ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО СВІТОВЕ РИБАЛЬСТВО ТА АКВАКУЛЬТУРУ
Системи виробництва харчової продукції з водних біоресурсів відзначаються значним розномаїттям і забезпечують широкий спектр екологічних, економічних і соціальних вигод. Вони отримують дедалі більше визнання у світі та в багатьох країнах як джерела поживних речовин і екосистемних послуг, що сприяють формуванню здорового раціону та збереженню водного біорізноманіття. Їхня роль у зміцненні продовольчої безпеки, покращенні якості харчування, боротьбі з бідністю та реалізації Цілей сталого розвитку до 2030 року надзвичайно важлива.
Для посилення ролі систем виробництва продовольства з водних біоресурсів необхідно прискорити трансформаційні процеси, спрямовані на забезпечення стійкості та справедливості у світовому секторі рибальства та аквакультури. У 2021 році ФАО прийняла концепцію “Блакитна трансформація” як пріоритетний напрям програм УП2b для максимального використання потенціалу цих систем. У 2022 році Організація розробила дорожню карту ініціативи “Блакитна трансформація”, яка уточнила поняття, визначила цілі та пріоритетні заходи.
Докладніше: Стратегічна рамкова програма на 2022–2031 роки
Стан світового рибальства та аквакультури
У звіті “Стан світового рибальства та аквакультури – 2024” представлено актуальну інформацію про розвиток галузі та заходи ФАО в межах програми “Блакитна трансформація в дії”. Основна увага приділяється стійкому розширенню аквакультури, ефективнішому використанню світових рибних ресурсів та модернізації виробничо-збутових ланцюгів харчової продукції з водних біоресурсів.
У 2022 році глобальне виробництво водних тварин становило 185 млн тонн у перерахунку на живу вагу, що на 4% більше, ніж у 2020 році. З них 94 млн тонн (51%) було отримано в умовах аквакультури, а 91 млн тонн (49%) припало на промисловий вилов. Морський вилов склав 115 млн тонн (62%), з яких 69% припадало на промисловий рибний промисел, а 31% — на аквакультуру. Внутрішні водойми дали 70 млн тонн (38%), причому 84% цієї продукції забезпечила аквакультура, а 16% — промисловий вилов.
Чисельність світового риболовного флоту продовжує знижуватися: у 2022 році вона становила 4,9 млн суден, що менше ніж у 2019 році (5,3 млн). Дві третини флоту — моторні судна.
Статистика у сфері рибальства та аквакультури: виклики та можливості
Для ефективної розробки, моніторингу та оцінки політичних заходів дані повинні бути доступними, достовірними та актуальними. Більшість країн уже створили системи збору та аналізу статистичних даних, однак існують значні проблеми:
– Відсутність реєстрів рибалок і суден у багатьох країнах ускладнює оцінку зайнятості та стану флоту.
– Маломасштабний комерційний вилов, рибальство для особистого споживання, аматорський промисел та незаконний, несообщуваний і нерегульований вилов часто залишаються поза обліком.
Проблеми відстеження перевантажень у морі та вивантажень у зарубіжних портах ускладнюють збір даних про вилов та підготовку торгової статистики.
– Національні дослідження домогосподарств і трудових ресурсів рідко включають детальну інформацію про рибальство та аквакультуру.
Через ці фактори важливість рибальства та аквакультури недостатньо відображена в національних, регіональних і глобальних політичних рішеннях. Ці проблеми обговорювалися на організованій ФАО у 2022 році серії нарад за участю 500 представників із 120 національних координаційних центрів. Ключовий підсумок — необхідність розробки глобальної стратегії статистики рибальства та аквакультури.
ФАО має активізувати розробку методик і інструментів збору даних у співпраці з міжнародними та регіональними організаціями. Крім того, Організація веде роботу з мобілізації ресурсів для створення ефективної системи збору даних на всіх рівнях.
ФАО як ключовий постачальник даних
Члени ФАО уповноважили Організацію регулярно публікувати достовірну інформацію. ФАО веде глобальний збір статистичних даних через базу FishStat, яка містить відомості про зайнятість, флот, виробництво, споживання і торгівлю рибною продукцією.
У 2022 році 16% виробничих, 6% торгових, 48% зайнятості та 44% флотських даних були оцінковими через нестачу національної звітності. Проте загальний рівень деталізації статистики значно зріс: якщо у 1950-х роках розрізнялося 660 видів рибної продукції, то в 2022 році цей показник досяг 3600 (3400 у промисловому рибальстві та 730 в аквакультурі). Водночас 20% продукції у 2022 році (проти 24% у 1990-х) усе ще класифікувалися на рівні родин або вищих таксономічних категорій. Для країн із високими доходами цей показник становив 6%, а для країн із низькими доходами — 52%.
Подібна ситуація спостерігається і в торговій статистиці: рівень деталізації поступово зростає (з 32% у 1970-х до 15% у 2022 році), але потребує подальшого вдосконалення. ФАО продовжить розробку ефективних механізмів збору та аналізу статистичних даних для забезпечення сталого розвитку світового рибальства та аквакультури.
