Проєкт
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 2025 р. №
Київ
Про реалізацію експериментального проєкту щодо проведення конкурсного відбіру інвестиційних проєктів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів в режимі спеціальних товарних рибних господарств
З метою запровадження інноваційних методів державного управління у сфері рибного господарства та рибної промисловості, встановлення прозорого механізму проведення конкурсного відбіру інвестиційних проєктів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів в режимі спеціальних товарних рибних господарств Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
- Погодитися з пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо реалізації з 1________ 2025 р. до 1______ 2027 р. Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм експериментального проєкту із запровадження порядку проведення конкурсного відбіру інвестиційних проєктів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів в режимі спеціальних товарних рибних господарств.
- Затвердити таким, що додається Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження порядку проведення конкурсного відбіру інвестиційних проєктів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів в режимі спеціальних товарних рибних господарств.
- Міністерству аграрної політики та продовольства України забезпечити реалізацію експериментального проекту відповідно до Тимчасового порядку, затвердженого цією постановою.
- Міністерству аграрної політики та продовольства України не пізніше ніж через два місяці після завершення реалізації експериментального проекту подати Кабінету Міністрів України звіт про результати реалізації експериментального проєкту, а також пропозиції щодо доцільності подальшої реалізації зазначеного проєкту.
Прем’єр-міністр України Д. ШМИГАЛЬ
|
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
від 2025 р. № |
ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК
реалізації експериментального проекту щодо проведення конкурсного відбіру інвестиційних проєктів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів в режимі спеціальних товарних рибних господарств
- Тимчасовий порядок визначає механізм реалізації експериментального проєкту, спрямованого на конкурсний відбір інвестиційних проєктів щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у режимі спеціальних товарних рибних господарств (далі – СТРГ). Цей проєкт є складовою сталого галузі розвитку рибного господарства України.
- Мета експериментального проєкту – сприяти проведенню відкритого конкурсного відбору інвестиційних проєктів у сфері СТРГ, запроваджуючи на час його реалізації особливий порядок функціонування спеціальних товарних рибних господарств.
- Координацію експериментального проєкту здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики).
- До числа учасників проєкту входять:
а) Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство);
б) суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері спеціальних товарних рибних господарств.
- Постанова Кабінету Міністрів України розроблена відповідно до положень Земельного кодексу України (від 25 жовтня 2001 року, №2768-III), Водного кодексу України (6 червня 1995 року, № 213/95-ВР) , а також законів України, зокрема:
Закону України «Про тваринний світ» № 2894-XII від 13 грудня 1993 року;
Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» № 1850-XIV від 6 лютого 2003 року;
Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-XII від 18 вересня 1991 року.
- Терміни, що вживаються у цьому Тимчасовому порядку, мають таке значення:
Водні біоресурси – це сукупність живих організмів, існування яких нерозривно пов’язане з водним середовищем. До ВБР належать прісноводні, морські та анадромні риби на всіх етапах їхнього розвитку, круглороті, морські ссавці, водні безхребетні (молюски – головоногі, черевоногі, двостулкові; ракоподібні, черв’яки, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні), а також наземні безхребетні у водній фазі розвитку, водорості та вищі водні рослини.
Рибогосподарські водні об’єкти – це природні та штучні водойми (озера, річки, моря з лиманами й естуаріями, водосховища, ставки, технологічні водойми), що використовуються або можуть бути використані для відтворення та вилову водних біоресурсів. У межах таких об’єктів господарська діяльність регламентується з урахуванням інтересів рибного господарства, що забезпечує збереження та раціональне використання водних біоресурсів.
Спеціальне товарне рибне господарство (СТРГ) – це суб’єкт господарювання, який здійснює спеціальне використання водних біоресурсів на підставі Дозволу і Договору на право промислового рибальства у водному об’єкті або його частині.
Головна мета такого господарства – підвищення рибопродуктивності водойми через штучне відтворення водних біоресурсів, охорону та ефективне використання цінних видів іхтіофауни.
Основною характеристикою СТРГ є системний підхід до збереження екологічної рівноваги, який поєднує науково обґрунтовані методи відтворення та ведення раціонального невиснажливого рибного господарства (стратегія сталого використання водних ресурсів, що гарантує збалансований вилов риби, відновлення популяцій, зменшення забруднення води і збереження біорізноманіття для забезпечення довгострокової екологічної стабільності).
Додаткові характеристики СТРГ:
а) Спеціальне товарне рибне господарство (СТРГ) не належить до суб’єктів аквакультури.
б) Право власності на водні біоресурси виникає з моменту їх потрапляння у знаряддя лову.
в) Підвищення рибопродуктивності водного об’єкту здійснюється на підставі Науково-біологічного обгрунтування (НБО) шляхом штучного відтворення.
г) Користування водним об’єктом та земельною ділянкою, на якій він розташований, не передбачає виникнення орендних правовідносин.
