Імовірні спори щодо обсягу спеціальних гарантій та можливості їх застосування до витрат, понесених до початку виробництва.

098  [О]

Ст. 18 ч. 2

вих. № 101

Невизначеність конкретних обов’язків державних органів

Загальне положення про гарантії не деталізує конкретні обов’язки відповідальних органів щодо виконання інвестиційної процедури.

Ускладнення встановлення порушеного обов’язку, належного відповідача і правових наслідків адміністративної затримки.

099  [О]

Ст. 18 ч. 3

вих. № 102

Неповнота спеціальної норми щодо незаконних дій і бездіяльності

Спеціальне формулювання щодо збитків прямо акцентує на рішеннях органів влади без рівнозначної деталізації протиправних дій та бездіяльності; загальні норми цивільного права при цьому зберігають дію.

Ризик помилкового обмежувального тлумачення спеціальних гарантій та додаткових спорів про спосіб захисту.

100  [О]

Ст. 18 ч. 3

вих. № 103

Неоднозначність належного суб’єкта відшкодування збитків

Спеціальна норма не деталізує співвідношення відповідальності держави, органів місцевого самоврядування та договірних контрагентів за правилами цивільного й бюджетного права.

Ускладнення визначення належного боржника та практичного виконання рішення про відшкодування.

101  [О]

Ст. 9, 15, 18

вих. № 104

Недостатня визначеність наслідків перешкод з боку адміністрації

Загальні гарантії не описують спеціальних правових наслідків неможливості своєчасно реалізувати проєкт унаслідок затримки чи неправомірних рішень уповноважених органів.

Імовірні спори щодо платежів, строків, документально підтверджених витрат і невиконаних виробничих зобов’язань.

102  [О]

Ст. 16, 18

вих. № 105

Відсутність спеціальних правил документування втрат у СТРГ

Загальне цивільне регулювання збитків діє, однак спеціальна модель Закону не відображає доказову складність оцінювання незавершеного вирощування, зариблених запасів і невід’ємних поліпшень.

Подорожчання судових та експертних процедур; складність доведення розміру підтверджених рибогосподарських втрат.

103  [О]

Ст. 12, 15, 18

вих. № 106

Невизначеність захисту прав переможця до підписання договору

Статус учасника, переможця торгів та інвестора після укладення договору різниться, але спеціальні гарантії не деталізують наслідки невиправданого затягування переходу між цими стадіями.

Ризик витрат на підготовку, гарантії та реєстрацію без своєчасного отримання можливості розпочати законну діяльність.

104  [О]

Ст. 19

вих. № 107

Нечітке розмежування категорій спорів

Загальна норма про суд, арбітраж, медіацію та експертну оцінку не розрізняє публічно-правові оскарження, аукціонні, договірні та інвестиційні спори.

Помилкове обрання способу захисту і спори щодо належної юрисдикції.

105  [О]

Ст. 14, 19

вих. № 108

Неоднозначне співвідношення судового оскарження аукціонів та інших процедур

Стаття 14 передбачає судове оскарження проведення та результатів торгів, тоді як стаття 19 загально називає альтернативні способи вирішення спорів.

Ризик хибного тлумачення допустимості арбітражу або медіації щодо оскарження владних чи аукціонних рішень.

106  [О]

Ст. 19

вих. № 109

Недостатня точність термінів арбітражного врегулювання

Використані загальні формулювання про комерційний та інвестиційний арбітраж потребують співвіднесення з чинним процесуальним і арбітражним законодавством.

Невизначеність арбітрабельності спору та можливості виконання ухваленого рішення.

107  [О]

Ст. 19

вих. № 110

Невизначеність умов арбітражної домовленості

Спеціальна норма не розкриває форму і межі повноважень щодо погодження арбітражу та передбачені законом обмеження для окремих категорій спорів.

Ризик оскарження арбітражної угоди та втрати часу на спор про компетенцію органу розгляду.

108  [О]

Ст. 19

вих. № 111

Нечітке місце медіації в системі захисту прав

Закон називає медіацію поряд з іншими способами врегулювання, не деталізуючи її добровільний характер і співвідношення з доступом до суду відповідно до спеціального закону.

Помилкове сприйняття медіації як обов’язкової попередньої стадії або затягування захисту прав.

109  [О]

Ст. 19

вих. № 112

Невизначений статус необов’язкової експертної оцінки

Закон допускає незобов’язувальний експертний висновок, але не деталізує його процесуальну й доказову роль, питання незалежності та фінансування.

Різночитання доказової ваги висновків, повторні витрати на експертизи та конфлікти інтересів.

110  [О]

Ст. 8–9, 16, 19

вих. № 113

Невизначеність фахового оцінювання біологічних спорів

Спори щодо достовірності НБО, стану запасів, виконання Режиму і причин недовилову потребують спеціальних наукових знань, але відповідна спеціальна процедура не конкретизована.

