Переосмислення підходів до промислового рибальства (по доповіді ФАО 2020 р.)
У 21- столітті сектор промислового рибальства знаходиться в неоднозначному становищі. З одного боку риба і рибопродукти вносять вирішальний і все більш вагомий внесок в економічне зростання, а також забезпечення населення продовольством, харчуванням та засобами для існування. Більш того, за останні 50 років споживання риби на душу населення подвоїлося, а в документах з питань харчування рекомендується значне збільшення її споживання (Willett et al., 2019). При цьому 34% оцінених рибних запасів виловлюються в обсягах вище рівнів, що забезпечують біологічну стійкість.
Стан рибних запасів в розвинених країнах поліпшується, в той час як у багатьох країнах, що розвиваються становище погіршується. Тут зберігаються надлишкові потужності і надлишкове виробництво на одиницю промислового зусилля, а стан запасів залишає бажати кращого. Тому в ряді регіонів необхідні рішучі заходи по регулюванню промислового рибальства, особливо в контексті очікуваних наслідків зміни клімату в майбутні десятиліття. Для виходу з положення, що склалося необхідна концепція, в якій буде описано, як сектор може брати участь у вирішенні складних, швидко мінливих завдань, що стоять перед суспільством.
При її розробці необхідно виходити з того, що рибальства належить зіграти вирішальну роль в економічному розвитку, забезпеченні продовольчої безпеки, харчування і джерел засобів до існування в умовах, коли людство змушене вирішувати цілий ряд екологічних проблем на суші і в воді, і що воно зможе допомогти людству встати на шлях сталого розвитку.
Для розробки цієї концепції ФАО провела Міжнародний симпозіум по стійкості рибальства, який відбувся в Римі 18-21 листопада 2019 роки (FAO, 2020f). Захід привернув майже 1000 учасників більш ніж з 100 країн, що представляють, зокрема, наукові кола, приватний сектор, уряд, міжурядові та неурядові організації, а також організації громадянського суспільства, які обговорили ряд стратегічних питань на восьми тематичних сесіях.
Нижче наводиться резюме рекомендацій, винесених за підсумками обговорень, в розбивці по темам, для відома всіх зацікавлених сторін. Ці рекомендації не є комплексом необхідних заходів, узгоджених усіма сторонами; вони не мають чіткої географічної і часової прив’язки і не розподілені в порядку пріоритетності. Вони лише висловлюють колективну думку з питань, які необхідно розглядати, щоб просуватися вперед по шляху забезпечення стійкості.
Т Е М А 1. Проблеми досягнення екологічної стійкості глобального і регіонального рибальства.
Активізувати оцінку і моніторинг окремих запасів і підвищувати прозорість на рівні запасів і на рівні країн, з тим щоб краще розуміти стан рибних ресурсів у відповідних географічних масштабах. Заохочувати розробку і впровадження більш простих методів оцінки запасів, для застосування яких досить менш деталізованих даних і менш глибоких технічних знань, з метою скорочення частки неоцінених запасів в світі.
Удосконалювати моніторинг рибальства у внутрішніх водоймах та збір біологічної інформації, інформації про райони промислу і місцях проживання, забезпечуючи скрупульозний підхід до цих процесів і їх економічну ефективність. Мобілізувати ресурси і надавати фінансову підтримку програмам безперервного нарощування потенціалу, спрямованим на зміцнення систем оцінки та моніторингу запасів і районів промислу, з акцентом на країни, що розвиваються, дрібні риболовецькі господарства і внутрішні водойми.
Розглянути питання про прийняття нової глобальної задачі в галузі сталого управління, в досягненні якої допускався б більш консервативний або обачливий підхід в умовах обмеженості даних в районах, де загальне керівництво здійснюється менш ефективно.
