Світове рибне господарство.
1. Світове виробництво рибної продукції та аквакультури на рекордному рівні
1️⃣ У 2022 році світове виробництво рибної продукції та аквакультури досягло рекордних 223,2 млн тонн, зокрема 185,4 млн тонн водних тварин і 37,8 млн тонн водоростей.
– 89% продукції з водних тварин використано для харчових потреб, що відповідає середньому споживанню 20,7 кг на особу. Решта пішла на виробництво рибного борошна та жиру.
– 61,8 млн осіб були зайняті у первинному секторі, здебільшого дрібні виробники. Жінки становили 24% робочої сили у рибальстві та аквакультурі, а в переробці – 62%.
– У міжнародній торгівлі продукцією водних біоресурсів брали участь понад 230 країн, а обсяг продажів сягнув 195 млрд доларів США – на 19% більше, ніж у 2019 році.
– Країни з низьким і середнім рівнем доходу отримали чистий прибуток у 45 млрд доларів, що перевищує відповідні показники для всієї іншої сільськогосподарської продукції разом узятої.
Для забезпечення продовольчої безпеки, боротьби з голодом і бідністю необхідні подальші реформи та адаптаційні заходи.
2️⃣ Аквакультура – ключ до зростаючого попиту
– У 2022 році її виробництво склало 130,9 млн тонн (59% світового рибного виробництва) на 312,8 млрд доларів США.
– 62,6% продукції походить із внутрішніх водойм, 37,4% – із морських і прибережних аквакультур.
– Уперше обсяг продукції аквакультури перевищив промислове рибальство – 94,4 млн тонн (51% загального виробництва).
– Аквакультура зосереджена в невеликій кількості країн, тоді як у багатьох регіонах Африки, Азії, Латинської Америки та Карибського басейну її потенціал залишається недооціненим.
– Вирощується близько 730 видів, але 17 основних видів забезпечують 60% світового виробництва.
Для сталого розвитку аквакультури в регіонах, що цього потребують, важливі цільова політика, технологічний обмін, інвестиції та підвищення потенціалу.
3️⃣ Промислове рибальство: стабільність із викликами
Обсяг улову залишається стабільним на рівні 86–94 млн тонн на рік із кінця 1980-х років, проте стурбованість станом рибних ресурсів зростає. Необхідні термінові заходи для їхнього збереження та відновлення.
Глобальний попит на продукцію з водних біоресурсів: тенденції та перспективи
Світовий попит на харчову продукцію з водних біоресурсів продовжує зростати. Для забезпечення здорового харчування з екосистем океанів, озер і річок необхідно розширювати сталий розвиток виробництва.
– У 2022 році видиме споживання харчової продукції тваринного походження з водних біоресурсів досягло 165 млн тонн. Це зростання майже вдвічі перевищує щорічний приріст чисельності населення планети за аналогічний період.
– Споживання на душу населення збільшилося з 9,1 кг у 1961 році до 20,7 кг у 2022 році.
Продукція з водних тварин містить високоякісні білки (15% тваринних білків і 6% від загального обсягу білків у світі), а також омега-3 жирні кислоти, мінерали та вітаміни.
– Потенціал цієї продукції для забезпечення продовольчої безпеки та зменшення масштабів бідності визнається на ключових глобальних форумах, таких як Саміт ООН з продовольчих систем і Рамкова конвенція ООН про зміну клімату.
– Необхідно продовжувати зусилля щодо популяризації харчових продуктів з водних біоресурсів для забезпечення населення здоровим харчуванням.
Прогнози до 2032 року: зростання виробництва та сталий розвиток
– Очікується 10%-ве зростання виробництва водних тварин, що становитиме 205 млн тонн: 111 млн тонн – аквакультура, 94 млн тонн – рибальство.
– До 90% продукції (близько 21,3 кг на душу населення на рік) буде спрямовано на споживання людиною.
– Споживання зростатиме на всіх континентах, за винятком країн Африки на південь від Сахари, де спостерігається зниження через обмежений доступ.
– Частка експорту скоротиться з 38% у 2022 році до 34% у 2032 році.
– Ініціатива “Блакитна трансформація” спрямована на сталий розвиток, справедливий розподіл вигод та охорону довкілля.
Важливість дрібномасштабного рибальства
– 40% світового вилову забезпечується дрібномасштабним рибальством.
– 90% працівників у галузі рибальства зайняті у цьому сегменті, з них 40% – жінки.