Традиційне спеціальне товарне рибне господарство – це суб’єкт господарювання, який здійснює спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах протягом 5 більше років у режимі спеціального товарного рибного господарства.
Туводні види водних біоресурсів – це види водних біоресурсів, які перебували (або перебувають) у рибогосподарському водному об’єкті до початку їх спеціального використання.
Усі інші терміни вживаються у значенні, визначеному Законом України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів” (від 8 липня 2011 року №3677-VI), а також відповідними нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
- Дія цього Тимчасового порядку не поширюється на:
а) природні та штучно створені водні об’єкти загальною площею до 100 га;
б) рибогосподарські водойми рибницьких господарств (риборозплідники, нерестово-вирощувальні та товарні), зведені відповідно до затверджених проєктів для товарного рибництва;
в) рибогосподарські водні об’єкти, розташовані в межах ізольованих природних або штучних водойм, наданих у користування з метою здійснення аквакультури;
г) водні об’єкти, де здійснюється промисловий вилов риби відповідно до затверджених лімітів;
д) рибогосподарські водні об’єкти, що знаходяться в межах територій природно-заповідного фонду.
- Право на спеціальне використання водних біоресурсів у режимі спеціалізованих товарних рибних господарств надається на підставі конкурсного відбору інвестиційних проєктів.
- З метою проведення конкурсного відбору інвестиційних проєктів, спрямованих на рибогосподарську експлуатацію водних об’єктів у режимі спеціалізованих товарних рибних господарств, Держрибагентство видає відповідний наказ про створення конкурсної комісії. Положення про конкурсну комісію затверджується наказом Голови Держрибагентства.
- До складу конкурсної комісії входять представники Держрибагентства, а також представники Громадської ради при Держрибагентстві (за умови її функціонування).
- Для участі в конкурсному відборі інвестиційних проєктів суб’єкт господарювання, незалежно від форми власності, подає до конкурсної комісії Держрибагентства заяву встановленого зразка (додаток №1) у письмовій та електронній формі.
До заяви додається пакет документів, визначений умовами конкурсного відбору інвестиційних проєктів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у режимі спеціальких товарних рибних господарств. а саме:
а) Загальна характеристика рибогосподарського водного об’єкта або його частини.
б) Інвестиційний проєкт подається заявником до конкурсної комісії після отримання Науково-біологічного обгрунтування, розробленого відповідною науковою установою за кошти першого заявника, які відшкодовуються йому переможцем конкурсу.
Інвестиційний проєкт, який має відповідати вимогам Закону України “Про інвестиційну діяльність” (18 вересня 1991 року №1560-XII).
в) Інформація щодо суб’єкта господарювання:
Свідоцтво про державну реєстрацію (для юридичних осіб) або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (копія)
Статут підприємства (копія).
Документи, що підтверджють традиційність спеціального товарного рибного господарства.
Інвестиційний проєкт, розроблений суб’єктом господарювання на підставі НБО повинен:
Розкривати стратегічні напрями розвитку водного об’єкта, передбачаючи його комплексне використання та відновлення водних біоресурсів.
Враховувавати екологічні стандарти.
Орієнтуватися на інноваційні технології, здатні зменшити негативний вплив на навколишнє природне середовище.
Спрямовувати інвестиції на відновлення природного екологічного стану водойм, поліпшення їх рибогосподарського потенціалу, а також створювати нові робочі місця.
Мотиваційні чинники: чіткі, логічно структуровані, підкріпленими відповідними документами (планами, проєктами, сертифікатами), що демонструють серйозність намірів і готовність до дотримання вимог чинного законодавства і містити інформацію щодо:
сформульовати мету здійснення рибогосподарської діяльності на даному водному об’єкті;
обґрунтувати необхідність діяльності на заявленому об’єкті;
обгрунтувати важливість діяльності в режимі СТРГ для екології, економіки, або місцевих громад, тощо.
- Держрибагентство, після отримання заяви щодо використання конкретного водного об’єкта в режимі спеціального товарного рибного господарства, протягом 3 робочих днів розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті.
- Протягом наступних 30 календарних днів Держрибагентство приймає додаткові заяви від суб’єктів господарювання на використання відповідного водного об’єкта.
Обласні Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, де розташований рибогосподарський водний об’єкт (або його частина), здійснюють перевірка поданих заявниками відомостей.
Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм повинні отримати згоду від власника або погодити із землекористовучами використання земельних ділянок водного фонду для промислового рибальства.
Також проводиться збір інформації щодо можливих обмежень рибогосподарської діяльності на цьому водному об’єкті або його окремій частині:
а) заповідання території (процес надання певній території особливого природоохоронного статусу, з метою збереження її екосистем, природних ресурсів, флори, фауни або унікальних природних об’єктів);
б) встановлення зон особливого режиму охорони;
в) екологічні або природоохоронні обмеження;
г) законодавчі або регуляторні заборони;
д) інші обставини, які унеможливлюють використання водного об’єкту для рибогосподарської діяльності.