Брак даних не завжди означає брак інформації. Розробити і впровадити більш досконалі механізми обліку інформації різного роду, в тому числі місцевих знань і досвіду, і їх інтеграцію в підходи до оцінки та управління. Вести збір необхідних базових даних по конкретним районам промислу і збирати місцеві знання, які допоможуть в розробці простих емпіричних правил контролю за уловом. Сприяти належної комунікації, мобілізації знань і освіти всіх сторін (рибалок, вчених і керівних кадрів), що беруть участь у прийнятті рішень, в інтересах поліпшення передачі інформації, забезпечення дотримання правил і в кінцевому рахунку підвищення ефективності систем управління. Заохочувати ефективну комунікацію і підвищувати поінформованість про вплив незаконного промислу на перелов і відновлення рибних запасів. Стимулювати створення механізмів, що забезпечують більш суворе дотримання вимог нормативних документів в галузі управління та винагорода за їх виконання.
ТЕМА 2. Механізми більш тісної ув’язки завдань в галузі збереження біорізноманіття і забезпечення продовольчої безпеки.
Сприяти розробці загальних цілей в області біорізноманіття та продовольчої безпеки, актуальних на національному та місцевому рівнях, з урахуванням необхідності забезпечення балансу. Залучати до взаємодії існуючі та створювані політичні механізми (такі як Глобальна рамкова програма КБР в області біорізноманіття на період після 2020 р.), що дають можливості для розробки, реалізації та моніторингу спільних цілей, і впливати на ці механізми. Продовжувати розробку інклюзивних комплексних механізмів управління, що дозволяють в найкоротші терміни досягати контрольних точок відповідно до цілей забезпечення стійкості екосистем, заохочуючи відповідальне використання ресурсів і застосування підходів до управління за участю зацікавлених сторін, які можуть ефективно перетворюватися в практичні дії на всіх рівнях. Розширювати можливості моніторингу та подання звітності в області екологічної, економічної та соціальної стабільності, для чого вносити до відповідних систем інформацію про екосистемах (в тому числі про людей) з опорою на знання з різних сфер, таких як соціальні, економічні та біологічні науки, а також на місцеві і традиційні знання, і з розбивкою за гендерною ознакою. Розвивати і зміцнювати різноманітні інклюзивні, відповідальні партнерства, з тим щоб забезпечувати ефективне управління екосистемами в інтересах як біорізноманіття, так і продовольчої безпеки. Об’єднувати ринкові механізми, що сприяють підвищенню стійкості в управлінні рибальством. Існують інструменти (включаючи нові технології), що допомагають досягненню спільних цілей. При їх впровадженні слід спиратися на накопичений досвід їх використання і не слід випускати з уваги конкретний контекст.
ТЕМ А 3. Внесок рибальства в продовольчу безпеку і харчування. Використовувати при розробці продовольчої політики і планів дій в області харчування найбільш якісні наявні наукові дані. Підвищувати якість збору і аналізу даних про фактичне споживання харчової продукції з водних біоресурсів, а також аналізу поживних речовин і безпеки харчових продуктів (на видовому рівні, з урахуванням використовуваних частин, методів обробки та приготування). Вживати заходів до того, щоб харчова продукція з водних біоресурсів потрапляла до тих, хто найбільше її потребує, з урахуванням відмінностей в потребах населення різних спільнот в межах регіонів і в індивідуальних потребах в межах домогосподарств, і до того, щоб діти, жінки і чоловіки отримували основні мікроелементи, жирні кислоти і білки. Поширювати інформацію по відповідних каналах з урахуванням контексту, з тим щоб переконувати населення споживати різноманітні поживні і екологічно стійкі продукти з водних біоресурсів. З огляду на потенційну важливість харчову продукцію з водних біоресурсів для вирішення проблеми неповноцінного харчування у всіх його формах, включити положення щодо цієї продукції в директивні документи щодо продовольчих систем. Підвищити ефективність використання харчової продукції з водних біоресурсів і стабільність її поставок шляхом впровадження проривних технологій і соціальних інновацій, прийняття цілеспрямованих ризиків і створення нових інклюзивних, соціально справедливих мереж регулювання товаропровідних ланцюжків.
