Блакитна трансформація. (по матеріалвх ФАО- 2024 рік.) (Частина 16)
Число жителів планети, які зіткнулися з проблемою голоду, складає 735 млн людей, що на 122 млн більше, ніж до пандемії COVID-19. Крім того, більше 3,1 млрд людей сьогодні не можуть дозволити собі здоровий раціон, і, за прогнозами, в 2030 році у світі буде налічуватися 600 млн хронічно недоїдаючих. На Саміті Організації Об’єднаних Націй з продовольчих систем у 2021 році та на заході з підведення підсумків цього саміту в 2023 році держави-члени ООН визнали багатогранний характер проблеми відсутності продовольчої безпеки та необхідність удосконалення товаропровідних ланцюгів і поліпшення умов життя населення, зайнятого в усіх секторах, де виробляється продовольство, шляхом перетворення агропродовольчих систем.
Продукти харчування з водних біоресурсів залишають незначний екологічний слід, відрізняються широким різноманіттям і служать джерелом важливих поживних речовин, що входять до складу здорового раціону. Тому їх використання є одним із семи пріоритетних шляхів покласти край голоду (FAO et al., 2021).
У 2021 році ФАО представила концепцію “Блакитна трансформація” (FAO, 2022), яка покликана забезпечити максимально повне використання можливостей систем виробництва харчових продуктів з водних біоресурсів для зміцнення продовольчої безпеки, покращення якості харчування, ліквідації бідності та сприяння здійсненню Порядку денного сталого розвитку до 2030 року.
“Блакитна трансформація” – це цільова ініціатива, спрямована на те, щоб усі зацікавлені сторони використовували існуючі й нові знання, інструменти та методи роботи, щоб забезпечити та стабільно нарощувати внесок систем виробництва харчових продуктів з водних біоресурсів у вирішення проблем продовольчої безпеки та харчування, а також у забезпечення фінансової доступності здорового харчування для всіх.
У концепції “Блакитна трансформація” пропонуються конкретні заходи та кількісно вимірювані цільові показники для оцінки роботи з підвищення внеску систем виробництва харчових продуктів з водних біоресурсів у боротьбу з голодом та неповноцінним харчуванням у рамках Порядку денного до 2030 року.
Саме по собі розширення масштабів сталого виробництва не гарантує скорочення поширеності проблеми голоду, тому в ініціативі “Блакитна трансформація” використовується системний підхід, який дозволяє не тільки розвивати рибальство та аквакультуру на місцевому, регіональному та глобальному рівнях з дотриманням принципів сталості, стійкості до зовнішніх впливів, врахування гендерних факторів та інклюзивності, але й забезпечувати стійкість систем виробництва харчових продуктів з водних біоресурсів до змін клімату та інших природних і антропогенних катастроф.
Створюючи концепцію та спрямовуючи роботу членів та партнерів Організації, ФАО розробила дорожню карту ініціативи “Блакитна трансформація”, яка передбачає три глобальні цілі, що узгоджуються з задуманої концепцією перетворення систем виробництва харчових продуктів з водних біоресурсів до 2030 року та в подальшому періоді. Ці цілі наступні:
1. Стійке розширення та інтенсифікація аквакультури, що дозволяють задовольнити попит світового населення на харчові продукти з водних біоресурсів та забезпечують рівномірний розподіл вигод.
2. Ефективне використання всіх рибних ресурсів, що сприяє підтримці здоров’я запасів і забезпечує рівність у розподілі джерел засобів до існування.
3. Модернізація виробничо-збутових ланцюгів харчової продукції з водних біоресурсів, що забезпечує соціальну, економічну та екологічну стійкість водних систем виробництва продовольства.
Для кожної глобальної мети в “дорожній карті” передбачені завдання соціального, економічного та екологічного характеру, які мають бути вирішені для трансформації водних систем виробництва продовольства. ФАО сприяє спільним проектам та ініціативам за участю своїх членів, міжнародних і регіональних організацій, приватного сектору, громадянського суспільства, наукових кіл, неурядових організацій (НУО) та інших суб’єктів систем виробництва харчових продуктів з водних біоресурсів, спрямованих на досягнення цих глобальних цілей та вирішення відповідних завдань.
У дорожній карті окреслені напрямки діяльності, що відповідають мандату, Стратегічній рамковій програмі на 2022–2023 роки та корпоративним стратегіям ФАО, в яких Організація може ефективно використовувати свої експертні знання, досвід і порівняльні переваги. Стремлячись прискорити перетворення, ФАО надає особливу увагу глобальним і регіональним процесам у сфері політики та їх практичному втіленню на місцях, зокрема розробці нормативних механізмів, побудованих на застосуванні передових підходів до збору, аналізу та моніторингу даних.
Для вирішення цих завдань важливо розробляти стратегії та програми, які полегшують освоєння науково обґрунтованих комплексних методів управління.