У разі наявності обмежень, що не дозволяють проводити рибогосподарську діяльність на відповідному водному об’єкті (його частині), конкурсний відбір по даному водному об’єкту не проводиться.
- Після підтвердження відсутності обмежень щодо використання водного об’єкта в режимі СТРГ (не більше ніж 30 днів з моменту отримання першої заяви), Держрибагентство, за рахунок коштів першого заявника, ініціює замовлення підготовки Науково-біологічного обгрунтування експлуатації водного об’єкту в режимі СТРГ, яке має включати:
1) Назву рибогосподарського водного об’єкта (його частини), географічне розташування, особливості водного об’єкту.
2) Найменування розробника (наукової установи).
3) Характеристика рибогосподарського водного об’єкта (його частини) з описом площі, глибин, особливості гідрології.
4) Опис гідрологічного та гідрохімічного режиму: рівня води, температурного режиму, показників солоності, вмісту кисню та інших гідрохімічних параметрів.
5) Зв’язок з іншими рибогосподарськими водними об’єктами: назва сусідніх водних об’єктів, характеристики водообміну, можливості міграції риб.
6) Видовий та кількісний склад кормової бази: перелік кормових організмів та їх біомаса.
7) Дані про екосистему: загальні відомості щодо стану угруповань водних рослин, зоопланктону, фітопланктону, бентосу, середню біомасу, продукцію кормових гідробіонтів, ступінь заростання макрофітами та розвиненість нерестового фонду для місцевих видів
8) Навантаження на рибогосподарський водний об’єкт: промисловий вилов, рекреаційне рибальство, антропогенний вплив.
9) Відомості про водні біоресурси, які є об’єктом промислового вилову: видовий, віковий, розмірно-ваговий склад, запаси, визначені за результатами досліджень, потенційну рибопродуктивність за видами.
10) Строки заборони на вилов (добування) водних біоресурсів; перелік основних нерестовищ та зимувальних ям (за їх наявності).
11) Видовий, віковий, розмірно-ваговий склад та обсяги запасів аборигенних видів водних біоресурсів: перелік основних аборигенних видів риб та їх характеристика.
12) Фактична рибопродуктивність водного об’єкта за видами ВБР.
13) Обсяги добування (вилову) окремих видів водних біоресурсів за останні п’ять років – статистичні дані по роках (у разі наявності).
14) Повна характеристика допустимих активних та пасивних знарядь лову.
15) Виділення ділянок для любительського рибальства із позначенням їх на карті-схемі.
16) Обсяги та біологічні показники рибопосадкового матеріалу. Строки проведення робіт з відтворення водних біоресурсів.
17) Перелік необхідних рибоводно-меліоративних заходів:
18) Пропозиції щодо строку використання водного об’єкту в режимі СТРГ.
Вартість Науково-біологічного обґрунтування визначається відповідно до Методики, затвердженої Міністерством аграрної політики та продовольства України.
- Термін розробки Науково-біологічного обгрунтування та його погодення в Держрибагентстві 30 календарних днів (60 днів з моменту подання першої заяви), після чого НБО передається заявнику (заявникам) для розробки Інвестиційного проєкту рибогосподарської експлуатації водних об’єктів в режимі спеціальних товарних рибних господарств.
- Суб’єкти господарювання, які подали заяву на конкурсний відбір і отримали від Держрибагентства Науково-біологічне обгрунтування повинні на протязі 20 календарних днів (за 10 днів до конкурсного відбору) надати до конкурсної комісій свій Інвестиційний проєкт рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у режимі спеціальких товарних рибних господарств.
- Конкурсний відбір інвестиційних проєктів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у режимі СТРГ проводиться не пізніше ніж через 90 календарних днів з моменту подання першої заяви на участь у конкурсі.
- Конкурсний відбір проводиться відкрито в Держрибвгентстві за участю представника (представників) суб’єктів господарювання, який подав (подали) заяву (заяви) на участь у конкурсі, а також представників галузевої громадськості.
- Переможця конкурсу визначає конкурсна комісія.
Традиційні спеціальні товарні рибні господарства, які продовжують діяти на тому ж водному об’єкті, мають переважне право (без конкурсу) на укладання Договіру на право використання водного об’єкта (або його частини) в режимі спеціального товарного рибного господарства (далі Договір).
- Для забезпечення всебічного неупередженого оцінювання інвестиційних проєктів на право здійснення рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у режимі СТРГ, право на таку діяльність надається переможцю конкурсу, визначеному голосуванням більшістю голосів членів комісії, за встановленими критеріями:
а) Досвід роботи:
Тривалість діяльності суб’єкта господарювання в галузі.
Кількість успішно реалізованих проєктів чи укладених контрактів.
Партнерства з визнаними компаніями та клієнтами, що свідчать про рівень професіоналізму.
б) Кваліфікація персоналу:
Наявність у команди відповідної освіти, сертифікацій чи спеціалізованого навчання, досвіду роботи в галузі..