Ризик оцінювання складних екологічних та виробничих фактів без достатнього наукового обгрунтування.

111  [О]

Ст. 19

вих. № 114

Фінансова доступність процедур захисту для малих СТРГ

Загальний перелік способів розгляду спорів не містить оцінки вартості медіації, експертиз та арбітражу для невеликих підприємств.

Можлива фактична недоступність окремих способів захисту через непропорційні витрати.

112  [О]

Ст. 6, 10, 19

вих. № 115

Невизначений вплив договірного врегулювання спору на права третіх осіб

Спеціальна норма не розкриває меж дії домовленості сторін щодо прав інших водокористувачів, громадян та обов’язкових екологічних обмежень.

Ризик конфлікту приватного врегулювання з публічними та законними інтересами інших осіб.

113  [О]

Ст. 16–19

вих. № 116

Недостатня конкретизація доступу до матеріалів під час спору

Спеціальна модель не деталізує права сторін на отримання матеріалів контролю, звітів, вихідних наукових даних і мотивованих висновків; загальні процесуальні гарантії залишаються чинними.

Ускладнення ефективного оскарження, доведення обставин і своєчасного захисту довгострокових вкладень.

XII. Зміни до непрофільного законодавства та інші правові ризики

№ / НОРМА

ВИЯВЛЕНИЙ НЕДОЛІК / РИЗИК

МОЖЛИВІ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

114  [П]

Розд. VI п. 3 пп. 5

вих. № 62

Непрофільні містобудівні зміни

Законом про рибне господарство змінено правила стягнення пайової участі забудовників, включно з правовідносинами, які вже виникли, та виконанням судових рішень.

Потреба перевірки правової визначеності, бюджетних наслідків для громад і предметного зв’язку норм.

115  [П]

Розд. VI, п. 3, пп. 5; містобудівне законодавство

вих. № 94

Додаткові зміни містобудівних правил без зв’язку з предметом рибного закону

Поряд із нормами рибного господарства змінено правила формування детальних планів територій та окремі земельні процедури для державних і комунальних суб’єктів.

Ускладнюється змістовна експертиза законопроєкту та оцінка його окремих правових наслідків.

116  [П]

Розд. VI, п. 3, пп. 5; містобудівне законодавство

вих. № 95

Ретроспективне припинення зобов’язань і вплив на виконання судових рішень

Поправки поширюються на раніше виниклі зобов’язання щодо пайової участі та передбачають судове визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Потребують оцінки правової визначеності, остаточності судових рішень і фінансових інтересів територіальних громад.

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Комплексний аналіз Закону України від 13 жовтня 2026 року № 5018-IX «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» та сформований Реєстр із 116 проблемних питань у 12 категоріях дають підстави для принципового висновку: законодавча модель потребує докорінного перегляду, оскільки не забезпечує достатніх передумов для досягнення проголошених цілей економічного розвитку галузі.

Закон передусім регламентує розподіл прав на здійснення господарської діяльності, проведення аукціонів, укладення договорів, внесення платежів, отримання дозволів і державний контроль.

Проте запровадження нових процедур не є створенням інвестиційної привабливості, а продаж права на господарську діяльність сам по собі не забезпечує збільшення виробництва рибопродукції.

У чинній законодавчій конструкції не сформовано цілісного механізму забезпечення економічної доцільності інвестицій, належного фінансування обов’язкових наукових досліджень, захисту незавершених виробничих вкладень та безперервності діяльності добросовісних користувачів. Сукупне фінансове навантаження, строки договорів і виробничі зобов’язання недостатньо узгоджені з біологічними циклами вирощування риби та фактичними можливостями водних об’єктів.

Особливо суттєвим недоліком є відсутність завершеного правового механізму застосування нових Режимів СТРГ.

Інвестиційний договір не може повноцінно замінити самостійний науково-виробничий документ, який визначає порядок зариблення, вирощування, вилову, охорони та відтворення водних біоресурсів. Відмова від належного регламентування цих процесів створює загрозу розриву між науковими дослідженнями, виробництвом і державним контролем.

Багаторічний практичний досвід застосування Режимів СТРГ заслуговує не на ігнорування, а на об’єктивне оцінювання та використання.

Окрему небезпеку становлять положення, які пов’язують виконання договірних зобов’язань із прогнозними показниками вилову без достатньо визначеного механізму врахування природних, екологічних та інших об’єктивних обставин. Закон не повинен створювати ситуацію, за якої виконання формального показника стає важливішим за збереження рибних запасів.

Серйозні питання викликає і перехід чинних СТРГ до нової системи. Додаткові платежі, жорсткі строки, неоднозначні виробничі критерії та недостатня визначеність подальших господарських прав можуть поставити добросовісні підприємства у складне становище.