Примітки: Дані щодо виробництва, використання та торгівлі стосуються водних тварин, за винятком водних ссавців, крокодилів, алігаторів, кайманів, продуктів із водних біоресурсів (корали, перли, мушлі та губки), а також водоростей. Показники можуть відрізнятися від підсумкових значень через округлення.
– Дані щодо використання за 2020–2022 роки є попередніми розрахунками. Вони можуть відрізнятися від даних видимого споживання, оскільки не враховують торгівлю.
** Експорт, включаючи реекспорт. Частка торгівлі у загальному обсязі виробництва розрахована без урахування реекспорту. Дані щодо торгівлі не включають показники щодо жаб і черепах.
*** Під зайнятістю розуміється лише кількість осіб, зайнятих у первинному секторі. Показники за 1990-ті роки сформовані на основі даних за 1995–1999 роки.
**** Показники щодо риболовецького флоту за 1990-ті роки сформовані на основі даних за 1995–1999 роки.
Обсяг виробництва водних тварин у 2022 році, виражений у показниках ринкової вартості, становив, за оцінками, хх млрд дол. США, з яких хх млрд дол. США припадало на продукцію промислового рибальства та 313 млрд дол. США – на продукцію аквакультури. Із вироблених у 2022 році водних тварин (185 млн тонн) (рисунок 2) приблизно 164,6 млн тонн (89 відсотків), або 20,7 кг на душу населення, призначалися для споживання людиною. Решта 20,8 млн тонн була спрямована на непрофільні цілі, головним чином на виробництво рибного борошна та риб’ячого жиру (для їх виготовлення було використано 17 млн тонн, або 83 відсотки продукції).
У 2022 році внесок аквакультури у виробництво харчових продуктів для споживання людиною зріс: на неї припадало понад 57 відсотків поставлених на ринки харчових продуктів з водних тварин (в еквіваленті живої ваги). Протягом останніх кількох десятиліть у світовому масштабі суттєво зросло і видиме споживання харчових продуктів з водних тварин: його щорічний приріст перевищував темпи зростання світового населення. У 1961–2021 роках обсяг видимого споживання харчових продуктів з водних тварин зростав у середньому на 3,0 відсотка на рік, тоді як темпи зростання світового населення за той самий період становили 1,6 відсотка. Споживання харчової продукції з водних тварин на душу населення зростало приблизно на 1,4 відсотка на рік – з 9,1 кг (в еквіваленті живої ваги) у 1961 році до 20,6 кг у 2021 році. Основними факторами стабільного зростання споживання на душу населення стали збільшення пропозиції, розвиток технологій зберігання та розподілу, зміна уподобань споживачів і зростання доходів населення.
У 2020 році обсяг торгівлі продукцією з водних тварин у вартісному вираженні скоротився на 6,7 відсотка через пандемію COVID-19, проте до кінця року почалося стрімке відновлення, зумовлене стійким відновленням світового попиту та пропозиції, а також зростанням цін на сировинні товари. У результаті у 2021 та 2022 роках торгівля продуктами з водних тварин зросла на 19 відсотків порівняно з рівнем 2019 року, що передував пандемії. У 2022 році світовий експорт продукції з водних тварин становив 70 млн тонн (38 відсотків загального обсягу продукції) або 192 млрд дол. США у вартісному вираженні (таблиця 1) – це понад 9,1 відсотка від загального обсягу торгівлі сільськогосподарською продукцією (за винятком лісових товарів) та близько 1 відсотка від загального обсягу товарної торгівлі у вартісному вираженні за той самий рік. Цей показник став новим світовим рекордом і перевищив рівень 2018 року (165 млрд дол. США).
Таким чином, обсяги торгівлі продукцією з водних тварин у середньому зростали на 7,2 відсотка на рік у номінальному вираженні та на 4 відсотки у реальному вираженні (з поправкою на інфляцію) порівняно з показником 1976 року (7,9 млрд дол. США). Обсяг експорту водоростей у 2022 році становив 1,6 млрд дол. США, а обсяг експорту інших продуктів з водних біоресурсів, таких як губки, корали, мушлі та неїстівні побічні продукти – 0,9 млрд дол. США. Сукупний обсяг експорту всіх видів продуктів з водних біоресурсів у 2022 році становив 195 млрд дол. США – це також історичний максимум.
Сектор рибальства та аквакультури забезпечує робочі місця та засоби до існування значній частині населення прибережних районів. У 2022 році в первинному сегменті світового промислового рибальства та аквакультури на умовах повної або часткової зайнятості, а також на разових роботах чи роботах, класифікованих як зайнятість з невизначеним статусом, працювали приблизно 62 млн осіб. Приблизно 54 відсотки з них були зайняті в рибальстві, 36 відсотків – в аквакультурі, а за рештою 10 відсотків неможливо було здійснити розподіл між цими підсекторами. Багато з цих працівників займалися кустарним та маломасштабним промислом.