ТЕМА 4. Забезпечення стійких джерел засобів до існування, пов’язаних з рибальством.
Визнавати і нарощувати внесок рибальства, зокрема маломасштабного, в забезпечення доходів, формування культури, підтримка продовольчої безпеки та підвищення якості харчування. Визнавати роль жінок і приділяти пріоритетну увагу досягненню гендерної рівності на всіх етапах виробничо-збутових ланцюжків, включаючи прийняття рішень. Розширювати права і можливості рибальських громад, сприяти застосуванню колективних підходів і нарощування потенціалу. Розвивати і підтримувати інклюзивні інститути та організації маломасштабних рибальських господарств, в тому числі що захищають права громад корінних народів, жінок і маргіналізованих верств суспільства, з тим щоб дати місцевим громадам можливість брати участь в плануванні використання ресурсів, їх розвитку і контролі за ними і отримувати гарантований доступ до ресурсів та ринків. Модифікувати системи збору даних і вносити в них дані про харчування, благополуччя, гендерних та інших аспектах, що не відносяться безпосередньо до вилову. Сприяти виробництву інформаційних продуктів у співпраці із зацікавленими сторонами, з тим щоб зміцнювати довіру і налагоджувати взаємодію між урядами, науковими колами та спільнотами, що займаються маломасштабної рибальством, і розвивати потенціал в галузі використання інформації. Сприяти застосуванню підходів до розвитку і регулювання рибальства, заснованих на принципах УМР (управління маломасштабним рибальством). Вживати заходів до того, щоб учасники виробничо-збутових ланцюжків, зокрема жінки, а також малі виробничі та переробні підприємства мали достатній потенціал для використання можливостей, що відкриваються, отримували справедливу частку вигод і в повній мірі брали участь в діяльності стійких і справедливих продовольчих систем. сприяти визнанню ролі маломасштабного рибальства як джерела доходів, продовольства і харчування для мільйонів людей в усьому світі і використовувати проведення у 2022 році Міжнародного року кустарного рибальства і аквакультури для залучення уваги до джерел засобів до існування, пов’язаних з рибальством.
ТЕМ А 5. Економічна стійкість рибальства.
Рибальство – один з видів економічної діяльності, і назріла необхідність враховувати питання ефективного розподілу і використання мізерних економічних ресурсів при обговоренні заходів політики, що стосуються сектора рибальства. Удосконалювати збір і аналіз економічних даних про всебічний вплив цього сектора , щоб директивні органи могли використовувати їх у прийнятті обґрунтованих рішень. Враховувати економічні фактори при виробленні компромісних рішень в області політики, таких як об’єднання систем соціальної підтримки і стратегій розвитку виробничо-збутових ланцюжків. Підвищення середнього віку рибалок і розширення доступності технічних засобів відкривають можливості для реструктуризації галузі, розширюють перспективи як для молоді, так і для висококваліфікованих фахівців і сприяють скороченню промислового зусилля, підвищення економічної віддачі діяльності і більш сталому використанню ресурс ів. Зміцнювати довіру між учасниками виробничо-збутових ланцюжків. Управління рибальством – не ізольований процес; для регулювання цього сектора необхідно підвищувати обізнаність його суб’єктів, включаючи споживачів і рибалок, і залучати їх до участі в забезпеченні стійкості на всіх рівнях товаропровідних ланцюжків. Визначати і розподіляти майнові права та вживати заходів щодо поліпшення економічних показників рибальства з урахуванням місцевих умов. Забезпечити повне задіяння людського капіталу. Широко впроваджувати політику з урахуванням інтересів різних гендерних категорій з метою розширення ролі зайнятих в секторі жінок, підвищення їх добробуту і поліпшення умов їх праці, в тому числі на рівні прийняття рішень
Покращувати доступ до кредитів, фінансів та страхування, особливо для маломасштабних підприємств, зокрема для жінок-підприємців та працівників з неблагополучних груп населення. Забезпечувати скорочення відходів і більш ефективне використання ресурсів за рахунок розвитку нових продуктів і ринків. Скорочувати і ліквідувати згубну практику субсидування, яка веде до появи надлишкових виробничих потужностей і переловили риби. Забезпечувати підвищення соціальної відповідальності в виробничо-збутових ланцюжках, що відносяться до рибальства, у взаємодії з державно-приватними партнерствами і за допомогою міжнародного співробітництва з СОТ, ІМО та іншими організаціями.