в) Досвід у вирішенні складних завдань.
Підтвердження професійного розвитку працівників через участь у курсах, тренінгах та семінарах.
в) Фінансова стабільність:
Відсутність заборгованостей та судових проваджень.
Підтвердження платоспроможності, включаючи аудиторські звіти.
Надійність і репутація серед фінансових установ.
г) Репутація на ринку:
Позитивні відгуки клієнтів і партнерів.
Нагороди, сертифікати та інші визнання в галузі.
Високі рейтинги та оцінки в незалежних оглядах.
д) Дотримання стандартів якості:
Використання сучасного обладнання та технологій.
Відповідність національним та міжнародним стандартам (ISO, HACCP та інші).
Регулярний контроль якості продукції чи послуг.
е) Етичність і прозорість:
Дотримання етичних норм у веденні бізнесу.
Прозорість фінансових операцій.
Відкритість до перевірок та аудитів.
ж) Інноваційність:
Використання новітніх технологій у процесах.
Реалізація інноваційних рішень у продуктах або послугах.
Участь у наукових дослідженнях або розробці нових методик.
з) Суспільна відповідальність:
Активна участь у соціальних або екологічних ініціативах.
Підтримка місцевих громад чи благодійних проєктів.
Зниження негативного впливу на довкілля.
і) Інші критерії, які враховують додаткові чинники, що сприяють об’єктивному та всебічному визначенню переможця конкурсу (особливо це стосується традиційних спеціальних товарних рибних господарств).
- Переможець конкурсу, крім першого заявника, після офіційного визнання його таким, зобов’язаний на протязі 15 днів відшкодувати витрати за розробку НБО .
Додаткові фінансові витрати (якщо такі є), пов’язані зі створенням зазначених документів, покладаються на суб’єкта господарювання – переможця конкурсу.
- За результатами проведенного конкурсу Держрибагентство укладає Договір на право використання водного об’єкта (або його частини) в режимі спеціального товарного рибного господарства.
Типовий Договір затверджується Мінагрополітики.
Договір дає переможцю конкурсу право на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарському об’єкті (або його частині) та має на меті підвищення рибопродуктивності шляхом штучного відтворення та невиснажливого природокористування ВБР.
Договір повинен обов’язково містити:
а) права та обов’язки сторін – Держрибагентства та суб’єкта господарювання – переможця конкурсу:
б) умови використання водного об’єкта – зокрема, порядок здійснення рибогосподарської діяльності, способи та загальні обсяги зариблення по роках, охорони водних біоресурсів, тощо;
в) терміни та порядок виконання зобов’язань: строки дії договору, порядок внесення змін і доповнень;
г) фінансові аспекти: розмір та порядок сплати необхідних платежів;
д) контроль та відповідальність: механізми контролю за дотриманням умов договору, санкції за порушення;
е) порядок припинення договору: підстави та процедура розірвання;
ж) порядок здійснення любительського рибальства:
рибоохоронні служби СТРГ повинні контролювати дотримання правил рибальства, зокрема щодо добового обсягу вилову;
підводне полювання заборонено;
проведення змагань дозволяється тільки за письмовою згодою керівника СТРГ.
з) порядок звітності перед Держрибагентством:
і) строк дії використання водного об’єкту в режимі спеціальних товарних рибних господарств та Договору складає від 10 до 15 років.
- Після укладення Договору, упродовж 5 робочих днів, Держрибагентство зобов’язане видати Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів (промислове рибальство) у рибогосподарському водному об’єкті для чого необхідно внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України №1347 в частині порядку отримання дозволу на спеціальне використання ВБР (промислове рибальство) в СТРГ.
- Вимога щодо включення рибальських суден до системи дистанційного моніторингу плавзасобів для отримання дозволу на промислове рибальство в режимі спеціальних товарних рибних господарств не є обов’язковою..
Строк дії дозволу становить 5 років.
- Після підписання Договору та отримання Дозволу на промислове рибальство у водних об’єктах, що експлуатуються у режимі спеціального товарного рибного господарства, суб’єкт господарювання набуває права на здійснення промислового рибальства та використання водного об’єкта.
- Використання ВБР іншими суб’єктами господарювання, у тому числі у сфері аквакультури, за винятком садкових ліній, а також промислове рибальство, що здійснюється на підставі результатів аукціонів, забороняється.
Разом із будь-яким використанням водних біоресурсів, зокрема в межах програм біомеліорації, у рибогосподарських водних об’єктах або їх частинах, що у режимі спеціальних товарних рибних господарств, забороняється.
- Спеціальні товарні рибні господарства зобов’язані сплачувати спеціальний збір за використання водних біоресурсів у межах щорічного дозволеного вилову, відповідно до розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України.
- Спеціальний збір сплачується двічі на рік: 50% від загальної суми, передбаченого Договором, сплачується до 25 липня, решта суми – до 25 грудня поточного року, незалежно від фактичного обсягу вилову.