– 500 млн осіб залежать від дрібномасштабного рибальства, зокрема 53 млн займаються рибним промислом, з яких 45% – жінки.
– За 10 років після прийняття Добровільних керівних принципів забезпечення сталого дрібномасштабного рибальства його значущість залишається недооціненою.
– Необхідно оптимізувати регулювання, впроваджуючи колективні підходи до управління ресурсами.
Удосконалення збору та аналізу даних
– ФАО та партнери інвестують у методи збору даних та аналітичні інструменти для ефективного управління рибальством та аквакультурою.
– Оцінка рибних запасів, перегляд соціально-економічних показників та цифрові інновації дозволяють точніше прогнозувати та реалізовувати “Блакитну трансформацію”.
– Покращені дані є основою для глобальних дискусій та формування політики у сфері рибальства та аквакультури.
Просування сталого розвитку
– Прогрес у реалізації Порядку денного ООН-2030 залишається повільним і нерівномірним.
– Розширюється застосування міжнародних документів, проте робота щодо збільшення економічної вигоди від раціонального використання морських ресурсів відстає.
– Розрив між фактичним та цільовим рівнем біологічно сталих рибних запасів стає все більш помітним.
– ФАО закликає країни підтримати дорожню карту “Блакитної трансформації” для сталого розвитку аквакультури, ефективного рибальства та модернізації збутових ланцюгів.
Підсумок
Боротьба з голодом, неповноцінним харчуванням і бідністю залишається ключовим завданням Порядку денного-2030. Водні біоресурси відіграють центральну роль у забезпеченні продовольчої безпеки, зниженні рівня бідності та стимулюванні економічного зростання, особливо у прибережних районах, залишаючи при цьому мінімальний екологічний слід.
Звіт “Стан світового рибальства та аквакультури – 2024”, присвячений темі “Блакитна трансформація в дії”, висвітлює тенденції та прогнози розвитку галузі, а також зусилля ФАО та партнерів щодо структурування глобальної політики, поширення передового досвіду та розширення сталої аквакультури.
Аналіз основних тенденцій у світовому рибальстві та аквакультурі на основі даних за 2022 рік:
Основні тенденції:
1. Рекордне виробництво
– Загальний обсяг продукції досяг 223,2 млн тонн (+4,4% до 2020 року).
– Виробництво аквакультури зросло до 130,9 млн тонн, вперше перевищивши вилов у промисловому рибальстві.
2. Географічний розподіл виробництва
– Азія – 70% загального виробництва, Китай – лідер (36%).
– Латинська Америка, Європа, Карибський басейн – по 9%.
– Африка – 7%, Північна Америка – 3%, Океанія – 1%.
3. Зростання аквакультури
– 51% світового виробництва водних тварин припало на аквакультуру.
– 62,6% продукції вирощено у внутрішніх водоймах.
– Основні країни-виробники: Китай, Індонезія, Індія, В’єтнам, Бангладеш.
4. Динаміка промислового рибальства
– Загальний вилов – 92,3 млн тонн, з них 80 млн тонн – морське рибальство.
– Лідери: Китай (14,3%), Індонезія (8%), Індія (6%), Перу (5,8%).
– Найбільше виловлювані види: перуанський анчоус (4,9 млн тонн), минтай (3,4 млн тонн), смугастий тунець (3,1 млн тонн).
5. Скорочення запасів морських риб
– Лише 62,3% світових рибних запасів залишаються біологічно стійкими.
– Для тунця ця частка вища – 86%, що свідчить про ефективні заходи управління.
6. Структура рибальського флоту
– У 2022 році у світі було 4,9 млн риболовних суден, з яких 71% в Азії.
– Провідні країни (Китай, Японія, ЄС) скорочують флот через надмірний вилов.
7. Зайнятість у секторі
– 61,8 млн людей працювали в рибальстві та аквакультурі, з них 85% в Азії.
– Жінки становлять 24% усіх зайнятих, у внутрішньому рибальстві – 28%.
8. Споживання риби зростає
– У 2021 році середнє споживання риби на душу населення сягнуло 20,6 кг.
– У країнах з високими доходами переважає перероблена продукція.
– У країнах Азії (Китай, Індія, Індонезія) споживання риби значно зросло.
9. Зростання експорту
– У 2022 році експорт рибної продукції досяг рекордних 195 млрд дол. США.
– Китай – лідер з експорту (12%), основний ринок – ЄС (62,7 млрд дол.)
