Десятиліття дій по досягненню глобальних цілей (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2)

Опубліковано at 03.04.2023
246 0

Десятиліття дій по посягненню глобальних цілей (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2)

Показник ЦСР 14.4.1 – частка рибних запасів, що перебувають у біологічно стійких межах Показник ЦСР 14.4.1 вимірює стійкість світових рибних ресурсів, що використовуються в морському промисловому рибальстві, за їх чисельністю ( ФАО, 2022e).

ФАО регулярно повідомляє про становище справ із виконанням цього показника, що застосовується на глобальному та регіональному рівнях з 1974 р., у своїй що виходить кожні два роки публікації «Стан світового рибальства та аквакультури».

Показник ЦСР 14.4.1 вимірює стійкість рибних запасів і є підсумковим показником біологічної стійкості рибальства – основного фактора, що визначає економічну та соціальну стійкість рибальства загалом. Динаміка показника у часі є наочною ілюстрацією прогресуу розв’язанні задачі 14.4 ЦСР 3 та дозволяє давати ретроспективну оцінку ефективності політики щодо рибальства та експлуатації рибних запасів у світі. Горизонтальне порівняння показника в різних регіонах та країнах допомагає знаходити області в яких відсутній прогрес і які заслуговують більшої уваги.

У рамках ЦСР 14 (Збереження морських екосистем) спочатку було поставлено завдання забезпечити підтримку 100% рибних запасів у біологічно стійких межах до 2020 р. Остання оцінка глобального показника показує, що завдання на 2020 р. не було виконано.

Світове співтовариство має поставитися до її виконання набагато більше відповідально та мобілізувати зусилля. Сформульоване з ініціативи країн рішення поширити цей показник у рамках Порядку денного на період до 2030 р. на національний рівень узгоджується з висловленим на тридцять четвертій сесії Комітету з рибного господарства (що пройшла у лютому 2021 р.) пропозицією переглянути початковий показник, що аналізується у доповіді Стансвітового рибальства та аквакультури, так, щоб найбільш повно враховувати національні показники.

В даний час ФАО переглядає використовувану нею методику оцінки регіональних та глобальних показників. Прийняття показника на національному рівні – це унікальна можливість для країн впровадити у свою стратегічну базу інструмент, який дозволить здійснювати моніторинг стану їх рибних ресурсів із застосуванням послідовних та зіставних підходів.

У 2019-2020 рр. ФАО в експериментальному режимі провела перше опитування з метою гармонізації та погодження звітності країн щодо розглянутого показником. Зі 164 країн, що мають морські берегові зони, інтерес до показника виявили 98 (тобто 60%), а 86 країн представили дані щодо нього.

Дані по 84 зних можуть бути розглянуті ФАО, перевірені з метою забезпечення якості та підтвердження достовірності до моменту направлення до Статистичного відділу Організації Об’єднаних Націй.  Дані ще по 29 країнам, які пройшли лише перший рівень перевірки з метою забезпечення якості, були опубліковані, але відзначені як недостовірні.

Зрештою 25 країн не пройшли перший рівень перевірки з метою забезпечення якості, та ступінь виконання показника цими країнами розрахувати не вдалося. Цей перший досвід підготовки даної звітності показав, з якими проблемами стикаються країни щодо стану запасів: недоліки у зборі та обробці даних про рибні ресурси, включаючи відсутність координації між заінтересованими відомствами.

Недостатні знання вчених для ефективної оцінки запасів; неефективна організація та внутрішня комунікація, що знижують якість консультацій між зацікавленими сторонами щодо процесу підготовки звітності

Показник ЦСР 14.4.1 має комплексний характер та обмежений потенціал країн ускладнюють підготовку звітності щодо нього. У ролі установи, координує роботу за кількома показниками досягнення ЦСР 14, ФАО прагне сприяти країнам у зміцненні їхнього потенціалу зі збору даних, проведення оцінок та виконання розрахунків за показником ЦСР 14.4.1 на національному рівні.

У рамках цієї роботи ФАО вкладала кошти у впровадження методик оцінки в умовах нестачі даних та в розробку методик звітності з показником на національному рівні. Згодом Організація запровадила комплекс інструментів та провела низку заходів щодо розвитку потенціалу.  Поряд з цим ФАО та регіональні рибогосподарські органи за допомогою Системи моніторингу рибного промислу та ресурсів розширюють поширення наявної інформації про стан окремих запасів та зміцнюють структуру обміну інформацією та даними на різних рівнях.

Ця робота допомагає підвищувати якість моніторингу виконання показника 14.4.1 ЦСР та розширювати участь у поетапному узгодженні світових та регіональних показників та розрахункових даних на національному рівні.

У 2023 р. планується знову розіслати запитання, які будуть доопрацьовані з урахуванням зауважень країн та висновків із першого опитування. Бажано, щоб процеси подання країнами своїх національних показників та оцінки Організацією регіональних показників були узгоджені, але це завдання слід вирішувати поступово.

Існуючі проблеми з якістю унеможливлюють розрахунок сукупних регіональних та глобальних показників стійкості рибних запасів на основі даних країн, представлених за допомогою опитувальника, і ця складність збережеться в найближчому майбутньому.