- Звіт про виконання умов Договору щодо промислового рибальства та використання рибогосподарського водного об’єкта в режимі спеціального товарного рибного господарства подається до Держрибагентства двічі на рік – не пізніше 20 липня та 20 грудня звітного року. Звіт надається до Держрибагентства електронною поштою (або у письмовій формі).
- Планові та позапланові перевірки діяльності спеціальних товарних рибних господарств контролюючими органами, природоохоронними в тому числі, проводяться відповідно до положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (від 5 квітня 2007 року № 877-V).
- Спеціальні товарні рибні господарства мають право утворювати власні рибоохоронні служби, які забезпечують охорону водних біоресурсів.
Рибоохоронні служби мають право вилучати незаконно встановлені знаряддя лову та передавати їх за відповідними актами територіальним підрозділам Держрибагентства.
Територіальні підрозділи Держрибагентства здійснюють рибоохоронні рейди на зазначених водних об’єктах в денний час доби, за обов’язкової присутності представників СТРГ.
Вилучені під час таких рейдів засоби незаконного лову обліковуються у відповідних журналах обліку прийнятий ВБР та здаються на рибоприймальні пункти СТРГ.
- Любительське рибальство на водоймах СТРГ здійснюється на безоплатній основі у спеціально відведених місцях, що зазначаються на карті-схемі НБО.
Любительське рибальство здійснюється відповідно до діючих Правил любительського рибальства.
Підводне полювання на водоймах СТРГ заборонено.
Проведення змагань зі спортивного та любительського рибальства на водоймах СТРГ дозволяється за згодою суб’єкта господарювання.
Рибоохороння служби СТРГ мають право контролювати ваговий та розмірний склад добового вилову ВБР рибалками любителями.
- Обсяги та біологічні показники відтворення водних біоресурсів здійснюється у відповідності до Договору.
СТРГ має право на відшкодування витрат, пов’язаних із вселенням водних біоресурсів, відповідно до державних програм підтримки (якщо такі діють).
- Вилучення водних біоресурсів здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водоймах, які уточнюються НБО та Договором для даної водойми.
- Спеціальні товарні рибні господарства, що здійснюють свою діяльність відповідно Режимів СТРГ, затверджених до набрання чинності цим Тимчасовим порядком, продовжують експлуатацію рибогосподарського водного об’єкту до завершення строку дії відповідного Режиму СТРГ.
- НБО повинно передбачити можливість регулярного проведення екологічного моніторингу та періодичної оцінки екологічного стану водойм на водних об’єктах спеціальних товарних рибних господарств.
- Внесення змін та доповнень до Науково-біологічного обгрунтування та Договору здійснюється на підставі заяви суб’єкта господарювання до Держрибагентства. Це заява супроводжується обґрунтованою пропозицією.
- Держрибагентство звертається до розробника НБО для отримання наукових висновків щодо доцільності внесення змін і доповнень та упродовж 30 календарних днів з моменту отримання заяви ухвалює рішення щодо затвердження або відхиляє подану пропозицію.
- Розірвання Договору на право використання водного об’єкта (або його частини) в режимі спеціального товарного рибного господарства можливе виключно за рішенням суду.
- Дія Договору припиняється у разі:
а) подання суб’єктом господарювання заяви на розірвання Договору;
б) ліквідація юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
- За умови дотримання вимог Договору та підвищення рибопродуктивності водного об’єкта, суб’єкт господарювання отримує переважне право на продовження дії Договору без проведення конкурсу на підставі поданої заяви не менше ніж за 90 календарних днів
Додаток 1
|
Голові Держрибагентства __________________________
|
__________________________________________________________ (ім’я, прізвище)
__________________________ _________________________________
(повна назва підприємства)
ЗАЯВА
Прошу розглянути Інвестиційний проєкт рибогосподарської експлуатації водних водних об’єктів у режимі спеціальних товарних рибних господарств
__________________________________________________________ (назва рибогосподарського водного об’єкта та його місцезнаходження)
________________________________________________________________
“___”___________ 202__ р. _________________________
(ім’я, прізвище)
М.П.
Додаток 2
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення конкурсного відбору інвестиційних проєктів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів в режимі спеціальних товарних рибних господарств”
- Обґрунтування необхідності реалізації експериментального проєкту
Проект постанови Кабінету Міністрів України розроблено з метою впровадження інноваційних методів державного управління у сфері рибного господарства та рибної промисловості. Він передбачає створення прозорого механізму конкурсного відбору інвестиційних проєктів для рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у режимі спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ).
Реалізація цього експериментального проекту сприятиме сталому розвитку рибного господарства України, відновленню водних біоресурсів та збільшенню інвестицій у цю сферу.
- Мета і завдання
Основною метою проекту є запровадження відкритого конкурсного відбору інвестиційних проєктів у сфері СТРГ. Це дозволить залучити ефективних суб’єктів господарювання, які інвестуватимуть у розвиток рибогосподарських водних об’єктів, використовуючи інноваційні технології та екологічні стандарти.