Реформа, спрямована на розвиток галузі, не повинна створювати необгрунтованих перешкод для тих, хто вже здійснив інвестиції, вирощує рибу та забезпечує її відтворення.

Виявлені проблеми мають взаємопов’язаний характер. Їх не можна звести до редакційних неточностей або усунути виключно підзаконними нормативно-правовими актами. 

Частина недоліків вже закладена безпосередньо в установлених Законом правах, обов’язках, строках, платежах і виробничих критеріях.

Тому завершення формування підзаконної бази без попереднього перегляду проблемних законодавчих положень означатиме ризик закріплення цих недоліків у практиці державного регулювання.

ПРИНЦИПОВІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

За результатами дослідження пропонується:

  1. Визнати необхідність докорінного перегляду Закону № 5018-IX, включно з його інвестиційно-економічною концепцією. Не обмежуватися косметичними поправками та вдосконаленням адміністративних процедур.
  2. Переглянути законодавчу модель до остаточного затвердження ключових підзаконних актів. Зберегти виконання чинних законних вимог до їх зміни, але не використовувати підзаконну нормотворчість як заміну необхідному перегляду Закону.
  3. Надати незалежну наукову й економічну оцінку аукціонно-договірній моделі. Встановити, чи забезпечує вона реальні переваги для виробництва та інвестування порівняно з фінансовими витратами й ризиками. Якщо її економічна результативність не буде належно обгрунтована, розглянути іншу модель регулювання.
  4. Забезпечити повноцінне науково-виробниче регулювання СТРГ. Законодавчо визначити самостійний статус Режиму СТРГ, усунути невизначеність фінансування НБО та забезпечити науково обгрунтоване встановлення і перегляд виробничих показників.
  5. Гарантувати правову визначеність для чинних СТРГ. Врахувати раніше здійснені законні інвестиції, тривалість виробничих циклів, об’єктивні обставини господарювання та необхідність безперервної діяльності добросовісних користувачів.
  6. Провести комплексну незалежну юридичну, наукову та фінансово-економічну експертизу Закону. До неї мають залучатися фахівці з підтвердженою компетентністю та практичним досвідом рибогосподарського виробництва. Експертиза повинна охопити не лише окремі статті, а й сукупні наслідки запровадженої системи.
  7. За результатами експертизи підготувати системно узгоджену нову редакцію проблемних положень Закону, а за неможливості усунення концептуальних недоліків таким шляхом – розглянути заміну чинної моделі іншим законодавчим регулюванням, заснованим на наукових, економічних і правових критеріях.

Головною проблемою Закону № 5018-IX є невідповідність між проголошеною метою економічного розвитку та недостатністю передбачених механізмів її практичного досягнення.

Спеціальні товарні рибні господарства мають перспективи як виробники вітчизняної рибопродукції, учасники відтворення водних біоресурсів та суб’єкти економічного розвитку територій.

Однак реалізація цього потенціалу залежить від якості державного регулювання. Збереження системних законодавчих недоліків створює передумови для скорочення інвестиційної активності, згортання виробничих програм, втрати багаторічних вкладень і послаблення національного рибного господарства.

Такі наслідки необхідно розглядати як серйозні прогнозовані ризики, а не як уже доведені економічні втрати за короткий період дії Закону. Проте їх наявність у самій нормативній конструкції є достатньою підставою для невідкладного фахового перегляду.

Держава не повинна оцінювати успіх реформи за кількістю проведених аукціонів, укладених договорів і отриманих платежів.

Визначальними результатами мають бути нові інвестиції, діючі підприємства, збільшення виробництва рибопродукції, відтворення водних біоресурсів та реальні економічні вигоди для України.

ОСТАТОЧНИЙ ПІДСУМКОВИЙ ВИСНОВОК ДОСЛІДЖЕННЯ

Проведене комплексне науково-практичне та нормативно-правове дослідження, за результатами якого сформовано Єдиний реєстр із 116 проблемних питань у 12 категоріях недоліків і ризиків, дає підстави для категоричного експертного висновку:

Закон України № 5018-IX у чинній редакції є концептуально неспроможним забезпечити проголошену мету – стимулювання економічного розвитку рибного господарства України.

Виявлені недоліки мають системний характер і стосуються основних засад законодавчого регулювання: економічного стимулювання, наукового забезпечення, виробничої діяльності, інвестиційних гарантій, прав чинних користувачів та використання водних біоресурсів.

Закон переважно регламентує порядок розподілу прав, проведення аукціонів, справляння платежів, укладення договорів, отримання дозволів і здійснення державного контролю.

Водночас він не формує достатньої системи економічних, науково-виробничих і правових умов для розвитку галузі.

Принципова помилка законодавчої концепції полягає в підміні стимулювання виробництва регулюванням доступу до господарської діяльності. Така модель не може бути прийнятною основою довгострокового розвитку національного рибного господарства.