ТЕМА 6. Вплив зміни клімату на стійкість рибальства.
Терміново необхідна всеосяжна адаптація до нових умов. Багато рибалок і фермерів, які займаються аквакультурою, вже адаптуються до змін; інститути і директивні органи повинні слідувати їх прикладу. Вчитися на прикладах успішної адаптації. Реагувати на зміну клімату шляхом удосконалення управління рибальством за рахунок впровадження міжсекторальних, цілісних і обережних підходів, що забезпечують не стабільність, а стійкість до коливань. Розробляти гнучкі механізми просторового управління, які допомагають у вирішенні проблем, пов’язаних зі змінами в розподілі видів і в сезонності екологічних процесів. Зміна клімату має як позитивні, так і негативні наслідки. Тому необхідно обговорювати компромісні варіанти і при прийнятті рішень про розподіл рибних ресурсів і доступі до них спиратися на принципи кліматичної справедливості і рівноправ’я, а також етичні міркування. Диверсифікувати виробничо-збутові ланцюжки шляхом підвищення цінності нових або недооцінених ресурсів. Нарощувати диверсифікацію ринків, з тим щоб ліквідувати слабкі ланки, наявність яких знижує стійкість до змін і потрясінь. Розробляти гнучкі рішення з урахуванням гендерних відмінностей з точки зору вразливості і з опорою на конкретні навички жінок і молоді та позитивної ролі, яку вони можуть зіграти. Вкладати кошти в розробку інноваційних методів рибальства і рибництва, сучасні альтернативи в області страхування, системи раннього оповіщення та засоби комунікації, а також в інструменти, що дозволяють використовувати дані про виробництво в режимі реального часу.
Т Е МА 7. Роль інновацій і нових інформаційних технологій.
Інтеграція збору даних і ланцюжків поставок. Зберігаються серйозні недоліки в зборі даних, але вони вже не є єдиною причиною виникнення прогалин в даних. Вкрай необхідно, щоб країни, що розвиваються вкладали кошти в створення потенціалу в області збору, узагальнення та аналізу даних в комплексних системах. Широко впроваджувати он-лайнові структури, що надають аналітичні послуги і інвестувати в такі інструменти отримання нових всеосяжних знань, що надходять в режимі реального часу, як технології дистанційного зондування, засоби доступу в Інтернет і датчики. Розробляти прості і зручні у використанні структури даних, які можна збирати за допомогою телефонних додатків, що дозволить значно збільшити обсяг даних, які можуть служити основою для прийняття рішень з управління рибальством. Усувати зайві інституційні та нормативні бар’єри. Визнавати важливість інституційних, урядових і нормативних бар’єрів при розробці ефективних систем інформації про рибальство і засобів обміну даними і розглядати можливості задіяти стратегії відкритого доступу до даних, регульовані на принципах захищеності та прозорості. Використовувати дані для накопичення надійних знань. Розробляти продумані, прозорі, інклюзивні процеси полегшення взаємодії між наукою і політикою, з тим щоб забезпечити надходження з надійних джерел даних та інформації (включаючи джерела, пов’язані з корінними народами) достовірних, актуальних, обґрунтованих і доступних без обмежень відомостей про рибальство на всіх рівнях. скоротити розрив у сфері цифрових технологій. Вкладати кошти в збір даних за допомогою мобільних пристроїв і використання технологій дистанційного зондування, взаємодіяти з рибалками, в тому числі з жінками і молоддю, і розширювати їх права та можливості за допомогою послуг (в тому числі аналітичних), які допомагають покращувати стан джерел їх коштів до існуванню і розвивати відповідальне ставлення до них. Поширювати інформацію про доступні нові технології і.|Допомагати нарощуванню потенціалу в ланцюжках поставок даних, тобто в системах збору, структурування та аналізу даних. Розробляти міжнародні документи з рекомендаціями щодо розвитку і справедливого використання нових технологій з дотриманням принципів організації зберігання даних. Допомагати підвищувати ефективність управління і розширювати взаємодію між джерелами даних і виробниками технологій. Державний сектор може сприяти створенню масивів вичерпних, нейтральних, придатних для спільного використання даних, які можуть застосовуватися як на місцевому рівні, так і для підготовки глобальної статистики та моніторингу тенденцій.