Проєкт спрямований на забезпечення прозорості процедур, підвищення ефективності використання водних об’єктів та сприяння соціально-економічному розвитку регіонів.
- Загальна характеристика і основні положення
Проєкт постанови визначає:
правові підстави для реалізації експериментального проєкту;
порядок конкурсного відбору інвестиційних проєктів;
вимоги до учасників конкурсу;
критерії оцінювання поданих інвестиційних проєктів;
порядок функціонування конкурсної комісії;
механізм укладення договорів на розробку науково-біологічних обґрунтувань.
Документ також встановлює перелік водних об’єктів, на які не поширюється дія Тимчасового порядку.
- Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання
Нормативно-правову базу у відповідній сфері становлять:
Земельний кодекс України (№ 2768-III від 25 жовтня 2001 року);
Водний кодекс України (№ 213/95-ВР від 6 червня 1995 року);
Закон України “Про тваринний світ” (№ 2894-XII від 13 грудня 1993 року);
Закон України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів” (№ 1850-XIV від 6 лютого 2003 року);
Закон України “Про інвестиційну діяльність” (№ 1560-XII від 18 вересня 1991 року).
Постанова КМУ дозволить ефективно застосовувати зазначені законодавчі акти в контексті реалізації експериментального проєкту.
- Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація постанови КМУ не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Фінансування розробки Науково-біологічних обґрунтувань та Режимів СТРГ здійснюватиметься за рахунок коштів суб’єктів господарювання – переможців конкурсного відбору.
- Прогноз соціально-економічних наслідків проєкту
Прийняття постанови КМУ сприятиме:
залученню інвестицій у сферу рибного господарства;
відновленню та збереженню водних біоресурсів;
розвитку інноваційних підходів до ведення рибного господарства;
створенню нових робочих місць у регіонах;
забезпеченню сталого використання природних ресурсів.
Прийняття постанови забезпечить ефективний розвиток СТРГ, підвищить екологічну безпеку водних об’єктів та сприятиме соціально-економічному розвитку держави.
Додаток 3
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
необхідності прийняття постанови Кабінету Міністрів України щодо проведення конкурсного відбіру інвестиційних проєктів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів в режимі спеціальних товарних рибних господарств
Вступ
У сучасних умовах розвитку рибного господарства України необхідно впроваджувати інноваційні механізми управління водними ресурсами з метою раціонального використання природних багатств, підвищення ефективності галузі та забезпечення її сталого розвитку.
Запровадження експериментального проекту щодо проведення конкурсного відбору інвестиційних проєктів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у режимі спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ) спрямоване на формування прозорих та ефективних умов розвитку галузі.
- Актуальність та проблематика
Відсутність єдиного прозорого механізму відбору інвесторів у сфері рибного господарства призводить до неефективного використання водних біоресурсів, низької інвестиційної привабливості галузі та підвишення ризиків екологічної безпеки.
Основні проблеми, що існують:
Нечітка процедура отримання права на експлуатацію водних об’єктів у режимі СТРГ.
Низька інвестиційна активність через ризики, пов’язані з правовими та адміністративними бар’єрами.
Відсутність стимулів для відновлення водних біоресурсів та екологічної модернізації господарств.
Обмежена конкуренція та недостатній контроль за ефективністю використання водних об’єктів.
- Економічне обґрунтування
Реалізація експериментального проєкту дозволить:
Забезпечити відкритий конкурсний механізм відбору інвесторів, що сприятиме ефективному використанню водних ресурсів.
Залучити додаткові інвестиції в розвиток рибного господарства.
Стимулювати створення нових робочих місць у регіонах, що сприятиме соціально-економічному розвитку.
Підвищити рівень відновлення водних біоресурсів завдяки запровадженню екологічно чистих технологій.
Впровадити новітні методи управління рибогосподарською діяльністю, що відповідатимуть міжнародним стандартам.
- Соціальні та екологічні аспекти
Очікувані позитивні результати від впровадження експериментального проєкту:
Покращення екологічного стану водних об’єктів за рахунок впровадження сучасних природоохоронних технологій.
Підвищення зайнятості населення за рахунок розвитку спеціалізованих рибних господарств.
Забезпечення стійкого використання природних ресурсів із дотриманням екологічних стандартів.
Формування сприятливого інвестиційного клімату в галузі рибного господарства.
- Висновки
Запровадження експериментального проєкту надасть можливість модернізувати механізм управління рибним господарством України, сприятиме залученню інвестицій, забезпечить екологічну стійкість водних екосистем і підвищить ефективність використання водних біоресурсів.
Постанова Кабінету Міністрів України є необхідним нормативно-правовим актом для впровадження цього експериментального проєкту та створення належних умов для розвитку спеціальних товарних рибних господарств в Україні.