Коли буде прийнято переглянутуметодика ФАО та Організація збере достатню кількість нових даних про положення у середньостроковій та довгостроковій перспективі, можна буде об’єднати дані, представлені країнами, з даними, що надходять від з інших джерел та виконати коригування регіональних оцінок.

Очікується, що внаслідок цих зусиль достовірність даних, що публікуються ФАО, підвищиться, що дасть можливість показати ефективність використання даних та розширити кількість країн, що надають інформацію. В результаті з’явиться можливість дезагрегувати регіональні та глобальні оцінки по країнах і цим виконати вимоги, встановлені ООН.

Показник ЦУР 14.6.1. Оцінка ступеня дотримання міжнародно-правових документів щодо боротьби з незаконним, неповідомленим та нерегульованим рибним промислом. Незаконний, неповідомлений та нерегульованийпромисел (ННН-промисел) залишається однією з найсерйозніших загроз для водних екосистем, а також для рибалок та населення, чиє харчування та життєдіяльність залежить від ресурсів. Це пояснюється тим, що ННН-промисел здатний серйозно підірвати національні та регіональні зусилля зі стійкого управлінню рибальством та збереженню морського біорізноманіття.

Найважливішу роль у боротьбі з ННН-промислом грають відповідні міжнародно-правові документи. Показник ЦСР 14.6.1 вимірює ступінь дотримання державами положень п’яти основних документів. У квітні 2018 р. Міжнародна експертна група за показниками досягнення ЦСР від імені держав затвердила методику, покликану забезпечити ефективність та змістовність показника як основи для вимірювання прогресу у світі та звести до мінімуму тягар подання звітності, що покладається на держави.

Розрахунок показника здійснюється на підставі відповідей держав-членів на питання, включені до запитання, традиційно використовуваний Комітетом з рибного господарства (КРГ) для моніторингу застосування Кодексу ведення відповідального рибальства (КВВР) та пов’язаних із ним документів.

Відповідно до керівництва, прийнятим КРГ на його тридцять другий та тридцятьчетвертій сесіях, матеріали, що подаються в Статистичний відділ ООН, включаються лише оцінки, підтверджені відповідними країнами, та лише вони враховуються при подальшому аналізі.

У період з 2018 по 2022 роки ступінь виконання положень міжнародних документів щодо боротьби з ПНН-промислом у середньому у світі, що вимірюється показником, зросла. За цей період сукупна оцінка показника у світі зросла з 3 до 4 (при максимальному рівні 5 балів).

Як свідчить подана країнами звітність за показником ЦСР 14.6.1, застосовуючи рекомендовані заходи щодо боротьбиз ННН-промислом, вони в цілому досягли відчутного прогресу. У 2022 р. майже 75% із них отримали високі оцінки за ступенем застосування відповідних міжнародних документів, порівняно з 70% у 2018 р. У малих острівних державах, для яких повне застосування цих документів становить особливу труднощі в силу великої площі акваторій, що знаходяться у їхній юрисдикції, у період з 2018 по 2020 рр. була ареєстровано лише середня ступінь їх застосування, а у 2022 р. – вже висока ступінь.

У найменш розвинених країнах, багато з яких стикаються з труднощами при застосуванні цих документів, у період з 2018 по 2022 рр. ступінь застосування залишалася середньою. Що стосується регіональних груп, то в ряді регіонів у минулі роки ступінь застосування була нерівномірною, і однозначна динаміка сукупного показника не простежувалася.

Оцінка ступеня виконання показника ЦСР 14.6.1 у всьому світі проводилася на основі даних приблизнопо 50% від загальної кількості держав – членів ФАО. Єдиним винятком був 2018 р., коли кількість держав, які надали дані, досягло 60%. Представлені цифри свідчать про поліпшення становища загалом, але на показник можуть впливати відмінності у кількості та складі держав, що надали дані в окремих регіональних групах. Тими ж відмінностями можуть пояснюватися коливання в оцінках за певними регіонами у різні роки.

Показник ЦУР 14.7.1 – вимір вкладу стійкого рибальства в економіку країн. Рибальство забезпечує засоби для існування мільйонів людей у всьому світі, будучи важливим джерелом доходу та продовольчої безпеки. Забезпечення належної охорони рибних ресурсів є обов’язковою умовою підтримки їхнього вкладув економіку та сталий розвиток країн, особливонайменш розвинених країн та малих острівних країн, що розвиваються.

Показник ЦУР 14.7.1 (екологічно раціональний рибний промисел у відсотках від ВВП у малих острівних державах, що розвиваються, у найменш розвинених країн і в усіх країнах) представляє єдиний показник, що одночасно вимірює внесок рибальства та біологічну стійкість регіональних запасів, що дозволяє країнам краще зрозуміти важливість стійкого рибальства для їх економіки (ФАО, 2022).

У 2019 р. на долю стійкого рибальства доводилося трохи менше 0,1% валового внутрішнього продукту в усьому світі. У острівних держав цей показник становив 0,46%.