БЕЗУМОВНА ВИМОГА ЩОДО ПЕРЕГЛЯДУ ЗАКОНУ

Результати дослідження вимагають невідкладного започаткування повноцінного законодавчого перегляду Закону № 5018-IX з метою докорінної зміни його концепції та підготовки принципово нової редакції. Часткове коригування окремих статей, редакційні уточнення, адміністративні роз’яснення та прийняття підзаконних нормативно-правових актів не можуть вважатися належним виконанням цієї вимоги.

Перегляду підлягає вся взаємопов’язана система правового регулювання: інвестиційно-економічна модель, аукціонні механізми та платежі, наукове забезпечення, Режими СТРГ, виробничі зобов’язання, строки господарювання, гарантії інвестицій, права чинних користувачів і порядок державного контролю.

Перегляд повинен розпочатися невідкладно, а його концептуальні результати мають бути визначені до завершення формування основної підзаконної нормативно-правової бази.

Недопустимо спочатку остаточно закріпити проблемну законодавчу модель в підзаконних актах, а потім роками усувати наслідки її застосування.

Незалежна юридична, наукова та фінансово-економічна експертиза повинна стати складовою перегляду, а не приводом для його відкладення на невизначений строк.

Збереження чинної концепції Закону без усунення її фундаментальних недоліків є неприйнятним. Підготовка принципово оновленої законодавчої моделі має бути визначена першочерговим завданням державної політики у сфері рибного господарства.

Закон України № 5018-IX у чинній редакції не повинен залишатися основою довгострокового державного регулювання рибного господарства України. Його концепція підлягає невідкладному, докорінному законодавчому перегляду.

Йдеться не про вдосконалення чинної системи аукціонів, платежів, дозволів і контролю, а про необхідність створення принципово іншої законодавчої моделі, головним призначенням якої стане реальний розвиток рибогосподарського виробництва.

Подальша державна політика повинна забезпечувати залучення інвестицій, збереження та розвиток діючих підприємств, збільшення виробництва вітчизняної рибопродукції, відтворення водних біоресурсів, зміцнення продовольчої безпеки та захист довгострокових інтересів України.

Підсумкова вимога дослідження є категоричною: Закон № 5018-IX необхідно не пристосовувати до виявлених недоліків, а докорінно переглянути та замінити його проблемну концепцію законодавчою моделлю, яка відповідає реальним потребам галузі, держави та суспільства.

Рибне господарство України не повинно пристосовуватися до недоліків Закону. Сам Закон повинен бути приведений у відповідність до об’єктивних потреб розвитку рибного господарства.

Не галузь заради Закону, а Закон заради розвитку галузі, економічного зміцнення держави та добробуту народу України.

Якщо держава справді прагне розвитку національного рибного господарства, збереження та відродження СТРГ, вона зобов’язана невідкладно усунути системні законодавчі прогалини й недоліки, які перешкоджають виробництву, стримують інвестиції та ставлять під загрозу діяльність діючих підприємств.

Подальше зволікання з докорінним переглядом Закону № 5018-IX створює реальну загрозу не просто уповільнення розвитку, а стрімкого згортання діяльності СТРГ, втрати багаторічних виробничих здобутків, інвестиційного потенціалу та поступового руйнування цього напряму вітчизняного рибного господарства.

Держава повинна зробити принциповий вибір: невідкладно створити законодавчі умови для відродження і розвитку СТРГ або допустити подальше згортання галузі, яку проголошено стратегічно важливою для економіки та продовольчої безпеки України.

Майбутнє рибного господарства України не може бути принесене в жертву недосконалому законодавству.

Закон повинен захищати і розвивати виробництво, а не створювати передумови для його занепаду.

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

ЕКСПЕРТНО-ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК щодо науково-біологічного обґрунтування ДНУ «ІРГЕМО» стосовно проведення робіт з відтворення водних біоресурсів у Ладижинському водосховищі

Створено - 12.09.2026 0
  ЗАТВЕРДЖЕНИЙ Громадською радою при Держрибагентстві. Протокол № 33 від 03 вересня 2026 року   ЕКСПЕРТНО-ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК щодо науково-біологічного обґрунтування…

Обгрунтування необхідності прийняття Закону України “Державна програма розвитку рибного господарства України до 2030 р.”

Створено - 09.04.2020 0
Обґрунтування необхідності прийняття Закону України «Державна програма розвитку рибного господарства до 2030 р.» Сучасний стан галузі рибного господарства України можна…

Доктрина сталого розвитку рибного господарства України на період до 2050 року (Частина 2)

Створено - 01.03.2025 0
15. Етапи екологічної реабілітації континентальних водойм і морських територіальних вод України на період до 2050 р. Екологічна реабілітація континентальних водойм…