Додаток 4
ЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
проєкту постанови Кабінету Міністрів України щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у режимі СТРГ
Загальна оцінка
- Постанова КМУ спрямована на регулювання використання водних об’єктів у режимі спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ) шляхом конкурсного відбору інвестиційних проєктів.
Основний акцент зроблено на впровадженні прозорого механізму залучення інвесторів, що може сприяти розвитку рибного господарства. Водночас важливо оцінити, як цей підхід впливатиме на екологічний стан водойм і біорізноманіття.
- Позитивні екологічні аспекти
✅ Екологічні стандарти
Постанова КМУ передбачає, що інвестиційні проєкти мають відповідати усім екологічним стандартам. Суб’єкти господарювання зобов’язані розробляти інвестиційні плани, які сприятимуть відновленню природного екологічного балансу на водоймах СТРГ та підвищенню їх рибогосподарського потенціалу, забезпечуючи гармонійне поєднання економічного розвитку та збереження водних екосистем.
Заборона експлуатації водойм у межах природно-заповідного фонду
Позитивним моментом є виключення з дії постанови КМУ водойм, які розташовані в межах природно-заповідного фонду, що дозволить зберегти унікальні екосистеми та місця нересту риби.
Наукове обґрунтування рибогосподарської діяльності
Науково-біологічні обґрунтування та Договір сприятимуть раціональному використанню біоресурсів.
Врахування соціально-економічних аспектів
Стимулювання інвесторів до розвитку екологічно дружніх технологій та створення нових робочих місць є важливим чинником сталого розвитку регіонів.
- Потенційні екологічні ризики
⚠ Можливість надмірної експлуатації водних об’єктів
Хоча постанова Кабінету Міністрів України встановлює суворі екологічні вимоги, все ж існує теоретична ймовірність негативного впливу інвесторів на функціонування СТРГ. Зокрема, недостатній контроль за дотриманням екологічних зобов’язань, визначених НБО та Договору, може спричинити надмірне навантаження на екосистему. Це підкреслює критичну необхідність запровадження дієвого механізму постійного моніторингу, який гарантуватиме відповідність діяльності інвесторів встановленим екологічним стандартам.
Екологічний моніторинг
Екологічний моніторинг, передбачений у проєкті постанові КМУ та деталізований механізм періодичної оцінки екологічного стану водойм після початку експлуатації в режимі СТРГ, стануть запорукою запобіганню можливої деградації водних екосистем та біоресурсів..
Ризики витіснення природних видів риб штучно зарибленими
Існує ризик надмірного зариблення водойм рибопосадковим матеріалом, що може суперечити вимогам НБО та умовам Договору. Це потенційно здатне порушити природний баланс екосистеми та призвести до витіснення місцевих видів. Для запобігання таким наслідкам у НБО та Договорі необхідно передбачити науково обґрунтовані заходи, що враховуватимуть екологічні особливості водойм та сприятимуть збереженню їхнього біорізноманіття.
- Рекомендації Держрибагентству щодо посилення екологічної складової проєкту
🔹 Впровадження обов’язкового екологічного моніторингу
Запровадити систему періодичного оцінювання екологічного стану водойм із залученням незалежних екологічних експертів. Це дозволить оперативно реагувати на негативні зміни в екосистемах.
🔹 Додаткові вимоги до інвестиційних проєктів
Окрім загальних екологічних стандартів, передбачених у НБО і Договорі, необхідно конкретизувати вимоги щодо обов’язкових заходів із відновлення водних біоресурсів, мінімізації забруднення та впровадження екологічно безпечних технологій.
🔹 Посилення контролю за складом риб, які вселяються у водойми
Необхідно забезпечити, щоб інтродуковані види риб органічно доповнювали природний полікультурний склад водойм, не порушуючи його екологічної рівноваги. Їхній вплив на аборигенні популяції має ґрунтуватися на всебічних наукових дослідженнях, що гарантуватимуть збереження біорізноманіття та стійкість екосистеми.
🔹 Забезпечення механізму громадського контролю
Дозволити екологічним організаціям і представникам громадськості брати участь у моніторингу впливу проєктів на довкілля.
- Висновки
Забезпечення сталого використання водних біоресурсів без загрози для довкілля можливе за умови дотримання комплексу рекомендацій. Зокрема, необхідно впровадити систематичний екологічний моніторинг, що дозволить оперативно оцінювати стан водних екосистем та вчасно реагувати на потенційні загрози. Крім того, варто передбачити чіткі регуляторні обмеження для запобігання надмірному вилову та порушенням екологічного балансу.
Ефективне поєднання економічного розвитку галузі з екологічною відповідальністю сприятиме не лише збереженню водних біоресурсів, але й формуванню сприятливого інвестиційного клімату. Запровадження прозорих механізмів звітності та контролю за діяльністю у режимі СТРГ допоможе забезпечити довгострокову стійкість галузі, не завдаючи шкоди природному середовищу.