У низці країн цей показник набагато вищий, наприклад, на Коморських островах у 2011 р. на стійке рибальство припадало 4,5% ВВП, у 2019 р. – вже 7%. Найважливішим показником вкладу сталого рибальства на економіку є біологічна стійкість запасів.

Стійка експлуатація рибних запасів залишається вкрай важливим фактором збереження ролі рибальства в економічному зростанні та рівноправному розвитку, в задовоаленні існуючих потреб без шкоди для майбутніх поколінь.

В останні роки обсяги виробництва сектору та створюваної ним доданої вартості стабільно росли, що приносило економічні дивіденди та сприяло стійкому економічному зростанню. Але в майбутньому цей внесок у економіку можна зберегти лише за рахунок розумного управління рибними запасами.

У ряді регіонів запаси експлуатуються вкрай інтенсивно. Так в Океанії (за винятком Австраліїта Нової Зеландії), регіоні, де стійке рибальство становить найвищу частку в національному ВВП (1,54%), середній рівень стійкості повсюдно падає. В результаті погіршилися показники у таких регіонах, як Східна та Південно-Східна Азія, де частка стійкого рибальства у ВВП знизилася з 1,06% у 2011 р. до 0,80% у 2019 р.

Використовуючи існуючу методику оцінки виконання показника ЦСР 14.7.1, можна отримати вихідні дані для оцінки сектора у світі. При цьому коригування та паралельні показники можуть стати більш точним відображенням відмінних національних контекстів. В даний час показник по більшості країн стандартно розраховується, виходячи з даних про стан запасів у розбивці по регіонам, але збільшення кількості країнових даних за показником ЦСР 14.4.1 (частка рибних запасів, перебувають у біологічно стійких межах) дасть змогу точніше розраховувати показник ЦУР14.7.1 із використанням коефіцієнта стійкості запасів. Крім того, в даний час у країнах ведеться експериментальна робота щодо підвищення якості звітності за показником ЦСР 14.7.1 та коригування показника для вимірювання ВВП та цінності стійкого рибальства стосовно різних груп населення, таким як жінки, рибалки, ведучі промисел для власних потреб, та сільські працівники

Показник ЦУР 14.b.1 – оцінка визнання та захисту прав доступу дрібних рибопромислових підприємств Заходи 2022 р. підтверджують важливість реалізації задачі 14.b ЦСР – забезпечити доступ дрібних господарств, які займаються кустарним рибним промислом, до морських ресурсів та ринків.

Міжнародний рік, що проводився у 2022 р. .кустарного рибальства та аквакультури став надзвичайно важливою платформою, що сприяло підвищенню ступеня застосування правових, нормативних, стратегічних та інституційних механізмів, спрямованих на визнання та захист прав доступу дрібних рибопромислових підприємств до ресурсів, що вимірюється за допомогою показника ЦУР 14.b.1(З ООН, 2022).

З 2015 р. більшість регіонів стали ширше застосовувати нормативно-правові механізми, які сприяють розвитку маломасштабного рибальства та впровадження колективних процесів прийняття рішень. Середньосвітова оцінка виконання показника ЦСР 14.b.1 вказує на позитивну динаміку, за якої звітність країн зросла з 3 балів (з максимально можливих 5) у 2018 р. до 5 балів у 2022 р.

На регіональному рівні загальна оцінка залишилася без зміни чи підвищилася. Однак у Північної Африки та Західної Азії в 2022 р. оцінки були нижчими, ніж у 2020 р.

Таким чином, очевидно, що підстав для самозаспокоєності немає і потрібно подвоїти зусилля. Показник ЦСР 14.b.1 оцінюється за трьома основними критеріям. Перший та основний – розробка та застосування створюють сприятливі умови механізмів. Наприклад, необхідно, щоб законодавство забезпечувало підтримку маломасштабного рибальства. У 2022 р. у правовій базі даних  створено спеціальний розділ з маломасштабного рибальства з інформацією, на яку можна спиратися при проведення нормативно-правових реформ, націлених на сприяння маломасштабному рибальству в майбутньому.

Ряд країн, включаючи Кабо-Верде, взяли на себе зобов’язання з розробки відповідних законів, до яких безпосередньо увійшли положення Добровільних керівних принципів забезпечення стійкого маломасштабного рибальства у контексті продовольчої безпеки та викорінення бідності.

Другий критерій, за яким виконується оцінка – конкретні дії на підтримку маломасштабного рибальства. Ряд країн застосовують стратегічний підхід, розробляючи національні плани дій щодо забезпечення застосування ї інтересів та з урахуванням інтересів кола сторін. Наприклад, такі плани розробляються в Об’єднаній Республіці Танзанія, Намібії, Мадагаскарі.

Мегалодон

Ветеран галузі рибного господарства

Схожий пост

Десятиліття по відновленню екосистем та проблематики біорізноманіття (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2)

Створено - 05.03.2023 0
Десятиліття по відновленню екосистем та проблематики біорізноманіття (по матеріалах ФАО 2022 р.) (Частина 2). Дії відновлення вразливих видів та довкілля. Взаємодія ФАО…