Системи виробництва харчових продуктів з водних біоресурсів, впровадження інноваційних технічних рішень, а також досягнення результатів, орієнтованих на зацікавлені сторони, і в кінцевому підсумку розрахованих на перетворення розглянутих систем. Важливий компонент “Блакитної трансформації” — нарощування потенціалу, насамперед у форматі мереж обміну знаннями, співпраці Південь-Південь та прямої підтримки членів, завдяки чому інститути та зацікавлені сторони вчаться отримувати та застосовувати при впровадженні передових методів актуальні дані, сучасні наукові знання, технології та процеси.
У центрі уваги — пріоритетні напрямки діяльності, інноваційні рішення та результати. У цій частині публікації розповідається про те, як ФАО створює умови для прискорення змін з метою досягнення кожної цілі дорожньої карти ініціативи “Блакитна трансформація”. У розділі “Заходи з розвитку сталого аквакультурного виробництва” розглядаються глобальні нормативні механізми, інновації та технології на підтримку сталого інтенсифікації та розширення аквакультури з метою задоволення зростаючого попиту на харчові продукти з водних біоресурсів. Зокрема, в ньому висвітлюється розробка глобальних Рекомендацій з сталого розвитку аквакультури — погодженого документа, покликаного задати напрямок розвитку сектора в майбутньому.
У тому ж розділі розповідається про інновації, спрямовані на модернізацію систем аквакультури, підвищення якості кормів, поліпшення стану водних генетичних ресурсів та біозахисту в інтересах ефективного та безпечного виробництва більш здорової продукції. Мета вищезгаданих процесів, координованих ФАО у співпраці з розосередженими по всьому світу фахівцями-практиками, експертами, дослідниками та приватними підприємствами, полягає в тому, щоб до 2030 року підвищити світовий обсяг виробництва сталих продуктів аквакультури на 35 відсотків.
У розділі “Підвищення стійкості рибальства” представлені нові приклади успішного застосування ефективних підходів до управління світовим рибальством з метою оздоровлення рибних запасів і формування справедливих джерел засобів до існування. У розділі висвітлюється прогрес у реалізації глобальних механізмів регулювання, таких як Угода про заходи держави порту (УГДП) та Добровільні керівні принципи забезпечення сталого дрібномасштабного рибальства в контексті продовольчої безпеки та викорінення бідності (Принципи УМР).
Крім того, в ньому висвітлюється зростаюча роль регіональних рибогосподарських органів (РРГО), яким доводиться коригувати свої мандати та діяльність з огляду на нові угоди, такі як Угода про субсидії для рибного промислу Світової організації торгівлі (СОТ) та Угода про збереження та сталене використання морського біологічного різноманіття в районах, що знаходяться поза межами національної юрисдикції (БПНЮ) у рамках Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права (ЮНКЛОС). У розділі також описується масштабна ініціатива під керівництвом ФАО, що передбачає прийняття науково обґрунтованого підходу до оцінки стану рибних ресурсів і оптимізації управління рибальством, а також впровадження сучасних інноваційних технічних рішень в інтересах формування відповідального підходу до рибного промислу.
У розділі “Інновації в забезпеченні сталого торгівлі та виробничо-збутових ланцюгів” розглядаються пріоритетні заходи з модернізації виробничо-збутових ланцюгів харчової продукції з водних біоресурсів та забезпечення їх соціальної, економічної та екологічної стійкості. Зокрема, в ньому йдеться про те, як ФАО сприяє своїм членам у виконанні торгових угод і вимог щодо доступу на ринки. Крім того, в ньому описані новаторські, інклюзивні, технологічні підходи до моніторингу, сертифікації та скорочення втрат і псування риби. У розділі висвітлюються зусилля ФАО щодо підготовки довідкового документа про соціальну стійкість рибопромислових виробничо-збутових ланцюгів, що є життєво важливим для вирішення питань гендерної рівності, гідної праці та безпеки праці в системах виробництва харчової продукції з водних біоресурсів. Нарешті, у розділі розглядаються такі питання, як обізнаність споживачів і загальна мета щодо забезпечення всебічного врахування питань харчової продукції з водних біоресурсів у національних і глобальних стратегіях у галузі продовольчої безпеки та харчування.
У концепції ФАО “Блакитна трансформація” відображено зміну підходу Організації до врахування тематики виробництва харчових продуктів з водних біоресурсів у глобальних заходах з забезпечення продовольчої безпеки та стійкості. ФАО прагне забезпечити сталий розвиток світових систем виробництва харчових продуктів з водних біоресурсів, визначивши точні цілі та розширюючи…
Інформаційно-просвітницька діяльність у галузі політики, наукові дослідження, робота з нарощування потенціалу, поширення сталих методів та інноваційних рішень, а також взаємодія з населенням. У розділі “Блакитна трансформація в дії” наведені приклади того, як ФАО та її партнери вирішують ці завдання.