Таким чином, удосконалення механізмів екологічного контролю та посилення моніторингу сприятиме не лише захисту довкілля, а й забезпеченню сталого розвитку рибного господарства як важливого елементу економічної стратегії країни.
Додаток 5
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
держави при реалізації експериментального проекту щодо проведення конкурсного відбору інвестиційних проєктів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів в режимі спеціальних товарних рибних господарств
Визначення проблеми
Запровадження експериментального проєкту з конкурсного відбору інвестиційних проєктів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у режимі спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ) обумовлене необхідністю вдосконалення механізмів державного управління у сфері рибного господарства.
Відсутність прозорих критеріїв та чітко визначеної процедури конкурсного відбору негативно впливає на розвиток рибного господарства та стримує інвестиційну активність у сфері спеціальних товарних рибних господарств.
- Мета регулювання
Основною метою запропонованої постанови КМУ є:
створення конкурентних умов для залучення інвестицій у галузь рибного господарства України;
забезпечення сталого розвитку рибного господарства;
підвищення ефективності використання водних об’єктів у режимі СТРГ;
сприяння впровадженню екологічно безпечних та інноваційних методів ведення рибного господарства.
- Визначення та оцінка альтернативних варіантів досягнення цілей
Альтернатива 1
Ця альтернатива передбачає надання права на використання водних об’єктів без проведення конкурсного відбору. Недоліками такого підходу є висока ймовірність корупційних ризиків, відсутність конкуренції та недостатній контроль за якістю виконання інвестиційних проєктів.
Альтернатива 2
Запропонована постанова КМУ спрямована на запровадження механізму відкритого конкурсного відбору, що дозволяє забезпечити прозорість процесу та залучення найбільш ефективних інвесторів.
- Оцінка впливу регулювання
Економічний вплив:
збільшення інвестицій у сферу рибного господарства;
зростання обсягів виробництва рибної продукції;
створення нових робочих місць у секторі рибного господарства;
підвищення конкурентоспроможності рибопродукції власного українського виробництва.
Соціальний вплив:
підвищення рівня зайнятості населення в регіонах, де реалізуються проєкти;
покращення рівня життя місцевих громад за рахунок зростання податкових надходжень;
підтримка малого та середнього підприємництва у сфері аквакультури.
Екологічний вплив:
використання сучасних технологій, що мінімізують негативний вплив на довкілля;
відновлення екосистем водних об’єктів шляхом контролю та регулювання діяльності СТРГ;
запровадження екологічних стандартів у процесі рибогосподарської діяльності.
- Висновки
Оприлюднення постанови Кабінету Міністрів України створить сприятливі передумови для динамічного розвитку рибного господарства, формування конкурентного середовища для залучення інвестицій та забезпечення раціонального використання водних біоресурсів у межах спеціальних товарних рибних господарств.
Реалізація цього експериментального проєкту позитивно вплине на інвестиційну привабливість галузі, зайнятість населення та збереження природних ресурсів, відповідаючи стратегічним пріоритетам України у сфері природокористування та агропромислового розвитку.
Додаток 6
ПІДТРИМКА ГРОМАДСЬКОСТІ ТА ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН
у реалізації експериментального проєкту щодо проведення конкурсного відбіру інвестиційних проєктів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів в режимі спеціальних товарних рибних господарств
Громадська рада при Держрибагентстві (Комітет з СТРГ), керуючись принципами прозорості, довіри та ефективності у відборі інвестиційних пропозицій, розглянула запропонований проєкт Постанови КМУ. За підсумками обговорення Тимчасовий порядок був визнаний своєчасним і вкрай необхідним для подальшого розвитку галузі рибного господарства України.
Участь представників галузевих організацій, наукової спільноти та та інших стейкхолдерів створює умови для неупередженого оцінювання ініціатив, сприяючи прийняттю виважених рішень на основі принципів сталого розвитку та екологічної відповідальності.
Залучення громадянського суспільства не лише підсилює демократичний характер процесу, а й сприяє впровадженню кращих європейських практик у сфері рибогосподарської діяльності. Такий підхід дозволить гармонізувати інтереси держави, бізнесу та суспільства, забезпечуючи ефективне використання водних біоресурсів з урахуванням економічних, екологічних та соціальних аспектів.
Ухвалення цієї постанови КМУ є важливим кроком у розбудові ефективної, прозорої та інноваційної системи управління галуззю
Запровадження конкурсного відбору інвестиційних проєктів сприятиме сталому розвитку галузі, залученню новітніх інвестицій і технологій, а також у процесі відновлення водних біоресурсів передбачатиме обов’язковий науковий супровід.
Документ враховує інтереси держави, бізнесу та громадськості, створюючи рівні умови для всіх учасників ринку, сприяючи формуванню відповідального, екологічно свідомого підходу до рибогосподарської діяльності в режимі спеціальних товарних рибних господарств.
Затвердження цієї постанови КМУ стане вагомим кроком у модернізації галузі, сприятиме підвищенню її ефективності та забезпеченню збереження водних біоресурсів.