ТЕМА 8. Перспективи в сфері політики щодо рибальства і водних екосистем в XXI столітті.
Включати положення про рибальство в загальні рамкові документи в галузі планування і регулювання: управління рибальством неможливо здійснювати ізольовано. Воно повинно регулюватися в комплексі з іншими секторами економіки, що грають більш помітну роль і приносять більш високий прибуток. Продовжувати і активізувати роботу, спрямовану на ліквідацію ННН-промислу. Надавати допомогу суб’єктам маломасштабного рибальства шляхом здійснення Принципів УМР і нарощувати його фінансову підтримку в контексті “блакитний економіки” і в інтересах дбайливого використання ресурсів Світового океану. Зміцнювати політичну волю і нарощувати потенціал для більш ефективного застосування чинних політичних механізмів, а також підтримувати інновації в сфері політики, спрямовані на рішення знову виникаючих проблем. Забезпечувати інклюзивний характер заходів політики та управлінських рішень в галузі рибальства, сприяти шанобливому ставленню до наукових даних, а також місцевим і традиційних знань. Підвищити значимість рибальства в очах громадськості і урядів з метою обґрунтування необхідності інвестицій, більш ефективного реагування на критику і в кінцевому рахунку формування більш відповідального ставлення до досягнення цілей, що відносяться до даного сектору. Підвищувати відповідальність зацікавлених сторін і переконати їх в тому, що сектор рибальства має достатній потенціал і досить прозорий, щоб задіяти його ресурси у вирішенні виникаючих проблем, і підвищити узгодженість заходів, що відносяться до сектору, з цілями по збереженню ресурсів. Вжити заходів до того, щоб забезпечення засобів до існування, благополуччя і гідної роботи стали основними цілями регулювання рибальства і управління ним; взаємодіяти із зацікавленими сторонами, забезпечувати права і доступ і при цьому забезпечувати баланс між досягненням цілей в області продовольчої безпеки і постачання ресурсами і вирішенням завдань щодо збереження. Вжити заходів до того, щоб заходи з розвитку “блакитний економіки” здійснювалися на засадах сталого розвитку та з урахуванням прав живуть за рахунок моря нинішніх і майбутніх поколінь рибалок. Підвищувати рівень гендерної рівності, допомагати молодим поколінням і нарощувати потенціал в рибальських громадах.
ФАО та партнери повинні керуватися вищенаведеними рекомендаціями при розробці своїх планів роботи на найближчі роки. Крім того, вони повинні забезпечити технічну основу для розробки Декларації про стійкість рибальства, яка буде представлена на 34-й сесії КРГ. У цьому документі, сформульованому через 25 років після прийняття країнами Кодексу ведення відповідального рибальства ФАО, будуть висвітлені успіхи і проблеми на шляху до сталого рибальства і буде викладена нова, позитивна концепція розвитку рибальства.
Нам також треба переосмислити підходи до рибальства.
Однак, ми ще ніяк не можемо впоратися зі тяжкими наслідками рейнації галузі!!!
